Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вікто́рія (англ. Victoria, ім'я при хрещенні Александріна Вікто́рія — англ. Alexandrina Victoria; 24 травня 1819 — 22 січня 1901) — королева Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії з 20 червня 1837 року до своєї смерті в 1901 році. Її правління тривало 63 роки і сім місяців. Це було одне з найдовших правлінь будь-якої попередньої британської влади. Період її правління відомий як Вікторіанська епоха. Це був період промислових, політичних, наукових і військових змін у Сполученому Королівстві, який ознаменувався великим розширенням Британської імперії. У 1876 році британський парламент проголосував за надання їй додаткового титулу імператриці Індії.
Ранні роки та сім'я
Батьком Вікторії був принц Едвард, герцог Кентський і Стратернський, четвертий син правлячого короля Сполученого Королівства Георга III. До 1817 року племінниця Едуарда, принцеса Уельська Шарлотта, була єдиною законною онукою Георга III. Її смерть у 1817 році прискорила кризу спадкування, що спричинило тиск на герцога Кентського та його неодружених братів, щоб вони одружилися та народили дітей. У 1818 році він одружився з принцесою Вікторією Саксен-Кобург-Заальфельдською, овдовілою німецькою принцесою з двома дітьми — Карлом (1804—1856) і Федорою (1807—1872) — від її першого шлюбу з Еміхом Карлом, 2-м принцом Лейнінгенським. Її брат Леопольд був вдівцем принцеси Шарлотти. Єдина дитина герцога і герцогині Кентських, Вікторія, народилася о 4:15 ранку 24 травня 1819 року в Кенсінгтонському палаці в Лондоні.
Вікторія була охрещена приватно архієпископом Кентерберійським Чарльзом Маннерс-Саттоном 24 червня 1819 року в купольній кімнаті Кенсінгтонського палацу. Вона була охрещена Олександриною на честь одного зі своїх хрещених батьків, російського імператора Олександра I, і Вікторією на честь матері. Додаткові імена, запропоновані батьками, — Джорджіна (або Джорджіана), Шарлотта та Августа — були вилучені за вказівкою Георга, принца-регента.
1820 року помер батько Вікторії.
У дитинстві виховувалася за строгою Кенсінгтонською системою. Оскільки батько помер, а вона вважалася ймовірною престолонаступницею, матір принцеси, герцогиня Кентська, та її особистий секретар Джон Конрой планували, що зі вступом Вікторії на престол над нею буде встановлено регентство. Виховання за Кенсінгтонською системою мало зробити її безвільною, недоумкуватою і повністю залежною від матері та Джона Конроя, який психологічно знущався із принцеси.
Легітимність королеви Вікторії іноді піддають сумніву, її справжнім батьком іноді називають Джона Конроя — особистого секретаря її матері. Проте такі чутки спростовуються генетичними факторами. Справжнє батьківство королеви може бути підтверджене аналізом ДНК, проте жодні такі дослідження не були дозволені королівською родиною.
Шлюб
Будучи королевою, неодружена Вікторія за суспільними звичаями мусила жити з матір'ю, незважаючи на їхні розбіжності щодо Кенсінгтонської системи та залежність її матері від Конроя. Її мати була відправлена у віддалену квартиру в Букінгемському палаці, і Вікторія часто відмовлялася бачитися з нею. Коли Вікторія поскаржилася Мельбурну, що близькість її матері обіцяє «муки протягом багатьох років», Мельбурн співчував, але сказав, що цього можна уникнути шлюбом, який Вікторія назвала «шокуючою альтернативою».
Двадцятилітня Вікторія, зустрівшись на балу з майбутнім імператором Олександром II, захопилася ним і подумувала про шлюб. Але союз був неможливий як з династичних, так і з політичних міркувань. Після цього випадку Вікторія на час втратила інтерес до шлюбу. Але на одному з балів Вікторія танцювала з Альбертом, князем Кобурзьким. Королева виявила інтерес до освіти Альберта для майбутньої ролі її чоловіка, але чинила опір спробам поспішно змусити її вступити в шлюб. Вона продовжувала хвалити Альберта після його другого візиту в жовтні 1839 року. Альберт і Вікторія відчули взаємну прихильність, і королева зробила йому пропозицію 15 жовтня 1839 року, всього через 5 днів після того, як він прибув до Віндзора. Вони одружилися 10 лютого 1840 року в Королівській каплиці Сент-Джеймського палацу в Лондоні. Вечір після весілля королева провела лежачи з головним болем, але в щоденнику описала своє захоплення подією.
Чоловік королеви Великої Британії за законами країни не мав права на титул короля. Дружина могла зробити його тільки фельдмаршалом. Після весілля в кабінеті Вікторії поставили другий письмовий стіл — для Альберта. Але принц із самого початку вирішив не займатися державними справами. Альберт став важливим політичним радником, а також супутником королеви, замінивши Мельбурна як домінуючу впливову фігуру в першій половині її життя. Матір Вікторії виселили з палацу до будинку Інгестр на Белгрейв-сквер. Після смерті тітки Вікторії, принцеси Августи, у 1840 році, матері Вікторії було надано будинки Кларенс і Фрогмор. Завдяки посередництву Альберта відносини між матір'ю та королевою повільно покращилися.
Під час першої вагітності Вікторії в 1840 році, в перші кілька місяців шлюбу, 18-річний намагався вбити її, коли вона їхала в кареті з принцом Альбертом, прямуючи до матері. Оксфорд вистрілив двічі, але або обидві кулі промахнулися, або, як він пізніше стверджував, рушниці не мали пострілу. Його судили за державну зраду, визнали невинним через неосудність, помістили в божевільню на невизначений термін, а пізніше вислали жити в Австралію. Одразу після нападу популярність Вікторії різко зросла, пом'якшивши залишкове невдоволення справою Гастінгса. Доньку Вікторію вона народила 21 листопада 1840 року. Королева ненавиділа бути вагітною, з відразою ставилася до грудного вигодовування та новонароджених, проте протягом наступних 17 років народила від Альберта ще восьмеро дітей: Альберт Едвард (нар. 1841), Аліса (нар. 1843), Альфред (нар. 1844), Гелена (нар. 1846), Луїза (нар. 1848), Артур (нар. 1850), Леопольд (нар. 1853) і Беатріче (нар. 1857).
Домашнім господарством в основному керувала гувернантка Вікторії, баронеса Луїза Лецен з Ганновера. Лецен мала формальний вплив на Вікторію і підтримувала її проти Кенсінгтонської системи. Альберт, однак, вважав Лецен некомпетентною і що її керування загрожувало здоров'ю його дочки. Після сварки між Вікторією та Альбертом у 1842 році Лецен була відправлена на пенсію, і близькі стосунки Вікторії з нею припинилися.
Занедужав на тиф і помер принц Альберт 1861 року. Королева до кінця життя носила жалобу за чоловіком. Редьярд Кіплінг у своїх віршах називав її не інакше як «вдовою з Віндзору».
Правління
20 червня 1837 року відбулася коронація 18-річної королеви, по закінченні якої вона негайно попросила чашку чаю і свіжий номер «Таймс».
Шлюб королеви підняв в очах підданих моральний престиж королівської родини на недосяжну висоту, що допомогло Британії уникнути антимонархічних потрясінь, які охопили Європу 1848 року.
Королева Вікторія жила за певними правилами й розпорядком дня і вимагала того ж від підданих. Вона власноручно розробляла правила етикету. Вікторіанську епоху часом згадують як епоху порядку й високих моральних принципів. У Великій Британії твердо стояв на ногах середній клас, який заведено звинувачувати у вульгарності, проте він успішно протиставив розпусті вищих аристократичних верств власну систему моралі та поведінки.
Із перших днів правління королева робила спроби зближення з російським імператорським двором. У 1840-х роках розширилося співробітництво Російської імперії й Великої Британії в науково-технічній і військовій сферах. Королева Вікторія робила знаки уваги імператорові Миколі I. 1846 року вона подарувала імператору яхту «Вікторія» для Санкт-Петербурзького Імператорського яхт-клубу. Проте російський уряд не завжди вирізняла зважена зовнішня політика. Російська імперія прагнула встановити своє панування на Чорному й частині Середземного морів. Цим вона налаштувала проти себе Османську імперію й Францію. Почалася Кримська війна. Росія зазнала тяжких втрат, зокрема втратила Севастополь і Чорноморський флот. Незважаючи на перемогу та протести Османської імперії, королева Вікторія повернула Севастополь Російській імперії.
У 1851 році в Лондоні відбулася Перша Всесвітня виставка, на якій були зібрані досягнення передової думки з усіх країн світу. Представлені в Кришталевому палаці експонати дали поштовх не тільки фантазіям Жуля Верна, а й реальному науково-технічному прогресові. Новаторство торкнулося всіх сторін життя — від перших у світі електродвигунів до бутерброда лорда Сендвіча. Найбільший флот із найсучаснішим озброєнням (а перші броненосці з'явилися в Британії) дав змогу Великій Британії розширити свої колоніальні володіння, яка зібрала під короною 40 країн і стала найпершою світовою імперією в історії.
Золота доба Британської імперії підійшла до кінця. Королеві важко було встояти проти натиску проамериканської буржуазії, що потребувала більш агресивної зовнішньої політики. Королева намагалася влагодити всі справи по-родинному, влаштовуючи шлюби своїх родичів із членами монарших родин.
22 січня 1901 року в заміському маєтку Осборн королева Вікторія померла в оточенні близьких у віці 82 років. «Я не хочу вмирати, я повинна завершити ще кілька справ», — були її передсмертні слова.
Похована в Королівській усипальниці у Фроґморі, збудованій для неї і її чоловіка.
Примітки
- Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. —
- Williams E. T., Veldman M. Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- http://www.bbc.co.uk/schools/primaryhistory/famouspeople/victoria/
- http://www.telegraph.co.uk/news/uknews/theroyalfamily/9150661/Kensington-Palace-reopens-its-doors-after-12m-revamp.html
- http://www.bbc.co.uk/history/british/victorians/queen_victoria_01.shtml
- Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- Kindred Britain
- Lundy D. R. The Peerage
- Peters, Timothy J; Wilkinson, D. (2010-03). King George III and porphyria: a clinical re-examination of the historical evidence. History of Psychiatry (англ.). Т. 21, № 1. с. 3—19. doi:10.1177/0957154X09102616. ISSN 0957-154X. Процитовано 6 травня 2023.
- Röhl, John C. G.; Hunt, David; Warren, Martin (1998). Purple Secret: Genes, "madness" and the Royal Houses of Europe (англ.). Bantam. ISBN .
- Ruston, Alan R. (2008). Royal Maladies: Inherited Diseases in the Royal Houses of Europe. Victoria, British Columbia: Trafford. pp. 31–32. ISBN 978-1-4251-6810-0.
- Rappaport, Helen (2003). Queen Victoria: A Biographical Companion (англ.). ABC-CLIO. с. 195. ISBN .
