Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Батьківство королеви Вікторії є об'єктом спекуляцій. Існує припущення, що її батьком був не принц Едвард, герцог Кентський і Стратернський. Ця гіпотеза ґрунтується на тому, що нащадки королеви Вікторії хворіли на такі генетичні захворювання як гемофілія та порфірія, та на інших непрямих доказах.
Криза престолонаступництва
Принцеса Шарлотта Уельська була єдиною дочкою принца-регента Георга (згодом короля Георга IV) і, відповідно, наступницею престолу Великої Британії. Смерть принцеси та її мертвонародженого сина у 1817 році спричинила змагання між шістьма молодшими синами короля Георга III за те, хто з них стане батьком законного спадкоємця престолу. Деякі з них були втягнуті в скандали. Принц Фредерік, герцог Йоркський, другий у лінії престолонаступництва, мирно розлучився зі своєю дружиною — принцесою Фрідерікою Шарлоттою Прусською. Шостий син короля, принц Август, герцог Сассекський, уклав два шлюби всупереч (як і принц-регент до одруження із матір'ю принцеси Шарлотти). Інші три брати, принц Вільгельм, принц Едуард і принц Адольф, третій, четвертий і сьомий у лінії престолонаступництва відповідно, одружилися в 1818 році. П'ятий син короля, принц Ернест, герцог Камберлендський, вже був одружений, проте не мав живих дітей на той час.
Принц Вільгельм, герцог Кларенський, одружився із принцесою Адельгейдою Саксен-Майнінгенською. Хоча він був батьком десяти позашлюбних дітей від коханки , усі його діти від законного шлюбу померли у дитинстві. Друга дочка, принцеса Єлизавета, прожила найдовше — з 10 грудня 1820 по 4 березня 1821. Наступним у лінії престолонаступництва був герцог Кембриджський, у якого в 1819 році народився син Георг. За два місяці він опустився у лінії престолонаступництва через народження у герцога Кентського та принцеси Вікторії Саксен-Кобург-Заафельдської дочки Вікторії. Вона народилася 24 травня 1819 року, усього за три дні перед народженням сина герцога Камберлендського Георга.
Георг III та герцог Кентський померли у січні 1820 року. Принц-регент став королем Георгом IV, а принцеса Вікторія — третьою в лінії престолонаступництва після своїх дядьків — герцога Йоркського (пом. 1827) та герцога Кларенського (згодом короля Вільгельма IV). 1837 року вона посіла британський престол як королева Вікторія.
Суперечності
Чутки про батьківство королеви Вікторії зазвичай зосереджуються на ірландському солдатові та особистому секретареві матері королеви Джону Конрою. Герцогиня Кентська була однолітком Конроя, тоді як між нею та її чоловіком різниця у віці становила 19 років. Двір відкрито пліткував про їхні стосунки. Після смерті герцога Конрой замінював його у ролі батька принцеси, на що вона обурювалася. Це спричинило розрив між Вікторією та її матір'ю і між герцогинею та королем Вільгельмом IV. Конрой очікував, що коли Вікторія зійде на престол і стане королевою, він стане її приватним секретарем, проте відповідно до одного із перших актів Вікторії як королеви Конрой був змушений покинути двір.
Чутки про те, що герцогиня та Конрой були коханцями, швидко поширювалися. На запитання біографа герцог Веллінгтон відповів, що «припускав таке». Пізніше герцог розповідав історію, що коли Вікторія була молодою, вона випадково застала матір із Конроєм за тим, що він дипломатично назвав «деякою фамільярністю». Веллінгтон повідомив, що Вікторія розповіла про все баронесі , яка, в свою чергу, розповіла мадам де Шпет, що виступала проти герцогині через її поведінку. Як повідомляє Веллінгтон, герцогиня Кентська була розлючена і негайно звільнила де Шпет. Коли Вікторія стала королевою, вона заперечувала цю історію, заявляючи, що через своє благочестя її матір не могла б дозволити собі таку фамільярність із Конроєм.
Генетичні фактори
Письменник припускав, що батьком королеви Вікторії міг бути не герцог Кентський із двох причин:
- у нащадків королеви Вікторії було виявлено гемофілію, хоча до цього хвороби не було у королівській родині;
- зникнення порфірії у нащадків королеви, хоча, за словами Вілсона, до неї хвороба була поширена у королівській родині.
Обидва аргументи можна заперечити. Оскільки гемофілія зчеплена з X-хромосомою, щоб батько міг передати дітям цю хворобу, він сам мав страждати від неї, хоча Конрой був здоровим. Хворі на гемофілію мали незначні шанси на виживання на початку XIX століття через тогочасний рівень медицини. Немає жодних доказів того, що предки чи нащадки Конроя або ж герцога Кентського хворіли на гемофілію. Ймовірно, поява хвороби пов'язана із мутацією, яка виникла внаслідок того, що на момент зачаття Вікторії її батькові було 50, оскільки такі мутації часто виникають у дітей, зачатих літніми батьками, а спонтанні мутації становлять близько 30 % випадків.
Немає жодних генетичних доказів того, що хтось із королівської родини хворів на порфірію, а діагностування цього захворювання у Георга III ставиться під сумнів. Якщо порфірія справді була діагностована, то, ймовірно, вона і далі передавалася нащадкам Вікторії. Вважається, що щонайменше двоє її нащадків, принцеса Шарлотта Прусська та принц , страждали на порфірію.
Точно підтвердити батьківство королеви Вікторії можна за допомогою аналізу ДНК, проте жодні такі дослідження не були санкціоновані британською королівською родиною.
Примітки
- Hibbert, Christopher (29 листопада 2001). Queen Victoria: A Personal History (англ.). Hachette Books. с. 27. ISBN .
- Longford, Elizabeth (1965). Queen Victoria: Born to Succeed. New York: Pyramid Books. p. 118.
- Williams, Kate (2010). Becoming Queen Victoria: The Tragic Death of Princess Charlotte and the Unexpected Rise of Britain's Greatest Monarch (англ.). Ballantine Books. с. 211. ISBN .
- Longford, Elizabeth (1965). Queen Victoria: Born to Succeed. New York: Pyramid Books. p. 119.
- Wilson, A. N. (2002). The Victorians (англ.). Hutchinson. с. 25. ISBN .
- Packard, Jerrold (1973). Victoria's Daughters. New York: St. Martin's Press. pp. 43–44.
- McKusick, Victor A. (1965). «The Royal Hemophilia». Scientific American. Vol. 213. p. 91.
- Jones, Steve (1993). The Language of the Genes. London: HarperCollins. p. 69. ISBN 0-00-255020-2.
- Jones, Steve (1996). In the Blood: God, Genes and Destiny. London: HarperCollins. p. 270. ISBN 0-00-255511-5.
- Ruston, Alan R. (2008). Royal Maladies: Inherited Diseases in the Royal Houses of Europe. Victoria, British Columbia: Trafford. pp. 31–32. ISBN 978-1-4251-6810-0.
- Hemophilia B. National Hemophilia Foundation (англ.). Процитовано 6 травня 2023.
- Peters, Timothy J; Wilkinson, D. (2010-03). King George III and porphyria: a clinical re-examination of the historical evidence. History of Psychiatry (англ.). Т. 21, № 1. с. 3—19. doi:10.1177/0957154X09102616. ISSN 0957-154X. Процитовано 6 травня 2023.
- Röhl, John C. G.; Hunt, David; Warren, Martin (1998). Purple Secret: Genes, "madness" and the Royal Houses of Europe (англ.). Bantam. ISBN .
- Rappaport, Helen (2003). Queen Victoria: A Biographical Companion (англ.). ABC-CLIO. с. 195. ISBN .
