Федір Федорович Буксгевден (Фрідріх Вільгельм фон Буксгевден; нім. Friedrich Wilhelm von Buxhoeveden / Friedrich von Buxhöwden); 13 вересня 1750 — 4 вересня 1811) — один з воєначальників російської армії часів Наполеонівських війн, генерал від інфантерії (1803). У 1797–1798 роках обіймав пост петербурзького військового губернатора, у 1808–1810 роках обіймав аналогічну посаду в Ризі. На початку Російсько-шведської війни командував російськими військами. Був власником .
Федір Буксгевден | |
---|---|
нім. Friedrich Wilhelm von Buxhöwden | |
Ім'я при народженні | Фрідріх Вільгельм фон Буксгевден |
Народження | 2 (13) вересня 1750 d, Ліфляндська губернія[1] |
Смерть | 23 серпня (4 вересня) 1811 (60 років) Фортеця Колувере, d, Естонія |
Країна | Російська імперія |
Приналежність | Збройні сили Російської імперії |
Вид збройних сил | Сухопутні війська |
Рід військ | Піхота |
Освіта | d |
Роки служби | 1770–1799 , 1803–1808 |
Звання | Генерал від інфантерії |
Війни / битви | |
Рід | Буксгевдени |
Діти | d, d, d і d |
Нагороди | |
Буксгевден Федір Федорович у Вікісховищі |
Біографія
Походив з балтійського шляхетського роду Буксгевденів, які вели свій родовід від Альберта фон Буксгевдена, першого єпископа Лівонії (1199–1229), засновника Риги (1201) .
Закінчив (1770). Будучи кадетом, брав участь у російсько-турецькій війні. За відзнаку в бою під Бендерами отримав звання інженер-прапорщика. 1771 року під час штурму Браїлова був двічі поранений, але залишився на полі бою та вивів з ладу 2 ворожих гармати. За той подвиг був нагороджений орденом Святого Георгія 4-го ступеня.
З 1772 року — ад'ютант головного начальника артилерії . З 1783 року — командир .
Під час російсько-шведської війни 1788–1790 років командував десантним загоном у складі Балтійського гребного флоту. Відзначився в під час висадки десанту на острів Куцель-Мулім. За вдалі дії десанту, яким він керував, був нагороджений орденом Святого Георгія 3-го ступеня й отримав звання генерал-майора.
Під час польської кампанії 1793–1794 років командував піхотною дивізією. Під керівництвом Олександра Суворова на чолі однієї з колон брав участь у штурмі Праги. За відзнаку в бою був нагороджений орденом Святого Володимира 2-го ступеня та золотою зброєю. У 1794–1796 роках — комендант Варшави та губернатор Польщі.
З червня 1797-го до серпня 1798 року займав пост військового губернатора Санкт-Петербурга.
За Павла I потрапив в опалу та 1799 року був звільнений з військової служби. Був відновлений 1803 року та призначений на посаду інспектора військ Ліфляндської інспекції та генерал-губернатором Риги.
Під час війни 1805 року командував Волинською армією. Під Аустерліцом командував лівим крилом російсько-австрійської армії.
Під час війни 1806–1807 років командував піхотним корпусом (39 тисяч піхоти, бл. 7 тисяч кавалерії, 1200 артилеристів), але невдовзі повернувся до виконання обов'язків ризького генерал-губернатора.
На початку російсько-шведської війни 1808–1809 років призначений на пост головнокомандувача регулярної армії у Фінляндії. За вміле керівництво військами під час взяття фортеці Свеаборг був нагороджений орденом Святого Георгія 2-го ступеня, а за успіхи в першому періоді кампанії — орденом Святого Андрія Первозванного. Після захоплення Південної та Середньої Фінляндії й Аландських островів уклав перемир'я, яке не затвердив Олександр I. У грудні 1808 вийшов у відставку.
Як воєначальник був прибічником маневрених дій, керував військами із зайвою педантичністю. Мав крутий незалежний характер, здатність приймати сміливі рішення й наполегливо провадити їх у життя.
Помер у власному замку Лоде; був похований в усипальниці церкви поряд із .
Родина
Був одружений з (1758–1808), позашлюбною дочкою , вихованкою Смольного інституту, подругою Катерини Нелідової. У шлюбі народились:
- Софія (1778–1830) — була одружена з курським губернатором (1772–1834), мали дочку .
- Марія (1780–1836) — була одружена з статським радником фон Майделем.
- Наталія (1782—?) — була одружена з полковником бароном Унгерн-Штернбергом.
- Олександр (1783–1839) — камергер, був одружений з баронесою Деллінсгаузен.
- (1784–1863) — генерал-лейтенант, сенатор, був одружений з княжною Черкаською (1784–1788).
Примітки
- Естонська Вікіпедія — 2002.
