Вальтер Люхт (нім. Walther Lucht; нар. 26 лютого 1882, Берлін — пом. 18 березня 1949, Гайльбронн, Баден-Вюртемберг) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал артилерії Вермахта (1943). Кавалер Золотого Іспанського хреста з мечами (1939) та Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям (1945). Учасник Першої та Другої світових війн, а також Громадянської війни в Іспанії в лавах легіону «Кондор».
Вальтер Люхт | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Walther Lucht | ||||||||||||||||||||
Народження | 26 лютого 1882 Берлін | |||||||||||||||||||
Смерть | 18 березня 1949 (67 років) Гайльбронн, Баден-Вюртемберг автомобільна аварія і автокатастрофа[d] | |||||||||||||||||||
Країна | Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх | |||||||||||||||||||
Приналежність | Райхсгеер Рейхсвер Вермахт | |||||||||||||||||||
Вид збройних сил | Сухопутні війська | |||||||||||||||||||
Рід військ | артилерія | |||||||||||||||||||
Освіта | Прусська військова академія | |||||||||||||||||||
Роки служби | 1901–1945 | |||||||||||||||||||
Звання | Генерал артилерії | |||||||||||||||||||
Формування | Легіон Кондор 215-та піхотна дивізія | |||||||||||||||||||
Командування | 87-ма піхотна дивізія 336-та піхотна дивізія LXVI-й резервний корпус LXVI-й армійський корпус LXXXII-й армійський корпус XIII-й армійський корпус 11-та армія | |||||||||||||||||||
Війни / битви | Перша світова війна: | |||||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||||
Вальтер Люхт у Вікісховищі |
Біографія
Військова кар'єра
- 27 червня 1901 — фанен-юнкер
- 4 грудня 1901 — фанен-юнкер-унтер-офіцер
- 27 січня 1902 — фенріх
- 18 жовтня 1902 — лейтенант
- 18 жовтня 1911 — оберлейтенант
- 4 листопада 1914 — гауптман
- 1 грудня 1925 — майор
- 1 квітня 1930 — оберстлейтенант
- 1 червня 1938 — оберст
- 1 жовтня 1940 — генерал-майор
- 1 листопада 1942 — генерал-лейтенант
- 1 жовтня 1943 — генерал артилерії
Вальтер Люхт народився 26 лютого 1882 року у столиці Німецької імперії Берліні. У віці 19 років поступив на військову службу фанен-юнкером до 1-го східнопрусського полку польової артилерії. 18 жовтня 1902 року отримав перше офіцерське звання лейтенант. Службу проходив у 8-й батареї в місті Льотцен.
У жовтні 1913 року поступив до Прусської військової академії в Берліні. З початком Першої світової війни йому довелося припинити навчання і повернутися до свого полку командиром батарей. Брав активну участь у боях на Східному фронті. Командував батареєю, батальйоном, артилерійським дивізіоном. За заслуги був нагороджений Залізними хрестами обох ступенів. Війну завершив начальником штабу 75-ї резервної дивізії.
У післявоєнний час командував 5-ю батареєю у 2-му артилерійському полку рейхсверу. 1 жовтня 1921 року переведений до рейхсміністерства оборони Веймарської республіки в Берліні, де він служби у військово-транспортному відділенні до осені 1924 року. З жовтня 1924 року продовжував службу в Мюнхені, згодом повернувся на штабну посаду до Берліна. 1 жовтня 1928 року призначений на посаду до штабу коменданта Глогау. 1 жовтня 1930 року його перевели у 5-й артилерійський полк, де призначили командиром 1-го дивізіону 5-го артилерійського полку у Фульді.
31 березня 1932 року Вальтер Люхт звільнився з військової служби й згодом поїхав з групою колишніх німецьких офіцерів на чолі з Г. фон Зектом до Китаю, де протягом трьох років був військовим радником в армії Чан Кайші.
Восени 1937 року оберст-лейтенант В. Люхт повернувся на військову службу і був включений у розпорядження начальника Генерального штабу сухопутних військ. У жовтні 1937 року його відрядили начальником артилерії Легіону Кондор, що відправляла нацистська Німеччина на підтримку військ Франко. За свої заслуги в Легіоні він був нагороджений Золотим Іспанським хрестом з мечами та .
Після повернення до Німеччини на різних посадах. До початку Другої світової війни очолив 215-й артилерійський полк 215-ї піхотної дивізії. 6 лютого став командиром 44-го артилерійського командування (Арко 44). Бився на Західному фронті.
17 лютого 1942 року генерал-майора В. Люхта призначили тимчасово командувати 87-ю піхотною дивізією, котра вела бої на Ржевському виступі, а вже з 1 березня 1942 року він став командиром 336-ї піхотної дивізії.
Ця дивізія перебувала у складі окупаційних військ Німеччини у Франції та дислокувалась у район Нант-Маєнн-Лаваль-Ренн-Анже, де охороняла морське узбережжя окупованої Франції.
7 травня 1942 року 336-ту дивізію перекинули залізницею до Харкова, звідкіля вона здійснила марш та зосередилася у районі -Нечаївка-Нежеголь-Архангельське-Боткіно--Волоконовка-. Наприкінці травня 1942 року формування у складі 6-ї армії групи армій «Південь» взяло участь у контрнаступі на Харківському напрямку, билося за , Білогір'я, , , Ольховатка, де стримувало спроби радянського командування прорвати кільце оточення навколо Барвінкове.
Літом 1942 року з початком дивізія генерала В. Люхта наступала на схід на допоміжному напрямку дій, змагалася з військами Червоної армії за Коротояк, , з восени утримувала оборонні позиції на річці Чир. Після масштабного контрнаступу радянських військ під Сталінградом утримувала фронт на зовнішньому кільці оточення 6-ї армії по рубежу Суровикіно, , .
Після розгрому німецьких військ у Сталінградському котлі відступала на захід, бої під , Шахтами, Новошахтинськом, Матвієвим Курганом, Лисогоркою, по рубежу річки Міус.
30 січня 1943 року Вальтер Люхт нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста № 1496 за успішні оборонні бої в районі Дону.
Взимку-весною 1943 року генерал В. Люхт вів оборонні бої у східній Україні, на річці Кринка. Літом дивізія билася за Маріуполь, Ногайськ, Мелітополь.
22 липня 1943 року його переведено до Криму, де призначено командиром берегової оборони Керченської протоки; 1 жовтня 1943 року присвоєно звання генерал артилерії.
20 грудня 1943 року генерала В. Люхта призначили командиром 66-го резервного корпусу, що був зосереджений на заході Франції. З висадкою морського десанту союзників у Нормандії брав участь в оборонних боях.
5 серпня 1944 року у Клермон-Ферран 66-й резервний корпус був переформований на 66-й армійський корпус.
9 січня 1945 року генерал артилерії В. Люхт був нагороджений дубовим листям для Лицарського хреста Залізного хреста № 691 за досягнення в битві в Арденнах. На початку березня 1945 року він потрапив в оточення з формуваннями 15-ї армії, але з кількома сотнями солдатів зміг прорватись та вийти до своїх військ.
На початку квітня 1945 року його призначили командувачем 11-ї армії, яка вела бої у Кассельському регіоні. Після капітуляції армії з 20 квітня 1945 року й до кінця війни В. Люхт був командиром 13-го армійського корпусу. Наприкінці війни він потрапив у полон, з якого його звільнили в 1948 році.
Див. також
Література
- Fellgiebel, Walther-Peer (2000) [1986]. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. .
- Dermot Bradley: Die Generale des Heeres 1921—1945 Band 7 Knabe-Luz; Biblio Verlag, Bissendorf 2004; , S. 627—629
- Patzwall, Klaus D.; Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вальтер Люхт |
- . на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 29 листопада 2017. Процитовано 29 жовтня 2017. (нім.)
- . на geocities.ws. Архів оригіналу за 9 березня 2017. Процитовано 29 жовтня 2017. (англ.)
- Lucht, Walther — нагороди генерала артилерії Люхта (англ.)
Примітки
- Джерела
- Виноски
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Valter Lyuht nim Walther Lucht nar 26 lyutogo 1882 Berlin pom 18 bereznya 1949 Gajlbronn Baden Vyurtemberg nimeckij voyenachalnik chasiv Tretogo Rejhu general artileriyi Vermahta 1943 Kavaler Zolotogo Ispanskogo hresta z mechami 1939 ta Licarskogo hresta Zaliznogo hresta z dubovim listyam 1945 Uchasnik Pershoyi ta Drugoyi svitovih vijn a takozh Gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi v lavah legionu Kondor Valter LyuhtWalther LuchtNarodzhennya26 lyutogo 1882 1882 02 26 BerlinSmert18 bereznya 1949 1949 03 18 67 rokiv Gajlbronn Baden Vyurtemberg avtomobilna avariya i avtokatastrofa d Krayina Nimecka imperiya Vejmarska respublika Tretij RejhPrinalezhnist Rajhsgeer Rejhsver VermahtVid zbrojnih sil Suhoputni vijskaRid vijskartileriyaOsvitaPrusska vijskova akademiyaRoki sluzhbi1901 1945Zvannya General artileriyiFormuvannyaLegion Kondor 215 ta pihotna diviziyaKomanduvannya87 ma pihotna diviziya 336 ta pihotna diviziya LXVI j rezervnij korpus LXVI j armijskij korpus LXXXII j armijskij korpus XIII j armijskij korpus 11 ta armiyaVijni bitviPersha svitova vijna Gromadyanska vijna v Ispaniyi Druga svitova vijna Shidnij front Rzhevska bitva Druga bitva za Harkiv Voronezko Voroshilovgradska operaciya Operaciya Fishrajer Stalingradska bitva Operaciya Gubertus Operaciya Vintergevitter Serednodonska operaciya Rostovska operaciya Donbaska operaciya Zahidnij front Operaciya Overlord Proriv Liniyi Zigfrida Ardennska operaciya Operaciya Nordvind Rurska operaciyaNagorodiLicarskij hrest Zaliznogo hresta z Dubovim listyam Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasuZolotij nimeckij hrest Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasuGanzejskij hrest Gamburg Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasu Medal Za Ispansku kampaniyu Zolotij Ispanskij hrest z mechamiVoyennij hrest Ispaniya Komandorskij hrest ordena Zaslug Ugorshina Komandor ordena Koroni ItaliyiMedal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Valter Lyuht u VikishovishiBiografiyaVijskova kar yera 27 chervnya 1901 fanen yunker 4 grudnya 1901 fanen yunker unter oficer 27 sichnya 1902 fenrih 18 zhovtnya 1902 lejtenant 18 zhovtnya 1911 oberlejtenant 4 listopada 1914 gauptman 1 grudnya 1925 major 1 kvitnya 1930 oberstlejtenant 1 chervnya 1938 oberst 1 zhovtnya 1940 general major 1 listopada 1942 general lejtenant 1 zhovtnya 1943 general artileriyi Valter Lyuht narodivsya 26 lyutogo 1882 roku u stolici Nimeckoyi imperiyi Berlini U vici 19 rokiv postupiv na vijskovu sluzhbu fanen yunkerom do 1 go shidnoprusskogo polku polovoyi artileriyi 18 zhovtnya 1902 roku otrimav pershe oficerske zvannya lejtenant Sluzhbu prohodiv u 8 j batareyi v misti Lotcen U zhovtni 1913 roku postupiv do Prusskoyi vijskovoyi akademiyi v Berlini Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni jomu dovelosya pripiniti navchannya i povernutisya do svogo polku komandirom batarej Brav aktivnu uchast u boyah na Shidnomu fronti Komanduvav batareyeyu bataljonom artilerijskim divizionom Za zaslugi buv nagorodzhenij Zaliznimi hrestami oboh stupeniv Vijnu zavershiv nachalnikom shtabu 75 yi rezervnoyi diviziyi U pislyavoyennij chas komanduvav 5 yu batareyeyu u 2 mu artilerijskomu polku rejhsveru 1 zhovtnya 1921 roku perevedenij do rejhsministerstva oboroni Vejmarskoyi respubliki v Berlini de vin sluzhbi u vijskovo transportnomu viddilenni do oseni 1924 roku Z zhovtnya 1924 roku prodovzhuvav sluzhbu v Myunheni zgodom povernuvsya na shtabnu posadu do Berlina 1 zhovtnya 1928 roku priznachenij na posadu do shtabu komendanta Glogau 1 zhovtnya 1930 roku jogo pereveli u 5 j artilerijskij polk de priznachili komandirom 1 go divizionu 5 go artilerijskogo polku u Fuldi 31 bereznya 1932 roku Valter Lyuht zvilnivsya z vijskovoyi sluzhbi j zgodom poyihav z grupoyu kolishnih nimeckih oficeriv na choli z G fon Zektom do Kitayu de protyagom troh rokiv buv vijskovim radnikom v armiyi Chan Kajshi Voseni 1937 roku oberst lejtenant V Lyuht povernuvsya na vijskovu sluzhbu i buv vklyuchenij u rozporyadzhennya nachalnika Generalnogo shtabu suhoputnih vijsk U zhovtni 1937 roku jogo vidryadili nachalnikom artileriyi Legionu Kondor sho vidpravlyala nacistska Nimechchina na pidtrimku vijsk Franko Za svoyi zaslugi v Legioni vin buv nagorodzhenij Zolotim Ispanskim hrestom z mechami ta Pislya povernennya do Nimechchini na riznih posadah Do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni ocholiv 215 j artilerijskij polk 215 yi pihotnoyi diviziyi 6 lyutogo stav komandirom 44 go artilerijskogo komanduvannya Arko 44 Bivsya na Zahidnomu fronti 17 lyutogo 1942 roku general majora V Lyuhta priznachili timchasovo komanduvati 87 yu pihotnoyu diviziyeyu kotra vela boyi na Rzhevskomu vistupi a vzhe z 1 bereznya 1942 roku vin stav komandirom 336 yi pihotnoyi diviziyi Cya diviziya perebuvala u skladi okupacijnih vijsk Nimechchini u Franciyi ta dislokuvalas u rajon Nant Mayenn Laval Renn Anzhe de ohoronyala morske uzberezhzhya okupovanoyi Franciyi 7 travnya 1942 roku 336 tu diviziyu perekinuli zalizniceyu do Harkova zvidkilya vona zdijsnila marsh ta zoseredilasya u rajoni Nechayivka Nezhegol Arhangelske Botkino Volokonovka Naprikinci travnya 1942 roku formuvannya u skladi 6 yi armiyi grupi armij Pivden vzyalo uchast u kontrnastupi na Harkivskomu napryamku bilosya za Bilogir ya Olhovatka de strimuvalo sprobi radyanskogo komanduvannya prorvati kilce otochennya navkolo Barvinkove Litom 1942 roku z pochatkom diviziya generala V Lyuhta nastupala na shid na dopomizhnomu napryamku dij zmagalasya z vijskami Chervonoyi armiyi za Korotoyak z voseni utrimuvala oboronni poziciyi na richci Chir Pislya masshtabnogo kontrnastupu radyanskih vijsk pid Stalingradom utrimuvala front na zovnishnomu kilci otochennya 6 yi armiyi po rubezhu Surovikino Pislya rozgromu nimeckih vijsk u Stalingradskomu kotli vidstupala na zahid boyi pid Shahtami Novoshahtinskom Matviyevim Kurganom Lisogorkoyu po rubezhu richki Mius 30 sichnya 1943 roku Valter Lyuht nagorodzhenij Licarskim hrestom Zaliznogo hresta 1496 za uspishni oboronni boyi v rajoni Donu Vzimku vesnoyu 1943 roku general V Lyuht viv oboronni boyi u shidnij Ukrayini na richci Krinka Litom diviziya bilasya za Mariupol Nogajsk Melitopol 22 lipnya 1943 roku jogo perevedeno do Krimu de priznacheno komandirom beregovoyi oboroni Kerchenskoyi protoki 1 zhovtnya 1943 roku prisvoyeno zvannya general artileriyi 20 grudnya 1943 roku generala V Lyuhta priznachili komandirom 66 go rezervnogo korpusu sho buv zoseredzhenij na zahodi Franciyi Z visadkoyu morskogo desantu soyuznikiv u Normandiyi brav uchast v oboronnih boyah 5 serpnya 1944 roku u Klermon Ferran 66 j rezervnij korpus buv pereformovanij na 66 j armijskij korpus 9 sichnya 1945 roku general artileriyi V Lyuht buv nagorodzhenij dubovim listyam dlya Licarskogo hresta Zaliznogo hresta 691 za dosyagnennya v bitvi v Ardennah Na pochatku bereznya 1945 roku vin potrapiv v otochennya z formuvannyami 15 yi armiyi ale z kilkoma sotnyami soldativ zmig prorvatis ta vijti do svoyih vijsk Na pochatku kvitnya 1945 roku jogo priznachili komanduvachem 11 yi armiyi yaka vela boyi u Kasselskomu regioni Pislya kapitulyaciyi armiyi z 20 kvitnya 1945 roku j do kincya vijni V Lyuht buv komandirom 13 go armijskogo korpusu Naprikinci vijni vin potrapiv u polon z yakogo jogo zvilnili v 1948 roci Div takozhGorst fon Mellentin Vilgelm fon Toma Kurt fon Tippelskirh Gerbert Loh Erih MarksLiteraturaFellgiebel Walther Peer 2000 1986 Die Trager des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 1945 Die Inhaber der hochsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile Friedberg Germany Podzun Pallas ISBN 978 3 7909 0284 6 Dermot Bradley Die Generale des Heeres 1921 1945 Band 7 Knabe Luz Biblio Verlag Bissendorf 2004 ISBN 3 7648 2902 8 S 627 629 Patzwall Klaus D Scherzer Veit 2001 Das Deutsche Kreuz 1941 1945 Geschichte und Inhaber Band II Norderstedt Germany Verlag Klaus D Patzwall ISBN 978 3 931533 45 8 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Valter Lyuht na lexikon der wehrmacht de Arhiv originalu za 29 listopada 2017 Procitovano 29 zhovtnya 2017 nim na geocities ws Arhiv originalu za 9 bereznya 2017 Procitovano 29 zhovtnya 2017 angl Lucht Walther nagorodi generala artileriyi Lyuhta angl PrimitkiDzherela Vinoski Komanduvannya vijskovimi formuvannyami ustanovami Tretogo RejhuPoperednik general lejtenant Bogislav fon Shtudnic komandir 87 yi pihotnoyi diviziyi 17 28 lyutogo 1942 Nastupnik general lejtenant Bogislav fon ShtudnicPoperednik general lejtenant komandir 336 yi pihotnoyi diviziyi 1 bereznya 1942 22 lipnya 1943 Nastupnik general majorPoperednik general vid infanteriyi Vilgelm Vetcel komandir 66 go rezervnogo korpusu 1 listopada 1943 5 serpnya 1944 Nastupnik pereformovanij na 66 j akPoperednik sformovanij z 66 go rezervnogo korpusu komandir 66 go armijskogo korpusu 5 serpnya 1944 berezen 1945 Nastupnik general lejtenant German FlerkePoperednik general vid infanteriyi Otto Gitcfeld komanduvach 11 yi armiyi 8 kvitnya kapitulyaciya Nastupnik kapitulyaciyaPoperednik general lejtenant Teodor Tolsdorf komandir 82 go armijskogo korpusu 15 20 kvitnya 1945 Nastupnik general lejtenant Teodor TolsdorfPoperednik general vid infanteriyi Valter Gam komandir 13 go armijskogo korpusu 20 kvitnya kapitulyaciya Nastupnik kapitulyaciya