Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Йосип Карлович Войтківський народ 20 червня 1920 року радянський танкіст учасник Великої Вітчизняної війни повний кавале

Войтківський Йосип Карлович

Войтківський Йосип Карлович

Йосип Карлович Войтківський (народ. 20 червня 1920 року) — радянський танкіст, учасник Великої Вітчизняної війни, повний кавалер Ордена Слави.

Йосип Карлович Войтківський
Народження20 червня 1920(1920-06-20)
Зелениця, Барашівська волость, Житомирський повіт, Волинська губернія, УНР
Смерть22 січня 2015(2015-01-22) (94 роки)
Бараші, Ємільчинський район, Житомирська область, Україна
ПохованняБараші
Країнаimage СРСР
image Україна
Приналежністьimage СРСР → image Україна
Рід військтанкові війська
Роки служби1940-1946
ПартіяКПРС
Званняimage Старший лейтенант (СРСР), полковник (Україна)
Формування89-а танкова бригада
Війни / битвиНімецько-радянська війна
По відставціголова Барашівської сільради
Нагороди
image image image image
image image image image
image
Медаль «За бойові заслуги»

У роки Великої Вітчизняної війни працював стрільцем-радистом екіпажу танка Т-26, 42-ї танкової дивізії, 21 механізованого корпусу, потім Т-34 203-го танкового батальйону 89-ї танкової бригади, 1-го танкового корпусу. Багаторазово нагороджений за забезпечення безперебійного радіозв'язку з командуванням та танками батальйону. Учасник Параду Перемоги на Червоній площі Москви 24 червня 1945 року.

У повоєнні роки працював головою Барашівської сільради (Ємільчинський район Житомирської області), після виходу на пенсію став головою ради ветеранів війни та праці. Член бюро райкому Комуністичної партії України.

Біографія

Народився 20 червня 1920 року у селі Зелениця (нині Ємільчинського району Житомирської області) у родині селянина. Українець. У 1939 році закінчив 8 класів школи і потім працював секретарем Зеленицької сільської ради.

У Червоній армії з жовтня 1940 року. На фронті у Велику Вітчизняну війну з 26 червня 1941 року, радист-кулеметник танку Т-26, 42-ї танкової дивізії, 21-го механізованого корпусу. Бойове хрещення отримав 27 червня 1941 року, у боях у м. Даугавпілс, де танк Т-26 був підбитий у перший день бойових дій. Після втрати бойової машини, бойові дії продовжував з гвинтівкою як піхотинець до серпня 1941 року. Після розформування 21-го механізованого корпусу — курсант 9-го запасного танкового полку. У цей час у районі Ясної Поляни (Тульська область) знаходилась на формуванні у резерві Ставки ВГК 89-а танкова бригада 1-го танкового корпусу, куди вона була виведена після боїв на Брянському фронті. Старший сержант Й. К. Войтківський був призначений начальником радіостанції 203-го танкового батальйону цієї бригади. Після закінчення формування, 7 жовтня 1942 року, бригада у складі 1-го танкового корпусу воювала на Південно-Західному фронті. З 9 січня по 15 березня 1943 року бригада знову була виведена для поповнення у резерв Ставки ВГК у Тамбовський танковий військовий табір. Після березневих та квітневих боїв на Західному фронті, 22 травня 1943 року бригада перейшла у підпорядкування Брянського фронту.

18 липня 1943 року начальник радіостанції 203-го танкового батальйону 89-ї танкової бригади старший сержант Й. К. Войтківський врятував від вогню штабну машину з радіостанцією, яка загорілася від сильного мінометного вогня. Нагороджений медаллю «За бойові заслуги» (10 серпня 1943).

28 вересня 1943 року в ході Брянської операції танкісти бригади брали участь у визволенні міста Вітка (Гомельська область Білорусі). В ході боїв 16-19 листопада 1943 року радист-стрілець Т-34 203-го танкового батальйону старший сержант Й. К. Войтківський відзначився при підтримці радіозв'язку командира танку з командуванням. При цьому екіпажем його танку було знищено дві зенітних установки, дві гармати, 4 протитанкових рушниці, один міномет та до 25 солдатів та офіцерів противника. За цей епізод був нагороджений першим орденом Червоної Зірки (3 грудня 1943). Член ВКП(б)/КПРС з листопада 1943 року.

З 28 грудня 1943 року 89-а танкова бригада вступила в розпорядження 1-го Прибалтійського фронту. У лютому 1944 року у боях в районі села Шатрово (Вітебська область, Білорусь) радист-стрілець екіпажу Т-34 89-ї танкової бригади 1-го танкового корпусу 11-ї гвардійської армії 1-го Прибалтійського фронту старший сержант Й. К. Войтківський забезпечив безперебійний радіозв'язок командира батальйону зі штабом бригади, а також вогнем з кулемету знищив близько 10 солдатів противника. 13 березня 1944 року нагороджений орденом Слави III ступеня.

Влітку 1944 року війська фронту брали участь у великомасштабній Білоруській наступальній операції (операція «Багратіон»). 29 червня 1944 року танкісти бригади перейшли у наступ з метою розгрому угруповання німецьких військ та визволення міста Полоцька (Полоцька наступальна операція). В цей день у бою за село Наліци та станцію Вєтрино (Вітебська область, Білорусь) гвардії старший сержант Й. К. Войтківський проявив виключну енергійність до виконання завдання, поставленого перед батальйоном. У ході атаки він знаходився у екіпажі командира 203-го танкового батальйону капітана Поварова, танк якого йшов у бойових порядках батальйону. А менше, ніж за тиждень, 3 липня танкісти бригади разом з іншими частинами та з'єднаннями 1-го Прибалтійського фронту взяли участь у визволенні міста Глибоке. За забезпечення безперебійного зв'язку 22 вересня 1944 року гвардії старший сержант Й. К. Войтківський був нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня.

У ході Мемельської операції у місті Кельме (Литва) та далі при наступі на Тильзит (нині Совєтськ Калінінградської області) гвардії старший сержант Й. К. Войтківський знову виконував обов'язки стрільця-радиста у екіпажі командира 203-го танкового батальйону капітана Поварова (в складі тієї ж бригади, 2-а гвардійська армія). Протягом усього штурму міста Кельме та у ході подальшого наступу з 6 по 13 жовтня 1944 року він забезпечував безперервний зв'язок з командиром бригади, командирами рот і штабами. Його знання справи та холоднокровність у складній бойовій обстановці дозволили комбату у режимі реального часу керувати діями свого батальйону та своєчасно інформувати командира бригади та штаби про бойову обстановку. Крім того, своєю влучною стрільбою з кулемету він вивіл з ладу дві автомашини та понад 10 солдатів противника. А 10 жовтня танкісти бригади визволили місто Шилуте (нині Литва). За відзнаку у цих боях 19 листопада 1944 року гвардії старший сержант Й. К. Войтківський був нагороджений орденом Слави II ступеня.

19 жовтня 1944 року бригада вступила в підпорядкування 3-го Білоруського фронту. 17-22 січня 1945 року у ході Інстербурзько-Кенігсберзької операції при прориві оборони противника у районі міста Грудзьондз (Польща) гвардії старшина Й. К. Войтківський забезпечив надійний радіозв'язок командуванню, що за оцінкою командира 2-го танкового батальйону майора Удовиченко, забезпечило успіх операції, а також знищив 5 автомашин, два вози і близько взводу піхоти противника з танкового кулемету. 20 січня танкісти бригади звільнили міста Тильзит (нині Совєтськ) та Гросс-Скайсгіррен (нині Большаково Славського району Калінінградської області). 7 березня 1945 року гвардії старшина Й. К. Войтківський був повторно нагороджений орденом Слави II ступеня (19 серпня 1955 року перенагороджений орденом Слави I ступеня), а 89-й танковій бригаді було присвоєно почесне найменування «Тильзитська».

Стрілець-радист 3-го танкового батальйону гвардії старшина Й. К. Войтківський закінчив війну 30 квітня 1945 року, коли 89-а танкова бригада була виведена у резерв 3-го Білоруського фронту. За вмілу стрільбу з лобового танкового кулемету він був також представлений до другого ордену Червоної Зірки (нагороджений 2 червня 1945).

Учасник Параду Перемоги у Москві, старшина Й. К. Войтківський крокував на чолі зведеного полку 1-го Прибалтійського фронту, ніс прапор своєї 89-ї танкової бригади.

У червні 1946 року демобілізований. Проживав у селі Бараші Ємільчинського району Житомирської області. Відновлював зруйноване господарство, працював у заготівельних організаціях. З 1959 року — лейтенант у відставці. У 2004-му старший лейтенант, 2005-му — капітан, 2008-му — майор, 2009-му — підполковник, 2010-му — полковник. (Указ Президента України № 189 від 15.04.2010 р.). У 1969 році був обраний головою Барашівської сільради, де працював до 1982-го року. Нагороди у мирний час: орден Трудового Червоного Прапора — 1971 рік. № нагороди 617603; орден «Знак Пошани» — 1976-й рік. № нагороди 1368257; орден Богдана Хмельницького — 1999-й рік. № нагороди 585.

Після виходу на пенсію став головою Ради ветеранів війни та праці. Вів активне громадсько-політичне життя, член , член бюро райкому. Був одним з активістів, що відродили партійний осередок компартии у селі Бараші після заборони Комуністичної партії України. Почесний ветеран України. Почесний житель Ємільчинського району. Помер 22 січня 2015 року. Похований на кладовищі у с. Бараші.

Нагороди

Радянські державні нагороди:

Пам'ять

З 2010 року у селищі Ємільчине Житомирської області на честь Й. К. Войтківського щорічно проходить турнір з волейболу серед дівчат.

Примітки

  1. . Министерство обороны Российской Федерации. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 жовтня 2014.
  2. . Танковый фронт. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 5 листопада 2014.
  3. СССР // Справочник «Освобождение городов: Справочник по освобождению городов в период Великой Отечественной войны 1941—1945» / М. Л. Дударенко, Ю. Г. Перечнев, В. Т. Елисеев и др. — М.: Воениздат, 1985. — 598 с.
  4. . Журнал Житомира. 12 мая 2009. Архів оригіналу за 15 травня 2017. Процитовано 27 жовтня 2014.
  5. Александр Кочин (29 червня 2006). . Газета «Коммунист». Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 27 жовтня 2014.
  6. Наградной лист с представлением к ордену Отечественной войны II степени в електронному банку документів «Подвиг Народу»
  7. Наградной лист с представлением к первому ордену Красной Звезды в електронному банку документів «Подвиг Народу»
  8. Наградной лист с представлением ко второму ордену Красной Звезды в електронному банку документів «Подвиг Народу»
  9. Наградной лист с представлением ко второму ордену Славы II степени (перенаграждён орденом Славы I степени 19 августа 1955 года) в електронному банку документів «Подвиг Народу»
  10. Наградной лист с представлением к ордену Славы II степени в електронному банку документів «Подвиг Народу»
  11. Наградной лист с представлением к медали «За боевые заслуги» в електронному банку документів «Подвиг Народу»
  12. Смирных В. (21 мая 2014). . Газета «Коммунист» № 35. Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 27 жовтня 2014.

Документи

  • Информация в електронному банку документів «Подвиг Народу»ЦАМО
  • Орденська книжка Г № 672085 від 24.10.1955 р., завірена печаткою та підписом Секретаря Президії Верховної Ради СРСР О. Горкіна
  • Військовий квиток ВМ № 117793, особисті спогади з родинного архіву.

Література

  • Войтковский Иосиф Карлович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Кавалеры ордена Славы трёх степеней: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии Д. С. Сухоруков. — М. : Воениздат, 2000. — Т. 3. — 703 с. с. — 10 000 прим. — .
  • Звёзды солдатской славы: очерки о полных кавалерах ордена Славы / [сост.: Г. И. Кривохижин, Д. Ф. Романов; предисл. В. Кавуна]. — Киев: Молодь, 1980. — С. 37—44. — 157 с.
  • Солдатская слава: книга 4. / Г. И. Андреев, И. Д. Вакуров. М.: Воениздат, 1976. — 288 с.

Посилання

  • . Министерство обороны Российской Федерации. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 жовтня 2014.
  • Владимир Теселкин. . Региональное общественное объединение «Военно-патриотическая организация «Отечество». Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 27 жовтня 2014.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Josip Karlovich Vojtkivskij narod 20 chervnya 1920 roku radyanskij tankist uchasnik Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni povnij kavaler Ordena Slavi Josip Karlovich VojtkivskijNarodzhennya20 chervnya 1920 1920 06 20 Zelenicya Barashivska volost Zhitomirskij povit Volinska guberniya UNRSmert22 sichnya 2015 2015 01 22 94 roki Barashi Yemilchinskij rajon Zhitomirska oblast UkrayinaPohovannyaBarashiKrayina SRSR UkrayinaPrinalezhnist SRSR UkrayinaRid vijsktankovi vijskaRoki sluzhbi1940 1946PartiyaKPRSZvannya Starshij lejtenant SRSR polkovnik Ukrayina Formuvannya89 a tankova brigadaVijni bitviNimecko radyanska vijnaPo vidstavcigolova Barashivskoyi silradiNagorodiMedal Za bojovi zaslugi U roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni pracyuvav strilcem radistom ekipazhu tanka T 26 42 yi tankovoyi diviziyi 21 mehanizovanogo korpusu potim T 34 203 go tankovogo bataljonu 89 yi tankovoyi brigadi 1 go tankovogo korpusu Bagatorazovo nagorodzhenij za zabezpechennya bezperebijnogo radiozv yazku z komanduvannyam ta tankami bataljonu Uchasnik Paradu Peremogi na Chervonij ploshi Moskvi 24 chervnya 1945 roku U povoyenni roki pracyuvav golovoyu Barashivskoyi silradi Yemilchinskij rajon Zhitomirskoyi oblasti pislya vihodu na pensiyu stav golovoyu radi veteraniv vijni ta praci Chlen byuro rajkomu Komunistichnoyi partiyi Ukrayini BiografiyaNarodivsya 20 chervnya 1920 roku u seli Zelenicya nini Yemilchinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti u rodini selyanina Ukrayinec U 1939 roci zakinchiv 8 klasiv shkoli i potim pracyuvav sekretarem Zelenickoyi silskoyi radi U Chervonij armiyi z zhovtnya 1940 roku Na fronti u Veliku Vitchiznyanu vijnu z 26 chervnya 1941 roku radist kulemetnik tanku T 26 42 yi tankovoyi diviziyi 21 go mehanizovanogo korpusu Bojove hreshennya otrimav 27 chervnya 1941 roku u boyah u m Daugavpils de tank T 26 buv pidbitij u pershij den bojovih dij Pislya vtrati bojovoyi mashini bojovi diyi prodovzhuvav z gvintivkoyu yak pihotinec do serpnya 1941 roku Pislya rozformuvannya 21 go mehanizovanogo korpusu kursant 9 go zapasnogo tankovogo polku U cej chas u rajoni Yasnoyi Polyani Tulska oblast znahodilas na formuvanni u rezervi Stavki VGK 89 a tankova brigada 1 go tankovogo korpusu kudi vona bula vivedena pislya boyiv na Bryanskomu fronti Starshij serzhant J K Vojtkivskij buv priznachenij nachalnikom radiostanciyi 203 go tankovogo bataljonu ciyeyi brigadi Pislya zakinchennya formuvannya 7 zhovtnya 1942 roku brigada u skladi 1 go tankovogo korpusu voyuvala na Pivdenno Zahidnomu fronti Z 9 sichnya po 15 bereznya 1943 roku brigada znovu bula vivedena dlya popovnennya u rezerv Stavki VGK u Tambovskij tankovij vijskovij tabir Pislya bereznevih ta kvitnevih boyiv na Zahidnomu fronti 22 travnya 1943 roku brigada perejshla u pidporyadkuvannya Bryanskogo frontu 18 lipnya 1943 roku nachalnik radiostanciyi 203 go tankovogo bataljonu 89 yi tankovoyi brigadi starshij serzhant J K Vojtkivskij vryatuvav vid vognyu shtabnu mashinu z radiostanciyeyu yaka zagorilasya vid silnogo minometnogo vognya Nagorodzhenij medallyu Za bojovi zaslugi 10 serpnya 1943 28 veresnya 1943 roku v hodi Bryanskoyi operaciyi tankisti brigadi brali uchast u vizvolenni mista Vitka Gomelska oblast Bilorusi V hodi boyiv 16 19 listopada 1943 roku radist strilec T 34 203 go tankovogo bataljonu starshij serzhant J K Vojtkivskij vidznachivsya pri pidtrimci radiozv yazku komandira tanku z komanduvannyam Pri comu ekipazhem jogo tanku bulo znisheno dvi zenitnih ustanovki dvi garmati 4 protitankovih rushnici odin minomet ta do 25 soldativ ta oficeriv protivnika Za cej epizod buv nagorodzhenij pershim ordenom Chervonoyi Zirki 3 grudnya 1943 Chlen VKP b KPRS z listopada 1943 roku Z 28 grudnya 1943 roku 89 a tankova brigada vstupila v rozporyadzhennya 1 go Pribaltijskogo frontu U lyutomu 1944 roku u boyah v rajoni sela Shatrovo Vitebska oblast Bilorus radist strilec ekipazhu T 34 89 yi tankovoyi brigadi 1 go tankovogo korpusu 11 yi gvardijskoyi armiyi 1 go Pribaltijskogo frontu starshij serzhant J K Vojtkivskij zabezpechiv bezperebijnij radiozv yazok komandira bataljonu zi shtabom brigadi a takozh vognem z kulemetu znishiv blizko 10 soldativ protivnika 13 bereznya 1944 roku nagorodzhenij ordenom Slavi III stupenya Vlitku 1944 roku vijska frontu brali uchast u velikomasshtabnij Biloruskij nastupalnij operaciyi operaciya Bagration 29 chervnya 1944 roku tankisti brigadi perejshli u nastup z metoyu rozgromu ugrupovannya nimeckih vijsk ta vizvolennya mista Polocka Polocka nastupalna operaciya V cej den u boyu za selo Nalici ta stanciyu Vyetrino Vitebska oblast Bilorus gvardiyi starshij serzhant J K Vojtkivskij proyaviv viklyuchnu energijnist do vikonannya zavdannya postavlenogo pered bataljonom U hodi ataki vin znahodivsya u ekipazhi komandira 203 go tankovogo bataljonu kapitana Povarova tank yakogo jshov u bojovih poryadkah bataljonu A menshe nizh za tizhden 3 lipnya tankisti brigadi razom z inshimi chastinami ta z yednannyami 1 go Pribaltijskogo frontu vzyali uchast u vizvolenni mista Gliboke Za zabezpechennya bezperebijnogo zv yazku 22 veresnya 1944 roku gvardiyi starshij serzhant J K Vojtkivskij buv nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni II stupenya U hodi Memelskoyi operaciyi u misti Kelme Litva ta dali pri nastupi na Tilzit nini Sovyetsk Kaliningradskoyi oblasti gvardiyi starshij serzhant J K Vojtkivskij znovu vikonuvav obov yazki strilcya radista u ekipazhi komandira 203 go tankovogo bataljonu kapitana Povarova v skladi tiyeyi zh brigadi 2 a gvardijska armiya Protyagom usogo shturmu mista Kelme ta u hodi podalshogo nastupu z 6 po 13 zhovtnya 1944 roku vin zabezpechuvav bezperervnij zv yazok z komandirom brigadi komandirami rot i shtabami Jogo znannya spravi ta holodnokrovnist u skladnij bojovij obstanovci dozvolili kombatu u rezhimi realnogo chasu keruvati diyami svogo bataljonu ta svoyechasno informuvati komandira brigadi ta shtabi pro bojovu obstanovku Krim togo svoyeyu vluchnoyu strilboyu z kulemetu vin vivil z ladu dvi avtomashini ta ponad 10 soldativ protivnika A 10 zhovtnya tankisti brigadi vizvolili misto Shilute nini Litva Za vidznaku u cih boyah 19 listopada 1944 roku gvardiyi starshij serzhant J K Vojtkivskij buv nagorodzhenij ordenom Slavi II stupenya 19 zhovtnya 1944 roku brigada vstupila v pidporyadkuvannya 3 go Biloruskogo frontu 17 22 sichnya 1945 roku u hodi Insterburzko Kenigsberzkoyi operaciyi pri prorivi oboroni protivnika u rajoni mista Grudzondz Polsha gvardiyi starshina J K Vojtkivskij zabezpechiv nadijnij radiozv yazok komanduvannyu sho za ocinkoyu komandira 2 go tankovogo bataljonu majora Udovichenko zabezpechilo uspih operaciyi a takozh znishiv 5 avtomashin dva vozi i blizko vzvodu pihoti protivnika z tankovogo kulemetu 20 sichnya tankisti brigadi zvilnili mista Tilzit nini Sovyetsk ta Gross Skajsgirren nini Bolshakovo Slavskogo rajonu Kaliningradskoyi oblasti 7 bereznya 1945 roku gvardiyi starshina J K Vojtkivskij buv povtorno nagorodzhenij ordenom Slavi II stupenya 19 serpnya 1955 roku perenagorodzhenij ordenom Slavi I stupenya a 89 j tankovij brigadi bulo prisvoyeno pochesne najmenuvannya Tilzitska Strilec radist 3 go tankovogo bataljonu gvardiyi starshina J K Vojtkivskij zakinchiv vijnu 30 kvitnya 1945 roku koli 89 a tankova brigada bula vivedena u rezerv 3 go Biloruskogo frontu Za vmilu strilbu z lobovogo tankovogo kulemetu vin buv takozh predstavlenij do drugogo ordenu Chervonoyi Zirki nagorodzhenij 2 chervnya 1945 Uchasnik Paradu Peremogi u Moskvi starshina J K Vojtkivskij krokuvav na choli zvedenogo polku 1 go Pribaltijskogo frontu nis prapor svoyeyi 89 yi tankovoyi brigadi U chervni 1946 roku demobilizovanij Prozhivav u seli Barashi Yemilchinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vidnovlyuvav zrujnovane gospodarstvo pracyuvav u zagotivelnih organizaciyah Z 1959 roku lejtenant u vidstavci U 2004 mu starshij lejtenant 2005 mu kapitan 2008 mu major 2009 mu pidpolkovnik 2010 mu polkovnik Ukaz Prezidenta Ukrayini 189 vid 15 04 2010 r U 1969 roci buv obranij golovoyu Barashivskoyi silradi de pracyuvav do 1982 go roku Nagorodi u mirnij chas orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1971 rik nagorodi 617603 orden Znak Poshani 1976 j rik nagorodi 1368257 orden Bogdana Hmelnickogo 1999 j rik nagorodi 585 Pislya vihodu na pensiyu stav golovoyu Radi veteraniv vijni ta praci Viv aktivne gromadsko politichne zhittya chlen chlen byuro rajkomu Buv odnim z aktivistiv sho vidrodili partijnij oseredok kompartii u seli Barashi pislya zaboroni Komunistichnoyi partiyi Ukrayini Pochesnij veteran Ukrayini Pochesnij zhitel Yemilchinskogo rajonu Pomer 22 sichnya 2015 roku Pohovanij na kladovishi u s Barashi NagorodiRadyanski derzhavni nagorodi orden Trudovogo Chervonogo Prapora orden Vitchiznyanoyi vijni I stupenya 6 kvitnya 1985 orden Vitchiznyanoyi vijni II stupenya 22 veresnya 1944 tri ordeni Chervonoyi Zirki 3 grudnya 1943 7 bereznya 1945 nagorodi 996296 2 chervnya 1945 orden Slavi I stupenya perenagorodzhenij 19 serpnya 1955 nagorodzhenij 7 bereznya 1945 ordenom Slavi II stupenya orden Slavi II stupenya 19 listopada 1944 orden Slavi III stupenya 13 bereznya 1944 medali zokrema medal Za bojovi zaslugi 10 serpnya 1943 medal Za oboronu Stalingrada 26 07 1943 medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 26 06 1945 Pam yatZ 2010 roku u selishi Yemilchine Zhitomirskoyi oblasti na chest J K Vojtkivskogo shorichno prohodit turnir z volejbolu sered divchat Primitki Ministerstvo oborony Rossijskoj Federacii Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 27 zhovtnya 2014 Tankovyj front Arhiv originalu za 28 chervnya 2021 Procitovano 5 listopada 2014 SSSR Spravochnik Osvobozhdenie gorodov Spravochnik po osvobozhdeniyu gorodov v period Velikoj Otechestvennoj vojny 1941 1945 M L Dudarenko Yu G Perechnev V T Eliseev i dr M Voenizdat 1985 598 s Zhurnal Zhitomira 12 maya 2009 Arhiv originalu za 15 travnya 2017 Procitovano 27 zhovtnya 2014 Aleksandr Kochin 29 chervnya 2006 Gazeta Kommunist Arhiv originalu za 25 bereznya 2016 Procitovano 27 zhovtnya 2014 Nagradnoj list s predstavleniem k ordenu Otechestvennoj vojny II stepeni v elektronnomu banku dokumentiv Podvig Narodu Nagradnoj list s predstavleniem k pervomu ordenu Krasnoj Zvezdy v elektronnomu banku dokumentiv Podvig Narodu Nagradnoj list s predstavleniem ko vtoromu ordenu Krasnoj Zvezdy v elektronnomu banku dokumentiv Podvig Narodu Nagradnoj list s predstavleniem ko vtoromu ordenu Slavy II stepeni perenagrazhdyon ordenom Slavy I stepeni 19 avgusta 1955 goda v elektronnomu banku dokumentiv Podvig Narodu Nagradnoj list s predstavleniem k ordenu Slavy II stepeni v elektronnomu banku dokumentiv Podvig Narodu Nagradnoj list s predstavleniem k medali Za boevye zaslugi v elektronnomu banku dokumentiv Podvig Narodu Smirnyh V 21 maya 2014 Gazeta Kommunist 35 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2014 Procitovano 27 zhovtnya 2014 DokumentiInformaciya v elektronnomu banku dokumentiv Podvig Narodu CAMO Ordenska knizhka G 672085 vid 24 10 1955 r zavirena pechatkoyu ta pidpisom Sekretarya Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR O Gorkina Vijskovij kvitok VM 117793 osobisti spogadi z rodinnogo arhivu LiteraturaVojtkovskij Iosif Karlovich 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Kavalery ordena Slavy tryoh stepenej Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii D S Suhorukov M Voenizdat 2000 T 3 703 s s 10 000 prim ISBN 5 203 01883 9 Zvyozdy soldatskoj slavy ocherki o polnyh kavalerah ordena Slavy sost G I Krivohizhin D F Romanov predisl V Kavuna Kiev Molod 1980 S 37 44 157 s Soldatskaya slava kniga 4 G I Andreev I D Vakurov M Voenizdat 1976 288 s Posilannya Ministerstvo oborony Rossijskoj Federacii Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 27 zhovtnya 2014 Vladimir Teselkin Regionalnoe obshestvennoe obedinenie Voenno patrioticheskaya organizaciya Otechestvo Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2014 Procitovano 27 zhovtnya 2014

Дата публікації:
Топ