Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Війна Третьої коаліції фр Guerre de la Troisième Coalition війна між Францією Іспанією Баварією та Італією з одного боку

Війна третьої коаліції

Війна третьої коаліції

Війна Третьої коаліції (фр. Guerre de la Troisième Coalition) — війна між Францією, Іспанією, Баварією та Італією з одного боку та Третьою антифранцузькою коаліцією, до якої входили Австрія, Росія, Велика Британія, Швеція, Неаполітанське королівство та Португалія — з іншого.

Війна третьої коаліції
Наполеонівські війни, Австрійсько-французькі війни

Натисніть зображення, щоб завантажити відповідну статтю, зверху вниз:
Ульмська, Трафальгарська, [en], [en] та Аустерліцська битви
Дата: 11 квітня 1805 — 18 липня 1806
(217 років, 10 місяців, 29 днів)
Місце: Центральна Європа, Італія і Трафальгар
Результат: Перемога Франції
Сторони
image Австрійська імперія
image Російська імперія
image Велика Британія
image Швеція 		image Франція
image Батавська республіка
image Іспанія
image Баварія
image Королівство Італія
image Герцоґство Вюртемберг
Командувачі
image Карл Мак
image Ерцгерцоґ Карл
image Михайло Кутузов
image Гораціо Нельсон 		image Наполеон I
image Андре Массена
image П'єр Шарль де Вільнев

1805 року Росією та Великою Британією було укладено , що заклала основу третьої коаліції. Того ж року Велика Британія, Австрія, Росія, Неаполітанське королівство та Швеція сформували Третю Коаліцію проти Франції та її союзниці Іспанії. У той час як флот коаліції вдало бився на морі, армії діяли без успіху й були розбиті, тому коаліція розпалась доволі швидко — у грудні.

Наполеон планував вторгнення до Англії починаючи з Ам'єнського миру 1802 року, який було укладено від Англії та Жозефом Бонапартом від Франції. У цей час (влітку 1805) 180-тисячна армія Наполеона («Велика Армія») стояла на французькому узбережжі Ла-Маншу, в Булоні, готуючись висадитись в Англії. Цих сухопутних сил було цілком достатньо, але воєнного флоту для прикриття десанту Наполеону не вистачало, тому була потреба відтягнути британський флот подалі від Ла-Маншу.

Воєнні дії на морі

Див. також Англо-іспанська війна (1796 — 1808)

Спроба відволікти британців, погрожуючи їхньому пануванню у Вест-Індії зазнала невдачі: франко-іспанський флот під командуванням французького адмірала Вільнева був розбитий англійською ескадрою на зворотному шляху до Європи поблизу мису Фіністерре, та відступив до Іспанії, в порт Кадіс, де був заблокований.

Адмірал Вільнев, попри поганий стан флоту, до якого сам же його й довів, та довідавшись, що його збираються замінити адміралом , вийшов, ідучи за вказівками Наполеона, наприкінці жовтня у море. Біля мису Трафальгар франко-іспанський флот прийняв бій з англійською ескадрою адмірала Нельсона й був цілком розбитим, попри те, що Нельсон був смертельно поранений у цьому бою. Французький флот так і не відновився після цієї поразки, поступившись англійському флотові пануванням на морі.

Статистика Війни третьої коаліції

Країни Населення 1805 р. Військ Солдати вбиті, поранені та ті, що зникли безвісти Полонені солдати
Російська імперія 39 040 300 280 000 25 000 25 000
Австрійська імперія 20 800 000 340 000 20 000 70 000
Разом 59 840 300 620 000 45 000 95 000
Франція 28 920 000 350 000 37 000 5000
Разом 88 760 300 970 000 82 000 100 000
  • Bodart G. Losses of life in modern wars. Austria-Hungary; France. — London., 1916., p. 132

Воєнні дії на суші

Щоб остаточно убезпечити себе від французького вторгнення, Англія поспіхом утворила чергову антифранцузьку коаліцію, на відміну від першої та другої вже не антиреспубліканську, але антинаполеонівську.

Вступивши до коаліції, Австрія, користуючись тим, що більша частина армії Наполеона була сконцентрована на півночі Франції, планувала розв'язати воєнні дії у північній Італії та у Баварії. На допомогу австрійцям Росія висунула дві армії, під командуванням генералів Кутузова та Буксгевдена.

Отримавши відомості про дії сил коаліції, Наполеон був змушений відкласти висадку на Британські острови на невизначений термін та висунути війська до Німеччини. Саме тоді Наполеон сказав: «Якщо я за 15 днів не буду в Лондоні, то я маю бути в середині листопада у Відні».

Тим часом 72-тисячна австрійська армія під командуванням барона Карла Мака фон Ляйберіха вдерлася до Баварії, не дочекавшись російських військ, які ще не досягли театру воєнних дій.

Наполеон залишив Булонський табір і, здійснивши марш-кидок на південь, у найкоротший термін досягнув Баварії. Австрійська армія капітулювала у битві під Ульмом. Уникнути полону вдалося корпусу генерала , однак і його зрештою наздогнав французький маршал Ожеро, і він капітулював.

Залишившись на самоті, Кутузов був змушений відступати з ар'єргардними боями (, ) на з'єднання з армією Буксгевдена, яка ще не підійшла.

Наполеон без серйозного спротиву зайняв Відень. З усієї австрійської армії війну продовжували лише з'єднання ерцгерцоґа Карла та ерцгерцоґа Йоганна, а також нечисленні частини, що встигли з'єднатися з армією Кутузова.

Російський імператор Олександр I та австрійський імператор Франц II прибули до армії. За наполяганням Олександра I армія Кутузова припинила відступ і, не очікуючи підходу військ Буксгевдена, вступила у бій з французами під Аустерліцом, у якому зазнала тяжкої поразки.

Підсумки війни

Незабаром після Аустерліца Австрія уклала з Францією Пресбурзький мир, за яким втратила низку територій та стала союзницею Франції. Росія, незважаючи на тяжкі втрати, продовжила воєнні дії проти Наполеона у складі четвертої антифранцузької коаліції, яку також було організовано за активної участі Англії. Континентальна частина Неаполітанського королівства включаючи столицю — місто Неаполь була завойована Наполеоном. На цій території було утворено державу-сателіт Франції з тією самою назвою. Острівна частина королівства, тобто Сицилія, зберегла незалежність, але активної участі у воєнних діях не брала.

Нотатки

  1. Цей збройний конфлікт отримав різні назви:
    • У російській історіографії він відомий як Російсько-австро-французька війна (рос. Русско-австро-французская война)
    • Він відомий як Австрійська кампанія 1805 (фр. Campagne d'Autriche de 1805) або Німецька кампанія 1805 (фр. Campagne d'Allemagne de 1805)

Примітки

  1. З них 180 000 взяли участь у війні
  2. З них 250 000 взяли участь у війні
  3. З них 8000 вбито та 29 000 поранено
  4. Наполеон. — М. : Госиздат, 1941. — С. 159.

Література

Посилання

  • Битва під Кремсом 30 жовтня 1805 року [ 9 грудня 2011 у Wayback Machine.]
  • Делдерфілд Р. Маршали Наполеона. М.: Центрополиграф, 2001. С.159.
  • Михайловський-Данилевський, Опис першої війни Імператора Олександра з Наполеоном у 1805 році
  • Тарле Е. В. Наполеон. М., 1941. С.158.
  • Харботл Т. Битви світової історії. М.: Внешсигма, 1993. С.466.
  • Bodart G. Losses of life in modern wars. Austria-Hungary; France. — London., 1916., p. 132

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vijna Tretoyi koaliciyi fr Guerre de la Troisieme Coalition vijna mizh Franciyeyu Ispaniyeyu Bavariyeyu ta Italiyeyu z odnogo boku ta Tretoyu antifrancuzkoyu koaliciyeyu do yakoyi vhodili Avstriya Rosiya Velika Britaniya Shveciya Neapolitanske korolivstvo ta Portugaliya z inshogo Vijna tretoyi koaliciyi Napoleonivski vijni Avstrijsko francuzki vijni Vijna tretoyi koaliciyi Natisnit zobrazhennya shob zavantazhiti vidpovidnu stattyu zverhu vniz Ulmska Trafalgarska en en ta Austerlicska bitvi Data 11 kvitnya 1805 18 lipnya 1806 217 rokiv 10 misyaciv 29 dniv Misce Centralna Yevropa Italiya i Trafalgar Rezultat Peremoga Franciyi Presburzkij mir Konsolidaciya Francuzkoyi imperiyi Stvorennya Rejnskoyi konfederaciyi Zavoyuvannya Neapolya francuzami Rozpusk Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Pidtverdzheno perevaga na mori Britaniyi Utvorennya Chetvertoyi koaliciyi cherez kilka misyaciv Storoni Avstrijska imperiya Rosijska imperiya Velika Britaniya Shveciya Franciya Batavska respublika Ispaniya Bavariya Korolivstvo Italiya Gercogstvo Vyurtemberg Komanduvachi Karl Mak Ercgercog Karl Mihajlo Kutuzov Goracio Nelson Napoleon I Andre Massena P yer Sharl de Vilnev 1805 roku Rosiyeyu ta Velikoyu Britaniyeyu bulo ukladeno sho zaklala osnovu tretoyi koaliciyi Togo zh roku Velika Britaniya Avstriya Rosiya Neapolitanske korolivstvo ta Shveciya sformuvali Tretyu Koaliciyu proti Franciyi ta yiyi soyuznici Ispaniyi U toj chas yak flot koaliciyi vdalo bivsya na mori armiyi diyali bez uspihu j buli rozbiti tomu koaliciya rozpalas dovoli shvidko u grudni Napoleon planuvav vtorgnennya do Angliyi pochinayuchi z Am yenskogo miru 1802 roku yakij bulo ukladeno vid Angliyi ta Zhozefom Bonapartom vid Franciyi U cej chas vlitku 1805 180 tisyachna armiya Napoleona Velika Armiya stoyala na francuzkomu uzberezhzhi La Manshu v Buloni gotuyuchis visaditis v Angliyi Cih suhoputnih sil bulo cilkom dostatno ale voyennogo flotu dlya prikrittya desantu Napoleonu ne vistachalo tomu bula potreba vidtyagnuti britanskij flot podali vid La Manshu Voyenni diyi na moriDiv takozh Anglo ispanska vijna 1796 1808 Sproba vidvolikti britanciv pogrozhuyuchi yihnomu panuvannyu u Vest Indiyi zaznala nevdachi franko ispanskij flot pid komanduvannyam francuzkogo admirala Vilneva buv rozbitij anglijskoyu eskadroyu na zvorotnomu shlyahu do Yevropi poblizu misu Finisterre ta vidstupiv do Ispaniyi v port Kadis de buv zablokovanij Admiral Vilnev popri poganij stan flotu do yakogo sam zhe jogo j doviv ta dovidavshis sho jogo zbirayutsya zaminiti admiralom vijshov iduchi za vkazivkami Napoleona naprikinci zhovtnya u more Bilya misu Trafalgar franko ispanskij flot prijnyav bij z anglijskoyu eskadroyu admirala Nelsona j buv cilkom rozbitim popri te sho Nelson buv smertelno poranenij u comu boyu Francuzkij flot tak i ne vidnovivsya pislya ciyeyi porazki postupivshis anglijskomu flotovi panuvannyam na mori Statistika Vijni tretoyi koaliciyiKrayini Naselennya 1805 r Vijsk Soldati vbiti poraneni ta ti sho znikli bezvisti Poloneni soldati Rosijska imperiya 39 040 300 280 000 25 000 25 000 Avstrijska imperiya 20 800 000 340 000 20 000 70 000 Razom 59 840 300 620 000 45 000 95 000 Franciya 28 920 000 350 000 37 000 5000 Razom 88 760 300 970 000 82 000 100 000 Bodart G Losses of life in modern wars Austria Hungary France London 1916 p 132Voyenni diyi na sushiShob ostatochno ubezpechiti sebe vid francuzkogo vtorgnennya Angliya pospihom utvorila chergovu antifrancuzku koaliciyu na vidminu vid pershoyi ta drugoyi vzhe ne antirespublikansku ale antinapoleonivsku Vstupivshi do koaliciyi Avstriya koristuyuchis tim sho bilsha chastina armiyi Napoleona bula skoncentrovana na pivnochi Franciyi planuvala rozv yazati voyenni diyi u pivnichnij Italiyi ta u Bavariyi Na dopomogu avstrijcyam Rosiya visunula dvi armiyi pid komanduvannyam generaliv Kutuzova ta Buksgevdena Otrimavshi vidomosti pro diyi sil koaliciyi Napoleon buv zmushenij vidklasti visadku na Britanski ostrovi na neviznachenij termin ta visunuti vijska do Nimechchini Same todi Napoleon skazav Yaksho ya za 15 dniv ne budu v Londoni to ya mayu buti v seredini listopada u Vidni Tim chasom 72 tisyachna avstrijska armiya pid komanduvannyam barona Karla Maka fon Lyajberiha vderlasya do Bavariyi ne dochekavshis rosijskih vijsk yaki she ne dosyagli teatru voyennih dij Napoleon zalishiv Bulonskij tabir i zdijsnivshi marsh kidok na pivden u najkorotshij termin dosyagnuv Bavariyi Avstrijska armiya kapitulyuvala u bitvi pid Ulmom Uniknuti polonu vdalosya korpusu generala odnak i jogo zreshtoyu nazdognav francuzkij marshal Ozhero i vin kapitulyuvav Zalishivshis na samoti Kutuzov buv zmushenij vidstupati z ar yergardnimi boyami na z yednannya z armiyeyu Buksgevdena yaka she ne pidijshla Napoleon bez serjoznogo sprotivu zajnyav Viden Z usiyeyi avstrijskoyi armiyi vijnu prodovzhuvali lishe z yednannya ercgercoga Karla ta ercgercoga Joganna a takozh nechislenni chastini sho vstigli z yednatisya z armiyeyu Kutuzova Rosijskij imperator Oleksandr I ta avstrijskij imperator Franc II pribuli do armiyi Za napolyagannyam Oleksandra I armiya Kutuzova pripinila vidstup i ne ochikuyuchi pidhodu vijsk Buksgevdena vstupila u bij z francuzami pid Austerlicom u yakomu zaznala tyazhkoyi porazki Pidsumki vijniNezabarom pislya Austerlica Avstriya uklala z Franciyeyu Presburzkij mir za yakim vtratila nizku teritorij ta stala soyuzniceyu Franciyi Rosiya nezvazhayuchi na tyazhki vtrati prodovzhila voyenni diyi proti Napoleona u skladi chetvertoyi antifrancuzkoyi koaliciyi yaku takozh bulo organizovano za aktivnoyi uchasti Angliyi Kontinentalna chastina Neapolitanskogo korolivstva vklyuchayuchi stolicyu misto Neapol bula zavojovana Napoleonom Na cij teritoriyi bulo utvoreno derzhavu satelit Franciyi z tiyeyu samoyu nazvoyu Ostrivna chastina korolivstva tobto Siciliya zberegla nezalezhnist ale aktivnoyi uchasti u voyennih diyah ne brala NotatkiCej zbrojnij konflikt otrimav rizni nazvi U rosijskij istoriografiyi vin vidomij yak Rosijsko avstro francuzka vijna ros Russko avstro francuzskaya vojna Vin vidomij yak Avstrijska kampaniya 1805 fr Campagne d Autriche de 1805 abo Nimecka kampaniya 1805 fr Campagne d Allemagne de 1805 PrimitkiZ nih 180 000 vzyali uchast u vijni Z nih 250 000 vzyali uchast u vijni Z nih 8000 vbito ta 29 000 poraneno Napoleon M Gosizdat 1941 S 159 LiteraturaM G Kapitonenko Potsdamska soyuzna konvenciya 1805 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4PosilannyaBitva pid Kremsom 30 zhovtnya 1805 roku 9 grudnya 2011 u Wayback Machine Delderfild R Marshali Napoleona M Centropoligraf 2001 S 159 Mihajlovskij Danilevskij Opis pershoyi vijni Imperatora Oleksandra z Napoleonom u 1805 roci Tarle E V Napoleon M 1941 S 158 Harbotl T Bitvi svitovoyi istoriyi M Vneshsigma 1993 S 466 Bodart G Losses of life in modern wars Austria Hungary France London 1916 p 132Div takozhNapoleon Bonapart Napoleonivski vijni Dardanelska operaciya 1807

Дата публікації:
Топ