Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вели́ка П'ятигі́рка (П'ятигірка) — село в Україні, у Райгородоцькій сільській територіальній громаді Бердичівського району Житомирської області. Чисельність населення становить 865 осіб (2001). У 1923—2018 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.
| село Велика П'ятигірка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Бердичівський район |
| Громада | Райгородоцька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18020110070016213 |
| Основні дані | |
| Засноване | 14 ст. |
| Населення | 865 (2001) |
| Площа | 2,953 км² |
| Густота населення | 292,92 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13361 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°52′03″ пн. ш. 28°28′45″ сх. д. / 49.86750° пн. ш. 28.47917° сх. д.Координати: 49°52′03″ пн. ш. 28°28′45″ сх. д. / 49.86750° пн. ш. 28.47917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 265 м |
| Найближча залізнична станція | Бердичів |
| Відстань до залізничної станції | 12 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Соборна, 11, с. Райгородок, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13362 |
| Карта | |
  Велика П'ятигірка | |
 Велика П'ятигірка | |
| Мапа | |
Загальна інформація
Село розташоване за 7 км південно-західніше районного центру, м. Бердичів, та за 12 км від залізничної станції Бердичів.
Населення
В середині 19 століття нараховувалося 754 мешканці, з них 453 православні, римокатолики — 150, розкольників — 101, євреїв — 50. Наприкінці 19 століття кількість населення становила 880 осіб, з них чоловіків — 432 та 448 жінок, дворів — 115.
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 1 000 осіб, з них: православних — 835, римокатоликів — 136, чоловіків — 515, жінок — 485.
Відповідно до перепису населення СРСР 17 грудня 1926 року, чисельність населення становила 1 545 осіб, з них 783 чоловіків та 762 жінки; етнічний склад: українців — 1 427, євреїв — 7, поляків — 111. Кількість домогосподарств — 333, з них несільського типу — 11.
Станом на 1972 рік кількість населення становила 1 298 осіб, дворів — 459.
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 928 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 865 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,73 % |
| російська | 1,16 % |
| білоруська | 0,12 % |
Історія
На околиці села виявлено залишки поселення черняхівської культури. Засноване у 14 столітті.
У 1739 році, внаслідок поділу білопільських маєтків між Тишкевичами, кашперівським ключем, до якого, між іншими селами, належала П'ятигірка, заволодів берестейський підстолій Теодор Тишкевич. У 1743 році село розділили між собою брати Павел, Антоній та Францішек Зволінські. Згадується в люстрації Київського воєводства 1754 року, як село П'ятигірка, що належало Зволінським. Сплачувало 9 злотих і 11 грошів до замку та 37 злотих і 16 грошів до скарбу.
В другій половині 19 століття — село Бердичівського повіту Київської губернії, за 8 верст західніше Бердичева, поблизу поштової дороги до Житомира, біля витоку безіменного струмка, що впадає до Гнилоп'яті. Землевласники — Болеслав Домбський, Миколай Зволінський, Терлецький (спадщина по М. Зволінському), Іван Куницький — сукупно володіли 1 687 десятинами земель. В селі була церква, час будівництва невідомий. Церкві належало 60 десятин землі. До парафії належало с. Жидівці, за 2 версти.
Наприкінці 19 століття — власницьке село Бистрицької волості Бердичівського повіту Київської губернії. Відстань до повітового центру, м. Бердичів, де розміщувалися також найближча поштово-телеграфна та поштова земська станції — 7 верст, до найближчої залізничної станції Бердичів — 8 верст. Основним заняттям мешканців було рільництво, окремі селяни підробляли на залізниці та прислужували у місті. Землі — 2 120 десятин, з них поміщикам належало 1 353 десятини, селянам — 516 десятин та 216 десятин — іншим прошаркам. Село належало спадкоємцям Б. Мобранець-Домбського, А. Терлецькому, Є. Сабієвій та О. Куницькому. Господарювали в маєтках перших трьох власників орендатори, Куницький вів справи самостійно. Поміщики й селяни застосовували трипільну сівозміну. В селі були церква, каплиця, церковно-парафіяльна школа, два вітряки (власність Терлецького), кожний з яких перемелював 250 пудів за добу. Пожежна частина складалася з 3 бочок та 4 багрів.
У 1923 році увійшло до складу новоствореної Великоп'ятигірської сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Бердичівського (згодом — Махнівський) району Бердичівської округи, адміністративний центр ради. 17 червня 1925 року, відповідно до постанови ВУЦВК та РНК УСРР «Про адміністраційно-територіяльне переконструювання Бердичівської й суміжних з нею округ Київщини, Волині й Поділля», село, в складі сільської ради, передане до нового Бердичівського району Бердичівської округи. Відстань до районного центру, м. Бердичів — 7 верст, до окружного центру в Бердичеві — 8 верст, до найближчої залізничної станції Бердичів — 10 верст.
15 вересня 1930 року, відповідно до постанови ВУЦВК та РНК УСРР «Про ліквідацію округ та перехід на двоступеневу систему управління», внаслідок ліквідації Бердичівського району, село, в складі сільської ради, включене до приміської смуги Бердичівської міської ради. 28 червня 1939 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР, Великоп'ятигірську сільську раду включено до складу відновленого Бердичівського сільського району Житомирської області.
На фронтах німецько-радянської війни воювали 450 селян, з них 147 загинули, 380 нагороджені орденами і медалями. У 1965 році на їх честь у селі споруджено пам'ятник.
В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу «Маяк», який обробляв 2 951 га угідь, з них 2 450 га — рілля. Господарство спеціалізувалося на виробництві м'ясо-молочної продукції, діяв цегельний завод, соковий цех, цех пластмасових виробів. У селі були восьмирічна школа, будинок культури, дві бібліотеки, медпункт, дитячі ясла. 140 колгоспників нагороджено орденами й медалями СРСР, з них орденом Леніна — доярку С. А. Вахнюк, орденом Трудового Червоного Прапора — доярку Л. О. Огороднійчук. Доярці О. Т. Михалюк у 1971 році присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
20 серпня 2018 року увійшло до складу новоствореної Райгородоцької сільської територіальної громади Бердичівського району Житомирської області.
Відомі люди
- Михайлюк Володимир Якович (1921—1994) — український графік.
Примітки
- Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 191. — 15 000 прим.
- Л. Похилевич. . Україніка (російська дореф.) . Київ: Типографія Печерської Лаври, 1864. с. 288-289. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 2 травня 2023.
- Piatyhorka 1.) ws u źródeł… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 61. (пол.)
- (PDF). Інститут історії України НАН України (російська дореф.) . Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ: типографія Іванової, 1900. с. 277-278. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 2 травня 2023.
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 86. Процитовано 2 травня 2023.
- (PDF). Інститут історії України НАН України. Бердичів, 1927. с. 4-5. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 2 травня 2023.
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 2 травня 2023.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- К. Жеменецький. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF) (українська) . Біла Церква: Олександр Пшонківський, 2015. с. 38, 113. Процитовано 2 травня 2023.
- Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. . Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 219, 524, 533, 542. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 2 травня 2023.
- . https://decentralization.gov.ua/. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 2 травня 2023.
Посилання
- Погода в селі Велика П'ятигірка [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veli ka P yatigi rka P yatigirka selo v Ukrayini u Rajgorodockij silskij teritorialnij gromadi Berdichivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Chiselnist naselennya stanovit 865 osib 2001 U 1923 2018 rokah administrativnij centr kolishnoyi odnojmennoyi silskoyi radi selo Velika P yatigirka Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Berdichivskij rajon Gromada Rajgorodocka silska gromada Kod KATOTTG UA18020110070016213 Osnovni dani Zasnovane 14 st Naselennya 865 2001 Plosha 2 953 km Gustota naselennya 292 92 osib km Poshtovij indeks 13361 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 52 03 pn sh 28 28 45 sh d 49 86750 pn sh 28 47917 sh d 49 86750 28 47917 Koordinati 49 52 03 pn sh 28 28 45 sh d 49 86750 pn sh 28 47917 sh d 49 86750 28 47917 Serednya visota nad rivnem morya 265 m Najblizhcha zaliznichna stanciya Berdichiv Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 12 km Misceva vlada Adresa radi vul Soborna 11 s Rajgorodok Berdichivskij r n Zhitomirska obl 13362 Karta Velika P yatigirka Velika P yatigirka MapaZagalna informaciyaSelo roztashovane za 7 km pivdenno zahidnishe rajonnogo centru m Berdichiv ta za 12 km vid zaliznichnoyi stanciyi Berdichiv NaselennyaV seredini 19 stolittya narahovuvalosya 754 meshkanci z nih 453 pravoslavni rimokatoliki 150 rozkolnikiv 101 yevreyiv 50 Naprikinci 19 stolittya kilkist naselennya stanovila 880 osib z nih cholovikiv 432 ta 448 zhinok dvoriv 115 Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku zagalna kilkist meshkanciv sela stanovila 1 000 osib z nih pravoslavnih 835 rimokatolikiv 136 cholovikiv 515 zhinok 485 Vidpovidno do perepisu naselennya SRSR 17 grudnya 1926 roku chiselnist naselennya stanovila 1 545 osib z nih 783 cholovikiv ta 762 zhinki etnichnij sklad ukrayinciv 1 427 yevreyiv 7 polyakiv 111 Kilkist domogospodarstv 333 z nih nesilskogo tipu 11 Stanom na 1972 rik kilkist naselennya stanovila 1 298 osib dvoriv 459 Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya SRSR kilkist naselennya stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 928 osib Stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv sela stanovila 865 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 73 rosijska 1 16 biloruska 0 12 IstoriyaNa okolici sela viyavleno zalishki poselennya chernyahivskoyi kulturi Zasnovane u 14 stolitti U 1739 roci vnaslidok podilu bilopilskih mayetkiv mizh Tishkevichami kashperivskim klyuchem do yakogo mizh inshimi selami nalezhala P yatigirka zavolodiv berestejskij pidstolij Teodor Tishkevich U 1743 roci selo rozdilili mizh soboyu brati Pavel Antonij ta Francishek Zvolinski Zgaduyetsya v lyustraciyi Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku yak selo P yatigirka sho nalezhalo Zvolinskim Splachuvalo 9 zlotih i 11 groshiv do zamku ta 37 zlotih i 16 groshiv do skarbu V drugij polovini 19 stolittya selo Berdichivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi za 8 verst zahidnishe Berdicheva poblizu poshtovoyi dorogi do Zhitomira bilya vitoku bezimennogo strumka sho vpadaye do Gnilop yati Zemlevlasniki Boleslav Dombskij Mikolaj Zvolinskij Terleckij spadshina po M Zvolinskomu Ivan Kunickij sukupno volodili 1 687 desyatinami zemel V seli bula cerkva chas budivnictva nevidomij Cerkvi nalezhalo 60 desyatin zemli Do parafiyi nalezhalo s Zhidivci za 2 versti Naprikinci 19 stolittya vlasnicke selo Bistrickoyi volosti Berdichivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Vidstan do povitovogo centru m Berdichiv de rozmishuvalisya takozh najblizhcha poshtovo telegrafna ta poshtova zemska stanciyi 7 verst do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Berdichiv 8 verst Osnovnim zanyattyam meshkanciv bulo rilnictvo okremi selyani pidroblyali na zaliznici ta prisluzhuvali u misti Zemli 2 120 desyatin z nih pomishikam nalezhalo 1 353 desyatini selyanam 516 desyatin ta 216 desyatin inshim prosharkam Selo nalezhalo spadkoyemcyam B Mobranec Dombskogo A Terleckomu Ye Sabiyevij ta O Kunickomu Gospodaryuvali v mayetkah pershih troh vlasnikiv orendatori Kunickij viv spravi samostijno Pomishiki j selyani zastosovuvali tripilnu sivozminu V seli buli cerkva kaplicya cerkovno parafiyalna shkola dva vitryaki vlasnist Terleckogo kozhnij z yakih peremelyuvav 250 pudiv za dobu Pozhezhna chastina skladalasya z 3 bochok ta 4 bagriv U 1923 roci uvijshlo do skladu novostvorenoyi Velikop yatigirskoyi silskoyi radi yaka 7 bereznya 1923 roku vklyuchena do skladu novoutvorenogo Berdichivskogo zgodom Mahnivskij rajonu Berdichivskoyi okrugi administrativnij centr radi 17 chervnya 1925 roku vidpovidno do postanovi VUCVK ta RNK USRR Pro administracijno teritoriyalne perekonstruyuvannya Berdichivskoyi j sumizhnih z neyu okrug Kiyivshini Volini j Podillya selo v skladi silskoyi radi peredane do novogo Berdichivskogo rajonu Berdichivskoyi okrugi Vidstan do rajonnogo centru m Berdichiv 7 verst do okruzhnogo centru v Berdichevi 8 verst do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Berdichiv 10 verst 15 veresnya 1930 roku vidpovidno do postanovi VUCVK ta RNK USRR Pro likvidaciyu okrug ta perehid na dvostupenevu sistemu upravlinnya vnaslidok likvidaciyi Berdichivskogo rajonu selo v skladi silskoyi radi vklyuchene do primiskoyi smugi Berdichivskoyi miskoyi radi 28 chervnya 1939 roku vidpovidno do ukazu Prezidiyi Verhovnoyi radi Ukrayinskoyi RSR Velikop yatigirsku silsku radu vklyucheno do skladu vidnovlenogo Berdichivskogo silskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Na frontah nimecko radyanskoyi vijni voyuvali 450 selyan z nih 147 zaginuli 380 nagorodzheni ordenami i medalyami U 1965 roci na yih chest u seli sporudzheno pam yatnik V radyanski chasi v seli rozmishuvalasya centralna sadiba kolgospu Mayak yakij obroblyav 2 951 ga ugid z nih 2 450 ga rillya Gospodarstvo specializuvalosya na virobnictvi m yaso molochnoyi produkciyi diyav cegelnij zavod sokovij ceh ceh plastmasovih virobiv U seli buli vosmirichna shkola budinok kulturi dvi biblioteki medpunkt dityachi yasla 140 kolgospnikiv nagorodzheno ordenami j medalyami SRSR z nih ordenom Lenina doyarku S A Vahnyuk ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora doyarku L O Ogorodnijchuk Doyarci O T Mihalyuk u 1971 roci prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci 20 serpnya 2018 roku uvijshlo do skladu novostvorenoyi Rajgorodockoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Berdichivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vidomi lyudiMihajlyuk Volodimir Yakovich 1921 1994 ukrayinskij grafik PrimitkiIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zhitomirska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 S 191 15 000 prim L Pohilevich Ukrayinika rosijska doref Kiyiv Tipografiya Pecherskoyi Lavri 1864 s 288 289 Arhiv originalu za 20 grudnya 2020 Procitovano 2 travnya 2023 Piatyhorka 1 ws u zrodel Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 61 pol PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska doref Vidannya Kiyivskogo gubernskogo statistichnogo komitetu Kiyiv tipografiya Ivanovoyi 1900 s 277 278 Arhiv originalu PDF za 28 serpnya 2017 Procitovano 2 travnya 2023 Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g rosijska Sankt Peterburg tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipo litografiya N L Nyrkina 1905 s 86 Procitovano 2 travnya 2023 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Berdichiv 1927 s 4 5 Arhiv originalu PDF za 21 listopada 2021 Procitovano 2 travnya 2023 pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 roku Procitovano 2 travnya 2023 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 K Zhemeneckij Tarif podimnogo podatku Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku PDF ukrayinska Bila Cerkva Oleksandr Pshonkivskij 2015 s 38 113 Procitovano 2 travnya 2023 Uporyad R A Kondratyuk D Ya Samolyuk B Sh Tabachnik Dovidnik oficijne vidannya Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini ukrayinska Zhitomir Volin 2007 s 219 524 533 542 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 2 travnya 2023 https decentralization gov ua Arhiv originalu za 16 kvitnya 2021 Procitovano 2 travnya 2023 PosilannyaPogoda v seli Velika P yatigirka 5 bereznya 2016 u Wayback Machine