Вологі ліси Малабарського узбережжя (ідентифікатор WWF: IM0124) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований на [en] на південному заході Індії.
Ландшафт Національного паркк Моллем | |
Екозона | Індомалайя |
---|---|
Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
Статус збереження | критичний/зникаючий |
WWF | IM0124 |
Межі | Колючі чагарники та ліси Декану Вологі листяні ліси Північно-Західних Гат Вологі листяні ліси Південно-Західних Гат Гірські дощові ліси Північно-Західних Гат Гірські дощові ліси Південно-Західних Гат |
Площа, км² | 34 219 |
Країни | Індія |
Охороняється | 1251 км² (4 %) |
Розташування екорегіону (жовтим) |
Географія
Екорегіон вологих лісів Малабарського узбережжя охоплює території [en] і Малабарського узбережжя, вузьку смугу земель, розташованих між Аравійським морем і гірським хребтом Західних Гат. Він простягається на 1400 км з північного заходу на південний схід, від північної Махараштри через Гоа, Карнатаку і Кералу до [en] на крайньому півдні Тамілнаду.
Висота екорегіону коливається від 0 до 250 м над рівнем моря. На сході він переходить у вологі листяні ліси Північно-Західних Гат та у вологі листяні ліси Південно-Західних Гат.
Територія екорегіону є досить густонаселеною. В його межах розташовані деякі великі міста, зокрема Мумбаї в Махараштрі, [en] та [en] в Гоа, Мангалуру в Карнатаці та Тіруванантапурам, Кочі і Кожікоде в Кералі.
Клімат
В межах екорегіону переважає мусонний клімат (Am за класифікацією кліматів Кеппена). Високі Західні Гати перехоплюють вологу південно-західних мусонів, які дмуть з червня по вересень, формуючи орографічні опади. Середньорічна кількість опадів в екорегіоні становить 2500 мм. На півдні екорегіону випадає більше опадів, ніж на півночі, і в них більш виражена сезонність.
Флора
Первинний рослинний покрив екорегіону був представлений вічнозеленими вологими лісами, в яких зустрічалися деякі листопадні породи дерев, особливо у найбільш посушливих районах. Внаслідок антропогенного тиску в лісах регіону наразі переважають тикові дерева (Tectona grandis), які скидають листя під час зимового сухого сезону.
Серед інших дерев, що ростуть в лісах екорегіону, слід відзначити голоцвітий тетрамелес (Tetrameles nudiflora), [en] (Stereospermum colais), [en] (Dysoxylum gotadhora), [en] (Ficus nervosa), червоний річковий фікус (Ficus racemosa), [en] (Pterocarpus marsupium), [en] (Bombax ceiba), [en] (Terminalia bellirica), [en] (Terminalia elliptica), [en] (Anogeissus latifolia), [en] (Dalbergia latifolia), [en] (Lannea coromandelica), [en] (Madhuca longifolia), [en] (Garuga pinnata), джамболан (Syzygium cumini), [fr] (Olea dioica), [en] (Xantolis tomentosa), [en] (Bridelia retusa), [sv] (Actinodaphne angustifolia) та різні види мангових дерев (Mangifera spp.). В підліску цих лісів ростуть невисокі дерева, зокрема індійські коралові дерева (Erythrina variegata), [en] (Butea monosperma), [en] (Wrightia tinctoria), [en] (Bauhinia racemosa), [en] (Ziziphus rugosa) та чагарники, зокрема [en] (Woodfordia fruticosa), [en] (Meyna laxiflora), [en] (Carissa spinarum) і різні види [en] (Flacourtia spp.).
У посушливих районах уздовж північного узбережжя Карнатаки ростуть листяні ліси, де переважають [en] (Lagerstroemia microcarpa), тикові дерева (Tectona grandis) та [en] (Dillenia pentagyna). В деяких прибережних районах зустрічаються заболочені ліси, де переважають різні види мускатників (Myristica spp.). Наразі ці ліси переважно знищені і перетворені на плантації кокосових пальм та [en].
Фауна
В межах екорегіону зустрічається близько 97 видів ссавців. Серед поширених в регіоні ссавців слід відзначити гаура (Bos gaurus), гірського куона (Cuon alpinus), індійську макаку (Macaca radiata) та ведмедя-губача (Melursus ursinus). Раніше в екорегіоні були поширені індійські слони (Elephas maximus) та бенгальські тигри (Panthera tigris tigris), однак наразі їх популяції значно скоротилися або повністю вимерли. Серед дрібних ссавців, поширених в регіоні, слід відзначити сірого стрункого лорі (Loris lydekkerianus), бурого мусанга (Paradoxurus jerdoni) та великохвосту велетенську білку (Ratufa macroura).
Ендеміком регіону є керальський пацюк (Rattus ranjiniae). Також в регіоні мешкають деякі майже ендемічні ссавці, які окрім лісів Малабарського узбережжя, зустрічаються і у вологих лісах Західних Гат. Серед таких ссавців слід відзначити [en] (Suncus dayi), чорноногих лангурів (Semnopithecus hypoleucos), великоплямистих цивет (Viverra civettina) та траванкорських білок-летяг (Petinomys fuscocapillus).
У межах екорегіону зустрічається близько 280 видів птахів. Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити індійських флоріканів (Sypheotides indicus), рожевокрилих фламінго (Phoenicopterus roseus), індійських токо (Ocyceros birostris), дворогих гомраїв (Buceros bicornis), а також майже ендемічних малабарських токо (Ocyceros griseus) та малабарських посмітюх (Galerida malabarica).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 1251 км², або 4 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають:
- [en], Махараштра (50 км²)
- Національний парк Моллем, Гоа (150 км²)
- [en], Керала (100 км²)
- [en], Махараштра
- [en], Керала
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 07 жовтня 2023.
Посилання
- «Malabar Coast moist forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Malabar Coast Moist Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vologi lisi Malabarskogo uzberezhzhya identifikator WWF IM0124 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij na en na pivdennomu zahodi Indiyi Vologi lisi Malabarskogo uzberezhzhya Landshaft Nacionalnogo parkk Mollem Ekozona Indomalajya Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF IM0124 Mezhi Kolyuchi chagarniki ta lisi Dekanu Vologi listyani lisi Pivnichno Zahidnih Gat Vologi listyani lisi Pivdenno Zahidnih Gat Girski doshovi lisi Pivnichno Zahidnih Gat Girski doshovi lisi Pivdenno Zahidnih Gat Plosha km 34 219 Krayini Indiya Ohoronyayetsya 1251 km 4 Roztashuvannya ekoregionu zhovtim Aksis Axis axis v Nacionalnomu parku en GeografiyaEkoregion vologih lisiv Malabarskogo uzberezhzhya ohoplyuye teritoriyi en i Malabarskogo uzberezhzhya vuzku smugu zemel roztashovanih mizh Aravijskim morem i girskim hrebtom Zahidnih Gat Vin prostyagayetsya na 1400 km z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid vid pivnichnoyi Maharashtri cherez Goa Karnataku i Keralu do en na krajnomu pivdni Tamilnadu Visota ekoregionu kolivayetsya vid 0 do 250 m nad rivnem morya Na shodi vin perehodit u vologi listyani lisi Pivnichno Zahidnih Gat ta u vologi listyani lisi Pivdenno Zahidnih Gat Teritoriya ekoregionu ye dosit gustonaselenoyu V jogo mezhah roztashovani deyaki veliki mista zokrema Mumbayi v Maharashtri en ta en v Goa Mangaluru v Karnataci ta Tiruvanantapuram Kochi i Kozhikode v Kerali KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye musonnij klimat Am za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Visoki Zahidni Gati perehoplyuyut vologu pivdenno zahidnih musoniv yaki dmut z chervnya po veresen