Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Весе́ле (до 1948 року — Кутлак, крим. Qutlaq) — село в Україні, у складі Феодосійського району Автономної Республіки Крим.
| село Веселе | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Феодосійський район |
| Рада | Веселівська сільська рада |
| Облікова картка | Веселе |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1520 (504 роки) |
| Населення | 1 596 |
| Поштовий індекс | 98031 |
| Телефонний код | +380 6566 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 44°51′19″ пн. ш. 34°52′43″ сх. д. / 44.85528° пн. ш. 34.87861° сх. д.Координати: 44°51′19″ пн. ш. 34°52′43″ сх. д. / 44.85528° пн. ш. 34.87861° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 98031, с. Веселе, вул. Леніна, 8 |
| Карта | |
  Веселе | |
 Веселе | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село Веселе розташоване за 6 км на захід від міста Судак, у долині річки Кутлак, з південної сторони від автодороги Р29 Алушта — Феодосія, висота центру села над рівнем моря 126 м. Найближчі населені пункти — Межиріччя на північному заході та Морське на південному заході. За 2,5 км на півд.-захід від нп Веселе — гора Кизил-Кая.
Історичні пам'ятки
Поблизу села, на березі моря, знаходяться законсервовані залишки боспорської фортеці.
Історія
1520 року османська влада проводить перепис населення Південного берега Криму, у поселенні Кутлак проживає 277 людей — 10 мусульман і 267 християн.
Станом на 1886 у селі Кутлак Таракташської волості Феодосійського повіту Таврійської губернії мешкало 735 осіб, налічувалось 161 дворове господарство, існували мечеть та 2 лавки.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1550 осіб (828 чоловічої статі та 722 — жіночої), з яких , 1548 — магометанської.
У 1918 році встановлено радянську владу.
В селі розташовувалась центральна садиба колгоспу «Веселовський», за яким було закріплено більше 1,2 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 744 га орних земель, у тому числі 504 га під виноградниками. Основним напрямком господарства було виноградарство.
63 передовика господарства нагороджено орденами та медалями СРСР, серед них І. А. Черепененко — орденом Леніна.
47 жителів села перебували на фронтах німецько-радянської війни, всі вони нагороджені бойовими орденами та медалями, 19 осіб загинуло.
Сучасний стан
В наш час в селі розташовані сільська рада, восьмирічна школа, літній кінотеатр, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, пошта, 4 магазини, їдальня.
Діють православний храм апостола Андрія Первозванного та мечеть Кутлак Джамісі. Знаходиться пам'ятка архітектури — Турецький фонтан.
У 1926 році поблизу села виявлені «погрібальна урна» з двома ручками-вушками та клеймений піфос (діаметр — 0,63 м, висота — 0,78 м) з кришкою. Збереглись руїни середньовічної церкви.
У селі розташоване виноробне підприємство ДП «Веселівське» (в 2010 році об'єднане з ДП «Морське») входить до складу НВАО «Масандра».
За 4 км від морського узбережжя, на західному схилі гори Караул-Оба, поблизу руїн Боспорської фортеці будується пансіонат «Марианіда».
Влітку 2000 року в селі, на узбережжі Кутлакської бухти, пройшов фестиваль «КаZантип».
Джерела
- Міста і села України. Автономна Республіка Крим. Місто Севастополь. Історико-краєзнавчі нариси. — К: Український видавничий консорціум. Українське наукове товариство краєзнавства, геральдики та фалеристики. Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу. Українська конфедерація журналістів, 2009. — 480 с. — (стор. 53)
Посилання
Примітки
- . Архів оригіналу за 6 грудня 2013. Процитовано 15 червня 2013.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-218. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
 | Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vese le do 1948 roku Kutlak krim Qutlaq selo v Ukrayini u skladi Feodosijskogo rajonu Avtonomnoyi Respubliki Krim selo VeseleVid na selo z gori Perchem KayaVid na selo z gori Perchem KayaKrayina UkrayinaRegion Avtonomna Respublika KrimRajon miskrada Feodosijskij rajonRada Veselivska silska radaOblikova kartka Vesele Osnovni daniPersha zgadka 1520 504 roki Naselennya 1 596Poshtovij indeks 98031Telefonnij kod 380 6566Geografichni daniGeografichni koordinati 44 51 19 pn sh 34 52 43 sh d 44 85528 pn sh 34 87861 sh d 44 85528 34 87861 Koordinati 44 51 19 pn sh 34 52 43 sh d 44 85528 pn sh 34 87861 sh d 44 85528 34 87861Misceva vladaAdresa radi 98031 s Vesele vul Lenina 8KartaVeseleVeseleMapa Vesele u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Vesele GeografiyaSelo Vesele roztashovane za 6 km na zahid vid mista Sudak u dolini richki Kutlak z pivdennoyi storoni vid avtodorogi R29 Alushta Feodosiya visota centru sela nad rivnem morya 126 m Najblizhchi naseleni punkti Mezhirichchya na pivnichnomu zahodi ta Morske na pivdennomu zahodi Za 2 5 km na pivd zahid vid np Vesele gora Kizil Kaya Istorichni pam yatkiPanorama buhti i plyazhu z bosporskoyi forteci Poblizu sela na berezi morya znahodyatsya zakonservovani zalishki bosporskoyi forteci Istoriya1520 roku osmanska vlada provodit perepis naselennya Pivdennogo berega Krimu u poselenni Kutlak prozhivaye 277 lyudej 10 musulman i 267 hristiyan Stanom na 1886 u seli Kutlak Taraktashskoyi volosti Feodosijskogo povitu Tavrijskoyi guberniyi meshkalo 735 osib nalichuvalos 161 dvorove gospodarstvo isnuvali mechet ta 2 lavki Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 1550 osib 828 cholovichoyi stati ta 722 zhinochoyi z yakih 1548 magometanskoyi U 1918 roci vstanovleno radyansku vladu V seli roztashovuvalas centralna sadiba kolgospu Veselovskij za yakim bulo zakripleno bilshe 1 2 tis ga silskogospodarskih ugid z nih 744 ga ornih zemel u tomu chisli 504 ga pid vinogradnikami Osnovnim napryamkom gospodarstva bulo vinogradarstvo 63 peredovika gospodarstva nagorodzheno ordenami ta medalyami SRSR sered nih I A Cherepenenko ordenom Lenina 47 zhiteliv sela perebuvali na frontah nimecko radyanskoyi vijni vsi voni nagorodzheni bojovimi ordenami ta medalyami 19 osib zaginulo Suchasnij stanV nash chas v seli roztashovani silska rada vosmirichna shkola litnij kinoteatr biblioteka feldshersko akusherskij punkt poshta 4 magazini yidalnya Diyut pravoslavnij hram apostola Andriya Pervozvannogo ta mechet Kutlak Dzhamisi Znahoditsya pam yatka arhitekturi Tureckij fontan U 1926 roci poblizu sela viyavleni pogribalna urna z dvoma ruchkami vushkami ta klejmenij pifos diametr 0 63 m visota 0 78 m z krishkoyu Zbereglis ruyini serednovichnoyi cerkvi U seli roztashovane vinorobne pidpriyemstvo DP Veselivske v 2010 roci ob yednane z DP Morske vhodit do skladu NVAO Masandra Za 4 km vid morskogo uzberezhzhya na zahidnomu shili gori Karaul Oba poblizu ruyin Bosporskoyi forteci buduyetsya pansionat Marianida Vlitku 2000 roku v seli na uzberezhzhi Kutlakskoyi buhti projshov festival KaZantip DzherelaMista i sela Ukrayini Avtonomna Respublika Krim Misto Sevastopol Istoriko krayeznavchi narisi K Ukrayinskij vidavnichij konsorcium Ukrayinske naukove tovaristvo krayeznavstva geraldiki ta faleristiki Ukrayinska akademiya geraldiki tovarnogo znaku ta logotipu Ukrayinska konfederaciya zhurnalistiv 2009 480 s ISBN 978 966 8189 91 3 stor 53 PosilannyaPrimitki Arhiv originalu za 6 grudnya 2013 Procitovano 15 chervnya 2013 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 218 X 270 120 s ros doref Ce nezavershena stattya z geografiyi Krimu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi