Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ве́рхній Студе́ний — село в Україні, у Закарпатській області, Хустському районі. Входить до складу Пилипецької сільської громади. За місцевими переказами село засновано селянами-втікачами з Галичини. Розкинувшись в зоні Боржавських гірських долин, Верхній Студений є частиною курортної зони Закарпаття, яка включає містечка Подобовець і Пилипець, розташовані в межах 17 км туристичної місцевості Карпат.
| село Верхній Студений | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Хустський район |
| Громада | Пилипецька сільська |
| Код КАТОТТГ | UA21120210030082894 |
| Основні дані | |
| Населення | 759 |
| Площа | 0 км² |
| Густота населення | 0 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 90010 |
| Телефонний код | +380 3146 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°44′11″ пн. ш. 23°21′27″ сх. д. / 48.73639° пн. ш. 23.35750° сх. д.Координати: 48°44′11″ пн. ш. 23°21′27″ сх. д. / 48.73639° пн. ш. 23.35750° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 649 м |
| Водойми | Студений (річка) |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 90010, Закарпатська обл., Міжгірський р-н, с. Нижній Студений, 360 |
| Карта | |
  Верхній Студений | |
 Верхній Студений | |
| Мапа | |
| | |
Назва
Існує декілька легенд про походження назви села. Одна із них розповідає, що першим поселенцем був Студен, і від його прізвища пішла назва села.
За другою легендою назву Студеному дали повстанці, напившись холодної (студеної) води із тутешнього колодезя (нинішна назва — Довбушев колодязь).
Третя легенда розповідає, що при нападу татар на наші края їх застава знаходилась в селі Пилипець. Татари взяли в полон дуже гарну полонянку, яка стала наложницею воєначальника, але прекрасну полонянку полюбив інший чоловік, з яким вони втекли і на краю села Студений, до урочища Припір (зупинитися, поселитися) звідки і почалося заселення Студеного. Для боротьби проти татар, за розповідями старожилів, використовувались спеціально укріплені місця закрома, або замки. Свідченням цьому є назва одної з вершин села Замок, яка знаходиться в західній частині села.
Присілки
Борис Поляна
1599: Boriz Polena (Bélay 130), 1623: Boricz Poliana (uo.), 1646: Boricz-Polyánka, Boricz-Polyana (ComMarmUg. 25).
Історія
Перша згадка про Верхній Студений датується XVI ст. Перша письмова згадка про Верхній Студений датується 1612 рік Hideghpathak або Ztudina, а у 1653 як Hydeghpathak, засновниками села були родини Липчеїв та Довгаїв. За переказами першопоселенцями були люди, які переселилися з низовинних регіонів Закарпаття.
Згадки: 1612: Hidegpathak alias Ztudina (Bélay 145), 1653: Hydeghpathaka (uo.), 1725: Hidegpatak, r. Sztudina (Revizki), 1773: Hideg Patak, Sztudena (LexLoc. 135), 1808: Hidegpatak, Studená (Lipszky: Rep. 140), 1828: Patak (Hideg), Studenoje (Nagy 198), 1838: Hidegpatak (Schem. 60), 1851: Hidegpatak (Fényes 2: 108), 1877: Hidegpatak (Alsó- és Felső-), Sztudevoje (Hnt.), 1913: Felsőhidegpatak (Hnt.), 1925: Vyžni Studenoje, Vyšné Studenoje, 1930: Studený Vyšni (ComMarmUg. 147), 1944: Felsőhidegpatak, Вышнее Студеное (Hnt.), 1983: Верхній Студений, Верхнuй Студений (ZO).
В архівах Мукачівської греко-католицької єпархії збереглася інформація, що князь Трансільванії Георгій Раковці II у січні 1657 року з 40-тисячним військом перебував у Студеному, звідки через Новоселицю і Присліп по великому снігу перейшов до Галичини, щоб здобути собі польську царську корону. Поки князь Раковці воював в Польщі за польську корону.
Від XVIII століття зберігся ще один документ — «Урбарійна записка про Студений», складена у 1772 році, мабуть, у присутності якогось емісара австрійської імператриці Марії-Терезії про кріпосні повинності жителів цього високогірного поселення. Від селян Івана Вараканича, Андрія Фалинця, Луки Щадея, Івана Печори-Щадея, Андрія Деркача, Гриня Томинця, які під урбаріальною запискою замість підписів поставили хрестики, записано щирі слова про благодатню місцину під Бескидами: «Для марги маєме пашу у свойом гатару, тулько то, што не скоро росте та рано припадає снігом. Воду маєме добру та доста і близько. Древа смерекового на селитву та на огень маєме доста та і близько, вишняне мают і букове древо. Для свого сушиґу хміль помало маєме у кертох коло хижі. Корчму сільську не маєме, але котрий має муць, може варити пиво та і продавати. Млини маєме в селі, але коли сушає, хоч і в зимі, хоч і в літі, стоят наші млини і мусиме інде носити у млини». Усе це — «хосен». Але є у цієї місцини й негативи, які в «Урбарійній записці» названо «шкодами»: «Гатару маєме таку, у котрій лиш овес ся родит, помалу ячмінь, кде погноїме, та і ярі пшениці сієме, але пшениця така ся родит, котру катуни не хочут брати од нас. Вароша близько не є, та і котрі сут, далеко сут, а дорога на усі боки лиха. І чех не маєме кде заробити ни із волми, ни із сокиров». Та є ще гірші «шкоди» — пани-землевласники, на користь яких кметі (селяни-кріпаки) змушені були робити панщину (узимку — «з сокирою», улітку — «з косою та серпом»), платити данину грошима («чехами», «маріашами», «злотими») і натурою: відміряне ліктями полотно, пошиті з клочаного полотна міхи, змайстрована «судина» (коновка, гелетка, бочечка, решето), наколоті «шингли» (драниці), знадений на ораниці «драгоміт» (кристал польового шпату), іця (горнятко) кмину, козуб смоли, фонт (півкілограма) лою, орябка (курка), ваґов (бик).
Про поселення під водороздільним Карпатським хребтом писав Емільян Мустіянович у «Місяцеслові на 1926 рік» (с. 70-71): «Студеноє — одне з найбільших сіл нашої Богоспасительної єпархії Мукачівської, простягується на 14 кілометрів, має три церкви, трьох кураторів і трьох церківників».
Село відрізнялося від інших тим, що тут жили великими дворищами, по декілька сімей, часто навіть і не споріднених. Навколишні землі, а точніше ліси, належали угорським і австрійським магнатам — Урмезе, Довгай, Ліпча, Телеки.
Під час революції 1848—1849 років в Австро-Угорщині незадоволене місцеве населення грабувало поміщицькі і церковні економії, за що обидва (Верхній і Нижній) села були піддані жорстоким каральним акціям імператорських військ. Допомагали їм в цьому і війська Російської імперії, які Микола I прислав для придушення угорської революції на прохання імператора.
Потім були декілька хвиль еміграції, правління уряду Чехословаччини, Друга світова і угорська окупація, Радянський Союз.
Храми
У Верхньому Студенному знаходиться пам'ятник сакральної дерев'яної архітектури — церква Св. Миколи і дзвіниця, XVII ст.
до сьогодні у Вознесенській (Благовіщенській) дерев'яній православній церкві шатрового тризрубного типу у Середньому Студеному, яка є архітектурним пам'ятником XVIII (? — ХІХ ст.) століття, зберігається подарована одним із прихожан бронзова тарілка, на якій прочитується дата: 1544. На дзвінниці з тих часів збереглися надзвичайно мелодійні й голосні дзвони, звучання яких від рук дзвонаря-віртуоза нагадує орган, а луна йде майже на весь Студений. Церкву внесено у список пам'ятників дерев'яної архітектури. Пам'ятником дерев'яної архітектури є також церква св. Миколая у Верхньому Студеному. Михайло Сирохман писав про церкву св. Миколи Чудотворця: «Ця церква — єдина класична бойківська церква, збережена на закарпатській Бойківщині (Воловецький та більша частина Міжгірського району). Датують її за написом на зрубі (1804). До переробок церква була невимовно гарна і мала стародавню чистоту бойківського стилю. Всі смерекові зруби — прямокутні, пі¬рамідальні верхи з заломами — також прямокутні в плані, а не восьмигранні, як у піз¬ніших церквах галицької Бойківщини, верхи над бабинцем і навою мають по п'ять членувань, над вівтарем — чотири. До архаїчних елементів належить і ґанок на стовпчиках, що обходить бабинець з трьох сторін (тепер, на жаль, засклений), і здвоєні вікна, і шатрові закінчення верхів (тільки центральний верх завершується главкою). На жаль, церкву ще на початку 1920-х років, було оббито бляхою (організував це Василь Фурдяник, який привіз з Америки гроші і привів бляхарів з Мукачева), а недавно до вівтаря прибудовано бічне приміщення. Дерев'яну дзвіницю, що стоїть коло церкви, також вкрито бляхою».
Докладніше: Церква святого Миколая (Верхній Студений)
Сніг у Верхньому Студеному лежить майже із самого грудня до середни березня, а тому й гірськолижні бази діють у ці терміни. У Студеному 4 траси. Перепад висот трас 160—200 м. . Всього 3 бугельних підйомники довжиною близько 1 км.
храм св. Миколи Чудотворця. 1999.
У 1997 р. в селі освятили фундамент нової дерев’яної греко-католицької церкви. За основу взяли план дерев’яної хрещатої церкви з села Вишкова на Івано-Франківщині. Перший брус поклали 9 квітня 1998 р., а до кінця жовтня того ж року церква була збудована. Будівництво вели Василь Савчур, Михайло Фединишинець, Михайло Ціфрак, Михайло Дмитрович Бас, Михайло Іванович Кіс, столярну роботу виконав Микола Катран, іконостас виготовили в Стрию. Очолював роботи Іван Кополовець.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 844 особи, з яких 420 чоловіків та 424 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 758 осіб. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.
Відомі люди
- , ЧСВВ — український греко-католицький священик, чернець-василіянин, ігумен Боронявського монастиря у березні-червні 1939 рр., в'язень радянських таборів.
- Янчик Олекса Іванович — український письменник, поет.
Туристичні місця
- Довбушев колодязь
- храм Св.Миколая
- Сніг у Верхньому Студеному лежить майже із самого грудня до середни березня, а тому й гірськолижні бази діють у ці терміни. У Студеному 4 траси. Перепад висот трас 160—200 м. . Всього 3 бугельних підйомники довжиною близько 1 км.
- гора Замок
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- о. Полікарп В. Лозан ЧСВВ. www.osbm.org.ua. Процитовано 11 грудня 2016.
Джерела
- История городов и сел Украинской ССР: В 26 т. Закарпатская область / АН УССР. Ин-т истории; Гл. редкол.: П. Т. Тронько (пред.) и др. — К.: Гл. ред. Укр. Сов. Энцикл. АН УССР, 1982. — 502 с. — ukrssr.ru
Посилання
- Погода в селі
- Інформація на сайті Дерев'яні Храми України
- Заклади відпочинку
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ve rhnij Stude nij selo v Ukrayini u Zakarpatskij oblasti Hustskomu rajoni Vhodit do skladu Pilipeckoyi silskoyi gromadi Za miscevimi perekazami selo zasnovano selyanami vtikachami z Galichini Rozkinuvshis v zoni Borzhavskih girskih dolin Verhnij Studenij ye chastinoyu kurortnoyi zoni Zakarpattya yaka vklyuchaye mistechka Podobovec i Pilipec roztashovani v mezhah 17 km turistichnoyi miscevosti Karpat selo Verhnij StudenijKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Hustskij rajonGromada Pilipecka silskaKod KATOTTG UA21120210030082894Osnovni daniNaselennya 759Plosha 0 km Gustota naselennya 0 osib km Poshtovij indeks 90010Telefonnij kod 380 3146Geografichni daniGeografichni koordinati 48 44 11 pn sh 23 21 27 sh d 48 73639 pn sh 23 35750 sh d 48 73639 23 35750 Koordinati 48 44 11 pn sh 23 21 27 sh d 48 73639 pn sh 23 35750 sh d 48 73639 23 35750Serednya visota nad rivnem morya 649 mVodojmi Studenij richka Misceva vladaAdresa radi 90010 Zakarpatska obl Mizhgirskij r n s Nizhnij Studenij 360KartaVerhnij StudenijVerhnij StudenijMapa Verhnij Studenij u VikishovishiSino zakriplene zverhu pauzom privezene vozom do stodoli Selo Verhnij Studenij Cherven 2019 NazvaIsnuye dekilka legend pro pohodzhennya nazvi sela Odna iz nih rozpovidaye sho pershim poselencem buv Studen i vid jogo prizvisha pishla nazva sela Za drugoyu legendoyu nazvu Studenomu dali povstanci napivshis holodnoyi studenoyi vodi iz tuteshnogo kolodezya ninishna nazva Dovbushev kolodyaz Tretya legenda rozpovidaye sho pri napadu tatar na nashi kraya yih zastava znahodilas v seli Pilipec Tatari vzyali v polon duzhe garnu polonyanku yaka stala nalozhniceyu voyenachalnika ale prekrasnu polonyanku polyubiv inshij cholovik z yakim voni vtekli i na krayu sela Studenij do urochisha Pripir zupinitisya poselitisya zvidki i pochalosya zaselennya Studenogo Dlya borotbi proti tatar za rozpovidyami starozhiliv vikoristovuvalis specialno ukripleni miscya zakroma abo zamki Svidchennyam comu ye nazva odnoyi z vershin sela Zamok yaka znahoditsya v zahidnij chastini sela PrisilkiBoris Polyana 1599 Boriz Polena Belay 130 1623 Boricz Poliana uo 1646 Boricz Polyanka Boricz Polyana ComMarmUg 25 IstoriyaPersha zgadka pro Verhnij Studenij datuyetsya XVI st Persha pismova zgadka pro Verhnij Studenij datuyetsya 1612 rik Hideghpathak abo Ztudina a u 1653 yak Hydeghpathak zasnovnikami sela buli rodini Lipcheyiv ta Dovgayiv Za perekazami pershoposelencyami buli lyudi yaki pereselilisya z nizovinnih regioniv Zakarpattya Zgadki 1612 Hidegpathak alias Ztudina Belay 145 1653 Hydeghpathaka uo 1725 Hidegpatak r Sztudina Revizki 1773 Hideg Patak Sztudena LexLoc 135 1808 Hidegpatak Studena Lipszky Rep 140 1828 Patak Hideg Studenoje Nagy 198 1838 Hidegpatak Schem 60 1851 Hidegpatak Fenyes 2 108 1877 Hidegpatak Also es Felso Sztudevoje Hnt 1913 Felsohidegpatak Hnt 1925 Vyzni Studenoje Vysne Studenoje 1930 Studeny Vysni ComMarmUg 147 1944 Felsohidegpatak Vyshnee Studenoe Hnt 1983 Verhnij Studenij Verhnuj Studenij ZO V arhivah Mukachivskoyi greko katolickoyi yeparhiyi zbereglasya informaciya sho knyaz Transilvaniyi Georgij Rakovci II u sichni 1657 roku z 40 tisyachnim vijskom perebuvav u Studenomu zvidki cherez Novoselicyu i Prislip po velikomu snigu perejshov do Galichini shob zdobuti sobi polsku carsku koronu Poki knyaz Rakovci voyuvav v Polshi za polsku koronu Vid XVIII stolittya zberigsya she odin dokument Urbarijna zapiska pro Studenij skladena u 1772 roci mabut u prisutnosti yakogos emisara avstrijskoyi imperatrici Mariyi Tereziyi pro kriposni povinnosti zhiteliv cogo visokogirnogo poselennya Vid selyan Ivana Varakanicha Andriya Falincya Luki Shadeya Ivana Pechori Shadeya Andriya Derkacha Grinya Tomincya yaki pid urbarialnoyu zapiskoyu zamist pidpisiv postavili hrestiki zapisano shiri slova pro blagodatnyu miscinu pid Beskidami Dlya margi mayeme pashu u svojom gataru tulko to shto ne skoro roste ta rano pripadaye snigom Vodu mayeme dobru ta dosta i blizko Dreva smerekovogo na selitvu ta na ogen mayeme dosta ta i blizko vishnyane mayut i bukove drevo Dlya svogo sushigu hmil pomalo mayeme u kertoh kolo hizhi Korchmu silsku ne mayeme ale kotrij maye muc mozhe variti pivo ta i prodavati Mlini mayeme v seli ale koli sushaye hoch i v zimi hoch i v liti stoyat nashi mlini i musime inde nositi u mlini Use ce hosen Ale ye u ciyeyi miscini j negativi yaki v Urbarijnij zapisci nazvano shkodami Gataru mayeme taku u kotrij lish oves sya rodit pomalu yachmin kde pognoyime ta i yari pshenici siyeme ale pshenicya taka sya rodit kotru katuni ne hochut brati od nas Varosha blizko ne ye ta i kotri sut daleko sut a doroga na usi boki liha I cheh ne mayeme kde zarobiti ni iz volmi ni iz sokirov Ta ye she girshi shkodi pani zemlevlasniki na korist yakih kmeti selyani kripaki zmusheni buli robiti panshinu uzimku z sokiroyu ulitku z kosoyu ta serpom platiti daninu groshima chehami mariashami zlotimi i naturoyu vidmiryane liktyami polotno poshiti z klochanogo polotna mihi zmajstrovana sudina konovka geletka bochechka resheto nakoloti shingli dranici znadenij na oranici dragomit kristal polovogo shpatu icya gornyatko kminu kozub smoli font pivkilograma loyu oryabka kurka vagov bik Pro poselennya pid vodorozdilnim Karpatskim hrebtom pisav Emilyan Mustiyanovich u Misyaceslovi na 1926 rik s 70 71 Studenoye odne z najbilshih sil nashoyi Bogospasitelnoyi yeparhiyi Mukachivskoyi prostyaguyetsya na 14 kilometriv maye tri cerkvi troh kuratoriv i troh cerkivnikiv Selo vidriznyalosya vid inshih tim sho tut zhili velikimi dvorishami po dekilka simej chasto navit i ne sporidnenih Navkolishni zemli a tochnishe lisi nalezhali ugorskim i avstrijskim magnatam Urmeze Dovgaj Lipcha Teleki Pid chas revolyuciyi 1848 1849 rokiv v Avstro Ugorshini nezadovolene misceve naselennya grabuvalo pomishicki i cerkovni ekonomiyi za sho obidva Verhnij i Nizhnij sela buli piddani zhorstokim karalnim akciyam imperatorskih vijsk Dopomagali yim v comu i vijska Rosijskoyi imperiyi yaki Mikola I prislav dlya pridushennya ugorskoyi revolyuciyi na prohannya imperatora Potim buli dekilka hvil emigraciyi pravlinnya uryadu Chehoslovachchini Druga svitova i ugorska okupaciya Radyanskij Soyuz Cerkva Svyatogo MikoliHramiU Verhnomu Studennomu znahoditsya pam yatnik sakralnoyi derev yanoyi arhitekturi cerkva Sv Mikoli i dzvinicya XVII st do sogodni u Voznesenskij Blagovishenskij derev yanij pravoslavnij cerkvi shatrovogo trizrubnogo tipu u Serednomu Studenomu yaka ye arhitekturnim pam yatnikom XVIII HIH st stolittya zberigayetsya podarovana odnim iz prihozhan bronzova tarilka na yakij prochituyetsya data 1544 Na dzvinnici z tih chasiv zbereglisya nadzvichajno melodijni j golosni dzvoni zvuchannya yakih vid ruk dzvonarya virtuoza nagaduye organ a luna jde majzhe na ves Studenij Cerkvu vneseno u spisok pam yatnikiv derev yanoyi arhitekturi Pam yatnikom derev yanoyi arhitekturi ye takozh cerkva sv Mikolaya u Verhnomu Studenomu Mihajlo Sirohman pisav pro cerkvu sv Mikoli Chudotvorcya Cya cerkva yedina klasichna bojkivska cerkva zberezhena na zakarpatskij Bojkivshini Voloveckij ta bilsha chastina Mizhgirskogo rajonu Datuyut yiyi za napisom na zrubi 1804 Do pererobok cerkva bula nevimovno garna i mala starodavnyu chistotu bojkivskogo stilyu Vsi smerekovi zrubi pryamokutni pi ramidalni verhi z zalomami takozh pryamokutni v plani a ne vosmigranni yak u piz nishih cerkvah galickoyi Bojkivshini verhi nad babincem i navoyu mayut po p yat chlenuvan nad vivtarem chotiri Do arhayichnih elementiv nalezhit i ganok na stovpchikah sho obhodit babinec z troh storin teper na zhal zasklenij i zdvoyeni vikna i shatrovi zakinchennya verhiv tilki centralnij verh zavershuyetsya glavkoyu Na zhal cerkvu she na pochatku 1920 h rokiv bulo obbito blyahoyu organizuvav ce Vasil Furdyanik yakij priviz z Ameriki groshi i priviv blyahariv z Mukacheva a nedavno do vivtarya pribudovano bichne primishennya Derev yanu dzvinicyu sho stoyit kolo cerkvi takozh vkrito blyahoyu Dokladnishe Cerkva svyatogo Mikolaya Verhnij Studenij Snig u Verhnomu Studenomu lezhit majzhe iz samogo grudnya do seredni bereznya a tomu j girskolizhni bazi diyut u ci termini U Studenomu 4 trasi Perepad visot tras 160 200 m Vsogo 3 bugelnih pidjomniki dovzhinoyu blizko 1 km hram sv Mikoli Chudotvorcya 1999 U 1997 r v seli osvyatili fundament novoyi derev yanoyi greko katolickoyi cerkvi Za osnovu vzyali plan derev yanoyi hreshatoyi cerkvi z sela Vishkova na Ivano Frankivshini Pershij brus poklali 9 kvitnya 1998 r a do kincya zhovtnya togo zh roku cerkva bula zbudovana Budivnictvo veli Vasil Savchur Mihajlo Fedinishinec Mihajlo Cifrak Mihajlo Dmitrovich Bas Mihajlo Ivanovich Kis stolyarnu robotu vikonav Mikola Katran ikonostas vigotovili v Striyu Ocholyuvav roboti Ivan Kopolovec NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 844 osobi z yakih 420 cholovikiv ta 424 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 758 osib 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu Vidomi lyudi ChSVV ukrayinskij greko katolickij svyashenik chernec vasiliyanin igumen Boronyavskogo monastirya u berezni chervni 1939 rr v yazen radyanskih taboriv Yanchik Oleksa Ivanovich ukrayinskij pismennik poet Turistichni miscya Dovbushev kolodyaz hram Sv Mikolaya Snig u Verhnomu Studenomu lezhit majzhe iz samogo grudnya do seredni bereznya a tomu j girskolizhni bazi diyut u ci termini U Studenomu 4 trasi Perepad visot tras 160 200 m Vsogo 3 bugelnih pidjomniki dovzhinoyu blizko 1 km gora ZamokPrimitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 o Polikarp V Lozan ChSVV www osbm org ua Procitovano 11 grudnya 2016 DzherelaIstoriya gorodov i sel Ukrainskoj SSR V 26 t Zakarpatskaya oblast AN USSR In t istorii Gl redkol P T Tronko pred i dr K Gl red Ukr Sov Encikl AN USSR 1982 502 s ukrssr ruPosilannyaPogoda v seli Informaciya na sajti Derev yani Hrami Ukrayini Zakladi vidpochinkuCe nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi