Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Володимир Янів (22 серпня 1921, Дроговиж — 6 січня 2010, Картерет) — учасник Другої світової війни, військовик Армії Андерса, український громадський діяч у США. Нагороджений орденом Virtuti Militari за порятунок життів 5 офіцерів під час битви за Монте-Кассіно.
| Володимир Янів | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Світлина з Іраку, поблизу міста Кіркук, літо 1943 року | |||||||
| Народження | 22 серпня 1921 Дроговиж | ||||||
| Смерть | 6 січня 2010 (88 років) | ||||||
| Національність | українець | ||||||
| Країна |  Польща Велика Британія США | ||||||
| Рід військ | піхота | ||||||
| Звання | майор | ||||||
| Формування | Армія Андерса | ||||||
| Війни / битви | |||||||
| Інше |  член ОУН | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
Біографія
Народився у селі Дроговиж, що на Львівщині. Успішно закінчив народну школу, здобув середню освіту та завдяки старанням батьків вступив до Львівської Політехніки. У студентські роки поповнив ряди членів Організації Українських Націоналістів.
На початку 1940 року співробітники НКВС оточили університет й арештували 17 студентів, зокрема й Володимира Янева. Без слідства й суду він потрапив до в'язниці; поневірявся радянськими тюрмами у Дрогобичі, Львові та Києві, Самборі й Старобільську, у лісах поблизу Нижнього Новгорода. Відтак вивезли до Сибіру, прирікши на невільничу працю у тайзі, голоді та холоді.
19 вересня 1941 року, тобто у день підписання угоди між генералом Сікорським та Радянським Союзом, Володимира Янева звільнили з в'язниці й перевезли потягом до Куйбишева, де містилася Комісія для організації польської армії. Перед ним постав вибір: або зголоситися на військову службу, або знову повернутися у табори НКВС. Утім, з огляду на молодий вік, комісія відмовилася його брати. Натомість Володимира Янева відправили до Ташкента, а звідти річкою Амудар'я у колгосп. З поляків та кількох українців організували трудову бригаду для збирання вирощуваної тут бавовни. По завершенню робіт їх знову відправили до узбецької столиці.
У цей самий час серед солдатів розповсюдився тиф. 6 січня 1942 року Янів також занедужав на цю хворобу, й пролежав в шпиталі до 18 березня. Лікар, котрий опікувався ним, виявився товаришем по службі його батька з часів австрійської армії. Завдяки його старанням Володимира Яніва перевели до польського міського шпиталю, де працювала комісія для підбору молодих людей до армії. У рамках категорії «Ц» Янів потрапив до Ірану, де добровольцями зайнялися британці. Солдати отримали нові однострої, а відтак переправились у Палестину.
Спершу Володимир Янів опинився у 7-й дивізії, опісля її розформування, потрапив до 3-ї Карпатської, в котрій служило багато вихідців із Західної України. Рівно ж як і поляки, українці підпорядковувалися командуванню 8-ї британської армії. Після вишколу Янева приділили до військ зв'язку; вивчав основи телеграфії й телетехніки. Перебуваючи в Тель-Авіві, одержав атестат зрілості, після чого був скерований до офіцерської школи зв'язку. Поблизу лівійського Триполі пройшов високогірний курс вправ. Вже в Єгипті склав іспит, здобув свідоцтво, й у вересні 1943 року був перекинутий до Італії. Впродовж кількох місяців працював інструктором на курсах біля міста Барі. В повоєнних спогадах зазначав, що часто відвідував концерти Ірени Яросевич, відомої польської акторки українського походження, майбутньої дружини генерала Андерса.
У січні 1944 року Янів повернувся до 3-го батальйону піхоти, який на початку квітня вислали для боротьби проти сильно укріпленого і добре озброєного німецького війська в Монте-Кассіно. Особливо криваві бої тривали протягом травня. Володимир Янів, уже у званні підхорунжого, служив на спостережному пункті, брав участь у боях, та врятував життя п'ятьом офіцерам. За проявлений героїзм його нагородили орденом Virtuti Militari 5 класу. Надалі Володимир Янів воював над рікою Сенія, в Анконі та Форлі, дійшовши з військом до північної Італії. Планувався перехід Армії Андерса на терени Австрії, але 8 травня 1945 року Німеччина капітулювала. З того моменту й аж до літа 1946 Янів служив охоронцем в таборах для військовополонених.
У Війську Польському Володимир Янів дослужився до поручника, після демобілізації отримав ранг капітана, а пізніше 1982 року уряд УНР у вигнанні надав йому звання майора. В 1947 з почестями звільнений зі служби, оселився в Англії, та влаштувався на роботі. Зустрівся зі Стефанією, дівчиною з України, з котрою одружився у 1950. Через рік народилась дочка Лідія. В 1956 родина перебралася до Сполучених Штатів, де також мешкала сім'я дружини. Працював інженером.
Володимир Янів долучився до громадського життя української громади, працював учителем, а згодом і директором Школи українознавства в Картереті, започаткованої ним же в 1966 при українській католицькій церкві св. Марії. Став членом Головної управи Організації оборони чотирьох свобід України, пресовим референтом Українського Народного Союзу, входив до Фундації «Воля». Упродовж тривалого часу належав до Відділу Українського Конгресового Комітету Америки в Картереті, обирався фінансовим секретарем, а відтак членом Крайової Екзекутиви цієї організації та головою Стейтової Координаційної Ради УККА в Нью-Джерсі. На сторінках газети Свобода висловлював пропозицію створення комітету, що опікувався б могилами вояків-українців, полеглих під Монте-Кассіно, та спорудження пам'ятника для вшанування їхньої пам'яті. Помер після тривалої і важкої недуги.
Див. також
Примітки
- Янів В. Ще про паню генералову // Свобода. — 1997. — № 62 (2 квітня). — С. 2. з джерела 29 серпня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
- Матлага Василь. Закінчено шкільний рік Школи Українознавства в Картереті // Свобода. — 1978. — № 180 (24 серпня). — С. 4. з джерела 6 грудня 2019. Процитовано 6 грудня 2019.
- Янів В. Ще раз про українців під Монте-Кассіно // Свобода. — 1985. — № 22 (2 лютого). — С. 2. з джерела 10 жовтня 2019. Процитовано 11 жовтня 2019.
Джерела
- Кравчук Наталія. Червоні маки на Монте-Кассіно // Сурмач. — Лондон, 1994. — № 1-4 (118-121). — С. 37-38. з джерела 13 липня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
- Буртик Іван. Пам'яті патріота Володимира Янева // Свобода. — 2010. — № 9 (26 лютого). — С. 22. з джерела 31 серпня 2019. Процитовано 4 вересня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Volodimir Yaniv Volodimir Yaniv 22 serpnya 1921 Drogovizh 6 sichnya 2010 Karteret uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni vijskovik Armiyi Andersa ukrayinskij gromadskij diyach u SShA Nagorodzhenij ordenom Virtuti Militari za poryatunok zhittiv 5 oficeriv pid chas bitvi za Monte Kassino Volodimir YanivSvitlina z Iraku poblizu mista Kirkuk lito 1943 rokuNarodzhennya22 serpnya 1921 1921 08 22 DrogovizhSmert6 sichnya 2010 2010 01 06 88 rokiv NacionalnistukrayinecKrayina Polsha Velika Britaniya SShARid vijskpihotaZvannyamajorFormuvannyaArmiya AndersaVijni bitviDruga svitova vijna Bitva pri Monte KassinoInshechlen OUNNagorodiVirtuti Militari Sribnij Hrest Bronzovij Hrest Zaslug z mechamiPam yatnij hrest Monte Kassino BiografiyaNarodivsya u seli Drogovizh sho na Lvivshini Uspishno zakinchiv narodnu shkolu zdobuv serednyu osvitu ta zavdyaki starannyam batkiv vstupiv do Lvivskoyi Politehniki U studentski roki popovniv ryadi chleniv Organizaciyi Ukrayinskih Nacionalistiv Na pochatku 1940 roku spivrobitniki NKVS otochili universitet j areshtuvali 17 studentiv zokrema j Volodimira Yaneva Bez slidstva j sudu vin potrapiv do v yaznici poneviryavsya radyanskimi tyurmami u Drogobichi Lvovi ta Kiyevi Sambori j Starobilsku u lisah poblizu Nizhnogo Novgoroda Vidtak vivezli do Sibiru pririkshi na nevilnichu pracyu u tajzi golodi ta holodi 19 veresnya 1941 roku tobto u den pidpisannya ugodi mizh generalom Sikorskim ta Radyanskim Soyuzom Volodimira Yaneva zvilnili z v yaznici j perevezli potyagom do Kujbisheva de mistilasya Komisiya dlya organizaciyi polskoyi armiyi Pered nim postav vibir abo zgolositisya na vijskovu sluzhbu abo znovu povernutisya u tabori NKVS Utim z oglyadu na molodij vik komisiya vidmovilasya jogo brati Natomist Volodimira Yaneva vidpravili do Tashkenta a zvidti richkoyu Amudar ya u kolgosp Z polyakiv ta kilkoh ukrayinciv organizuvali trudovu brigadu dlya zbirannya viroshuvanoyi tut bavovni Po zavershennyu robit yih znovu vidpravili do uzbeckoyi stolici U cej samij chas sered soldativ rozpovsyudivsya tif 6 sichnya 1942 roku Yaniv takozh zaneduzhav na cyu hvorobu j prolezhav v shpitali do 18 bereznya Likar kotrij opikuvavsya nim viyavivsya tovarishem po sluzhbi jogo batka z chasiv avstrijskoyi armiyi Zavdyaki jogo starannyam Volodimira Yaniva pereveli do polskogo miskogo shpitalyu de pracyuvala komisiya dlya pidboru molodih lyudej do armiyi U ramkah kategoriyi C Yaniv potrapiv do Iranu de dobrovolcyami zajnyalisya britanci Soldati otrimali novi odnostroyi a vidtak perepravilis u Palestinu Spershu Volodimir Yaniv opinivsya u 7 j diviziyi opislya yiyi rozformuvannya potrapiv do 3 yi Karpatskoyi v kotrij sluzhilo bagato vihidciv iz Zahidnoyi Ukrayini Rivno zh yak i polyaki ukrayinci pidporyadkovuvalisya komanduvannyu 8 yi britanskoyi armiyi Pislya vishkolu Yaneva pridilili do vijsk zv yazku vivchav osnovi telegrafiyi j teletehniki Perebuvayuchi v Tel Avivi oderzhav atestat zrilosti pislya chogo buv skerovanij do oficerskoyi shkoli zv yazku Poblizu livijskogo Tripoli projshov visokogirnij kurs vprav Vzhe v Yegipti sklav ispit zdobuv svidoctvo j u veresni 1943 roku buv perekinutij do Italiyi Vprodovzh kilkoh misyaciv pracyuvav instruktorom na kursah bilya mista Bari V povoyennih spogadah zaznachav sho chasto vidviduvav koncerti Ireni Yarosevich vidomoyi polskoyi aktorki ukrayinskogo pohodzhennya majbutnoyi druzhini generala Andersa U sichni 1944 roku Yaniv povernuvsya do 3 go bataljonu pihoti yakij na pochatku kvitnya vislali dlya borotbi proti silno ukriplenogo i dobre ozbroyenogo nimeckogo vijska v Monte Kassino Osoblivo krivavi boyi trivali protyagom travnya Volodimir Yaniv uzhe u zvanni pidhorunzhogo sluzhiv na sposterezhnomu punkti brav uchast u boyah ta vryatuvav zhittya p yatom oficeram Za proyavlenij geroyizm jogo nagorodili ordenom Virtuti Militari 5 klasu Nadali Volodimir Yaniv voyuvav nad rikoyu Seniya v Ankoni ta Forli dijshovshi z vijskom do pivnichnoyi Italiyi Planuvavsya perehid Armiyi Andersa na tereni Avstriyi ale 8 travnya 1945 roku Nimechchina kapitulyuvala Z togo momentu j azh do lita 1946 Yaniv sluzhiv ohoroncem v taborah dlya vijskovopolonenih U Vijsku Polskomu Volodimir Yaniv dosluzhivsya do poruchnika pislya demobilizaciyi otrimav rang kapitana a piznishe 1982 roku uryad UNR u vignanni nadav jomu zvannya majora V 1947 z pochestyami zvilnenij zi sluzhbi oselivsya v Angliyi ta vlashtuvavsya na roboti Zustrivsya zi Stefaniyeyu divchinoyu z Ukrayini z kotroyu odruzhivsya u 1950 Cherez rik narodilas dochka Lidiya V 1956 rodina perebralasya do Spoluchenih Shtativ de takozh meshkala sim ya druzhini Pracyuvav inzhenerom Volodimir Yaniv doluchivsya do gromadskogo zhittya ukrayinskoyi gromadi pracyuvav uchitelem a zgodom i direktorom Shkoli ukrayinoznavstva v Kartereti zapochatkovanoyi nim zhe v 1966 pri ukrayinskij katolickij cerkvi sv Mariyi Stav chlenom Golovnoyi upravi Organizaciyi oboroni chotiroh svobid Ukrayini presovim referentom Ukrayinskogo Narodnogo Soyuzu vhodiv do Fundaciyi Volya Uprodovzh trivalogo chasu nalezhav do Viddilu Ukrayinskogo Kongresovogo Komitetu Ameriki v Kartereti obiravsya finansovim sekretarem a vidtak chlenom Krajovoyi Ekzekutivi ciyeyi organizaciyi ta golovoyu Stejtovoyi Koordinacijnoyi Radi UKKA v Nyu Dzhersi Na storinkah gazeti Svoboda vislovlyuvav propoziciyu stvorennya komitetu sho opikuvavsya b mogilami voyakiv ukrayinciv poleglih pid Monte Kassino ta sporudzhennya pam yatnika dlya vshanuvannya yihnoyi pam yati Pomer pislya trivaloyi i vazhkoyi nedugi Div takozhYakiv Stockij Osip Krukovskij Lajko Andrij PavlovichPrimitkiYaniv V She pro panyu generalovu Svoboda 1997 62 2 kvitnya S 2 z dzherela 29 serpnya 2019 Procitovano 29 serpnya 2019 Matlaga Vasil Zakincheno shkilnij rik Shkoli Ukrayinoznavstva v Kartereti Svoboda 1978 180 24 serpnya S 4 z dzherela 6 grudnya 2019 Procitovano 6 grudnya 2019 Yaniv V She raz pro ukrayinciv pid Monte Kassino Svoboda 1985 22 2 lyutogo S 2 z dzherela 10 zhovtnya 2019 Procitovano 11 zhovtnya 2019 DzherelaKravchuk Nataliya Chervoni maki na Monte Kassino Surmach London 1994 1 4 118 121 S 37 38 z dzherela 13 lipnya 2019 Procitovano 29 serpnya 2019 Burtik Ivan Pam yati patriota Volodimira Yaneva Svoboda 2010 9 26 lyutogo S 22 z dzherela 31 serpnya 2019 Procitovano 4 veresnya 2019