Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Великий міжамериканський обмін — надзвичайно важлива подія, в ході якої сухопутна й прісноводна фауна мігрувала з Північної Америки до Південної і навпаки після того, як з морського дна піднявся вулканічний Панамський перешийок, що з’єднав два континенти. Пік міграції відбувся 3 мільйони років тому, у першій половині верхнього пліоцену.
Перешийок з’єднав Неотропічний з Неарктикою. Наслідки обміну спостерігаються як через свідоцтва стратиграфії, так і з вивчення сучасної природи регіонів. Найдраматичніше об’єднання континентів вплинуло на зоогеографію ссавців, однак воно надало деяких можливостей для міграції також нелітаючим членистоногим, плазунам, земноводним і навіть прісноводним рибам.
Південна Америка напередодні події характеризувалася незвичайною ендемічною фауною, яка складалася лише з неповнозубих (Xenarthra), нотоунгулятів (Notoungulata, так званих «альтернативних» копитних), літоптернів (Litopterna) і сумчастих і включала таких характерних тварин, як броненосці, лінивці (зокрема гігантський наземний лінивець мегатерій) і мурахоїди. Південноамериканські сумчасті були представлені опосумами та їх родичами, але існувало і багато крупніших форм, таких як міоценовий сумчастий шаблезуб Thylacosmilus або представники родини Borhyaenidae. Нотоунгуляти та літоптерни посідали традиційну екологічну нішу копитних і мали багато чудних форм, наприклад, , літоптерн з невеликим хоботом. Обидві групи почали еволюціонувати в нижньому палеоцені, походячи, імовірно, від (Condylarthra), і створили безліч спеціалізованих форм, занепали ще до великого обміну й вимерли після нього.
Фауна Північної Америки того часу являла собою зразок типової Boreoeutheria.
Обмін почався ще 30 млн років тому (пізній олігоцен), задовго до формування перешийка. Коли континенти достатньо зблизилися, стала можлива випадкова міграція тварин. Декілька особин (чи навіть єдина вагітна самка) могли бути унесені в море на поваленому дереві й досягти одного з островів, що існували між континентами; такий процес протягом сторіч міг відбуватися неодноразово і деякі тварини згодом потрапляли на протилежний континент. Вважається що саме у такий спосіб до Південної Америки потрапили гризуни, які дали початок капібарам, шиншилам та віскачам.
Трохи пізніше слідом за гризунами прибули примати. Примати, здібні до такого способу міграції, з необхідністю мали бути малого розміру. Вони дали початок усім видам південноамериканських мавп (Platyrrhini). Втім, існує інша теорія походження південноамериканських мавп, котра доводить, що вони мігрували із Західної Африки до північно-східної Бразилії через значно вужчу за тих часів (внаслідок дрейфу континентів) Атлантику. Ця міграція могла відбуватися через скелі Сан-Педру-і-Сан-Паулу, котрі розташовані посередині океану і за тих часів могли бути досить великим островом.
Також мали можливість ранньої міграції на південь деякі хижі: пес-коаті Cyonasua, котрий еволюціонував у ведмедеподібного Chapalmalania.
Близько 7 млн років тому до Південної Америки проникли єноти.
Остання і найпотужніша хвиля міграції, власне великий обмін, відбулася 3 млн років тому, коли до Південної Америки посуху вторглися мастодонти, справжні копитні (тапіри, лами та коні) та хижі (котячі, псові та ведмедеві).
Спочатку міграція відбувалася симетрично в обох напрямках. Однак пізніше неотропічні види виявилися менш успішними ніж неарктичні, свідоцтвом чому є дуже невелика сучасна кількість сумчастих й неповнозубих видів у Північній Америці. Мігранти з півдня не змогли добре конкурувати з тваринами, що посідали їхні звичні екологічні ніші на півночі; на півдні вони також програвали конкурентну боротьбу прибульцям з півночі. Внаслідок великого обміну вимерла більша частина первісної південноамериканської сумчастої та плацентарної фауни. На півночі змогли закріпитися тільки опосуми й броненосці. Серед південних мігрантів на півночі опосуми виявилися найбільш вдалими, зараз вони живуть навіть на півдні Канади, однак найуспішнішими з усіх мігрантів великого обміну були гризуни, як точки зору широти розповсюдження, так і за кількістю видів, що з’явилися у нових ареалах внаслідок адаптивної радіації.
Література
- Cione, A. L.; Gasparini, G. M.; Soibelzon, E.; Soibelzon, L. H.; Tonni, E. P. (24 квітня 2015). The Great American Biotic Interchange: A South American Perspective. Springer. ISBN . OCLC 908103326.
- Croft, D. A. (29 серпня 2016). . Indiana University Press. ISBN . OCLC 964782185. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 13 квітня 2020.
- Defler, T. (19 грудня 2018). . Springer. ISBN . OCLC 1125820897. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 13 квітня 2020.
- Fariña, Richard A.; Vizcaíno, Sergio F.; De Iuliis, Gerry (22 травня 2013). . Indiana University Press. ISBN . OCLC 779244424. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 13 квітня 2020.
- Simpson, George Gaylord (July 1950). . American Scientist. 38 (3): 361—389. JSTOR 27826322. Архів оригіналу за 15 червня 2009. Процитовано 14 лютого 2013.
- Stehli, F. G.; Webb, S. D., ред. (2013). . Topics in Geobiology, vol. 4. Т. 4. . doi:10.1007/978-1-4684-9181-4. ISBN . OCLC 968646442. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 13 квітня 2020.
- Woodburne, M. O. (14 липня 2010). The Great American Biotic Interchange: Dispersals, Tectonics, Climate, Sea Level and Holding Pens. Journal of Mammalian Evolution. 17 (4): 245—264. doi:10.1007/s10914-010-9144-8. PMC 2987556. PMID 21125025. The biotic & geologic dynamics of the Great American Biotic Interchange are reviewed and revised.
 | Це незавершена стаття з палеонтології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velikij mizhamerikanskij obmin nadzvichajno vazhliva podiya v hodi yakoyi suhoputna j prisnovodna fauna migruvala z Pivnichnoyi Ameriki do Pivdennoyi i navpaki pislya togo yak z morskogo dna pidnyavsya vulkanichnij Panamskij pereshijok sho z yednav dva kontinenti Pik migraciyi vidbuvsya 3 miljoni rokiv tomu u pershij polovini verhnogo pliocenu Velikij mizhamerikanskij obmin faunovij obmin sho vidbuvsya pislya utvorennya Panamskogo pereshijka mostu sho z yednav Pivnichnu ta Pivdennu Ameriki Privedeni prikladi vidiv sho migruvali v oboh Amerikah Pereshijok z yednav Neotropichnij z Nearktikoyu Naslidki obminu sposterigayutsya yak cherez svidoctva stratigrafiyi tak i z vivchennya suchasnoyi prirodi regioniv Najdramatichnishe ob yednannya kontinentiv vplinulo na zoogeografiyu ssavciv odnak vono nadalo deyakih mozhlivostej dlya migraciyi takozh nelitayuchim chlenistonogim plazunam zemnovodnim i navit prisnovodnim ribam Pivdenna Amerika naperedodni podiyi harakterizuvalasya nezvichajnoyu endemichnoyu faunoyu yaka skladalasya lishe z nepovnozubih Xenarthra notoungulyativ Notoungulata tak zvanih alternativnih kopitnih litopterniv Litopterna i sumchastih i vklyuchala takih harakternih tvarin yak bronenosci linivci zokrema gigantskij nazemnij linivec megaterij i murahoyidi Pivdennoamerikanski sumchasti buli predstavleni oposumami ta yih rodichami ale isnuvalo i bagato krupnishih form takih yak miocenovij sumchastij shablezub Thylacosmilus abo predstavniki rodini Borhyaenidae Notoungulyati ta litopterni posidali tradicijnu ekologichnu nishu kopitnih i mali bagato chudnih form napriklad litoptern z nevelikim hobotom Obidvi grupi pochali evolyucionuvati v nizhnomu paleoceni pohodyachi imovirno vid Condylarthra i stvorili bezlich specializovanih form zanepali she do velikogo obminu j vimerli pislya nogo Fauna Pivnichnoyi Ameriki togo chasu yavlyala soboyu zrazok tipovoyi Boreoeutheria Obmin pochavsya she 30 mln rokiv tomu piznij oligocen zadovgo do formuvannya pereshijka Koli kontinenti dostatno zblizilisya stala mozhliva vipadkova migraciya tvarin Dekilka osobin chi navit yedina vagitna samka mogli buti uneseni v more na povalenomu derevi j dosyagti odnogo z ostroviv sho isnuvali mizh kontinentami takij proces protyagom storich mig vidbuvatisya neodnorazovo i deyaki tvarini zgodom potraplyali na protilezhnij kontinent Vvazhayetsya sho same u takij sposib do Pivdennoyi Ameriki potrapili grizuni yaki dali pochatok kapibaram shinshilam ta viskacham Trohi piznishe slidom za grizunami pribuli primati Primati zdibni do takogo sposobu migraciyi z neobhidnistyu mali buti malogo rozmiru Voni dali pochatok usim vidam pivdennoamerikanskih mavp Platyrrhini Vtim isnuye insha teoriya pohodzhennya pivdennoamerikanskih mavp kotra dovodit sho voni migruvali iz Zahidnoyi Afriki do pivnichno shidnoyi Braziliyi cherez znachno vuzhchu za tih chasiv vnaslidok drejfu kontinentiv Atlantiku Cya migraciya mogla vidbuvatisya cherez skeli San Pedru i San Paulu kotri roztashovani poseredini okeanu i za tih chasiv mogli buti dosit velikim ostrovom Takozh mali mozhlivist rannoyi migraciyi na pivden deyaki hizhi pes koati Cyonasua kotrij evolyucionuvav u vedmedepodibnogo Chapalmalania Blizko 7 mln rokiv tomu do Pivdennoyi Ameriki pronikli yenoti Ostannya i najpotuzhnisha hvilya migraciyi vlasne velikij obmin vidbulasya 3 mln rokiv tomu koli do Pivdennoyi Ameriki posuhu vtorglisya mastodonti spravzhni kopitni tapiri lami ta koni ta hizhi kotyachi psovi ta vedmedevi Spochatku migraciya vidbuvalasya simetrichno v oboh napryamkah Odnak piznishe neotropichni vidi viyavilisya mensh uspishnimi nizh nearktichni svidoctvom chomu ye duzhe nevelika suchasna kilkist sumchastih j nepovnozubih vidiv u Pivnichnij Americi Migranti z pivdnya ne zmogli dobre konkuruvati z tvarinami sho posidali yihni zvichni ekologichni nishi na pivnochi na pivdni voni takozh progravali konkurentnu borotbu pribulcyam z pivnochi Vnaslidok velikogo obminu vimerla bilsha chastina pervisnoyi pivdennoamerikanskoyi sumchastoyi ta placentarnoyi fauni Na pivnochi zmogli zakripitisya tilki oposumi j bronenosci Sered pivdennih migrantiv na pivnochi oposumi viyavilisya najbilsh vdalimi zaraz voni zhivut navit na pivdni Kanadi odnak najuspishnishimi z usih migrantiv velikogo obminu buli grizuni yak tochki zoru shiroti rozpovsyudzhennya tak i za kilkistyu vidiv sho z yavilisya u novih arealah vnaslidok adaptivnoyi radiaciyi LiteraturaCione A L Gasparini G M Soibelzon E Soibelzon L H Tonni E P 24 kvitnya 2015 The Great American Biotic Interchange A South American Perspective Springer ISBN 978 94 017 9792 4 OCLC 908103326 Croft D A 29 serpnya 2016 Indiana University Press ISBN 978 0 253 02094 9 OCLC 964782185 Arhiv originalu za 28 veresnya 2020 Procitovano 13 kvitnya 2020 Defler T 19 grudnya 2018 Springer ISBN 978 3 319 98449 0 OCLC 1125820897 Arhiv originalu za 28 veresnya 2020 Procitovano 13 kvitnya 2020 Farina Richard A Vizcaino Sergio F De Iuliis Gerry 22 travnya 2013 Indiana University Press ISBN 978 0 253 00719 3 OCLC 779244424 Arhiv originalu za 25 veresnya 2020 Procitovano 13 kvitnya 2020 Simpson George Gaylord July 1950 American Scientist 38 3 361 389 JSTOR 27826322 Arhiv originalu za 15 chervnya 2009 Procitovano 14 lyutogo 2013 Stehli F G Webb S D red 2013 Topics in Geobiology vol 4 T 4 Springer Science amp Business Media doi 10 1007 978 1 4684 9181 4 ISBN 978 1 4684 9181 4 OCLC 968646442 Arhiv originalu za 22 veresnya 2020 Procitovano 13 kvitnya 2020 Woodburne M O 14 lipnya 2010 The Great American Biotic Interchange Dispersals Tectonics Climate Sea Level and Holding Pens Journal of Mammalian Evolution 17 4 245 264 doi 10 1007 s10914 010 9144 8 PMC 2987556 PMID 21125025 The biotic amp geologic dynamics of the Great American Biotic Interchange are reviewed and revised Ce nezavershena stattya z paleontologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi