Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою Бульвар Шевченка Бульвар Тараса Шевченка бульвар у середмісті Терноп

Вулиця Міцкевича (Тернопіль)

Вулиця Міцкевича (Тернопіль)
У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Бульвар Шевченка.

Бульвар Тараса Шевченка — бульвар у середмісті Тернополя. На середині бульвару розташований Театральний майдан — головна площа міста, місце постійних громадських акцій, політичних мітингів, культурних подій.

Бульвар Тараса Шевченка
Тернопіль
image
Бульвар Тараса Шевченка взимку
Бульвар Тараса Шевченка взимку
Місцевість Центр
Назва на честь Тараса Шевченка
Колишні назви
Панська, Міцкевича, Дойчештрассе, Сталіна, Карла Маркса
польського періоду (польською) Mickiewicza
радянського періоду (російською) Сталина, Карла Маркса
Загальні відомості
Координати початку 49°33′21″ пн. ш. 25°35′44″ сх. д. / 49.55583° пн. ш. 25.59556° сх. д. / 49.55583; 25.59556
Координати 49°33′12″ пн. ш. 25°35′41″ сх. д. / 49.55333° пн. ш. 25.59472° сх. д. / 49.55333; 25.59472
Координати кінця 49°32′59″ пн. ш. 25°35′43″ сх. д. / 49.54972° пн. ш. 25.59528° сх. д. / 49.54972; 25.59528
Транспорт
Рух односторонній, частково пішохідний
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятники Ярославу Стецьку, Соломії Крушельницькій, Незалежності
Навчальні заклади корпус ТДМУ
Заклади культури Тернопільський академічний обласний драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка
Комерція Універмаг
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
image Бульвар Тараса Шевченка у Вікісховищі

Бульвар перетинає вулиця Руська — центральна транспорта артерія Тернополя. З півдня — вулиця Князя Острозького, з заходу бічні вулиці — гетьмана Сагайдачного, Грушевського, зі сходу — В'ячеслава Чорновола. З півночі бульвар перетинає вулиця Камінна, а продовженням є вулиця Юліана Опільського.

Історія

image
Вигляд на бульвар Шевченка (раніше 1918 р.)

Відкриття на початку XIX ст. гімназії та шляхетського конвікту спричинило розбудову Тернополя. Зразу ж за міськими валами швидко виросла нова престижна вулиця, яку назвали Панською. Спочатку тут партерові будинки губилися в зелені садів, а згодом піднялись і декількаповерхові кам'яниці. Із будівництвом залізниці центр із старомістя навколо Старого замку перемістився ближче до воріт у світ — залізничного вокзалу. Згодом Панська поділилась на Вищу і Нижчу.

З 1890 року ця магістраль стала називатись іменем Адама Міцкевича, а з 1925 р. — нижня частина її найменована — Болеслава Хороброго. У період німецької окупації вулицю називали Дойчештрассе. У радянські часи обидві частини цієї центральної артерії називались (з 1948 по 1961 р.) іменем Сталіна, потім Карла Маркса. На початку 90-х років минулого століття бульвару повернено назву Тараса Шевченка, яку він мав ще у 1918 році.

image
Панорама вулиці Міцкевича (між 1920 та 1939)

Здавна окрасою цього старовинного куточка була алея, що тягнулася серединою горішньої частини вулиці до перетину з Руською. У 1927 році сквер займав 7697 кв. м. Починався він на перетині вулиць Камінної, Юліана Опільського та Степана Качали, де був невеличкий майдан святої Теклі. У 1882 р. тут на високій стрункій колоні в оточенні дерев поставлено фігуру святої Теклі. Поряд з нею споруджено міську криницю.

Також у сквері на вулиці Міцкевича була ще одна класично оздоблена криниця. А поряд височіла статуя Гери. Спорудили її напередодні Першої світової війни, у 1913 році. Навпроти рогу сучасної вулиці Сагайдачного стояв на залізному стовпі великий міський годинник.

image
Пам'ятник Міцкевичу

Від святої Теклі починалася тернопільська «стометрівка», або, як ще її називали, корзо — улюблене місце променадів. 25 жовтня 1895 року тут відкрито пам'ятник Адаму Міцкевичу, а навколо сформовано площу. Цей пам'ятник знишено у вирі подій 1918 —1919 років. Відновлений у 1923 році пам'ятник Адаму Міцкевичу знищений у період фашистської окупації.

Площа перед магістратом не раз ставала місцем, де збирались, шукаючи роботи, безробітні. Тут висували свої вимоги до міської влади страйкарі.

Обрамлення майдану доповняв готель «Подільський» — свідок тернопільської історії, а на свій час новітня споруда — гордість міщан. Документи засвідчують, що збудували його у 1890 році, інші прибудови датуються 1910 та 1928 роками. На початку XX ст. готель мав власний водогін, центральне опалення, ванни і навіть таку новинку як електричне освітлення, яке тільки впроваджувалося в місті. При готелі були також стайні та возівня.

Здавна у готельній кам'яниці містились кав'ярня і ресторан. Кав'ярня «Болевард» належала до улюблених місць зустрічей та відпочинку тернополян. Пізніше там була знана «Адрія».

На бульварі діяв з 1912 року ще один кінотеатр «Світязь» (у подвір'ї сучасного будинку №25). З ним пов'язана діяльність «Тернопільських театральних вечорів» — театру, заснованого Лесем Курбасом у 1915 році.

В кінці XIX — на початку XX ст. образ вулиці творили численні крамниці, декілька закладів харчування, кінотеатри і відчутна присутність громадських інституцій, включаючи кооперативи. На цій міській магістралі діяли магазини, де продавали спортивні товари й велосипеди та запасні частини до них, а згодом й інші технічні новинки, включно з сільськогосподарською технікою.

image
Будівля Тернопільської учительської семінарії

Здавна славилася вулиця і відомою книгарнею Альфреда Бруґґера. Власник книжкової крамниці був причетний до видання поштовних листівок з видами міста, а також до появи у 1908 р. першого друкованого плану міста.

При злитті бульвару з вулицею о. Степана Качали виросли на початку XX ст. будівлі польського «Товариства народної школи» — «Towarzystwa szkoły ludowej», скорочено — TSL. Об'єднання ставило собі за мету посилення колонізаційних впливів, особливо в царині освіти і просвітництва. Будівництво так званого «Польського будинку» товариство розпочало у 1906 р. Згодом виросли ще два приміщення — бурса TSL та новий будинок семінарії.

Із вулицею Міцкевича пов'язано чимало сторінок історії діяльності «Просвіти». З 1904 року і аж до Першої світової війни Тернопільську філію «Просвіти» очолює Сидір Голубович. Саме за його головування куплено кам'яниці (№9, 11, 13), котрі збудовані у 60-х рр. XIX ст. Будинки «Просвіти» стали пристановищем для багатьох інших українських товариств — «Українського крайового товариства опіки над інвалідами», «Подільського союзу кооператив», «Сільського господаря», «Союзу українок» та інших.

Будинок №15 належав адвокату Богдану Стахевичу, сьогодні тут розмістилась обласна універсальна наукова бібліотека. Збудований у 1901 році, він служив перш за все для помешкань, але були тут і канцелярії та кабінет лікаря.

Поряд знаходився будинок з колонами, збудований у кінці 30-х років XIX ст. Вілла належала відомому лікарю-хірургу Ізидору Лейблінгеру. У період міжвоєнної Польщі тут діяла єврейська громада, так званий кагал. У 60-х роках XX ст. будинок кагалу знесли, і на цьому місці виросла будівля сучасної телерадіокомпанії.

image
Староство (1936 р.)

З правого боку вулиці було чимало будівель адміністративного характеру: повітове староство, окружний суд, прокуратура і в'язниця. В'язницю було споруджено у глибині подвір'я під час панування царської Росії у 1810 —1815 роках. Темниця не тільки оберігала місто від кримінальних елементів, а часто ставала місцем розправи із патріотами.

Місцем жорстоких репресій стала тюрма у 1939 —1941 рр. Більшовики арештовували і вивозили у Сибір або розстрілювали національно-свідомих громадян. 2 липня 1941 року у в'язниці знайшли понівечені тіла більш як 500 в'язнів.

У нижній частині бульвару, колишній Панській Нижчій, справа за універмагом збереглися давні будинки. З протилежного боку, між бульваром і вулицею Січових Стрільців, утворився сквер, де був пам'ятник Максиму Горькому. Колись тут планували спорудити нову тернопільську церкву. У 2001 році тут встановили пам'ятник митрополиту Андрею Шептицькому.

Однією з перших цю вулицю вимостили бруківкою. У кінці XIX століття тут пролягла модерна вітка тернопільської каналізації і водогону.

У листопаді 1957 р. відкрився театральний сезон у новозбудованому приміщенні обласного драматичного театру імені Т. Шевченка. У 1982 році у затишному сквері біля театру встановили пам'ятник Кобзареві роботи скульптора Миколи Невеселого.

Установи, організації

Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2015)

Пам'ятки

Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2015)

Пам'ятники

Сквери

Цікавинки

Світлини

Примітки

  1. Бойцун Л. Тернопіль у плині літ: Історико-краєзнавчі замальовки. — Тернопіль : Джура, 2003. — с. 197 — 227 — .
  2. У назвах вулиць – історія міста by #tobm - Issuu. issuu.com (англ.). Процитовано 15 грудня 2022.

Джерела

  • Тернопіль. Історичні нариси. — Тернопіль : Джура, 2016. — 192 с. — .

Посилання

Бульвар Тараса Шевченка
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Бульвар Тараса Шевченка у Вікісховищі?
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бульвар Тараса Шевченка (Тернопіль)
  • Розташування на мапі Тернополя


image Це незавершена стаття про Тернопіль.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi vulici z takoyu nazvoyu Bulvar Shevchenka Bulvar Tarasa Shevchenka bulvar u seredmisti Ternopolya Na seredini bulvaru roztashovanij Teatralnij majdan golovna plosha mista misce postijnih gromadskih akcij politichnih mitingiv kulturnih podij Bulvar Tarasa Shevchenka TernopilBulvar Tarasa Shevchenka vzimkuBulvar Tarasa Shevchenka vzimkuMiscevist CentrNazva na chest Tarasa ShevchenkaKolishni nazviPanska Mickevicha Dojcheshtrasse Stalina Karla Marksapolskogo periodu polskoyu Mickiewiczaradyanskogo periodu rosijskoyu Stalina Karla MarksaZagalni vidomostiKoordinati pochatku 49 33 21 pn sh 25 35 44 sh d 49 55583 pn sh 25 59556 sh d 49 55583 25 59556Koordinati 49 33 12 pn sh 25 35 41 sh d 49 55333 pn sh 25 59472 sh d 49 55333 25 59472Koordinati kincya 49 32 59 pn sh 25 35 43 sh d 49 54972 pn sh 25 59528 sh d 49 54972 25 59528TransportRuh odnostoronnij chastkovo pishohidnijBudivli pam yatki infrastrukturaPam yatniki Yaroslavu Stecku Solomiyi Krushelnickij NezalezhnostiNavchalni zakladi korpus TDMUZakladi kulturi Ternopilskij akademichnij oblasnij dramatichnij teatr im T G ShevchenkaKomerciya UnivermagZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap poshuk u NominatimMapa Bulvar Tarasa Shevchenka u Vikishovishi Bulvar peretinaye vulicya Ruska centralna transporta arteriya Ternopolya Z pivdnya vulicya Knyazya Ostrozkogo z zahodu bichni vulici getmana Sagajdachnogo Grushevskogo zi shodu V yacheslava Chornovola Z pivnochi bulvar peretinaye vulicya Kaminna a prodovzhennyam ye vulicya Yuliana Opilskogo IstoriyaViglyad na bulvar Shevchenka ranishe 1918 r Vidkrittya na pochatku XIX st gimnaziyi ta shlyahetskogo konviktu sprichinilo rozbudovu Ternopolya Zrazu zh za miskimi valami shvidko virosla nova prestizhna vulicya yaku nazvali Panskoyu Spochatku tut parterovi budinki gubilisya v zeleni sadiv a zgodom pidnyalis i dekilkapoverhovi kam yanici Iz budivnictvom zaliznici centr iz staromistya navkolo Starogo zamku peremistivsya blizhche do vorit u svit zaliznichnogo vokzalu Zgodom Panska podililas na Vishu i Nizhchu Z 1890 roku cya magistral stala nazivatis imenem Adama Mickevicha a z 1925 r nizhnya chastina yiyi najmenovana Boleslava Horobrogo U period nimeckoyi okupaciyi vulicyu nazivali Dojcheshtrasse U radyanski chasi obidvi chastini ciyeyi centralnoyi arteriyi nazivalis z 1948 po 1961 r imenem Stalina potim Karla Marksa Na pochatku 90 h rokiv minulogo stolittya bulvaru poverneno nazvu Tarasa Shevchenka yaku vin mav she u 1918 roci Panorama vulici Mickevicha mizh 1920 ta 1939 Zdavna okrasoyu cogo starovinnogo kutochka bula aleya sho tyagnulasya seredinoyu gorishnoyi chastini vulici do peretinu z Ruskoyu U 1927 roci skver zajmav 7697 kv m Pochinavsya vin na peretini vulic Kaminnoyi Yuliana Opilskogo ta Stepana Kachali de buv nevelichkij majdan svyatoyi Tekli U 1882 r tut na visokij strunkij koloni v otochenni derev postavleno figuru svyatoyi Tekli Poryad z neyu sporudzheno misku krinicyu Takozh u skveri na vulici Mickevicha bula she odna klasichno ozdoblena krinicya A poryad visochila statuya Geri Sporudili yiyi naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni u 1913 roci Navproti rogu suchasnoyi vulici Sagajdachnogo stoyav na zaliznomu stovpi velikij miskij godinnik Pam yatnik Mickevichu Vid svyatoyi Tekli pochinalasya ternopilska stometrivka abo yak she yiyi nazivali korzo ulyublene misce promenadiv 25 zhovtnya 1895 roku tut vidkrito pam yatnik Adamu Mickevichu a navkolo sformovano ploshu Cej pam yatnik znisheno u viri podij 1918 1919 rokiv Vidnovlenij u 1923 roci pam yatnik Adamu Mickevichu znishenij u period fashistskoyi okupaciyi Plosha pered magistratom ne raz stavala miscem de zbiralis shukayuchi roboti bezrobitni Tut visuvali svoyi vimogi do miskoyi vladi strajkari Obramlennya majdanu dopovnyav gotel Podilskij svidok ternopilskoyi istoriyi a na svij chas novitnya sporuda gordist mishan Dokumenti zasvidchuyut sho zbuduvali jogo u 1890 roci inshi pribudovi datuyutsya 1910 ta 1928 rokami Na pochatku XX st gotel mav vlasnij vodogin centralne opalennya vanni i navit taku novinku yak elektrichne osvitlennya yake tilki vprovadzhuvalosya v misti Pri goteli buli takozh stajni ta vozivnya Zdavna u gotelnij kam yanici mistilis kav yarnya i restoran Kav yarnya Bolevard nalezhala do ulyublenih misc zustrichej ta vidpochinku ternopolyan Piznishe tam bula znana Adriya Na bulvari diyav z 1912 roku she odin kinoteatr Svityaz u podvir yi suchasnogo budinku 25 Z nim pov yazana diyalnist Ternopilskih teatralnih vechoriv teatru zasnovanogo Lesem Kurbasom u 1915 roci V kinci XIX na pochatku XX st obraz vulici tvorili chislenni kramnici dekilka zakladiv harchuvannya kinoteatri i vidchutna prisutnist gromadskih institucij vklyuchayuchi kooperativi Na cij miskij magistrali diyali magazini de prodavali sportivni tovari j velosipedi ta zapasni chastini do nih a zgodom j inshi tehnichni novinki vklyuchno z silskogospodarskoyu tehnikoyu Budivlya Ternopilskoyi uchitelskoyi seminariyi Zdavna slavilasya vulicya i vidomoyu knigarneyu Alfreda Bruggera Vlasnik knizhkovoyi kramnici buv prichetnij do vidannya poshtovnih listivok z vidami mista a takozh do poyavi u 1908 r pershogo drukovanogo planu mista Pri zlitti bulvaru z vuliceyu o Stepana Kachali virosli na pochatku XX st budivli polskogo Tovaristva narodnoyi shkoli Towarzystwa szkoly ludowej skorocheno TSL Ob yednannya stavilo sobi za metu posilennya kolonizacijnih vpliviv osoblivo v carini osviti i prosvitnictva Budivnictvo tak zvanogo Polskogo budinku tovaristvo rozpochalo u 1906 r Zgodom virosli she dva primishennya bursa TSL ta novij budinok seminariyi Iz vuliceyu Mickevicha pov yazano chimalo storinok istoriyi diyalnosti Prosviti Z 1904 roku i azh do Pershoyi svitovoyi vijni Ternopilsku filiyu Prosviti ocholyuye Sidir Golubovich Same za jogo golovuvannya kupleno kam yanici 9 11 13 kotri zbudovani u 60 h rr XIX st Budinki Prosviti stali pristanovishem dlya bagatoh inshih ukrayinskih tovaristv Ukrayinskogo krajovogo tovaristva opiki nad invalidami Podilskogo soyuzu kooperativ Silskogo gospodarya Soyuzu ukrayinok ta inshih Budinok 15 nalezhav advokatu Bogdanu Stahevichu sogodni tut rozmistilas oblasna universalna naukova biblioteka Zbudovanij u 1901 roci vin sluzhiv persh za vse dlya pomeshkan ale buli tut i kancelyariyi ta kabinet likarya Poryad znahodivsya budinok z kolonami zbudovanij u kinci 30 h rokiv XIX st Villa nalezhala vidomomu likaryu hirurgu Izidoru Lejblingeru U period mizhvoyennoyi Polshi tut diyala yevrejska gromada tak zvanij kagal U 60 h rokah XX st budinok kagalu znesli i na comu misci virosla budivlya suchasnoyi teleradiokompaniyi Starostvo 1936 r Z pravogo boku vulici bulo chimalo budivel administrativnogo harakteru povitove starostvo okruzhnij sud prokuratura i v yaznicya V yaznicyu bulo sporudzheno u glibini podvir ya pid chas panuvannya carskoyi Rosiyi u 1810 1815 rokah Temnicya ne tilki oberigala misto vid kriminalnih elementiv a chasto stavala miscem rozpravi iz patriotami Miscem zhorstokih represij stala tyurma u 1939 1941 rr Bilshoviki areshtovuvali i vivozili u Sibir abo rozstrilyuvali nacionalno svidomih gromadyan 2 lipnya 1941 roku u v yaznici znajshli ponivecheni tila bilsh yak 500 v yazniv U nizhnij chastini bulvaru kolishnij Panskij Nizhchij sprava za univermagom zbereglisya davni budinki Z protilezhnogo boku mizh bulvarom i vuliceyu Sichovih Strilciv utvorivsya skver de buv pam yatnik Maksimu Gorkomu Kolis tut planuvali sporuditi novu ternopilsku cerkvu U 2001 roci tut vstanovili pam yatnik mitropolitu Andreyu Sheptickomu Odniyeyu z pershih cyu vulicyu vimostili brukivkoyu U kinci XIX stolittya tut prolyagla moderna vitka ternopilskoyi kanalizaciyi i vodogonu U listopadi 1957 r vidkrivsya teatralnij sezon u novozbudovanomu primishenni oblasnogo dramatichnogo teatru imeni T Shevchenka U 1982 roci u zatishnomu skveri bilya teatru vstanovili pam yatnik Kobzarevi roboti skulptora Mikoli Neveselogo Ustanovi organizaciyiCej rozdil potrebuye dopovnennya kviten 2015 Ternopilskij akademichnij oblasnij dramatichnij teatr im T G Shevchenka Ternopilska oblasna universalna naukova biblioteka Ukrayinskij Dim Peremoga Golovne upravlinnya Derzhavnoyi kaznachejskoyi sluzhbi Ukrayini u Ternopilskij oblasti Upravlinnya derzhavnoyi kaznachejskoyi sluzhbi Ukrayini u m TernopilPam yatkiCej rozdil potrebuye dopovnennya kviten 2015 Pam yatniki Nezalezhnosti Ukrayini Solomiyi Krushelnickij Yaroslavovi SteckuSkveriSkver imeni Tarasa Shevchenka pam yatka sadovo parkovogo mistectva z kilkanadcyatma ekzotichnimi derevamiCikavinkiTernopilskij godinnik Fontannij kompleks Kvitka terenu SvitliniBarelyef Chornovola V yacheslava Maksimovicha Pam yatnik opernij spivachci Solomiyi Amvrosiyivni KrushelnickijPrimitkiBojcun L Ternopil u plini lit Istoriko krayeznavchi zamalovki Ternopil Dzhura 2003 s 197 227 ISBN 966 8017 50 1 U nazvah vulic istoriya mista by tobm Issuu issuu com angl Procitovano 15 grudnya 2022 DzherelaTernopil Istorichni narisi Ternopil Dzhura 2016 192 s ISBN 978 966 185 130 5 PosilannyaBulvar Tarasa Shevchenka u sestrinskih Vikiproyektah Portal Ternopilshina Bulvar Tarasa Shevchenka u Vikishovishi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bulvar Tarasa Shevchenka Ternopil Roztashuvannya na mapi Ternopolya Ce nezavershena stattya pro Ternopil Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