Вовче (пол. Wilcze) — частина міста Перемишль в Підкарпатському воєводстві, у Польщі, у межах етнічної української території Надсяння. Раніше було приміським селом.
Село Координати H G O
Вовче у Вікісховищі |
Назва
В історичних документах назва села має форми, такі як "Вѣльче", а також похідні "вилецкой", "велецкий", що гіпотетично відповідає наззві "Велече". Оскільки церква Успіння Богородиці, яка тут знаходилась, інколи називалась "Елецкою", можливо назва села, якимось чином, пов'язана із нею.
Історія
Монастир у Вовчому згадується у грамоті-фальсифікаті князя Лева за XIII століття. У XV столітті стало місцем резиденції Перемиського православного єпископа. За королівською люстрацією 1589 р. село входило до володінь перемиського єпископа у складі Перемишльської землі Руського воєводства, у селі було 10 загородників із земельними ділянками і 19 без ділянок та 6 коморників убогих (без тяглової худоби).
В селі знаходилась філіальна мурована церква (збудована на місці давнішої дерев'яної церкви з 1830 року), належала до греко-католицької парохії в Перемишлі Перемиського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. Церква після виселення українців перетворена на костел. У 1880 р. село належало до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 52 будинки і 333 жителів, з них 298 греко-католиків, 28 римо-католиків і 7 юдеїв.
1 серпня 1934 р. село увійшло в об'єднану сільську ґміну Журавиця в Перемишльському повіті Львівського воєводства внаслідок об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) громад сіл (ґмін).
У 1939 році в селі проживало 2030 мешканців (850 українців, 1350 поляків, 100 євреїв). 12 вересня 1939 року нацисти окупували село, однак вже 26 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова воно належало до радянської зони впливу. За кілька місяців село ввійшло до Перемишльського району Дрогобицької області. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом.
У березні 1945 року село віддане Польщі, а українське населення в 1945—1947 роках піддане етноциду — виселено в СРСР та на понімецькі землі. У 1970-х роках знищено будівлю читальні "Просвіта". церква Успіння Пресвятої Богородиці побудована у ХІХ столітті на місці більш давньої, збереглась і передана у 1980-х роках Польській автокефальній Православній Церкві.
Надалі село включене до складу міста на правах округи.
Населення
В 1785 році в селі проживало 202 греко-католики i 8 євреїв. В 1840 — 240 греко-католиків, в 1859 — 275, в 1879 — 241, в 1900 — 561 греко-католик (при 204 римо-католиках), в 1926 — 621, в 1938 — 524 греко-католики.
Примітки
- Добрянський А. Історія трьох з'єднаних єпархій Пеермиської, Самбірської та Сяноцької, 1894, Львів, І -С. 18
- Rydzanicz A. Śladami przemyskich cerkwi / А.Rydzanicz // Prszegląd prawosławny. –2007. –No11. –S. 13–16.
- Dubec R. Szematyzm. Katalog świątyń і duchowieństwa prawosławnej diecezji Przemysko-Nowosądeckiej / Dubec R., Felencyak J. –Gorlice, 1999. –109 s.
- Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 24. [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.](лат.)
- Wilcze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 455. (пол.)
- . Архів оригіналу за 30 березня 2016. Процитовано 6 квітня 2018.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 57, 121.
- . Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 6 квітня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Vovche Vovche pol Wilcze chastina mista Peremishl v Pidkarpatskomu voyevodstvi u Polshi u mezhah etnichnoyi ukrayinskoyi teritoriyi Nadsyannya Ranishe bulo primiskim selom Selo Vovche pol Wilcze Koordinati 49 47 41 pn sh 22 47 26 sh d H G O Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo PidkarpatskeMisto PeremishlMisto Peremishl Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 1Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 733Avtomobilnij kod RPRKod SIMC 0971985VovcheVovche Polsha Vovche u VikishovishiNazvaV istorichnih dokumentah nazva sela maye formi taki yak Vѣlche a takozh pohidni vileckoj veleckij sho gipotetichno vidpovidaye nazzvi Veleche Oskilki cerkva Uspinnya Bogorodici yaka tut znahodilas inkoli nazivalas Eleckoyu mozhlivo nazva sela yakimos chinom pov yazana iz neyu IstoriyaMonastir u Vovchomu zgaduyetsya u gramoti falsifikati knyazya Leva za XIII stolittya U XV stolitti stalo miscem rezidenciyi Peremiskogo pravoslavnogo yepiskopa Za korolivskoyu lyustraciyeyu 1589 r selo vhodilo do volodin peremiskogo yepiskopa u skladi Peremishlskoyi zemli Ruskogo voyevodstva u seli bulo 10 zagorodnikiv iz zemelnimi dilyankami i 19 bez dilyanok ta 6 komornikiv ubogih bez tyaglovoyi hudobi V seli znahodilas filialna murovana cerkva zbudovana na misci davnishoyi derev yanoyi cerkvi z 1830 roku nalezhala do greko katolickoyi parohiyi v Peremishli Peremiskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi UGKC Cerkva pislya viselennya ukrayinciv peretvorena na kostel U 1880 r selo nalezhalo do Peremishlskogo povitu Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorskoyi imperiyi u seli bulo 52 budinki i 333 zhiteliv z nih 298 greko katolikiv 28 rimo katolikiv i 7 yudeyiv 1 serpnya 1934 r selo uvijshlo v ob yednanu silsku gminu Zhuravicya v Peremishlskomu poviti Lvivskogo voyevodstva vnaslidok ob yednannya dotogochasnih zberezhenih vid Avstro Ugorshini gromad sil gmin U 1939 roci v seli prozhivalo 2030 meshkanciv 850 ukrayinciv 1350 polyakiv 100 yevreyiv 12 veresnya 1939 roku nacisti okupuvali selo odnak vzhe 26 veresnya 1939 roku musili vidstupiti oskilki za paktom Ribbentropa Molotova vono nalezhalo do radyanskoyi zoni vplivu Za kilka misyaciv selo vvijshlo do Peremishlskogo rajonu Drogobickoyi oblasti V chervni 1941 z pochatkom Radyansko nimeckoyi vijni teritoriya znovu bula okupovana nimcyami V lipni 1944 roku radyanski vijska ovolodili selom U berezni 1945 roku selo viddane Polshi a ukrayinske naselennya v 1945 1947 rokah piddane etnocidu viseleno v SRSR ta na ponimecki zemli U 1970 h rokah znisheno budivlyu chitalni Prosvita cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici pobudovana u HIH stolitti na misci bilsh davnoyi zbereglas i peredana u 1980 h rokah Polskij avtokefalnij Pravoslavnij Cerkvi Nadali selo vklyuchene do skladu mista na pravah okrugi NaselennyaV 1785 roci v seli prozhivalo 202 greko katoliki i 8 yevreyiv V 1840 240 greko katolikiv v 1859 275 v 1879 241 v 1900 561 greko katolik pri 204 rimo katolikah v 1926 621 v 1938 524 greko katoliki PrimitkiDobryanskij A Istoriya troh z yednanih yeparhij Peermiskoyi Sambirskoyi ta Syanockoyi 1894 Lviv I S 18 Rydzanicz A Sladami przemyskich cerkwi A Rydzanicz Prszeglad prawoslawny 2007 No11 S 13 16 Dubec R Szematyzm Katalog swiatyn i duchowienstwa prawoslawnej diecezji Przemysko Nowosadeckiej Dubec R Felencyak J Gorlice 1999 109 s Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym T 7 Ziemie ruskie Rus Czerwona Cz 1 p 24 10 bereznya 2016 u Wayback Machine lat Wilcze Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1893 T XIII S 455 pol Arhiv originalu za 30 bereznya 2016 Procitovano 6 kvitnya 2018 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 57 121 Arhiv originalu za 23 chervnya 2016 Procitovano 6 kvitnya 2018