Цю сторінку запропоновано перейменувати на Війна за незалежність Ізраїлю. Можливо, її поточна назва не відповідає нормам української мови або . Пояснення причин і обговорення — на сторінці . |
Палести́нська війна́ — війна, що велася низкою арабських держав (Єгиптом, Йорданією, Іраком, Сирією, Ліваном, Саудівською Аравією, Єменом) з одного боку та державою Ізраїль — з іншого. В ізраїльській офіційній історіографії Війна́ за незале́жність (івр. מלחמת העצמאות).
Палестинська війна | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Арабо-ізраїльський конфлікт | |||||||
Ставлення саморобного прапора Ізраїлю в Ейлаті, що ознаменувало закінчення війни | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Ізраїль, Хагана, Ірґун цваї леумі, Лехі, Бедуїни, Ішув | Арабська визвольна армія Єгипет Йорданія Ірак Сирія Ліван Добровольці | ||||||
Військові формування | |||||||
Збройні сили Ізраїлю | |||||||
Військові сили | |||||||
10 000 спочатку, до березня 1949 року — 115 000 | Араби: 2 000 спочатку, 70 000, з яких: Єгипет: 10 000 спочатку зросли до 20 000 Ірак: 3 000 спочатку, зростаючи до 15 000–18 000 Сирія: 2500–5000 Трансорданія: 8000 — 12 000 Ліван: 1000 Саудівська Аравія: 800—200 Арабська визвольна армія: 3500–6000 | ||||||
Втрати | |||||||
6,080 вбитих (близько 4 074 військовослужбовців та 2000 мирних жителів) | Між + 5000 та 20 000 (з цивільними особами), серед яких 4000 солдатів Єгипту, Йорданії та Сирії |
Причини
29 листопада 1947 Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію № 181, яка передбачала утворення на території Палестини двох держав: арабської та ізраїльської. Загалом, єврейське населення вітало цей план, але араби відкинули його.
14 травня 1948 проголосила створення держави Ізраїль. У ніч проти 15 травня 1948 єгипетські літаки бомбардували Тель-Авів, й армії 5 арабських держав почали військові дії проти євреїв.
Перебіг
Арабську єдність підривали гострі суперечності. Армія визволення Палестини підкорялася великому муфтію Єрусалима. З усіх арабських країн лише одна Йорданія мала сучасну армію — Арабський легіон, яким командував англієць генерал Джон Глабб. Король Йорданії формально став головнокомандувачем Арабських Збройних сил.
Однак, незважаючи на розкол арабських сил і якісну перевагу армії Ізраїлю, на початковому етапі воєнні дії в Палестині розвивалися на користь арабських країн. Арабський легіон завоював центральну частину Палестини, включаючи стару частину Єрусалима. Іракські війська здобули ряд міст (Наблус, Дженін), єгипетські війська зайняли Беер-Шеву.
Ізраїль спирався на підтримку світового співтовариства, яка полягала в наданні йому військової допомоги, в тому числі Сполученими Штатами та СРСР.
З трибуни ООН радянські представники (в тому числі і представник УРСР) вимагали виведення арабських військ з території Ізраїлю. Значну допомогу надали Ізраїлю також країни Соцтабору: Чехословаччина, Угорщина, Польська республіка, Румунська Народна Республіка, Народна Республіка Болгарія.
Результати
Відтак, Ізраїль завдав арабам ряд поразок і захопив значну частину територій, виділених ООН для створення арабської палестинської держави, частину Єрусалима. Західний берег річки Йордан і східна частина Єрусалима були анексовані Йорданією. Сектор Гази відійшов під контроль Єгипту.
Війна завершилася в лютому—липні 1949 укладенням Ізраїлем угод про перемир'я з Єгиптом (24 лютого), Йорданією (3 квітня), Сирією (20 липня). Угоди мали тимчасовий характер і не врегулювали остаточно територіальні питання. Переговори проходили на грецькому острові Родос за посередництва представників ООН. Делегати арабських країн спілкувалися з ізраїльською делегацією лише через представників ООН, підкреслюючи таким чином своє невизнання законності існування держави Ізраїль. Згідно з угодами про перемир'я між Ізраїлем і арабськими країнами були встановлені тимчасові кордони (Зелена лінія), по обидві сторони яких створювалися демілітаризовані зони. Контроль за додержанням перемир'я покладався на спеціальну комісію ООН.
