Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олексій Львович Величко (1852—1936) — дійсний статський радник, камергер, предводитель лебединського повітового дворянства.
| Олексій Львович Величко | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Народження | 1852 Сумський повіт, Харківська губернія | ||||
| Смерть | 16 березня 1936 Париж, Франція | ||||
| Країна |  Російська імперія | ||||
| Освіта | Тверське кавалерійське училище | ||||
| Звання | |||||
| Нагороди |
| ||||
Життєпис
Народився 1852 року, походив з дворян Харківської губернії.
Його дід, Максим Данилович Величко, в другій половині 18-го століття служив у місті Суми в повітовому суді, вийшов у відставку 1797 р. в чині губернського секретаря. Батько, Лев Максимович Величко, був військовим, служив у Тульському піхотному полку, в 1824 р. вислужив перший обер-офіцерський чин прапорщика, що давало право на отримання дворянства. Вийшов у відставку в чині майора, в 1842 р. був визнаний дворянином Харківськими Дворянськими депутатськими зборами. Рішення було затверджено 1860 р. Урядовим Сенатом, Лев Максимович Величко, його дружина Анна Матвіївна та діти Олексій і Анна стали спадковими дворянами.
Вибрав військову кар’єру, в 1870 р. вступив до Тверського кавалерійського училища, по закінченню якого в 1872 р. був направлений в Київський гусарський полк, що базувався в Чугуєві (Харківська губернія).
У складі полку взяв участь у російсько-турецькій війні (1877–1878). Перебував у авангарді загону генерал-лейтенанта М. Д. Скобелєва при переході Іметлійського перевалу та битві біля села Шейново (січень 1878). Після капітуляції турецького корпусу Вессель-паші до червня 1879 р. служив у складі Тимчасового російського управління інструктором у Земському війську Болгарського князівства.
Після повернення полку до Василькова Київської губернії продовжив службу, а в 1882 р. разом з іншими офіцерами полку подав у відставку в чині ротмістра, протестуючи проти реформи військового міністра П. С. Ванновського, згідно якої всі гусарські полки стали драгунськими, а замість уніформи гусар було запроваджено однострій у вигляді кафтанів і армяків псевдоросійського крою.
В Сумському повіті Харківської губернії успадкував від батька невеликі маєтки на хуторах Ільми та Візировщина, де надалі займався сільським господарством. Справи йшли успішно, чому посприяв вдалий шлюб, в 1890-х роках його основна садиба знаходилася в селі Голубівка Лебединського повіту, також володів землями у ближніх селах Штепівка та Марківка. Основною формою господарювання були поміщицькі економії, господарство велося за передовою агрономічною наукою, в економіях служили агрономи зі спеціальною освітою.
Збільшення прибутків досягав завдяки переробці продукції на борошномельних млинах і спиртово-горілчаних заводах, займався також конярством. Для реалізації нових проектів залучав значні кошти, зокрема, близько 1908 р. взяв позику в Сумському повітовому банку на суму 51500 рублів під заставу маєтків. Компенсував економічні втрати від кредитів іншими операціями. Так, у 1914 р. продав Сумському окружному суду за 50 тисяч рублів садибне місце в Сумах під будівництво нової будівлі суду.
З часом господарська діяльність вийшла за межі Харківської губернії, в 1902 р. придбав землі в селі Вільшанка Льгівського повіту Курської губернії, а також у селі Машкіна Білиця Дмитрівського повіту. У Вільшанці збудував спиртово-горілчаний завод (1911).. Як писали, О. Величко був постійно зайнятий «пшеницею, спиртово-горілчаними заводами та млинами».
У користуванні мав 2100 десятин орних земель, мінімізував платежі зі своїх маєтків, залучаючи родичів та інших осіб. Так, землі в Голубівці значилися за його дружиною, їй же належав і паровий млин у селі Будилка Боровеньської волості. Частиною земель у Марківці офіційно володіла його сестра Анна Фролова, яка проживала в Серпейську Калузької губернії, а інша частина належала землевласницькому товариству з чотирьох власників, включаючи О. Величка.
У 1910-х роках О. Величко вже був одним із найзаможніших та найуспішніших поміщиків Харківської губернії. У його садибі у Голубівці з'явилися телефони, а в 1913 р. поміщик придбав автомобіль.
Брав активну участь у громадському житті губернії, став почесним мировим суддею: у 1885 р. – Сумського повіту, а у 1892 р. – Лебединського повіту. Того ж року його обрали депутатом дворянства Харківських Дворянських депутатських зборів від Лебединського повіту. Займався і благодійністю, був опікуном Олександрівського Штепівського ремісничого училища для селянських дітей.
В 1902 р. О. Величка обрали Лебединським повітовим предводителем дворянства. За два терміни перебування на цій посаді можна було отримати чин колезького радника, що відкрило відставному ротмістру можливості кар'єрного росту на цивільній державній службі. На посаді перебував три терміни, 1910 р. став колезьким радником. До 1913 р. вислужив чин статського радника і став камергером царського двору. Відповідно до свого нового статусу замовив родовий герб, який був затверджений Департаментом герольдії в середині 1915 р..
У 1913 р. служив позаштатним чиновником з особливих доручень при харківському губернаторі, а далі обіймав у Лебедині другорядну посаду директора повітового відділення по опікунству в’язниць. До 1917 р. вже мав чин дійсного статського радника.
Також 1915 р. був обраний головою благодійного товариства «Піклування про будинки працелюбності» в Києві, а 1916 р. – почесним мировим суддею Льгівського судового округу Курської губернії.
Після Жовтневого перевороту намагався зберегти свої володіння, в період Української держави гетьмана Скоропадського передав свої маєтності в оренду селянам, а після приходу Добровольчої армії маєтності повернув , але з приходом більшовиків наприкінці 1919 р. був змушений емігрувати.
В січні 1920 р. разом з дружиною був евакуйований з Новоросійська на кораблі «Ганновер». На еміграції у Франції, проживав у Парижі.
Помер 15 березня 1936 року.
Сім’я
Дружина, Єлизавета Євгенівна Величко, вроджена Бразоль (1857–1931) з козацько-старшинського і дворянського роду Бразолів, доньки: Софія Олексіївна Величко (Свідерська); Ірина Олексіївна Величко (Піленко). Померли і поховані в Парижі.
Нагороди
- Орден Святої Анни 4-го ступеня.
- Орден Святого Станіслава 3-го ступеня.
- Орден Святої Анни 3-го ступеня.
- Орден Святого Володимира 4-го ступеня.
- Орден Святої Анни 2-го ступеня.
- Медаль «У пам’ять російсько-турецької війни 1877—1878».
- Медаль «У пам'ять царювання імператора Олександра III»
Іноземні:
- Румунський Залізний хрест «За перехід через Дунай».
Примітки
- Величко Максим Данилович. – Откуда родом.
- Лев Максимович Величко. Родовід.
- Герб рода дворян Величко. – Общий гербовник дворянских родов Всероссийской империи.
- Владимир П. Гаристов. Не намъ, не намъ, а имени твоему. – София, 2008.
- Офицеры РИА. 9-й гусарский Киевский полк.
- ДАХО, Харків. Ф. 31, оп. 141, ЕХ374, 1850, с. 2. Ревізькі казки.
- Из биографии В.И. Мамонтова.
- Розвиток банківської справи на Сумщині. Монографія. – Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2013. – С. 11.
- Александр Козлов. Сумской окружной суд.
- Рапорт прапорщика Токарева.
- Государственный архив Курской области. Ф, 33, д. 1393. – Дело по прошению льговского землевладельца ротмистра А.Л. Величко об утверждении проекта постройки винокуренного завода в его имении при с. Ольшанка. – 1902 г.
- Дворянский адрес-календарь на 1897 год. – С. 302.
- Харьковский адрес-календарь на 1906 год.
- Харьковский адрес-календарь на 1914 год.
- Харьковский адрес-календарь на 1885 год. – С.125.
- Харьковский адрес-календарь на 1888 год. – С. 143.
- Харьковский адрес-календарь на 1892 год. – С. 23.