Посилання
- Правление королевы Виктории (1837—1901 гг.) [ 2 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vikto riya angl Victoria im ya pri hreshenni Aleksandrina Vikto riya angl Alexandrina Victoria 24 travnya 1819 22 sichnya 1901 koroleva Spoluchenogo Korolivstva Velikoyi Britaniyi ta Irlandiyi z 20 chervnya 1837 roku do svoyeyi smerti v 1901 roci Yiyi pravlinnya trivalo 63 roki i sim misyaciv Ce bulo odne z najdovshih pravlin bud yakoyi poperednoyi britanskoyi vladi Period yiyi pravlinnya vidomij yak Viktorianska epoha Ce buv period promislovih politichnih naukovih i vijskovih zmin u Spoluchenomu Korolivstvi yakij oznamenuvavsya velikim rozshirennyam Britanskoyi imperiyi U 1876 roci britanskij parlament progolosuvav za nadannya yij dodatkovogo titulu imperatrici Indiyi Viktoriya angl Alexandrina VictoriaViktoriyaRobota Franca Ksavera Vintergaltera 1859Imperatricya Indiyi1 sichnya 1877 22 sichnya 1901Nastupnik Eduard VIIKoroleva Velikoyi Britaniyi20 chervnya 1837 22 sichnya 1901Koronaciya 28 chervnya 1838Poperednik Vilgelm IVNastupnik Eduard VIIKoroleva Irlandiyi20 chervnya 1837 22 sichnya 1901Koronaciya 28 chervnya 1838Poperednik Vilgelm IVNastupnik Eduard VII Im ya pri narodzhenni angl Princess Alexandrina Victoria of KentNarodzhennya 24 travnya 1819 1819 05 24 1 2 Kensingtonskij palac Spoluchene Korolivstvo 4 5 6 Smert 22 sichnya 1901 1901 01 22 1 2 81 rik Osborn gaus Spoluchene KorolivstvoPrichina smerti gemoragichnij insultPohovannya dReligiya anglikanstvoOsvita dRid Gannoverska dinastiyaBatko Eduard Avgust gercog Kentskij 7 8 Mati Viktoriya Saksen Koburg Zaalfeldska 7 8 Shlyub Albert Saksen Koburg Gotskij 7 8 Diti Viktoriya Saksen Koburg Gotska 8 Eduard VII 8 Alisa Velikobritanska 8 Alfred Saksen Koburg Gotskij 8 Yelena Velikobritanska 7 Luyiza gercoginya Argajlska 9 8 Artur Vilyam Patrik Albert 8 Leopold Georg Dunkan Albert 7 i Beatrisa Velikobritanska 7 Avtograf Nagorodi d medal Alberta 1887 Mediafajli b u VikishovishiVislovlyuvannya u VikicitatahRanni roki ta sim yaBatkom Viktoriyi buv princ Edvard gercog Kentskij i Straternskij chetvertij sin pravlyachogo korolya Spoluchenogo Korolivstva Georga III Do 1817 roku pleminnicya Eduarda princesa Uelska Sharlotta bula yedinoyu zakonnoyu onukoyu Georga III Yiyi smert u 1817 roci priskorila krizu spadkuvannya sho sprichinilo tisk na gercoga Kentskogo ta jogo neodruzhenih brativ shob voni odruzhilisya ta narodili ditej U 1818 roci vin odruzhivsya z princesoyu Viktoriyeyu Saksen Koburg Zaalfeldskoyu ovdoviloyu nimeckoyu princesoyu z dvoma ditmi Karlom 1804 1856 i Fedoroyu 1807 1872 vid yiyi pershogo shlyubu z Emihom Karlom 2 m princom Lejningenskim Yiyi brat Leopold buv vdivcem princesi Sharlotti Yedina ditina gercoga i gercogini Kentskih Viktoriya narodilasya o 4 15 ranku 24 travnya 1819 roku v Kensingtonskomu palaci v Londoni Viktoriya bula ohreshena privatno arhiyepiskopom Kenterberijskim Charlzom Manners Sattonom 24 chervnya 1819 roku v kupolnij kimnati Kensingtonskogo palacu Vona bula ohreshena Oleksandrinoyu na chest odnogo