Див. також
Література
- Гамаль Абдн Насир (Насер). Щоденник про війну в Палестині // 2020 (Завантажити)
- І. Д. Коміренко. Арабо-ізраїльська війна 1948-49 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- О. А. Коппель. Палестинська проблема // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
Джерела і посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Палестинська війна (1947—1949) |
- Війна за незалежність // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Скасування мандату й утворення Ізраїлю на www.un.org (рос.)
- Chronology of the First Arab-Israel War of 1948 (англ.)
- Documents, Photos, Maps and history related to Israel's Independence: 1945—1949 (англ.)
- Давид Гендельман Чисельність особового складу єврейських збройних формувань у Війні за Незалежність
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu storinku zaproponovano perejmenuvati na Vijna za nezalezhnist Izrayilyu Mozhlivo yiyi potochna nazva ne vidpovidaye normam ukrayinskoyi movi abo pravilam imenuvannya statej u Vikipediyi Poyasnennya prichin i obgovorennya na storinci Vikipediya Perejmenuvannya statej Palesti nska vijna vijna sho velasya nizkoyu arabskih derzhav Yegiptom Jordaniyeyu Irakom Siriyeyu Livanom Saudivskoyu Araviyeyu Yemenom z odnogo boku ta derzhavoyu Izrayil z inshogo V izrayilskij oficijnij istoriografiyi Vijna za nezale zhnist ivr מלחמת העצמאות Palestinska vijnaArabo izrayilskij konfliktStavlennya samorobnogo prapora Izrayilyu v Ejlati sho oznamenuvalo zakinchennya vijni Stavlennya samorobnogo prapora Izrayilyu v Ejlati sho oznamenuvalo zakinchennya vijniData 30 listopada 1947 20 lipnya 1949Misce PalestinaRezultat Peremoga Izrayilyu Neznachna peremoga Jordaniyi Porazka palestinskih arabiv Yegipetska porazka Strategichnij proval Arabskoyi ligiStoroni Izrayil Hagana Irgun cvayi leumi Lehi Beduyini Ishuv Arabska vizvolna armiya Yegipet Jordaniya Irak Siriya Livan DobrovolciVijskovi formuvannyaZbrojni sili IzrayilyuVijskovi sili10 000 spochatku do bereznya 1949 roku 115 000 Arabi 2 000 spochatku 70 000 z yakih Yegipet 10 000 spochatku zrosli do 20 000 Irak 3 000 spochatku zrostayuchi do 15 000 18 000 Siriya 2500 5000 Transordaniya 8000 12 000 Livan 1000 Saudivska Araviya 800 200 Arabska vizvolna armiya 3500 6000Vtrati6 080 vbitih blizko 4 074 vijskovosluzhbovciv ta 2000 mirnih zhiteliv Mizh 5000 ta 20 000 z civilnimi osobami sered yakih 4000 soldativ Yegiptu Jordaniyi ta SiriyiPrichini29 listopada 1947 Generalna Asambleya OON prijnyala Rezolyuciyu 181 yaka peredbachala utvorennya na teritoriyi Palestini dvoh derzhav arabskoyi ta izrayilskoyi Zagalom yevrejske naselennya vitalo cej plan ale arabi vidkinuli jogo 14 travnya 1948 progolosila stvorennya derzhavi Izrayil U nich proti 15 travnya 1948 yegipetski litaki bombarduvali Tel Aviv j armiyi 5 arabskih derzhav pochali vijskovi diyi proti yevreyiv PerebigPersha faza vijni 15 travnya 10 chervnya 1948Bojovi diyi u zhovtni 1948Bojovi diyi v grudni 1948 sichni 1949 Arabsku yednist pidrivali gostri superechnosti Armiya vizvolennya Palestini pidkoryalasya velikomu muftiyu Yerusalima Z usih arabskih krayin lishe odna Jordaniya mala suchasnu armiyu Arabskij legion yakim komanduvav angliyec general Dzhon Glabb