- Харьковский адрес-календарь на 1897 год. – С. 13, 151-153.
- Харьковский адрес-календарь на 1911 год.
- Харьковский адрес-календарь на 1913 год.
- Харьковский адрес-календарь на 1916 год.
- Памятная книжка Киевской губернии на 1915 год. – Благотворительные общества.
- Курский календарь на 1916 год. – С. 220.
- С.Я. Гребенщиков. Записки сумского старосты на Украине в 1918 г.
Джерела та література
- Список лиц, служащих по ведомству Министерства внутренних дел 1904 года (исправленный по 15 апреля). Ч. II. — СПб., 1904. — С. 735. (рос.)
- Деятели России: 1906 г. / Ред.-изд. А. М. Шампаньер. — Санкт-Петербург, 1906. (рос.)
- Волков С. В. Офицеры армейской кавалерии. — М.: Русский путь, 2004. — С. 113. (рос.)
- Российское зарубежье во Франции 1919—2000. Л. Мнухин, М. Авриль, В. Лосская. Москва, 2008. (рос.)
- Крылов-Толстикович А. Придворный календарь на 1915 год. (рос.)
- Герб рода дворян Величко. — Общий гербовник дворянских родов Всероссийской империи. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Velichko Oleksij Lvovich Velichko 1852 1936 dijsnij statskij radnik kamerger predvoditel lebedinskogo povitovogo dvoryanstva Oleksij Lvovich VelichkoNarodzhennya1852 1852 Sumskij povit Harkivska guberniyaSmert16 bereznya 1936 1936 03 16 Parizh FranciyaKrayinaRosijska imperiyaOsvitaTverske kavalerijske uchilisheZvannyarotmistr dijsnij statskij radnikNagorodiOrden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenyaZhittyepisNarodivsya 1852 roku pohodiv z dvoryan Harkivskoyi guberniyi Jogo did Maksim Danilovich Velichko v drugij polovini 18 go stolittya sluzhiv u misti Sumi v povitovomu sudi vijshov u vidstavku 1797 r v chini gubernskogo sekretarya Batko Lev Maksimovich Velichko buv vijskovim sluzhiv u Tulskomu pihotnomu polku v 1824 r visluzhiv pershij ober oficerskij chin praporshika sho davalo pravo na otrimannya dvoryanstva Vijshov u vidstavku v chini majora v 1842 r buv viznanij dvoryaninom Harkivskimi Dvoryanskimi deputatskimi zborami Rishennya bulo zatverdzheno 1860 r Uryadovim Senatom Lev Maksimovich Velichko jogo druzhina Anna Matviyivna ta diti Oleksij i Anna stali spadkovimi dvoryanami Vibrav vijskovu kar yeru v 1870 r vstupiv do Tverskogo kavalerijskogo uchilisha po zakinchennyu yakogo v 1872 r buv napravlenij v Kiyivskij gusarskij polk sho bazuvavsya v Chuguyevi Harkivska guberniya U skladi polku vzyav uchast u rosijsko tureckij vijni 1877 1878 Perebuvav u avangardi zagonu general lejtenanta M D Skobelyeva pri perehodi Imetlijskogo perevalu ta bitvi bilya sela Shejnovo sichen 1878 Pislya kapitulyaciyi tureckogo korpusu Vessel pashi do chervnya 1879 r sluzhiv u skladi Timchasovogo rosijskogo upravlinnya instruktorom u Zemskomu vijsku Bolgarskogo knyazivstva Pislya povernennya polku do Vasilkova Kiyivskoyi guberniyi prodovzhiv sluzhbu a v 1882 r razom z inshimi oficerami polku podav u vidstavku v chini rotmistra protestuyuchi proti reformi vijskovogo ministra P S Vannovskogo zgidno yakoyi vsi gusarski polki stali dragunskimi a zamist uniformi gusar bulo zaprovadzheno odnostrij u viglyadi kaftaniv i armyakiv psevdorosijskogo kroyu V Sumskomu poviti Harkivskoyi guberniyi uspadkuvav vid batka neveliki mayetki na hutorah Ilmi ta Vizirovshina de nadali zajmavsya silskim gospodarstvom Spravi jshli uspishno chomu pospriyav vdalij shlyub v 1890 h rokah jogo osnovna sadiba znahodilasya v seli Golubivka Lebedinskogo povitu takozh volodiv zemlyami u blizhnih selah Shtepivka ta Markivka Osnovnoyu formoyu gospodaryuvannya buli pomishicki ekonomiyi gospodarstvo velosya za peredovoyu agronomichnoyu naukoyu v ekonomiyah sluzhili agronomi zi specialnoyu osvitoyu Zbilshennya pributkiv dosyagav zavdyaki pererobci produkciyi na boroshnomelnih mlinah i spirtovo gorilchanih zavodah zajmavsya takozh konyarstvom Dlya realizaciyi novih proektiv zaluchav znachni koshti zokrema blizko 1908 r vzyav poziku v Sumskomu povitovomu banku na sumu 51500 rubliv pid zastavu mayetkiv Kompensuvav ekonomichni vtrati vid kreditiv inshimi operaciyami Tak u 1914 r prodav Sumskomu okruzhnomu sudu za 50 tisyach rubliv sadibne misce v Sumah pid budivnictvo novoyi budivli sudu Z chasom gospodarska diyalnist vijshla za mezhi Harkivskoyi guberniyi v 1902 r pridbav zemli v seli Vilshanka Lgivskogo povitu Kurskoyi guberniyi a takozh u seli Mashkina Bilicya Dmitrivskogo povitu U Vilshanci zbuduvav spirtovo gorilchanij zavod 1911 Yak pisali O Velichko buv postijno zajnyatij psheniceyu spirtovo gorilchanimi zavodami ta mlinami U koristuvanni mav 2100 desyatin ornih zemel minimizuvav platezhi zi svoyih mayetkiv zaluchayuchi rodichiv ta inshih osib Tak zemli v Golubivci znachilisya za jogo druzhinoyu yij zhe nalezhav i parovij mlin u seli Budilka Borovenskoyi volosti Chastinoyu zemel u Markivci oficijno volodila jogo sestra Anna Frolova yaka prozhivala v Serpejsku Kaluzkoyi guberniyi a insha chastina nalezhala zemlevlasnickomu tovaristvu z chotiroh vlasnikiv vklyuchayuchi O Velichka U 1910 h rokah O Velichko vzhe buv odnim iz najzamozhnishih ta najuspishnishih pomishikiv Harkivskoyi guberniyi U jogo sadibi u Golubivci z yavilisya telefoni a v 1913 r pomishik pridbav avtomobil Brav aktivnu uchast u gromadskomu zhitti guberniyi stav pochesnim mirovim suddeyu u 1885 r Sumskogo povitu a u 1892 r Lebedinskogo povitu Togo zh roku jogo obrali deputatom dvoryanstva Harkivskih Dvoryanskih deputatskih zboriv vid Lebedinskogo povitu Zajmavsya i blagodijnistyu buv opikunom Oleksandrivskogo Shtepivskogo remisnichogo uchilisha dlya selyanskih ditej V 1902 r O Velichka obrali Lebedinskim povitovim predvoditelem dvoryanstva Za dva termini perebuvannya na cij posadi mozhna bulo otrimati chin kolezkogo radnika sho vidkrilo vidstavnomu rotmistru mozhlivosti kar yernogo rostu na civilnij derzhavnij sluzhbi Na posadi perebuvav tri termini 1910 r stav kolezkim radnikom Do 1913 r visluzhiv chin statskogo radnika i stav kamergerom carskogo dvoru Vidpovidno do svogo novogo statusu zamoviv rodovij gerb yakij buv zatverdzhenij Departamentom geroldiyi v seredini 1915 r U 1913 r sluzhiv pozashtatnim chinovnikom z osoblivih doruchen pri harkivskomu gubernatori a dali obijmav u Lebedini drugoryadnu posadu direktora povitovogo viddilennya po opikunstvu v yaznic Do 1917 r vzhe mav chin dijsnogo statskogo radnika Takozh 1915 r buv obranij golovoyu blagodijnogo tovaristva Pikluvannya pro budinki pracelyubnosti v Kiyevi a 1916 r pochesnim mirovim suddeyu Lgivskogo sudovogo okrugu Kurskoyi guberniyi Pislya Zhovtnevogo perevorotu namagavsya zberegti svoyi volodinnya v period Ukrayinskoyi derzhavi getmana Skoropadskogo peredav svoyi mayetnosti v orendu selyanam a pislya prihodu Dobrovolchoyi armiyi mayetnosti povernuv ale z prihodom bilshovikiv naprikinci 1919 r buv zmushenij emigruvati V sichni 1920 r razom z druzhinoyu buv evakujovanij z Novorosijska na korabli Gannover Na emigraciyi u Franciyi prozhivav u Parizhi Pomer 15 bereznya 1936 roku Sim yaDruzhina Yelizaveta Yevgenivna Velichko vrodzhena Brazol 1857 1931 z kozacko starshinskogo i dvoryanskogo rodu Brazoliv donki Sofiya Oleksiyivna Velichko Sviderska Irina Oleksiyivna Velichko Pilenko Pomerli i pohovani v Parizhi NagorodiOrden Svyatoyi Anni 4 go stupenya Orden Svyatogo Stanislava 3 go stupenya Orden Svyatoyi Anni 3 go stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 go stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 go stupenya Medal U pam yat rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 Medal U pam yat caryuvannya imperatora Oleksandra III Inozemni Rumunskij Zaliznij hrest Za perehid cherez Dunaj PrimitkiVelichko Maksim Danilovich Otkuda rodom Lev Maksimovich Velichko Rodovid Gerb roda dvoryan Velichko Obshij gerbovnik dvoryanskih rodov Vserossijskoj imperii Vladimir P Garistov Ne nam ne nam a imeni tvoemu Sofiya 2008 Oficery RIA 9 j gusarskij Kievskij polk DAHO Harkiv F 31 op 141 EH374 1850 s 2 Revizki kazki Iz biografii V I Mamontova Rozvitok bankivskoyi spravi na Sumshini Monografiya Sumi DVNZ UABS NBU 2013 S 11 Aleksandr Kozlov Sumskoj okruzhnoj sud Raport praporshika Tokareva Gosudarstvennyj arhiv Kurskoj oblasti F 33 d 1393 Delo po prosheniyu lgovskogo zemlevladelca rotmistra A L Velichko ob utverzhdenii proekta postrojki vinokurennogo zavoda v ego imenii pri s Olshanka 1902 g Dvoryanskij adres kalendar na 1897 god S 302 Harkovskij adres kalendar na 1906 god Harkovskij adres kalendar na 1914 god Harkovskij adres kalendar na 1885 god S 125 Harkovskij adres kalendar na 1888 god S 143 Harkovskij adres kalendar na 1892 god S 23 Harkovskij adres kalendar na 1897 god S 13 151 153 Harkovskij adres kalendar na 1911 god Harkovskij adres kalendar na 1913 god Harkovskij adres kalendar na 1916 god Pamyatnaya knizhka Kievskoj gubernii na 1915 god Blagotvoritelnye obshestva Kurskij kalendar na 1916 god S 220 S Ya Grebenshikov Zapiski sumskogo starosty na Ukraine v 1918 g Dzherela ta literaturaSpisok lic sluzhashih po vedomstvu Ministerstva vnutrennih del 1904 goda ispravlennyj po 15 aprelya Ch II SPb 1904 S 735 ros Deyateli Rossii 1906 g Red izd A M Shampaner Sankt Peterburg 1906 ros Volkov S V Oficery armejskoj kavalerii M Russkij put 2004 S 113 ros Rossijskoe zarubezhe vo Francii 1919 2000 L Mnuhin M Avril V Losskaya Moskva 2008 ros Krylov Tolstikovich A Pridvornyj kalendar na 1915 god ros Gerb roda dvoryan Velichko Obshij gerbovnik dvoryanskih rodov Vserossijskoj imperii ros