Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Велика Севільська чума (ісп. Gran peste de Sevilla, англ. The Great Plague of Seville) — велика епідемія чуми, яка сталася упродовж 1647—1652 років у Севільї. Це була найбільша епідемічна криза, яку зазнала Севілья.
| Велика Севільська чума | |
 Натовп хворих під час Великої Севільської епідемії на подвір'ї лікарні "П'ять священних виразок" | |
| Країна |  d |
|---|---|
| Місце розташування | Севілья |
| Час/дата початку | 1647 |
| Час/дата закінчення | 1652 |
Передумови
На відміну від епідемії чуми 1596—1602 років, яка забрала від 600 до 700 тисяч життів в Іспанії або трохи менше 8 % тодішнього населення і спочатку уразила Північну та Центральну Іспанію та Андалусію на півдні, Велика Севільська чума, яка могла виникнути в Алжирі, уразила спочатку середземноморську частину Іспанії. Прибережне місто Валенсія було першим містом, яке постраждало, втративши, за оцінками, 60 тисяч своїх мешканців, що становило 46 % тодішнього населення міста. Епідемія поширилася на решту Андалусії, Арагону та Мурсії.
Перебіг епідемії
Тієї весни в Севільї випало надмірно багато дощів, що спричинило повені у багатьох районах міста, де довелося плавати на човнах. Залиті водою проспекти ускладнили постачання міста. Дефіцит продуктів призвів до різкого зростання цін на продовольство, і багато містян страждало від голоду.
Тисячі людей щодня втрачали життя, і хоча чума поширилася на все місто, епідемія досягла максимальної інтенсивності в найбідніших і найпереповненіших районах, таких як Тріана. Повідомляється, що на еспланаді біля лікарні Де ла Сангре (наразі на цьому місці будівля парламенту Андалусії) натовп зібрався в очікуванні лікарняного ліжка.
Поховання почали копати по всьому місту, щоб захоронити якнайшвидше велику кількість трупів. Це робилося в таких місцях, як околиці Пуерта-Реал, Баратілло, монастир Сан-Хасінто, Макарена, Осаріо та Прадо-де-Сан-Себастьян, де впродовж більше століття відбувався квітневий ярмарок.
Немає достовірних даних про кількість смертей. Вони різняться, у деяких джерелах досягаючи 200 тисяч людей. Наразі вважається, що найімовірнішою кількістю жертв є близько 60 тисяч, тобто приблизно половина від загальної кількості населення.
Епідемія стала дуже сильним ударом для міста. Ні кількість її населення, ні економіка не досягли доепідемічних значень впродовж наступного століття. Відомою жертвою епідемії став скульптор Хуан Мартінес Монтаньєс ([en]), який помер 18 червня 1649 року. За словами відомого історика XVII століття, іспанського дворянина Ортіса де Зуніги: «Двадцять шість тисяч сімсот хворих увійшли до лікарні де ла Сангре, з них двадцять дві тисячі дев'ятьсот померли, а одужання спіткало менше чотирьох тисяч. Із службовців міста понад вісімсот зникли безвісти. З лікарів залишився лише один із шести. З хірургів із дев'ятнадцяти, які працювали, троє залишились живими. З п'ятдесяти шести працівників лікарні залишилось двадцять два».
21 травня 1649 року було заборонено в'їзд до Мадриду людей і товарів із Севільї.
20 липня лікарню Тріана було закрито з хворими всередині, там загинуло понад 12 тисяч людей.
Наприкінці липня спостерігалося вже лише кілька поодиноких смертей.
Згідно з описами у хворих спостерігалися симптоми бубонної чуми, проте були поодинокі випадки септичного перебігу й розвитку легеневої форми чуми.
Див. також
Джерела
- THE LIBRARY OF IBERIAN RESOURCES ONLINE. A History of Spain and Portugal. Volume 1. Stanley G. Payne. Chapter Fifteen The Seventeenth-Century Decline [1] [ 5 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velika Sevilska chuma isp Gran peste de Sevilla angl The Great Plague of Seville velika epidemiya chumi yaka stalasya uprodovzh 1647 1652 rokiv u Sevilyi Ce bula najbilsha epidemichna kriza yaku zaznala Sevilya Velika Sevilska chuma Natovp hvorih pid chas Velikoyi Sevilskoyi epidemiyi na podvir yi likarni P yat svyashennih virazok Krayina d Misce roztashuvannyaSevilya Chas data pochatku1647 Chas data zakinchennya1652PeredumoviNa vidminu vid epidemiyi chumi 1596 1602 rokiv yaka zabrala vid 600 do 700 tisyach zhittiv v Ispaniyi abo trohi menshe 8 todishnogo naselennya i spochatku urazila Pivnichnu ta Centralnu Ispaniyu ta Andalusiyu na pivdni Velika Sevilska chuma yaka mogla viniknuti v Alzhiri urazila spochatku seredzemnomorsku chastinu Ispaniyi Priberezhne misto Valensiya bulo pershim mistom yake postrazhdalo vtrativshi za ocinkami 60 tisyach svoyih meshkanciv sho stanovilo 46 todishnogo naselennya mista Epidemiya poshirilasya na reshtu Andalusiyi Aragonu ta Mursiyi Perebig epidemiyiTiyeyi vesni v Sevilyi vipalo nadmirno bagato doshiv sho sprichinilo poveni u bagatoh rajonah mista de dovelosya plavati na chovnah Zaliti vodoyu prospekti uskladnili postachannya mista Deficit produktiv prizviv do rizkogo zrostannya cin na prodovolstvo i bagato mistyan strazhdalo vid golodu Tisyachi lyudej shodnya vtrachali zhittya i hocha chuma poshirilasya na vse misto epidemiya dosyagla maksimalnoyi intensivnosti v najbidnishih i najperepovnenishih rajonah takih yak Triana Povidomlyayetsya sho na esplanadi bilya likarni De la Sangre narazi na comu misci budivlya parlamentu Andalusiyi natovp zibravsya v ochikuvanni likarnyanogo lizhka Pohovannya pochali kopati po vsomu mistu shob zahoroniti yaknajshvidshe veliku kilkist trupiv Ce robilosya v takih miscyah yak okolici Puerta Real Baratillo monastir San Hasinto Makarena Osario ta Prado de San Sebastyan de vprodovzh bilshe stolittya vidbuvavsya kvitnevij yarmarok Nemaye dostovirnih danih pro kilkist smertej Voni riznyatsya u deyakih dzherelah dosyagayuchi 200 tisyach lyudej Narazi vvazhayetsya sho najimovirnishoyu kilkistyu zhertv ye blizko 60 tisyach tobto priblizno polovina vid zagalnoyi kilkosti naselennya Epidemiya stala duzhe silnim udarom dlya mista Ni kilkist yiyi naselennya ni ekonomika ne dosyagli doepidemichnih znachen vprodovzh nastupnogo stolittya Vidomoyu zhertvoyu epidemiyi stav skulptor Huan Martines Montanyes en yakij pomer 18 chervnya 1649 roku Za slovami vidomogo istorika XVII stolittya ispanskogo dvoryanina Ortisa de Zunigi Dvadcyat shist tisyach simsot hvorih uvijshli do likarni de la Sangre z nih dvadcyat dvi tisyachi dev yatsot pomerli a oduzhannya spitkalo menshe chotiroh tisyach Iz sluzhbovciv mista ponad visimsot znikli bezvisti Z likariv zalishivsya lishe odin iz shesti Z hirurgiv iz dev yatnadcyati yaki pracyuvali troye zalishilis zhivimi Z p yatdesyati shesti pracivnikiv likarni zalishilos dvadcyat dva 21 travnya 1649 roku bulo zaboroneno v yizd do Madridu lyudej i tovariv iz Sevilyi 20 lipnya likarnyu Triana bulo zakrito z hvorimi vseredini tam zaginulo ponad 12 tisyach lyudej Naprikinci lipnya sposterigalosya vzhe lishe kilka poodinokih smertej Zgidno z opisami u hvorih sposterigalisya simptomi bubonnoyi chumi prote buli poodinoki vipadki septichnogo perebigu j rozvitku legenevoyi formi chumi Div takozhBubonna chuma Velika Londonska chuma Velika Videnska chuma Velika Marselska chuma Chorna smertDzherelaTHE LIBRARY OF IBERIAN RESOURCES ONLINE A History of Spain and Portugal Volume 1 Stanley G Payne Chapter Fifteen The Seventeenth Century Decline 1 5 zhovtnya 2018 u Wayback Machine angl