Координати 55 49 20 пн ш 37 38 29 сх д 55 8222833 пн ш 37 6414944 сх д 55 8222833 37 6414944 ВДНХ в 1958 1959 рр ВСХВ ро

Координати: 55°49′20″ пн. ш. 37°38′29″ сх. д. / 55.8222833° пн. ш. 37.6414944° сх. д. / 55.8222833; 37.6414944

«ВДНХ» (в 1958—1959 рр. «ВСХВ») (рос. ВДНХ) — станція Калузько-Ризької лінії Московського метрополітену. Розташована між станціями «Ботанічний сад» і «Олексіївська». Станцію відкрито 1 травня 1958 у складі черги «Проспект Миру» — «ВСХВ» (зараз ВДНХ). Пересадка на станцію «Виставковий центр» Московської монорейки.

ВДНХ
Московський метрополітен Калузько-Ризька лінія
Загальні дані
Тип	пілонна трискепінна
Глибина закладення	53,5 м
Стара назва	ВСХВ (до 1959)
Проєкт перейменування	Виставкова (1991), Ростокіно (1992), Космічна (2008)
Кількість	1
Тип	острівна
Форма	пряма
Довжина	162 м
Ширина	10 м
Дата відкриття	1 травня 1958 року
Архітектор(и)	^[ru], ^[ru], И. Г. Гохарь-Хармандарян(рос.), Ю. А. Черепанов(рос.)
Інженер(и)-конструктор(и)	М. В. Головинова(рос.), Л. B. Сачкова (рос.)
Будівельник(и)	БМУ-6, БМУ-7, БМУ-8 Мосметробуду
Пересадка на	ВДНХ А: м2, м53, 33, 56, 76, 93, 136, 154, 172, 195, 244, 286, 311, 375, 378, 428, 496, 533, 536, 544, с585, 599, 803, 834, 903, т14, т76, н6, н9; обласні: 316, 317, 333, 388, 392, 451, 499, 551к, 565, 578, 576к
Виходи до	вулиці Космонавтів, проспекту Миру, Останкінського проїзду
Час відкриття	5:30
Час закриття	1:00
Код станції	090, ВС

Калузько-Ризька лінія

оборотні тупики

Медведково

Медведковський метроміст через р. Яузу

Бабушкінська

ТЧ-10 «Свіблово»

Свіблово

СЗГ до КЛ

Тургенєвська

Китай-город

Третьяковська

СЗГ до ЗЛ, КЛ, СТЛ, КалЛ

Ця стаття про станцію метро. Про виставочний центр див. Виставка досягнень народного господарства.

Названа за розташованою поблизу Виставкою Досягнень Народного Господарства, скорочено ВДНГ (рос. ВДНХ).

Вестибюлі

Станція має два вестибюлі (наземний (старий) і підземний). Вихід з північного вестибюля виконано у формі ротонди і було відкрито в 1958 році. Первісно станція мала назву «ВСХВ» — за Всесоюзною сільськогосподарською виставкою (ВСГВ, рос. ВСХВ). Але того ж року ВСГВ була об'єднана з промисловою виставкою як ВДНГ, тому наступного року змінили й назву станції.

Північний наземний вестибюль сполучено похилим ходом зі станцією тристрічковим ескалатором і виконано у вигляді ротонди за типовим проектом.

Південний підземний вестибюль відкрито 25 серпня 1997 , сполучено похилим ходом зі станцією тристрічковим ескалатором і переходом, з нього можна потрапити до підземного переходу під проспектом Миру. Обидва вестибюлі сполучено зі станцією ескалаторами. 29 червня 2013 розпочато заміну ескалаторів у північному вестибюлі. Роботи завершено 1 червня 2014 року.

Технічна характеристика

Конструкція станції — пілонна трискепінна (глибина закладення — 53,5 м) (всього 18 пілонів); діаметр центрального залу — 9,5 м; є однією з найглибших станцій московського метро.

Оздоблення

З декору на станції — тільки круглі литі гратки на вентиляційних отворах і вигадливі підвісні 6-ріжкові люстри з кришталевими світильниками.

Склепіння просторого залу станції підтримують 18 потужних пілонів, оздоблених білим з сірими прожилками мармуром. Скошені грані пілонів пофарбовані в зелений колір. Спочатку на них планувалося розмістити мозаїчні панно, проте в часи боротьби з надмірностями, коли станція будувалася, цей проект було скасовано. На пілонах розташовані вентиляційні отвори з литими ґратами. Підлога викладена сірим і червоним гранітом. Зал освітлюється люстрами з подвійними плафонами з прозорого кришталю.

Південний підземний вестибюль оздоблено білосніжним мармуром і освітлюється натрієвими лампами і є низьким прямокутним приміщенням з двома рядами колон. Вони мають вузькі майолікові капітелі, оздоблено яскраво-синім гжельським розписом. У ніші стіни між входом і виходом розташована величезне гжельське панно, що зображує старовинний ярмарок на березі Москви-ріки. По краях основного поля розташовані шість невеликих рамок із зображеннями церков і монастирів. Між головним зображенням і мініатюрами — півколони, розписані гжеллю. Зверху герб Москви і стрічка з написом «Москва 1147—1997».

Пілони станції знизу оздоблені білим з сірими прожилками мармуром, а їх скошені грані пофарбовані зеленою фарбою. На кожному пілоні кругла декоративна металева вставка. Уздовж пілонів розташовані мармурові лавки.

Спочатку передбачалося, що пілони обрамлятимуть арки з орнаментом зеленою з золотом флорентійської мозаїки. Цю роботу доручили художнику В. А. Фаворському, який створив орнаменти на тему переплетених дубового листя і стрічок. Але, коли частина одного пілона вже була виконана в натурі, художнє оформлення (з економії коштів) заборонили. У результаті мозаїку на цьому пілоні було заштукатурено і зафарбовано олійною зеленою фарбою. Також зеленою фарбою були розфарбовані розпалубки і на інших пілонах.

Стіни станційного залу оздоблено білим мармуром. Стіни колійних стін зверху оздоблено яєчно-жовтими кахлями, а знизу чорними кахлями. Підлога викладена червоним і сірим гранітом.

Арка північного виходу (перший вагон з центру) прикрашена ліпним орнаментом з дубового листя.

Пересадки

Станцію монорейки ВДНХ
Автобуси: м2, м53, 33, 56, 76, 93, 136, 154, 172, 195, 244, 286, 311, 375, 378, 428, 496, 533, 536, 544, с585, 599, 803, 834, 903, т14, т76, н6, н9;
- обласні: 316, 317, 333, 388, 392, 451, 499, 551к, 565, 578, 576к

Колійний розвиток

Станція з колійним розвитком — 6 стрілочних переводів, перехресний з'їзд і 2 станційні колії для обороту та відстою рухомого складу.

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: ВДНХ (станція метро)

. Російская газета (рос.). 12 липня 2012. Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 28 січня 2014. Метро у Москві працює на межі можливостей

Посилання

. Офіційний сайт Московського метрополітену. Архів оригіналу за 13 вересня 2015. Процитовано 23 листопада 2013.(рос.)
«ВДНХ» на сайті metro.ru [ 19 лютого 2014 у Wayback Machine.](рос.)
«ВДНХ» на сайті news.metro.ru [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Фотографії станції «ВДНХ» на сайті metrowalks.ru [ 27 жовтня 2012 у Wayback Machine.](рос.)

Попередня станція	Лінія			Наступна станція
Ботанічний сад		Калузько-Ризька лінія		Олексіївська

[1] . Російская газета (рос.). 12 липня 2012. Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 28 січня 2014. Метро у Москві працює на межі можливостей