Євген Борисович Леонов-Гладишев (нар. 24 січня 1952, Вільнюс, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР) — радянський і російський актор театру і кіно, кінорежисер. Заслужений артист Російської Федерації (1993). Народний артист Російської Федерації (2007), лауреат премії Ленінського комсомолу.
Леонов-Гладишев Євген Борисович | |
---|---|
Евгений Борисович Леонов-Гладышев | |
Ім'я при народженні | Євген Борисович Леонов |
Дата народження | 24 січня 1952 (72 роки) |
Місце народження | Вільнюс, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР |
Громадянство | СРСР Росія |
Alma mater | Російський державний інститут сценічних мистецтв (1973) |
Професія | актор, кінорежисер |
Кар'єра | 1972 — дотепер |
Напрям | театр, кіно |
Нагороди | |
IMDb | ID 0503097 |
Біографія
Євген Борисович Леонов народився 24 січня 1952 року в Вільнюсі.
У 1969 році, обравши акторську кар'єру, вступив до ЛДІТМіК.
У 1972 році, ще будучи студентом, дебютував у кіно, вперше з'явившись на екрані в дитячій пригодницькій драмі режисера Радомира Василевського («Увімкніть північне сяйво»).
У 1973 році закінчив акторський факультет Ленінградського державного інституту театру, музики і кінематографії (ЛДІТМіК) (майстерня Василя Васильовича Меркур'єва та Ірини Всеволодівни Мейєрхольд), після чого був прийнятий актором на кіностудію «Ленфільм».
Спочатку знімався під прізвищем Леонов, але з картини «Дорослий син» (1979) додав дівоче прізвище матері, ставши Леоновим-Гладишевим, аби в титрах не було збігів з його тезкою — знаменитим актором Євгеном Леоновим.
У картину «Место встречи изменить нельзя» (1979) Євгена Леонова-Гладишева запросили, коли він знімався на «Одеській кіностудії». Спочатку йому запропонували пробу на одну з головних ролей — Володі Шарапова. Але худрада його кандидатуру не затвердила, і роль дісталася (Володимиру Конкіну). Замість цього режисер Станіслав Говорухін запропонував Євгену маленьку роль оперативника Васі Векшина.
З початку 1980-х років актор займається дублюванням іноземних фільмів.
У 1992 році Євген вперше спробував себе в режисурі, поставивши в співавторстві з Віктором Трахтенбергом соціальну драму «Вища міра» за повістю Євгена Козловського «Бокс».
З 1999 року є президентом Гільдії кіноакторів міста Санкт-Петербурга.
У 2010 році в складі делегації російських акторів, до складу якої також входили Сергій Кошонін та Георгій Штиль, зустрічався з конструктором стрілецької зброї Михайлом Калашниковим в місті Іжевську. В результаті був знятий фільм про легендарного конструктора «Честь маю».
У листопаді 2015 року нагороджений орденом «За зміцнення духовної спадщини людства», SHA IRC Ізраїль. Нагорода була вручена в Санкт-Петербурзі в театрі естради імені А. Райкіна.
16 серпня 2018 року актор був госпіталізований через черепно-мозкову травму, отриману в результаті падіння на вулиці.
Особисте життя
У 1972 році одружився з однокурсницею Людмилою Фірсовою (1948—2003), з якою прожив разом 23 роки. Син Артем Євгенович Леонов-Гладишев (нар.. 1979), закінчив Інститут культури, займається туристичним бізнесом. Онука — Олександра Артемівна Леонова (нар.. 2018).
Із другою дружиною — Тетяною — прожив 18 років.
Третя дружина — Олена Скрипкіна, кандидат історичних наук.
Творчість
Ролі в театрі
- «Діти сонця» в Театрі на Василівському
- «Безприданниця» в Театрі на Василівському
- «Ідіот» в Театрі на Василівському
- «Інтим не пропонувати» в Театрі естради
Фільмографія
- 1966 — Республіка ШКІД — безпризорник
- 1972 — (Увімкніть північне сяйво) — Сергій Коновалов
- 1973 — Докер — Гриша Петушков «Докер»
- 1973 — Повернутий рік — Валентин Молодцов
- 1973 — (У те далеке літо) — епізод (в титрах Є. Леонов)
- 1973 — Народжена революцією («Комісар міліції розповідає») — Смирнов, лейтенант
- 1975 — (Фронт без флангів) — Семен Бондаренко, (в титрах - Євген Леонов)
- 1975 — (Пам'ять) — приятель Олега Болдіна, (немає в титрах)
- 1975 — (Одинадцять надій) — Костянтин Косичкін, футболіст, захисник (в титрах — Є. Леонов)
- 1975 — Я — Водолаз-2 — Сергій Нікитенко
- 1976 — Хвилі Чорного моря — Петя Бачей (в юності)
- 1977 — Вороги — епізод
- 1977 — Медовий тиждень у жовтні — Гліб, чоловік Наталії
- 1977 — (Фронт за лінією фронту) — Семен Бондаренко
- 1977 — Ненависть — Мітя Буліга
- 1978 — Артем — (Микола Руднєв)
- 1978 — Сибіріада — Олексій Устюжанин (в 1940-ві роки)
- 1978 — Маршал революції — Абдухай
- 1978 — Траса — водій Миша
- 1979 — Забудьте слово «смерть» — Дмитро Поліщук
- 1979 — Дорослий син — Андрій Шульгін
- 1979 — (Санта Есперанса) — Мігель Анхель
- 1979 — Місце зустрічі змінити не можна — Василь Векшин, оперативник з Ярославля, убитий заточкою на лавці біля трамвайної зупинки (в титрах — Євген Леонов)
- 1980 — (Корпус генерала Шубникова) — Микола Мальцев, старший лейтенант
- 1980 — Червоні погони — Олександр Іванович Санчілов, лейтенант
- 1981 — (Фронт в тилу ворога) — Семен Бондаренко
- 1982 — (Падіння Кондора) — Мануель, охоронець військового диктатора
- 1982 — Сеанс одночасної гри — Фома Багров, таксист
- 1983 — Молоді люди — Василь Самохін
- 1983 — Люди і дельфіни — Полєсов Віктор, новий співробітник лабораторії, студент-заочник за фахом інженер-електронник
- 1983 — Інспектор Лосєв — Андрій, одеський оперативник
- 1983 — (На перевалі не стріляти!) — Гладишев / Умаров
- 1984 — Вогні — Ананьєв Микола Анастасійович, інженер-шляховик
- 1984 — (Горобинові ночі) — Саньок
- 1984 — (Челюскінці) — Борис Могилевич, завгосп наукової експедиції
- 1984 — Перша кінна — Іван Тюленєв
- 1985 — (Салон краси) — Вадим Олексійович Плотніков, ведучий майстер столичної парикмахерської № 84
- 1985 — (Секунда на подвиг) — Сергій (немає в титрах)
- 1986 — Особистий інтерес — Юра, чоловік Олени
- 1986 — (Нагородити (посмертно)) — Андрій Калашников, товариш дитинства Юрія Сосніна
- 1986 — (Державний кордон. Фільм № 5: Рік Сорок перший) — Віктор Бєлов, молодший політрук прикордонних військ
- 1987 — (І завтра жити) — Григорій
- 1987 — (Причали) — Гриша Зароков
- 1989 — (Інтердівчинка) — епізод (немає в титрах)
- 1990 — (Червоне вино перемоги) — Саша
- 1990 — Фуфель — художник Віктор Лаіин
- 1991 — (Брюнетка за 30 копійок) — референт
- 1991 — Моя сусідка — Алік
- 1991 — (Сім'янин) — Степан, далекобійник, напарник Василя Коливанова
- 1992 — 22 червня, рівно о 4 годині… — товариш Брагіна, полковник кавалерії
- 1992 — Алмази шаха («Фатальні діаманти») — Михайло
- 1992 — Вища міра
- 1992 — Ключ — слідчий Василь Федорович
- 1993 — Не хочу одружитися! — Олександр (Шурик) Ілліч Цветов, пластичний хірург і головний лікар клініки пластичної хірургії «Пігмаліон»
- 1994 — Народжені згори — Іван Бондар
- 1994 — Трень-брень — таксист
- 2000 — 2005 — Убивча сила — Анатолій Павлович Шишкін, майор, начальник відділу по розкриттю вбивств (далі — підполковник, начальник РУВС)
- 2002 — Моя межа — єгер Поліщук
- 2003 — Гра без правил — Ян
- 2004 — Втратили сонце — начальник служби безпеки, (озвучив Володимир Маслаков)
- 2005 — «Привіт» з циклу «Поет і час» — давній знайомий поетеси
- 2005 — Загибель імперії — Шиленко, есер
- 2005 — Лабіринти розуму — майор Романов
- 2005 — (Майстер і Маргарита) — начальник філії видовищної комісії на Ваганьковському провулку
- 2005 — Сім'я — Андрєєв
- 2006 — Бандитський Петербург-8 — Сергій Миколайович Чванов, головний бухгалтер
- 2006 — Отаман — Юрій Воронін, колишній професійний військовий, десантник, що пройшов Афганістан та інші «гарячі точки»
- 2006 — Великі дівчатка — дантист, (18-та серія)
- 2006 — Клініка — Василь Петров, кримінальний авторитет на прізвисько «Боцман»
- 2006 — Термінал — Сергій Миколайович Чванов, головний бухгалтер компанії «Балтік-Ойл»
- 2006 — Хустки — Красильников
- 2006 — Просто пощастило
- 2007 — Біла стріла — Віктор Фоменко
- 2007 — Виклик-3 — Володимир Миколайович Журавльов, «Нумизмат», кримінальний авторитет
- 2007 — Група «Zeta» — Курагін
- 2007 — Морські дияволи-2 — адмірал Бекетов, аташе
- 2008 — Батюшка — Федір Удалов, дільничний
- 2008 — Руда — Артем Васильович Тарасов, батько Саші
- 2008 — Августійший посол
- 2009 — Аннушка — батько Юри
- 2009 — Десантура — полковник Ситін
- 2009 — Любов під грифом «Цілком таємно» — 2 - прокурор Олександр Федорович Колбишев
- 2009 — Легенда про Ольгу — Рабін, співробітник НКВД, генерал-майор
- 2009 — Коли розтанув сніг — Аркадій Самойлович Китаєв, викладач в університеті
- 2009 — Вердикт — Віктор Вікторович, суддя
- 2009 — Жити спочатку — Борис Львович, директор школи
- 2009 — Фатальний подібність — Анатолій Семенович Грибанов, бізнесмен
- 2009 — Шпильки-2 — генерал Носов
- 2010 — Слово жінці — Андрій Ананьєв
- 2010 — Родинний дім — Сан Санич Світличний, лікар
- 2011 — А щастя десь поряд — Кім Забєлін, друг юності Флори
- 2011 — Захист свідків — Синюгін, підполковник міліції
- 2011 — Маяковський. Два дня — голова (РАПП)
- 2012 — Вулиці розбитих ліхтарів — Губа, (23-тя серія)
- 2013 — Топтуни — Михайло Андрійович Кіндрась, полковник
- 2013 — Гість — Костянтин Іванович Яковенко, справжній батько Віри
- 2013 — Легенда для спершись — Борис Борисович Платонов, тренер автогонщиків
- 2013 — Дочекатися любові — Іван Андрійович Макаров, батько Лесі
- 2013 — Особливості національної маршрутки — Борис Борисович Платонов, тренер автогонщиків
- 2013 — ППС-2 — Арсеній (23-тя серія)
- 2014 — Дізнавач 2 — Єгор Петрович Хоменко, (9-та серія)
- 2015 — Ленінград 46 — Гнат Павлович Мордвинов, брат Антоніни Кулакової
- 2015 — Експірієнс — Федір Іванович Щукін, науковий керівник Бориса
- 2017 — Крила Імперії
Режисер кіно
- 1992 — Вища міра
- 2000 — Будинок надії
- 2012 — Вулиці розбитих ліхтарів. Менти-12 (серії: № 2 «Дурник», № 4 «Привид», № 7 «Шокова терапія», № 16 «Загиблий свідок»)
Примітки
- Указ Президента Российской Федерации Б. Ельцина № 245 от 20 февраля 1993 года «О присвоении почётных званий Российской Федерации творческим работникам кино». [ 15 березня 2018 у Wayback Machine.] Официальный сайт Президента Российской Федерации // kremlin.ru
- Указ Президента Российской Федерации В. Путина № 880 от 14 июля 2007 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации». [ 26 лютого 2017 у Wayback Machine.] Официальный сайт Президента Российской Федерации // kremlin.ru
- Супруга Евгения Леонова-Гладышева из «Убойной силы» рассказала о его здоровье.
- . Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 19 серпня 2021.
- https://7days.ru/caravan-collection/2017/9/evgeniy-leonovgladyshev-mesto-vstrechi-ne-menyaetsya Интервью журналу «Караван историй», сентябрь 2017
- https://www.mk.ru/culture/cinema/article/2008/07/01/33721-evgeniy-leonovgladyishev-sharapova-ya-byi-syigral-inache.html [ 19 серпня 2021 у Wayback Machine.] Евгений Леонов-Гладышев: «Шарапова я бы сыграл иначе!» (Газета «МК», 7 января 2008)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет