Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Комплекс будівель садиби Арендт Ребець пам ятка містобудування та архітектури в Сімферополі Будинок де жив засновник віт

Комплекс споруд садиби Арендтів-Ребець

Комплекс споруд садиби Арендтів-Ребець

Комплекс будівель садиби Арендт-Ребець — пам'ятка містобудування та архітектури в Сімферополі. Будинок, де жив засновник вітчизняного планеризму М. А. Арендт.

Комплекс споруд садиби Арендтів-Ребець
image
Головний будинок комплексу споруд садиби Арендтів-Ребець
Головний будинок комплексу споруд садиби Арендтів-Ребець
44°57′16″ пн. ш. 34°05′41″ сх. д. / 44.954374° пн. ш. 34.094826° сх. д. / 44.954374; 34.094826
Країнаimage Україна
МістоСімферополь
Типпам'ятка культурної спадщини України
Статус 
image Об'єкт державного реєстру нерухомих пам'яток України. Пам'ятка архітектури і історії місцевого значення. Охоронний номер: 30721-АР
image
image
Комплекс споруд садиби Арендтів-Ребець
Комплекс споруд садиби Арендтів-Ребець (Сімферополь)

Займає ділянку між вул. К. Лібкнехта (Долгоруковська) № 14 і Карла Маркса (колишня Поліцейська), № 25.

Родова садиба Арендт, в якій народилися і жили багато нащадків А. Ф. Арендт. Сім'я Арендт залишила яскравий слід в історії медицини, науки, культури.

Ім'я Арендт було увічнено сучасниками в найменуванні сімферопольської вулиці в Новому місті (зараз ) і амбулаторії ім. Н. А. Арендт (будинок № 42 на вул. Пушкіна).

Історія

Зі збережених документів відомо, що ця ділянка була в володінні Арендта в 1843 році, а в 1858 році тут вже існувала садиба.

Згідно з окладними і податковими книгами Сімферопольської міської управи садиба включала житловий будинок і службові будівлі.

Першим власником її був Андрій Федорович Арендт, брат петербурзького лейбмедика Н. Ф. Арендт.

Після смерті А. Ф. Арендта, згідно з архівними документами, власницею родової садиби стала його вдова — Мотрона Калістратівна Арендт, уроджена Баптізманська.

image
Будинок в Сімферополі, де народився Микола Андрійович (сторона на вул. Карла Лібкнехта)

За відомостями кримських істориків і краєзнавців Н. А. Арендт народився 1 жовтня 1833 року саме в родовій садибі на вул. Долгоруковській. Він прожив тут до закінчення Сімферопольської чоловічої гімназії в 1849 році.

Повернувся до Сімферополя в 1865 році. Незабаром одружився з Софією, благодійницею й письменницею, дочкою Таврійського віцегубернатора Сонцова Адріана Олександровича.

У 1891 році Микола і Софія Арендт жили в колишньому батьківському домі на вулиці Долгоруковській. В кінці 1891 року ці фірми поїхали на придбану ними невелику дачу Мегафулі під Ялтою (район селища Іссар). 12 грудня 1893 року М. А. Арендт помер і був похований на дачі (за радянських часів перепохований в Ялті на Полікуровському меморіалі).

Імовірно в садибі жили усі діти Андрія Федоровича і Мотрони Калістратівни Арендт, допоки не досягали зрілого віку або до придбавали житла.

В кінці XIX століття будинок Арендт викупив статський радник Ф. Я. Ребцем, відомий як заслужений учитель, викладач стародавніх мов в Сімферопольській чоловічій гімназії, знавець старожитностей, дійсної член Таврійської вченої архівної комісії, один з авторів першого путівника по місту Сімферополю «Третя навчальна екскурсія Сімферопольської чоловічої гімназії». Чоловік дочки Андрія Федоровича Арендта, Софії. Володіння викуплено у племінниць її. Ф. Я. Ребець збирався побудувати на придбаній ділянці великий будинок з боку вул. Катерининської, але помер 19 листопада 1899 року. Нинішній будинок № 25 на вул. Карла Маркса (раніше вул. Катерининська, № 29) зведений пані Ребець в 1900—1901 роках. У будинку на вул. Катерининській, 29 жили вона сама, її племінниця Н. К. Обольянінова (дочка сестри Наталії, у шлюбі Янушевської) і її падчерка Б. Ф. Ребець — дочка чоловіка по першому шлюбі.

Уся садиба (колишня Арендт), що включала територію від вул. Долгоруковської до вул. Єкатерининської (усього близько 500 сажнів) з усіма будівлями була заповідана С. А. Ребець богадільному будинку А. С. Таранова-Белозерова. Умовами заповіту були утримання в лікарні даної установи її нервовохворих пасинка Ф. Ф. Ребець (сина чоловіка від першого шлюбу), а також надання в довічне володіння будинку на вул. Катерининській її племінниці Н. К. Обольянінова і падчерки Б. Ф. Ребець.

Радянська Росія

У 1921 році тут жив командувач військ Кримського району Київського військового округу Йона Еммануїлович Якір.

Надалі садиба націоналізована і поділена на окремі вісім квартир.

Рішенням Кримського облвиконкому № 164 від 15.04.1986 садиба Арендт внесена під номером 3072 до списку «Пам'яток місцевого і національного значення (архітектура і містобудування, історія, монументальне мистецтво)» як «Садиба Арендт (будинок, де з 1833 — по 1850-ті роки жив основоположник вітчизняного планеризму Н. А. Арендт)». Охоронна зона — у межах площі будівлі. На будівлю 14 на вул. Карла Лібкнехта була встановлена меморіальна табличка. У 2009 році табличка зі стіни будинку зникла.

Україна

У 1998 році Республіканським комітетом у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян було прийнято рішення про створення Республіканського кримськотатарського музею мистецтв, для музею було підібрано житловий будинок — двоповерхова будівля садиби, що виходить на вул. Карла Маркса. Проект реконструкції та реставрації будівлі був оцінений у 380 тисяч у.о. Із державного бюджету було виділено на відселення мешканців з восьми квартир 20 мільярдів купонів (130 тисяч у. о.). Решту коштів шукали за програмою ООН із розвитку та інтеграції Криму. Будівля була віддана спочатку в оренду, а пізніше передана у власність афілійованої з кримськотатарським меджлісом структурі — благодійному фонду «Крим».

Будівельники розпочали роботи до того, як були вирішені фінансові та організаційні питання, розкрили дах будівлі, поставили будівельний паркан і зупинили роботи. Нові власники за словами очевидців, відкрили воду, аби розмити фундамент. Так у ті роки чинили з будівлями, які хотіли знищити, оголосивши аварійними. У наступні роки під впливом опадів стіни будівлі без даху почали руйнуватися.

Через 10 років, 23 жовтня 2008 вийшла постанова Верховної ради Автономної Республік Крим про приватизацію будівлі:

Фонду майна Автономної Республіки Крим при приватизації об'єкта — нежитлової будівлі, що перебуває на балансі Кримського республіканського закладу «Кримськотатарський музей мистецтв», переданого в користування за договором оренди благодійної організації «Фонд» Крим", розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. К. Маркса, 25, визначити однією з умов договору купівлі-продажу передачу безкоштовно до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим, не менше 460 м² приміщень зазначеного будинку для розміщення Кримської республіканської установи «Кримськотатарський музей мистецтв» після завершення реконструкції будівлі на вул. К. Маркса, 25 у м Сімферополі.

У 2009 році будівлю викупив «Фонд» Крим" — благодійна національна організація, афільована з кримськотатарським Меджлісом. Директор фонду «Крим» Реза Шевкієв — племінник Мустафи Джемілєва, голови меджлісу.

На початку 2013 року у ЗМІ з'явилося повідомлення про плани фонд «Крим» знести садибу Арендта і почати будівництво дев'ятиповерхового будинку за фінансової допомоги найбільшої організації кримськотатарської діаспори в Туреччині — Федерації кримських товариств (KIDF). Її голова, великий турецький бізнесмен і мільйонер, Ібраїм Араджі в жовтні 2013 року зібрав у Сімферополі журналістів і пообіцяв найближчим часом побудувати «в престижному районі Сімферополя» кримськотатарський палац культури і мистецтв

Члени «Товариства захисту і збереження культурної спадщини» почали боротися за збереження садиби влітку 2012 року.

На думку громадського працівника, міська влада були також зацікавлена в знищенні садиби:

Схема вже обкатана, прецедент створено: спочатку міськрада судиться з власником, а, вигравши суд і заявивши, що «там навіть не споруда, а залишки будматеріалів» (Агєєв), готує громадську думку, і дає команду будівлю зруйнувати. А «будматеріали» складує, оголосивши, що «ми готові повернути їх власнику», напевно, на випадок можливих позовів власника.

29 січня 2013 року голова уряду Криму Анатолій Могильов заявив, що будинок Арендта на вулиці Карла Маркса в Сімферополі повинен бути відновлений у первісному вигляді :

З моєї точки зору, будинок цей має свої історичні корені і, за логікою, його необхідно відновити, щоб він був в тому вигляді, у якому перебував раніше. До мене приходили представники власника цього будинку, благодійної організації «Фонд» Крим", показували проекти: передбачається знести цей будинок і побудувати на його місці висотний будинок. Із точки зору здорового глузду в центрі Сімферополя, де розташовані максимум двох-, триповерхові будівлі, багатоповерхівка не зовсім буде вписуватися в архітектуру цього кварталу. Тому я кажу: якщо зібралися будувати будинок, то треба або зберегти вигляд старої будівлі, або зробити так, щоб новий будинок хоча б вписувався в загальний архітектурний вигляд цього кварталу. Він не повинен там стирчати, як вежа посеред поля. Це не нормально буде.

8 квітня 2013 року, за фактом «цинічного знищення старовинного сімферопольського комплексу-садиби Арендт меджлісівських фондом» Крим" у Генеральну прокуратуру України звернувся заступник директора Української філії Інституту країн СНД, депутат Верховної Ради Криму трьох скликань Олег Родівілов. У заяві наголошується, що будівлю будинку Арендта «було приведено орендарем в аварійний стан» і що в даний час власники фонду планують взагалі знести будинок, що став аварійним завдяки їх зусиллям, і побудувати на цьому місці офісно-торговий комплекс.

26 червня 2013 року на пленарному засіданні 63-ї сесії Сімферопольської міської ради прийнято рішення передати в оренду на 49 років «для реконструкції нежитлових будівель» під «Кримськотатарський культурний центр» з офісними приміщеннями та паркінгом земельну ділянку «орієнтовною площею» 0,16 га на вулиці Карла Маркса, 25, де розташована садиба.

У серпні 2013 року «Товариства захисту і збереження культурної спадщини» вдалося домогтися присвоєння дому Арендта статусу пам'ятки архітектури та історії.

Наказом Міністерства культури України від 14.08.2013 № 757 садиба оголошена пам'яткою історії, архітектури місцевого значення з номером у реєстрі нерухомих пам'яток № 30721-АР.

Власник будівлі, Фонд «Крим» відповідно до законодавства України повинен був підписати охоронний договір і забезпечити охоронні заходи будівлі. Замість цього він подав на Реском АРК з охорони культурної спадщини та Міністерство культури України позов до окружного адміністративного суду Сімферополя з вимогою рішення Мінкульту скасувати, і визнати дії відповідачів незаконними та протиправними. Вилучення об'єкта з реєстру дав би «Фонду» Крим "можливість знести садибу.

25 листопада 2013 року власник будівлі виграв позов проти Міністерства культури України в Окружному адміністративному суді Сімферополя, який скасував рішення про присвоєння дому Арендта статусу пам'ятки.

Але апеляційні скарги щодо цього рішення, крім Міністерства культури України, подали: Українське товариство охорони пам'яток історії та культури (УТОПіК, Київ), Товариство захисту і збереження культурної спадщини (ОЗІСКН, Сімферополь), Члени сім'ї Арендт в особі Марії Арендт (Москва). Громадська організація виграла позов в Севастопольському апеляційному адміністративному суді Республіки Крим, і будинок Арендта залишився в статусі пам'ятки історії та архітектури.

Після рішення апеляційного суду власник будівлі Фонд «Крим» кримськотатарського меджлісу зобов'язаний був або відновити будинок Арендта і розмістити там свій культурний центр, або повернути у власність міста в обмін на іншу, рівноцінну, ділянку, на якому вони зможуть реалізувати свої плани без шкоди своїх інтересів.

Після рішення апеляційного суду, мер Сімферополя Віктор Агєєв заявив, що влада кримської столиці виступають за збереження і відновлення будинку-садиби Миколи Арендта і міська влада готова надати фонду «Крим» під будівництво багатоповерхового кримськотатарського культурного центру будь-який інший ділянку на території Сімферополя.

Хоча садиба Арендт-Ребец була визнана об'єктом історичної та архітектурної спадщини, але від Фонду «Крим» навіть комітет з охорони культурної спадщини не міг отримати «охоронний договір».

Російська окупація

З анексією Криму Росією окупаційною владою було прийнято Закон «Про об'єкти культурної спадщини в Республіці Крим», ст. 43 якого вказувала, що об'єкти, занесені в списки пам'яток культурної спадщини за часів Української РСР та України, приймаються під державну охорону відповідно до вимог Російської Федерації. Садиба була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі культурної спадщини РФ під № 911720989200005.

1 листопада 2014 року члени «Товариства захисту і збереження культурної спадщини» звернулися до окупаційної влади — Сергія Аксьонова, мера В. Н. Агєєва, до Державного комітету з охорони культурної спадщини Республіки Криму, до прокурора Н. В. Поклонської з проханням вжити заходів до власника будівлі, що спонукали б його будинок зберегти, а разі відмови — вжити заходів, керуючись статтею 54 Федерального закону N 73-ФЗ «Про об'єкти культурної спадщини (пам'ятках історії та культури) народів Російської Федерації», згідно з якою «якщо власник об'єкта культурної спадщини, включеного до реєстру, не виконує вимог до збереження об'єкта, то орган виконавчої влади суб'єкта Російської Федерації, уповноважений в галузі охорони об'єктів культурної спадщини, звертається до суду з позовом про вилучення об'єкта у власника».

До 2014 року в деяких елементах головної будівлі садиби з'явилися тріщини:

Знищення будинків, що складають історичний вигляд старого Сімферополя, проходить зазвичай за стандартним планом. Їх продають приватним особам. Нові власники хочуть замість звичайного дво-, триповерхового особняка побудувати величезну офісну будівлю в центрі столиці, і починається стрімке руйнування будинку. Для цього зазвичай знімають дах, виставляючи старі стіни під дощ, спеку і мороз. Дають можливість всім кому не лінь розкрадати, а то і просто трощити і ламати заради забави. І чекають, коли будівля дійде до кондиції, яка дозволить власникам розвести руками: ну що поробиш, вже ніяка реконструкція неможлива. Найкращою ілюстрацією сказаного, ніж будинок Ребец-Арендт на Карла Маркса, не придумаєш. Стіни дихають на ладан, мабуть, до весни мета буде досягнута — будівля впаде. В результаті за кілька років з цілком пристойних будівель виходять руїни, які з чистим серцем будь-яка комісія визнає «аварійними» … Причому цей примітивний, але дієвий прийом використовується і з новішими, соціально значущими будівлями. Досить згадати зруйнований хлібозавод на вулиці Фрунзе і дитячий сад на вулиці Воровського, який передали інституту МВС. Обидві будівлі довели до аварійного стану, а потім отримали дозвіл на їх знесення — для нової забудови.

