Вайраг'я (санскр. वैराग्य - «зречення», «відчуженість») - санскритський термін, використовуваний в індійської філософії для позначення зречення від страждань і насолод матеріального світу. Індійські філософи часто вказують на Вайраг'я як на засіб досягнення мокші.
Вайраг'я це складне слово, утворене при з'єднанні вай - «висихати, висушувати» + рага- «колір, пристрасть, почуття, емоції, інтерес». Значення терміна як «иссушение пристрастей» дає Вайраг'я загальне значення аскетичної відреченості від речей, які є причиною прихильності для більшості людей. Аскета, який підкорив свої пристрасті і управляє своїми бажаннями, називають вайрагіка.
Концепція Вайраг'я зустрічається на «Йога-сутрах» Патанджалі, де поряд з абхьяса (практикою) вайраг'я оголошується ключем до управління розумом. Вайраг'я згадується три рази на «Бхагавад-гіти», де говориться, що за допомогою Вайраг'я можливо поставити під контроль неспокійний розум.
Макс Мюллер зазначає: «Цікаво бачити, як глибоко входить у повсякденне життя індусів ця ідея про Вайраг'я (бесстрастии). Про нього постійно говориться як про вищу властивості не тільки аскета, але будь-якої людини. Іноді це безпристрасність позначає тільки те, що ми називаємо рівним і стриманим характером дійсного джентльмена, але воно означає також зречення від світу у вищій мірі і повне зречення від усіх егоїстичних бажань ».
Вайраг'я - (зречення) неможлива без Тьягу - (жертви), а це означає наявність Лакша -(цілі, на яку спрямований практикуючий) і того, в ім'я чого ця вайраг'я і жертвування чимось. Весь Всесвіт - це Шакті, і проявлені у ній тіла людей - також частина вселенської Шакті. Кундаліні створює і підтримує тіла. Бгакті важлива, тому що допомагає очистити свідомість від усього наносного, обтяжливого, і в чистій свідомості ми можемо по-іншому дивитися на природу всього сущого. Без бгакті знайти такий рівень неможливо. Бгакті розкриває здатність сприймати, вчитися і осягати, це важливо для справжнього адепта, який хоче практикувати Садхану, здатну привести до йогическим досконалостям. Бгакті для йога - це, в першу чергу, відданість Гуру і шляху, який він вибрав. Бгакті означає цілеспрямованість і здатність не звертати з обраного шляху, бгакті - це іччха-шакті, адеш, це те, що спрямоване на усвідомлення свого зв'язку з Параматма. Це відбувається постійно за допомогою нітья-Садхани. Бгакті полягає у стійкості у виборі, звичайно, при цьому завжди будуть зміни в усьому, але потрібно знати, що є самим головним, а що - другорядним
Сходи Вайраг'я
Існують чотири ступені Вайраг'я:
- Ятамана - це спроба утримати розум від потурання чуттєвим звичкам;
- В'ятірека - на цій стадії деякі об'єкти зберігають привабливість, і з нею необхідно боротися. Поступово вайраг'я виробляється по відношенню і до цих об'єктів. Потім відбувається визрівання Вайраг'я;
- Екендрія - почуття заспокоєні і підпорядковані, але розум все ще відчуває прихильність (рага) або огиду (двеша) до об'єктів. Іншими словами, розум функціонує незалежно від інших індрій (почуттів);
- Васірара - цього найвищого ступеня Вайраг'я об'єкти повністю втрачають привабливість. Почуття абсолютно спокійні. Розум також вільний від уподобань (рага) і відрази (двеша).
Примітки
- Apte,A Practical Sanskrit Dictionary, p. 891.
- YS 1.12, «abhyāsa-vairāgyabhyāṁ tannirodhaḥ»
- 6.35, 13.8, 18.52
- books/mullm01/index.htm Max Müller. The Six Systems of Indian Philosophy [ 23 квітня 2011 у Wayback Machine.]. L.: Longmans, Green and C °, 1899; М.: Мистецтво, 1995; К.: PSYLIB, 2009
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vajrag ya sanskr व र ग य zrechennya vidchuzhenist sanskritskij termin vikoristovuvanij v indijskoyi filosofiyi dlya poznachennya zrechennya vid strazhdan i nasolod materialnogo svitu Indijski filosofi chasto vkazuyut na Vajrag ya yak na zasib dosyagnennya mokshi Vajrag ya ce skladne slovo utvorene pri z yednanni vaj visihati visushuvati raga kolir pristrast pochuttya emociyi interes Znachennya termina yak issushenie pristrastej daye Vajrag ya zagalne znachennya asketichnoyi vidrechenosti vid rechej yaki ye prichinoyu prihilnosti dlya bilshosti lyudej Asketa yakij pidkoriv svoyi pristrasti i upravlyaye svoyimi bazhannyami nazivayut vajragika Koncepciya Vajrag ya zustrichayetsya na Joga sutrah Patandzhali de poryad z abhyasa praktikoyu vajrag ya ogoloshuyetsya klyuchem do upravlinnya rozumom Vajrag ya zgaduyetsya tri razi na Bhagavad giti de govoritsya sho za dopomogoyu Vajrag ya mozhlivo postaviti pid kontrol nespokijnij rozum Maks Myuller zaznachaye Cikavo bachiti yak gliboko vhodit u povsyakdenne zhittya indusiv cya ideya pro Vajrag ya besstrastii Pro nogo postijno govoritsya yak pro vishu vlastivosti ne tilki asketa ale bud yakoyi lyudini Inodi ce bezpristrasnist poznachaye tilki te sho mi nazivayemo rivnim i strimanim harakterom dijsnogo dzhentlmena ale vono oznachaye takozh zrechennya vid svitu u vishij miri i povne zrechennya vid usih egoyistichnih bazhan Vajrag ya zrechennya nemozhliva bez Tyagu zhertvi a ce oznachaye nayavnist Laksha cili na yaku spryamovanij praktikuyuchij i togo v im ya chogo cya vajrag ya i zhertvuvannya chimos Ves Vsesvit ce Shakti i proyavleni u nij tila lyudej takozh chastina vselenskoyi Shakti Kundalini stvoryuye i pidtrimuye tila Bgakti vazhliva tomu sho dopomagaye ochistiti svidomist vid usogo nanosnogo obtyazhlivogo i v chistij svidomosti mi mozhemo po inshomu divitisya na prirodu vsogo sushogo Bez bgakti znajti takij riven nemozhlivo Bgakti rozkrivaye zdatnist sprijmati vchitisya i osyagati ce vazhlivo dlya spravzhnogo adepta yakij hoche praktikuvati Sadhanu zdatnu privesti do jogicheskim doskonalostyam Bgakti dlya joga ce v pershu chergu viddanist Guru i shlyahu yakij vin vibrav Bgakti oznachaye cilespryamovanist i zdatnist ne zvertati z obranogo shlyahu bgakti ce ichchha shakti adesh ce te sho spryamovane na usvidomlennya svogo zv yazku z Paramatma Ce vidbuvayetsya postijno za dopomogoyu nitya Sadhani Bgakti polyagaye u stijkosti u vibori zvichajno pri comu zavzhdi budut zmini v usomu ale potribno znati sho ye samim golovnim a sho drugoryadnimShodi Vajrag yaIsnuyut chotiri stupeni Vajrag ya Yatamana ce sproba utrimati rozum vid poturannya chuttyevim zvichkam V yatireka na cij stadiyi deyaki ob yekti zberigayut privablivist i z neyu neobhidno borotisya Postupovo vajrag ya viroblyayetsya po vidnoshennyu i do cih ob yektiv Potim vidbuvayetsya vizrivannya Vajrag ya Ekendriya pochuttya zaspokoyeni i pidporyadkovani ale rozum vse she vidchuvaye prihilnist raga abo ogidu dvesha do ob yektiv Inshimi slovami rozum funkcionuye nezalezhno vid inshih indrij pochuttiv Vasirara cogo najvishogo stupenya Vajrag ya ob yekti povnistyu vtrachayut privablivist Pochuttya absolyutno spokijni Rozum takozh vilnij vid upodoban raga i vidrazi dvesha PrimitkiApte A Practical Sanskrit Dictionary p 891 YS 1 12 abhyasa vairagyabhyaṁ tannirodhaḥ 6 35 13 8 18 52 books mullm01 index htm Max Muller The Six Systems of Indian Philosophy 23 kvitnya 2011 u Wayback Machine L Longmans Green and C 1899 M Mistectvo 1995 K PSYLIB 2009