Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вулиця Карла Маркса (крим. Karl Marks soqağı) — вулиця в Центральному та Залізничному районах Сімферополя, одна з центральних вулиць міста. Названа на честь Карла Маркса, історична назва — Велика Перекопська.
| Карла Маркса Сімферополь | |
|---|---|
 Карла Маркса, 2013 рік | |
| Місцевість | Центр |
| Район | Центральний, Залізничний |
| Назва на честь | Карл Маркс |
| Колишні назви | |
| Велика Перекопська, Московська, Поліційна, Катерининська, Троцького, Гауптштрассе | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1.3 км |
| Координати початку | 44°57′00″ пн. ш. 34°06′05″ сх. д. / 44.94989° пн. ш. 34.10126° сх. д. |
| Координати | Координати: 44°57′13″ пн. ш. 34°05′43″ сх. д. / 44.95364° пн. ш. 34.09519° сх. д. |
| Координати кінця | 44°57′27″ пн. ш. 34°05′19″ сх. д. / 44.95763° пн. ш. 34.0887° сх. д. |
| Транспорт | |
| Автобуси | А 11, 12, 18, 50, 89, 98, 91, 99 |
| Тролейбуси | Тр 5, 6, 9 |
| Зупинки громадського транспорту | вул. Желябова, Центр |
| Рух | пішохідна, одностороння |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | , Богадільний будинок О.С. Таранова-Бєлозерова, Комплекс споруд садиби Арендтів-Ребець |
| Державні установи | Будівля Верховної Ради Автономної Республіки Крим |
| Навчальні заклади | Гімназія № 1 імені К. Д. Ушинського у Сімферополі, |
| Заклади культури | Кримський Будинок художника |
| Парки | Сквер Перемоги, Сквер Республіки |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r3613586 |
| Мапа | |
 Вулиця Карла Маркса у Вікісховищі | |
Опис
Загальна довжина вулиці становить 1.3 км.
Вулиця бере початок на перехресті з проспектом Кірова та Севастопольською вулицею, та закінчується на перехресті з вулицею Павленка.
Перетинається вулицями Пушкіна, , , , Толстого та Галерейним провулком.
На ділянці з проспекту Кірова по вулицю пішохідна, частина так званих «Хрестів», далі з одностороннім рухом.
На вулиці знаходяться , Кримський Будинок художника, будівля Верховної Ради Автономної Республіки Крим на площі Республіки, в будівлі Богадільного будинку О. С. Таранова-Бєлозерова, комплекс споруд садиби Арендтів-Ребець, гімназія № 1 імені К. Д. Ушинського у Сімферополі, Сквер Перемоги та Сквер Республіки на місці колишнього готелю «Асторія».
Історія
Спочатку називалася «Дорога на Перекоп», або «Велика Перекопська дорога», за напрямом на Перекоп. Так вона називалася не тільки в побуті, а й на планах частин міста, скажімо, за 1804 рік.
Іноді її називали Московською вулицею, хоча ще 1829 році один із сімферопольців свідчив, що весь простір в районі нинішніх вулиць Карла Маркса та Долгоруківська був вигіном для худоби; було лише кілька будинків на кутах вулиць. Далі, до нинішнього залізничного вокзалу, йшла топка низовина рівнина, де плавали дикі качки. І навіть у 1843 році міська дума щодо губернського правління змушена була констатувати, що «з боку Московської вулиці купець Крюков побудував на кожному розі по дві лави. Решта теж порожня».
У 1839 році, коли були затверджені перші назви вулиць, вулиця була названа Поліцейською (за головною її будівлею — Будинку поліції, побудованому в 1808—1810 роках).
27 вересня 1890 року міська дума постановила «на ознаменування майбутнього відкриття у місті пам'ятника Катерині II перейменувати вулицю Поліцейську, назвати її Катерининською».
Але поступово вулиця забудовувалась і ставала центральною. А оскільки торг завжди тяжів до найжвавіших місць, то тут з'явилася ціла система крамничок та магазинів. Не випадково член Російської Академії наук Анатолій Миколайович Демидов, що подорожував Кримом 1837 році, зазначав, що «у цьому ж місті ціла вулиця надана євреям, вулиця широка, з обох боків, з кінця в кінець, облямована лавками. Тут знаходяться різноманітні інструменти, гармати, посуд, метали, тканини, необхідні для європейського споживача; тут же міняли, це безсмертне покоління фарисеїв, виставляє купи своїх золотих, срібних та паперових грошей».
Центром торгу був комплекс магазинів Гостинний двір, що забудовувався з 1829 році у квадраті сучасних вулиць Карла Маркса, , Долгоруківської та Пушкіна. Десь тут у 1842 році на повну силу торгував, можливо, дід майбутнього глави кримського крайового уряду С. С. Криму — С. С. Нейман. На додаток до газети «Таврійські відомості» за 23 вересня власник рекламував свій торг так:
«У Сімферополі, в магазині купця Соломона Неймана продається різних сортів і за подібними цінами письмовий, поштовий і газетний папір … від 4 рублів 50 копійок до 12 рублів 50 копійок сріблом, а поштова від 15 до 20 рублів сріблом за повну стопу».
На початку XX століття тут вже з'явилися першокласні магазини, що суперничали зі столичними, або були їх філіями. Наприклад, магазин Л. Зусмана «чоловічого, дамського і дитячого плаття нових фасонів», «музичний та нотний магазин найширший на півдні Росії (роялі, піаніно та фісгармонії, склад грамофонів, ноти)» — «в будинку Сарафа», «Слов'янський магазин Краличек та Брна модно-галантерейні товари», «Мануфактурний магазин М. Шухмана», «Магазин чоловічого і жіночого вбрання В. А. Барон», «Модно-галантерейний магазин братів Глухових» та інші. Тут же жваво торгували різні кафе, кондитерські та булочні.
Тоді ж на вулиці з'явилися і дорогі двоповерхові будинки купців Спіро, Ластіга, Ланга, Чирахова, Шнейдера, Сарафа, Бухштаба тощо. Зрозуміло, що міська влада прагнула перетворити цю вулицю на зразкову, а домовласники змагалися один з одним з розкоші та краси будинків; доброустроєм вулиці займалися як міська влада, так і домовласники. Наприклад, в 1864 році через великий яр, що проходив уздовж вулиці, був влаштований міст, який в 1910—1913 роках реконструювали та влаштували під ним водостічну канаву.
Шосована вулиця також була однією з перших — ще в 1840-х роках її спочатку замостили «гуркотеним каменем», взятим з річища, потім гранітом. На початку XX століття вулиця була й асфальтована, до того ж у 1914 році від залізничного вокзалу до Пушкінської (зараз Пушкіна) були прокладені трамвайні рейки та відкрито рух.
У 1916 році дугові ліхтарі на вулиці були замінені лампочками розжарювання. І хоча спочатку їх було лише шість, але це було досягненням міської управи.
Після перших визвольних змагань та радянської окупації, у 1924 році вулиця була перейменована у Троцького, але вже у 1928 році змінила назву на Карла Маркса.
У період німецької окупації 1941—1944 років вулиця називалася Гаупштрасе (нім. Hauptstraße, Головна вулиця).
З 1980 року почалося будівництва майбутньої будівлі Верховної Ради Автономної Республіки Крим, яке завершилося у 1988 році.
У 1984 році був відкритий Кримський Будинок художника.
У 2000-х роках під час реконструкції бруківка на пішохідній частині вулиці була замінена на тротуарну плитку.
1 червня 2013 року на місці колишнього готелю «Асторія» відкрили Сквер Республіки.
У 2022 році російська окупаційна влада «повернула» вулиці її дореволюційну назву — Катерининська.
Галерея
-
![image]()
Вул. Карла Маркса, 2000-ні роки -
![image]()
Кримський Будинок художника, 2010 рік -
![image]()
Пішохідна частина, 2011 рік -
![image]()
Пішохідна частина, 2013 рік -
![image]()
2013 рік -
![image]()
2012 рік
Примітки
- вул. Карла Маркса - Сімферополь. wikimapia.org. Процитовано 29 листопада 2023.
- История улицы Карла Маркса в Симферополе. crimea.vgorode.ua (рос.). Процитовано 29 листопада 2023.
- Улица Карла Маркса. simfion.ru. Процитовано 29 листопада 2023.
- Улица Карла Маркса (Симферополь) — путеводитель по отдыху в Крыму. jalita.com (рос.). Процитовано 29 листопада 2023.
- Новый сквер с фонтаном, реконструкция центра и набережной: что планируют сделать в Симферополе в этом году. crimea.vgorode.ua (рос.). Процитовано 29 листопада 2023.
