Колючі чагарники та ліси Декану (ідентифікатор WWF: IM1301) — індомалайський екорегіон пустель і склерофітних чагарників, розташований в Південній Індії та північній Шрі-Ланці.
Ландшафт штату Карнатака | |
Екозона | Індомалайя |
---|---|
Біом | Пустелі і склерофітні чагарники |
Статус збереження | критичний/зникаючий |
WWF | IM1301 |
Межі | Сухі листяні ліси Центрального Декану Сухі вічнозелені ліси Східного Декану Мангри Годаварі та Крішни Сухі листяні ліси долини Нармади Вологі листяні ліси Північно-Західних Гат Сухі листяні ліси Південного Декану Сухі вічнозелені ліси Шрі-Ланки Сухі вічнозелені ліси Шрі-Ланки Вологі листяні ліси Південно-Західних Гат |
Площа, км² | 338 197 |
Країни | Індія, Шрі-Ланка |
Охороняється | 9430 км² (3 %) |
Розташування екорегіону (фіолетовим) |
Географія
Екорегіон колючих чагарників та лісів Декану охоплює посушливі частини Деканського плато, розташовані в дощовій тіні Західних Гат. Він простягається на територіях індійських штатів Махараштра, Телангана, Карнатака, Андгра-Прадеш та Тамілнад, а також охоплює частину Північної провінції Шрі-Ланки.
На північ і північний захід від регіону поширені сухі листяні ліси долини Нармади, на північний схід — сухі листяні ліси Центрального Декану. В горах Західних Гат на захід від регіону поширені вологі листяні ліси Північно-Західних Гат. На південний схід від регіону поширені сухі листяні ліси Південного Декану, а на південний схід — сухі вічнозелені ліси Східного Декану.
Клімат
На більшій частині екорегіону переважає напівпустельний клімат (BSh за класифікацією кліматів Кеппена). Середньорічна кількість опадів в регіоні становить менше 750 мм, більшість з яких випадає протягом короткого сезону дощів. З листопада по квітень опадів практично немає. У спекотні місяці року максимальна температура може перевищувати 40 °C.
Флора
Рослинний покрив екорегіону представлений сухими рідколіссями та лісами. Вони подекуди перемежовуються ділянками сухих листяних лісів, які раніше були більш широко поширені і становили основу рослинного покриву.
Основу лісів екорегіону складають невисокі колючі дерева з низькими розгалуженими кронами, які зазвичай не формують закритий лісовий намет. Висота цих дерев зазвичай становить 6-9 м. Другий ярус розвинений слабо і складається переважно з колючих склерофітних чагарників. Серед дерев і чагарників, поширених в лісах екорегіону, слід відзначити [en] (Balanites roxburghii), [en] (Cordia myxa), дерево нім (Azadirachta indica), золотий дощ (Cassia fistula), [en] (Diospyros chloroxylon), [en] (Carissa carandas), [en] (Phoenix sylvestris) та дерево гаф (Prosopis cineraria), а також різні види акацій (Acacia spp.) та каперців (Capparis spp.).
В районах, де випадає особливо низька кількість опадів, на кам'янистих ґрунтах поширені колючі чагарники, де домінують різні види молочаю (Euphorbia ssp.). Ґрунт в цих місцевостях зазвичай оголений, хоча під час короткого сезону мусонів тут проростають деякі трави. В деяких частинах Тамілнаду, де опадів випадає ще менше, рослинний покрив представлений колючими рідколіссями, в яких переважають [en] (Acacia planifrons).
Колючі чагарники та рідколісся екорегіону перемежовуються ділянками сухих луків. Серед поширених на цих луках трав слід відзначити [en] (Chrysopogon fulvus), [en] (Heteropogon contortus), [sv] (Dichanthium foveolatum), [sv] (Dichanthium foveolatum), [sv] (Aristida setacea) та [en] (Dactyloctenium aegyptium).
Сухі листяні ліси екорегіону, зокрема ті, що ростуть на схилах пагорбів Тірупаті, відомі великою кількістю лікарських рослин та інших рідкісних і ендемічних видів, зокрема Cycas beddomei та Psilotum nudum. В лісах Чітор зустрічаються рідкісні дерева Shorea talura. Також в екорегіоні ростуть рідкісні сандалові дерева (Pterocarpus santalinus), деревина яких високо цінується.
Фауна
В межах екорегіону зустрічається 96 видів ссавців. Серед рідкісних видів ссавців, поширених в регіоні, слід відзначити індійського замбара (Rusa unicolor), нільгау (Boselaphus tragocamelus), аксіса (Axis axis), гаура (Bos gaurus), гірського куона (Cuon alpinus), ведмедя-губача (Melursus ursinus), чотирирогу антилопу (Tetracerus quadricornis) та гарну (Antilope cervicapra). В лісах регіону зустрічаються рідкісні сірі стрункі лорі (Loris lydekkerianus). Серед хижаків регіону слід відзначити індійського леопарда (Panthera pardus fusca), звичайного шакала (Canis aureus), смугасту гієну (Hyaena hyaena), очеретяного кота (Felis chaus) та бенгальську лисицю (Vulpes bengalensis). Раніше в регіоні зустрічалися бенгальські тигри (Panthera tigris tigris), азійські вовки (Canis lupus pallipes) та індійські слони (Elephas maximus), однак наразі їх популяції значно скоротилися, або навіть локально вимерли.
В межах екорегіону зустрічається близько 350 видів птахів. Серед поширених в регіоні птахів слід відзначити рідкісних індійських дрохв (Ardeotis nigriceps) та індійських флоріканів (Sypheotides indicus), а також майже ендемічних білобрових бігунців (Rhinoptilus bitorquatus).
Герпетофауна екорегіону нараховує близько 60 видів. Серед поширених в регіоні амфібій слід відзначити [en] (Duttaphrynus hololius), серед ящірок — [en] (Hemidactylus scabriceps), [en] (Hemidactylus reticulatus), [en] (Ophisops leschenaultii) та мабую Беддома (Eutropis beddomei), а серед змій — [en] (Platyceps bholanathi) та ланкійську летючу змію (Chrysopelea taprobanica). Крім того, в екорегіоні мешкають більш поширені види, зокрема індійські зірчасті черепахи (Geochelone elegans), [en] (Chamaeleo zeylanicus) та бенгальські варани (Varanus bengalensis).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 9430 км², або 3 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають:
- [en], Шрі-Ланка (196 км²)
- [en], Карнатака (82,72 км²)
- [en], Карнатака (29.8 км²)
- [en], Махараштра (8496 км²)
- [en], Махараштра 230 км²
- [en], Андгра-Прадеш (357,6 км²)
- [en], Махараштра (100,1 км²)
- [en], Тамілнад
- [en], Карнатака (119 км²)
- [en], Махараштра (10,9 км²)
- Національний парк Шрі-Венкатешвара, Андгра-Прадеш (500 км²)
- [en], Карнатака
- Природний заповідник Тунгабхадра, Карнатака (90 км²)
- [en], Тамілнад (0,38 км²)
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 07 жовтня 2023.
Посилання
- «Deccan thorn scrub forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Deccan Thorn Scrub Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolyuchi chagarniki ta lisi Dekanu identifikator WWF IM1301 indomalajskij ekoregion pustel i sklerofitnih chagarnikiv roztashovanij v Pivdennij Indiyi ta pivnichnij Shri Lanci Kolyuchi chagarniki ta lisi Dekanu Landshaft shtatu KarnatakaEkozona IndomalajyaBiom Pusteli i sklerofitni chagarnikiStatus zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF IM1301Mezhi Suhi listyani lisi Centralnogo Dekanu Suhi vichnozeleni lisi Shidnogo Dekanu Mangri Godavari ta Krishni Suhi listyani lisi dolini Narmadi Vologi listyani lisi Pivnichno Zahidnih Gat Suhi listyani lisi Pivdennogo Dekanu Suhi vichnozeleni lisi Shri Lanki Suhi vichnozeleni lisi Shri Lanki Vologi listyani lisi Pivdenno Zahidnih GatPlosha km 338 197Krayini Indiya Shri LankaOhoronyayetsya 9430 km 3 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Chagarnikovi lisi v okruzi en shtat Telangana Antilopi garni v zapovidniku en GeografiyaEkoregion kolyuchih chagarnikiv ta lisiv Dekanu ohoplyuye posushlivi chastini Dekanskogo plato roztashovani v doshovij tini Zahidnih Gat Vin prostyagayetsya na teritoriyah indijskih shtativ Maharashtra Telangana Karnataka Andgra Pradesh ta Tamilnad a takozh ohoplyuye chastinu Pivnichnoyi provinciyi Shri Lanki Na pivnich i pivnichnij zahid vid regionu poshireni suhi listyani lisi dolini Narmadi na pivnichnij shid suhi listyani lisi Centralnogo Dekanu V gorah Zahidnih Gat na zahid vid regionu poshireni vologi listyani lisi Pivnichno Zahidnih Gat Na pivdennij shid vid regionu poshireni suhi listyani lisi Pivdennogo Dekanu a na pivdennij shid suhi vichnozeleni lisi Shidnogo Dekanu KlimatNa bilshij chastini ekoregionu perevazhaye napivpustelnij klimat BSh za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Serednorichna kilkist opadiv v regioni stanovit menshe 750 mm bilshist z yakih vipadaye protyagom korotkogo sezonu doshiv Z listopada po kviten opadiv praktichno nemaye U spekotni misyaci roku maksimalna temperatura mozhe perevishuvati 40 C FloraRoslinnij pokriv ekoregionu predstavlenij suhimi ridkolissyami ta lisami Voni podekudi peremezhovuyutsya dilyankami suhih listyanih lisiv yaki ranishe buli bilsh shiroko poshireni i stanovili osnovu roslinnogo pokrivu Osnovu lisiv ekoregionu skladayut nevisoki kolyuchi dereva z nizkimi rozgaluzhenimi kronami yaki zazvichaj ne formuyut zakritij lisovij namet Visota cih derev zazvichaj stanovit 6 9 m Drugij yarus rozvinenij slabo i skladayetsya perevazhno z kolyuchih sklerofitnih chagarnikiv Sered derev i chagarnikiv poshirenih v lisah ekoregionu slid vidznachiti en Balanites roxburghii en Cordia myxa derevo nim Azadirachta indica zolotij dosh Cassia fistula en Diospyros chloroxylon en Carissa carandas en Phoenix sylvestris ta derevo gaf Prosopis cineraria a takozh rizni vidi akacij Acacia spp ta kaperciv Capparis spp V rajonah de vipadaye osoblivo nizka kilkist opadiv na kam yanistih gruntah poshireni kolyuchi chagarniki de dominuyut rizni vidi molochayu Euphorbia ssp Grunt v cih miscevostyah zazvichaj ogolenij hocha pid chas korotkogo sezonu musoniv tut prorostayut deyaki travi V deyakih chastinah Tamilnadu de opadiv vipadaye she menshe roslinnij pokriv predstavlenij kolyuchimi ridkolissyami v yakih perevazhayut en Acacia planifrons Kolyuchi chagarniki ta ridkolissya ekoregionu peremezhovuyutsya dilyankami suhih lukiv Sered poshirenih na cih lukah trav slid vidznachiti en Chrysopogon fulvus en Heteropogon contortus sv Dichanthium foveolatum sv Dichanthium foveolatum sv Aristida setacea ta en Dactyloctenium aegyptium Suhi listyani lisi ekoregionu zokrema ti sho rostut na shilah pagorbiv Tirupati vidomi velikoyu kilkistyu likarskih roslin ta inshih ridkisnih i endemichnih vidiv zokrema Cycas beddomei ta Psilotum nudum V lisah Chitor zustrichayutsya ridkisni dereva Shorea talura Takozh v ekoregioni rostut ridkisni sandalovi dereva Pterocarpus santalinus derevina yakih visoko cinuyetsya FaunaV mezhah ekoregionu zustrichayetsya 96 vidiv ssavciv Sered ridkisnih vidiv ssavciv poshirenih v regioni slid vidznachiti indijskogo zambara Rusa unicolor nilgau Boselaphus tragocamelus aksisa Axis axis gaura Bos gaurus girskogo kuona Cuon alpinus vedmedya gubacha Melursus ursinus chotirirogu antilopu Tetracerus quadricornis ta garnu Antilope cervicapra V lisah regionu zustrichayutsya ridkisni siri strunki lori Loris lydekkerianus Sered hizhakiv regionu slid vidznachiti indijskogo leoparda Panthera pardus fusca zvichajnogo shakala Canis aureus smugastu giyenu Hyaena hyaena ocheretyanogo kota Felis chaus ta bengalsku lisicyu Vulpes bengalensis Ranishe v regioni zustrichalisya bengalski tigri Panthera tigris tigris azijski vovki Canis lupus pallipes ta indijski sloni Elephas maximus odnak narazi yih populyaciyi znachno skorotilisya abo navit lokalno vimerli V mezhah ekoregionu zustrichayetsya blizko 350 vidiv ptahiv Sered poshirenih v regioni ptahiv slid vidznachiti ridkisnih indijskih drohv Ardeotis nigriceps ta indijskih florikaniv Sypheotides indicus a takozh majzhe endemichnih bilobrovih bigunciv Rhinoptilus bitorquatus Gerpetofauna ekoregionu narahovuye blizko 60 vidiv Sered poshirenih v regioni amfibij slid vidznachiti en Duttaphrynus hololius sered yashirok en Hemidactylus scabriceps en Hemidactylus reticulatus en Ophisops leschenaultii ta mabuyu Beddoma Eutropis beddomei a sered zmij en Platyceps bholanathi ta lankijsku letyuchu zmiyu Chrysopelea taprobanica Krim togo v ekoregioni meshkayut bilsh poshireni vidi zokrema indijski zirchasti cherepahi Geochelone elegans en Chamaeleo zeylanicus ta bengalski varani Varanus bengalensis ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 9430 km abo 3 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en Shri Lanka 196 km en Karnataka 82 72 km en Karnataka 29 8 km en Maharashtra 8496 km en Maharashtra 230 km en Andgra Pradesh 357 6 km en Maharashtra 100 1 km en Tamilnad en Karnataka 119 km en Maharashtra 10 9 km Nacionalnij park Shri Venkateshvara Andgra Pradesh 500 km en Karnataka Prirodnij zapovidnik Tungabhadra Karnataka 90 km en Tamilnad 0 38 km PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 07 zhovtnya 2023 Posilannya Deccan thorn scrub forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Deccan Thorn Scrub Forests One Earth