Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Буковинський курінь Буковинський курінь українська добровольча війс

Буковинський курінь Дієвої армії УНР

Буковинський курінь Дієвої армії УНР
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Буковинський курінь.

Буковинський курінь — українська добровольча військова частина, курінь Дієвої армії УНР, утворений у 1919 році. Сформована М. Топущаком з біженців з Буковини, які рятувались від терору румунських військ. У січні 1919 року Буковинський Курінь був вишколений і складався з трьох сотень стрільців, переважно студентів кіцманської та вижницької гімназій, і кількох старшин. Озброєння Куреня було австрійське, за винятком кількох російських кулеметів.

Буковинський курінь
На службі1919
Країнаimage УНР
Належністьimage Армія УНР
Типпіхота
ЧисельністьКурінь

Буковинський Курінь було включено до складу 3-ї Стрілецької дивізії як третій курінь полку під командою полковника Павла Шандрука. Курінь зберіг свою назву, традицію буковинського війська і мав такий склад:

  • три сотні піхоти по 120 стрільців під командою сотенних Е.Буцури, М.Лупашка і С.Григоряка;
  • одну сотню кулеметну з 12-ма кулеметами та 70-ма кулеметниками, командир сотні В.Величко;
  • чоту зв'язку з 35-ма стрільцями та чотирма дівчатами-санітарками, командир сотник Іван Пігуляк.

Буковинський курінь воював проти більшовицьких військ у складі Залізної дивізії Армії УНР. Командував куренем Омелян Кантемір. Курінь зазнав великих утрат у жовтні 1919 року в боях з денікінцями на Поділлі і був розформований, хоча його стрільці та старшини воювали в Дієвій Армії УНР до кінця українсько-більшовицької війни. Вони брали участь в обох Зимових Походах Армії УНР.

Курінь було створено на взірець Українських Січових Стрільців вихідцями з Буковини, які носили українську уніформу і діяли у складі Армії УНР. Курінь, хоча й підлягав опіці Буковинської Ради в Станиславові і адміністративно належав до Української Галицької Армії (УГА), але фактично підлягав Дієвій Армії Української Народної Республіки і діяв у складі Залізної дивізії .

Історія створення

3 листопада 1918 Буковинське Віче у Чернівцях одностайно висловилося за приєднання Північної Буковини до Української Держави, а вже 6 листопада представники Української Національної Ради перебрали в Чернівцях владу від останнього австрійського намісника Буковини графа Ерцдорфа. Над державними установами столиці краю замайоріли синьо-жовті прапори, а буковинські українці вперше за багато століть відчули себе господарями на рідній землі.

Втім, цей успіх був тимчасовий. Розквартирований у Чернівцях та у Вижниці леґіон Січових Стрільців під проводом Василя Вишиваного змушений був у перших числах листопада вирушити на захист загроженого польським наступом Львова, залишаючи Буковину без оборони. 11 листопада румунське військо під командою ґенерала Задіка зайняло Чернівці, а згодом, не зустрічаючи значного опору, окупувало цілий край. Український уряд Буковини був змушений еміґрувати до Галичини, де продовжував діяти аж до упадку Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) як «Буковинська Рада», представляючи інтереси буковинців перед урядом ЗУНР, а також на міжнародному форумі.

Саме в цей час група буковинських українців під проводом Миколи Топущака, разом з представником Директорії Української Народної Республіки (УНР) Сергієм Бублієнком звернулися до ґенерал-хорунжого Володимира Сальського з пропозицією створити окрему військову частину з добровольців із Буковини. Ґенерал Сальський виклопотав в уряду УНР дозвіл на організацію Буковинського Куреня, полагодив питання з його фінансуванням та озброєнням, і невдовзі М.Топущак та С.Бублієнко, отримавши чотири вагони військового спорядження, вирушили до Коломиї, де знаходилась команда Куреня. Збірна станиця для збору добровольців з Буковини була в Кутах, а запасний курінь під командою поручника перебував в Городенці. Омеляна Кантеміра призначено ад'ютантом сотника , під командою якого працював штаб Куреня.

Бойовий шлях куреня

Наприкінці січня 1919 року Буковинський Курінь був уже вишколений і мав три сотні стрільців. Однострій та озброєння Куреня були австрійські, за винятком кількох російських кулеметів. Курінь перейшов до Городенки, де сформував залогу міста та виставив на кордонах Буковини застави в Серафинцях, Стецеві, Залуччі, Снятині, Кобаках і Кутах.

23 травня 1919 Румунія, уклавши таємну угоду з Польщею, вислала ультиматум урядові ЗУНР, в якому вимагала відступити їй південно-східну частину Галичини по лінію Дністер — Нижнів — Ворохта, а 24 травня румунські війська під проводом ґенерала Задіка перейшли кордон у Кутах і Снятині і вдарили в запілля українській армії. Цей несподіваний удар румунів у спину УГА, яка вела в цей час боротьбу проти польської армії Ґаллера, спричинив не лише велику моральну шкоду нашій державі. Трагічно відбилося на боєздатності УГА й те, що в руки ворога потрапили стратегічні запаси озброєння та амуніції, вивезти які не було змоги.

Уряд ЗУНР був змушений покинути свою тимчасову столицю Станиславів і податися в напрямі річки Збруч, що відділяла Галичину від Великої України. Над Збручем Дієва Армія УНР була затиснута більшовиками між річками Збруч, Смотрич і Дністер.

В цей час Микола Топущак отримує депешу від ґенерала Сальського про те, що Армія УНР готується до наступу на Кам'янець-Подільський. Курінь вирушив з Городенки 24 травня і через тиждень прибув до Скали, де приєднався до військових частин УНР. Напередодні наступу група військ полковника О.Удовиченка мала такий склад:

  • полк колишньої Синьої дивізії (полковник О.Вишнівський);
  • Чорноморський полк (командир полковник Є.Царенко);
  • окремий курінь (командир полковник Г.Чижевський);
  • Буковинський Курінь у резерві під командою сотника М.Ціпсера та сотника-ад'ютанта О.Кантеміра.

31 травня група О.Удовиченка розпочала наступ на Оринин і, здобувши його, вийшла в тил рихтицької групи противника, а розбивши їх, група майже без боїв захопила Кам'янець.

В середині червня з групи військ полковника О.Удовиченка сформовано 3-ю пішу Стрілецьку дивізію, яка включала:

  • 7-й Синій піший полк (600 багнетів) (командир полковник О.Вишнівський);
  • 8-й Чорноморський полк (700 багнетів) (командир полковник Є.Царенко);
  • 9-й Стрілецький полк (900 багнетів), створений із Запорізького загону та Буковинського Куреня (командир полковник, а згодом ґенерал-хорунжий Павло Шандрук);
  • 3-я Гарматна бриґада (командир полковник Г.Чижевський).

До складу дивізії входили й інші частини. Командиром дивізії був полковник ґенерального штабу Олександр Удовиченко, помічником командира — полковник Володимир Ольшевський, начальником штабу — сотник ґенерального штабу Татаринців.

Буковинський Курінь зберіг свою назву, традицію буковинського війська і мав такий склад:

  • три сотні піхоти по 120 стрільців під командою сотенних Е.Буцури, М.Лупашка і С.Григоряка;
  • одну сотню кулеметну з 12-ма кулеметами та 70-ма кулеметниками, командир сотні В.Величко;
  • чоту зв'язку з 35-ма стрільцями та чотирма дівчатами-санітарками, командир Іван Пігуляк.

Штабом Куреня керували: командир сотник Михайло Ціпсер, ад'ютант — сотник Омелян Кантемір, кадровий організатор — отаман Микола Топущак, котрий водночас мав функцію зв'язкового з полком і дивізією.

В складі дивізії Курінь вів успішні бої на півдні Поділля

Військовики Буковинського Куреня 1918—1919 рр

  • Буцура Е. — сотник
  • Величко В. — сотник
  • Гакман Степан — стрілець, учень Вижницької гімназії.
  • Галицький Теофіль — четар, родом з Садаґури, починаючи з 1911 р. був учителем в Чернівцях (тепер СШ № 5). Весною 1920 р. повернувся на Буковину, невдовзі захворів і помер в Садаґурі.
  • Галіп Степан — стрілець, учень Вижницької гімназії.
  • Гніздовський Олександр — бунчужний, народився в Миткові над Дністром 8 січня 1872 р. в родині дяка.
  • Григоряк С.  — сотник, курінний отаман Буковинського Куреня після загибелі Омеляна Кантеміра, родом з с. Іспас, член академічного козацтва «Запороже», помер у Чехословаччині.
  • Зав'янський Микола — сотник
  • Ілюк Маруся — медсестра.
  • Кантемір Омелян — сотник, курінний Буковинського Куреня, загинув у липні 1919 року в боях за станцію Вапнярка і Крижопіль. Похований в м. Могилеві.
  • Костинюк Осип — стрілець, професор Вижницької гімназії, член академічного козацтва «Запороже».
  • Кракалія Ц. — стрілець, учень Вижницької гімназії.
  • Лупашко М. — сотник
  • Молчанський П. — поручник
  • Пігуляк Іван — сотник, член академічного товариства «Союз», головний редактор журналу «Промінь» в 1922-23 рр., в 1920-х рр. еміґрував до Канади. Автор ряду публіцистичних праць, зокрема «Українська православна церква в румунськім ярмі і буковинці в Канаді» (1927). Помер в США в 1970-х рр.
  • Садаґурський Кость — стрілець, учень Вижницької гімназії.
  • Тимчук Микола — поручник
  • Томоруг Микола — поручник, вчитель.
  • Топущак Микола — сотник, курінний отаман, народний вчитель у Великому Кучурові, делеґат від Буковини на ювілейний конґрес «Просвіти» в 1909 р.. Один із засновників товариства «Руський Міщанський Хор», член товариства «Український Народний Дім» в Чернівцях, ювілейна хроніка якого за 1934 р. згадує про М.Топущака як про учителя в Києві на той час.
  • Турушанко В. — хорунжий
  • Ціпсер Михайло — сотник, начальник штабу і командир Буковинське, о, Куреня. В 1930-х рр. священик в с. Реваківці на Кіцманщині, організатор української кооперативи.
  • Ціпсер Роман — поручник
  • Цурканович Теофіль — сотник
  • Шумка Василь Миронович — стрілець, згодом вчитель у Стрілецькому Куті та організатор Буковинського Куреня в БУСА (псевдо Василь Луговий).

Посилання

  • Буковинський курінь Дієвої армії УНР


image Це незавершена стаття про військові формування.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bukovinskij kurin Bukovinskij kurin ukrayinska dobrovolcha vijskova chastina kurin Diyevoyi armiyi UNR utvorenij u 1919 roci Sformovana M Topushakom z bizhenciv z Bukovini yaki ryatuvalis vid teroru rumunskih vijsk U sichni 1919 roku Bukovinskij Kurin buv vishkolenij i skladavsya z troh soten strilciv perevazhno studentiv kicmanskoyi ta vizhnickoyi gimnazij i kilkoh starshin Ozbroyennya Kurenya bulo avstrijske za vinyatkom kilkoh rosijskih kulemetiv Bukovinskij kurinNa sluzhbi1919Krayina UNRNalezhnist Armiya UNRTippihotaChiselnistKurin Bukovinskij Kurin bulo vklyucheno do skladu 3 yi Strileckoyi diviziyi yak tretij kurin polku pid komandoyu polkovnika Pavla Shandruka Kurin zberig svoyu nazvu tradiciyu bukovinskogo vijska i mav takij sklad tri sotni pihoti po 120 strilciv pid komandoyu sotennih E Bucuri M Lupashka i S Grigoryaka odnu sotnyu kulemetnu z 12 ma kulemetami ta 70 ma kulemetnikami komandir sotni V Velichko chotu zv yazku z 35 ma strilcyami ta chotirma divchatami sanitarkami komandir sotnik Ivan Pigulyak Bukovinskij kurin voyuvav proti bilshovickih vijsk u skladi Zaliznoyi diviziyi Armiyi UNR Komanduvav kurenem Omelyan Kantemir Kurin zaznav velikih utrat u zhovtni 1919 roku v boyah z denikincyami na Podilli i buv rozformovanij hocha jogo strilci ta starshini voyuvali v Diyevij Armiyi UNR do kincya ukrayinsko bilshovickoyi vijni Voni brali uchast v oboh Zimovih Pohodah Armiyi UNR Kurin bulo stvoreno na vzirec Ukrayinskih Sichovih Strilciv vihidcyami z Bukovini yaki nosili ukrayinsku uniformu i diyali u skladi Armiyi UNR Kurin hocha j pidlyagav opici Bukovinskoyi Radi v Stanislavovi i administrativno nalezhav do Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi UGA ale faktichno pidlyagav Diyevij Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki i diyav u skladi Zaliznoyi diviziyi Istoriya stvorennya 3 listopada 1918 Bukovinske Viche u Chernivcyah odnostajno vislovilosya za priyednannya Pivnichnoyi Bukovini do Ukrayinskoyi Derzhavi a vzhe 6 listopada predstavniki Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi perebrali v Chernivcyah vladu vid ostannogo avstrijskogo namisnika Bukovini grafa Ercdorfa Nad derzhavnimi ustanovami stolici krayu zamajorili sino zhovti prapori a bukovinski ukrayinci vpershe za bagato stolit vidchuli sebe gospodaryami na ridnij zemli Vtim cej uspih buv timchasovij Rozkvartirovanij u Chernivcyah ta u Vizhnici legion Sichovih Strilciv pid provodom Vasilya Vishivanogo zmushenij buv u pershih chislah listopada virushiti na zahist zagrozhenogo polskim nastupom Lvova zalishayuchi Bukovinu bez oboroni 11 listopada rumunske vijsko pid komandoyu generala Zadika zajnyalo Chernivci a zgodom ne zustrichayuchi znachnogo oporu okupuvalo cilij kraj Ukrayinskij uryad Bukovini buv zmushenij emigruvati do Galichini de prodovzhuvav diyati azh do upadku Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ZUNR yak Bukovinska Rada predstavlyayuchi interesi bukovinciv pered uryadom ZUNR a takozh na mizhnarodnomu forumi Same v cej chas grupa bukovinskih ukrayinciv pid provodom Mikoli Topushaka razom z predstavnikom Direktoriyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki UNR Sergiyem Bubliyenkom zvernulisya do general horunzhogo Volodimira Salskogo z propoziciyeyu stvoriti okremu vijskovu chastinu z dobrovolciv iz Bukovini General Salskij viklopotav v uryadu UNR dozvil na organizaciyu Bukovinskogo Kurenya polagodiv pitannya z jogo finansuvannyam ta ozbroyennyam i nevdovzi M Topushak ta S Bubliyenko otrimavshi chotiri vagoni vijskovogo sporyadzhennya virushili do Kolomiyi de znahodilas komanda Kurenya Zbirna stanicya dlya zboru dobrovolciv z Bukovini bula v Kutah a zapasnij kurin pid komandoyu poruchnika perebuvav v Gorodenci Omelyana Kantemira priznacheno ad yutantom sotnika pid komandoyu yakogo pracyuvav shtab Kurenya Bojovij shlyah kurenya Naprikinci sichnya 1919 roku Bukovinskij Kurin buv uzhe vishkolenij i mav tri sotni strilciv Odnostrij ta ozbroyennya Kurenya buli avstrijski za vinyatkom kilkoh rosijskih kulemetiv Kurin perejshov do Gorodenki de sformuvav zalogu mista ta vistaviv na kordonah Bukovini zastavi v Serafincyah Stecevi Zaluchchi Snyatini Kobakah i Kutah 23 travnya 1919 Rumuniya uklavshi tayemnu ugodu z Polsheyu vislala ultimatum uryadovi ZUNR v yakomu vimagala vidstupiti yij pivdenno shidnu chastinu Galichini po liniyu Dnister Nizhniv Vorohta a 24 travnya rumunski vijska pid provodom generala Zadika perejshli kordon u Kutah i Snyatini i vdarili v zapillya ukrayinskij armiyi Cej nespodivanij udar rumuniv u spinu UGA yaka vela v cej chas borotbu proti polskoyi armiyi Gallera sprichiniv ne lishe veliku moralnu shkodu nashij derzhavi Tragichno vidbilosya na boyezdatnosti UGA j te sho v ruki voroga potrapili strategichni zapasi ozbroyennya ta amuniciyi vivezti yaki ne bulo zmogi Uryad ZUNR buv zmushenij pokinuti svoyu timchasovu stolicyu Stanislaviv i podatisya v napryami richki Zbruch sho viddilyala Galichinu vid Velikoyi Ukrayini Nad Zbruchem Diyeva Armiya UNR bula zatisnuta bilshovikami mizh richkami Zbruch Smotrich i Dnister V cej chas Mikola Topushak otrimuye depeshu vid generala Salskogo pro te sho Armiya UNR gotuyetsya do nastupu na Kam yanec Podilskij Kurin virushiv z Gorodenki 24 travnya i cherez tizhden pribuv do Skali de priyednavsya do vijskovih chastin UNR Naperedodni nastupu grupa vijsk polkovnika O Udovichenka mala takij sklad polk kolishnoyi Sinoyi diviziyi polkovnik O Vishnivskij Chornomorskij polk komandir polkovnik Ye Carenko okremij kurin komandir polkovnik G Chizhevskij Bukovinskij Kurin u rezervi pid komandoyu sotnika M Cipsera ta sotnika ad yutanta O Kantemira 31 travnya grupa O Udovichenka rozpochala nastup na Orinin i zdobuvshi jogo vijshla v til rihtickoyi grupi protivnika a rozbivshi yih grupa majzhe bez boyiv zahopila Kam yanec V seredini chervnya z grupi vijsk polkovnika O Udovichenka sformovano 3 yu pishu Strilecku diviziyu yaka vklyuchala 7 j Sinij pishij polk 600 bagnetiv komandir polkovnik O Vishnivskij 8 j Chornomorskij polk 700 bagnetiv komandir polkovnik Ye Carenko 9 j Strileckij polk 900 bagnetiv stvorenij iz Zaporizkogo zagonu ta Bukovinskogo Kurenya komandir polkovnik a zgodom general horunzhij Pavlo Shandruk 3 ya Garmatna brigada komandir polkovnik G Chizhevskij Do skladu diviziyi vhodili j inshi chastini Komandirom diviziyi buv polkovnik generalnogo shtabu Oleksandr Udovichenko pomichnikom komandira polkovnik Volodimir Olshevskij nachalnikom shtabu sotnik generalnogo shtabu Tatarinciv Bukovinskij Kurin zberig svoyu nazvu tradiciyu bukovinskogo vijska i mav takij sklad tri sotni pihoti po 120 strilciv pid komandoyu sotennih E Bucuri M Lupashka i S Grigoryaka odnu sotnyu kulemetnu z 12 ma kulemetami ta 70 ma kulemetnikami komandir sotni V Velichko chotu zv yazku z 35 ma strilcyami ta chotirma divchatami sanitarkami komandir Ivan Pigulyak Shtabom Kurenya keruvali komandir sotnik Mihajlo Cipser ad yutant sotnik Omelyan Kantemir kadrovij organizator otaman Mikola Topushak kotrij vodnochas mav funkciyu zv yazkovogo z polkom i diviziyeyu V skladi diviziyi Kurin viv uspishni boyi na pivdni PodillyaVijskoviki Bukovinskogo Kurenya 1918 1919 rrBucura E sotnik Velichko V sotnik Gakman Stepan strilec uchen Vizhnickoyi gimnaziyi Galickij Teofil chetar rodom z Sadaguri pochinayuchi z 1911 r buv uchitelem v Chernivcyah teper SSh 5 Vesnoyu 1920 r povernuvsya na Bukovinu nevdovzi zahvoriv i pomer v Sadaguri Galip Stepan strilec uchen Vizhnickoyi gimnaziyi Gnizdovskij Oleksandr bunchuzhnij narodivsya v Mitkovi nad Dnistrom 8 sichnya 1872 r v rodini dyaka Grigoryak S sotnik kurinnij otaman Bukovinskogo Kurenya pislya zagibeli Omelyana Kantemira rodom z s Ispas chlen akademichnogo kozactva Zaporozhe pomer u Chehoslovachchini Zav yanskij Mikola sotnik Ilyuk Marusya medsestra Kantemir Omelyan sotnik kurinnij Bukovinskogo Kurenya zaginuv u lipni 1919 roku v boyah za stanciyu Vapnyarka i Krizhopil Pohovanij v m Mogilevi Kostinyuk Osip strilec profesor Vizhnickoyi gimnaziyi chlen akademichnogo kozactva Zaporozhe Krakaliya C strilec uchen Vizhnickoyi gimnaziyi Lupashko M sotnik Molchanskij P poruchnik Pigulyak Ivan sotnik chlen akademichnogo tovaristva Soyuz golovnij redaktor zhurnalu Promin v 1922 23 rr v 1920 h rr emigruvav do Kanadi Avtor ryadu publicistichnih prac zokrema Ukrayinska pravoslavna cerkva v rumunskim yarmi i bukovinci v Kanadi 1927 Pomer v SShA v 1970 h rr Sadagurskij Kost strilec uchen Vizhnickoyi gimnaziyi Timchuk Mikola poruchnik Tomorug Mikola poruchnik vchitel Topushak Mikola sotnik kurinnij otaman narodnij vchitel u Velikomu Kuchurovi delegat vid Bukovini na yuvilejnij kongres Prosviti v 1909 r Odin iz zasnovnikiv tovaristva Ruskij Mishanskij Hor chlen tovaristva Ukrayinskij Narodnij Dim v Chernivcyah yuvilejna hronika yakogo za 1934 r zgaduye pro M Topushaka yak pro uchitelya v Kiyevi na toj chas Turushanko V horunzhij Cipser Mihajlo sotnik nachalnik shtabu i komandir Bukovinske o Kurenya V 1930 h rr svyashenik v s Revakivci na Kicmanshini organizator ukrayinskoyi kooperativi Cipser Roman poruchnik Curkanovich Teofil sotnik Shumka Vasil Mironovich strilec zgodom vchitel u Strileckomu Kuti ta organizator Bukovinskogo Kurenya v BUSA psevdo Vasil Lugovij PosilannyaBukovinskij kurin Diyevoyi armiyi UNR Ce nezavershena stattya pro vijskovi formuvannya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