Джерела
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fedir Fedorovich Buksgevden Fridrih Vilgelm fon Buksgevden nim Friedrich Wilhelm von Buxhoeveden Friedrich von Buxhowden 13 veresnya 1750 4 veresnya 1811 odin z voyenachalnikiv rosijskoyi armiyi chasiv Napoleonivskih vijn general vid infanteriyi 1803 U 1797 1798 rokah obijmav post peterburzkogo vijskovogo gubernatora u 1808 1810 rokah obijmav analogichnu posadu v Rizi Na pochatku Rosijsko shvedskoyi vijni komanduvav rosijskimi vijskami Buv vlasnikom Fedir Buksgevdennim Friedrich Wilhelm von BuxhowdenIm ya pri narodzhenniFridrih Vilgelm fon BuksgevdenNarodzhennya2 13 veresnya 1750 1750 09 13 d Liflyandska guberniya 1 Smert23 serpnya 4 veresnya 1811 1811 09 04 60 rokiv Fortecya Koluvere d EstoniyaKrayinaRosijska imperiyaPrinalezhnistZbrojni sili Rosijskoyi imperiyiVid zbrojnih silSuhoputni vijskaRid vijskPihotaOsvitadRoki sluzhbi1770 1799 1803 1808Zvannya General vid infanteriyiVijni bitviRosijsko turecka vijna 1768 1774 Rosijsko shvedska vijna 1788 1790 Polska kampaniya 1793 1794 Vijna tretoyi koaliciyi Bitva pid Austerlicom Vijna chetvertoyi koaliciyi Rosijsko shvedska vijna 1808 1809 RidBuksgevdeniDitid d d i dNagorodiOrden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Svyatogo Volodimira 1 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 2 stupenyaOrden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Georgiya Orden Svyatoyi Anni 1 stupenyaOrden Svyatogo Ioanna Yerusalimskogo Rosiya Orden Bilogo Orla Polsha Orden Chornogo orla Buksgevden Fedir Fedorovich u VikishovishiBiografiyaPohodiv z baltijskogo shlyahetskogo rodu Buksgevdeniv yaki veli svij rodovid vid Alberta fon Buksgevdena pershogo yepiskopa Livoniyi 1199 1229 zasnovnika Rigi 1201 Zakinchiv 1770 Buduchi kadetom brav uchast u rosijsko tureckij vijni Za vidznaku v boyu pid Benderami otrimav zvannya inzhener praporshika 1771 roku pid chas shturmu Brayilova buv dvichi poranenij ale zalishivsya na poli boyu ta viviv z ladu 2 vorozhih garmati Za toj podvig buv nagorodzhenij ordenom Svyatogo Georgiya 4 go stupenya Z 1772 roku ad yutant golovnogo nachalnika artileriyi Z 1783 roku komandir Pid chas rosijsko shvedskoyi vijni 1788 1790 rokiv komanduvav desantnim zagonom u skladi Baltijskogo grebnogo flotu Vidznachivsya v pid chas visadki desantu na ostriv Kucel Mulim Za vdali diyi desantu yakim vin keruvav buv nagorodzhenij ordenom Svyatogo Georgiya 3 go stupenya j otrimav zvannya general majora Pid chas polskoyi kampaniyi 1793 1794 rokiv komanduvav pihotnoyu diviziyeyu Pid kerivnictvom Oleksandra Suvorova na choli odniyeyi z kolon brav uchast u shturmi Pragi Za vidznaku v boyu buv nagorodzhenij ordenom Svyatogo Volodimira 2 go stupenya ta zolotoyu zbroyeyu U 1794 1796 rokah komendant Varshavi ta gubernator Polshi Z chervnya 1797 go do serpnya 1798 roku zajmav post vijskovogo gubernatora Sankt Peterburga Portret roboti Za Pavla I potrapiv v opalu ta 1799 roku buv zvilnenij z vijskovoyi sluzhbi Buv vidnovlenij 1803 roku ta priznachenij na posadu inspektora vijsk Liflyandskoyi inspekciyi ta general gubernatorom Rigi Pid chas vijni 1805 roku komanduvav Volinskoyu armiyeyu Pid Austerlicom komanduvav livim krilom rosijsko avstrijskoyi armiyi Pid chas vijni 1806 1807 rokiv komanduvav pihotnim korpusom 39 tisyach pihoti bl 7 tisyach kavaleriyi 1200 artileristiv ale nevdovzi povernuvsya do vikonannya obov yazkiv rizkogo general gubernatora Na pochatku rosijsko shvedskoyi vijni 1808 1809 rokiv priznachenij na post golovnokomanduvacha regulyarnoyi armiyi u Finlyandiyi Za vmile kerivnictvo vijskami pid chas vzyattya forteci Sveaborg buv nagorodzhenij ordenom Svyatogo Georgiya 2 go stupenya a za uspihi v pershomu periodi kampaniyi ordenom Svyatogo Andriya Pervozvannogo Pislya zahoplennya Pivdennoyi ta Serednoyi Finlyandiyi j Alandskih ostroviv uklav peremir ya yake ne zatverdiv Oleksandr I U grudni 1808 vijshov u vidstavku Yak voyenachalnik buv pribichnikom manevrenih dij keruvav vijskami iz zajvoyu pedantichnistyu Mav krutij nezalezhnij harakter zdatnist prijmati smilivi rishennya j napoleglivo provaditi yih u zhittya Pomer u vlasnomu zamku Lode buv pohovanij v usipalnici cerkvi poryad iz RodinaBuv odruzhenij z 1758 1808 pozashlyubnoyu dochkoyu vihovankoyu Smolnogo institutu podrugoyu Katerini Nelidovoyi U shlyubi narodilis Sofiya 1778 1830 bula odruzhena z kurskim gubernatorom 1772 1834 mali dochku Mariya 1780 1836 bula odruzhena z statskim radnikom fon Majdelem Nataliya 1782 bula odruzhena z polkovnikom baronom Ungern Shternbergom Oleksandr 1783 1839 kamerger buv odruzhenij z baronesoyu Dellinsgauzen 1784 1863 general lejtenant senator buv odruzhenij z knyazhnoyu Cherkaskoyu 1784 1788 PrimitkiEstonska Vikipediya 2002 d Track Q200060DzherelaEnciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros