Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою Вулиця Леся Курбаса Ву лиця Ку рбаса вулиця у Галицькому районі міст

Вулиця Леся Курбаса (Львів)

Вулиця Леся Курбаса (Львів)
У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Леся Курбаса.

Ву́лиця Ку́рбаса — вулиця у Галицькому районі міста Львова. Сполучає вулиці Гнатюка та Тиктора. Від червня 2015 року вулиця є пішохідною.

Вулиця Леся Курбаса
Львів
image
вул. Курбаса
вул. Курбаса
МісцевістьЦентр
РайонГалицький
Назва на честьЛеся Курбаса
Колишні назви
Єзуїцька бічна (Станіслава пшечніца), Рейтана, Рейтерґассе, Рейтана, 8 Березня, Рейтана, Морозова
польського періоду (польською)Jezuicka boczna (Stanislawa precznica), Rejtana
радянського періоду (українською)Рейтана, 8 Березня, Рейтана, Морозова
радянського періоду (російською)Рейтана, 8 Марта, Рейтана, Морозова
Загальні відомості
Протяжність116 м
Координати початку49°50′29″ пн. ш. 24°01′32″ сх. д. / 49.8415750° пн. ш. 24.0256167° сх. д. / 49.8415750; 24.0256167Координати: 49°50′29″ пн. ш. 24°01′32″ сх. д. / 49.8415750° пн. ш. 24.0256167° сх. д. / 49.8415750; 24.0256167
Координати кінця49°50′33″ пн. ш. 24°01′32″ сх. д. / 49.84250833° пн. ш. 24.0256139° сх. д. / 49.84250833; 24.0256139
поштові індекси79007
Транспорт
Рухпішохідна
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі№ 3—10
Архітектурні пам'ятки№ 3, 5, 8
Заклади культуриЛьвівський академічний театр імені Леся Курбаса
Поштові відділенняВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)
Забудовакласицизм, історизм
КомерціяТЦ «Опера Пасаж»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа

Назва

Історія

Вулицю Курбаса було прокладено у XVIII столітті. На мапах Львова 1829 та 1848 років вулиця представлена окремими дерев’яними будинками. У 1820-х—1830-х роках в одному з таких будинків мешкав композитор Франц Ксавер Вольфганг Моцарт, молодший син композитора Вольфганга Амадея Моцарта, але будинок до нашого часу не зберігся.

Забудова

В архітектурному ансамблі вулиці Курбаса переважають архітектурні стилі класицизм та історизм. Декілька будинків внесено до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.

№ 1 — на початку XX століття в партері будинку (інша адреса — вул. Гнатюка, 12) містилася нотаріальна контора, у міжвоєнний період — аптека Зеригєвича. Наприкінці 2000-х років тут містилися гральні автомати, салон «Оптика Нова» та піцерія «Верона». Нині тут ресторан «Meat&burger», салон «Оптика Нова» та пекарня-кондитерська «SHOco».

№ 2 — наріжна кам'яниця (інша адреса — вул. Гнатюка, 8), на першому поверсі якої нині розташований ресторан «Прага». У 2006 році біля ресторану «Прага» з'явився мідний п'яничка. Скульптура зображає дрібного буржуа 1920-х років, який поєднує і риси пражанина, і львів'янина.

№ 3 — п'ятиповерховий будинок, збудований у 1909 році в стилі модернізованого історизму за проєктом архітекторів Зиґмунта Федорського та Станіслава Мацудзинського. Всі скульптурно-декораторські роботи проєктував та виконав за середньовічними та театральними мотивами скульптор Францішек Томаш Бєрнат. В оформленні екстер'єру широко використано готичні мотиви в поєднанні з декоративними елементами, типовими для сецесії. Два перших поверхи кам'яниці призначалися для ресторану Францішка Мошковіча з театром-вар'єте «Казино де Парі». Для його потреб в інтер'єрі влаштовано овальну в плані залу глибиною 11,5 м зі сценою та ярусом лож на балконі. Два верхніх поверхи призначалися для готелю «Бельведер». У 1920-1939 та 1941-1944 роках тут діяло кабаре «Багателя» з дансінгом, а на верхніх поверхах працював готель «Патрія».

19 грудня 1939 року була прийнята постанова Ради Народних Комісарів УРСР за № 1545: «Про організацію театрів, музичних колективів, філармоній, будинків народної творчості і театрально-музичних закладів у Львівській, Дрогобицькій, Волинській, Рівненській, Станіславській та Тернопільській областях», згідно якої 1940 року приміщення театру-вар'єте було передано Львівській державній обласній філармонії з оркестром, українською хоровою капелою з сектором естради та солістами. Наприкінці 1940-х років містився Палац піонерів, на початку 1950-х років тут розташували Будинок народної творчості та відділ музично-театральної літератури Державної обласної бібліотеки імені Я. Галана. У 1970-х роках — Обласний науково-методичний центр народної творчості та культурно-просвітницької роботи. Від початку 1990-х років приміщення належить Львівському академічному театру імені Леся Курбаса, який 2007 року отримав статус «академічного». В цьому будинку також містилася кав’ярня «Смачна плітка», приміщення нині стоїть пусткою. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 179.

№ 4 — за Польщі перший поверх будинку займав магазин меблів Мюнцера. Наприкінці 2000-х років тут містився офіс туристичної агенції «Обрій», нині — паб «Феркель».

№ 5 — чотириповерховий житловий будинок, збудований у 1905—1907 роках на замовлення Ісаака Герш Санделя в стилі історизму. Проєкт планування та композиційної схеми фасаду будинку розроблено архітектором Генриком Сальвером, на основі якого львівський архітектор Саломон Рімер виконав проект опорядження фасаду та інтер'єру, використовуючи продукцію львівської керамічної майстерні братів Якуба та Мавриція Мундів. Власником будинку до 1939 року був львівський купець Оскар Френкель. Перший поверх кам'яниці рустований і від часу побудови кам'яниці там містилася кав'ярня Шимока Каца «Японська», що працювала тут до початку першої світової війни, а на верхніх поверхах містилися квартири. Нині приміщення колишньої кав'ярні займає стоматологічна клініка. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 180.

№ 6 — у цьому наскрізному будинку (інша адреса — проспект Свободи, 27) у 1907—1914 роках містився кінотеатр «Бельв'ю», відомого львівського кінопідприємця Мельхіора Майблюма, а також діяв однойменний пасаж. Від 1911 року його співвласниками стали Станіслав Фрід та Володимир Іллакович. Кінотеатр проіснував до початку першої світової війни. Також за Польщі містилися готель та кав'ярня «Еліт». Наприклад, у 1920-х роках тут подавали віденські сніданки з кавою чи чаєм з молоком, булочкою, яйцями, маслом та медом за 80 грошів. Вечорами влаштовували виступи коміків та музикантів, а також танці. У 1927 році кав'ярня опинилася на перших шпальтах місцевих часописів через стрілянину у приміщенні. Власник врятувався заявою «Нісенітниця — це твердження про те, що кафе було випадковим місцем рандеву апашів та альфонсів і що в цьому кафе відбувалися перестрілки», — запевнив він. Запевнення були враховані, оскільки кав'ярня працювала без проблем навіть під час загальносвітової економічної кризи у 1929—1930 роках. Також на той час тут містилися магазин хутряних виробів Райса і Циммермана, кравецький салон та інші. Згодом тут містилася Спілка торгівців збіжжям і рільничою продукцією, магазин ювелірних виробів Гершшпрунґа й магазин меблів Тенненбаума, за радянських часів — розташований Будинок моделей одягу, від 2012 року тут міститься торговельний центр «Опера Пасаж».

№ 7 — будівля колишнього готелю «Берлінський», власником якого був Мойсей Ціммерманн, згодом, коли відносини Другої Речі Посполитої та Третім Рейхом остаточно зіпсувалися, перейменований на «Венеція». Нині тут містяться офіс міжнародної медіа-групи «Сіті Лайф Львів», крамниці чоловічого і жіночого дизайнерського одягу та аксесуарів «Karp Store&Studio» і аксесуарів та біжутерії «De Tiara».

№ 8 — за Польщі тут містилася друкарня Рогатина, крамниця меблів Вайтца та магазин парфумів Штернберґа. Наприкінці 2000-х років тут містився комп'ютерний клуб «Павук», нині — апартаменти для оренди від 8 до 16 осіб «Hostel Shelter».

№ 9 — до 1939 року тут містився готель і ресторан «Зіппер», власником яких був Тенненбаум та магазин парфумів Коркеса. Нині тут міститься офіс туристичної компанії «Калина-тур».

№ 10 — триповерхова кам'яниця на розі вулиць Вулиця Тиктора та Леся Курбаса, на першому поверсі якої за Польщі містилися готель «Центральний» («Французький») Мозенберґа (вхід з вул. Леся Курбаса) та молочарня Тенненбаума (вхід з вул. Тиктора). Стіни колишніх готелю та молочарні прикрашені рекламними написами польською, німецькою та їдиш, що були відновлені у наш час. За радянських часів тут працювала швейна фабрика облмісцевпрому, згодом — машинописне бюро фірми побутових послуг, що працює тут донині та магазин «Тканини».

  • image
    Львівський академічний театр імені Леся Курбаса (вул. Курбаса, 3)
  • image
    Колишня кам'яниця Ісаака Санделя (вул. Курбаса, 5)

Примітки

  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 15 липня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  2. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 13 листопада 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  3. Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Процитовано 15 липня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  4. Вул. Леся Курбаса у Львові перетворили на пішохідну зону. varianty.lviv.ua. 24 червня 2015. Процитовано 15 липня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  5. Львів Непопсовий. Вулицею Курбаса. haidamac.org.ua. 5 березня 2013. Процитовано 15 липня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  6. Імена видатних людей у вулицях Львова, с. 70-71.
  7. Lwów: przewodnik… — S. 173.
  8. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 21.
  9. Ілько Лемко. Курбаса вул. pslava.info. Прадідівська слава. Процитовано 15 липня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  10. Топ-20 незвичних пам'ятників Львова. tvoemisto.tv. Твоє Місто. 22 жовтня 2014. Процитовано 15 липня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  11. Rzeźba lwowska… — S. 242.
  12. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 13.
  13. Павло Кучерский, Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Курбаса, 03 — Львівський театр ім. Л. Курбаса. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 15 липня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  14. Павло Кучерський, Ігор Жук. Проєкт «Міський медіаархів»: фасад Будинку народної творчості (тепер Академічний театр ім. Курбаса. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 15 липня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  15. Тетяна Казанцева. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Курбаса, 05 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 15 липня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  16. Архітектура Львова, с. 473.
  17. Павло Кучерський. Проєкт «Інтерактивний Львів»: просп. Свободи, 27 / вул. Леся Курбаса, 6 — кінотеатр (не діє). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 12 лютого 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  18. Przedwojenne kawiarnie i restauracje we Lwowie i w Krakowie. Stare zdjęcia. kawiarniany.pl (пол.). 6 серпня 2019. Процитовано 12 лютого 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  19. Павло Кучерський. Проєкт «Інтерактивний Львів»: просп. Свободи, 27 — Торговий центр «Опера-Пасаж». lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 12 лютого 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  20. Апартаменти Shelter (Львів). shelter-hostel-lviv.hotelmix.com.ua. оригіналу за 5 жовтня 2022. Процитовано 6 березня 2023.

Джерела

Вулиця Леся Курбаса
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Вулиця Леся Курбаса у Вікісховищі?
  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / Ю. О. Бірюльов та ін. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 473. — .
  • Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 70—71. — .
  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Курбаса вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 95. — .
  • Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 33, 90, 107, 117. — .
  • Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 45, 46, 302—304. — .
  • Biriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 242. — . (пол.)
  • Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — S. 13. (пол.)
  • Lwów: przewodnik / P. Włodek, A. Kulewski. — Pruszków: Rewasz, 2006. — 415 s. (пол.)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi vulici z takoyu nazvoyu Vulicya Lesya Kurbasa Vu licya Ku rbasa vulicya u Galickomu rajoni mista Lvova Spoluchaye vulici Gnatyuka ta Tiktora Vid chervnya 2015 roku vulicya ye pishohidnoyu Vulicya Lesya Kurbasa Lvivvul Kurbasavul KurbasaMiscevistCentrRajonGalickijNazva na chestLesya KurbasaKolishni nazviYezuyicka bichna Stanislava pshechnica Rejtana Rejtergasse Rejtana 8 Bereznya Rejtana Morozovapolskogo periodu polskoyu Jezuicka boczna Stanislawa precznica Rejtanaradyanskogo periodu ukrayinskoyu Rejtana 8 Bereznya Rejtana Morozovaradyanskogo periodu rosijskoyu Rejtana 8 Marta Rejtana MorozovaZagalni vidomostiProtyazhnist116 mKoordinati pochatku49 50 29 pn sh 24 01 32 sh d 49 8415750 pn sh 24 0256167 sh d 49 8415750 24 0256167 Koordinati 49 50 29 pn sh 24 01 32 sh d 49 8415750 pn sh 24 0256167 sh d 49 8415750 24 0256167Koordinati kincya49 50 33 pn sh 24 01 32 sh d 49 84250833 pn sh 24 0256139 sh d 49 84250833 24 0256139poshtovi indeksi79007TransportRuhpishohidnaBudivli pam yatki infrastrukturaBudivli 3 10Arhitekturni pam yatki 3 5 8Zakladi kulturiLvivskij akademichnij teatr imeni Lesya KurbasaPoshtovi viddilennyaVPZ 7 vul Grebinki 6 Zabudovaklasicizm istorizmKomerciyaTC Opera Pasazh Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapposhuk u NominatimMapaNazvaYezuyicka bichna abo Stanislava pshechnica nazvana tak ne piznishe 1863 roku cherez svoye roztashuvannya poblizu Yezuyitskogo sadu Rejtana vid 1871 roku na chest polskogo shlyahticha uchasnika Barskoyi konfederaciyi Tadeusha Rejtana Rejtergasse vid veresnya 1941 roku vid nim Reiter vershnik Rejtana vid lipnya 1944 roku 8 Bereznya vid zhovtnya 1945 roku na chest svyata 8 bereznya Rejtana vid grudnya 1945 roku Morozova vid 1950 roku na chest Pavlika Morozova hlopchika yakij u radyanskij propagandi simvolizuvav chesnist ta principovist molodogo borcya z kurkulyami Kurbasa vid 1989 roku na chest ukrayinskogo rezhisera aktora ta dramaturga Lesya Kurbasa IstoriyaVulicyu Kurbasa bulo prokladeno u XVIII stolitti Na mapah Lvova 1829 ta 1848 rokiv vulicya predstavlena okremimi derev yanimi budinkami U 1820 h 1830 h rokah v odnomu z takih budinkiv meshkav kompozitor Franc Ksaver Volfgang Mocart molodshij sin kompozitora Volfganga Amadeya Mocarta ale budinok do nashogo chasu ne zberigsya ZabudovaV arhitekturnomu ansambli vulici Kurbasa perevazhayut arhitekturni stili klasicizm ta istorizm Dekilka budinkiv vneseno do reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya 1 na pochatku XX stolittya v parteri budinku insha adresa vul Gnatyuka 12 mistilasya notarialna kontora u mizhvoyennij period apteka Zerigyevicha Naprikinci 2000 h rokiv tut mistilisya gralni avtomati salon Optika Nova ta piceriya Verona Nini tut restoran Meat amp burger salon Optika Nova ta pekarnya konditerska SHOco 2 narizhna kam yanicya insha adresa vul Gnatyuka 8 na pershomu poversi yakoyi nini roztashovanij restoran Praga U 2006 roci bilya restoranu Praga z yavivsya midnij p yanichka Skulptura zobrazhaye dribnogo burzhua 1920 h rokiv yakij poyednuye i risi prazhanina i lviv yanina 3 p yatipoverhovij budinok zbudovanij u 1909 roci v stili modernizovanogo istorizmu za proyektom arhitektoriv Zigmunta Fedorskogo ta Stanislava Macudzinskogo Vsi skulpturno dekoratorski roboti proyektuvav ta vikonav za serednovichnimi ta teatralnimi motivami skulptor Francishek Tomash Byernat V oformlenni ekster yeru shiroko vikoristano gotichni motivi v poyednanni z dekorativnimi elementami tipovimi dlya secesiyi Dva pershih poverhi kam yanici priznachalisya dlya restoranu Francishka Moshkovicha z teatrom var yete Kazino de Pari Dlya jogo potreb v inter yeri vlashtovano ovalnu v plani zalu glibinoyu 11 5 m zi scenoyu ta yarusom lozh na balkoni Dva verhnih poverhi priznachalisya dlya gotelyu Belveder U 1920 1939 ta 1941 1944 rokah tut diyalo kabare Bagatelya z dansingom a na verhnih poverhah pracyuvav gotel Patriya 19 grudnya 1939 roku bula prijnyata postanova Radi Narodnih Komisariv URSR za 1545 Pro organizaciyu teatriv muzichnih kolektiviv filarmonij budinkiv narodnoyi tvorchosti i teatralno muzichnih zakladiv u Lvivskij Drogobickij Volinskij Rivnenskij Stanislavskij ta Ternopilskij oblastyah zgidno yakoyi 1940 roku primishennya teatru var yete bulo peredano Lvivskij derzhavnij oblasnij filarmoniyi z orkestrom ukrayinskoyu horovoyu kapeloyu z sektorom estradi ta solistami Naprikinci 1940 h rokiv mistivsya Palac pioneriv na pochatku 1950 h rokiv tut roztashuvali Budinok narodnoyi tvorchosti ta viddil muzichno teatralnoyi literaturi Derzhavnoyi oblasnoyi biblioteki imeni Ya Galana U 1970 h rokah Oblasnij naukovo metodichnij centr narodnoyi tvorchosti ta kulturno prosvitnickoyi roboti Vid pochatku 1990 h rokiv primishennya nalezhit Lvivskomu akademichnomu teatru imeni Lesya Kurbasa yakij 2007 roku otrimav status akademichnogo V comu budinku takozh mistilasya kav yarnya Smachna plitka primishennya nini stoyit pustkoyu Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid 179 4 za Polshi pershij poverh budinku zajmav magazin mebliv Myuncera Naprikinci 2000 h rokiv tut mistivsya ofis turistichnoyi agenciyi Obrij nini pab Ferkel 5 chotiripoverhovij zhitlovij budinok zbudovanij u 1905 1907 rokah na zamovlennya Isaaka Gersh Sandelya v stili istorizmu Proyekt planuvannya ta kompozicijnoyi shemi fasadu budinku rozrobleno arhitektorom Genrikom Salverom na osnovi yakogo lvivskij arhitektor Salomon Rimer vikonav proekt oporyadzhennya fasadu ta inter yeru vikoristovuyuchi produkciyu lvivskoyi keramichnoyi majsterni brativ Yakuba ta Mavriciya Mundiv Vlasnikom budinku do 1939 roku buv lvivskij kupec Oskar Frenkel Pershij poverh kam yanici rustovanij i vid chasu pobudovi kam yanici tam mistilasya kav yarnya Shimoka Kaca Yaponska sho pracyuvala tut do pochatku pershoyi svitovoyi vijni a na verhnih poverhah mistilisya kvartiri Nini primishennya kolishnoyi kav yarni zajmaye stomatologichna klinika Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid 180 6 u comu naskriznomu budinku insha adresa prospekt Svobodi 27 u 1907 1914 rokah mistivsya kinoteatr Belv yu vidomogo lvivskogo kinopidpriyemcya Melhiora Majblyuma a takozh diyav odnojmennij pasazh Vid 1911 roku jogo spivvlasnikami stali Stanislav Frid ta Volodimir Illakovich Kinoteatr proisnuvav do pochatku pershoyi svitovoyi vijni Takozh za Polshi mistilisya gotel ta kav yarnya Elit Napriklad u 1920 h rokah tut podavali videnski snidanki z kavoyu chi chayem z molokom bulochkoyu yajcyami maslom ta medom za 80 groshiv Vechorami vlashtovuvali vistupi komikiv ta muzikantiv a takozh tanci U 1927 roci kav yarnya opinilasya na pershih shpaltah miscevih chasopisiv cherez strilyaninu u primishenni Vlasnik vryatuvavsya zayavoyu Nisenitnicya ce tverdzhennya pro te sho kafe bulo vipadkovim miscem randevu apashiv ta alfonsiv i sho v comu kafe vidbuvalisya perestrilki zapevniv vin Zapevnennya buli vrahovani oskilki kav yarnya pracyuvala bez problem navit pid chas zagalnosvitovoyi ekonomichnoyi krizi u 1929 1930 rokah Takozh na toj chas tut mistilisya magazin hutryanih virobiv Rajsa i Cimmermana kraveckij salon ta inshi Zgodom tut mistilasya Spilka torgivciv zbizhzhyam i rilnichoyu produkciyeyu magazin yuvelirnih virobiv Gershshprunga j magazin mebliv Tennenbauma za radyanskih chasiv roztashovanij Budinok modelej odyagu vid 2012 roku tut mistitsya torgovelnij centr Opera Pasazh 7 budivlya kolishnogo gotelyu Berlinskij vlasnikom yakogo buv Mojsej Cimmermann zgodom koli vidnosini Drugoyi Rechi Pospolitoyi ta Tretim Rejhom ostatochno zipsuvalisya perejmenovanij na Veneciya Nini tut mistyatsya ofis mizhnarodnoyi media grupi Siti Lajf Lviv kramnici cholovichogo i zhinochogo dizajnerskogo odyagu ta aksesuariv Karp Store amp Studio i aksesuariv ta bizhuteriyi De Tiara 8 za Polshi tut mistilasya drukarnya Rogatina kramnicya mebliv Vajtca ta magazin parfumiv Shternberga Naprikinci 2000 h rokiv tut mistivsya komp yuternij klub Pavuk nini apartamenti dlya orendi vid 8 do 16 osib Hostel Shelter 9 do 1939 roku tut mistivsya gotel i restoran Zipper vlasnikom yakih buv Tennenbaum ta magazin parfumiv Korkesa Nini tut mistitsya ofis turistichnoyi kompaniyi Kalina tur 10 tripoverhova kam yanicya na rozi vulic Vulicya Tiktora ta Lesya Kurbasa na pershomu poversi yakoyi za Polshi mistilisya gotel Centralnij Francuzkij Mozenberga vhid z vul Lesya Kurbasa ta molocharnya Tennenbauma vhid z vul Tiktora Stini kolishnih gotelyu ta molocharni prikrasheni reklamnimi napisami polskoyu nimeckoyu ta yidish sho buli vidnovleni u nash chas Za radyanskih chasiv tut pracyuvala shvejna fabrika oblmiscevpromu zgodom mashinopisne byuro firmi pobutovih poslug sho pracyuye tut donini ta magazin Tkanini Lvivskij akademichnij teatr imeni Lesya Kurbasa vul Kurbasa 3 Kolishnya kam yanicya Isaaka Sandelya vul Kurbasa 5 PrimitkiZnajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta Procitovano 15 lipnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Znajti adresu ukrposhta ua Ukrposhta Procitovano 13 listopada 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Spisok budinkiv pam yatok arhitekturi m Lvova pomichnyk org Procitovano 15 lipnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Vul Lesya Kurbasa u Lvovi peretvorili na pishohidnu zonu varianty lviv ua 24 chervnya 2015 Procitovano 15 lipnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Lviv Nepopsovij Vuliceyu Kurbasa haidamac org ua 5 bereznya 2013 Procitovano 15 lipnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Imena vidatnih lyudej u vulicyah Lvova s 70 71 Lwow przewodnik S 173 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 21 Ilko Lemko Kurbasa vul pslava info Pradidivska slava Procitovano 15 lipnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Top 20 nezvichnih pam yatnikiv Lvova tvoemisto tv Tvoye Misto 22 zhovtnya 2014 Procitovano 15 lipnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Rzezba lwowska S 242 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 13 Pavlo Kucherskij Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Kurbasa 03 Lvivskij teatr im L Kurbasa lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 15 lipnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Pavlo Kucherskij Igor Zhuk Proyekt Miskij mediaarhiv fasad Budinku narodnoyi tvorchosti teper Akademichnij teatr im Kurbasa lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 15 lipnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Tetyana Kazanceva Proyekt Interaktivnij Lviv vul Kurbasa 05 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 15 lipnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Arhitektura Lvova s 473 Pavlo Kucherskij Proyekt Interaktivnij Lviv prosp Svobodi 27 vul Lesya Kurbasa 6 kinoteatr ne diye lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 12 lyutogo 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Przedwojenne kawiarnie i restauracje we Lwowie i w Krakowie Stare zdjecia kawiarniany pl pol 6 serpnya 2019 Procitovano 12 lyutogo 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Pavlo Kucherskij Proyekt Interaktivnij Lviv prosp Svobodi 27 Torgovij centr Opera Pasazh lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 12 lyutogo 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Apartamenti Shelter Lviv shelter hostel lviv hotelmix com ua originalu za 5 zhovtnya 2022 Procitovano 6 bereznya 2023 DzherelaVulicya Lesya Kurbasa u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Vulicya Lesya Kurbasa u Vikishovishi Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st Yu O Biryulov ta in Lviv Centr Yevropi 2008 S 473 ISBN 978 966 7022 77 8 Gromov S Imena vidatnih lyudej u vulicyah Lvova Lviv NVF Ukrayinski tehnologiyi 2001 S 70 71 ISBN 978 617 629 077 3 Ilko Lemko Mihalik V Beglyarov G Kurbasa vul 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 S 95 ISBN 978 966 2154 24 5 Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova Lviv Svit 2001 S 33 90 107 117 ISBN 966 603 115 9 Melnik I V Vulici Lvova Harkiv Folio 2017 S 45 46 302 304 ISBN 978 966 03 7863 6 Biriulow J Rzezba lwowska od polowy XVIII wieku do 1939 roku Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy Warszawa Neriton 2007 S 242 ISBN 978 83 7543 009 7 pol Ilustrowany informator miasta Lwowa ze spisem miejscowosci wojewodztwa lwowskiego na rok 1939 Lwow 1939 S 13 pol Lwow przewodnik P Wlodek A Kulewski Pruszkow Rewasz 2006 415 s pol PosilannyaProyekt Vulici Lvova vulicya Kurbasa L lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 13 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya

Дата публікації:
Топ