У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Алісов Алісов Вадим Валентинович рос Алисов Вадим Валентинович 20 люто

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Алісов.

Алісов Вадим Валентинович (рос. Алисов Вадим Валентинович; 20 лютого 1941(19410220), Київ, УРСР, СРСР — 9 травня 2021, Москва, Росія) — радянський і російський кінооператор-постановник. Заслужений діяч мистецтв РФ (1992). Народний артист Росії (2001). Кавалер Ордена Дружби (26.08.2020) — за великий внесок у розвиток вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну плідну діяльність.

Алісов Вадим ВалентиновичДата народження20 лютого 1941Місце народженняКиїв, СРСРДата смерті9 травня 2021 (80 років)Місце смертіМосква, РосіяПохованняТроєкуровське кладовищеГромадянство

СРСР

РосіяAlma materВсеросійський державний інститут кінематографіїПрофесіякінооператор, оператор-постановникКар'єра1968—2015ЗакладВсеросійський державний інститут кінематографіїНагороди

IMDbID 0019711

Член Спілки кінематографістів СРСР (Москва), член Президії Російської Академії кінематографічних мистецтв «Ніка», входив до складу Ради Академії (секція кінооператорів).

Біографічні відомості

З 1958 року працював на кіностудії «Мосфільм» асистентом оператора.

Закінчив операторський факультет ВДІКу (1977, заочне відділення), захистився фільмом «Транссибірський експрес» (реж. Е. Уразбаєв).

Оператор багатьох фільмів Ельдара Рязанова, над фільмами якого починав працювати як асистент оператора («Зигзаг удачі»), другий оператор («Гараж») і продовжив як оператор-постановник.

Працював з іменитими режисерами — Петром Тодоровським, Леонідом Гайдаєм, Володимиром Меньшовим, Всеволодом Шиловським, та ін.

У 1980-ті роки читав курси лекцій і проводив практичні заняття з «Основ операторської майстерності» на режисерському відділенні .

Професор кафедри операторської майстерності ВДІКу. У 2010-і роки керував майстернєю кінооператорського факультету Московського Інститут Телебачення і Радіо «Останкіно».

Пішов з життя 9 травня 2021 року в Москві через тромб, що відірвався. Прощання з В. Алісовим пройшло 13 травня в Центральному будинку кіно. Похований поруч з матір'ю на Троєкуровському кладовищі.

Родина

Мати: Алісова Ніна Улянівна (1915, Київ — 1996, Москва) — радянська актриса театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1950). Найбільш відома головною роллю в картині Якова Протазанова «Безприданниця» (1936).
Батько: Кадочников Валентин Іванович (1912—1942) — радянський кінорежисер, художник.
- Сестра: Лариса Кадочникова (нар. 1937, Москва) — радянська і українська актриса театру і кіно, лауреат Державної премії України імені Тараса Григоровича Шевченка (1991). Народна артистка України (1992).

Фільмографія

«Зигзаг удачі» (1968, асистент оператора, реж. Е. Рязанов)
«Чисто англійське вбивство» (1974, асистент оператора у співавт; реж. )
«Іронія долі» (1975, асистент оператора, реж. Е. Рязанов)
«Гараж» (1979, 2-й оператор, реж. Е. Рязанов)

Оператор-постановник:

«Транссибірський експрес» (1977, реж. Е. Уразбаєв)
«У день свята» (1978, реж. П. Тодоровський)
«Чоловіки та жінки» (1979, к/м, реж. С. Алібекова)
«Санта Есперанса» (1979, реж. С. Аларкон)
«Громадянин Льошка» (1980, реж. В. Крючков)
(1980, к/м, реж. І. Диховичний)
«Здоровань»/ рос. «Крепыш» (1981, реж. О. Згуріді, )
«Дивись в обидва!» (1981, реж. В. Мартинов, Е. Уразбаєв)
«Елія Ісаакович і Маргарита Прокопівна» (1981, к/м, реж. І. Диховичний)
«Вокзал для двох» (1982, реж. Е. Рязанов)
«Жорстокий романс» (1984, реж. Е. Рязанов)
«Із життя Потапова» (1985, реж. М. Скуйбін)
«Там, де нас немає» (1986, реж. )
«Улюбленець публіки» (1985, реж. О. Згуріді, )
«Забута мелодія для флейти» (1987, реж. Е. Рязанов)
«Дорога Олено Сергіївно» (1988, реж. Е. Рязанов)
«Бомж. Без певного місця проживання» (1988, реж. М. Скуйбін)
«Облога» / ალყა (1989, реж. )
«Моя морячка» (1990, реж. )
«Аферисти» (1990, реж. В. Шиловський)
«Повість непогашеного місяця» (1990, реж. Є. Цимбал)
«Агенти КДБ теж закохуються» (1991, реж. С. Аларкон)
«Лінія смерті» (1991, реж. В. Шиловський)
«На Дерибасівській гарна погода, або На Брайтон-Біч знову йдуть дощі» (1992, останній фільм реж. Л. Гайдая)
(1992, реж. Є. Леонов-Гладишев, )
(1992, реж. )
«Анна: від 6 до 18» (1993, у співавт.; док. фільм, реж. М. Михалков)
(1993, реж. В. Шиловський)
(1994, реж. В. Шиловський)
«Ширлі-мирлі» (1995, реж. В. Меньшов)
«Привіт, дурні!» (1996, у співавт.; реж. Е. Рязанов)
«100 фільмів про Москву»: «Любов до батьківських трун…», «Солодка казка» (1997, док. фільми)
«Сни Сталкера» (1998, док. фільм, реж. Є. Цимбал)
(2000, у співавт., реж. О. Бородянський, Б. Гіллер)
(2000, реж. В. Фокін)
(2000, реж. В. Меньшов)
«Зупинка на вимогу» (2000, т/с, реж. Д. Файзієв)
«Зупинка на вимогу 2» (2001, т/с, реж. Д. Файзієв)
(2001, у співавт., реж. С. Газаров, Д. Файзієв)
(2002, т/с, у співавт. (допомога в зйомках в Москві), реж. А. Адабаш'ян)
«Євлампія Романова. Слідство веде дилетант-1» (2003, т/с, реж. В. Морозов)
(2003, т/с, реж. О. Циплакова)
(2004, т/с, реж. )
«Хлопці зі сталі» (2004, т/с)
«Проти течії» (2004, т/с, реж. А. Матешко)
«Брежнєв» (2005, т/с, у співавт., реж. )
«Андерсен. Життя без любові» (2006, у співавт.; реж. Е. Рязанов)
(2006, т/с, реж. Мурад Алієв)
(2007, у співавт.)
(2007, т/с, реж. Мурад Алієв, Усман Сапаров)
(2007, т/с, реж. С. Газаров)
«Застава Жиліна» (2008, т/с, реж. В. Пічул)
«Дві долі-4. Нове життя» (2008, т/с, у співавт., реж. В. Краснопольський, В. Усков)
(2008, у співавт., реж. М. Пореченков, К. Победінська)
(2009, т/с, реж. Мурад Алієв)
(2009, реж. )
(2010, т/с, реж. )
(2011, у співавт., реж. О. Бичкова)
(2011, т/с, у співавт., реж. Мурад Алієв, Дмитро Матов)
(2013, реж. Ю. Гусман)
(2013, т/с)
«Кодекс честі-6» (2013, т/с, реж. Мурад Алієв, Олег Штром)
«Кодекс честі-7» (2014, т/с, реж. В. Нахабцев (мол.), В. Скородумов)
(2015, т/с, у співавт.; реж. Сергій Алдонін, Олександр Імакін) та ін.

Примітки

. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 13 серпня 2021.
. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 13 серпня 2021.
Энциклопедия кино (2010): Алисов Вадим Валентинович [ 6 жовтня 2021 у Wayback Machine.](рос.)

Джерела

Операторы Советского кино // Справочник / Госфильмофонд России / сост. Н. М. Чемоданова. — М.: Киновек, 2011. — С. 14—15. — 418 с. — 500 экз. — . (рос.)

Посилання

Алисов Вадим Валентинович. [ 9 травня 2021 у Wayback Machine.] cinema.mosfilm.ru. Мосфильм (рос.)
Фільмографія на kino-teatr.ru [ 13 серпня 2021 у Wayback Machine.](рос.)

[1] . Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 13 серпня 2021.

[2] . Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 13 серпня 2021.

[3] Энциклопедия кино (2010): Алисов Вадим Валентинович [ 6 жовтня 2021 у Wayback Machine.](рос.)