Бі́он Борисфені́т (або Борисфенський; в літературі трапляється й варіант «Бористеніт»; дав.-гр. Βίων ο Βορυσθενίτης) — філософ та письменник першої половини III століття до н. е. Належав до філософської школи кініків.
Біон Борисфенський | |
---|---|
Народився | 325 до н. е. Ольвія |
Помер | невідомо Халкіда |
Діяльність | філософ |
Вчителі | Теодор Атеїст, Теофраст і Крат Афінський |
Знання мов | давньогрецька |
Напрямок | кініки |
Суспільний стан | раб |
|
Біографія, особиста вдача, філософська творчість
Народився в давньогрецькій колонії Ольвії, що розташовувалася південніше сучасного міста Миколаєва, на берегах Дніпровсько-Бузького лиману (звідси його прізвисько «Борисфеніт» — тобто «Дніпровський», бо давні греки називали Дніпро Борисфеном; хоча власне місто Ольвія — теж інколи зване Борисфеном — ближче до Бугу, ніж до Дніпра). Походив з найнижчих верств населення: батько його був вільновідпущеним рабом (імовірно, з місцевого населення — можливо, зі скіфів) і торгував оселедцями. «Він з тих, хто у рукав сякається» — так Біон характеризував його в бесіді з македонським царем Антигоном Гонатом і додав: «Обличчя у власному сенсі слова він не мав, а замість нього лише якісь знаки — сліди панських тортур». Мати була родом з материкової Греції, зі Спарти, але за соціальним станом не вища від чоловіка: повія. Збанкрутувавши, батько не мав чим сплатити податки й був вимушений знов продати себе у рабство, а разом із собою всю сім'ю. Приємна зовнішність юнака Біона спричинилася до того, що його купив якийсь немолодий ритор. Помираючи, він заповідав Біонові все своє майно.
Невдячний спадкоємець спалив усі писання того ритора й поїхав до Афін вчитися філософії.
Там він отримав широку філософську освіту: вчився спочатку в Афінській академії (сучасні дослідники припускають, що в Ксенократа, Діоген Лаертський називає Кратета Афінського), потім у представників зовсім інших шкіл: киренаїка Феодора Атеїста, перипатетика Феофраста та в кініків. Вчення останніх мало найбільший вплив на нього, але строкатий склад інших учителів (всі вони були яскравими особистостями) призвів до деякого еклектизму поглядів Біона. Зокрема, суворі, майже аскетичні вимоги кініків до людини були Біоном дещо пом'якшені — треба думати, що під впливом гедоніста Феодора. Замість морального ригоризму та політичного радикалізму первинних кініків Біон радив «ставити вітрила за вітром». Він вважав долю чимсь на зразок драматурга: одному вона дає головну роль, іншому — другорядну, одному — роль царя, іншому — волоцюги-жебрака… Тому, перебуваючи на других ролях, не прагни грати героїв, бо зробиш незугарний вчинок.
Ти вмієш добре наказувати, я — підпорядковуватися. Ти добре виховуєш багатьох, а я — самого лише оцього хлопчиська. Ти багатий та щедрий, натомість я сміливо беру в тебе, не принижуючись, не плазуючи, не скаржачись на свою долю. | ||
— Біон Борисфеніт, (У викладі Телета з Мегар) |
Біон вів життя мандрівного проповідника й звертався зі своїми промовами до моряків, гетер, рабів, ремісників.
Він був дотепною людиною: збереглося чимало його гострих висловів. Згідно з традиціями кініків, Біон кпив з усього на світі, навіть з Гомера (цього поета на батьківщині Біона вшановували як бога), а особливо — з геометрії та музики. Він міг ганятися за пишністю та бути марнославним (що вже зовсім не відповідало цим традиціям), навіть марнотратним, іноді полюбляв напускати туману. Його вдача була дуже театральною. Він мав великий хист до глузування, називаючи речі власними, незрідка надто брутальними іменами. Часто нападав на богів, але, коли сам захворів, розкаявся в своїй критиці релігії, приніс жертви та дав надіти на себе амулети. На той час всі його покинули, лише цар Антигон прислав до нього двох слуг та сам відвідав його. Невдовзі Біон помер.
Літературні здобутки
Філософська спадщина Борисфеніта вважається не дуже цікавою, вторинною, малооригінальною. Натомість його літературний стиль високо цінувався як його сучасниками, так цінується й пізнішими дослідниками. В літературній сфері Біон зарекомендував себе як самобутній автор, різко протиставляючи свою творчість всім визнаним на той час естетичним нормам. Він широко використовував пародії (постійно пристосовував перекручені цитати з Гомера та з класиків грецької драматургії для своїх полемічних потреб), жартівливі неологізми, фольклорні о́брази та прийоми, просторічні й навіть лайливі вирази. За висловом знаменитого александрійського вченого Ератосфена, «Біон першим вдягнув філософію у строкату сукню гетери» (в цих словах міститься також тонкий натяк на походження філософа). Впливу Біонової сатири зазнали й такі визначні античні автори, як Горацій (який захоплювався його мистецтвом «сміючись, казати правду»), Сенека, Плутарх.
Разом зі своїм попередником Кратетом Фіванським Біон Борисфенський остаточно сформував характерні риси кінічної літератури: персональна сатира, гостра й відверта полеміка з супротивниками, словотворчість, пародіювання, гра словами, народна мова (на межі чи навіть за межею пристойності), жанрове розмаїття аж до порушення літературних канонів та перелицювання традиційних засобів поетики (те, що значно пізніше можна було б назвати полістилістикою) — це в плані вираження, а в плані змісту — в першу чергу засудження багатства, ідеалізація природної простоти, критичне ставлення до культури взагалі, моралізаторство всупереч конвенційній моралі.
Саме Біон вважається створювачем жанру діатриби, який набув надзвичайної популярності в літературі кініків, а відтак стоїків, вплинув на творчість римських сатириків, вже згадуваного Горація й навіть християнських проповідників (апостол Павло, Іван Золотоустий, Аврелій Августин та інші). Діатриба — це щось посереднє між доповіддю та діалогом, популярна проповідь на актуальну моральну тему з інтонаціями невимушеності, елементами імпровізації — але за уявною недбалістю тут криються жорсткі прийоми традиційної риторики, тільки в незвичних, «простолюдних» шатах. Певною мірою діатриба зародилася раніше, ще в промовах «класиків» кінізму Антисфена та Діогена Сінопського, але саме Біон довів цей жанр до досконалості (не слід забувати також про його послідовника Телета Мегарського). Створення цього народно-філософського жанру було однією з найвизначніших подій в літературному житті доби (пізнього еллінізму).
Були й раби. Рабами торгували. І серед них філософи бували. Наприклад, Біон був Бористеніт, котрий любив на площі гомоніть. І він був раб, і батько був рабом, і довелось нелегко їм обом. В порту почавши із соління риби, він був засновник жанру діатриби. | ||
— Ліна Костенко, Скіфська Одіссея. Поема-балада |
Джерела
- С. И. Радциг. История древнегреческой литературы. Москва: Высшая школа, 1977, с. 430.
- И. М. Нахов. Киническая литература. Москва: Наука, 1981, passim (на сторінці 66 цей автор підкреслює, що прізвисько Біона «Борисфеніт» слід перекладати як «Дніпровський»).
- Антология кинизма. Фрагменты сочинений кинических мыслителей. Москва: Наука, 1984, passim.
- Бион Бористенит // Краткая литературная энциклопедия. Москва: Советская энциклопедия, 1962, т. 1, стлб. 621.
- История всемирной литературы. Москва: Наука, 1983, т. 1, с. 422.
Примітки
- Майже всім відомостям про Біона ми завдячуємо Діогенові Лаертському (четверта книга його «Життєписів та думок знаменитих філософів»); багато цитат з Біонових творів міститься також в діатрибах .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bion Bi on Borisfeni t abo Borisfenskij v literaturi traplyayetsya j variant Boristenit dav gr Biwn o Borys8eniths filosof ta pismennik pershoyi polovini III stolittya do n e Nalezhav do filosofskoyi shkoli kinikiv Bion BorisfenskijNarodivsya325 do n e OlviyaPomernevidomo HalkidaDiyalnistfilosofVchiteliTeodor Ateyist Teofrast i Krat AfinskijZnannya movdavnogreckaNapryamokkinikiSuspilnij stanrab Mediafajli u VikishovishiBiografiya osobista vdacha filosofska tvorchistNarodivsya v davnogreckij koloniyi Olviyi sho roztashovuvalasya pivdennishe suchasnogo mista Mikolayeva na beregah Dniprovsko Buzkogo limanu zvidsi jogo prizvisko Borisfenit tobto Dniprovskij bo davni greki nazivali Dnipro Borisfenom hocha vlasne misto Olviya tezh inkoli zvane Borisfenom blizhche do Bugu nizh do Dnipra Pohodiv z najnizhchih verstv naselennya batko jogo buv vilnovidpushenim rabom imovirno z miscevogo naselennya mozhlivo zi skifiv i torguvav oseledcyami Vin z tih hto u rukav syakayetsya tak Bion harakterizuvav jogo v besidi z makedonskim carem Antigonom Gonatom i dodav Oblichchya u vlasnomu sensi slova vin ne mav a zamist nogo lishe yakis znaki slidi panskih tortur Mati bula rodom z materikovoyi Greciyi zi Sparti ale za socialnim stanom ne visha vid cholovika poviya Zbankrutuvavshi batko ne mav chim splatiti podatki j buv vimushenij znov prodati sebe u rabstvo a razom iz soboyu vsyu sim yu Priyemna zovnishnist yunaka Biona sprichinilasya do togo sho jogo kupiv yakijs nemolodij ritor Pomirayuchi vin zapovidav Bionovi vse svoye majno Nevdyachnij spadkoyemec spaliv usi pisannya togo ritora j poyihav do Afin vchitisya filosofiyi Tam vin otrimav shiroku filosofsku osvitu vchivsya spochatku v Afinskij akademiyi suchasni doslidniki pripuskayut sho v Ksenokrata Diogen Laertskij nazivaye Krateta Afinskogo potim u predstavnikiv zovsim inshih shkil kirenayika Feodora Ateyista peripatetika Feofrasta ta v kinikiv Vchennya ostannih malo najbilshij vpliv na nogo ale strokatij sklad inshih uchiteliv vsi voni buli yaskravimi osobistostyami prizviv do deyakogo eklektizmu poglyadiv Biona Zokrema suvori majzhe asketichni vimogi kinikiv do lyudini buli Bionom desho pom yaksheni treba dumati sho pid vplivom gedonista Feodora Zamist moralnogo rigorizmu ta politichnogo radikalizmu pervinnih kinikiv Bion radiv staviti vitrila za vitrom Vin vvazhav dolyu chims na zrazok dramaturga odnomu vona daye golovnu rol inshomu drugoryadnu odnomu rol carya inshomu volocyugi zhebraka Tomu perebuvayuchi na drugih rolyah ne pragni grati geroyiv bo zrobish nezugarnij vchinok Ti vmiyesh dobre nakazuvati ya pidporyadkovuvatisya Ti dobre vihovuyesh bagatoh a ya samogo lishe ocogo hlopchiska Ti bagatij ta shedrij natomist ya smilivo beru v tebe ne prinizhuyuchis ne plazuyuchi ne skarzhachis na svoyu dolyu Bion Borisfenit U vikladi Teleta z Megar Bion viv zhittya mandrivnogo propovidnika j zvertavsya zi svoyimi promovami do moryakiv geter rabiv remisnikiv Vin buv dotepnoyu lyudinoyu zbereglosya chimalo jogo gostrih visloviv Zgidno z tradiciyami kinikiv Bion kpiv z usogo na sviti navit z Gomera cogo poeta na batkivshini Biona vshanovuvali yak boga a osoblivo z geometriyi ta muziki Vin mig ganyatisya za pishnistyu ta buti marnoslavnim sho vzhe zovsim ne vidpovidalo cim tradiciyam navit marnotratnim inodi polyublyav napuskati tumanu Jogo vdacha bula duzhe teatralnoyu Vin mav velikij hist do gluzuvannya nazivayuchi rechi vlasnimi nezridka nadto brutalnimi imenami Chasto napadav na bogiv ale koli sam zahvoriv rozkayavsya v svoyij kritici religiyi prinis zhertvi ta dav naditi na sebe amuleti Na toj chas vsi jogo pokinuli lishe car Antigon prislav do nogo dvoh slug ta sam vidvidav jogo Nevdovzi Bion pomer Literaturni zdobutkiFilosofska spadshina Borisfenita vvazhayetsya ne duzhe cikavoyu vtorinnoyu malooriginalnoyu Natomist jogo literaturnij stil visoko cinuvavsya yak jogo suchasnikami tak cinuyetsya j piznishimi doslidnikami V literaturnij sferi Bion zarekomenduvav sebe yak samobutnij avtor rizko protistavlyayuchi svoyu tvorchist vsim viznanim na toj chas estetichnim normam Vin shiroko vikoristovuvav parodiyi postijno pristosovuvav perekrucheni citati z Gomera ta z klasikiv greckoyi dramaturgiyi dlya svoyih polemichnih potreb zhartivlivi neologizmi folklorni o brazi ta prijomi prostorichni j navit lajlivi virazi Za vislovom znamenitogo aleksandrijskogo vchenogo Eratosfena Bion pershim vdyagnuv filosofiyu u strokatu suknyu geteri v cih slovah mistitsya takozh tonkij natyak na pohodzhennya filosofa Vplivu Bionovoyi satiri zaznali j taki viznachni antichni avtori yak Goracij yakij zahoplyuvavsya jogo mistectvom smiyuchis kazati pravdu Seneka Plutarh Razom zi svoyim poperednikom Kratetom Fivanskim Bion Borisfenskij ostatochno sformuvav harakterni risi kinichnoyi literaturi personalna satira gostra j vidverta polemika z suprotivnikami slovotvorchist parodiyuvannya gra slovami narodna mova na mezhi chi navit za mezheyu pristojnosti zhanrove rozmayittya azh do porushennya literaturnih kanoniv ta perelicyuvannya tradicijnih zasobiv poetiki te sho znachno piznishe mozhna bulo b nazvati polistilistikoyu ce v plani virazhennya a v plani zmistu v pershu chergu zasudzhennya bagatstva idealizaciya prirodnoyi prostoti kritichne stavlennya do kulturi vzagali moralizatorstvo vsuperech konvencijnij morali Same Bion vvazhayetsya stvoryuvachem zhanru diatribi yakij nabuv nadzvichajnoyi populyarnosti v literaturi kinikiv a vidtak stoyikiv vplinuv na tvorchist rimskih satirikiv vzhe zgaduvanogo Goraciya j navit hristiyanskih propovidnikiv apostol Pavlo Ivan Zolotoustij Avrelij Avgustin ta inshi Diatriba ce shos poserednye mizh dopoviddyu ta dialogom populyarna propovid na aktualnu moralnu temu z intonaciyami nevimushenosti elementami improvizaciyi ale za uyavnoyu nedbalistyu tut kriyutsya zhorstki prijomi tradicijnoyi ritoriki tilki v nezvichnih prostolyudnih shatah Pevnoyu miroyu diatriba zarodilasya ranishe she v promovah klasikiv kinizmu Antisfena ta Diogena Sinopskogo ale same Bion doviv cej zhanr do doskonalosti ne slid zabuvati takozh pro jogo poslidovnika Teleta Megarskogo Stvorennya cogo narodno filosofskogo zhanru bulo odniyeyu z najviznachnishih podij v literaturnomu zhitti dobi piznogo ellinizmu Buli j rabi Rabami torguvali I sered nih filosofi buvali Napriklad Bion buv Boristenit kotrij lyubiv na ploshi gomonit I vin buv rab i batko buv rabom i dovelos nelegko yim obom V portu pochavshi iz solinnya ribi vin buv zasnovnik zhanru diatribi Lina Kostenko Skifska Odisseya Poema baladaDzherelaS I Radcig Istoriya drevnegrecheskoj literatury Moskva Vysshaya shkola 1977 s 430 I M Nahov Kinicheskaya literatura Moskva Nauka 1981 passim na storinci 66 cej avtor pidkreslyuye sho prizvisko Biona Borisfenit slid perekladati yak Dniprovskij Antologiya kinizma Fragmenty sochinenij kinicheskih myslitelej Moskva Nauka 1984 passim Bion Boristenit Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1962 t 1 stlb 621 Istoriya vsemirnoj literatury Moskva Nauka 1983 t 1 s 422 Primitki Majzhe vsim vidomostyam pro Biona mi zavdyachuyemo Diogenovi Laertskomu chetverta kniga jogo Zhittyepisiv ta dumok znamenitih filosofiv bagato citat z Bionovih tvoriv mistitsya takozh v diatribah