Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю сторінку запропоновано перейменувати на Орлов Володимир Олексійович. Можливо, її поточна назва не відповідає нормам української мови або . Пояснення причин і обговорення — на сторінці . |
| Уладзімєр Арлов | ||||
|---|---|---|---|---|
| Уладзімер Арлоў | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Володимир Олексійович Орлов Уладзімір Аляксеевіч Арлоў | |||
| Народився | 25 серпня 1953 (70 років) Полоцьк,  БРСР (СРСР) | |||
| Громадянство |  Білорусь | |||
| Національність | білорус | |||
| Діяльність | прозаїк, поет, есеїст | |||
| Alma mater | Історичний факультет БДУ | |||
| Заклад | Мастацкая літаратура | |||
| Мова творів | білоруська, російська | |||
| Роки активності | з 1973 | |||
| Жанр | історична проза, історична публіцистика, вірші | |||
| Членство | Спілка білоруських письменників, Білоруський ПЕН-центр і Білоруський народний фронт «Відродження» | |||
| Партія | Білоруський народний фронт | |||
| Автограф |  | |||
| Нагороди | ||||
| Сайт: arlou.by | ||||
| | ||||
 Арлов Уладзімєр Аляксєєвич у Вікісховищі | ||||
Уладзі́мєр Аляксє́євич Арло́в (біл. Уладзіме́р Аляксе́евіч Арло́ў; *25 серпня 1953, Полоцьк) — білоруський історик, есеїст, поет, віцепрезидент Білоруського ПЕН-клубу.
Біографія
1975 року закінчив історичний факультет Білоруського державного університету, після чого працював викладачем історії у Новополоцьку (1975—1976), кореспондентом, заступником редактора міської газети «Хімік» (1976—1988). У 1988—97 роках був редактором видавництва «Мастацкая літаратура». З 1986 року є членом ради Союзу Білоруських Письменників. Також входить до редколегій часописів «Спадчына», «Калосьсе», «Крыніца». З 1988 року є членом БНФ, 1989 року вийшов із КПРС. З 1992 року його двічі обирали до Сойму БНФ.
Живе в Мінську. Греко-католик. Одружений, діти — (учасник гурту ) та Богдан.
Творчість
Вперше його вірші з'явилися у студентських самвидавних часописах (Новополоцьк, 1973), «Мілавіца» (Мінськ, 1976). Втім Арлов став відомим завдяки прозовим творам, зокрема історичної тематики. На сьогодні є автором 20 книг прози, поезії, історичних нарисів. Його твори було перекладено більш як 20 мовами (зокрема українською, польською, литовською, естонською, румунською, латиською, грузинською, чеською та словацькою)
Автор сценаріїв науково-документальних фільмів «Євросинія Полоцька» (Ефрасіньня Полацкая), «Полоцькі лабіринти» (Полацкія лабірынты), «Симеон Полоцький» (Сімяон Полацкі)
Напередодні 90-ї річниці БНР вийшов документальний фільм «Дзень Волі» режисерів Юрія Хащавацького та Олега Дашкевича та письменника Уладзі́мєра Арло́ва.
Бібліографія
- Добры дзень, мая Шыпшына: Апавяданні, аповесьць. — Менск: Маст. літ., 1986.— 191 с (сэрыя «Першая кніга празаіка»).
- Дзень, калі ўпала страла: Аповесці і апавяданні. [ 7 лютого 2009 у Wayback Machine.] — Менск: Маст. літ., 1988. — 233 с.
- Асветніца з роду Ўсяслава: Эўфрасіня Полацкая. — Менск: Навука і тэхніка, 1989.— 53 с, [8] л. іл. (сэрыя «Нашы славутыя землякі»). .
- Пакуль не згасла свечка. [ 7 лютого 2009 у Wayback Machine.] — Москва, 1990.
- Пока не погасла свеча: Повести и рассказы. Москва: Мол. гвардия, 1990.— 302 с.(рос.)
- Там, за дзвярыма: Вершы ў прозе. — Менск: Маст. літ., 1991. — 94 с.
- Прысуд выканаў невядомы. (пра рэвалюцыянера Ігната Грынявіцкага) — Менск: Навука і тэхніка, 1992.— 52 с, іл.(сэрыя «Нашыя славутыя землякі»). .
- «Цалкам сакрэтна», альбо Адзін дзень у трох іпастасях. Літаратурна-публіцыстычныя артыкулы. Эсэ. — Менск, 1992. — 80 с.
- Эўфрасіня Полацкая. — Менск, Маст. літ. 1992. — 220 с, іл. (сэрыя «Святыя зямлі Беларускай»). , 2000.
- Рандэву на манеўрах: Аповесць, апавяданні. [ 7 лютого 2009 у Wayback Machine.] — Менск: Маст. літ., 1992.— 271 с. .
- Міласьць князя Гераніма: Аповесці. Апавяданні. [ 7 лютого 2009 у Wayback Machine.] — Менск: Юнацтва. 1993.— 272 с. (сэрыя «Школьная бібліятэка»).
- Мой радавод да пятага калена. Эсэ. — Менск: ВЦ «Бацькаўшчына», 1993.— 184 с. .
- Пяць мужчын у леснічоўцы: Аповесці, апавяданні, эсэ. [ 7 лютого 2009 у Wayback Machine.] — Менск: Маст. літ., 1994.— 366 с (сэрыя «Зь вякоў мінулых»). .
- Таямніцы полацкай гісторыі. — Менск, 1994, 2000, 2002.
- Тайны полоцкой истории. Менск: Беларусь, 1995.— 478 с.: ил. .(рос.)
- Фаўна сноў: Вершы. — Менск: Маст. літ., 1995. — 95 с.
- Адкуль наш род. — Менск, 1996; Вільня: Наша Будучыня, 2000,2003.
- Божая кароўка зь Пятай авэню. — Менск: Наша Ніва, 1998. — 186 с.
- Жыватворны сымбаль Бацькаўшчыны. Гісторыя Крыжа святой Эўфрасіні Полацкай./ Уклад. У.Арлоў. — Менск: «Асар», 1998.
- Рэквіем для бензапілы: Аповесці, апавяданні. Менск: Маст. літ., 1998.— 240 с.
- Requiem dla piły motorowej, przeł. Czesław Seniuch — Białystok: Związek Białoruski w RP, 2000. Związek Białoruski w RP.(пол.)
- Реквієм для бензопилки: Оповідання та повість. Пер. з білорус. Олександра Ірванця. К.: Факт, 2005.- 272 с (Сэрыя «Exceptis excipiendis»). .
- Сны імператара: Апавяданні, аповесці, эсэ. [ 7 лютого 2009 у Wayback Machine.] — Менск: Маст. літ., 2001—383 с. (сэрыя «Беларуская проза 20 стагодзьдзя»). .
- Уладзімір Арлоў, Генадзь Сагановіч. Дзесяць стагодзьдзяў беларускай гісторыі (862—1818): Падзеі. Даты, Ілюстрацыі. [ 27 травня 2010 у Wayback Machine.] — Вільня: Наша Будучыня, 2001,2002. (2001(рос.)).
- Арлоў У., Герасімовіч З. Краіна Беларусь. Ілюстраваная гісторыя. — Martin, Slovakia, 2003.— 320 с, іл.
- Адкусі галаву вароне. Эсэ. — Менск: «Наша Ніва» (Бібліятэка «Vostraja Brama», 7). 2003.— 176 с .
- Ордэн Белай Мышы. Аповесці. Апавяданні. — Менск: Маст. літ., 2003.— 301 с.
- Каханак яе вялікасьці. Гістарычныя апавяданні. Эсэ. — Менск, 2004.
- Kochanek jej wysokości. Tłumacz: Jan Maksymiuk — Wrocław, 2006. Kolegium Europy Wschodniej (Seria «Biblioteka Białoruska»). (пол.)
- Час чумы. Гістарычныя аповесці, апавяданні. — Менск: I.П. Логвінаў, 2005.— 208 с .
- Сланы Ганібала. Выбраныя эсэ. — Менск: I.П. Логвінаў, 2005.— 396 с .
- Паром празь Ля-Манш. Вершы. Менск: Логвінаў, 2006.— 156 с .
Українські переклади
- Реквієм для бензопилки / Переклад з білоруської Олександра Ірванця. – Львів: Факт, 2005. – 272 ст.
- Краєвид з ментоловим ароматом / Переклад з білоруської Олександра Ірванця. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2021. – 280 ст.
Нагороди
- 1986 — премія Ленінського комсомолу Білорусі
- 1991 — медаль Франциска Скорини («за внесок у опрацювання теми історичного минулого Білорусі в літературі»)
- 1993 — видавнича премія імені Уладзіміра Караткєвіча
- 1996 — літературна премія імені Францішека Багушевіча Білоруського ПЕН-центру
- 1998 — Премія Товариства вільних літераторів Гліняны Вялес за збірку есеїв «Сонечко з П'ятої авеню» («Божая кароўка зь Пятай авэню»)
- 2010 — «Європейський поет свободи» за книгу віршів «Пором через Ла-Манш» («Паром праз Ла-Манш»)
Посилання
- Офіційний сайт Уладзімєра Арлова [ 1 квітня 2022 у Wayback Machine.](біл.)
- Твори на сайті [ 15 лютого 2011 у Wayback Machine.] (біл.)
- Арлов читає свої вірші [ 13 листопада 2011 у Wayback Machine.] (біл.)
- Класик, який не їздить на велосипеді: 7 фактів про Уладзімєра Арлова // Читомо [ 11 березня 2022 у Wayback Machine.]
Примітки
- . Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 2 липня 2021.
- § 144. Слов'янські прізвища та імена. Український правопис, 2019
- Фільм “Дзень Волі” – да юбілею БНР – DW – 24.03.2008. dw.com (рос.). Процитовано 25 березня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu storinku zaproponovano perejmenuvati na Orlov Volodimir Oleksijovich Mozhlivo yiyi potochna nazva ne vidpovidaye normam ukrayinskoyi movi abo pravilam imenuvannya statej u Vikipediyi Poyasnennya prichin i obgovorennya na storinci Vikipediya Perejmenuvannya statej Ukrcenter Primitki Uladzimyer ArlovUladzimer ArloyIm ya pri narodzhenniVolodimir Oleksijovich Orlov Uladzimir Alyakseevich ArloyNarodivsya25 serpnya 1953 1953 08 25 70 rokiv Polock BRSR SRSR Gromadyanstvo BilorusNacionalnistbilorusDiyalnistprozayik poet eseyistAlma materIstorichnij fakultet BDUZakladMastackaya litaraturaMova tvorivbiloruska rosijskaRoki aktivnostiz 1973Zhanristorichna proza istorichna publicistika virshiChlenstvoSpilka biloruskih pismennikiv Biloruskij PEN centr i Biloruskij narodnij front Vidrodzhennya PartiyaBiloruskij narodnij frontAvtografNagorodid Glinyanij Veles d d literaturna premiya imeni Yezhi Gedrojcya d d Q42307834 1986 Q88226878 Q64440683 2016 Sajt arlou by Arlov Uladzimyer Alyaksyeyevich u VikishovishiShodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Orlov Volodimir Uladzi myer Alyaksye yevich Arlo v bil Uladzime r Alyakse evich Arlo y 25 serpnya 1953 Polock biloruskij istorik eseyist poet viceprezident Biloruskogo PEN klubu Biografiya1975 roku zakinchiv istorichnij fakultet Biloruskogo derzhavnogo universitetu pislya chogo pracyuvav vikladachem istoriyi u Novopolocku 1975 1976 korespondentom zastupnikom redaktora miskoyi gazeti Himik 1976 1988 U 1988 97 rokah buv redaktorom vidavnictva Mastackaya litaratura Z 1986 roku ye chlenom radi Soyuzu Biloruskih Pismennikiv Takozh vhodit do redkolegij chasopisiv Spadchyna Kalosse Krynica Z 1988 roku ye chlenom BNF 1989 roku vijshov iz KPRS Z 1992 roku jogo dvichi obirali do Sojmu BNF Zhive v Minsku Greko katolik Odruzhenij diti uchasnik gurtu ta Bogdan TvorchistVpershe jogo virshi z yavilisya u studentskih samvidavnih chasopisah Novopolock 1973 Milavica Minsk 1976 Vtim Arlov stav vidomim zavdyaki prozovim tvoram zokrema istorichnoyi tematiki Na sogodni ye avtorom 20 knig prozi poeziyi istorichnih narisiv Jogo tvori bulo perekladeno bilsh yak 20 movami zokrema ukrayinskoyu polskoyu litovskoyu estonskoyu rumunskoyu latiskoyu gruzinskoyu cheskoyu ta slovackoyu Avtor scenariyiv naukovo dokumentalnih filmiv Yevrosiniya Polocka Efrasinnya Polackaya Polocki labirinti Polackiya labirynty Simeon Polockij Simyaon Polacki Naperedodni 90 yi richnici BNR vijshov dokumentalnij film Dzen Voli rezhiseriv Yuriya Hashavackogo ta Olega Dashkevicha ta pismennika Uladzi myera Arlo va BibliografiyaDobry dzen maya Shypshyna Apavyadanni apovesc Mensk Mast lit 1986 191 s seryya Pershaya kniga prazaika Dzen kali ypala strala Apovesci i apavyadanni 7 lyutogo 2009 u Wayback Machine Mensk Mast lit 1988 233 s Asvetnica z rodu Ўsyaslava Eyfrasinya Polackaya Mensk Navuka i tehnika 1989 53 s 8 l il seryya Nashy slavutyya zemlyaki ISBN 5 343 00602 7 Pakul ne zgasla svechka 7 lyutogo 2009 u Wayback Machine Moskva 1990 Poka ne pogasla svecha Povesti i rasskazy Moskva Mol gvardiya 1990 302 s ros Tam za dzvyaryma Vershy y proze Mensk Mast lit 1991 94 s Prysud vykanay nevyadomy pra revalyucyyanera Ignata Grynyavickaga Mensk Navuka i tehnika 1992 52 s il seryya Nashyya slavutyya zemlyaki ISBN 5 343 00883 6 Calkam sakretna albo Adzin dzen u troh ipastasyah Litaraturna publicystychnyya artykuly Ese Mensk 1992 80 s Eyfrasinya Polackaya Mensk Mast lit 1992 220 s il seryya Svyatyya zyamli Belaruskaj ISBN 5 340 01238 7 2000 Randevu na maneyrah Apovesc apavyadanni 7 lyutogo 2009 u Wayback Machine Mensk Mast lit 1992 271 s ISBN 5 340 00984 X Milasc knyazya Geranima Apovesci Apavyadanni 7 lyutogo 2009 u Wayback Machine Mensk Yunactva 1993 272 s seryya Shkolnaya bibliyateka Moj radavod da pyataga kalena Ese Mensk VC Backayshchyna 1993 184 s ISBN 985 6026 02 4 Pyac muzhchyn u lesnichoycy Apovesci apavyadanni ese 7 lyutogo 2009 u Wayback Machine Mensk Mast lit 1994 366 s seryya Z vyakoy minulyh ISBN 5 340 01379 0 Tayamnicy polackaj gistoryi Mensk 1994 2000 2002 Tajny polockoj istorii Mensk Belarus 1995 478 s il ISBN 985 01 0067 2 ros Fayna snoy Vershy Mensk Mast lit 1995 95 s Adkul nash rod Mensk 1996 Vilnya Nasha Buduchynya 2000 2003 Bozhaya karoyka z Pyataj avenyu Mensk Nasha Niva 1998 186 s Zhyvatvorny symbal Backayshchyny Gistoryya Kryzha svyatoj Eyfrasini Polackaj Uklad U Arloy Mensk Asar 1998 Rekviem dlya benzapily Apovesci apavyadanni Mensk Mast lit 1998 240 s Requiem dla pily motorowej przel Czeslaw Seniuch Bialystok Zwiazek Bialoruski w RP 2000 Zwiazek Bialoruski w RP pol Rekviyem dlya benzopilki Opovidannya ta povist Per z bilorus Oleksandra Irvancya K Fakt 2005 272 s Seryya Exceptis excipiendis ISBN 966 359 037 8 Sny imperatara Apavyadanni apovesci ese 7 lyutogo 2009 u Wayback Machine Mensk Mast lit 2001 383 s seryya Belaruskaya proza 20 stagodzdzya ISBN 985 02 0500 8 Uladzimir Arloy Genadz Saganovich Dzesyac stagodzdzyay belaruskaj gistoryi 862 1818 Padzei Daty Ilyustracyi 27 travnya 2010 u Wayback Machine Vilnya Nasha Buduchynya 2001 2002 2001 ros Arloy U Gerasimovich Z Kraina Belarus Ilyustravanaya gistoryya Martin Slovakia 2003 320 s il Adkusi galavu varone Ese Mensk Nasha Niva Bibliyateka Vostraja Brama 7 2003 176 s ISBN 9955 437 17 0 Orden Belaj Myshy Apovesci Apavyadanni Mensk Mast lit 2003 301 s Kahanak yae vyalikasci Gistarychnyya apavyadanni Ese Mensk 2004 Kochanek jej wysokosci Tlumacz Jan Maksymiuk Wroclaw 2006 Kolegium Europy Wschodniej Seria Biblioteka Bialoruska ISBN 83 89185 13 X pol Chas chumy Gistarychnyya apovesci apavyadanni Mensk I P Logvinay 2005 208 s ISBN 985 6701 76 7 Slany Ganibala Vybranyya ese Mensk I P Logvinay 2005 396 s ISBN 985 6701 79 1 Parom praz Lya Mansh Vershy Mensk Logvinay 2006 156 s ISBN 985 6800 13 4 Ukrayinski perekladiRekviyem dlya benzopilki Pereklad z biloruskoyi Oleksandra Irvancya Lviv Fakt 2005 272 st Krayevid z mentolovim aromatom Pereklad z biloruskoyi Oleksandra Irvancya Lviv Vidavnictvo Starogo Leva 2021 280 st Nagorodi1986 premiya Leninskogo komsomolu Bilorusi 1991 medal Franciska Skorini za vnesok u opracyuvannya temi istorichnogo minulogo Bilorusi v literaturi 1993 vidavnicha premiya imeni Uladzimira Karatkyevicha 1996 literaturna premiya imeni Francisheka Bagushevicha Biloruskogo PEN centru 1998 Premiya Tovaristva vilnih literatoriv Glinyany Vyales za zbirku eseyiv Sonechko z P yatoyi avenyu Bozhaya karoyka z Pyataj avenyu 2010 Yevropejskij poet svobodi za knigu virshiv Porom cherez La Mansh Parom praz La Mansh PosilannyaOficijnij sajt Uladzimyera Arlova 1 kvitnya 2022 u Wayback Machine bil Tvori na sajti 15 lyutogo 2011 u Wayback Machine bil Arlov chitaye svoyi virshi 13 listopada 2011 u Wayback Machine bil Klasik yakij ne yizdit na velosipedi 7 faktiv pro Uladzimyera Arlova Chitomo 11 bereznya 2022 u Wayback Machine Primitki Vidavnictvo Starogo Leva Arhiv originalu za 31 sichnya 2022 Procitovano 2 lipnya 2021 144 Slov yanski prizvisha ta imena Ukrayinskij pravopis 2019 Film Dzen Voli da yubileyu BNR DW 24 03 2008 dw com ros Procitovano 25 bereznya 2024