- Переименование улицы: люди против, власти – за. Крым.Реалии (рос.). 19 квітня 2021. Процитовано 29 листопада 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi vulici z takoyu nazvoyu Vulicya Karla Marksa Vulicya Karla Marksa krim Karl Marks soqagi vulicya v Centralnomu ta Zaliznichnomu rajonah Simferopolya odna z centralnih vulic mista Nazvana na chest Karla Marksa istorichna nazva Velika Perekopska Karla Marksa SimferopolKarla Marksa 2013 rikKarla Marksa 2013 rikMiscevist CentrRajon Centralnij ZaliznichnijNazva na chest Karl MarksKolishni nazviVelika Perekopska Moskovska Policijna Katerininska Trockogo GauptshtrasseZagalni vidomostiProtyazhnist 1 3 kmKoordinati pochatku 44 57 00 pn sh 34 06 05 sh d 44 94989 pn sh 34 10126 sh d 44 94989 34 10126Koordinati Koordinati 44 57 13 pn sh 34 05 43 sh d 44 95364 pn sh 34 09519 sh d 44 95364 34 09519Koordinati kincya 44 57 27 pn sh 34 05 19 sh d 44 95763 pn sh 34 0887 sh d 44 95763 34 0887TransportAvtobusi A 11 12 18 50 89 98 91 99Trolejbusi Tr 5 6 9Zupinki gromadskogo transportu vul Zhelyabova CentrRuh pishohidna odnostoronnyaBudivli pam yatki infrastrukturaBudivli Bogadilnij budinok O S Taranova Byelozerova Kompleks sporud sadibi Arendtiv RebecDerzhavni ustanovi Budivlya Verhovnoyi Radi Avtonomnoyi Respubliki KrimNavchalni zakladi Gimnaziya 1 imeni K D Ushinskogo u Simferopoli Zakladi kulturi Krimskij Budinok hudozhnikaParki Skver Peremogi Skver RespublikiZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap r3613586Mapa Vulicya Karla Marksa u VikishovishiOpisZagalna dovzhina vulici stanovit 1 3 km Vulicya bere pochatok na perehresti z prospektom Kirova ta Sevastopolskoyu vuliceyu ta zakinchuyetsya na perehresti z vuliceyu Pavlenka Peretinayetsya vulicyami Pushkina Tolstogo ta Galerejnim provulkom Na dilyanci z prospektu Kirova po vulicyu pishohidna chastina tak zvanih Hrestiv dali z odnostoronnim ruhom Na vulici znahodyatsya Krimskij Budinok hudozhnika budivlya Verhovnoyi Radi Avtonomnoyi Respubliki Krim na ploshi Respubliki v budivli Bogadilnogo budinku O S Taranova Byelozerova kompleks sporud sadibi Arendtiv Rebec gimnaziya 1 imeni K D Ushinskogo u Simferopoli Skver Peremogi ta Skver Respubliki na misci kolishnogo gotelyu Astoriya IstoriyaSpochatku nazivalasya Doroga na Perekop abo Velika Perekopska doroga za napryamom na Perekop Tak vona nazivalasya ne tilki v pobuti a j na planah chastin mista skazhimo za 1804 rik Inodi yiyi nazivali Moskovskoyu vuliceyu hocha she 1829 roci odin iz simferopolciv svidchiv sho ves prostir v rajoni ninishnih vulic Karla Marksa ta Dolgorukivska buv viginom dlya hudobi bulo lishe kilka budinkiv na kutah vulic Dali do ninishnogo zaliznichnogo vokzalu jshla topka nizovina rivnina de plavali diki kachki I navit u 1843 roci miska duma shodo gubernskogo pravlinnya zmushena bula konstatuvati sho z boku Moskovskoyi vulici kupec Kryukov pobuduvav na kozhnomu rozi po dvi lavi Reshta tezh porozhnya U 1839 roci koli buli zatverdzheni pershi nazvi vulic vulicya bula nazvana Policejskoyu za golovnoyu yiyi budivleyu Budinku policiyi pobudovanomu v 1808 1810 rokah 27 veresnya 1890 roku miska duma postanovila na oznamenuvannya majbutnogo vidkrittya u misti pam yatnika Katerini II perejmenuvati vulicyu Policejsku nazvati yiyi Katerininskoyu Ale postupovo vulicya zabudovuvalas i stavala centralnoyu A oskilki torg zavzhdi tyazhiv do najzhvavishih misc to tut z yavilasya cila sistema kramnichok ta magaziniv Ne vipadkovo chlen Rosijskoyi Akademiyi nauk Anatolij Mikolajovich Demidov sho podorozhuvav Krimom 1837 roci zaznachav sho u comu zh misti cila vulicya nadana yevreyam vulicya shiroka z oboh bokiv z kincya v kinec oblyamovana lavkami Tut znahodyatsya riznomanitni instrumenti garmati posud metali tkanini neobhidni dlya yevropejskogo spozhivacha tut zhe minyali ce bezsmertne pokolinnya fariseyiv vistavlyaye kupi svoyih zolotih sribnih ta paperovih groshej Centrom torgu buv kompleks magaziniv Gostinnij dvir sho zabudovuvavsya z 1829 roci u kvadrati suchasnih vulic Karla Marksa Dolgorukivskoyi ta Pushkina Des tut u 1842 roci na povnu silu torguvav mozhlivo did majbutnogo glavi krimskogo krajovogo uryadu S S Krimu S S Nejman Na dodatok do gazeti Tavrijski vidomosti za 23 veresnya vlasnik reklamuvav svij torg tak U Simferopoli v magazini kupcya Solomona Nejmana prodayetsya riznih sortiv i za podibnimi cinami pismovij poshtovij i gazetnij papir vid 4 rubliv 50 kopijok do 12 rubliv 50 kopijok sriblom a poshtova vid 15 do 20 rubliv sriblom za povnu stopu Na pochatku XX stolittya tut vzhe z yavilisya pershoklasni magazini sho supernichali zi stolichnimi abo buli yih filiyami Napriklad magazin L Zusmana cholovichogo damskogo i dityachogo plattya novih fasoniv muzichnij ta notnij magazin najshirshij na pivdni Rosiyi royali pianino ta fisgarmoniyi sklad gramofoniv noti v budinku Sarafa Slov yanskij magazin Kralichek ta Brna modno galanterejni tovari Manufakturnij magazin M Shuhmana Magazin cholovichogo i zhinochogo vbrannya V A Baron Modno galanterejnij magazin brativ Gluhovih ta inshi Tut zhe zhvavo torguvali rizni kafe konditerski ta bulochni Todi zh na vulici z yavilisya i dorogi dvopoverhovi budinki kupciv Spiro Lastiga Langa Chirahova Shnejdera Sarafa Buhshtaba tosho Zrozumilo sho miska vlada pragnula peretvoriti cyu vulicyu na zrazkovu a domovlasniki zmagalisya odin z odnim z rozkoshi ta krasi budinkiv dobroustroyem vulici zajmalisya yak miska vlada tak i domovlasniki Napriklad v 1864 roci cherez velikij yar sho prohodiv uzdovzh vulici buv vlashtovanij mist yakij v 1910 1913 rokah rekonstruyuvali ta vlashtuvali pid nim vodostichnu kanavu Shosovana vulicya takozh bula odniyeyu z pershih she v 1840 h rokah yiyi spochatku zamostili gurkotenim kamenem vzyatim z richisha potim granitom Na pochatku XX stolittya vulicya bula j asfaltovana do togo zh u 1914 roci vid zaliznichnogo vokzalu do Pushkinskoyi zaraz Pushkina buli prokladeni tramvajni rejki ta vidkrito ruh U 1916 roci dugovi lihtari na vulici buli zamineni lampochkami rozzharyuvannya I hocha spochatku yih bulo lishe shist ale ce bulo dosyagnennyam miskoyi upravi Pislya pershih vizvolnih zmagan ta radyanskoyi okupaciyi u 1924 roci vulicya bula perejmenovana u Trockogo ale vzhe u 1928 roci zminila nazvu na Karla Marksa U period nimeckoyi okupaciyi 1941 1944 rokiv vulicya nazivalasya Gaupshtrase nim Hauptstrasse Golovna vulicya Z 1980 roku pochalosya budivnictva majbutnoyi budivli Verhovnoyi Radi Avtonomnoyi Respubliki Krim yake zavershilosya u 1988 roci U 1984 roci buv vidkritij Krimskij Budinok hudozhnika U 2000 h rokah pid chas rekonstrukciyi brukivka na pishohidnij chastini vulici bula zaminena na trotuarnu plitku 1 chervnya 2013 roku na misci kolishnogo gotelyu Astoriya vidkrili Skver Respubliki U 2022 roci rosijska okupacijna vlada povernula vulici yiyi dorevolyucijnu nazvu Katerininska GalereyaVul Karla Marksa 2000 ni roki Krimskij Budinok hudozhnika 2010 rik Pishohidna chastina 2011 rik Pishohidna chastina 2013 rik 2013 rik 2012 rikPrimitkivul Karla Marksa Simferopol wikimapia org Procitovano 29 listopada 2023 Istoriya ulicy Karla Marksa v Simferopole crimea vgorode ua ros Procitovano 29 listopada 2023 Ulica Karla Marksa simfion ru Procitovano 29 listopada 2023 Ulica Karla Marksa Simferopol putevoditel po otdyhu v Krymu jalita com ros Procitovano 29 listopada 2023 Novyj skver s fontanom rekonstrukciya centra i naberezhnoj chto planiruyut sdelat v Simferopole v etom godu crimea vgorode ua ros Procitovano 29 listopada 2023 Pereimenovanie ulicy lyudi protiv vlasti za Krym Realii ros 19 kvitnya 2021 Procitovano 29 listopada 2023