zi svoyih hreshenih batkiv rosijskogo imperatora Oleksandra I i Viktoriyeyu na chest materi Dodatkovi imena zaproponovani batkami Dzhordzhina abo Dzhordzhiana Sharlotta ta Avgusta buli vilucheni za vkazivkoyu Georga princa regenta 1820 roku pomer batko Viktoriyi U ditinstvi vihovuvalasya za strogoyu Kensingtonskoyu sistemoyu Oskilki batko pomer a vona vvazhalasya jmovirnoyu prestolonastupniceyu matir princesi gercoginya Kentska ta yiyi osobistij sekretar Dzhon Konroj planuvali sho zi vstupom Viktoriyi na prestol nad neyu bude vstanovleno regentstvo Vihovannya za Kensingtonskoyu sistemoyu malo zrobiti yiyi bezvilnoyu nedoumkuvatoyu i povnistyu zalezhnoyu vid materi ta Dzhona Konroya yakij psihologichno znushavsya iz princesi Legitimnist korolevi Viktoriyi inodi piddayut sumnivu yiyi spravzhnim batkom inodi nazivayut Dzhona Konroya osobistogo sekretarya yiyi materi Prote taki chutki sprostovuyutsya genetichnimi faktorami Spravzhnye batkivstvo korolevi mozhe buti pidtverdzhene analizom DNK prote zhodni taki doslidzhennya ne buli dozvoleni korolivskoyu rodinoyu ShlyubBuduchi korolevoyu neodruzhena Viktoriya za suspilnimi zvichayami musila zhiti z matir yu nezvazhayuchi na yihni rozbizhnosti shodo Kensingtonskoyi sistemi ta zalezhnist yiyi materi vid Konroya Yiyi mati bula vidpravlena u viddalenu kvartiru v Bukingemskomu palaci i Viktoriya chasto vidmovlyalasya bachitisya z neyu Koli Viktoriya poskarzhilasya Melburnu sho blizkist yiyi materi obicyaye muki protyagom bagatoh rokiv Melburn spivchuvav ale skazav sho cogo mozhna uniknuti shlyubom yakij Viktoriya nazvala shokuyuchoyu alternativoyu Dvadcyatilitnya Viktoriya zustrivshis na balu z majbutnim imperatorom Oleksandrom II zahopilasya nim i podumuvala pro shlyub Ale soyuz buv nemozhlivij yak z dinastichnih tak i z politichnih mirkuvan Pislya cogo vipadku Viktoriya na chas vtratila interes do shlyubu Ale na odnomu z baliv Viktoriya tancyuvala z Albertom knyazem Koburzkim Koroleva viyavila interes do osviti Alberta dlya majbutnoyi roli yiyi cholovika ale chinila opir sprobam pospishno zmusiti yiyi vstupiti v shlyub Vona prodovzhuvala hvaliti Alberta pislya jogo drugogo vizitu v zhovtni 1839 roku Albert i Viktoriya vidchuli vzayemnu prihilnist i koroleva zrobila jomu propoziciyu 15 zhovtnya 1839 roku vsogo cherez 5 dniv pislya togo yak vin pribuv do Vindzora Voni odruzhilisya 10 lyutogo 1840 roku v Korolivskij kaplici Sent Dzhejmskogo palacu v Londoni Vechir pislya vesillya koroleva provela lezhachi z golovnim bolem ale v shodenniku opisala svoye zahoplennya podiyeyu Cholovik korolevi Velikoyi Britaniyi za zakonami krayini ne mav prava na titul korolya Druzhina mogla zrobiti jogo tilki feldmarshalom Pislya vesillya v kabineti Viktoriyi postavili drugij pismovij stil dlya Alberta Ale princ iz samogo pochatku virishiv ne zajmatisya derzhavnimi spravami Albert stav vazhlivim politichnim radnikom a takozh suputnikom korolevi zaminivshi Melburna yak dominuyuchu vplivovu figuru v pershij polovini yiyi zhittya Matir Viktoriyi viselili z palacu do budinku Ingestr na Belgrejv skver Pislya smerti titki Viktoriyi princesi Avgusti u 1840 roci materi Viktoriyi bulo nadano budinki Klarens i Frogmor Zavdyaki poserednictvu Alberta vidnosini mizh matir yu ta korolevoyu povilno pokrashilisya Pid chas pershoyi vagitnosti Viktoriyi v 1840 roci v pershi kilka misyaciv shlyubu 18 richnij namagavsya vbiti yiyi koli vona yihala v kareti z princom Albertom pryamuyuchi do materi Oksford vistriliv dvichi ale abo obidvi kuli promahnulisya abo yak vin piznishe stverdzhuvav rushnici ne mali postrilu Jogo sudili za derzhavnu zradu viznali nevinnim cherez neosudnist pomistili v bozhevilnyu na neviznachenij termin a piznishe vislali zhiti v Avstraliyu Odrazu pislya napadu populyarnist Viktoriyi rizko zrosla pom yakshivshi zalishkove nevdovolennya spravoyu Gastingsa Donku Viktoriyu vona narodila 21 listopada 1840 roku Koroleva nenavidila buti vagitnoyu z vidrazoyu stavilasya do grudnogo vigodovuvannya ta novonarodzhenih prote protyagom nastupnih 17 rokiv narodila vid Alberta she vosmero ditej Albert Edvard nar 1841 Alisa nar 1843 Alfred nar 1844 Gelena nar 1846 Luyiza nar 1848 Artur nar 1850 Leopold nar 1853 i Beatriche nar 1857 Domashnim gospodarstvom v osnovnomu keruvala guvernantka Viktoriyi baronesa Luyiza Lecen z Gannovera Lecen mala formalnij vpliv na Viktoriyu i pidtrimuvala yiyi proti Kensingtonskoyi sistemi Albert odnak vvazhav Lecen nekompetentnoyu i sho yiyi keruvannya zagrozhuvalo zdorov yu jogo dochki Pislya svarki mizh Viktoriyeyu ta Albertom u 1842 roci Lecen bula vidpravlena na pensiyu i blizki stosunki Viktoriyi z neyu pripinilisya Zaneduzhav na tif i pomer princ Albert 1861 roku Koroleva do kincya zhittya nosila zhalobu za cholovikom Redyard Kipling u svoyih virshah nazivav yiyi ne inakshe yak vdovoyu z Vindzoru PravlinnyaKoroleva Viktoriya 20 chervnya 1837 roku vidbulasya koronaciya 18 richnoyi korolevi po zakinchenni yakoyi vona negajno poprosila chashku chayu i svizhij nomer Tajms Koroleva Viktoriya u 1838 roci Shlyub korolevi pidnyav v ochah piddanih moralnij prestizh korolivskoyi rodini na nedosyazhnu visotu sho dopomoglo Britaniyi uniknuti antimonarhichnih potryasin yaki ohopili Yevropu 1848 roku Koroleva Viktoriya zhila za pevnimi pravilami j rozporyadkom dnya i vimagala togo zh vid piddanih Vona vlasnoruchno rozroblyala pravila etiketu Viktoriansku epohu chasom zgaduyut yak epohu poryadku j visokih moralnih principiv U Velikij Britaniyi tverdo stoyav na nogah serednij klas yakij zavedeno zvinuvachuvati u vulgarnosti prote vin uspishno protistaviv rozpusti vishih aristokratichnih verstv vlasnu sistemu morali ta povedinki Koroleva Viktoriya Jozefina Svoboda Iz pershih dniv pravlinnya koroleva robila sprobi zblizhennya z rosijskim imperatorskim dvorom U 1840 h rokah rozshirilosya spivrobitnictvo Rosijskoyi imperiyi j Velikoyi Britaniyi v naukovo tehnichnij i vijskovij sferah Koroleva Viktoriya robila znaki uvagi imperatorovi Mikoli I 1846 roku vona podaruvala imperatoru yahtu Viktoriya dlya Sankt Peterburzkogo Imperatorskogo yaht klubu Prote rosijskij uryad ne zavzhdi viriznyala zvazhena zovnishnya politika Rosijska imperiya pragnula vstanoviti svoye panuvannya na Chornomu j chastini Seredzemnogo moriv Cim vona nalashtuvala proti sebe Osmansku imperiyu j Franciyu Pochalasya Krimska vijna Rosiya zaznala tyazhkih vtrat zokrema vtratila Sevastopol i Chornomorskij flot Nezvazhayuchi na peremogu ta protesti Osmanskoyi imperiyi koroleva Viktoriya povernula Sevastopol Rosijskij imperiyi U 1851 roci v Londoni vidbulasya Persha Vsesvitnya vistavka na yakij buli zibrani dosyagnennya peredovoyi dumki z usih krayin svitu Predstavleni v Krishtalevomu palaci eksponati dali poshtovh ne tilki fantaziyam Zhulya Verna a j realnomu naukovo tehnichnomu progresovi Novatorstvo torknulosya vsih storin zhittya vid pershih u sviti elektrodviguniv do buterbroda lorda Sendvicha Najbilshij flot iz najsuchasnishim ozbroyennyam a pershi bronenosci z yavilisya v Britaniyi dav zmogu Velikij Britaniyi rozshiriti svoyi kolonialni volodinnya yaka zibrala pid koronoyu 40 krayin i stala najpershoyu svitovoyu imperiyeyu v istoriyi Zolota doba Britanskoyi imperiyi pidijshla do kincya Korolevi vazhko bulo vstoyati proti natisku proamerikanskoyi burzhuaziyi sho potrebuvala bilsh agresivnoyi zovnishnoyi politiki Koroleva namagalasya vlagoditi vsi spravi po rodinnomu vlashtovuyuchi shlyubi svoyih rodichiv iz chlenami monarshih rodin 22 sichnya 1901 roku v zamiskomu mayetku Osborn koroleva Viktoriya pomerla v otochenni blizkih u vici 82 rokiv Ya ne hochu vmirati ya povinna zavershiti she kilka sprav buli yiyi peredsmertni slova Pohovana v Korolivskij usipalnici u Frogmori zbudovanij dlya neyi i yiyi cholovika PrimitkiBenezit Dictionary of Artists OUP 2006 ISBN 978 0 19 977378 7 d Track Q217595d Track Q24255573d Track Q1547776 Williams E T Veldman M Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 http www bbc co uk schools primaryhistory famouspeople victoria http www telegraph co uk news uknews theroyalfamily 9150661 Kensington Palace reopens its doors after 12m revamp html http www bbc co uk history british victorians queen victoria 01 shtml Oxford Dictionary of National Biography C Matthew Oxford OUP 2004 d Track Q17565097d Track Q5145336d Track Q34217d Track Q217595 Kindred Britain d Track Q75653886 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Peters Timothy J Wilkinson D 2010 03 King George III and porphyria a clinical re examination of the historical evidence History of Psychiatry angl T 21 1 s 3 19 doi 10 1177 0957154X09102616 ISSN 0957 154X Procitovano 6 travnya 2023 Rohl John C G Hunt David Warren Martin 1998 Purple Secret Genes madness and the Royal Houses of Europe angl Bantam ISBN 978 0 593 04148 2 Ruston Alan R 2008 Royal Maladies Inherited Diseases in the Royal Houses of Europe Victoria British Columbia Trafford pp 31 32 ISBN 978 1 4251 6810 0 Rappaport Helen 2003 Queen Victoria A Biographical Companion angl ABC CLIO s 195 ISBN 978 1 85109 355 7 PosilannyaPravlenie korolevy Viktorii 1837 1901 gg 2 veresnya 2016 u Wayback Machine ros