Джерела
- Hudson, Katherine (1994). A Royal Conflict: Sir John Conroy & the Young Victoria. Hodder & Stoughton.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batkivstvo korolevi Viktoriyi ye ob yektom spekulyacij Isnuye pripushennya sho yiyi batkom buv ne princ Edvard gercog Kentskij i Straternskij Cya gipoteza gruntuyetsya na tomu sho nashadki korolevi Viktoriyi hvorili na taki genetichni zahvoryuvannya yak gemofiliya ta porfiriya ta na inshih nepryamih dokazah Koroleva Viktoriya Robota Franca Ksavera Vintergaltera 1859Kriza prestolonastupnictvaPrincesa Sharlotta Uelska bula yedinoyu dochkoyu princa regenta Georga zgodom korolya Georga IV i vidpovidno nastupniceyu prestolu Velikoyi Britaniyi Smert princesi ta yiyi mertvonarodzhenogo sina u 1817 roci sprichinila zmagannya mizh shistma molodshimi sinami korolya Georga III za te hto z nih stane batkom zakonnogo spadkoyemcya prestolu Deyaki z nih buli vtyagnuti v skandali Princ Frederik gercog Jorkskij drugij u liniyi prestolonastupnictva mirno rozluchivsya zi svoyeyu druzhinoyu princesoyu Friderikoyu Sharlottoyu Prusskoyu Shostij sin korolya princ Avgust gercog Sassekskij uklav dva shlyubi vsuperech yak i princ regent do odruzhennya iz matir yu princesi Sharlotti Inshi tri brati princ Vilgelm princ Eduard i princ Adolf tretij chetvertij i somij u liniyi prestolonastupnictva vidpovidno odruzhilisya v 1818 roci P yatij sin korolya princ Ernest gercog Kamberlendskij vzhe buv odruzhenij prote ne mav zhivih ditej na toj chas Princ Vilgelm gercog Klarenskij odruzhivsya iz princesoyu Adelgejdoyu Saksen Majningenskoyu Hocha vin buv batkom desyati pozashlyubnih ditej vid kohanki usi jogo diti vid zakonnogo shlyubu pomerli u ditinstvi Druga dochka princesa Yelizaveta prozhila najdovshe z 10 grudnya 1820 po 4 bereznya 1821 Nastupnim u liniyi prestolonastupnictva buv gercog Kembridzhskij u yakogo v 1819 roci narodivsya sin Georg Za dva misyaci vin opustivsya u liniyi prestolonastupnictva cherez narodzhennya u gercoga Kentskogo ta princesi Viktoriyi Saksen Koburg Zaafeldskoyi dochki Viktoriyi Vona narodilasya 24 travnya 1819 roku usogo za tri dni pered narodzhennyam sina gercoga Kamberlendskogo Georga Georg III ta gercog Kentskij pomerli u sichni 1820 roku Princ regent stav korolem Georgom IV a princesa Viktoriya tretoyu v liniyi prestolonastupnictva pislya svoyih dyadkiv gercoga Jorkskogo pom 1827 ta gercoga Klarenskogo zgodom korolya Vilgelma IV 1837 roku vona posila britanskij prestol yak koroleva Viktoriya SuperechnostiSer Dzhon Konroj Chutki pro batkivstvo korolevi Viktoriyi zazvichaj zoseredzhuyutsya na irlandskomu soldatovi ta osobistomu sekretarevi materi korolevi Dzhonu Konroyu Gercoginya Kentska bula odnolitkom Konroya todi yak mizh neyu ta yiyi cholovikom riznicya u vici stanovila 19 rokiv Dvir vidkrito plitkuvav pro yihni stosunki Pislya smerti gercoga Konroj zaminyuvav jogo u roli batka princesi na sho vona oburyuvalasya Ce sprichinilo rozriv mizh Viktoriyeyu ta yiyi matir yu i mizh gercogineyu ta korolem Vilgelmom IV Konroj ochikuvav sho koli Viktoriya zijde na prestol i stane korolevoyu vin stane yiyi privatnim sekretarem prote vidpovidno do odnogo iz pershih aktiv Viktoriyi yak korolevi Konroj buv zmushenij pokinuti dvir Chutki pro te sho gercoginya ta Konroj buli kohancyami shvidko poshiryuvalisya Na zapitannya biografa gercog Vellington vidpoviv sho pripuskav take Piznishe gercog rozpovidav istoriyu sho koli Viktoriya bula molodoyu vona vipadkovo zastala matir iz Konroyem za tim sho vin diplomatichno nazvav deyakoyu familyarnistyu Vellington povidomiv sho Viktoriya rozpovila pro vse baronesi