18 листопада 2014 року, голова Фонду «Крим» повідомив пресі, що йому вже присудили штраф в 350 тисяч рублів, за другою частиною позову до Фонду «Крим» загрожує штраф в п'ять мільйонів рублів. Пізніше стало відомо, що «Фонду» Крим "був присуджений штраф 4,5 мільйона рублів. Все майно і рахунки Фонду «Крим» були арештовані як захід для забезпечення позову.

Станом на 01.01.2015 садиба Арендт єдиний з 247 об'єктів культурної спадщини Сімферополя є аварійним і вимагає невідкладних ремонтно-реставраційних робіт (комплекс споруд садиби Арендт-Ребец, що включає: головний будинок на вул. К. Маркса, 25 літера «А»; північний флігель на вул. Долгоруковській, 14 літера «Б» і південний флігель на вул. Долгоруковській, 14 літери «Д», «Е» — пам'ятка історії і архітектури, обліковий номер 3072-АР).

На 2016 рік садиба залишалася у власності фонду «Крим».

Будівля й далі руйнується. На 2018 рік кримська влада не вжила жодних заходів консервації стану будівлі. За законодавством РФ пам'ятка може бути виключена з Держреєстру РФ тільки в разі, якщо вона повністю зруйнована.

Примітки

  1. Постанова від 3 вересня 2009 р. N 928 «Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України» (укр.)
  2. Кабінет Міністрів України (29 вересня 2016). Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Офіційний сайт (укр.). Верховна Рада України. Процитовано 7 листопада 2017.
  3. . Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 21 вересня 2020.
  4. . Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 21 вересня 2020.
  5. . Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 21 вересня 2020.
  6. . Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 21 вересня 2020.
  7. . Архів оригіналу за 19 травня 2018. Процитовано 21 вересня 2020.
  8. . Архів оригіналу за 15 січня 2013. Процитовано 23 лютого 2018.
  9. . Архів оригіналу за 23 березня 2013. Процитовано 23 лютого 2018.
  10. . Архів оригіналу за 19 травня 2018. Процитовано 21 вересня 2020.
  11. . Архів оригіналу за 19 травня 2018. Процитовано 21 вересня 2020.
  12. . Архів оригіналу за 19 травня 2018. Процитовано 21 вересня 2020.
  13. . Архів оригіналу за 19 травня 2018. Процитовано 21 вересня 2020.
  14. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 23 лютого 2018.
  15. . Архів оригіналу за 19 травня 2018. Процитовано 21 вересня 2020.
  16. . Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 21 вересня 2020.
  17. . Архів оригіналу за 19 травня 2018. Процитовано 21 вересня 2020.
  18. . Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 21 вересня 2020.

Посилання

  • будинок Арендта [ 26 Січня 2020 у Wayback Machine.]
  • Передача радіостанції Голос Росії присвячена Н. І. Арендт і його садибі в Сімферополі. Дата виходу в ефір: 02.10.2014 р [ 1 Квітня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kompleks budivel sadibi Arendt Rebec pam yatka mistobuduvannya ta arhitekturi v Simferopoli Budinok de zhiv zasnovnik vitchiznyanogo planerizmu M A Arendt Kompleks sporud sadibi Arendtiv RebecGolovnij budinok kompleksu sporud sadibi Arendtiv Rebec Golovnij budinok kompleksu sporud sadibi Arendtiv Rebec44 57 16 pn sh 34 05 41 sh d 44 954374 pn sh 34 094826 sh d 44 954374 34 094826Krayina UkrayinaMistoSimferopolTippam yatka kulturnoyi spadshini UkrayiniStatus Ob yekt derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini Pam yatka arhitekturi i istoriyi miscevogo znachennya Ohoronnij nomer 30721 ARKompleks sporud sadibi Arendtiv RebecKompleks sporud sadibi Arendtiv Rebec Simferopol Zajmaye dilyanku mizh vul K Libknehta Dolgorukovska 14 i Karla Marksa kolishnya Policejska 25 Rodova sadiba Arendt v yakij narodilisya i zhili bagato nashadkiv A F Arendt Sim ya Arendt zalishila yaskravij slid v istoriyi medicini nauki kulturi Im ya Arendt bulo uvichneno suchasnikami v najmenuvanni simferopolskoyi vulici v Novomu misti zaraz i ambulatoriyi im N A Arendt budinok 42 na vul Pushkina IstoriyaZi zberezhenih dokumentiv vidomo sho cya dilyanka bula v volodinni Arendta v 1843 roci a v 1858 roci tut vzhe isnuvala sadiba Zgidno z okladnimi i podatkovimi knigami Simferopolskoyi miskoyi upravi sadiba vklyuchala zhitlovij budinok i sluzhbovi budivli Pershim vlasnikom yiyi buv Andrij Fedorovich Arendt brat peterburzkogo lejbmedika N F Arendt Pislya smerti A F Arendta zgidno z arhivnimi dokumentami vlasniceyu rodovoyi sadibi stala jogo vdova Motrona Kalistrativna Arendt urodzhena Baptizmanska Budinok v Simferopoli de narodivsya Mikola Andrijovich storona na vul Karla Libknehta Za vidomostyami krimskih istorikiv i krayeznavciv N A Arendt narodivsya 1 zhovtnya 1833 roku same v rodovij sadibi na vul Dolgorukovskij Vin prozhiv tut do zakinchennya Simferopolskoyi cholovichoyi gimnaziyi v 1849 roci Povernuvsya do Simferopolya v 1865 roci Nezabarom odruzhivsya z Sofiyeyu blagodijniceyu j pismenniceyu dochkoyu Tavrijskogo vicegubernatora Soncova Adriana Oleksandrovicha U 1891 roci Mikola i Sofiya Arendt zhili v kolishnomu batkivskomu domi na vulici Dolgorukovskij V kinci 1891 roku ci firmi poyihali na pridbanu nimi neveliku dachu Megafuli pid Yaltoyu rajon selisha Issar 12 grudnya 1893 roku M A Arendt pomer i buv pohovanij na dachi za radyanskih chasiv perepohovanij v Yalti na Polikurovskomu memoriali Imovirno v sadibi zhili usi diti Andriya Fedorovicha i Motroni Kalistrativni Arendt dopoki ne dosyagali zrilogo viku abo do pridbavali zhitla V kinci XIX stolittya budinok Arendt vikupiv statskij radnik F Ya Rebcem vidomij yak zasluzhenij uchitel vikladach starodavnih mov v Simferopolskij cholovichij gimnaziyi znavec starozhitnostej dijsnoyi chlen Tavrijskoyi vchenoyi arhivnoyi komisiyi odin z avtoriv pershogo putivnika po mistu Simferopolyu Tretya navchalna ekskursiya Simferopolskoyi cholovichoyi gimnaziyi Cholovik dochki Andriya Fedorovicha Arendta Sofiyi Volodinnya vikupleno u pleminnic yiyi F Ya Rebec zbiravsya pobuduvati na pridbanij dilyanci velikij budinok z boku vul Katerininskoyi ale pomer 19 listopada 1899 roku Ninishnij budinok 25 na vul Karla Marksa ranishe vul Katerininska 29 zvedenij pani Rebec v 1900 1901 rokah U budinku na vul Katerininskij 29 zhili vona sama yiyi pleminnicya N K Obolyaninova dochka sestri Nataliyi u shlyubi Yanushevskoyi i yiyi padcherka B F Rebec dochka cholovika po pershomu shlyubi Usya sadiba kolishnya Arendt sho vklyuchala teritoriyu vid vul Dolgorukovskoyi do vul Yekaterininskoyi usogo blizko 500 sazhniv z usima budivlyami bula zapovidana S A Rebec bogadilnomu budinku A S Taranova Belozerova Umovami zapovitu buli utrimannya v likarni danoyi ustanovi yiyi nervovohvorih pasinka F F Rebec sina cholovika vid pershogo shlyubu a takozh nadannya v dovichne volodinnya budinku na vul Katerininskij yiyi pleminnici N K Obolyaninova i padcherki B F Rebec Radyanska Rosiya U 1921 roci tut zhiv komanduvach vijsk Krimskogo rajonu Kiyivskogo vijskovogo okrugu Jona Emmanuyilovich Yakir Nadali sadiba nacionalizovana i podilena na okremi visim kvartir Rishennyam Krimskogo oblvikonkomu 164 vid 15 04 1986 sadiba Arendt vnesena pid nomerom 3072 do spisku Pam yatok miscevogo i nacionalnogo znachennya arhitektura i mistobuduvannya istoriya monumentalne mistectvo yak Sadiba Arendt budinok de z 1833 po 1850 ti roki zhiv osnovopolozhnik vitchiznyanogo planerizmu N A Arendt Ohoronna zona u mezhah ploshi budivli Na budivlyu 14 na vul Karla Libknehta bula vstanovlena memorialna tablichka U 2009 roci tablichka zi stini budinku znikla Ukrayina U 1998 roci Respublikanskim komitetom u spravah mizhnacionalnih vidnosin i deportovanih gromadyan bulo prijnyato rishennya pro stvorennya Respublikanskogo krimskotatarskogo muzeyu mistectv dlya muzeyu bulo pidibrano zhitlovij budinok dvopoverhova budivlya sadibi sho vihodit na vul Karla Marksa Proekt rekonstrukciyi ta restavraciyi budivli buv ocinenij u 380 tisyach u o Iz derzhavnogo byudzhetu bulo vidileno na vidselennya meshkanciv z vosmi kvartir 20 milyardiv kuponiv 130 tisyach u o Reshtu koshtiv shukali za programoyu OON iz rozvitku ta integraciyi Krimu Budivlya bula viddana spochatku v orendu a piznishe peredana u vlasnist afilijovanoyi z krimskotatarskim medzhlisom strukturi blagodijnomu fondu Krim Budivelniki rozpochali roboti do togo yak buli virisheni finansovi ta organizacijni pitannya rozkrili dah budivli postavili budivelnij parkan i zupinili roboti Novi vlasniki za slovami ochevidciv vidkrili vodu abi rozmiti fundament Tak u ti roki chinili z budivlyami yaki hotili znishiti ogolosivshi avarijnimi U nastupni roki pid vplivom opadiv stini budivli bez dahu pochali rujnuvatisya Cherez 10 rokiv 23 zhovtnya 2008 vijshla postanova Verhovnoyi radi Avtonomnoyi Respublik Krim pro privatizaciyu budivli Fondu majna Avtonomnoyi Respubliki Krim pri privatizaciyi ob yekta nezhitlovoyi budivli sho perebuvaye na balansi Krimskogo respublikanskogo zakladu Krimskotatarskij muzej mistectv peredanogo v koristuvannya za dogovorom orendi blagodijnoyi organizaciyi Fond Krim roztashovanogo za adresoyu m Simferopol vul K Marksa 25 viznachiti odniyeyu z umov dogovoru kupivli prodazhu peredachu bezkoshtovno do skladu majna sho nalezhit Avtonomnij Respublici Krim ne menshe 460 m primishen zaznachenogo budinku dlya rozmishennya Krimskoyi respublikanskoyi ustanovi Krimskotatarskij muzej mistectv pislya zavershennya rekonstrukciyi budivli na vul K Marksa 25 u m Simferopoli U 2009 roci budivlyu vikupiv Fond Krim blagodijna nacionalna organizaciya afilovana z krimskotatarskim Medzhlisom Direktor fondu Krim Reza Shevkiyev pleminnik Mustafi Dzhemilyeva golovi medzhlisu Na pochatku 2013 roku u ZMI z yavilosya povidomlennya pro plani fond Krim znesti sadibu Arendta i pochati budivnictvo dev yatipoverhovogo budinku za finansovoyi dopomogi najbilshoyi organizaciyi krimskotatarskoyi diaspori v Turechchini Federaciyi krimskih tovaristv KIDF Yiyi golova velikij tureckij biznesmen i miljoner Ibrayim Aradzhi v zhovtni 2013 roku zibrav u Simferopoli zhurnalistiv i poobicyav najblizhchim chasom pobuduvati v prestizhnomu rajoni Simferopolya krimskotatarskij palac kulturi i mistectv Chleni Tovaristva zahistu i zberezhennya kulturnoyi spadshini pochali borotisya za zberezhennya sadibi vlitku 2012 roku Na dumku gromadskogo pracivnika miska vlada buli takozh zacikavlena v znishenni sadibi Shema vzhe obkatana precedent stvoreno spochatku miskrada suditsya z vlasnikom a vigravshi sud i zayavivshi sho tam navit ne sporuda a zalishki budmaterialiv Agyeyev gotuye gromadsku dumku i daye komandu budivlyu zrujnuvati A budmateriali skladuye ogolosivshi sho mi gotovi povernuti yih vlasniku napevno na vipadok mozhlivih pozoviv vlasnika 29 sichnya 2013 roku golova uryadu Krimu Anatolij Mogilov zayaviv sho budinok Arendta na vulici Karla Marksa v Simferopoli povinen buti vidnovlenij u pervisnomu viglyadi Z moyeyi tochki zoru budinok cej maye svoyi istorichni koreni i za logikoyu jogo neobhidno vidnoviti shob vin buv v tomu viglyadi u yakomu perebuvav ranishe Do mene prihodili predstavniki vlasnika cogo budinku blagodijnoyi organizaciyi Fond Krim pokazuvali proekti peredbachayetsya znesti cej budinok i pobuduvati na jogo misci visotnij budinok Iz tochki zoru zdorovogo gluzdu v centri Simferopolya de roztashovani maksimum dvoh tripoverhovi budivli bagatopoverhivka ne zovsim bude vpisuvatisya v arhitekturu cogo kvartalu Tomu ya kazhu yaksho zibralisya buduvati budinok to treba abo zberegti viglyad staroyi budivli abo zrobiti tak shob novij budinok hocha b vpisuvavsya v zagalnij arhitekturnij viglyad cogo kvartalu Vin ne povinen tam stirchati yak vezha posered polya Ce ne normalno bude 8 kvitnya 2013 roku za faktom cinichnogo znishennya starovinnogo simferopolskogo kompleksu sadibi Arendt medzhlisivskih fondom Krim u Generalnu prokuraturu Ukrayini zvernuvsya zastupnik direktora Ukrayinskoyi filiyi Institutu krayin SND deputat Verhovnoyi Radi Krimu troh sklikan Oleg Rodivilov U zayavi nagoloshuyetsya sho budivlyu budinku Arendta bulo privedeno orendarem v avarijnij stan i sho v danij chas vlasniki fondu planuyut vzagali znesti budinok sho stav avarijnim zavdyaki yih zusillyam i pobuduvati na comu misci ofisno torgovij kompleks 26 chervnya 2013 roku na plenarnomu zasidanni 63 yi sesiyi Simferopolskoyi miskoyi radi prijnyato rishennya peredati v orendu na 49 rokiv dlya rekonstrukciyi nezhitlovih budivel pid Krimskotatarskij kulturnij centr z ofisnimi primishennyami ta parkingom zemelnu dilyanku oriyentovnoyu plosheyu 0 16 ga na vulici Karla Marksa 25 de roztashovana sadiba U serpni 2013 roku Tovaristva zahistu i zberezhennya kulturnoyi spadshini vdalosya domogtisya prisvoyennya domu Arendta statusu pam yatki arhitekturi ta istoriyi Nakazom Ministerstva kulturi Ukrayini vid 14 08 2013 757 sadiba ogoloshena pam yatkoyu istoriyi arhitekturi miscevogo znachennya z nomerom u reyestri neruhomih pam yatok 30721 AR Vlasnik budivli Fond Krim vidpovidno do zakonodavstva Ukrayini povinen buv pidpisati ohoronnij dogovir i zabezpechiti ohoronni zahodi budivli Zamist cogo vin podav na Reskom ARK z ohoroni kulturnoyi spadshini ta Ministerstvo kulturi Ukrayini pozov do okruzhnogo administrativnogo sudu Simferopolya z vimogoyu rishennya Minkultu skasuvati i viznati diyi vidpovidachiv nezakonnimi ta protipravnimi Viluchennya ob yekta z reyestru dav bi Fondu Krim mozhlivist znesti sadibu 25 listopada 2013 roku vlasnik budivli vigrav pozov proti Ministerstva kulturi Ukrayini v Okruzhnomu administrativnomu sudi Simferopolya yakij skasuvav rishennya pro prisvoyennya domu Arendta statusu pam yatki Ale apelyacijni skargi shodo cogo rishennya krim Ministerstva kulturi Ukrayini podali Ukrayinske tovaristvo ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi UTOPiK Kiyiv Tovaristvo zahistu i zberezhennya kulturnoyi spadshini OZISKN Simferopol Chleni sim yi Arendt v osobi Mariyi Arendt Moskva Gromadska organizaciya vigrala pozov v Sevastopolskomu apelyacijnomu administrativnomu sudi Respubliki Krim i budinok Arendta zalishivsya v statusi pam yatki istoriyi ta arhitekturi Pislya rishennya apelyacijnogo sudu vlasnik budivli Fond Krim krimskotatarskogo medzhlisu zobov yazanij buv abo vidnoviti budinok Arendta i rozmistiti tam svij kulturnij centr abo povernuti u vlasnist mista v obmin na inshu rivnocinnu dilyanku na yakomu voni zmozhut realizuvati svoyi plani bez shkodi svoyih interesiv Pislya rishennya apelyacijnogo sudu mer Simferopolya Viktor Agyeyev zayaviv sho vlada krimskoyi stolici vistupayut za zberezhennya i vidnovlennya budinku sadibi Mikoli Arendta i miska vlada gotova nadati fondu Krim pid budivnictvo bagatopoverhovogo krimskotatarskogo kulturnogo centru bud yakij inshij dilyanku na teritoriyi Simferopolya Hocha sadiba Arendt Rebec bula viznana ob yektom istorichnoyi ta arhitekturnoyi spadshini ale vid Fondu Krim navit komitet z ohoroni kulturnoyi spadshini ne mig otrimati ohoronnij dogovir Rosijska okupaciya Z aneksiyeyu Krimu Rosiyeyu okupacijnoyu vladoyu bulo prijnyato Zakon Pro ob yekti kulturnoyi spadshini v Respublici Krim st 43 yakogo vkazuvala sho ob yekti zaneseni v spiski pam yatok kulturnoyi spadshini za chasiv Ukrayinskoyi RSR ta Ukrayini prijmayutsya pid derzhavnu ohoronu vidpovidno do vimog Rosijskoyi Federaciyi Sadiba bula zareyestrovana v Yedinomu derzhavnomu reyestri kulturnoyi spadshini RF pid 911720989200005 1 listopada 2014 roku chleni Tovaristva zahistu i zberezhennya kulturnoyi spadshini zvernulisya do okupacijnoyi vladi Sergiya Aksonova mera V N Agyeyeva do Derzhavnogo komitetu z ohoroni kulturnoyi spadshini Respubliki Krimu do prokurora N V Poklonskoyi z prohannyam vzhiti zahodiv do vlasnika budivli sho sponukali b jogo budinok zberegti a razi vidmovi vzhiti zahodiv keruyuchis statteyu 54 Federalnogo zakonu N 73 FZ Pro ob yekti kulturnoyi spadshini pam yatkah istoriyi ta kulturi narodiv Rosijskoyi Federaciyi zgidno z yakoyu yaksho vlasnik ob yekta kulturnoyi spadshini vklyuchenogo do reyestru ne vikonuye vimog do zberezhennya ob yekta to organ vikonavchoyi vladi sub yekta Rosijskoyi Federaciyi upovnovazhenij v galuzi ohoroni ob yektiv kulturnoyi spadshini zvertayetsya do sudu z pozovom pro viluchennya ob yekta u vlasnika Do 2014 roku v deyakih elementah golovnoyi budivli sadibi z yavilisya trishini Znishennya budinkiv sho skladayut istorichnij viglyad starogo Simferopolya prohodit zazvichaj za standartnim planom Yih prodayut privatnim osobam Novi vlasniki hochut zamist zvichajnogo dvo tripoverhovogo osobnyaka pobuduvati velicheznu ofisnu budivlyu v centri stolici i pochinayetsya strimke rujnuvannya budinku Dlya cogo zazvichaj znimayut dah vistavlyayuchi stari stini pid dosh speku i moroz Dayut mozhlivist vsim komu ne lin rozkradati a to i prosto troshiti i lamati zaradi zabavi I chekayut koli budivlya dijde do kondiciyi yaka dozvolit vlasnikam rozvesti rukami nu sho porobish vzhe niyaka rekonstrukciya nemozhliva Najkrashoyu ilyustraciyeyu skazanogo nizh budinok Rebec Arendt na Karla Marksa ne pridumayesh Stini dihayut na ladan mabut do vesni meta bude dosyagnuta budivlya vpade V rezultati za kilka rokiv z cilkom pristojnih budivel vihodyat ruyini yaki z chistim sercem bud yaka komisiya viznaye avarijnimi Prichomu cej primitivnij ale diyevij prijom vikoristovuyetsya i z novishimi socialno znachushimi budivlyami Dosit zgadati zrujnovanij hlibozavod na vulici Frunze i dityachij sad na vulici Vorovskogo yakij peredali institutu MVS Obidvi budivli doveli do avarijnogo stanu a potim otrimali dozvil na yih znesennya dlya novoyi zabudovi 18 listopada 2014 roku golova Fondu Krim povidomiv presi sho jomu vzhe prisudili shtraf v 350 tisyach rubliv za drugoyu chastinoyu pozovu do Fondu Krim zagrozhuye shtraf v p yat miljoniv rubliv Piznishe stalo vidomo sho Fondu Krim buv prisudzhenij shtraf 4 5 miljona rubliv Vse majno i rahunki Fondu Krim buli areshtovani yak zahid dlya zabezpechennya pozovu Stanom na 01 01 2015 sadiba Arendt yedinij z 247 ob yektiv kulturnoyi spadshini Simferopolya ye avarijnim i vimagaye nevidkladnih remontno restavracijnih robit kompleks sporud sadibi Arendt Rebec sho vklyuchaye golovnij budinok na vul K Marksa 25 litera A pivnichnij fligel na vul Dolgorukovskij 14 litera B i pivdennij fligel na vul Dolgorukovskij 14 literi D E pam yatka istoriyi i arhitekturi oblikovij nomer 3072 AR Na 2016 rik sadiba zalishalasya u vlasnosti fondu Krim Budivlya j dali rujnuyetsya Na 2018 rik krimska vlada ne vzhila zhodnih zahodiv konservaciyi stanu budivli Za zakonodavstvom RF pam yatka mozhe buti viklyuchena z Derzhreyestru RF tilki v razi yaksho vona povnistyu zrujnovana PrimitkiPostanova vid 3 veresnya 2009 r N 928 Pro zanesennya ob yektiv kulturnoyi spadshini nacionalnogo znachennya do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini ukr Kabinet Ministriv Ukrayini 29 veresnya 2016 Pro zatverdzhennya Poryadku viznachennya kategorij pam yatok dlya zanesennya ob yektiv kulturnoyi spadshini do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini Oficijnij sajt ukr Verhovna Rada Ukrayini Procitovano 7 listopada 2017 Arhiv originalu za 6 bereznya 2019 Procitovano 21 veresnya 2020 Arhiv originalu za 6 bereznya 2019 Procitovano 21 veresnya 2020 Arhiv originalu za 6 bereznya 2019 Procitovano 21 veresnya 2020 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2020 Procitovano 21 veresnya 2020 Arhiv originalu za 19 travnya 2018 Procitovano 21 veresnya 2020 Arhiv originalu za 15 sichnya 2013 Procitovano 23 lyutogo 2018 Arhiv originalu za 23 bereznya 2013 Procitovano 23 lyutogo 2018 Arhiv originalu za 19 travnya 2018 Procitovano 21 veresnya 2020 Arhiv originalu za 19 travnya 2018 Procitovano 21 veresnya 2020 Arhiv originalu za 19 travnya 2018 Procitovano 21 veresnya 2020 Arhiv originalu za 19 travnya 2018 Procitovano 21 veresnya 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 23 lyutogo 2018 Arhiv originalu za 19 travnya 2018 Procitovano 21 veresnya 2020 Arhiv originalu za 28 sichnya 2018 Procitovano 21 veresnya 2020 Arhiv originalu za 19 travnya 2018 Procitovano 21 veresnya 2020 Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 21 veresnya 2020 Posilannyabudinok Arendta 26 Sichnya 2020 u Wayback Machine Peredacha radiostanciyi Golos Rosiyi prisvyachena N I Arendt i jogo sadibi v Simferopoli Data vihodu v efir 02 10 2014 r 1 Kvitnya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