Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Буців — село в Україні, у Яворівському районі, Львівської області, орган місцевого самоврядування — Шегинівська сільська рада. Це одне з найстаріших сіл Мостищини, перші згадки якого сягають у середину XIII століття, тобто часів князювання Данила Галицького.
| село Буців | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Яворівський район |
| Громада | Шегинівська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1251 |
| Населення | 527 |
| Площа | 1,87 км² |
| Густота населення | 378,07 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81322 |
| Телефонний код | +380 3234 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°49′40″ пн. ш. 22°59′06″ сх. д. / 49.82778° пн. ш. 22.98500° сх. д.Координати: 49°49′40″ пн. ш. 22°59′06″ сх. д. / 49.82778° пн. ш. 22.98500° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 195 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81321, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Шегині |
| Карта | |
  Буців | |
 Буців | |
| Мапа | |
| | |
Історія села
У 1251 р. за князя Галицько-Волинського Данила Романовича, земля була поділена між: дворянами на округи.
Так округ Перемишський був під володінням дворянина Ростислава Івановича. Цей дворянин був твердої християнської віри. І тому багато в ці роки було побудовано церков. І серед цих церков і побудували монастир на горі Вал (сьогодні територія с. Буців), що знаходиться на головному шляху між Львовом і Ярославом. Церкву монастиря побудували з фонду князя Галицько-Волинського Данила Романовича. Отці Василіани прибули з Добромиля, Ярослава і зі Львова і оселилися в монастирі, що на горі Вал. Монастир був відомий на цілу Галичину.
Під Валом була збудована цегельня, де виробляли цеглу на продаж.
У 1300-х рр. на Галичину робили походи і напади татари. Шляхтич Сапега спровадив собі знатного спостерігача за татарами, то був Кіц Ян, котрого Сапега оселив на горі там і побудував вартову вежу, звідси і пішла назва гори, яка знаходиться на території Буцева — Кіцова гора. Навколо Кіцової гори та монастиря почали утворюватися хутори. В 1511 p. заснували цвинтар і на цвинтарі побудували каплицю з дерева. Керівником будови був монах Буців Данило. Каплицю посвятили в 1512 р. 22 травня в день перенесення мощей св. Миколая. Тому селищу дали назву с. Буців (в честь монаха Буціва Данила).
У XVI столітті напали татари на Яворів. Про це дізналися монахи з Валу. Вони повідомили людей із села і разом сховались у лісі де були великі болота. Татари монастир на Валі пограбували і підпалили. Вони засіли в Буцеві на цілий тиждень пили, гуляли, бенкетували. Тут же їх наздогнали козаки розпочався великий бій, цей бій тягнувся в лісах Буцева аж до лісів Медики. Татар розбили і в цьому бої загинув татарський хан. Після бою татари розбіглися по сусідніх околицях, де найнялися служити панам-шляхтичам. Вони охрестились і поженились на українських дівчатах. Козаків, котрі загинули, поховали на цвинтарі біля церкви. Татари своєму хану висипали велику могилу за Медикою. Там, і заснували собі селище іменем їхнього хана Шегині (Шах гине).
1681 року до Буцева прибув перший священник Теодор Базилевич. Збереглися відомості про те що у 1690 році власниця села Урсула Модрієвська наказала піддати тортурам та завдати 100 ударів "дуб'єм" місцевому священику Якову Шаварі з метою схилити його до переходу в унію. 1697 р. в Буцеві поселився єврей Тайтман Шмул і заснував корчму.
В 1789 році був священик Михайло Височанський. На початку XIX століття в селі побудували школу.
1848 року скасовано панщину це було 16 травня. Люди в цей день щороку відправляли службу Божу, ходили з образами по полях, співали релігійні пісні.
1 липня 1924 р. з території земель фільварку Буців Перемишльського повіту утворена гміна Польська Маринка для польських колоністів.
У 1939 році в Буцові проживало 1 360 мешканців (1 250 українців, 25 поляків, 40 польських колоністів міжвоєнного періоду, 5 латинників, 40 євреїв), а в колонії Польська Маринка проживало 170 польських колоністів міжвоєнного періоду.
1976 року побудували друге приміщення школи біля церкви.
Архітектурні пам'ятки
Церква св. Миколая місцевої громади ПЦУ та УГКЦ побудована у 1511 році. Після того, як татари спалили монастир, багато монахів ЧСВВ (УГКЦ) виїхали до Добромилья. Образи монахи позбирали (татари їх пограбували та порозкидали) до церкви в с. Буців: Страшний суд, святий отець Миколай, святий Онуфрій, Страдальна Матір Божа, що держить Ісуса Христа знятого з хреста. Також цілий іконостас і багато книжок богослужіння (є книжки, датовані 16 ст.)
У 1985 р. проводили ремонт церкви: переробили дах, розширили вівтар. Такою вона дійшла до сучасності. В часі ремонту було знайдено оригінали церковних книг, заховані у конструкціях даху, з котрих отримано інформацію, викладену на цій сторінці.
Відомі люди
- З Буцова походила родина Параски і Семена Буциків — батьків відомого хокеїста, члена Зали слави хокею Джонні Буцика.
- Мар'ян Козаневич (1877-1940) — український громадсько-політичний та державний діяч, гірничий інженер, Державний секретар публічних робіт та гірництва ЗУНР.
- Іван Паславський (1968—до тепер ) — журналіст, український громадський діяч на Далекому Сході.
- Ревакович Володимир псевдо «Шумний» (20.07.1917 — (?).1986) — уродженець села, стрілець сотні куреня «Месники» Української Повстанської Армії. В лавах УПА від весни 1944 р. Влітку 1947 року при переході польсько-чеського кордону у Чехословаччині був поранений, захоплений у полон і переданий Польщі. Засуджений у Ряшеві до смертної кари, яку замінено на довічне ув'язнення. Вирок відбував у в'язниці в Голєнові. Звільнений влітку 1956 року. Одружився і проживав у Ліцбарку Вармінськім. Помер у 1986 році.
- Ревакович Роман Володимирович (1958, Польща) — польський і український диригент та композитор. Закінчив Музичну академію ім. Ф. Шопена у Варшаві за спеціальністю «теорія музики», згодом — диригентський факультет; вивчав композицію. У 1983—1993 роках керував чоловічим хором «Журавлі», з яким гастролював у США, Канаді, Західній Європі та Україні. Займався візантійськими хоралами, які виконував створений ним камерний хор «Ірмос». З 90-х років XX століття Ревакович займається симфонічним диригуванням. Впродовж багатьох років — як диригент та організатор різних музичних заходів — пропагує українську музику в Польщі і польську в Україні. Тричі реалізував «Дні української музики у Варшаві». Є засновником та головою фонду «Pro Musica Viva», який займається просуванням та підтримкою різноманітних музичних ініціатив. Під його батутою був записаний і виданий на CD фірми NAXOS «Реквієм» Олександра Щетинського.
- Ревакович Марія (1960) — поетеса, член Нью-Йоркської групи, укладач виданої в Києві антології цієї групи під назвою «Півстоліття напівтиші». Член Національної Спілки письменників України.
- Село Буців є родинним гніздом міжнародного шахового гросмейстера Адріана Михальчишина ще від діда-прадіда (цитата з книги його авторства під назвою "Куди мчить експрес", видавництва "Сполом", 2018 рік).
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 11 лютого 2016.
- Добрянський А. Історія єпископів трьох з'єднаних єпархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької, від найдавніших часів до 1794 року. 1893, Львів: авторським накладом, - С.57
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 czerwca 1924 r. o utworzeniu samoistnej gminy administracyjnej pod nazwą "Polska Marynka" w powiecie przemyskim. [ 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 55-56.
- . Архів оригіналу за 10 травня 2019. Процитовано 5 травня 2016.
- Партизанськими дорогами з командиром «Залізняком» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] — Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 1997. — 359 с.,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Buciv selo v Ukrayini u Yavorivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti organ miscevogo samovryaduvannya Sheginivska silska rada Ce odne z najstarishih sil Mostishini pershi zgadki yakogo syagayut u seredinu XIII stolittya tobto chasiv knyazyuvannya Danila Galickogo selo Buciv Cerkva Sv Mikolaya 1600 r Cerkva Sv Mikolaya 1600 r Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Yavorivskij rajon Gromada Sheginivska silska gromada Osnovni dani Zasnovane 1251 Naselennya 527 Plosha 1 87 km Gustota naselennya 378 07 osib km Poshtovij indeks 81322 Telefonnij kod 380 3234 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 49 40 pn sh 22 59 06 sh d 49 82778 pn sh 22 98500 sh d 49 82778 22 98500 Koordinati 49 49 40 pn sh 22 59 06 sh d 49 82778 pn sh 22 98500 sh d 49 82778 22 98500 Serednya visota nad rivnem morya 195 m Misceva vlada Adresa radi 81321 Lvivska obl Yavorivskij r n s Shegini Karta Buciv Buciv Mapa Buciv u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Buciv Istoriya selaU 1251 r za knyazya Galicko Volinskogo Danila Romanovicha zemlya bula podilena mizh dvoryanami na okrugi Tak okrug Peremishskij buv pid volodinnyam dvoryanina Rostislava Ivanovicha Cej dvoryanin buv tverdoyi hristiyanskoyi viri I tomu bagato v ci roki bulo pobudovano cerkov I sered cih cerkov i pobuduvali monastir na gori Val sogodni teritoriya s Buciv sho znahoditsya na golovnomu shlyahu mizh Lvovom i Yaroslavom Cerkvu monastirya pobuduvali z fondu knyazya Galicko Volinskogo Danila Romanovicha Otci Vasiliani pribuli z Dobromilya Yaroslava i zi Lvova i oselilisya v monastiri sho na gori Val Monastir buv vidomij na cilu Galichinu Pid Valom bula zbudovana cegelnya de viroblyali ceglu na prodazh U 1300 h rr na Galichinu robili pohodi i napadi tatari Shlyahtich Sapega sprovadiv sobi znatnogo sposterigacha za tatarami to buv Kic Yan kotrogo Sapega oseliv na gori tam i pobuduvav vartovu vezhu zvidsi i pishla nazva gori yaka znahoditsya na teritoriyi Buceva Kicova gora Navkolo Kicovoyi gori ta monastirya pochali utvoryuvatisya hutori V 1511 p zasnuvali cvintar i na cvintari pobuduvali kaplicyu z dereva Kerivnikom budovi buv monah Buciv Danilo Kaplicyu posvyatili v 1512 r 22 travnya v den perenesennya moshej sv Mikolaya Tomu selishu dali nazvu s Buciv v chest monaha Buciva Danila U XVI stolitti napali tatari na Yavoriv Pro ce diznalisya monahi z Valu Voni povidomili lyudej iz sela i razom shovalis u lisi de buli veliki bolota Tatari monastir na Vali pograbuvali i pidpalili Voni zasili v Bucevi na cilij tizhden pili gulyali benketuvali Tut zhe yih nazdognali kozaki rozpochavsya velikij bij cej bij tyagnuvsya v lisah Buceva azh do lisiv Mediki Tatar rozbili i v comu boyi zaginuv tatarskij han Pislya boyu tatari rozbiglisya po susidnih okolicyah de najnyalisya sluzhiti panam shlyahticham Voni ohrestilis i pozhenilis na ukrayinskih divchatah Kozakiv kotri zaginuli pohovali na cvintari bilya cerkvi Tatari svoyemu hanu visipali veliku mogilu za Medikoyu Tam i zasnuvali sobi selishe imenem yihnogo hana Shegini Shah gine 1681 roku do Buceva pribuv pershij svyashennik Teodor Bazilevich Zbereglisya vidomosti pro te sho u 1690 roci vlasnicya sela Ursula Modriyevska nakazala piddati torturam ta zavdati 100 udariv dub yem miscevomu svyasheniku Yakovu Shavari z metoyu shiliti jogo do perehodu v uniyu 1697 r v Bucevi poselivsya yevrej Tajtman Shmul i zasnuvav korchmu V 1789 roci buv svyashenik Mihajlo Visochanskij Na pochatku XIX stolittya v seli pobuduvali shkolu 1848 roku skasovano panshinu ce bulo 16 travnya Lyudi v cej den shoroku vidpravlyali sluzhbu Bozhu hodili z obrazami po polyah spivali religijni pisni 1 lipnya 1924 r z teritoriyi zemel filvarku Buciv Peremishlskogo povitu utvorena gmina Polska Marinka dlya polskih kolonistiv U 1939 roci v Bucovi prozhivalo 1 360 meshkanciv 1 250 ukrayinciv 25 polyakiv 40 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 5 latinnikiv 40 yevreyiv a v koloniyi Polska Marinka prozhivalo 170 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 1976 roku pobuduvali druge primishennya shkoli bilya cerkvi Arhitekturni pam yatkiCerkva Mikolaya na risunku 1836 r Arhitekturna pam yatka 1600 r Cerkva sv Mikolaya miscevoyi gromadi PCU ta UGKC pobudovana u 1511 roci Pislya togo yak tatari spalili monastir bagato monahiv ChSVV UGKC viyihali do Dobromilya Obrazi monahi pozbirali tatari yih pograbuvali ta porozkidali do cerkvi v s Buciv Strashnij sud svyatij otec Mikolaj svyatij Onufrij Stradalna Matir Bozha sho derzhit Isusa Hrista znyatogo z hresta Takozh cilij ikonostas i bagato knizhok bogosluzhinnya ye knizhki datovani 16 st U 1985 r provodili remont cerkvi pererobili dah rozshirili vivtar Takoyu vona dijshla do suchasnosti V chasi remontu bulo znajdeno originali cerkovnih knig zahovani u konstrukciyah dahu z kotrih otrimano informaciyu vikladenu na cij storinci Vidomi lyudiZ Bucova pohodila rodina Paraski i Semena Bucikiv batkiv vidomogo hokeyista chlena Zali slavi hokeyu Dzhonni Bucika Mar yan Kozanevich 1877 1940 ukrayinskij gromadsko politichnij ta derzhavnij diyach girnichij inzhener Derzhavnij sekretar publichnih robit ta girnictva ZUNR Ivan Paslavskij 1968 do teper zhurnalist ukrayinskij gromadskij diyach na Dalekomu Shodi Revakovich Volodimir psevdo Shumnij 20 07 1917 1986 urodzhenec sela strilec sotni kurenya Mesniki Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi V lavah UPA vid vesni 1944 r Vlitku 1947 roku pri perehodi polsko cheskogo kordonu u Chehoslovachchini buv poranenij zahoplenij u polon i peredanij Polshi Zasudzhenij u Ryashevi do smertnoyi kari yaku zamineno na dovichne uv yaznennya Virok vidbuvav u v yaznici v Golyenovi Zvilnenij vlitku 1956 roku Odruzhivsya i prozhivav u Licbarku Varminskim Pomer u 1986 roci Revakovich Roman Volodimirovich 1958 Polsha polskij i ukrayinskij dirigent ta kompozitor Zakinchiv Muzichnu akademiyu im F Shopena u Varshavi za specialnistyu teoriya muziki zgodom dirigentskij fakultet vivchav kompoziciyu U 1983 1993 rokah keruvav cholovichim horom Zhuravli z yakim gastrolyuvav u SShA Kanadi Zahidnij Yevropi ta Ukrayini Zajmavsya vizantijskimi horalami yaki vikonuvav stvorenij nim kamernij hor Irmos Z 90 h rokiv XX stolittya Revakovich zajmayetsya simfonichnim diriguvannyam Vprodovzh bagatoh rokiv yak dirigent ta organizator riznih muzichnih zahodiv propaguye ukrayinsku muziku v Polshi i polsku v Ukrayini Trichi realizuvav Dni ukrayinskoyi muziki u Varshavi Ye zasnovnikom ta golovoyu fondu Pro Musica Viva yakij zajmayetsya prosuvannyam ta pidtrimkoyu riznomanitnih muzichnih iniciativ Pid jogo batutoyu buv zapisanij i vidanij na CD firmi NAXOS Rekviyem Oleksandra Shetinskogo Revakovich Mariya 1960 poetesa chlen Nyu Jorkskoyi grupi ukladach vidanoyi v Kiyevi antologiyi ciyeyi grupi pid nazvoyu Pivstolittya napivtishi Chlen Nacionalnoyi Spilki pismennikiv Ukrayini Selo Buciv ye rodinnim gnizdom mizhnarodnogo shahovogo grosmejstera Adriana Mihalchishina she vid dida pradida citata z knigi jogo avtorstva pid nazvoyu Kudi mchit ekspres vidavnictva Spolom 2018 rik Div takozhShegini Mostiskij rajon Spisok bijciv kurenya Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi Mesniki Primitki Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2016 Procitovano 11 lyutogo 2016 Dobryanskij A Istoriya yepiskopiv troh z yednanih yeparhij Peremiskoyi Sambirskoyi i Syanickoyi vid najdavnishih chasiv do 1794 roku 1893 Lviv avtorskim nakladom S 57 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 27 czerwca 1924 r o utworzeniu samoistnej gminy administracyjnej pod nazwa Polska Marynka w powiecie przemyskim 21 grudnya 2016 u Wayback Machine pol Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 55 56 Arhiv originalu za 10 travnya 2019 Procitovano 5 travnya 2016 Partizanskimi dorogami z komandirom Zaliznyakom 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Drogobich Vidavnicha firma Vidrodzhennya 1997 359 s ISBN 966 538 009 5