Korol Jordaniyi formalno stav golovnokomanduvachem Arabskih Zbrojnih sil Odnak nezvazhayuchi na rozkol arabskih sil i yakisnu perevagu armiyi Izrayilyu na pochatkovomu etapi voyenni diyi v Palestini rozvivalisya na korist arabskih krayin Arabskij legion zavoyuvav centralnu chastinu Palestini vklyuchayuchi staru chastinu Yerusalima Irakski vijska zdobuli ryad mist Nablus Dzhenin yegipetski vijska zajnyali Beer Shevu Izrayil spiravsya na pidtrimku svitovogo spivtovaristva yaka polyagala v nadanni jomu vijskovoyi dopomogi v tomu chisli Spoluchenimi Shtatami ta SRSR Z tribuni OON radyanski predstavniki v tomu chisli i predstavnik URSR vimagali vivedennya arabskih vijsk z teritoriyi Izrayilyu Znachnu dopomogu nadali Izrayilyu takozh krayini Soctaboru Chehoslovachchina Ugorshina Polska respublika Rumunska Narodna Respublika Narodna Respublika Bolgariya RezultatiVidminnosti vid planu OON za pidsumkami Palestinskoyi vijni teritoriya priznachena dlya majbutnoyi yevrejskoyi derzhavi ta na yakij 14 travnya 1948 roku buv progoloshenij Izrayil teritoriya priznachena dlya majbutnoyi arabskoyi derzhavi ta zahoplena Izrayilem vhodi vijni teritoriya priznachena dlya majbutnoyi arabskoyi derzhavi ta zahoplena Yegiptom ta Jordaniyeyu vhodi vijni chastina mista zi en Yerusalim zahoplena Izrayilem vhodi vijni chastina mista zi specialnim mizhnarodnim rezhimom Yerusalim zahoplena Jordaniyeyu vhodi vijni Vidtak Izrayil zavdav arabam ryad porazok i zahopiv znachnu chastinu teritorij vidilenih OON dlya stvorennya arabskoyi palestinskoyi derzhavi chastinu Yerusalima Zahidnij bereg richki Jordan i shidna chastina Yerusalima buli aneksovani Jordaniyeyu Sektor Gazi vidijshov pid kontrol Yegiptu Vijna zavershilasya v lyutomu lipni 1949 ukladennyam Izrayilem ugod pro peremir ya z Yegiptom 24 lyutogo Jordaniyeyu 3 kvitnya Siriyeyu 20 lipnya Ugodi mali timchasovij harakter i ne vregulyuvali ostatochno teritorialni pitannya Peregovori prohodili na greckomu ostrovi Rodos za poserednictva predstavnikiv OON Delegati arabskih krayin spilkuvalisya z izrayilskoyu delegaciyeyu lishe cherez predstavnikiv OON pidkreslyuyuchi takim chinom svoye neviznannya zakonnosti isnuvannya derzhavi Izrayil Zgidno z ugodami pro peremir ya mizh Izrayilem i arabskimi krayinami buli vstanovleni timchasovi kordoni Zelena liniya po obidvi storoni yakih stvoryuvalisya demilitarizovani zoni Kontrol za doderzhannyam peremir ya pokladavsya na specialnu komisiyu OON Div takozhBirmanska doroga Izrayil LiteraturaGamal Abdn Nasir Naser Shodennik pro vijnu v Palestini 2020 Zavantazhiti I D Komirenko Arabo izrayilska vijna 1948 49 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X O A Koppel Palestinska problema Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4Dzherela i posilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Palestinska vijna 1947 1949 Vijna za nezalezhnist Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Skasuvannya mandatu j utvorennya Izrayilyu na www un org ros Chronology of the First Arab Israel War of 1948 angl Documents Photos Maps and history related to Israel s Independence 1945 1949 angl David Gendelman Chiselnist osobovogo skladu yevrejskih zbrojnih formuvan u Vijni za Nezalezhnist