yaka v svoyu chergu rozpovila madam de Shpet sho vistupala proti gercogini cherez yiyi povedinku Yak povidomlyaye Vellington gercoginya Kentska bula rozlyuchena i negajno zvilnila de Shpet Koli Viktoriya stala korolevoyu vona zaperechuvala cyu istoriyu zayavlyayuchi sho cherez svoye blagochestya yiyi matir ne mogla b dozvoliti sobi taku familyarnist iz Konroyem Genetichni faktoriPismennik pripuskav sho batkom korolevi Viktoriyi mig buti ne gercog Kentskij iz dvoh prichin u nashadkiv korolevi Viktoriyi bulo viyavleno gemofiliyu hocha do cogo hvorobi ne bulo u korolivskij rodini zniknennya porfiriyi u nashadkiv korolevi hocha za slovami Vilsona do neyi hvoroba bula poshirena u korolivskij rodini Obidva argumenti mozhna zaperechiti Oskilki gemofiliya zcheplena z X hromosomoyu shob batko mig peredati dityam cyu hvorobu vin sam mav strazhdati vid neyi hocha Konroj buv zdorovim Hvori na gemofiliyu mali neznachni shansi na vizhivannya na pochatku XIX stolittya cherez togochasnij riven medicini Nemaye zhodnih dokaziv togo sho predki chi nashadki Konroya abo zh gercoga Kentskogo hvorili na gemofiliyu Jmovirno poyava hvorobi pov yazana iz mutaciyeyu yaka vinikla vnaslidok togo sho na moment zachattya Viktoriyi yiyi batkovi bulo 50 oskilki taki mutaciyi chasto vinikayut u ditej zachatih litnimi batkami a spontanni mutaciyi stanovlyat blizko 30 vipadkiv Nemaye zhodnih genetichnih dokaziv togo sho htos iz korolivskoyi rodini hvoriv na porfiriyu a diagnostuvannya cogo zahvoryuvannya u Georga III stavitsya pid sumniv Yaksho porfiriya spravdi bula diagnostovana to jmovirno vona i dali peredavalasya nashadkam Viktoriyi Vvazhayetsya sho shonajmenshe dvoye yiyi nashadkiv princesa Sharlotta Prusska ta princ strazhdali na porfiriyu Tochno pidtverditi batkivstvo korolevi Viktoriyi mozhna za dopomogoyu analizu DNK prote zhodni taki doslidzhennya ne buli sankcionovani britanskoyu korolivskoyu rodinoyu PrimitkiHibbert Christopher 29 listopada 2001 Queen Victoria A Personal History angl Hachette Books s 27 ISBN 978 0 306 81085 5 Longford Elizabeth 1965 Queen Victoria Born to Succeed New York Pyramid Books p 118 Williams Kate 2010 Becoming Queen Victoria The Tragic Death of Princess Charlotte and the Unexpected Rise of Britain s Greatest Monarch angl Ballantine Books s 211 ISBN 978 0 345 46195 7 Longford Elizabeth 1965 Queen Victoria Born to Succeed New York Pyramid Books p 119 Wilson A N 2002 The Victorians angl Hutchinson s 25 ISBN 978 0 09 179421 7 Packard Jerrold 1973 Victoria s Daughters New York St Martin s Press pp 43 44 McKusick Victor A 1965 The Royal Hemophilia Scientific American Vol 213 p 91 Jones Steve 1993 The Language of the Genes London HarperCollins p 69 ISBN 0 00 255020 2 Jones Steve 1996 In the Blood God Genes and Destiny London HarperCollins p 270 ISBN 0 00 255511 5 Ruston Alan R 2008 Royal Maladies Inherited Diseases in the Royal Houses of Europe Victoria British Columbia Trafford pp 31 32 ISBN 978 1 4251 6810 0 Hemophilia B National Hemophilia Foundation angl Procitovano 6 travnya 2023 Peters Timothy J Wilkinson D 2010 03 King George III and porphyria a clinical re examination of the historical evidence History of Psychiatry angl T 21 1 s 3 19 doi 10 1177 0957154X09102616 ISSN 0957 154X Procitovano 6 travnya 2023 Rohl John C G Hunt David Warren Martin 1998 Purple Secret Genes madness and the Royal Houses of Europe angl Bantam ISBN 978 0 593 04148 2 Rappaport Helen 2003 Queen Victoria A Biographical Companion angl ABC CLIO s 195 ISBN 978 1 85109 355 7 DzherelaHudson Katherine 1994 A Royal Conflict Sir John Conroy amp the Young Victoria Hodder amp Stoughton