Ва́шингто́н (англ. Washington) — штат у США, на узбережжі Тихого океану, належить до Тихоокеанського північно-західного географічного регіону. 176,5 тис. км², 5,2 млн мешканців; адміністративний центр місто Олімпія, головні міста: Сіетл, Спокен, Такома; із заходу тягнуться Берегові й Каскадні гори, .
Штат Вашингтон | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Прізвисько: Вічнозелений штат (англ. The Evergreen State) | |||||
Девіз: Alki | |||||
Карта США з відміченим штатом Вашингтон | |||||
Офіційна мова | немає | ||||
Столиця | Олимпія | ||||
Найбільше місто | Сіетл | ||||
Площа | 184 827 км² (18ий) | ||||
• Ширина | 385 км | ||||
• Довжина | 580 км | ||||
• Суходіл | 172,587 км2 | ||||
• Вода | 12,237 км2 (6.6 %) | ||||
• Широта | 45°32' N по 48°59' N | ||||
• Довгота | 116°57' W по 124°48' W | ||||
Населення | 7 705 281 (14ий) | ||||
• Густота населення | 41.69/км2 (25ий) | ||||
[en] | |||||
• Найвища точка | Рейнір 4,395 м | ||||
• Середня висота | 520 м | ||||
• Найнижча точка | Тихий океан 0 м | ||||
Перед приєднанням | Територія Вашингтон | ||||
Приєднання до США | 11 листопада 1889 (42ий) | ||||
Джей Інслі | |||||
Законодавча влада | Легіслатура штату Вашингтон | ||||
Патті Мюррей (D) Марія Кантвелл (D) | |||||
Часові пояси | UTC−8[2], d і UTC−7[2] | ||||
ISO 3166 | US-WA | ||||
Абревіатури | WA | ||||
Сайт | wa.gov | ||||
Штат багатий на хвойні ліси; розвивається літакобудівна (Боїнг у Сіетлі), целюлозно-паперова, харчова промисловість; гідроелектростанція Гранд-Кулі на річці Колумбія; вирощування пшениці, ячменю, хмелю; садівництво; тваринництво; риболовля; туризм.
Штат названий на честь Джорджа Вашингтона — першого президента США. Квітка штату — «береговий рододендрон» Rhododendron macrophyllum.
Географія
Штат Вашингтон — найбільш північно-західний штат континентальної частини Сполучених Штатів. Північний кордон головно проходить по 49-й паралелі, частина проходить по морському кордону протоками , та з Канадською провінцією Британська Колумбія. З півдня Вашингтон межує зі штатом Орегон. Кордон проходить переважно по річці Колумбія, східна частина кордону лежить на . Зі сходу по меридіану (приблизно 116°57' західної довготи), що розташований на північ від злиття річок Снейк і Клірвотер (Clearwater) штат межує з Айдахо. Лише південна частина кордону не збігається з меридіаном, а зафіксована по річці Снейк. Із заходу штат Вашингтон омивається Тихим океаном
Національні парки
- Олімпік
- Маунт Рейнієр
- Північні Каскади
- 90 дамб
Історія
До прибуття європейців узбережжя штату було заселено різноманітними індіанськими племенами, серед них: чинуки, , , , , , , , та інші. Вони займалися рибальством та полюванням на китів. На рівнині проживали кайюси, не-персе, , , , , та якама. Зараз нащадки індіанців проживають у 20 резерваціях, серед яких найбільша — Якіма.
Був досліджений англійцями й іспанцями в XVIII столітті; заселений з 1811 р.; став територією в 1853 р. і штатом у 1889 р. Виверження вулкана Сент Хеленс відбулося в 1980 р.
Населення
Населення — 4886700 (1990), включаючи 1,4 % індіанців, в основному племені .
Мовний склад населення (2010) [1] [ 1 грудня 2007 у Wayback Machine.]
Мова | Частка людей віком понад 5 років, % |
---|---|
Англійська | 82,51 |
Іспанська | 7,79 |
В'єтнамська | 0,94 |
Тагальська | 0,84 |
Корейська | 0,83 |
Російська | 0,80 |
Китайська | 0,76 |
Німецька | 0,55 |
Японська | 0,39 |
Українська | 0,33 |
інші | 4,26 |
Адміністративно-територіальний устрій
Див. також
Примітки
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- https://www.timeanddate.com/time/zone/usa/washington
- . 5 березня 2007. Архів оригіналу за 5 березня 2007. Процитовано 11 червня 2016.
- Конституція штату Вашингтон [ 24 грудня 2005 у Wayback Machine.], стаття XXIV
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вашингтон (штат) |
Канада | ||
Тихий океан | Айдахо | |
Орегон | Айдахо |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro shtat SShA Pro stolicyu SShA div Vashington U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vashington znachennya Va shingto n angl Washington shtat u SShA na uzberezhzhi Tihogo okeanu nalezhit do Tihookeanskogo pivnichno zahidnogo geografichnogo regionu 176 5 tis km 5 2 mln meshkanciv administrativnij centr misto Olimpiya golovni mista Sietl Spoken Takoma iz zahodu tyagnutsya Beregovi j Kaskadni gori Shtat VashingtonPrapor PechatkaPrizvisko Vichnozelenij shtat angl The Evergreen State Deviz AlkiKarta SShA z vidmichenim shtatom VashingtonOficijna movanemayeStolicyaOlimpiyaNajbilshe mistoSietlPlosha184 827 km 18ij Shirina385 km Dovzhina580 km Suhodil172 587 km2 Voda12 237 km2 6 6 Shirota45 32 N po 48 59 N Dovgota116 57 W po 124 48 WNaselennya7 705 281 14ij Gustota naselennya41 69 km2 25ij en Najvisha tochkaRejnir 4 395 m Serednya visota520 m Najnizhcha tochkaTihij okean 0 mPered priyednannyamTeritoriya VashingtonPriyednannya do SShA11 listopada 1889 42ij Dzhej InsliZakonodavcha vladaLegislatura shtatu VashingtonPatti Myurrej D Mariya Kantvell D Chasovi poyasiUTC 8 2 d i UTC 7 2 ISO 3166US WAAbreviaturiWASajtwa gov Shtat bagatij na hvojni lisi rozvivayetsya litakobudivna Boying u Sietli celyulozno paperova harchova promislovist gidroelektrostanciya Grand Kuli na richci Kolumbiya viroshuvannya pshenici yachmenyu hmelyu sadivnictvo tvarinnictvo ribolovlya turizm Shtat nazvanij na chest Dzhordzha Vashingtona pershogo prezidenta SShA Kvitka shtatu beregovij rododendron Rhododendron macrophyllum GeografiyaShtat Vashington najbilsh pivnichno zahidnij shtat kontinentalnoyi chastini Spoluchenih Shtativ Pivnichnij kordon golovno prohodit po 49 j paraleli chastina prohodit po morskomu kordonu protokami ta z Kanadskoyu provinciyeyu Britanska Kolumbiya Z pivdnya Vashington mezhuye zi shtatom Oregon Kordon prohodit perevazhno po richci Kolumbiya shidna chastina kordonu lezhit na Zi shodu po meridianu priblizno 116 57 zahidnoyi dovgoti sho roztashovanij na pivnich vid zlittya richok Snejk i Klirvoter Clearwater shtat mezhuye z Ajdaho Lishe pivdenna chastina kordonu ne zbigayetsya z meridianom a zafiksovana po richci Snejk Iz zahodu shtat Vashington omivayetsya Tihim okeanom Nacionalni parki Olimpik Maunt Rejniyer Pivnichni Kaskadi 90 dambIstoriyaDo pributtya yevropejciv uzberezhzhya shtatu bulo zaseleno riznomanitnimi indianskimi plemenami sered nih chinuki ta inshi Voni zajmalisya ribalstvom ta polyuvannyam na kitiv Na rivnini prozhivali kajyusi ne perse ta yakama Zaraz nashadki indianciv prozhivayut u 20 rezervaciyah sered yakih najbilsha Yakima Buv doslidzhenij anglijcyami j ispancyami v XVIII stolitti zaselenij z 1811 r stav teritoriyeyu v 1853 r i shtatom u 1889 r Viverzhennya vulkana Sent Helens vidbulosya v 1980 r NaselennyaDokladnishe Naselennya 4886700 1990 vklyuchayuchi 1 4 indianciv v osnovnomu plemeni Movnij sklad naselennya 2010 1 1 grudnya 2007 u Wayback Machine Mova Chastka lyudej vikom ponad 5 rokiv Anglijska 82 51Ispanska 7 79V yetnamska 0 94Tagalska 0 84Korejska 0 83Rosijska 0 80Kitajska 0 76Nimecka 0 55Yaponska 0 39Ukrayinska 0 33inshi 4 26Administrativno teritorialnij ustrijDokladnishe Spisok okrugiv shtatu VashingtonDiv takozhAsociaciya ukrayinciv shtatu VashingtonPrimitkiIdentifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 https www timeanddate com time zone usa washington 5 bereznya 2007 Arhiv originalu za 5 bereznya 2007 Procitovano 11 chervnya 2016 Konstituciya shtatu Vashington 24 grudnya 2005 u Wayback Machine stattya XXIV Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vashington shtat KanadaTihij okean Ajdaho Oregon Ajdaho