Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Валер'я́но Пеллеґрі́ні (італ. Valeriano Pellegrini) (приблизно 1663 —18 січня 1746) — італійський співак-кастрат епохи барокової музики XVIII століття. Виступав на оперних сценах Рима, Неаполя, Мантуї, Генуї, П'яченци, Венеції, Ганновера, Брюселя, Дюссельдорфа, Відня, Лондона в операх Геора Фрідріха Генделя, Аґостіно Стеффані, П'єтро Торрі, Джованні Бонончіні, Марк-Антоніо Зіані, Франческо Полларолло, Франческо Ґаспаріні, Антоніо Лотті. Найбільше відомий за співпрацею з композитором Георгом Генделем. Голос Пеллегріні був голосом сопрано з ресурсом у високому регістрі та ідеальною теситурою.
| Валер'яно Пеллеґріні | |
|---|---|
| італ. Valeriano Pellegrini | |
 | |
| Шарж на Валер'яно Пеллеґріні, рисунок П'єра Леона Гезі | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1663 |
| Місце народження | невідоме |
| Дата смерті | 18 січня 1746 |
| Місце смерті | Рим |
| Національність | Італієць |
| Професія | оперний співак |
| Праця в операх | Георга Генделя «Agrippina», «Teseo», «Il Pastor fido» Франческо Полларолло «Lucio Vero» Франческо Каваллі й Джованні Бонончіні «Muzio Scevola» |
| Співацький голос | кастрат-сопрано |
| Інструменти | вокал[d] |
| Жанр | вокал |
 Файли у Вікісховищі | |
Музична кар'єра
День і місце народження Валер'яно Пеллеґріні точно не встановлені. Виростав він у Вероні й Болоньї .
З 1689 по 1696 рік Валер'яно співав у папському хорі Сікстинської капели в Римі. У цей період він з 1690 по 1693 рік виступав, зокрема, для кардинала П'єтро Оттобоні, часто спілкувався з блискучими римськими співаками, зокрема з Вердоні, кастратами Чеккареллі, Джованні Франческо Ґроссі, з яким ледь не побився на дуелі 1692 року після суперечки про те, хто співатиме мотет. Перебуваючи на службі кардинала Альдерано Чібо-Маласпіна, який позичає його на деякий час до Неаполя, Валеріано бере участь у богослужіннях, а також, вірогідно, в оперних виставах, виконаннях ораторій і серенад. Він регулярно відвідував Ганновер, будучи в складі трупи, зібраної 1695 року першим курфюрстом Ганновера Ернстом Августом.
1700 року Пеллеґріні виступав у Мантуї в Італії, де співав разом з молодою , Марією Ландіні в опері «La Forza dell'amicizizia». Наступного року Пеллегріні співав у Генуї в «Театрі дель Фальконе» у двох операх: у «Le gare dell'amore eroico, o sia Il Muzio Scevola» Франческо Каваллі й Джованні Бонончіні та в «Lucio Vero» Франческо Полларолло знову разом з сопрано Ландіні, тенором Джованні Буццолені. У тому ж році він появився перед публікою в П'яченці в театрі «Ducale» в опері Марк-Антоніо Зіані «I rivali generosi» .
З 1702 року він працював при баварському дворі в Мюнхені за платню в 1000 гульденів на рік. Оскільки баварський курфюрст потрапив у фінансові труднощі через війну за іспанську спадщину, Валеріано 1705 року перейшов на службу при дворі пфальцського курфюрста Йоганна Вільгельма в Дюссельдорфі. Там він співав у творах Агостіно Стефані, включаючи головну партію в його опері-пастичо «Arminio» 1707 року, а через два роки як Герольдо в опері «Tassilone». При цьому він мав можливість гастролювати за кордоном.
Так, у Венеції Георг Гендель довірив Пеллеґріні роль Нерона в опері «Агріппіна», у якій співак розкрив свій вокальний хист. Ця опера, прем'єра якої відбулася 26 грудня 1709 року в театрі «Сан-Джованні Ґрізостомо», мала настільки великий успіх у публіки, що витримала аж 27 послідовних вистав. Гендель високо оцінив мистецтво співу Пелеґріні й пізніше запросив його до Лондона, де той виступав у операх Генделя «Teseo» й «Il Pastor fido», маючи найвищу платню в оперній трупі. Валеріяно був одним із небагатьох сопрано-кастратів, яких Гендель використовував як primo uomo у своїх операх. 1713 року Пеллеґріні завершив свої виступи в Лондоні.
До 1716 року Пеллеґріні не поривав музичних зв'язків з Дюссельдорфом, залишаючись там настільки популярним і заслуженим, що курфюрст Йоганн Вільгельм посвятив його в лицарі.
Коли 1728 року Пеллеґріні втратив свій чудовий голос, він завершив кар'єру співака й приступив до духовенства. З 1929 року провадив скромне життя в Римі як священник. Останні роки життя жив з благодійності. Помер 1746 року в злиднях.
Примітки
- Hans Joachim Marx: Händel und seine Zeitgenossen. Eine biographische Enzyklopädie (= Das Händel-Handbuch 1), Teilbd. 2, Laaber-Verlag, 2008, S. 762–764. Hier nach: Rashid-S. Pegah: Zwei Steffani-Studien. Ergänzungen zu Biographie und Werk von Agostino Steffani, in: Claudia Kaufold, Nicole K. Strohmann, Colin Timms (Hrg.): Agostino Steffani: Europäischer Komponist, hannoverscher Diplomat und Bischof der Leibniz-Zeit, Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen, 2017, S. 169–183, hier: 176 (siehe auch Fußnote 36), online in Auszügen als Google-Book (Abruf am 28. Juli 2020)
- Enrico Celani: I Cantori della Cappella Pontificia nei Secoli XVI-XVIII, in: Rivista musicale italiana 16, 1909, S. 55–111, hier: S. 69. Hier nach: Juliane Riepe: Sänger in der Kirche, Zur Praxis in italienischen Musikzentren des 18. Jahrhunderts, S. 67 (Fußnote 74), online auf Academia (Abruf am 1. August 2020)
- Valeriano PELLEGRINI. https://www.quellusignolo.fr/pages/.
- La forza dell'amicizia. Sistema informativo Corago.
- Le gare dell'amore eroico, o sia Il Muzio Scevola. Sistema informativo Corago.
- Lucio Vero. Sistema informativo Corago.
- I rivali generosi. Sistema informativo Corago.
- Martin Pearlman (2015). George Frideric Handel:Agrippina.
- John Rosselli. Singers of italian Opera: the history of a profession. — Cambridge University Press, 1995. — P. 32–55.
Джерела
- Enrico Celani. I Cantori della Cappella Pontificia nei Secoli XVI–XVIII. — Rivista musicale italiana 16. — 1909. — P. 55–111.
- Valeriano PELLEGRINI. https://www.quellusignolo.fr/pages/.
- John Rosselli. Singers of italian Opera: the history of a profession. — Cambridge University Press, 1995. — P. 32–55.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Valer ya no Pellegri ni ital Valeriano Pellegrini priblizno 1663 18 sichnya 1746 italijskij spivak kastrat epohi barokovoyi muziki XVIII stolittya Vistupav na opernih scenah Rima Neapolya Mantuyi Genuyi P yachenci Veneciyi Gannovera Bryuselya Dyusseldorfa Vidnya Londona v operah Geora Fridriha Gendelya Agostino Steffani P yetro Torri Dzhovanni Bononchini Mark Antonio Ziani Franchesko Pollarollo Franchesko Gasparini Antonio Lotti Najbilshe vidomij za spivpraceyu z kompozitorom Georgom Gendelem Golos Pellegrini buv golosom soprano z resursom u visokomu registri ta idealnoyu tesituroyu Valer yano Pellegriniital Valeriano PellegriniSharzh na Valer yano Pellegrini risunok P yera Leona GeziSharzh na Valer yano Pellegrini risunok P yera Leona GeziOsnovna informaciyaData narodzhennya1663 1663 Misce narodzhennyanevidomeData smerti18 sichnya 1746 1746 01 18 Misce smertiRimNacionalnistItaliyecProfesiyaopernij spivakPracya v operahGeorga Gendelya Agrippina Teseo Il Pastor fido Franchesko Pollarollo Lucio Vero Franchesko Kavalli j Dzhovanni Bononchini Muzio Scevola Spivackij goloskastrat sopranoInstrumentivokal d Zhanrvokal Fajli u VikishovishiMuzichna kar yeraDen i misce narodzhennya Valer yano Pellegrini tochno ne vstanovleni Virostav vin u Veroni j Bolonyi Z 1689 po 1696 rik Valer yano spivav u papskomu hori Sikstinskoyi kapeli v Rimi U cej period vin z 1690 po 1693 rik vistupav zokrema dlya kardinala P yetro Ottoboni chasto spilkuvavsya z bliskuchimi rimskimi spivakami zokrema z Verdoni kastratami Chekkarelli Dzhovanni Franchesko Grossi z yakim led ne pobivsya na dueli 1692 roku pislya superechki pro te hto spivatime motet Perebuvayuchi na sluzhbi kardinala Alderano Chibo Malaspina yakij pozichaye jogo na deyakij chas do Neapolya Valeriano bere uchast u bogosluzhinnyah a takozh virogidno v opernih vistavah vikonannyah oratorij i serenad Vin regulyarno vidviduvav Gannover buduchi v skladi trupi zibranoyi 1695 roku pershim kurfyurstom Gannovera Ernstom Avgustom Inter yer Teatru del Falkone v Genuyi na fotografiyi pershoyi polovini 1900 h rokiv 1700 roku Pellegrini vistupav u Mantuyi v Italiyi de spivav razom z molodoyu Mariyeyu Landini v operi La Forza dell amicizizia Nastupnogo roku Pellegrini spivav u Genuyi v Teatri del Falkone u dvoh operah u Le gare dell amore eroico o sia Il Muzio Scevola Franchesko Kavalli j Dzhovanni Bononchini ta v Lucio Vero Franchesko Pollarollo znovu razom z soprano Landini tenorom Dzhovanni Buccoleni U tomu zh roci vin poyavivsya pered publikoyu v P yachenci v teatri Ducale v operi Mark Antonio Ziani I rivali generosi Inter yer teatru San Dzhovanni Grizostomo na chas prem yeri operi Gendelya Agrippina 1709 roku za uchastyu Valer yano Pellegrini gravyura Vinchenco Mariya Koronelli Z 1702 roku vin pracyuvav pri bavarskomu dvori v Myunheni za platnyu v 1000 guldeniv na rik Oskilki bavarskij kurfyurst potrapiv u finansovi trudnoshi cherez vijnu za ispansku spadshinu Valeriano 1705 roku perejshov na sluzhbu pri dvori pfalcskogo kurfyursta Joganna Vilgelma v Dyusseldorfi Tam vin spivav u tvorah Agostino Stefani vklyuchayuchi golovnu partiyu v jogo operi pasticho Arminio 1707 roku a cherez dva roki yak Geroldo v operi Tassilone Pri comu vin mav mozhlivist gastrolyuvati za kordonom Tak u Veneciyi Georg Gendel doviriv Pellegrini rol Nerona v operi Agrippina u yakij spivak rozkriv svij vokalnij hist Cya opera prem yera yakoyi vidbulasya 26 grudnya 1709 roku v teatri San Dzhovanni Grizostomo mala nastilki velikij uspih u publiki sho vitrimala azh 27 poslidovnih vistav Gendel visoko ociniv mistectvo spivu Pelegrini j piznishe zaprosiv jogo do Londona de toj vistupav u operah Gendelya Teseo j Il Pastor fido mayuchi najvishu platnyu v opernij trupi Valeriyano buv odnim iz nebagatoh soprano kastrativ yakih Gendel vikoristovuvav yak primo uomo u svoyih operah 1713 roku Pellegrini zavershiv svoyi vistupi v Londoni Do 1716 roku Pellegrini ne porivav muzichnih zv yazkiv z Dyusseldorfom zalishayuchis tam nastilki populyarnim i zasluzhenim sho kurfyurst Jogann Vilgelm posvyativ jogo v licari Koli 1728 roku Pellegrini vtrativ svij chudovij golos vin zavershiv kar yeru spivaka j pristupiv do duhovenstva Z 1929 roku provadiv skromne zhittya v Rimi yak svyashennik Ostanni roki zhittya zhiv z blagodijnosti Pomer 1746 roku v zlidnyah PrimitkiHans Joachim Marx Handel und seine Zeitgenossen Eine biographische Enzyklopadie Das Handel Handbuch 1 Teilbd 2 Laaber Verlag 2008 S 762 764 Hier nach Rashid S Pegah Zwei Steffani Studien Erganzungen zu Biographie und Werk von Agostino Steffani in Claudia Kaufold Nicole K Strohmann Colin Timms Hrg Agostino Steffani Europaischer Komponist hannoverscher Diplomat und Bischof der Leibniz Zeit Vandenhoeck amp Ruprecht Gottingen 2017 S 169 183 hier 176 siehe auch Fussnote 36 online in Auszugen als Google Book Abruf am 28 Juli 2020 Enrico Celani I Cantori della Cappella Pontificia nei Secoli XVI XVIII in Rivista musicale italiana 16 1909 S 55 111 hier S 69 Hier nach Juliane Riepe Sanger in der Kirche Zur Praxis in italienischen Musikzentren des 18 Jahrhunderts S 67 Fussnote 74 online auf Academia Abruf am 1 August 2020 Valeriano PELLEGRINI https www quellusignolo fr pages La forza dell amicizia Sistema informativo Corago Le gare dell amore eroico o sia Il Muzio Scevola Sistema informativo Corago Lucio Vero Sistema informativo Corago I rivali generosi Sistema informativo Corago Martin Pearlman 2015 George Frideric Handel Agrippina John Rosselli Singers of italian Opera the history of a profession Cambridge University Press 1995 P 32 55 DzherelaEnrico Celani I Cantori della Cappella Pontificia nei Secoli XVI XVIII Rivista musicale italiana 16 1909 P 55 111 Valeriano PELLEGRINI https www quellusignolo fr pages John Rosselli Singers of italian Opera the history of a profession Cambridge University Press 1995 P 32 55