Вигнання німців з Чехословаччини — депортація німців з країни під час та після Другої світової війни.
Плани вислання судетських німців
Під час німецької окупації Чехословаччини чеські групи Опору вимагали депортації етнічних німців з Чехословаччини. Рішення про депортацію німців було прийнято урядом Чехословацької Республіки в еміграції. Остаточна домовленість про виселення німецького населення була досягнута, однак, лише 2 серпня 1945 року в кінці Потсдамської конференції. Після Мюнхенської угоди 1938 р. та подальшої окупації Богемії та Моравії Гітлером у березні 1939 р. Едвард Бенеш вирішив переконати союзників під час Другої світової війни, що вигнання етнічних німців є найкращим рішенням. Едвард Бенеш проводив подвійну політику: відновлення Чехословаччини до її домюнхенських меж та переміщення населення німецької меншини держави, щоб зміцнити територіальну цілісність держави. Оскільки майже всі люди німецької та мадярської національностей отримали німецьке або угорське громадянство під час окупації Чехословаччини, вислання могло бути легалізовано як вигнання (нім. Ausweisung) іноземців.
22 червня 1942 р. Венцель Якш (судетський німецький соціал-демократ у вигнанні) написав лист Бенешу, протестуючи щодо запропонованих планів. Спочатку мали постраждати лише кілька сотень тисяч судетських німців — людей, яких сприймали як нелояльних до Чехословаччини і які, на думку Бенеша та чеської громадської думки, діяли як « п'ята колона» Гітлера. Ідею вигнання етнічних німців із Чехословаччини підтримали прем'єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль та міністр закордонних справ Великої Британії Ентоні Іден. У 1942 р. уряд Чехословаччини в еміграції отримав підтримку Сполученого Королівства щодо висилки німців з Чехословаччини, а в березні 1943 р. Президент Бенеш отримав підтримку Москви. Під час німецької окупації Чехословаччини, особливо після розправи нацистів за вбивство Гейдріха, більшість чеських угруповань опору вимагали остаточного вирішення німецького питання. Остаточна домовленість про передачу німецької меншини, однак, була досягнута лише 2 серпня 1945 року в кінці Потсдамської конференції.
Хронологія висилки
Скласти чітку картину вигнання німців з Чехословаччини важко через хаотичні умови, що існували наприкінці війни. Багато подій, що відбувались у цей період, були стихійними та локальними, а не результатом узгоджених політичних директив центрального уряду. Після проголошення програми Кошице німецьке та угорське населення, що проживало у відродженій Чехословацькій державі, піддалося різним формам судових процедур, скасуванням громадянства, конфіскацією майна, засудженням до таборів примусових робіт тощо. Вигнання відбувалося з травня по серпень 1945 року. Президент Чехословаччини Едвард Бенеш 28 жовтня 1945 року закликав до «остаточного вирішення німецького питання». Виселення здійснювались за наказом місцевої влади, переважно групами озброєних добровольців. Кілька тисяч людей жорстоко загинули під час вислання, а більше — від голоду та хвороб. Вислання згідно з Потсдамською конференцією тривало з 25 січня 1946 р. до жовтня того ж року. Приблизно 1,6 мільйона етнічних німців було депортовано до американської зони (Західна Німеччина), а 800 000 депортовано до радянської зони (Східна Німеччина).
Вигнання закінчилися в 1948 році, але не всіх німців було вислано.
Західнонімецький уряд у 1958 р. оцінив кількість загиблих етнічних німців у період вигнання приблизно 270 000 цифра, яка з тих пір цитується в історичній літературі. Дослідження спільної німецької та чеської комісій істориків у 1995 р. показало, що попередні демографічні оцінки смертей були завищені і базувалися на хибній інформації. Вони дійшли висновку, що фактична кількість загиблих становить щонайменше 15 000 осіб, і що вона може становити максимум до 30 000 загиблих.
Німецька служба церковних розшуків змогла підтвердити смерть 14 215 осіб під час вислання з Чехословаччини (6 316 насильницьких смертей, 6 989 у таборах для інтернованих та 907 в СРСР як примусових робітників).
Роль чехословацької армії
Західна Чехословаччина була звільнена силами США під командуванням генерала Паттона. Генерал Зденек Новак, керівник празького військового командування «Алекс», видав наказ «вислати всіх німців з території в історичних межах».
У брошурі, виданій 5 червня 1945 року під назвою «Десять заповідей для чехословацьких солдатів у прикордонних регіонах», було зазначено, що «німці залишаються нашими непримиренними ворогами». 15 червня урядовим указом було наказано армії здійснити заходи щодо затримання нацистських злочинців та переміщення німецького населення. 27 липня Міністерство національної оборони видало таємний наказ, що передача повинна здійснюватися в якомога більших масштабах і якомога швидше представити західним державам факт, що відбувся.
Декрети Бенеша
У період з 1945 по 1948 рр. Президентом республіки, парламентом Чехословаччини, що базується у Празі, Словацькою національною радою у Братиславі та Радою словацьких комісарів (проголошено ряд указів). Декрети 5, 12, 33, 108/1945 стосувались експропріації зрадників та колаборантів, звинувачених у державній зраді, а також усіх німців та угорців. Вони наказали позбавити громадянства людей, які мають німецьке та угорське етнічне походження (ці положення були скасовані для угорців у 1948 р.). Потім це було використано для конфіскації їхнього майна та вислання близько 90 % етнічного німецького населення Чехословаччини.
Різанини
Вигнання 1945 року називали «диким» через широке насильство та жорстокість. Наприклад, влітку 1945 р. німецькі жителі зазнали масових вбивств. Наступні приклади описані в дослідженні, проведеному Європейським університетським інститутом у Флоренції:
- 18–19 червня 1945 р. 71 чоловік, 120 жінок та 74 дитини (265 німців), які були карпатськими німцями з Добшини, проїжджали через Горні Моштенице біля залізничної станції Пршеров. Тут їх вивели з поїзда чехословацькі солдати, вивезли за місто на пагорб під назвою «Шведські шанці», де змусили копати власні могили і всіх розстріляли. Про це стало публічно відомо лише після падіння комуністичного режиму в 1989 р.
- 20 000 німців були змушені залишити Брно і були відправлені у табори в Австрії. З. Бенеш повідомив про 800 смертей.
- Кількість загиблих під час різанини в Усті, коливається від 42 до 2000 мирних жителів.
- 763 етнічні німці були розстріляні в Постельбергу та його околицях (нині Постолопрти).
Табори для інтернованих
За даними німецького «Товариства проти вигнання», частина німців була відправлена в «концтабори». У звіті Німецького Червоного Хреста за 1964 рік зазначається, що на чехословацькій території створено 1215 «таборів для інтернованих», а також 846 примусових робіт та «дисциплінарних центрів» і 215 в'язниць.
Вигнання
Німці, які мешкали у прикордонних регіонах Чехословаччини, були вислані з країни наприкінці 1945 року. Спільна німецька та чеська комісія істориків підрахувала, що було близько 15 000 насильницьких смертей. За повідомленнями Чехії, 15 000-16 000 смертей не включають додаткові 6667 самогубств під час вислання.
Закон No 115/1946 зб.
8 травня 1946 р. чехословацькі тимчасові національні збори прийняли Закон № 115/1946 Coll. Він був ухвалений спільно з декретами Бенеша, і в ньому зазначається, що «Будь-який акт, вчинений між 30 вересня 1938 і 28 жовтня 1945 року, метою якого було сприяння боротьбі за свободу чехів і словаків або який представляв собою лише розправи за дії окупаційних військ та їх співучасників, не є незаконним, навіть якщо такі дії в іншому випадку можуть каратися законом». Цей закон, який все ще діє, фактично гарантував, що жодне жорстоке поводження з німцями протягом зазначеного періоду в Чехословаччині не переслідувалось.
Результати
Спільна чесько-німецька комісія істориків у 1996 р. заявила наступні цифри: смертність від насильства та ненормальних умов життя становить приблизно 10 000 вбитих людей; ще 5 000–6 000 осіб померли з нез'ясованих причин, пов'язаних із висилкою; зробивши загальну кількість жертв висилки 15 000–16 000.
Довгостроковий вплив
Згідно з дослідженням 2020 року, виселення німців сприяло постійному розпаду міст та зменшенню людського капіталу в регіонах Чехословаччини, де раніше жили німці.
Спадщина
Комітет ООН з прав людини виніс рішення у трьох справах стосовно судетських німців, в яких порушено статті 26 та 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні встановлені права і Чеській Республіці було наказано повернути майно законним власникам. Станом на 2010 рік рішення Комітету не були реалізовані. Опитування громадської думки свідчать про те, що громадськість проти таких заходів. Німецькі політики та депортовані судетські німці широко використовують для подій слово «вигнання». Однак політичні представники як Чехії, так і Польщі, звідки після Другої світової війни повинні були переїхати мільйони німців, зазвичай уникають цього виразу і скоріше використовують слово «депортація».
Компенсація висланим
Міністерство закордонних справ Великої Британії та Державний департамент США планували «комісію з переміщення населення». Жодної комісії з питань переміщення населення, яка мала б компетенцію оцінювати претензії німецьких висланих, ніколи не було створено. Оскільки чехословацький уряд у вигнанні вирішив, що переміщення населення є єдиним рішенням німецького питання, проблема відшкодування збитків з цим була тісно пов'язана. Через настання " холодної війни " жоден договір з Німеччиною не підтвердився IARA закінчила свою діяльність в 1959 році, і статус-кво такий: Чехія зберігала власність вигнаних етнічних німців, тоді як Німеччина не платила жодної репарації (було задоволено лише близько 0,5 % вимог Чехословаччини).
Навіть під час підготовки чесько-німецької декларації німецька сторона уникала чеської вимоги підтвердити статус-кво угодою. Однак Німеччина прийняла чехословацький факт, що здійснився, і виплатила компенсацію вигнаним. Одне джерело стверджує, що німецький уряд виплачував вигнаним близько 141 млрд. Марок до 1993 р.
На відміну від Німеччини, питання компенсації висланим було, принаймні номінально, закрито кількома договорами з Австрією та Угорщиною. Найважливіші наступні:
- Договір від 19 грудня 1974 року: Згідно з цим договором Чехословаччина зобов'язалася виплатити 1 000 000 000 ОВД для покриття майнових вимог австрійських громадян та відмовилася від усієї колишньої території та всіх інших вимог країни чи приватних осіб проти Австрії. Австрійська сторона відмовилася від усіх вимог проти ЧСР.
- Договір від 3 лютого 1964 року: Згідно з цим договором Чехословаччина зобов'язувалась задовольнити всі вимоги Угорщини та угорських громадян, пов'язані з конфіскацією, сплативши 20 000 000 крон .
Література
- Страта німецьких цивільних осіб у Празі (9 травня 1945 р.) [ 22 липня 2010 у Wayback Machine.] [ 22 липня 2010 у Wayback Machine.] (Чеський телевізійний документальний фільм, злочин оспорюється [ 12 червня 2010 у Wayback Machine.] [ 12 червня 2010 у Wayback Machine.]) (Adobe Flash Player, 2:32 хв
- Брейсі, С. (2019). " Симетрія лицемірства в чесько-німецькому правовому примиренні, 1989—1997 рр. [ 1 листопада 2019 у Wayback Machine.] [ 1 листопада 2019 у Wayback Machine.] " Історія Центральної Європи, 52 (3), 496—526.
- Р. М. Дуглас: упорядкований і гуманний. Вигнання німців після Другої світової війни. Преса Єльського університету, 2012.
- Арнольд Суппан: «Гітлер — Бенеш — Тіто, Конфлікт, Кріг і Фёлькерморд в Остміттель- і Юдостевропа». Відень 2014. Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften. Drei Bände.
- Злочини відплати: Насильство Чехії проти німців у 1945 р., Томаш Станек. [ 17 квітня 2021 у Wayback Machine.] [ 17 квітня 2021 у Wayback Machine.] Верфольгунг 1945: Die Stellung der Deutschen в Бемені, Мерен і Шлезієн (außerhalb der Lager und Gefängnisse), оглянуто Іглом Гласхаймом [ 17 квітня 2021 у Wayback Machine.] [ 17 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Zückert, Martin; Schvarc, Michal; Fiamová, Martina (2020). Die Evakuierung der Deutschen aus der Slowakei 1944/45: Verlauf, Kontexte, Folgen (нім.). Vandenhoeck & Ruprecht. ISBN .
- Tomáš Staněk Internierung und Zwangsarbeit: das Lagersystem in den böhmischen Ländern 1945—1948 (Originaltitel: Tábory v českých zemích 1945—1948, übersetzt von Eliška und Ralph Melville, ergänzt und aktualisiert vom Autor, mitrung ef. Collegium Carolinum, Мюнхен 2007, / (= Veröffentlichungen des Collegium Carolinum, Band 92).
- Tomáš Staněk, Verfolgung 1945: Die Stellung der Deutschen in Böhmen, Mähren und Schlesien (außerhalb der Lager und Gefängnisse), übersetzt von Otfrid Pustejovsky, bearbeitet and teilweise übersetzt von Walter Reichel, Böhlaun, Wien / Wien (= Buchreihe des Institutes für den Donauraum und Mitteleuropa, Band 8).
Примітки
- Statistický lexikon obcí v Republice československé I. Země česká. Prague. 1934.
Statistický lexikon obcí v Republice československé II. Země moravskoslezská. Prague. 1935. - Miroslav Trávníček: Osidlování s hlediska mezinárodního a vnitrostátního právního řádu. In Časopis pro právní a státní vědu XXVII (1946).
- Sudeten German Inferno. Part 4: The hushed-up tragedy of the ethnic Germans in Czechoslovakia [ 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. Ingomar Pust
- «Churchill's Role in the Explusion of Germans from Easter Europe [ 24 березня 2019 у Wayback Machine.]». Der Spiegel. 20 August 2010.
- McEnchroe, Tom (5 квітня 2019). . Radio Prague (англ.). Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 9 вересня 2019.
- . Radio.cz. 14 квітня 2005. Архів оригіналу за 27 липня 2009. Процитовано 25 березня 2011.
- Die deutschen Vertreibungsverluste. Bevölkerungsbilanzen für die deutschen Vertreibungsgebiete 1939/50. Herausgeber: Statistisches Bundesamt Wiesbaden. Stuttgart: , 1958
- Alfred M. de Zayas: A terrible Revenge. Palgrave/Macmillan, New York, 1994. p. 152.
- Spiegel, Silke. ed. Vertreibung und Vertreibungsverbrechen 1945—1948. Bericht des Bundesarchivs vom 28. Mai 1974. Archivalien und ausgewählte Erlebnisberichte.. Bonn: Kulturstiftung der deutschen Vertriebenen. (1989). . p. 47.
- Beneš, Z.; Kural, V. (2002). Facing History: The Evolution of Czech–German Relations in the Czech Provinces, 1848–1948. Prague: CES. с. 216—217. ISBN .
- The Expulsion of 'German' Communities from Eastern Europe at the end of the Second World War [Шаблон:Webarchive:помилка: Перевірте аргументи
|url=
value. Порожньо.], Steffen Prauser and Arfon Rees, European University Institute, Florence. HEC No. 2004/1. pg. 18. - . www.praguemonitor.com. Архів оригіналу за 7 листопада 2020. Процитовано 15 квітня 2021.
- Z. Beneš, et al., p. 221
- Rada, Uwe (2013). (нім.). Siedler. ISBN . Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2021.
- Revenge on Ethnic Germans: Czech Town Divided over How to Commemorate 1945 Massacre [ 31 грудня 2018 у Wayback Machine.], Der Spiegel, 4 September 2009
- . Z-g-v.de. Архів оригіналу за 15 жовтня 2006. Процитовано 25 березня 2011.
- Hoensch, Jörg K. und Hans Lemberg, Begegnung und Konflikt. Schlaglichter auf das Verhältnis von Tschechen, Slowaken und Deutschen 1815—1989 Bundeszentrale für politische Bildung 2001
- (нім.). 17 грудня 1996. Архів оригіналу за 22 July 2011. Процитовано 1 грудня 2016.
- . Dt-ds-historikerkommission.de. Архів оригіналу за 18 July 2011. Процитовано 29 вересня 2015.
- . Fronta.cz. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 29 вересня 2015.
- . Fronta.cz. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 29 вересня 2015.
- (PDF). Europarl.europa.eu. Архів оригіналу (PDF) за 14 листопада 2021. Процитовано 29 вересня 2015.
- Testa, Patrick A. (2020). The Economic Legacy of Expulsion: Lessons from Postwar Czechoslovakia. The Economic Journal. doi:10.1093/ej/ueaa132.
- Jakob Th. Möller, United Nations Human Rights Committee Case Law, N.P.Engel Verlag, Kehl am Rhein 2009
- . 1 березня 2004. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2021.
- . Архів оригіналу за 28 September 2007. Процитовано 4 квітня 2007.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (), Retrieved April 4, 2007{{dead link|date=May 2016|bot=medic - . Psp.cz. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 25 березня 2011.
- . Blisty.cz. Архів оригіналу за 30 травня 2016. Процитовано 25 березня 2011.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2007. Процитовано 6 квітня 2007.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vignannya nimciv z Chehoslovachchini deportaciya nimciv z krayini pid chas ta pislya Drugoyi svitovoyi vijni Plani vislannya sudetskih nimcivCheski rajoni z etnichnim naselennyam Nimechchini v 1934 r 25 i bilshe rozhevij 50 i bilshe chervonij ta 75 i bilshe temno chervonij u 1935 r Pid chas nimeckoyi okupaciyi Chehoslovachchini cheski grupi Oporu vimagali deportaciyi etnichnih nimciv z Chehoslovachchini Rishennya pro deportaciyu nimciv bulo prijnyato uryadom Chehoslovackoyi Respubliki v emigraciyi Ostatochna domovlenist pro viselennya nimeckogo naselennya bula dosyagnuta odnak lishe 2 serpnya 1945 roku v kinci Potsdamskoyi konferenciyi Pislya Myunhenskoyi ugodi 1938 r ta podalshoyi okupaciyi Bogemiyi ta Moraviyi Gitlerom u berezni 1939 r Edvard Benesh virishiv perekonati soyuznikiv pid chas Drugoyi svitovoyi vijni sho vignannya etnichnih nimciv ye najkrashim rishennyam Edvard Benesh provodiv podvijnu politiku vidnovlennya Chehoslovachchini do yiyi domyunhenskih mezh ta peremishennya naselennya nimeckoyi menshini derzhavi shob zmicniti teritorialnu cilisnist derzhavi Oskilki majzhe vsi lyudi nimeckoyi ta madyarskoyi nacionalnostej otrimali nimecke abo ugorske gromadyanstvo pid chas okupaciyi Chehoslovachchini vislannya moglo buti legalizovano yak vignannya nim Ausweisung inozemciv 22 chervnya 1942 r Vencel Yaksh sudetskij nimeckij social demokrat u vignanni napisav list Beneshu protestuyuchi shodo zaproponovanih planiv Spochatku mali postrazhdati lishe kilka soten tisyach sudetskih nimciv lyudej yakih sprijmali yak neloyalnih do Chehoslovachchini i yaki na dumku Benesha ta cheskoyi gromadskoyi dumki diyali yak p yata kolona Gitlera Ideyu vignannya etnichnih nimciv iz Chehoslovachchini pidtrimali prem yer ministr Velikoyi Britaniyi Vinston Cherchill ta ministr zakordonnih sprav Velikoyi Britaniyi Entoni Iden U 1942 r uryad Chehoslovachchini v emigraciyi otrimav pidtrimku Spoluchenogo Korolivstva shodo visilki nimciv z Chehoslovachchini a v berezni 1943 r Prezident Benesh otrimav pidtrimku Moskvi Pid chas nimeckoyi okupaciyi Chehoslovachchini osoblivo pislya rozpravi nacistiv za vbivstvo Gejdriha bilshist cheskih ugrupovan oporu vimagali ostatochnogo virishennya nimeckogo pitannya Ostatochna domovlenist pro peredachu nimeckoyi menshini odnak bula dosyagnuta lishe 2 serpnya 1945 roku v kinci Potsdamskoyi konferenciyi Sudetski nimci zmusheni prohoditi povz tila 30 yevrejskih zhinok yakih nimecki vijska SS v Golari zamuchili golodomHronologiya visilkiSklasti chitku kartinu vignannya nimciv z Chehoslovachchini vazhko cherez haotichni umovi sho isnuvali naprikinci vijni Bagato podij sho vidbuvalis u cej period buli stihijnimi ta lokalnimi a ne rezultatom uzgodzhenih politichnih direktiv centralnogo uryadu Pislya progoloshennya programi Koshice nimecke ta ugorske naselennya sho prozhivalo u vidrodzhenij Chehoslovackij derzhavi piddalosya riznim formam sudovih procedur skasuvannyam gromadyanstva konfiskaciyeyu majna zasudzhennyam do taboriv primusovih robit tosho Vignannya vidbuvalosya z travnya po serpen 1945 roku Prezident Chehoslovachchini Edvard Benesh 28 zhovtnya 1945 roku zaklikav do ostatochnogo virishennya nimeckogo pitannya Viselennya zdijsnyuvalis za nakazom miscevoyi vladi perevazhno grupami ozbroyenih dobrovolciv Kilka tisyach lyudej zhorstoko zaginuli pid chas vislannya a bilshe vid golodu ta hvorob Vislannya zgidno z Potsdamskoyu konferenciyeyu trivalo z 25 sichnya 1946 r do zhovtnya togo zh roku Priblizno 1 6 miljona etnichnih nimciv bulo deportovano do amerikanskoyi zoni Zahidna Nimechchina a 800 000 deportovano do radyanskoyi zoni Shidna Nimechchina Vignannya zakinchilisya v 1948 roci ale ne vsih nimciv bulo vislano Zahidnonimeckij uryad u 1958 r ociniv kilkist zagiblih etnichnih nimciv u period vignannya priblizno 270 000 cifra yaka z tih pir cituyetsya v istorichnij literaturi Doslidzhennya spilnoyi nimeckoyi ta cheskoyi komisij istorikiv u 1995 r pokazalo sho poperedni demografichni ocinki smertej buli zavisheni i bazuvalisya na hibnij informaciyi Voni dijshli visnovku sho faktichna kilkist zagiblih stanovit shonajmenshe 15 000 osib i sho vona mozhe stanoviti maksimum do 30 000 zagiblih Nimecka sluzhba cerkovnih rozshukiv zmogla pidtverditi smert 14 215 osib pid chas vislannya z Chehoslovachchini 6 316 nasilnickih smertej 6 989 u taborah dlya internovanih ta 907 v SRSR yak primusovih robitnikiv Rol chehoslovackoyi armiyi Potsdamska konferenciya sankcionuvala vignannya nimciv z Chehoslovachchini Zahidna Chehoslovachchina bula zvilnena silami SShA pid komanduvannyam generala Pattona General Zdenek Novak kerivnik prazkogo vijskovogo komanduvannya Aleks vidav nakaz vislati vsih nimciv z teritoriyi v istorichnih mezhah U broshuri vidanij 5 chervnya 1945 roku pid nazvoyu Desyat zapovidej dlya chehoslovackih soldativ u prikordonnih regionah bulo zaznacheno sho nimci zalishayutsya nashimi neprimirennimi vorogami 15 chervnya uryadovim ukazom bulo nakazano armiyi zdijsniti zahodi shodo zatrimannya nacistskih zlochinciv ta peremishennya nimeckogo naselennya 27 lipnya Ministerstvo nacionalnoyi oboroni vidalo tayemnij nakaz sho peredacha povinna zdijsnyuvatisya v yakomoga bilshih masshtabah i yakomoga shvidshe predstaviti zahidnim derzhavam fakt sho vidbuvsya Dekreti Benesha U period z 1945 po 1948 rr Prezidentom respubliki parlamentom Chehoslovachchini sho bazuyetsya u Prazi Slovackoyu nacionalnoyu radoyu u Bratislavi ta Radoyu slovackih komisariv progolosheno ryad ukaziv Dekreti 5 12 33 108 1945 stosuvalis ekspropriaciyi zradnikiv ta kolaborantiv zvinuvachenih u derzhavnij zradi a takozh usih nimciv ta ugorciv Voni nakazali pozbaviti gromadyanstva lyudej yaki mayut nimecke ta ugorske etnichne pohodzhennya ci polozhennya buli skasovani dlya ugorciv u 1948 r Potim ce bulo vikoristano dlya konfiskaciyi yihnogo majna ta vislannya blizko 90 etnichnogo nimeckogo naselennya Chehoslovachchini Rizanini Vignannya 1945 roku nazivali dikim cherez shiroke nasilstvo ta zhorstokist Napriklad vlitku 1945 r nimecki zhiteli zaznali masovih vbivstv Nastupni prikladi opisani v doslidzhenni provedenomu Yevropejskim universitetskim institutom u Florenciyi 18 19 chervnya 1945 r 71 cholovik 120 zhinok ta 74 ditini 265 nimciv yaki buli karpatskimi nimcyami z Dobshini proyizhdzhali cherez Gorni Moshtenice bilya zaliznichnoyi stanciyi Prsherov Tut yih viveli z poyizda chehoslovacki soldati vivezli za misto na pagorb pid nazvoyu Shvedski shanci de zmusili kopati vlasni mogili i vsih rozstrilyali Pro ce stalo publichno vidomo lishe pislya padinnya komunistichnogo rezhimu v 1989 r 20 000 nimciv buli zmusheni zalishiti Brno i buli vidpravleni u tabori v Avstriyi Z Benesh povidomiv pro 800 smertej Kilkist zagiblih pid chas rizanini v Usti kolivayetsya vid 42 do 2000 mirnih zhiteliv 763 etnichni nimci buli rozstrilyani v Postelbergu ta jogo okolicyah nini Postoloprti Tabori dlya internovanih Za danimi nimeckogo Tovaristva proti vignannya chastina nimciv bula vidpravlena v konctabori U zviti Nimeckogo Chervonogo Hresta za 1964 rik zaznachayetsya sho na chehoslovackij teritoriyi stvoreno 1215 taboriv dlya internovanih a takozh 846 primusovih robit ta disciplinarnih centriv i 215 v yaznic Vignannya Nimci yaki meshkali u prikordonnih regionah Chehoslovachchini buli vislani z krayini naprikinci 1945 roku Spilna nimecka ta cheska komisiya istorikiv pidrahuvala sho bulo blizko 15 000 nasilnickih smertej Za povidomlennyami Chehiyi 15 000 16 000 smertej ne vklyuchayut dodatkovi 6667 samogubstv pid chas vislannya Zakon No 115 1946 zb 8 travnya 1946 r chehoslovacki timchasovi nacionalni zbori prijnyali Zakon 115 1946 Coll Vin buv uhvalenij spilno z dekretami Benesha i v nomu zaznachayetsya sho Bud yakij akt vchinenij mizh 30 veresnya 1938 i 28 zhovtnya 1945 roku metoyu yakogo bulo spriyannya borotbi za svobodu chehiv i slovakiv abo yakij predstavlyav soboyu lishe rozpravi za diyi okupacijnih vijsk ta yih spivuchasnikiv ne ye nezakonnim navit yaksho taki diyi v inshomu vipadku mozhut karatisya zakonom Cej zakon yakij vse she diye faktichno garantuvav sho zhodne zhorstoke povodzhennya z nimcyami protyagom zaznachenogo periodu v Chehoslovachchini ne peresliduvalos RezultatiSpilna chesko nimecka komisiya istorikiv u 1996 r zayavila nastupni cifri smertnist vid nasilstva ta nenormalnih umov zhittya stanovit priblizno 10 000 vbitih lyudej she 5 000 6 000 osib pomerli z nez yasovanih prichin pov yazanih iz visilkoyu zrobivshi zagalnu kilkist zhertv visilki 15 000 16 000 Dovgostrokovij vplivZgidno z doslidzhennyam 2020 roku viselennya nimciv spriyalo postijnomu rozpadu mist ta zmenshennyu lyudskogo kapitalu v regionah Chehoslovachchini de ranishe zhili nimci SpadshinaKomitet OON z prav lyudini vinis rishennya u troh spravah stosovno sudetskih nimciv v yakih porusheno statti 26 ta 14 Mizhnarodnogo paktu pro gromadyanski ta politichni vstanovleni prava i Cheskij Respublici bulo nakazano povernuti majno zakonnim vlasnikam Stanom na 2010 rik rishennya Komitetu ne buli