Ви шеград босн Višegrad серб Вишеград місто й муніципалітет у Боснії і Герцеговині на території політичного утворення Ре

Ви́шеград (босн. Višegrad, серб. Вишеград) — місто й муніципалітет у Боснії і Герцеговині, на території політичного утворення Республіка Сербська. Місто стоїть на річці Дрина. Розташоване на шляху з Горажде і в сербське місто Ужице. Неподалік міста розташована гора Варда.

Вишеград
босн. Višegrad, серб. Вишеград

герб

Основні дані

43°46′58″ пн. ш. 19°17′28″ сх. д. / 43.78278° пн. ш. 19.29111° сх. д.Координати: 43°46′58″ пн. ш. 19°17′28″ сх. д. / 43.78278° пн. ш. 19.29111° сх. д.

Країна

Боснія і Герцеговина

Регіон

Республіка Сербська, Істочно-Сараєво, Подриння

Столиця для

Вишеград (municipality of the Republika Srpska)

Засновано

1407

Площа

1,91 км²

Населення

5869 мешканців (2013 рік)

Висота НРМ

299 м

Водойма

Дрина, ^d, ^d

(387) 58

3187681

↑2528287 ·R (Вишеград, Республіка Сербська)

Поштові індекси

73240

Міська влада

Мер міста

Славіша Мішкович

Вебсайт

visegradturizam.com

Мапа

Вишеград

Вишеград (Боснія і Герцеговина)

Вишеград у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Вишеград.

Після боснійської війни за Дейтонськими угодами Вишеград увійшов до складу Республіки Сербської. Зараз це місце приваблює багатьох туристів^[]. У місті є футбольний клуб «Дрина Вишеград».

Чисельність населення міста за переписом 2013 року склала 5 869 осіб, громади — 11 774 чоловік (1991 року — 21 199 осіб).

Географія

Вишеград розташований на річці Дрина, частині географічної області Подриньє. Також є частиною історичної області Старі Влах; околиці міста історично називалися «Вишеградскі Старі Влах» — це етнографічний регіон, у якому населення було ближче до Ужице (на сербському боці річки Дрина), ніж навколишніх земель.

Історія

Середньовіччя

У Середньовіччі, у часи Стефана Немані, вся область, де сьогодні розташований Вишеград, стала частиною Сербської імперії. У середині XIV століття він був під владою сербського жупана . Тоді ці землі зайняв боснійський король Твртко I і приєднав до Боснійського королівства. Під час правління сербського імператора Стефана Душана (1331—1355) цим регіоном керував жупан Прібіл. Прібіл нібито заснував монастир Добрун між 1340 і 1343 роками. Сини Прібіла продовжували розбудовувати монастирський комплекс, розмалювали зовнішній притвор і скарбницю в північному боці 1383 року. Згідно з турецькими джерелами, 1454 року місто завоювала Османська імперія на чолі з Османом-пашою. Вишеград залишався під владою Османської імперії до Берлінського конгресу (1878), коли Австро-Угорщина взяла під свій контроль Боснію і Герцеговину.

Османський період

Міст Мехмеда-паші Соколовича збудовано в 1571—1577 роках за наказом великого візира Османської імперії Мехмеда-паші Соколовича (боснійського серба за походженням) на початку шляху, що сполучав Боснію зі Стамбулом (відомого як Цареградська джада або Шлях до імператорського міста). Автор проєкту — видатний османський архітектор Сінан.

1875 року серби з району між Вишеградом і Нові-Пазар повстали і створили ополчення, яке 1876 року воювало на Ібарі.

Визначні місця

Міст Мехмеда-паші Соколовича. Міст занесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, про нього написано роман «Міст на Дрині» Іво Андрича , нобелівського лауреата з літератури.
Меморіал Іво Андрича.

Визначні особи міста

Мехмед Баждаревич (1960) — югославський і боснійський футболіст, що грав на позиції півзахисника, футбольний тренер
Неджат Бранкович (1962) — прем'єр-міністр Федерації Боснія і Герцеговина
Саша Станішич (1978) — німецький письменник боснійського походження
Іво Андрич (1892—1975) — письменник, виріс у Вишеграді

Галерея

Вид на місто з гори Град
Міст Мехмеда Паші Соколовича
Мечеть у Вишеграді
Водосховище на Дрині
Універмаг в центрі міста
Дім культури

Панорама

Панорама міста

Примітки

(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 січня 2014. Процитовано 6 червня 2015.
. Т. 4. 1963. с. 16—22. Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 6 червня 2015.
Petar Vlahović (2004). . Ethnographic Museum. с. 31. ISBN . Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 6 червня 2015.
Etnološki pregled: Revue d'ethnologie. Т. 12—14. 1974. с. 83.
Gale Stokes (1990). . Duke University Press. с. 335. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 6 червня 2015.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вишеград (Боснія і Герцеговина)

Це незавершена стаття з географії Боснії і Герцеговини.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[перепись2013-1] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 січня 2014. Процитовано 6 червня 2015.

[BNK-2] . Т. 4. 1963. с. 16—22. Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 6 червня 2015.

[3] Petar Vlahović (2004). . Ethnographic Museum. с. 31. ISBN . Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 6 червня 2015.

[4] Etnološki pregled: Revue d'ethnologie. Т. 12—14. 1974. с. 83.

[Stokes1990-5] Gale Stokes (1990). . Duke University Press. с. 335. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 6 червня 2015.