У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Малі Каленичі Великі Каленичі село в Україні у Полонській міській г

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Малі Каленичі.

Великі Каленичі — село в Україні, у Полонській міській громаді Шепетівського району Хмельницької області.

село Великі Каленичі
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Шепетівський район
Громада	Полонська міська громада
Облікова картка	Облікова картка
Основні дані
Засноване	1615
Населення	316
Площа	0,902 км²
Густота населення	350.33 осіб/км²
Поштовий індекс	30521
Телефонний код	+380 3843
Географічні дані
Географічні координати	50°04′26″ пн. ш. 27°19′06″ сх. д. / 50.07389° пн. ш. 27.31833° сх. д. / 50.07389; 27.31833Координати: 50°04′26″ пн. ш. 27°19′06″ сх. д. / 50.07389° пн. ш. 27.31833° сх. д. / 50.07389; 27.31833
Водойми	річка Скрипівка


Місцева влада
Адреса ради	30501, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, м. Полонне, вул. Лесі Українки, 114
Карта
Великі Каленичі
Великі Каленичі
Мапа

Село розміщене на лівому березі річки Скрипівки між великими пагорбами. До міста Полонне — 20 км, до найближчої залізничної станції Полонне — 25 км.

Історія

Хрест на місці поховання козака на цвинтарі Великих Каленичів

На початку XVII ст. село входило до складу маєтностей православного князівського українського роду Острозьких. Село тоді відносилось до Полонської волості. В Інвентарі 1620 р. маєтностей князя Олександра Острозького, який було складено після татарського набігу, фігурують і Каленичі. Тут «Інвентар» описує посесорську маєтність, яка складалась зі світлиці з алькиром, пекарні, бровара з солодовнею, стайні та кількох господарських приміщень. Отже, вже тоді в селі не тільки обробляли землю і розводили худобу, а й варили пиво. Крім посесорської садиби в Каленичах було 32 двори, з яких заселеними було лише 18. Решту або забрали в ясир татари, або вони пішли самі. Також зафіксовано стави, млин, корчму, бджільну десятину. Вирощували коноплі. Промовистою був запис: «Сіна буває 6 скирт і могло б бути більше, якщо було б кому робити».

Після зруйнування Запорізької Січі багато козаків оселилося на Волині, зокрема й в Каленичах. За сільськими переказами, першим був Нестор Бученко. На сільському цвинтарі знаходяться козацькі могили XVIII ст. Вціліли кам'яні козацькі хрести мальтійського типу на шести з них.

В 1787 році в Каленичах була побудована церква Трьох Святителів: Василя Великого, Григорія Богослова та Іоана Златоуста. Церква, як і більшість церков краю, була дерев'яною, дзвіниця стояла окремо. Священником був в кінці XIX ст. Аркадій Кушпітовський. Церква була закрита комуністами в 1934 році, відкрита у 1941, зруйнована (згоріла) під час військового наступу Червоної армії в 1944 році.

В кінці XIX ст. було 118 дворів та 930 мешканців, на початку XX ст. — 218 дворів і 1060 мешканців (дані по Великих і Малих Каленичах). У 1911 році в Каленичах було кредитне товариство, випозичальня сільськогосподарських машин, водяний млин та кооператив.

У 1906 році село Хролинської волості Ізяславського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 46 верст, від волості 12. Дворів 111, мешканців 591.

Великі Каленичі пережили Визвольні змагання 1917—1921 років (багато мешканців села воювали в лавах армії УНР), Голодомор, сталінські репресії та Другу світову війну.

В селі також були млини на річці Скрипівці, сьогодні існує декілька ставів загальною площею понад 70 га.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Полонської міської громади.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Полонського району, село увійшло до складу Шепетівського району.

Пам'ятки, об'єкти туризму

На сільському цвинтарі збереглися кам'яні хрести мальтійського типу на могилах українських козаків.

В центрі села знаходиться пам'ятний знак односельчанам — жертвам Голодомору та репресій та пам'ятник односельчанам, що загинули під час Другої світової війни.

Музей історії села роташований у приміщенні Великокаленицької школи І-III ступенів.

Примітки

(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 4 лютого 2020.
Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Література

Н. И. Теодорович «Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии», т.3, Почаїв, 1888.
І.Ворончук. «Володіння князів Острозьких на Східній Волині». Київ-Старокостянтинів, 2001.
Цинкаловський Олександр, «Стара Волинь і Волинське Полісся», Вінніпеґ, 1986

Посилання

Паспорт Великокаленицької сільської ради^{[недоступне посилання з березня 2019]}
Погода в селі Великі Каленичі [ 4 квітня 2022 у Wayback Machine.]
Каленичі у «Географічному словнику Королівства Польського» [ 11 січня 2019 у Wayback Machine.]

[Список_населених_місць_Волинської_губернії._—_Житомир:_Волинська_губернська_типографія,_1906._—_219_с.-1] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 4 лютого 2020.

[2] Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.

[3] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»