formuyuchi orografichni opadi Serednorichna kilkist opadiv v ekoregioni stanovit 2500 mm Na pivdni ekoregionu vipadaye bilshe opadiv nizh na pivnochi i v nih bilsh virazhena sezonnist FloraPervinnij roslinnij pokriv ekoregionu buv predstavlenij vichnozelenimi vologimi lisami v yakih zustrichalisya deyaki listopadni porodi derev osoblivo u najbilsh posushlivih rajonah Vnaslidok antropogennogo tisku v lisah regionu narazi perevazhayut tikovi dereva Tectona grandis yaki skidayut listya pid chas zimovogo suhogo sezonu Sered inshih derev sho rostut v lisah ekoregionu slid vidznachiti golocvitij tetrameles Tetrameles nudiflora en Stereospermum colais en Dysoxylum gotadhora en Ficus nervosa chervonij richkovij fikus Ficus racemosa en Pterocarpus marsupium en Bombax ceiba en Terminalia bellirica en Terminalia elliptica en Anogeissus latifolia en Dalbergia latifolia en Lannea coromandelica en Madhuca longifolia en Garuga pinnata dzhambolan Syzygium cumini fr Olea dioica en Xantolis tomentosa en Bridelia retusa sv Actinodaphne angustifolia ta rizni vidi mangovih derev Mangifera spp V pidlisku cih lisiv rostut nevisoki dereva zokrema indijski koralovi dereva Erythrina variegata en Butea monosperma en Wrightia tinctoria en Bauhinia racemosa en Ziziphus rugosa ta chagarniki zokrema en Woodfordia fruticosa en Meyna laxiflora en Carissa spinarum i rizni vidi en Flacourtia spp U posushlivih rajonah uzdovzh pivnichnogo uzberezhzhya Karnataki rostut listyani lisi de perevazhayut en Lagerstroemia microcarpa tikovi dereva Tectona grandis ta en Dillenia pentagyna V deyakih priberezhnih rajonah zustrichayutsya zabolocheni lisi de perevazhayut rizni vidi muskatnikiv Myristica spp Narazi ci lisi perevazhno znisheni i peretvoreni na plantaciyi kokosovih palm ta en FaunaV mezhah ekoregionu zustrichayetsya blizko 97 vidiv ssavciv Sered poshirenih v regioni ssavciv slid vidznachiti gaura Bos gaurus girskogo kuona Cuon alpinus indijsku makaku Macaca radiata ta vedmedya gubacha Melursus ursinus Ranishe v ekoregioni buli poshireni indijski sloni Elephas maximus ta bengalski tigri Panthera tigris tigris odnak narazi yih populyaciyi znachno skorotilisya abo povnistyu vimerli Sered dribnih ssavciv poshirenih v regioni slid vidznachiti sirogo strunkogo lori Loris lydekkerianus burogo musanga Paradoxurus jerdoni ta velikohvostu veletensku bilku Ratufa macroura Endemikom regionu ye keralskij pacyuk Rattus ranjiniae Takozh v regioni meshkayut deyaki majzhe endemichni ssavci yaki okrim lisiv Malabarskogo uzberezhzhya zustrichayutsya i u vologih lisah Zahidnih Gat Sered takih ssavciv slid vidznachiti en Suncus dayi chornonogih languriv Semnopithecus hypoleucos velikoplyamistih civet Viverra civettina ta travankorskih bilok letyag Petinomys fuscocapillus U mezhah ekoregionu zustrichayetsya blizko 280 vidiv ptahiv Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti indijskih florikaniv Sypheotides indicus rozhevokrilih flamingo Phoenicopterus roseus indijskih toko Ocyceros birostris dvorogih gomrayiv Buceros bicornis a takozh majzhe endemichnih malabarskih toko Ocyceros griseus ta malabarskih posmityuh Galerida malabarica ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 1251 km abo 4 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en Maharashtra 50 km Nacionalnij park Mollem Goa 150 km en Kerala 100 km en Maharashtra en KeralaPrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 07 zhovtnya 2023 Posilannya Malabar Coast moist forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Malabar Coast Moist Forests One Earth