Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вели кий магі стр лат Magister generalis генеральний магістр або Хохмáйстер нім Hochmeister верховний магістр титул і по

Великий магістр Тевтонського ордену

Великий магістр Тевтонського ордену

Вели́кий магі́стр (лат. Magister generalis, «генеральний магістр») або Хохмáйстер (нім. Hochmeister, «верховний магістр») — титул і посада голови католицького лицарсько-чернечого Тевтонського Ордену (Ордену братів Німецького дому Святої Марії в Єрусалимі). Керівник внутрішньої та зовнішньої політики Ордену, Займається кадровими та іншими питаннями ордену. Обирається більшістю голосів з членів орденського капітулу. Відповідає великому магістру інших лицарських орденів або генералу (генералу-настоятелю) нелицарських орденів Католицької Церкви. Має статус абата. Підпорядковується безпосередньо Папі Римському. У німецькій мові, як правило, титул «верховний магістр» (Hochmeister) позначає лише голову Тевтонського ордену, в той час як титул «великий магістр» (Großmeister) використовується для окреслення голів інших лицарських орденів. В українській мові, зазвичай, в обох випадках використовують титул «великий магістр». Чинний великий магістр Ордену з 2018 року — .

Клейноди
image
Печатка
image
Герб
image
Бруно Платтер

Титул

  • Ранній: Magister Hospitalis Sanctae Mariae Alemannorum Hierosolymitani (Господар німецького шпиталю Святої Марії в Єрусалимі).
  • з 1216: Magister Hospitalis Domus Sanctae Mariae Teutonicorum Hierosolymitani (Господар тевтонського шпитального дому Святої Марії в Єрусалимі).

з 1219 окремо існував титул Magister Germaniae / Deutschmeister (Німецький магістр) — титул голови орденських земель у Священній Римській імперії (з 1381 року — також земель в Італії). Від 1494 року носій цього титулу отримав статус імперського князя. 1525 року за часів великого магістра цей титул об'єдали із титулом голови ордену, що став носити титул «верховний і німецький магістр» (Hoch- und Deutschmeister)).


Герб

Герб Великого магістра — срібний щит із чорним хрестом; поверх хреста накладений золотий хрест (хрест-потент або хрест із ліліями). Посередині щита розташовано малий золотий щит із орлом Священної Римської імперії. Герб використовувався з середини XIII ст. Хрест із ліліями набув поширення з XV ст. За ранньомодерною легендою, 20 серпня 1250 року французький король Людовік IX надав цей герб магістру Тевтонського ордену як варіант єрусалимського хреста із французькими лілеями.

  • image
    Малий герб з хрестом-потент
    1470
  • image
    Штандарт великого магістра з гербом
  • image
    Малий герб з ліліями
  • image
    Шаблон єпископського гербу
  • image
    Шилінг з гербом магістра та Ордену

Обрання

Після смерті великого магістра його заступник — Великий Комтур Ордену — скликав капітулу, що складався з 12 членів: 7 лицарів, 4 сержантів (братів без лицарського звання) і одного священика. Рішення приймалося більшістю голосів. Вибори проходили протягом трьох місяців після смерті (або відставки) Великого Магістра.

Керівники госпітального братства (1190—1198)

Створенню передувало госпітальне братство, створене для підтримки німецьких в палестинських землях. Вважається, що засновники госпіталю надавали допомогу пораненим християнам в Акрі близько 1190 року. Відомості про цей етап історії Ордену не носять цілісного характеру.

  • 1190 Зібранд (Sibrand) (засновник і перший керівник братства)
  • 1190—1192 Конрад (Konrad), капелан герцога Фрідріха Швабського
  • 1192 Герхард (Gerhard)
  • 1193—1194 Генріх (Heinrich), prior (пріор)
  • 1195 Ульріх (Ulrich)
  • 1196—1198 Генріх (Heinrich), praeceptor (прецептор)

Список

Місцеперебування столиці Ордена неодноразово змінювалося. Список Великих Магістрів побудований за хронологічним та географічним критеріями.

Акра (1198 — бл. 1230)

Заснований в 1198 році на базі німецького госпіталю Орден знаходився під великим впливом «старших» лицарських орденів: госпітальєрів і тамплієрів. Головна відмінність Ордену від згаданих братств полягала в національному принципі. Якщо у старших орденів не було певної національної приналежності (хоча головну роль у них грали франкомовні лицарі), Тевтонський орден спочатку позиціонував себе як орден німецький (лат. Ordo Teutonicus, «Німецький Орден»).

Перші Великі Магістри відомі мало, але ними була проведена робота зі створення самостійного Ордену. Був прийнятий і сформована структура управління. Резиденція магістрів Акра була останнім містом в руках хрестоносців в Святій землі. Вона розташовувалася біля моря на перетині торгових шляхів. У 1230 році 4-й Великий Магістр Герман фон Зальца переніс резиденцію в замок Монфор.

Ім'я Німецькою На посаді Примітки Герб
Генріх Вальпот фон Бассенгайм Heinrich Walpot von Bassenheim 1198—1200 Перший великий магістр, засновник ордену. image
Отто фон Керпен Otto von Kerpen 1200—1208 Зміцнив самостійність ордену. image
Генріх фон Тунна (Барт) Heinrich von Tunna 1208—1209 Продовжував політику Отто фон Керпена. image
Герман фон Зальца Hermann von Salza 1209—1239 Переніс столицю ордену в замок Монфор image

Замок Монфор (1230-1271)

Ім'я Німецькою На посаді Примітки Герб
Конрад Тюринзький Konrad von Thüringen 1239—1240 image
Герхард фон Мальберг Gerhard von Malberg 1240—1244 image
Генріх фон Гогенлое Heinrich von Hohenlohe 1244—1249 image
Гюнтер фон Вюллерслєбен Gunther von Wüllersleben 1249—1252 image
Поппо фон Остерна Poppo von Osterna 1252—1256 image
Анно фон Зангергаузен Anno von Sangerhausen 1256—1273 Переніс столицю ордену назад в Акру. image

Акра (1271-1291)

Ім'я Німецькою На посаді Примітки Герб
Гартман фон Гельдрунген Hartmann von Heldrungen 1273—1283 image
Бурхард фон Шванден Burchard von Schwanden 1283—1290 image

Венеція (1291-1309)

Ім'я Німецькою На посаді Примітки Герб
Конрад фон Фойхтванген Konrad von Feuchtwangen 1291—1296 Переніс столицю ордену у Венецію. image
Готфрід фон Гогенлое Gottfried von Hohenlohe 1297—1303 image
Зігфрід фон Фойхтванген Siegfried von Feuchtwangen 1303—1311 В 1309 у переніс столицю ордену в Пруссію в Марієнбург. image

Марієнбург (1309—1457)

Ім'я Німецькою На посаді Примітки
Карл фон Трір Karl von Trier 1311—1324
Вернер фон Орзельн Werner von Orseln 1324—1330
Лютер фон Брауншвейг Luther von Braunschweig 1331—1335
Дітріх фон Альтенбург Dietrich von Altenburg 1335—1341
Людольф Кеніг фон Ватзау Ludolf König von Wattzau 1342—1345
Генріх Дуземер Heinrich Dusemer 1345—1351
Вінріх фон Кніпроде Winrich von Kniprode 1352—1382
Конрад Целльнер фон Ротенштайн Konrad Zöllner von Rotenstein 1382—1390
Конрад фон Валленроде Konrad von Wallenrode 1391—1393
Конрад фон Юнгінген Konrad von Jungingen 1393—1407
Ульріх фон Юнгінген Ulrich von Jungingen 1407—1410
Генріх фон Плауен Heinrich von Plauen 1410—1413
Міхаель Кюхмайстер фон Штернберг Michael Küchmeister von Sternberg 1414—1422
Пауль фон Русдорф Paul von Rusdorf 1422—1441
Конрад фон Ерліхсгаузен Konrad von Erlichshausen 1441—1449

Кенігсберг (1457-1525)

Ім'я Німецькою На посаді Примітки
Людвіг фон Ерліхсгаузен Ludwig von Erlichshausen 1450—1467 У 1457 році був змушений перенести столицю.
Генріх Рейсс фон Плауен Heinrich Reuß von Plauen 1469—1470
Генріх Реффле фон Ріхтенберг Heinrich Reffle von Richtenberg 1470—1477
Мартін Трухзес фон Ветцгаузен Martin Truchsess von Wetzhausen 1477—1483
Йоганн фон Тіфен Johann von Tiefen 1489—1497
Фрідріх Саксонський Friedrich von Sachsen 1498—1510
Альбрехт фон Гогенцолерн Albrecht von Brandenburg-Ansbach 1511—1525 скасував Орден в Пруссії; став герцогом