realizovani Opituvannya gromadskoyi dumki svidchat pro te sho gromadskist proti takih zahodiv Nimecki politiki ta deportovani sudetski nimci shiroko vikoristovuyut dlya podij slovo vignannya Odnak politichni predstavniki yak Chehiyi tak i Polshi zvidki pislya Drugoyi svitovoyi vijni povinni buli pereyihati miljoni nimciv zazvichaj unikayut cogo virazu i skorishe vikoristovuyut slovo deportaciya Kompensaciya vislanim Ministerstvo zakordonnih sprav Velikoyi Britaniyi ta Derzhavnij departament SShA planuvali komisiyu z peremishennya naselennya Zhodnoyi komisiyi z pitan peremishennya naselennya yaka mala b kompetenciyu ocinyuvati pretenziyi nimeckih vislanih nikoli ne bulo stvoreno Oskilki chehoslovackij uryad u vignanni virishiv sho peremishennya naselennya ye yedinim rishennyam nimeckogo pitannya problema vidshkoduvannya zbitkiv z cim bula tisno pov yazana Cherez nastannya holodnoyi vijni zhoden dogovir z Nimechchinoyu ne pidtverdivsya IARA zakinchila svoyu diyalnist v 1959 roci i status kvo takij Chehiya zberigala vlasnist vignanih etnichnih nimciv todi yak Nimechchina ne platila zhodnoyi reparaciyi bulo zadovoleno lishe blizko 0 5 vimog Chehoslovachchini Navit pid chas pidgotovki chesko nimeckoyi deklaraciyi nimecka storona unikala cheskoyi vimogi pidtverditi status kvo ugodoyu Odnak Nimechchina prijnyala chehoslovackij fakt sho zdijsnivsya i viplatila kompensaciyu vignanim Odne dzherelo stverdzhuye sho nimeckij uryad viplachuvav vignanim blizko 141 mlrd Marok do 1993 r Na vidminu vid Nimechchini pitannya kompensaciyi vislanim bulo prinajmni nominalno zakrito kilkoma dogovorami z Avstriyeyu ta Ugorshinoyu Najvazhlivishi nastupni Dogovir vid 19 grudnya 1974 roku Zgidno z cim dogovorom Chehoslovachchina zobov yazalasya viplatiti 1 000 000 000 OVD dlya pokrittya majnovih vimog avstrijskih gromadyan ta vidmovilasya vid usiyeyi kolishnoyi teritoriyi ta vsih inshih vimog krayini chi privatnih osib proti Avstriyi Avstrijska storona vidmovilasya vid usih vimog proti ChSR Dogovir vid 3 lyutogo 1964 roku Zgidno z cim dogovorom Chehoslovachchina zobov yazuvalas zadovolniti vsi vimogi Ugorshini ta ugorskih gromadyan pov yazani z konfiskaciyeyu splativshi 20 000 000 kron LiteraturaStrata nimeckih civilnih osib u Prazi 9 travnya 1945 r 22 lipnya 2010 u Wayback Machine 22 lipnya 2010 u Wayback Machine Cheskij televizijnij dokumentalnij film zlochin osporyuyetsya 12 chervnya 2010 u Wayback Machine 12 chervnya 2010 u Wayback Machine Adobe Flash Player 2 32 hv Brejsi S 2019 Simetriya licemirstva v chesko nimeckomu pravovomu primirenni 1989 1997 rr 1 listopada 2019 u Wayback Machine 1 listopada 2019 u Wayback Machine Istoriya Centralnoyi Yevropi 52 3 496 526 R M Duglas uporyadkovanij i gumannij Vignannya nimciv pislya Drugoyi svitovoyi vijni Presa Yelskogo universitetu 2012 ISBN 978 0300166606 Arnold Suppan Gitler Benesh Tito Konflikt Krig i Fyolkermord v Ostmittel i Yudostevropa Viden 2014 Verlag der Osterreichischen Akademie der Wissenschaften Drei Bande ISBN 978 3 7001 7309 0 Zlochini vidplati Nasilstvo Chehiyi proti nimciv u 1945 r Tomash Stanek 17 kvitnya 2021 u Wayback Machine 17 kvitnya 2021 u Wayback Machine Verfolgung 1945 Die Stellung der Deutschen v Bemeni Meren i Shleziyen ausserhalb der Lager und Gefangnisse oglyanuto Iglom Glashajmom 17 kvitnya 2021 u Wayback Machine 17 kvitnya 2021 u Wayback Machine Zuckert Martin Schvarc Michal Fiamova Martina 2020 Die Evakuierung der Deutschen aus der Slowakei 1944 45 Verlauf Kontexte Folgen nim Vandenhoeck amp Ruprecht ISBN 978 3 525 31075 5 Tomas Stanek Internierung und Zwangsarbeit das Lagersystem in den bohmischen Landern 1945 1948 Originaltitel Tabory v ceskych zemich 1945 1948 ubersetzt von Eliska und Ralph Melville erganzt und aktualisiert vom Autor mitrung ef Collegium Carolinum Myunhen 2007 ISBN 978 3 486 56519 5 ISBN 978 3 944396 29 3 Veroffentlichungen des Collegium Carolinum Band 92 Tomas Stanek Verfolgung 1945 Die Stellung der Deutschen in Bohmen Mahren und Schlesien ausserhalb der Lager und Gefangnisse ubersetzt von Otfrid Pustejovsky bearbeitet and teilweise ubersetzt von Walter Reichel Bohlaun Wien WienISBN 3 205 99065 X Buchreihe des Institutes fur den Donauraum und Mitteleuropa Band 8 PrimitkiStatisticky lexikon obci v Republice ceskoslovenske I Zeme ceska Prague 1934 Statisticky lexikon obci v Republice ceskoslovenske II Zeme moravskoslezska Prague 1935 Miroslav Travnicek Osidlovani s hlediska mezinarodniho a vnitrostatniho pravniho radu In Casopis pro pravni a statni vedu XXVII 1946 Sudeten German Inferno Part 4 The hushed up tragedy of the ethnic Germans in Czechoslovakia 6 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Ingomar Pust Churchill s Role in the Explusion of Germans from Easter Europe 24 bereznya 2019 u Wayback Machine Der Spiegel 20 August 2010 McEnchroe Tom 5 kvitnya 2019 Radio Prague angl Arhiv originalu za 3 chervnya 2020 Procitovano 9 veresnya 2019 Radio cz 14 kvitnya 2005 Arhiv originalu za 27 lipnya 2009 Procitovano 25 bereznya 2011 Die deutschen Vertreibungsverluste Bevolkerungsbilanzen fur die deutschen Vertreibungsgebiete 1939 50 Herausgeber Statistisches Bundesamt Wiesbaden Stuttgart 1958 Alfred M de Zayas A terrible Revenge Palgrave Macmillan New York 1994 p 152 Spiegel Silke ed Vertreibung und Vertreibungsverbrechen 1945 1948 Bericht des Bundesarchivs vom 28 Mai 1974 Archivalien und ausgewahlte Erlebnisberichte Bonn Kulturstiftung der deutschen Vertriebenen 1989 ISBN 3 88557 067 X p 47 Benes Z Kural V 2002 Facing History The Evolution of Czech German Relations in the Czech Provinces 1848 1948 Prague CES s 216 217 ISBN 9788086010649 The Expulsion of German Communities from Eastern Europe at the end of the Second World War Shablon Webarchive pomilka Perevirte argumenti url value Porozhno Steffen Prauser and Arfon Rees European University Institute Florence HEC No 2004 1 pg 18 www praguemonitor com Arhiv originalu za 7 listopada 2020 Procitovano 15 kvitnya 2021 Z Benes et al p 221 Rada Uwe 2013 nim Siedler ISBN 978 3 641 09237 5 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2021 Procitovano 15 kvitnya 2021 Revenge on Ethnic Germans Czech Town Divided over How to Commemorate 1945 Massacre 31 grudnya 2018 u Wayback Machine Der Spiegel 4 September 2009 Z g v de Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2006 Procitovano 25 bereznya 2011 Hoensch Jorg K und Hans Lemberg Begegnung und Konflikt Schlaglichter auf das Verhaltnis von Tschechen Slowaken und Deutschen 1815 1989 Bundeszentrale fur politische Bildung 2001 ISBN 3 89861 002 0 nim 17 grudnya 1996 Arhiv originalu za 22 July 2011 Procitovano 1 grudnya 2016 Dt ds historikerkommission de Arhiv originalu za 18 July 2011 Procitovano 29 veresnya 2015 Fronta cz Arhiv originalu za 16 kvitnya 2021 Procitovano 29 veresnya 2015 Fronta cz Arhiv originalu za 16 kvitnya 2021 Procitovano 29 veresnya 2015 PDF Europarl europa eu Arhiv originalu PDF za 14 listopada 2021 Procitovano 29 veresnya 2015 Testa Patrick A 2020 The Economic Legacy of Expulsion Lessons from Postwar Czechoslovakia The Economic Journal doi 10 1093 ej ueaa132 Jakob Th Moller United Nations Human Rights Committee Case Law N P Engel Verlag Kehl am Rhein 2009 1 bereznya 2004 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 15 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 28 September 2007 Procitovano 4 kvitnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Retrieved April 4 2007 dead link date May 2016 bot medic Psp cz Arhiv originalu za 5 chervnya 2011 Procitovano 25 bereznya 2011 Blisty cz Arhiv originalu za 30 travnya 2016 Procitovano 25 bereznya 2011 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2007 Procitovano 6 kvitnya 2007