Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Біоград-на-Мору (хорв. Biograd na Moru, нім. Weißenburg, італ. Zaravecchia, угор. Tengerfehérvár) — місто в Хорватії, на півночі Далмації, у складі Задарської жупанії.
| Біоград-на-Мору Biograd na Moru | |
|---|---|
 | |
| Координати: 43°56′18″ пн. ш. 15°26′30″ сх. д. / 43.93833° пн. ш. 15.44167° сх. д. | |
| Країна | Хорватія |
| Жупанія | Задарська |
| Уряд | |
| - Міський голова | Іван Кнез (ХДС) |
| Площа | |
| - місто | 35,5 км² |
| Населення (2011) | |
| - місто | 5 569 |
| Часовий пояс | CET () |
| - Літній час | CEST () |
| Поштовий індекс | 23 210 |
| Телефонний код(и) | 023 |
| Вебсайт: www.biogradnamoru.hr | |
  Біоград-на-Мору | |
Історія
Біоград згадується як місто із середини Х століття (Костянтин Багрянородний). В ХІ сторіччі місто було місцеперебуванням хорватських королів. Близько 1059 р. воно стає центром єпархії; в тому самому році засновано бенедиктинський монастир Св. Іоанна, в 1069 році — жіночий монастир Святого Хоми. 1102 року в Біограді короля Коломана Угорського короновано на короля Хорватії. В 1125 р. венеційці знищили місто. Часи венеційсько-турецьких воєн залишили глибокі сліди. Особливо важкими були спустошення 1646 року. Протягом останньої війни Біоград пережив декілька сербських артобстрілів і чимало будівель було пошкоджено.
Населення
Населення міста за даними перепису 2011 року становило 5 569 осіб, 1 з яких назвала рідною українську мову.
Динаміка чисельності населення міста:
Клімат
Середня річна температура становить 15,06 °C, середня максимальна – 27,53 °C, а середня мінімальна – 3,08 °C. Середня річна кількість опадів – 791 мм.
| Клімат міста | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
| Середній максимум, °C | 11,46 | 11,73 | 13,68 | 17,00 | 21,69 | 25,52 | 27,53 | 27,24 | 22,97 | 19,47 | 14,62 | 11,64 | |
| Середня температура, °C | 7,26 | 7,56 | 9,49 | 12,80 | 17,51 | 21,33 | 24,43 | 24,14 | 19,86 | 16,36 | 11,52 | 8,53 | |
| Середній мінімум, °C | 3,08 | 3,37 | 5,31 | 8,61 | 13,32 | 17,14 | 21,29 | 21,00 | 16,76 | 13,24 | 8,39 | 5,41 | |
| Норма опадів, мм | 68 | 59 | 63 | 65 | 57 | 50 | 29 | 45 | 86 | 92 | 94 | 83 | |
| Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 2.98 | 3.09 | 3.22 | 3.10 | 2.68 | 2.49 | 2.50 | 2.39 | 2.60 | 2.73 | 3.33 | 3.21 | |
| Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 5165 | 7894 | 11622 | 16539 | 20743 | 23067 | 24534 | 21525 | 15906 | 10131 | 5606 | 4386 | |
| Джерело: | |||||||||||||
Культура і визначні місця
Ядро стародавнього міста розташовано на невеликому півострові. Міські мури з круглими баштами зберігалися до кінця XIX століття. Залишки собору, тринефної базиліки повністю розвалилися, залишки монастирської церкви Св. Іоанна, ще однієї тринефної базиліки, ще можна б вивчити і зберегти від руйнування. Мало що вціліло від церкви Св. Хоми. Поза городищем було виявлено руїни меншої однонефної церкви з апсидою, а також давньохорватських могил. Збудована в 1761 році парафіяльна церква Святої Анастасії містить барокові вівтарі, один із них має золоту оправу. За межами стародавнього поселення стоять невеличкі церкви Св. Роха і Св. Антона (1850). Дещо далі знайдено сліди доісторичних об'єктів і залишки античних водопроводів. У краєзнавчому музеї можна побачити археологічну колекцію доісторичних, античних і давньохорватських експонатів, а також залишки корабельних вантажів із кінця XVI ст.
Міста-побратими
Крім партнерських зв'язків з італійським містом Порто-Сан-Джорджо в червні 2010 р. офіційно встановлено партнерські відносини між містами Біоград-на-Мору та Крессбронн-ам-Бодензеє (Німеччина).
Примітки
- (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017. Процитовано 19 червня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 вересня 2007. Процитовано 5 квітня 2011.
- (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 19 червня 2018.
- (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 19 червня 2018.
- Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). . International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
- значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
Посилання
- Офіційний вебсайт [ 10 лютого 2011 у Wayback Machine.] (хор.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Biograd na Moru horv Biograd na Moru nim Weissenburg ital Zaravecchia ugor Tengerfehervar misto v Horvatiyi na pivnochi Dalmaciyi u skladi Zadarskoyi zhupaniyi Biograd na Moru Biograd na Moru Biograd na Moru poglyad iz miskogo portu na Stare mistoBiograd na Moru poglyad iz miskogo portu na Stare misto Koordinati 43 56 18 pn sh 15 26 30 sh d 43 93833 pn sh 15 44167 sh d 43 93833 15 44167 KrayinaHorvatiyaZhupaniyaZadarska Uryad Miskij golovaIvan Knez HDS Plosha misto 35 5 km Naselennya 2011 misto 5 569 Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Poshtovij indeks 23 210 Telefonnij kod i 023 Vebsajt www biogradnamoru hr Biograd na MoruIstoriyaBiograd zgaduyetsya yak misto iz seredini H stolittya Kostyantin Bagryanorodnij V HI storichchi misto bulo misceperebuvannyam horvatskih koroliv Blizko 1059 r vono staye centrom yeparhiyi v tomu samomu roci zasnovano benediktinskij monastir Sv Ioanna v 1069 roci zhinochij monastir Svyatogo Homi 1102 roku v Biogradi korolya Kolomana Ugorskogo koronovano na korolya Horvatiyi V 1125 r venecijci znishili misto Chasi venecijsko tureckih voyen zalishili gliboki slidi Osoblivo vazhkimi buli spustoshennya 1646 roku Protyagom ostannoyi vijni Biograd perezhiv dekilka serbskih artobstriliv i chimalo budivel bulo poshkodzheno NaselennyaNaselennya mista za danimi perepisu 2011 roku stanovilo 5 569 osib 1 z yakih nazvala ridnoyu ukrayinsku movu Dinamika chiselnosti naselennya mista KlimatSerednya richna temperatura stanovit 15 06 C serednya maksimalna 27 53 C a serednya minimalna 3 08 C Serednya richna kilkist opadiv 791 mm Klimat mista Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Serednij maksimum C 11 46 11 73 13 68 17 00 21 69 25 52 27 53 27 24 22 97 19 47 14 62 11 64 Serednya temperatura C 7 26 7 56 9 49 12 80 17 51 21 33 24 43 24 14 19 86 16 36 11 52 8 53 Serednij minimum C 3 08 3 37 5 31 8 61 13 32 17 14 21 29 21 00 16 76 13 24 8 39 5 41 Norma opadiv mm 68 59 63 65 57 50 29 45 86 92 94 83 Serednomisyachna shvidkist vitru m s 2 98 3 09 3 22 3 10 2 68 2 49 2 50 2 39 2 60 2 73 3 33 3 21 Serednomisyachna sonyachna radiaciya kDzh m den 5165 7894 11622 16539 20743 23067 24534 21525 15906 10131 5606 4386 Dzherelo Kultura i viznachni miscyaYadro starodavnogo mista roztashovano na nevelikomu pivostrovi Miski muri z kruglimi bashtami zberigalisya do kincya XIX stolittya Zalishki soboru trinefnoyi baziliki povnistyu rozvalilisya zalishki monastirskoyi cerkvi Sv Ioanna she odniyeyi trinefnoyi baziliki she mozhna b vivchiti i zberegti vid rujnuvannya Malo sho vcililo vid cerkvi Sv Homi Poza gorodishem bulo viyavleno ruyini menshoyi odnonefnoyi cerkvi z apsidoyu a takozh davnohorvatskih mogil Zbudovana v 1761 roci parafiyalna cerkva Svyatoyi Anastasiyi mistit barokovi vivtari odin iz nih maye zolotu opravu Za mezhami starodavnogo poselennya stoyat nevelichki cerkvi Sv Roha i Sv Antona 1850 Desho dali znajdeno slidi doistorichnih ob yektiv i zalishki antichnih vodoprovodiv U krayeznavchomu muzeyi mozhna pobachiti arheologichnu kolekciyu doistorichnih antichnih i davnohorvatskih eksponativ a takozh zalishki korabelnih vantazhiv iz kincya XVI st Mista pobratimiKrim partnerskih zv yazkiv z italijskim mistom Porto San Dzhordzho v chervni 2010 r oficijno vstanovleno partnerski vidnosini mizh mistami Biograd na Moru ta Kressbronn am Bodenzeye Nimechchina PrimitkiPortal Horvatiya horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 4 chervnya 2017 Procitovano 19 chervnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 29 veresnya 2007 Procitovano 5 kvitnya 2011 horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 19 chervnya 2018 horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 25 listopada 2018 Procitovano 19 chervnya 2018 Fick S E R J Hijmans 2017 International Journal of Climatology Arhiv originalu za 12 bereznya 2022 Procitovano 1 chervnya 2022 znachennya viznacheno za geografichnimi koordinatami poselennya iz rozdilnoyu zdatnistyu 2 5 PosilannyaOficijnij vebsajt 10 lyutogo 2011 u Wayback Machine hor angl