Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Велика Віденська чума (нім. Die Große Pest von Wien) — значна епідемія бубонної чуми, яка сталася у 1679 році у Відні. За приблизними оцінками загинуло 78 тисяч жителів міста, хоча є припущення про 120 тисяч жертв.
| Велика Віденська чума | |
| Країна |  Австрія |
|---|---|
| Місце розташування | Відень |
| Дата й час | 1679 |
| Вказує на наявність | бубонна чума |
 Велика Віденська чума у Вікісховищі | |
Передумови
Відень, розташований на річці Дунай, був головним торговим перехрестям між сходом і заходом. Через це місто страждало від численних спалахів чуми з часів її другої пандемії «Чорна смерть» у XIV столітті. Місто було людним і густо забудоване. Описи вказують, що не було громадської каналізації чи водовідведення, а смердючі кургани побутового сміття засмічували вулиці. Крім того, склади торговельних товарів, де місяцями зберігалися товари, такі як одяг, килими, зерно, мали велику кількість пацюків. Умови в місті вважалися настільки нездоровими, місто було дуже брудним навіть на той час, що чуму часто алегорично називали «Віденською смертю» в інших частинах Європи.
Через катастрофічні гігієнічні умови та тісняву проживання чума знайшла найкращі умови поширення у Відні. На вулицях, які не були бруковані, гній і нечистоти змішувалися з виділеннями людей і коней. Будинки без вбиралень не були рідкістю. У багатьох випадках дефекацію робили на відкритій дорозі. Жебраки були одними з найбільш уразливих груп, серед них було багато військових інвалідів та старих звільнених службовців. Але жертви були також серед студентів, які жили в найбідніших умовах, скупчившись у найменшому просторі у так званих палатах.
Початок епідемії
Перші випадки чуми вже мали місце в передмісті Відня у грудні 1678 року, але були приховані владою. Епідемія швидко поширилася на інші передмістя за межами імператорської резиденції. Бідніші верстви населення були одними з перших жертв чуми. Хоча кількість загиблих зростала з місяця в місяць, усі попередження та закиди бельгійського лікаря Пауля де Сорбайта, зрештою імператорського лікаря і ректору Віденського університету, щодо неадекватного становища санітарної системи та гігієни міста були проігноровані. У січні 1679 року він опублікував «Чумний порядок», в якому описав дієві заходи щодо захисту населення у разі спалаху епідемії чуми. У цьому документі де Сорбайт виклав й особливості клінічного перебігу хвороби того часу.
Перебіг епідемії
Літописець того часу записав: «Але нарешті вона (чума) прийняла сміливість, проникла в місто і завдала жахливого ураження серед багатої та шляхетної знаті у палацах та найвеличніших будівлях. Бідні та багаті, молоді та старі обох статей, через усі вулиці до воріт».
Проповідник Авраам зі Санкта Клари 1680 року в описі «Мерці Відня» зауважив: «Не було алей чи вулиць, на яких би люта смерть не побувала. Весь цей час у Відні ви нічого не бачили, окрім як перевезення мертвих, витягування мертвих, обгортання мертвих, захоронення мертвих».
Релігійний орден, який діяв у Відні, Братство Святої Трійці, створив спеціальні лікарні для дітей і дорослих під час епідемії 1679 року. Основна медична допомога, яка пропонувалася в лікарнях, була простою, але, як правило, значною мірою покращилася в порівнянні з іншими медичними та громадськими заходами у місті. Лікарі лікували пацієнтів, використовуючи блювотні засоби, кровопускання та застосовуючи подразнювальні мазі. Трупи жертв чуми були вивезені до зовнішніх країв міста та розміщені у великих відкритих ямах для спалення. Нашвидку звільнені в'язні стали поховальними служниками. Однак ями перебували просто неба протягом декількох днів, поки вони майже не заповнилися. Усі, хто міг собі це дозволити, тікали з міста. Імператор Леопольд I та його родина виїхали з Відня 17 серпня 1679 року. Повернувся він тоді, коли епідемія остаточно припинилася в 1680 році.
Поширення
Те, що стало відомим як «Велика Віденська чума», насправді була лише частиною значно більшого спалаху в Німеччині, Австрії, Богемії та сусідніх регіонах. Схоже, ця епідемія була занесена з двох протилежних напрямків. Чума багато років лютувала у Західній Європі, подорожуючи на Схід торговими шляхами. Велика Лондонська чума 1665—1666 років, яка, як вважається, походила з Нідерландів у 1650-х роках, загинуло близько 100 000 людей, і стала першою великою епідемією в серії спалахів. У 1666 році в Кельні та на Рейні вирувала чума, яка продовжилася до 1670 року. У Нідерландах був спалах чуми в 1667—1669 роках. Але сповіщень про неї немає після 1672 року. Франція побачила останню епідемію чуми в 1668 році. У 1675—1684 роках в Османській імперії (Туреччина та райони Балкан) виникла нова хвиля чуми. Вона перемістилася в Північну Африку, Богемію, Польщу, Угорщину, Австрію та Саксонію, просуваючись загалом на північ. Острів Мальта в 1675–76 рр. втратив 11 000 людей.
Наслідки
Чума у Відні 1679 року була дуже тяжкою, спричинивши щонайменше 76 тисяч смертей. Інші міські центри в цій області Європи мали схожий рівень жертв. Наприклад, Прага в 1681 році втратила 83 тисячі містян через чуму. Дрезден постраждав у 1680 році, Магдебург та Галле — у 1682 році. У Галле зафіксовано смертність 4 397 мешканців з близько 10 000 населення. Багато населення Північної Німеччини в ці роки померло. До 1683 року чума зникла з Німеччини аж до епідемії 1707 року.
Цікавий факт
З Великою Віденською чумою пов'язується легенда про Августина, відомого як «Любий Августин» ([de]). Він був популярним вуличним музикантом, який пізно вночі, бувши сильно під чаркою, потрапив у яму з тілами жертв чуми. На ранок він звідти вибрався й не заразився. Августин оспівується в популярній народній пісні «Oh du lieber Augustin».
Пам'ять про епідемію
Щоб відзначити визволення міста від Великої чуми та пізніших хвиль хвороби, віденці спорудили пам'ятники, такі як знаменитий бароковий Карлскірхе із супутніми 69-футовими чумними стовпами («стовпами перемоги»), відомими як Песахські стовпи (Pestsäule), присвячені заступництву Діви Марії.
Див. також
Джерела
- Rathauskorrespondenz 16. Nov. 2005 Die Pest in Wien 1679 [1] [ 23 грудня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- Arthur Fürnhammer Das große Sterben in Wien Wiener Zeitung (Sa./So., 7./8. September 2013) [2] [ 23 квітня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velika Videnska chuma nim Die Grosse Pest von Wien znachna epidemiya bubonnoyi chumi yaka stalasya u 1679 roci u Vidni Za pribliznimi ocinkami zaginulo 78 tisyach zhiteliv mista hocha ye pripushennya pro 120 tisyach zhertv Velika Videnska chuma Krayina Avstriya Misce roztashuvannyaViden Data j chas1679 Vkazuye na nayavnistbubonna chuma Velika Videnska chuma u Vikishovishi Gospital pid chas Velikoyi Videnskoyi chumiPeredumoviViden roztashovanij na richci Dunaj buv golovnim torgovim perehrestyam mizh shodom i zahodom Cherez ce misto strazhdalo vid chislennih spalahiv chumi z chasiv yiyi drugoyi pandemiyi Chorna smert u XIV stolitti Misto bulo lyudnim i gusto zabudovane Opisi vkazuyut sho ne bulo gromadskoyi kanalizaciyi chi vodovidvedennya a smerdyuchi kurgani pobutovogo smittya zasmichuvali vulici Krim togo skladi torgovelnih tovariv de misyacyami zberigalisya tovari taki yak odyag kilimi zerno mali veliku kilkist pacyukiv Umovi v misti vvazhalisya nastilki nezdorovimi misto bulo duzhe brudnim navit na toj chas sho chumu chasto alegorichno nazivali Videnskoyu smertyu v inshih chastinah Yevropi Cherez katastrofichni gigiyenichni umovi ta tisnyavu prozhivannya chuma znajshla najkrashi umovi poshirennya u Vidni Na vulicyah yaki ne buli brukovani gnij i nechistoti zmishuvalisya z vidilennyami lyudej i konej Budinki bez vbiralen ne buli ridkistyu U bagatoh vipadkah defekaciyu robili na vidkritij dorozi Zhebraki buli odnimi z najbilsh urazlivih grup sered nih bulo bagato vijskovih invalidiv ta starih zvilnenih sluzhbovciv Ale zhertvi buli takozh sered studentiv yaki zhili v najbidnishih umovah skupchivshis u najmenshomu prostori u tak zvanih palatah Pochatok epidemiyiPershi vipadki chumi vzhe mali misce v peredmisti Vidnya u grudni 1678 roku ale buli prihovani vladoyu Epidemiya shvidko poshirilasya na inshi peredmistya za mezhami imperatorskoyi rezidenciyi Bidnishi verstvi naselennya buli odnimi z pershih zhertv chumi Hocha kilkist zagiblih zrostala z misyacya v misyac usi poperedzhennya ta zakidi belgijskogo likarya Paulya de Sorbajta zreshtoyu imperatorskogo likarya i rektoru Videnskogo universitetu shodo neadekvatnogo stanovisha sanitarnoyi sistemi ta gigiyeni mista buli proignorovani U sichni 1679 roku vin opublikuvav Chumnij poryadok v yakomu opisav diyevi zahodi shodo zahistu naselennya u razi spalahu epidemiyi chumi U comu dokumenti de Sorbajt viklav j osoblivosti klinichnogo perebigu hvorobi togo chasu Perebig epidemiyiLitopisec togo chasu zapisav Ale nareshti vona chuma prijnyala smilivist pronikla v misto i zavdala zhahlivogo urazhennya sered bagatoyi ta shlyahetnoyi znati u palacah ta najvelichnishih budivlyah Bidni ta bagati molodi ta stari oboh statej cherez usi vulici do vorit Propovidnik Avraam zi Sankta Klari 1680 roku v opisi Merci Vidnya zauvazhiv Ne bulo alej chi vulic na yakih bi lyuta smert ne pobuvala Ves cej chas u Vidni vi nichogo ne bachili okrim yak perevezennya mertvih vityaguvannya mertvih obgortannya mertvih zahoronennya mertvih Religijnij orden yakij diyav u Vidni Bratstvo Svyatoyi Trijci stvoriv specialni likarni dlya ditej i doroslih pid chas epidemiyi 1679 roku Osnovna medichna dopomoga yaka proponuvalasya v likarnyah bula prostoyu ale yak pravilo znachnoyu miroyu pokrashilasya v porivnyanni z inshimi medichnimi ta gromadskimi zahodami u misti Likari likuvali paciyentiv vikoristovuyuchi blyuvotni zasobi krovopuskannya ta zastosovuyuchi podraznyuvalni mazi Trupi zhertv chumi buli vivezeni do zovnishnih krayiv mista ta rozmisheni u velikih vidkritih yamah dlya spalennya Nashvidku zvilneni v yazni stali pohovalnimi sluzhnikami Odnak yami perebuvali prosto neba protyagom dekilkoh dniv poki voni majzhe ne zapovnilisya Usi hto mig sobi ce dozvoliti tikali z mista Imperator Leopold I ta jogo rodina viyihali z Vidnya 17 serpnya 1679 roku Povernuvsya vin todi koli epidemiya ostatochno pripinilasya v 1680 roci PoshirennyaTe sho stalo vidomim yak Velika Videnska chuma naspravdi bula lishe chastinoyu znachno bilshogo spalahu v Nimechchini Avstriyi Bogemiyi ta susidnih regionah Shozhe cya epidemiya bula zanesena z dvoh protilezhnih napryamkiv Chuma bagato rokiv lyutuvala u Zahidnij Yevropi podorozhuyuchi na Shid torgovimi shlyahami Velika Londonska chuma 1665 1666 rokiv yaka yak vvazhayetsya pohodila z Niderlandiv u 1650 h rokah zaginulo blizko 100 000 lyudej i stala pershoyu velikoyu epidemiyeyu v seriyi spalahiv U 1666 roci v Kelni ta na Rejni viruvala chuma yaka prodovzhilasya do 1670 roku U Niderlandah buv spalah chumi v 1667 1669 rokah Ale spovishen pro neyi nemaye pislya 1672 roku Franciya pobachila ostannyu epidemiyu chumi v 1668 roci U 1675 1684 rokah v Osmanskij imperiyi Turechchina ta rajoni Balkan vinikla nova hvilya chumi Vona peremistilasya v Pivnichnu Afriku Bogemiyu Polshu Ugorshinu Avstriyu ta Saksoniyu prosuvayuchis zagalom na pivnich Ostriv Malta v 1675 76 rr vtrativ 11 000 lyudej NaslidkiChuma u Vidni 1679 roku bula duzhe tyazhkoyu sprichinivshi shonajmenshe 76 tisyach smertej Inshi miski centri v cij oblasti Yevropi mali shozhij riven zhertv Napriklad Praga v 1681 roci vtratila 83 tisyachi mistyan cherez chumu Drezden postrazhdav u 1680 roci Magdeburg ta Galle u 1682 roci U Galle zafiksovano smertnist 4 397 meshkanciv z blizko 10 000 naselennya Bagato naselennya Pivnichnoyi Nimechchini v ci roki pomerlo Do 1683 roku chuma znikla z Nimechchini azh do epidemiyi 1707 roku Cikavij faktZ Velikoyu Videnskoyu chumoyu pov yazuyetsya legenda pro Avgustina vidomogo yak Lyubij Avgustin de Vin buv populyarnim vulichnim muzikantom yakij pizno vnochi buvshi silno pid charkoyu potrapiv u yamu z tilami zhertv chumi Na ranok vin zvidti vibravsya j ne zarazivsya Avgustin ospivuyetsya v populyarnij narodnij pisni Oh du lieber Augustin Pam yat pro epidemiyuShob vidznachiti vizvolennya mista vid Velikoyi chumi ta piznishih hvil hvorobi videnci sporudili pam yatniki taki yak znamenitij barokovij Karlskirhe iz suputnimi 69 futovimi chumnimi stovpami stovpami peremogi vidomimi yak Pesahski stovpi Pestsaule prisvyacheni zastupnictvu Divi Mariyi Div takozhChorna smert Velika Londonska chumaDzherelaRathauskorrespondenz 16 Nov 2005 Die Pest in Wien 1679 1 23 grudnya 2016 u Wayback Machine nim Arthur Furnhammer Das grosse Sterben in Wien Wiener Zeitung Sa So 7 8 September 2013 2 23 kvitnya 2021 u Wayback Machine nim