Мергентгайм (1525—1809)

Орден продовжив своє існування поза межами Пруссії після 1525 року, втративши колишню силу і вплив. Резиденцією верховної влади ордену стало місто Мергентгайм. Великий магістр став іменуватися (формулювання проіснувало до 1929), але коротка назва Великий магістр і далі була у вжитку. Через ослаблення ордену, у пошуках додаткових ресурсів для існування, відбувається зближення ордену з імператорами Священної Римської імперії. Після того, як у 1590 імператор Рудольф II фактично призначає на посаду великого магістра свого брата Максиміліана III Австрійського, орден повністю потрапляє під вплив династії Габсбургів. Після цього аж до 1923 Габсбурги керували діяльністю ордену або безпосередньо призначаючи керувати орденом членів своєї сім'ї, або призначаючи своїх наближених. Багато хто з великих магістрів одночасно з цим займали інші посади в Імперії, в основному єпископів. Орден взяв активну участь в Тридцятилітній війні (1618-1648).

Ім'я Німецькою На посаді Примітки
Walther von Cronberg 1527—1543 Переніс резиденцію ордену в Мергентгайм.
Wolfgang Schutzbar 1543—1566
Georg Hund von Wenkheim 1566—1572
Heinrich von Bobenhausen 1572—1590 Був змушений піти у відставку через розбіжності з імператором Рудольфом II.
Максиміліан Австрійський Maximilian von Österreich 1590—1618 Перший представник династії Габсбургів
Карл Австрійський Karl von Innerösterreich 1619—1624 Двоюрідний брат Максиміліана.
Johann Eustach von Westernach 1625—1627
Johann Kaspar von Stadion 1627—1641 Один з командувачів імператорськими військами в Тридцятилітній війні.
Леопольд Вільгельм Австрійський Leopold Wilhelm von Österreich 1641—1662 Племінник Карла. (1647—1656).
Karl Joseph von Österreich 1662—1664 Племінник Леопольда Вільгельма.
Йоганн Каспар фон Ампрінген Johann Caspar von Ampringen 1664—1684
Ludwig Anton von der Pfalz-Neuburg 1684—1694
Franz Ludwig von der Pfalz-Neuburg 1694—1732 Молодший брат Антона Людвіга.
Клеменс Август Баварський Clemens August von Bayern 1732—1761
Карл Лотаринзький Karl Alexander von Lothringen 1761—1780
Максиміліан Франц Австрійський Maximilian Franz von Österreich 1780—1801 Племінник Карла Олександра Лотаринзького.
Карл Людвіг Австрійський Karl von Österreich-Teschen 1801—1804 Племінник Максиміліана.

Відень (1809—1923)

Ім'я Німецькою На посаді Примітки
Anton Viktor von Österreich 1804—1835 Молодший брат Карла Людвіга.
Maximilian Joseph von Österreich-Este 1835—1863 Племінник Максиміліана Франца, двоюрідний брат Карла Людвіга та Антона Людвіга.
Вільгельм Австрійський Wilhelm von Österreich 1863—1894 Син Карла Людвіга.
Ойген Австрійський Eugen von Österreich-Teschen 1894—1923 Племінник Вільгельма. Останній глава лицарського ордену.

Відень (з 1923)

В 1923 році орден втратив статус лицарського і став клерикальним. Проводить благодійну, економічну та наукову діяльністю.

Ім'я Німецькою На посаді Примітки
Norbert Johann Klein 1923—1933
Paul Heider 1933—1936
Robert Schälzky 1936—1948
Marian Tumler 1948—1970
Ildefons Pauler 1970—1988
Арнольд Віланд Arnold Wieland 29 серпня 1988—25 серпня 2000
Бруно Платтер Bruno Platter з 25 серпня 2000- 22 серпня 2018
Frank Bayard з 2018

Див. також

Примітки

  1. Helmut Nickel. Über das Hochmeisterwappen des Deutschen Ordens im Heiligen Lande // Der Herold 4/1990, 97–108.

Джерела

  • Udo Arnold (Hrsg.): Die Hochmeister des Deutschen Ordens 1190—1994 (= Quellen und Studien zur Geschichte des Deutschen Ordens. Bd. 40 = Veröffentlichungen der Internationalen Historischen Kommission zur Erforschung des Deutschen Ordens. Bd. 6). Elwert, Marburg 1998, .
  • Uwe Ziegler: Kreuz und Schwert. Geschichte des Deutschen Ordens. Böhlau Verlag GmbH & Cie, Köln u. a. 2003, .
  • Бахтін А.П. Замки і зміцнення Німецького ордена в північній частині Східної Пруссії: Довідник. — Калінінград : Терра Балтика, 2005. — 208 с. — .
  • Бокман Х. Німецький орден: Дванадцять розділів з його історії / Пер. з нім. В. І. Матузова. — Москва : Ладомир, 2004. — 273 с. — .
  • Кретинин Г.В., Брюшінкін В.М., Гальцов В.І. та ін. Нариси історії Східної Пруссії. — Калінінград : Янтарний Сказ, 2002. — 536 с. — .

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Великі магістри Тевтонського ордену

  • Офіційний сайт Тевтонського ордену [ 26 квітня 2008 у Wayback Machine.]
  • Хроніка чотирьох орденів Єрусалимських XVI ст. [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.](нім.)
  • «Хроніка землі Прусської» [Архівовано 16 березня 2012 у WebCite]
  • Staat des Deutschen Ordens (нім.) [ 14 квітня 2009 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Veli kij magi str lat Magister generalis generalnij magistr abo Hohmajster nim Hochmeister verhovnij magistr titul i posada golovi katolickogo licarsko chernechogo Tevtonskogo Ordenu Ordenu brativ Nimeckogo domu Svyatoyi Mariyi v Yerusalimi Kerivnik vnutrishnoyi ta zovnishnoyi politiki Ordenu Zajmayetsya kadrovimi ta inshimi pitannyami ordenu Obirayetsya bilshistyu golosiv z chleniv ordenskogo kapitulu Vidpovidaye velikomu magistru inshih licarskih ordeniv abo generalu generalu nastoyatelyu nelicarskih ordeniv Katolickoyi Cerkvi Maye status abata Pidporyadkovuyetsya bezposeredno Papi Rimskomu U nimeckij movi yak pravilo titul verhovnij magistr Hochmeister poznachaye lishe golovu Tevtonskogo ordenu v toj chas yak titul velikij magistr Grossmeister vikoristovuyetsya dlya okreslennya goliv inshih licarskih ordeniv V ukrayinskij movi zazvichaj v oboh vipadkah vikoristovuyut titul velikij magistr Chinnij velikij magistr Ordenu z 2018 roku KlejnodiPechatkaGerb Bruno PlatterTitulRannij Magister Hospitalis Sanctae Mariae Alemannorum Hierosolymitani Gospodar nimeckogo shpitalyu Svyatoyi Mariyi v Yerusalimi z 1216 Magister Hospitalis Domus Sanctae Mariae Teutonicorum Hierosolymitani Gospodar tevtonskogo shpitalnogo domu Svyatoyi Mariyi v Yerusalimi z 1219 okremo isnuvav titul Magister Germaniae Deutschmeister Nimeckij magistr titul golovi ordenskih zemel u Svyashennij Rimskij imperiyi z 1381 roku takozh zemel v Italiyi Vid 1494 roku nosij cogo titulu otrimav status imperskogo knyazya 1525 roku za chasiv velikogo magistra cej titul ob yedali iz titulom golovi ordenu sho stav nositi titul verhovnij i nimeckij magistr Hoch und Deutschmeister GerbGerb Velikogo magistra sribnij shit iz chornim hrestom poverh hresta nakladenij zolotij hrest hrest potent abo hrest iz liliyami Poseredini shita roztashovano malij zolotij shit iz orlom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Gerb vikoristovuvavsya z seredini XIII st Hrest iz liliyami nabuv poshirennya z XV st Za rannomodernoyu legendoyu 20 serpnya 1250 roku francuzkij korol Lyudovik IX nadav cej gerb magistru Tevtonskogo ordenu yak variant yerusalimskogo hresta iz francuzkimi lileyami Malij gerb z hrestom potent 1470 Shtandart velikogo magistra z gerbom Malij gerb z liliyami Shablon yepiskopskogo gerbu Shiling z gerbom magistra ta OrdenuObrannyaPislya smerti velikogo magistra jogo zastupnik Velikij Komtur Ordenu sklikav kapitulu sho skladavsya z 12 chleniv 7 licariv 4 serzhantiv brativ bez licarskogo zvannya i odnogo svyashenika Rishennya prijmalosya bilshistyu golosiv Vibori prohodili protyagom troh misyaciv pislya smerti abo vidstavki Velikogo Magistra Kerivniki gospitalnogo bratstva 1190 1198 Stvorennyu pereduvalo gospitalne bratstvo stvorene dlya pidtrimki nimeckih v palestinskih zemlyah Vvazhayetsya sho zasnovniki gospitalyu nadavali dopomogu poranenim hristiyanam v Akri blizko 1190 roku Vidomosti pro cej etap istoriyi Ordenu ne nosyat cilisnogo harakteru 1190 Zibrand Sibrand zasnovnik i pershij kerivnik bratstva 1190 1192 Konrad Konrad kapelan gercoga Fridriha Shvabskogo 1192 Gerhard Gerhard 1193 1194 Genrih Heinrich prior prior 1195 Ulrih Ulrich 1196 1198 Genrih Heinrich praeceptor preceptor SpisokMisceperebuvannya stolici Ordena neodnorazovo zminyuvalosya Spisok Velikih Magistriv pobudovanij za hronologichnim ta geografichnim kriteriyami Akra 1198 bl 1230 Zasnovanij v 1198 roci na bazi nimeckogo gospitalyu Orden znahodivsya pid velikim vplivom starshih licarskih ordeniv gospitalyeriv i tampliyeriv Golovna vidminnist Ordenu vid zgadanih bratstv polyagala v nacionalnomu principi Yaksho u starshih ordeniv ne bulo pevnoyi nacionalnoyi prinalezhnosti hocha golovnu rol u nih grali frankomovni licari Tevtonskij orden spochatku pozicionuvav sebe yak orden nimeckij lat Ordo Teutonicus Nimeckij Orden Pershi Veliki Magistri vidomi malo ale nimi bula provedena robota zi stvorennya samostijnogo Ordenu Buv prijnyatij i sformovana struktura upravlinnya Rezidenciya magistriv Akra bula ostannim mistom v rukah hrestonosciv v Svyatij zemli Vona roztashovuvalasya bilya morya na peretini torgovih shlyahiv U 1230 roci 4 j Velikij Magistr German fon Zalca perenis rezidenciyu v zamok Monfor Im ya Nimeckoyu Na posadi Primitki Gerb Genrih Valpot fon Bassengajm Heinrich Walpot von Bassenheim 1198 1200 Pershij velikij magistr zasnovnik ordenu Otto fon Kerpen Otto von Kerpen 1200 1208 Zmicniv samostijnist ordenu Genrih fon Tunna Bart Heinrich von Tunna 1208 1209 Prodovzhuvav politiku Otto fon Kerpena German fon Zalca Hermann von Salza 1209 1239 Perenis stolicyu ordenu v zamok Monfor Zamok Monfor 1230 1271 Im ya Nimeckoyu Na posadi Primitki Gerb Konrad Tyurinzkij Konrad von Thuringen 1239 1240 Gerhard fon Malberg Gerhard von Malberg 1240 1244 Genrih fon Gogenloe Heinrich von Hohenlohe 1244 1249 Gyunter fon Vyullerslyeben Gunther von Wullersleben 1249 1252 Poppo fon Osterna Poppo von Osterna 1252 1256 Anno fon Zangergauzen Anno von Sangerhausen 1256 1273 Perenis stolicyu ordenu nazad v Akru Akra 1271 1291 Im ya Nimeckoyu Na posadi Primitki Gerb Gartman fon Geldrungen Hartmann von Heldrungen 1273 1283 Burhard fon Shvanden Burchard von Schwanden 1283 1290 Veneciya 1291 1309 Im ya Nimeckoyu Na posadi Primitki Gerb Konrad fon Fojhtvangen Konrad von Feuchtwangen 1291 1296 Perenis stolicyu ordenu u Veneciyu Gotfrid fon Gogenloe Gottfried von Hohenlohe 1297 1303 Zigfrid fon Fojhtvangen Siegfried von Feuchtwangen 1303 1311 V 1309 u perenis stolicyu ordenu v Prussiyu v Mariyenburg Mariyenburg 1309 1457 Im ya Nimeckoyu Na posadi Primitki Karl fon Trir Karl von Trier 1311 1324 Verner fon Orzeln Werner von Orseln 1324 1330 Lyuter fon Braunshvejg Luther von Braunschweig 1331 1335 Ditrih fon Altenburg Dietrich von Altenburg 1335 1341 Lyudolf Kenig fon Vatzau Ludolf Konig von Wattzau 1342 1345 Genrih Duzemer Heinrich Dusemer 1345 1351 Vinrih fon Kniprode Winrich von Kniprode 1352 1382 Konrad Cellner fon Rotenshtajn Konrad Zollner von Rotenstein 1382 1390 Konrad fon Vallenrode Konrad von Wallenrode 1391 1393 Konrad fon Yungingen Konrad von Jungingen 1393 1407 Ulrih fon Yungingen Ulrich von Jungingen 1407 1410 Genrih fon Plauen Heinrich von Plauen 1410 1413 Mihael Kyuhmajster fon Shternberg Michael Kuchmeister von Sternberg 1414 1422 Paul fon Rusdorf Paul von Rusdorf 1422 1441 Konrad fon Erlihsgauzen Konrad von Erlichshausen 1441 1449 Kenigsberg 1457 1525 Im ya Nimeckoyu Na posadi Primitki Lyudvig fon Erlihsgauzen Ludwig von Erlichshausen 1450 1467 U 1457 roci buv zmushenij perenesti stolicyu Genrih Rejss fon Plauen Heinrich Reuss von Plauen 1469 1470 Genrih Reffle fon Rihtenberg Heinrich Reffle von Richtenberg 1470 1477 Martin Truhzes fon Vetcgauzen Martin Truchsess von Wetzhausen 1477 1483 Jogann fon Tifen Johann von Tiefen 1489 1497 Fridrih Saksonskij Friedrich von Sachsen 1498 1510 Albreht fon Gogencolern Albrecht von Brandenburg Ansbach 1511 1525 skasuvav Orden v Prussiyi stav gercogom Mergentgajm 1525 1809 Orden prodovzhiv svoye isnuvannya poza mezhami Prussiyi pislya 1525 roku vtrativshi kolishnyu silu i vpliv Rezidenciyeyu verhovnoyi vladi ordenu stalo misto Mergentgajm Velikij magistr stav imenuvatisya formulyuvannya proisnuvalo do 1929 ale korotka nazva Velikij magistr i dali bula u vzhitku Cherez oslablennya ordenu u poshukah dodatkovih resursiv dlya isnuvannya vidbuvayetsya zblizhennya ordenu z imperatorami Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Pislya togo yak u 1590 imperator Rudolf II faktichno priznachaye na posadu velikogo magistra svogo brata Maksimiliana III Avstrijskogo orden povnistyu potraplyaye pid vpliv dinastiyi Gabsburgiv Pislya cogo azh do 1923 Gabsburgi keruvali diyalnistyu ordenu abo bezposeredno priznachayuchi keruvati ordenom chleniv svoyeyi sim yi abo priznachayuchi svoyih nablizhenih Bagato hto z velikih magistriv odnochasno z cim zajmali inshi posadi v Imperiyi v osnovnomu yepiskopiv Orden vzyav aktivnu uchast v Tridcyatilitnij vijni 1618 1648 Im ya Nimeckoyu Na posadi Primitki Walther von Cronberg 1527 1543 Perenis rezidenciyu ordenu v Mergentgajm Wolfgang Schutzbar 1543 1566 Georg Hund von Wenkheim 1566 1572 Heinrich von Bobenhausen 1572 1590 Buv zmushenij piti u vidstavku cherez rozbizhnosti z imperatorom Rudolfom II Maksimilian Avstrijskij Maximilian von Osterreich 1590 1618 Pershij predstavnik dinastiyi Gabsburgiv Karl Avstrijskij Karl von Innerosterreich 1619 1624 Dvoyuridnij brat Maksimiliana Johann Eustach von Westernach 1625 1627 Johann Kaspar von Stadion 1627 1641 Odin z komanduvachiv imperatorskimi vijskami v Tridcyatilitnij vijni Leopold Vilgelm Avstrijskij Leopold Wilhelm von Osterreich 1641 1662 Pleminnik Karla 1647 1656 Karl Joseph von Osterreich 1662 1664 Pleminnik Leopolda Vilgelma Jogann Kaspar fon Ampringen Johann Caspar von Ampringen 1664 1684 Ludwig Anton von der Pfalz Neuburg 1684 1694 Franz Ludwig von der Pfalz Neuburg 1694 1732 Molodshij brat Antona Lyudviga Klemens Avgust Bavarskij Clemens August von Bayern 1732 1761 Karl Lotarinzkij Karl Alexander von Lothringen 1761 1780 Maksimilian Franc Avstrijskij Maximilian Franz von Osterreich 1780 1801 Pleminnik Karla Oleksandra Lotarinzkogo Karl Lyudvig Avstrijskij Karl von Osterreich Teschen 1801 1804 Pleminnik Maksimiliana Viden 1809 1923 Im ya Nimeckoyu Na posadi Primitki Anton Viktor von Osterreich 1804 1835 Molodshij brat Karla Lyudviga Maximilian Joseph von Osterreich Este 1835 1863 Pleminnik Maksimiliana Franca dvoyuridnij brat Karla Lyudviga ta Antona Lyudviga Vilgelm Avstrijskij Wilhelm von Osterreich 1863 1894 Sin Karla Lyudviga Ojgen Avstrijskij Eugen von Osterreich Teschen 1894 1923 Pleminnik Vilgelma Ostannij glava licarskogo ordenu Viden z 1923 V 1923 roci orden vtrativ status licarskogo i stav klerikalnim Provodit blagodijnu ekonomichnu ta naukovu diyalnistyu Im ya Nimeckoyu Na posadi Primitki Norbert Johann Klein 1923 1933 Paul Heider 1933 1936 Robert Schalzky 1936 1948 Marian Tumler 1948 1970 Ildefons Pauler 1970 1988 Arnold Viland Arnold Wieland 29 serpnya 1988 25 serpnya 2000 Bruno Platter Bruno Platter z 25 serpnya 2000 22 serpnya 2018 Frank Bayard z 2018Div takozhTevtonskij Orden Veliki komturi Tevtonskogo ordenu Marshali Tevtonskogo ordenu Landmejsteri Tevtonskogo ordenu v Prussiyi Landmejsteri Tevtonskogo ordenu v Nimechchini Landmejsteri Tevtonskogo ordenu v LivoniyiPrimitkiHelmut Nickel Uber das Hochmeisterwappen des Deutschen Ordens im Heiligen Lande Der Herold 4 1990 97 108 DzherelaUdo Arnold Hrsg Die Hochmeister des Deutschen Ordens 1190 1994 Quellen und Studien zur Geschichte des Deutschen Ordens Bd 40 Veroffentlichungen der Internationalen Historischen Kommission zur Erforschung des Deutschen Ordens Bd 6 Elwert Marburg 1998 ISBN 3 7708 1104 6 Uwe Ziegler Kreuz und Schwert Geschichte des Deutschen Ordens Bohlau Verlag GmbH amp Cie Koln u a 2003 ISBN 3 412 13402 3 Bahtin A P Zamki i zmicnennya Nimeckogo ordena v pivnichnij chastini Shidnoyi Prussiyi Dovidnik Kaliningrad Terra Baltika 2005 208 s ISBN 5 98777 004 1 Bokman H Nimeckij orden Dvanadcyat rozdiliv z jogo istoriyi Per z nim V I Matuzova Moskva Ladomir 2004 273 s ISBN 5 86218 450 3 Kretinin G V Bryushinkin V M Galcov V I ta in Narisi istoriyi Shidnoyi Prussiyi Kaliningrad Yantarnij Skaz 2002 536 s ISBN 5 7406 0502 4 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Veliki magistri Tevtonskogo ordenu Oficijnij sajt Tevtonskogo ordenu 26 kvitnya 2008 u Wayback Machine Hronika chotiroh ordeniv Yerusalimskih XVI st 20 grudnya 2016 u Wayback Machine nim Hronika zemli Prusskoyi Arhivovano 16 bereznya 2012 u WebCite Staat des Deutschen Ordens nim 14 kvitnya 2009 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