Булга рський ротаци зм особливість булгарських тюркських мов що полягає в збігу пратюркського ŕ з r Традиційне формулюва

Булга́рський ротаци́зм — особливість булгарських тюркських мов, що полягає в збігу пратюркського -ŕ- з -r-. Традиційне формулювання закону зводиться до того, що булгарському -r- відповідає стандартне тюркське -z-.

Ротацизм

Булгарське -r- відповідає стандартному тюркському -z- або подальшим рефлексам цього звуку:

чуваське хěр 'дівчина' — стандартне тюркське qız;
чуваське сакǎрвунǎ '80' — стандартне тюркське sekiz on > seksen, sekson, segizen, segizon тощо.

Для позначення відповідності булгарському -r- звуку -z- та його рефлексів використовується спеціальний термін зетацизм.

У формі оптативу 3 особи реконструюється показник-ŕın-/-ŕin-/-ŕun-/-ŕün-, незважаючи на те, що в сучасних тюркських, які не знають переходу -s- > -z-, -š- > -ž-, в усіх позиціях він звучить як -sın-/-sin-/-sun-/-sün- (імовірно іншого походження).

Що важливо, у позитивних формах дієслів з основами на приголосний -ŕ- у тюркських може розвиватися в -č-:

стандартне тюркське bolčun 'нехай буде', але bolmazun 'не буде' (орхоно-єнісейські пам'ятники). Крім того, за говорами зберігається м'який характер -z- та/або голосні заднього ряду переходять у передній ряд, що вказує на можливість відновлення палатального чи палаталізованого звуку.

Відсутність ротацизму

У сучасній чуваській мові існують слова, в яких замість очікуваного ротацизму має місце зетацизм, наприклад, тинĕс 'море'. Слово це запозичене з татарської чи іншої тюркської мови. На існування у минулому слова з ротацизмом вказує угорське найдавніше запозичення tenger.

Розвиток пратюркського сполучення -ŕs-

У булгарській групі пратюркське поєднання -ŕs- переходило в -rs-, в сучасній чуваській мові відбулося спрощення у -s-. В інших тюркських -ŕs-, як і -ŕ-, розвинулося в -z-:

чуваське васан 'долина, улоговина' — стандартне тюркське özen 'річка';
чуваське куç 'око' — стандартне тюркське göz.

Однак у ряді слів у власне тюркських відображається розвиток -ŕs- > -rs- з можливістю вставки короткого голосного: киргизьке arıs 'горностай' при стандартному тюркському az.

Другий ротацизм

у чуваській мові відображається у вигляді -r- та -j-, причому друге залежно від контексту зберігається, переходить у -v- або втрачається.

Зміна -d- > -j- відзначається перед -r-, безпосередньо перед приголосними і наприкінці слів, в інших позиціях -d- змінюється в -r-.

Другий ротацизм проявляється у чуваській навіть у тих випадках, коли в інших тюркських зберігається -d-: у слові пǎри 'полба, больба' (тюркське bogdaj, bugdaj 'пшениця'), у показниках означеного минулого часу, місцевого та відкладного відмінків.

Другий ротацизм є найдавнішою зміною і був відомий також хозарському. Водночас у булгарських мовах могли бути і рефлекси -d-, -δ-, -z- (угорське buza).

Ротацизм поза булгарськими мовами

Ротацизм є й у інших тюркських мовних групах. За поширеністю ротацизму на другому місці після булгарської іде якутська мова: кэрий 'ходити' — тюркське käz-/kez-.

Див. також

Булгарський ламбдаїзм

Література

(рос.) Е. А. Хелимский. Происхождение древнетюркского чередования r ~ z и дилемма «ротацизма-зетацизма»
(рос.) О. А. Мудрак. Развитие пратюркской системы фонем
(рос.) Н. Н. Поппе. О родственных отношениях чувашского и тюрко-татарских языков
(рос.) С. Е. Малов. Древние и новые тюркские языки

Посилання

(рос.) Щелкан Дудентьевич русских былин в контексте древних взаимоотношений русского языка с тюркскими языками северо-восточного Кавказа. Гусейнов Г.-Р.А.-К.