Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Богородицька вулиця — вулиця в Херсоні, розташована в Центральному та Корабельному районах, з'єднує проспект Незалежності з Корабельною площею. Формує єдину лінію вулиць із Портовою, що спрямована від проспекту Незалежності в протилежний бік — на схід
| Богородицька вулиця Херсон | |
|---|---|
 Нові будинки на вулиці | |
| Місцевість | Центр |
| Район | Центральний, Корабельний |
| Назва на честь | Діва Марія |
| Колишні назви | |
| Болотяна, Волохинська, Червонофлотська | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1,9 км |
| Координати початку | 46°37′48.1″ пн. ш. 32°37′12.0″ сх. д. / 46.630028° пн. ш. 32.620000° сх. д. |
| Координати | 46°37′49.0″ пн. ш. 32°36′56.6″ сх. д. / 46.630278° пн. ш. 32.615722° сх. д. |
| Координати кінця | 46°37′46.6″ пн. ш. 32°35′45.6″ сх. д. / 46.629611° пн. ш. 32.596000° сх. д. |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Навчальні заклади | Музичне училище |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r4652557 |
| Мапа | |
 Богородицька вулиця у Вікісховищі | |
Лише у другій половині XIX ст. формування сучасної вулиці Богородицької завершилося, але її східна і західна частини ще довгий час носили окремі назви.
Історія
Вулиця Богородицька
Вулиця почала формуватися в кінці XVIII ст. та показана на першому проекті передмістя 1779 року. У першій половині XIX ст. її східна частина в основному була забудована й отримала назву Богородицької. Вулиця отримала свою назву від старообрядського храму Пресвятої Богородиці (Монастирьок), який згодом було названо Свято-Різдвяно-Богородницьким єдиновірницьким.
У 1927 році вулиця Богородицька була перейменована на Червонофлотську, а через 86 років вулиці було повернуто історичну назву.
Вулиця Волохинська (Болотяна)
Вулиця Волохинська займала західну частину сучасної Богородицької від вулиці Ратушної до Корабельної площі. На плані міста 1855 вона вказана під назвою «Болотяна», оскільки знаходилася у низині і часто затоплювалася паводками. У 1842 році були побудовані загороджувальна дамба і набережна, але ця місцевість залишалася сирою. У 1845 році був затверджений проект засипки боліт вздовж берега річки Кошовий. 30 червня 1847 на проведення цих робіт із залишків земського збору Новоросійського краю було асигновано 48,606 рублів 75 копійок. Самі роботи розпочалися пізніше й були завершені у 1852 році, причому витрачено було всього 7,270 рублів.
На початку XX століття вулиця Болотяна була перейменована в Волохинську, в честь Івана Кириловича Волохина, який у 50-х роках XIX століття обіймав посаду міського голови. На місці осушених боліт на цій вулиці він розвів сад, який в народі називався «Волохинським». Сини Івана Кириловича — Іван та Олександр — були відомі в Херсоні як великі підприємці та громадські діячі. Родина Волохиних тримала будинок на цій вулиці (Богородицька, 40). На початку XX століття будинок належав Віктору Івановичу Волохину. Тут знімала квартиру відома родина Бурлюків, в гостях у якій бували відомі художники та письменники.
На початку XX століття вулиця була вимощена гранітом і забудована одноповерховими будиночками. Основне населення вулиці булиці на той час — люди небагаті, а сама вулиця була забудована переважно приземкуватими будиночками з дерев'яними парканами і городами та більше нагадувала село. Будівлі, які знаходилися ближче до вул. Воронцовської, були багатше й виглядали солідніше.
У 1927 році Волохинська була перейменована у вулицю Пролетарську, а згодом об'єднана з вулицею Червонофлотською.
Опис
Вглиб від червоної лінії відступає будинок № 1, який є пам'яткою архітектури. Побудований у 1820 р. в стилі класицизму, має чотириколонний портик тосканського ордера. За радянських часів тут розміщувався дитячий санаторій «Дніпро».
Будівлю, де нині знаходиться музичне училище (буд. № 7). було зведено в першій половині XIX ст. для духовного училища, серед учнів якого були семінаристи з Боснії та Герцеговини та Болгарії.
У будинку № 10/5 знаходився клуб туристів «Славута».
На вул. Богородицькій розташований найстаріший зі збережених у місті храмів — Греко-Софійська церква (буд. № 11) — пам'ятка архітектури, зведена у 1780 році.
На місці нинішнього житлового будинку № 16 з кінця 50-х років XIX ст. розташовувалася будівля повітового училища, перетвореного згодом у міське 5-класне. У 1905 р. його вихованці виступили з вимогами свободи зібрань, скасування плати за навчання і необов'язкового відвідування церкви.
Там, де зараз височіє 4-поверхова будівля (буд. № 17), до революції знаходився ще один навчальний заклад — реальне училище.
По вул. Богородицькій, з південного боку колишньої взуттєвої фабрики, ще у 1950-х роках можна було бачити частину одного з найстаріших будинків Херсона із вмонтованим у стіну вапняковим монолітом. На моноліті, який тепер зберігається у Херсонському краєзнавчому музеї, є напис: "Будинок майора Леонтовича. 1782 ", повідомляє прізвище власника і дату споруди.
У буд. № 36, понад чотири роки жила перша в Російській імперії жінка-офіцер Надія Дурова. Народилася вона в Києві у 1783 р. Її батько — офіцер російської армії, незабаром був переведений до Херсона, куди виїхав разом з чотиримісячної донькою.
У будинку місцевого багатія Волохина (№ 38) на початку XX ст. знімала квартиру родина Бурлюків. У грудні 1912 р. поет і художник Д. Д. Бурдюк приймав на цій квартирі В. В. Маяковського, який їхав до нього в с. Чорнянка. Тут також у різні часи зупинялися живописець, графік і театральний художник М. Ф. Ларіонов, письменник А. М. Ремізов.
Визначні будівлі
Реальне училище
Питання щодо відкриття в Херсоні реального училища було поставлене Міською Думою перед урядом ще у 1872 році. Проте лише приїзд до Херсона у 1875 році міністра народної освіти прискорив вирішення цього питання. Він дав згоду на відкриття 4-х класного реального училища, за умови, якщо для училища буде надано готове приміщення і забезпечена щорічна сума в 10,300 рублів. Умова була виконана і училище відкрилося 15 серпня 1877 (за іншими джерелами — у червні 1876 року) в будівлях колишніх жандармських казарм. В одному з його флігелів з 1813 по 1880 рік розміщувалося парафіяльне училище, і сусіди скаржилися один на одного через шум і розмови, що заважали проведенню занять.
Реальне училище спочатку складалося з трьох класів (III, IV і V), в серпні 1877 року був відкритий і наступний VI. Однак учням, які закінчили шість класів, важко було вступити в додаткові класи інших реальних училищ, і в 1883 році був відкритий додатковий клас механіко-технічного відділення. Пізніше, у 1888 році, відкрито 1-й, а з початком 1889 навчального року — ІІ-й клас, так що з цього часу училище перетворено в 6-класне з додатковим класом, у повній відповідності до затвердженого 9 червня 1888 Статутом реальних училищ.
Після закінчення громадянської війни в будівлі була відкрита дворічна професійна школа машинобудування та архітектурного будівництва. Школа випускала фахівців середньої кваліфікації: майстрів, десятників. Згодом вона послужила базою для створення в Херсоні машинобудівного технікуму. Будівельне відділення школи було виділено, і на його базі організовано дорожній технікум. Під час Великої Вітчизняної війни колишня будівля Реального училища була спалена і тривалий час стояла зруйнованою.
У 1960-х роках на його місці був побудований чотириповерховий корпус проектно-конструкторського та технологічного інституту. Нині банк «Аваль» (вул. Богородицька, 17).
Храм Різдва Пресвятої Богородиці «Монастирок»
Своєрідна архітектура будинку свідчить про те, що будівля побудована ще в роки розквіту Херсона (1780-ті роки). Вона значиться на плані 1792 як складське приміщення. У 1799 році на занедбаний будинок звернули увагу ченці-старовіри Корсунського монастиря.
18 червня 1799 архієпископом Новоросійським і Дніпровським Гавриїлом, за клопотанням ігумена Корсунського монастиря Іоасафа, було дано дозвіл на прибудову церкви в цій будівлі та зарахування її до монастиря. Церква була відкрита на другому поверсі та освячена в ім'я Пресвятої Богородиці, а у великих підвалах влаштовані келії. Крім цього двоповерхового будинку в подвір'ї входили флігель і сараї. Вся ділянка займав чверть кварталу, витягнувшись уздовж Торгового провулку від Богородицької до Михайлівської вулиці. У 1818 році церква була розширена, прибудована триярусна дзвіниця (дерев'яна, на кам'яному першому ярусі) і дерев'яний барабан з куполом. У 1834 році Богородицька старообрядницька церква була звернена у єдиновір'я. У 1885 році дзвіниця перебудована в кам'яну.
Церква функціонувала до лютого 1930 року. Згодом купол був знятий, а дзвіниця розібрана. Довгий час в будівлі розміщувався спортивний клуб. У 1990-ті роки церква була передана віруючим і відновлюється. Сучасна назва: Храм Різдва Пресвятої Богородиці «Монастирок» (вул. Богородицька, 29).
Херсонське духовне училище
Нині — один з навчальних корпусів музичного училища (вул. Богородицька, 7).
Джерела
- «Мой город — Херсон»: улица Богородицкая [Архівовано 26 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- У Херсоні вулиці Краснофлотській повернули історичну назву — Богородицька [Архівовано 6 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Пиворович В. Улицами старого Херсона / Виктор Пиворович, Сергей Дяченко. — Херсон, 2002. — 196 с.: ил. (рос.)
 | Це незавершена стаття про вулицю в Україні. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bogorodicka vulicya vulicya v Hersoni roztashovana v Centralnomu ta Korabelnomu rajonah z yednuye prospekt Nezalezhnosti z Korabelnoyu plosheyu Formuye yedinu liniyu vulic iz Portovoyu sho spryamovana vid prospektu Nezalezhnosti v protilezhnij bik na shidBogorodicka vulicya HersonNovi budinki na vuliciNovi budinki na vuliciMiscevistCentrRajonCentralnij KorabelnijNazva na chestDiva MariyaKolishni nazviBolotyana Volohinska ChervonoflotskaZagalni vidomostiProtyazhnist1 9 kmKoordinati pochatku46 37 48 1 pn sh 32 37 12 0 sh d 46 630028 pn sh 32 620000 sh d 46 630028 32 620000Koordinati46 37 49 0 pn sh 32 36 56 6 sh d 46 630278 pn sh 32 615722 sh d 46 630278 32 615722Koordinati kincya46 37 46 6 pn sh 32 35 45 6 sh d 46 629611 pn sh 32 596000 sh d 46 629611 32 596000Budivli pam yatki infrastrukturaNavchalni zakladiMuzichne uchilisheZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapr4652557Mapa Bogorodicka vulicya u Vikishovishi Lishe u drugij polovini XIX st formuvannya suchasnoyi vulici Bogorodickoyi zavershilosya ale yiyi shidna i zahidna chastini she dovgij chas nosili okremi nazvi Zmist 1 Istoriya 1 1 Vulicya Bogorodicka 1 2 Vulicya Volohinska Bolotyana 2 Opis 3 Viznachni budivli 3 1 Realne uchilishe 3 2 Hram Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Monastirok 3 3 Hersonske duhovne uchilishe 4 DzherelaIstoriyared Vulicya Bogorodickared Vulicya pochala formuvatisya v kinci XVIII st ta pokazana na pershomu proekti peredmistya 1779 roku U pershij polovini XIX st yiyi shidna chastina v osnovnomu bula zabudovana j otrimala nazvu Bogorodickoyi Vulicya otrimala svoyu nazvu vid staroobryadskogo hramu Presvyatoyi Bogorodici Monastirok yakij zgodom bulo nazvano Svyato Rizdvyano Bogorodnickim yedinovirnickim U 1927 roci vulicya Bogorodicka bula perejmenovana na Chervonoflotsku a cherez 86 rokiv vulici bulo povernuto istorichnu nazvu Vulicya Volohinska Bolotyana red Vulicya Volohinska zajmala zahidnu chastinu suchasnoyi Bogorodickoyi vid vulici Ratushnoyi do Korabelnoyi ploshi Na plani mista 1855 vona vkazana pid nazvoyu Bolotyana oskilki znahodilasya u nizini i chasto zatoplyuvalasya pavodkami U 1842 roci buli pobudovani zagorodzhuvalna damba i naberezhna ale cya miscevist zalishalasya siroyu U 1845 roci buv zatverdzhenij proekt zasipki bolit vzdovzh berega richki Koshovij 30 chervnya 1847 na provedennya cih robit iz zalishkiv zemskogo zboru Novorosijskogo krayu bulo asignovano 48 606 rubliv 75 kopijok Sami roboti rozpochalisya piznishe j buli zaversheni u 1852 roci prichomu vitracheno bulo vsogo 7 270 rubliv Na pochatku XX stolittya vulicya Bolotyana bula perejmenovana v Volohinsku v chest Ivana Kirilovicha Volohina yakij u 50 h rokah XIX stolittya obijmav posadu miskogo golovi Na misci osushenih bolit na cij vulici vin rozviv sad yakij v narodi nazivavsya Volohinskim Sini Ivana Kirilovicha Ivan ta Oleksandr buli vidomi v Hersoni yak veliki pidpriyemci ta gromadski diyachi Rodina Volohinih trimala budinok na cij vulici Bogorodicka 40 Na pochatku XX stolittya budinok nalezhav Viktoru Ivanovichu Volohinu Tut znimala kvartiru vidoma rodina Burlyukiv v gostyah u yakij buvali vidomi hudozhniki ta pismenniki Na pochatku XX stolittya vulicya bula vimoshena granitom i zabudovana odnopoverhovimi budinochkami Osnovne naselennya vulici bulici na toj chas lyudi nebagati a sama vulicya bula zabudovana perevazhno prizemkuvatimi budinochkami z derev yanimi parkanami i gorodami ta bilshe nagaduvala selo Budivli yaki znahodilisya blizhche do vul Voroncovskoyi buli bagatshe j viglyadali solidnishe U 1927 roci Volohinska bula perejmenovana u vulicyu Proletarsku a zgodom ob yednana z vuliceyu Chervonoflotskoyu Opisred nbsp Kolishnij sanatorij Dnipro Vglib vid chervonoyi liniyi vidstupaye budinok 1 yakij ye pam yatkoyu arhitekturi Pobudovanij u 1820 r v stili klasicizmu maye chotirikolonnij portik toskanskogo ordera Za radyanskih chasiv tut rozmishuvavsya dityachij sanatorij Dnipro Budivlyu de nini znahoditsya muzichne uchilishe bud 7 bulo zvedeno v pershij polovini XIX st dlya duhovnogo uchilisha sered uchniv yakogo buli seminaristi z Bosniyi ta Gercegovini ta Bolgariyi nbsp Greko Sofijska cerkva U budinku 10 5 znahodivsya klub turistiv Slavuta Na vul Bogorodickij roztashovanij najstarishij zi zberezhenih u misti hramiv Greko Sofijska cerkva bud 11 pam yatka arhitekturi zvedena u 1780 roci Na misci ninishnogo zhitlovogo budinku 16 z kincya 50 h rokiv XIX st roztashovuvalasya budivlya povitovogo uchilisha peretvorenogo zgodom u miske 5 klasne U 1905 r jogo vihovanci vistupili z vimogami svobodi zibran skasuvannya plati za navchannya i neobov yazkovogo vidviduvannya cerkvi Tam de zaraz visochiye 4 poverhova budivlya bud 17 do revolyuciyi znahodivsya she odin navchalnij zaklad realne uchilishe Po vul Bogorodickij z pivdennogo boku kolishnoyi vzuttyevoyi fabriki she u 1950 h rokah mozhna bulo bachiti chastinu odnogo z najstarishih budinkiv Hersona iz vmontovanim u stinu vapnyakovim monolitom Na monoliti yakij teper zberigayetsya u Hersonskomu krayeznavchomu muzeyi ye napis Budinok majora Leontovicha 1782 povidomlyaye prizvishe vlasnika i datu sporudi U bud 36 ponad chotiri roki zhila persha v Rosijskij imperiyi zhinka oficer Nadiya Durova Narodilasya vona v Kiyevi u 1783 r Yiyi batko oficer rosijskoyi armiyi nezabarom buv perevedenij do Hersona kudi viyihav razom z chotirimisyachnoyi donkoyu U budinku miscevogo bagatiya Volohina 38 na pochatku XX st znimala kvartiru rodina Burlyukiv U grudni 1912 r poet i hudozhnik D D Burdyuk prijmav na cij kvartiri V V Mayakovskogo yakij yihav do nogo v s Chornyanka Tut takozh u rizni chasi zupinyalisya zhivopisec grafik i teatralnij hudozhnik M F Larionov pismennik A M Remizov Viznachni budivlired Realne uchilishered Pitannya shodo vidkrittya v Hersoni realnogo uchilisha bulo postavlene Miskoyu Dumoyu pered uryadom she u 1872 roci Prote lishe priyizd do Hersona u 1875 roci ministra narodnoyi osviti priskoriv virishennya cogo pitannya Vin dav zgodu na vidkrittya 4 h klasnogo realnogo uchilisha za umovi yaksho dlya uchilisha bude nadano gotove primishennya i zabezpechena shorichna suma v 10 300 rubliv Umova bula vikonana i uchilishe vidkrilosya 15 serpnya 1877 za inshimi dzherelami u chervni 1876 roku v budivlyah kolishnih zhandarmskih kazarm V odnomu z jogo fligeliv z 1813 po 1880 rik rozmishuvalosya parafiyalne uchilishe i susidi skarzhilisya odin na odnogo cherez shum i rozmovi sho zavazhali provedennyu zanyat Realne uchilishe spochatku skladalosya z troh klasiv III IV i V v serpni 1877 roku buv vidkritij i nastupnij VI Odnak uchnyam yaki zakinchili shist klasiv vazhko bulo vstupiti v dodatkovi klasi inshih realnih uchilish i v 1883 roci buv vidkritij dodatkovij klas mehaniko tehnichnogo viddilennya Piznishe u 1888 roci vidkrito 1 j a z pochatkom 1889 navchalnogo roku II j klas tak sho z cogo chasu uchilishe peretvoreno v 6 klasne z dodatkovim klasom u povnij vidpovidnosti do zatverdzhenogo 9 chervnya 1888 Statutom realnih uchilish Pislya zakinchennya gromadyanskoyi vijni v budivli bula vidkrita dvorichna profesijna shkola mashinobuduvannya ta arhitekturnogo budivnictva Shkola vipuskala fahivciv serednoyi kvalifikaciyi majstriv desyatnikiv Zgodom vona posluzhila bazoyu dlya stvorennya v Hersoni mashinobudivnogo tehnikumu Budivelne viddilennya shkoli bulo vidileno i na jogo bazi organizovano dorozhnij tehnikum Pid chas Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni kolishnya budivlya Realnogo uchilisha bula spalena i trivalij chas stoyala zrujnovanoyu U 1960 h rokah na jogo misci buv pobudovanij chotiripoverhovij korpus proektno konstruktorskogo ta tehnologichnogo institutu Nini bank Aval vul Bogorodicka 17 nbsp Rizdvyano Bogorodickij hram pid chas restavraciyi 2010 rik Hram Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Monastirok red Dokladnishe Hram Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Monastirok Herson Svoyeridna arhitektura budinku svidchit pro te sho budivlya pobudovana she v roki rozkvitu Hersona 1780 ti roki Vona znachitsya na plani 1792 yak skladske primishennya U 1799 roci na zanedbanij budinok zvernuli uvagu chenci staroviri Korsunskogo monastirya 18 chervnya 1799 arhiyepiskopom Novorosijskim i Dniprovskim Gavriyilom za klopotannyam igumena Korsunskogo monastirya Ioasafa bulo dano dozvil na pribudovu cerkvi v cij budivli ta zarahuvannya yiyi do monastirya Cerkva bula vidkrita na drugomu poversi ta osvyachena v im ya Presvyatoyi Bogorodici a u velikih pidvalah vlashtovani keliyi Krim cogo dvopoverhovogo budinku v podvir yi vhodili fligel i sarayi Vsya dilyanka zajmav chvert kvartalu vityagnuvshis uzdovzh Torgovogo provulku vid Bogorodickoyi do Mihajlivskoyi vulici U 1818 roci cerkva bula rozshirena pribudovana triyarusna dzvinicya derev yana na kam yanomu pershomu yarusi i derev yanij baraban z kupolom U 1834 roci Bogorodicka staroobryadnicka cerkva bula zvernena u yedinovir ya U 1885 roci dzvinicya perebudovana v kam yanu nbsp Budivlya kolishnogo duhovnogo uchilisha Cerkva funkcionuvala do lyutogo 1930 roku Zgodom kupol buv znyatij a dzvinicya rozibrana Dovgij chas v budivli rozmishuvavsya sportivnij klub U 1990 ti roki cerkva bula peredana viruyuchim i vidnovlyuyetsya Suchasna nazva Hram Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Monastirok vul Bogorodicka 29 Hersonske duhovne uchilishered Dokladnishe Hersonske duhovne uchilishe Nini odin z navchalnih korpusiv muzichnogo uchilisha vul Bogorodicka 7 Dzherelared Moj gorod Herson ulica Bogorodickaya Arhivovano 26 grudnya 2014 u Wayback Machine ros U Hersoni vulici Krasnoflotskij povernuli istorichnu nazvu Bogorodicka Arhivovano 6 kvitnya 2015 u Wayback Machine Pivorovich V Ulicami starogo Hersona Viktor Pivorovich Sergej Dyachenko Herson 2002 196 s il ros nbsp Ce nezavershena stattya pro vulicyu v Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bogorodicka vulicya Herson amp oldid 43555338