Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Заклад освіти «Білоруська державна ордена Жовтневої революції та ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарська академія» (БДСГА) — білоруський вищий навчальний заклад аграрного спрямування.
| Білоруська державна ордена Жовтневої революції та ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарська академія | |
|---|---|
| БДСГА | |
 | |
| Малюнок будівлі інституту Наполеон Орда, XIX століття | |
| 54°17′47″ пн. ш. 30°59′21″ сх. д. / 54.29638888891677340° пн. ш. 30.98916666669477848° сх. д.Координати: 54°17′47″ пн. ш. 30°59′21″ сх. д. / 54.29638888891677340° пн. ш. 30.98916666669477848° сх. д. | |
| Тип | Державна |
| Країна |  Білорусь[1] |
| Розташування | Горки, Могильовська область |
| Засновано | 1836 |
| Ректор | d |
| Студентів | 12 920 |
| Співробітників | 597 |
| Докторів | 28 |
| Професорів | 30 |
| Кандидатів | 290 |
| Складається з | Q105749371?, Q105759861?, Q105803875?, Q105809992?, Q105945658?, Q105952688?, d і Q105954058? |
| Випускники | |
| Сайт | baa.by |
| Нагороди |   |
 Belarusian State Agriculture Academy у Вікісховищі | |
Базовий науково-технічний центр аграрної науки в Республіці Білорусь.
Історія
1836 року уряд Росії ухвалив рішення про заснування в містечку Горки Могильовської губернії землеробську школу.
Горигорецька землеробська школа була відкрита 27 серпня 1840 року. На момент відкриття мала курси навчання двох розрядів: вищий та нижчий. Термін навчання за вищим розрядом становив 3 роки. Учні отримували вищу агрономічну освіту. Тут готували агрономів та управителів для казенних і приватних маєтків. Землеробська школа в Горках швидко завойовувала популярність в Російській імперії.
Пізніше, 1848 року, вищий розряд школи було перетворено на Горигорецький землеробський інститут — перший в Росії вищий сільськогосподарський навчальний заклад, а нижчий розряд — на Землеробське училище.
В інституті існували польські та російські літературні гуртки, члени яких проявляли цікавість до білоруської літератури. Працювала Білоруська секція студентів.
Після повстання 1863 року, в якому взяли участь багато студентів, інститут було переведено до Санкт-Петербурга, в Горках залишились тільки класи землеробського училища.
1919 року інститут було відновлено, 1925 року перетворено на академію. В ній викладав письменник Максим Горецький. Робфак при інституті закінчив відомий радянський державний та партійний діяч Микола Голодєд.
У 1998 і 2003 роках академія єдина з усіх вишів Республіки Білорусь пройшла атестацію та ліцензування Державної інспекції з атестування навчальних закладів Росії при Міністерстві освіти Російської Федерації.
2010 року в БДСГА за 26 спеціальностями навчались 12 920 студентів, в тому числі 5684 на денній формі навчання. На 61 кафедрі 13 факультетів, в тому числі 4 факультети заочної форми навчання, працюють 597 викладачів, з яких 28 докторів і 290 кандидатів наук, 30 професорів і 225 доцентів.
З 2004 року в БДСГА відкрито підготовку магістрів. По завершенні V курсу найкращі з найкращих студентів можуть поглибити свої професійні знання в магістратурі.
Ректори
Відомі студенти
- (закінчив 1929 року) — ректор Білоруського державного університету;
- (закінчив 1974 року) — директор ;
- (навчався у 1857—1859 роках) — білоруський поет, автор найпопулярнішого у XIX столітті білоруського твору — поеми «Тарас на Парнасі»;
- Голодєд Микола Матвійович — голова РНК БРСР у 1927—1937 роках
- Горецький Максим Іванович (закінчив 1913 року) — письменник, літературознавець, перекладач, фольклорист, діяч білоруського національного руху початку XX століття;
- — польський інженер, повстанець, учитель, чернець ордена босих кармелітів, католицький святий;
- Кіриков Сергій Васильович — біогеограф, доктор біологічних наук;
- Лінг Сергій Степанович (закінчив 1960 року) — прем'єр-міністр Республіки Білорусь (1996—2000)
- — вчений у галузі агрохімії та меліорації, доктор технічних наук, член-кореспондент Національної академії наук Білорусі
- Лукашенко Олександр Григорович (навчався заочно) — Президент Республіки Білорусь;
- — російський вчений, перший доктор агрономії, агроном і ґрунтознавець, професор кафедри сільського господарства (з 1859), декан фізико-математичного факультету (1888—1900) Санкт-Петербурзького університету;
- — заслужений професор, громадський діяч, письменник і практик з сільського господарства, засновник жіночої сільськогосподарської освіти в Росії;
- Томашевич Кирило Фомич — депутат Державної думи Російської імперії III скликання;
- Хитрун Леонід Іванович (закінчив 1953 року) — міністр машинобудування для тваринництва і кормовиробництва СРСР (1986—1987);
- — географ, відомий як автор твору «Опис Оренбурзької губернії в господарсько-статистичному, етнографічному та промисловому відношеннях»;
- Шевелуха Віктор Степанович — заступник міністра сільського господарства СРСР (1979—1984), академік-секретар Всесоюзної академії сільськогосподарських наук, депутат Державної думи РФ першого й другого скликань;
- — підприємець, натураліст і селекціонер
Відомі викладачі
- Висоцький Георгій Миколайович (професор у 1923–1926 роках) — ґрунтознавець, лісовод, геоботанік і географ;
- (завідував кафедрою з 1949 року) — вчений у галузі тваринництва і свинарства;
- (працював з 1925 до 1930 року) — ґрунтознавець;
- (викладав з 1879 до 1920 року) — агробіолог;
- Ян Микитович Середа (викладав у 1925–1929 роках) — білоруський громадський і політичний діяч, педагог, публіцист, доцент БСГА. 1-й Голова Ради БНР.
- (директор інституту 1860 року) — ботанік і натураліст
Посилання
- Офіційна сторінка
- Сайт студентів БДСГА [ 30 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Примітки
- GRID Release 2017-05-22 — 2017-05-22 — 2017. — doi:10.6084/M9.FIGSHARE.5032286
Література
- У. М. Ліушыц. Горкі//Энцыклапедыя гісторыі Беларусі: У 6 т. — Мінск.: 1996. Т. 3. — С. 89-91.
- У. М. Ліушыц. Горы-Горацкая земляробчая школа//Энцыклапедыя гісторыі Беларусі: У 6 т. — Мінск.: 1996. Т. 3. — С. 93.
- У. М. Ліушыц. Горы-Горацкі земляробчы інстытут //Энцыклапедыя гісторыі Беларусі: У 6 т. — Мінск.: Т. 3. 1996. Т.3 — С. 93-91.
- У. М. Ліушыц. Беларуская сельскагаспадарчая акадэмія// Энцыклапедыя гісторыі Беларусі: У 6 т. Мінск.: Т. 1. 1993. — С. 414—415.
- У. М. Ліушыц. Горы-Горацкая земляробчая школа// Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. — Мінск.: 1997. Т. 5.. — С. 367.
- У. М. Ліушыц. Горы-Горацкі земляробчы інстытут//Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. — Мінск.: 1997. Т. 5. 1997. С. 367—368
- У. М. Ліушыц. Горкі//Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. — Мінск.: Энцыклапедыя гісторыі Беларусі, 1997. Т. 5.- С. 360.
- У. М. Ліушыц. Беларуская сельскагаспадарчая акадэмія// Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. — Мінск.: 1995. Т. 2. — С. 492.
 | Це незавершена стаття про університет, коледж або інший заклад вищої освіти. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про сільське господарство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про Білорусь. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zaklad osviti Biloruska derzhavna ordena Zhovtnevoyi revolyuciyi ta ordena Trudovogo Chervonogo Prapora silskogospodarska akademiya BDSGA biloruskij vishij navchalnij zaklad agrarnogo spryamuvannya Biloruska derzhavna ordena Zhovtnevoyi revolyuciyi ta ordena Trudovogo Chervonogo Prapora silskogospodarska akademiyaBDSGA den universitetu riven akreditaciyiMalyunok budivli institutu Napoleon Orda XIX stolittya54 17 47 pn sh 30 59 21 sh d 54 29638888891677340 pn sh 30 98916666669477848 sh d 54 29638888891677340 30 98916666669477848 Koordinati 54 17 47 pn sh 30 59 21 sh d 54 29638888891677340 pn sh 30 98916666669477848 sh d 54 29638888891677340 30 98916666669477848Tip DerzhavnaKrayina Bilorus 1 Roztashuvannya Gorki Mogilovska oblastZasnovano 1836Rektor dStudentiv 12 920Spivrobitnikiv 597Doktoriv 28Profesoriv 30Kandidativ 290Skladayetsya z Q105749371 Q105759861 Q105803875 Q105809992 Q105945658 Q105952688 d i Q105954058 Vipuskniki Kategoriya Vipuskniki Biloruskoyi silskogospodarskoyi akademiyiSajt baa byNagorodi Belarusian State Agriculture Academy u Vikishovishi Bazovij naukovo tehnichnij centr agrarnoyi nauki v Respublici Bilorus Istoriya1836 roku uryad Rosiyi uhvaliv rishennya pro zasnuvannya v mistechku Gorki Mogilovskoyi guberniyi zemlerobsku shkolu Gorigorecka zemlerobska shkola bula vidkrita 27 serpnya 1840 roku Na moment vidkrittya mala kursi navchannya dvoh rozryadiv vishij ta nizhchij Termin navchannya za vishim rozryadom stanoviv 3 roki Uchni otrimuvali vishu agronomichnu osvitu Tut gotuvali agronomiv ta upraviteliv dlya kazennih i privatnih mayetkiv Zemlerobska shkola v Gorkah shvidko zavojovuvala populyarnist v Rosijskij imperiyi Piznishe 1848 roku vishij rozryad shkoli bulo peretvoreno na Gorigoreckij zemlerobskij institut pershij v Rosiyi vishij silskogospodarskij navchalnij zaklad a nizhchij rozryad na Zemlerobske uchilishe V instituti isnuvali polski ta rosijski literaturni gurtki chleni yakih proyavlyali cikavist do biloruskoyi literaturi Pracyuvala Biloruska sekciya studentiv Pislya povstannya 1863 roku v yakomu vzyali uchast bagato studentiv institut bulo perevedeno do Sankt Peterburga v Gorkah zalishilis tilki klasi zemlerobskogo uchilisha 1919 roku institut bulo vidnovleno 1925 roku peretvoreno na akademiyu V nij vikladav pismennik Maksim Goreckij Robfak pri instituti zakinchiv vidomij radyanskij derzhavnij ta partijnij diyach Mikola Golodyed U 1998 i 2003 rokah akademiya yedina z usih vishiv Respubliki Bilorus projshla atestaciyu ta licenzuvannya Derzhavnoyi inspekciyi z atestuvannya navchalnih zakladiv Rosiyi pri Ministerstvi osviti Rosijskoyi Federaciyi 2010 roku v BDSGA za 26 specialnostyami navchalis 12 920 studentiv v tomu chisli 5684 na dennij formi navchannya Na 61 kafedri 13 fakultetiv v tomu chisli 4 fakulteti zaochnoyi formi navchannya pracyuyut 597 vikladachiv z yakih 28 doktoriv i 290 kandidativ nauk 30 profesoriv i 225 docentiv Z 2004 roku v BDSGA vidkrito pidgotovku magistriv Po zavershenni V kursu najkrashi z najkrashih studentiv mozhut poglibiti svoyi profesijni znannya v magistraturi Rektori 1854 1860 1860 1864 1919 1924 1924 1925 1945 1949 1949 1952 Garkusha Ivan Feodosijovich 1952 1964 1964 1977 1977 1980 1992 1995 1995 2007 2008 2014 z 2014 Vidomi studenti zakinchiv 1929 roku rektor Biloruskogo derzhavnogo universitetu zakinchiv 1974 roku direktor navchavsya u 1857 1859 rokah biloruskij poet avtor najpopulyarnishogo u XIX stolitti biloruskogo tvoru poemi Taras na Parnasi Golodyed Mikola Matvijovich golova RNK BRSR u 1927 1937 rokah Goreckij Maksim Ivanovich zakinchiv 1913 roku pismennik literaturoznavec perekladach folklorist diyach biloruskogo nacionalnogo ruhu pochatku XX stolittya polskij inzhener povstanec uchitel chernec ordena bosih karmelitiv katolickij svyatij Kirikov Sergij Vasilovich biogeograf doktor biologichnih nauk Ling Sergij Stepanovich zakinchiv 1960 roku prem yer ministr Respubliki Bilorus 1996 2000 vchenij u galuzi agrohimiyi ta melioraciyi doktor tehnichnih nauk chlen korespondent Nacionalnoyi akademiyi nauk Bilorusi Lukashenko Oleksandr Grigorovich navchavsya zaochno Prezident Respubliki Bilorus rosijskij vchenij pershij doktor agronomiyi agronom i gruntoznavec profesor kafedri silskogo gospodarstva z 1859 dekan fiziko matematichnogo fakultetu 1888 1900 Sankt Peterburzkogo universitetu zasluzhenij profesor gromadskij diyach pismennik i praktik z silskogo gospodarstva zasnovnik zhinochoyi silskogospodarskoyi osviti v Rosiyi Tomashevich Kirilo Fomich deputat Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi imperiyi III sklikannya Hitrun Leonid Ivanovich zakinchiv 1953 roku ministr mashinobuduvannya dlya tvarinnictva i kormovirobnictva SRSR 1986 1987 geograf vidomij yak avtor tvoru Opis Orenburzkoyi guberniyi v gospodarsko statistichnomu etnografichnomu ta promislovomu vidnoshennyah Sheveluha Viktor Stepanovich zastupnik ministra silskogo gospodarstva SRSR 1979 1984 akademik sekretar Vsesoyuznoyi akademiyi silskogospodarskih nauk deputat Derzhavnoyi dumi RF pershogo j drugogo sklikan pidpriyemec naturalist i selekcionerVidomi vikladachiVisockij Georgij Mikolajovich profesor u 1923 1926 rokah gruntoznavec lisovod geobotanik i geograf zaviduvav kafedroyu z 1949 roku vchenij u galuzi tvarinnictva i svinarstva pracyuvav z 1925 do 1930 roku gruntoznavec vikladav z 1879 do 1920 roku agrobiolog Yan Mikitovich Sereda vikladav u 1925 1929 rokah biloruskij gromadskij i politichnij diyach pedagog publicist docent BSGA 1 j Golova Radi BNR direktor institutu 1860 roku botanik i naturalistPosilannyaOficijna storinka Sajt studentiv BDSGA 30 veresnya 2020 u Wayback Machine PrimitkiGRID Release 2017 05 22 2017 05 22 2017 doi 10 6084 M9 FIGSHARE 5032286 d Track Q30141628LiteraturaU M Liushyc Gorki Encyklapedyya gistoryi Belarusi U 6 t Minsk 1996 T 3 S 89 91 U M Liushyc Gory Gorackaya zemlyarobchaya shkola Encyklapedyya gistoryi Belarusi U 6 t Minsk 1996 T 3 S 93 U M Liushyc Gory Goracki zemlyarobchy instytut Encyklapedyya gistoryi Belarusi U 6 t Minsk T 3 1996 T 3 S 93 91 U M Liushyc Belaruskaya selskagaspadarchaya akademiya Encyklapedyya gistoryi Belarusi U 6 t Minsk T 1 1993 S 414 415 U M Liushyc Gory Gorackaya zemlyarobchaya shkola Belaruskaya encyklapedyya U 18 t Minsk 1997 T 5 S 367 U M Liushyc Gory Goracki zemlyarobchy instytut Belaruskaya encyklapedyya U 18 t Minsk 1997 T 5 1997 S 367 368 U M Liushyc Gorki Belaruskaya encyklapedyya U 18 t Minsk Encyklapedyya gistoryi Belarusi 1997 T 5 S 360 U M Liushyc Belaruskaya selskagaspadarchaya akademiya Belaruskaya encyklapedyya U 18 t Minsk 1995 T 2 S 492 Ce nezavershena stattya pro universitet koledzh abo inshij zaklad vishoyi osviti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro silske gospodarstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Bilorus Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi