Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бу́дне — село в Україні, у Шаргородській міській громаді Жмеринського району Вінницької області.
| село Будне | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Вінницька область |
| Район | Жмеринський район |
| Громада | Шаргородська міська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 601 |
| Площа | 1,104 км² |
| Густота населення | 544,38 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 23506 |
| Телефонний код | +380 4344 |
| День села | 7 липня |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°43′07″ пн. ш. 28°00′42″ сх. д. / 48.71861° пн. ш. 28.01167° сх. д.Координати: 48°43′07″ пн. ш. 28°00′42″ сх. д. / 48.71861° пн. ш. 28.01167° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 213 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 23500, Вінницька обл., Жмеринський р-н, м. Шаргород, вул. Героїв Майдану, 224. |
| Карта | |
  Будне | |
 Будне | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Розташування
Будне розташоване на правобережній частині України на берегах річки Лозова, в 5 км від міста Шаргорода та після децентралізації входить до Шаргородської територіальної громади Жмеринського району Вінницької області.
Будне складається із кількох частин: Крилівка, Мазурівка, Причепилівка, Раковий Кут і окремий населений пункт – село Грелівка (колишня назва хутір Мілярівка).
Клімат
| Клімат Будного | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −1,7 | 0,0 | 5,2 | 14,2 | 20,5 | 23,4 | 24,7 | 24,4 | 20,2 | 13,5 | 5,9 | 0,9 | 12 |
| Середня температура, °C | −4,9 | −3,3 | 1,3 | 9,1 | 14,9 | 18,0 | 19,3 | 18,8 | 14,7 | 8,9 | 2,9 | −1,8 | 8 |
| Середній мінімум, °C | −8,1 | −6,6 | −2,5 | 4,0 | 9,3 | 12,6 | 14,0 | 13,2 | 9,3 | 4,3 | 0,0 | −4,4 | 3 |
| Норма опадів, мм | 34 | 33 | 30 | 49 | 67 | 96 | 93 | 60 | 49 | 32 | 38 | 40 | 621 |
| Джерело: climate-data.org | |||||||||||||
Історія
Заснування
Історія села розпочинається із XVI ст. В давнину за адміністративним поділом Будне відносилося: у XVI ст. – до Шаргородського ключа (частини королівщини, адміністративно-територіальної одиниці в Речі Посполитій) та до Летичівського повіту Подільської губернії; у ХІХ ст. – до Сербянської (Гонтівка) волості Могилівського повіту Подільської губернії; у ХХ ст. – до Шаргородського району Вінницької області.
У 1734 році жителі села брали активну участь у Гайдамацьких повстаннях проти польського панування.
Володарями у свої часи були князі Сосновські, Любомирські (з середини XVIII ст.).
У 1850 році маєтності було передано надвірному раднику Казимиру Добровольському, що за фахом був лікарем. Географічний словник Королівства Польща та інших слов'янських країн повідомляє наступне: «Будне та Міллеровка, сільська місцевість, повіт Михайлівський, 311 душ, 488 десятин землі. Майно сумлінного відставного доктора Добровольського, раніше він належав до ключа Шаргородського. Є великий млин і добре спроектований лікеро-горілчаний завод».
У подальшому Добровольський подарував Будне своєму онуку Р.О. Главацькому, який також був лікарем. Главацький розбудовує свій маєток і в 1910 році збудував палац, який зберігся й донині, є архітектурною пам’яткою та окрасою села.
Основним заняттям населення села було землеробство, а також допоміжні промисли: столярство, ковальство, шевство та ін. Розвивалося тваринництво, садівництво та бджільництво.
ХІХ сторіччя стало для розвитку села найпродуктивнішим. У 1865 році відкрили першу школу, яка на той час називалася церковно-приходська. У 1845 році відкрився пивоварний завод, у 1856 – винокурний завод, а в 1888 році – вальцьовий водяний млин.
Початок ХХ століття був не спокійний для Російської Імперії. Не оминуло й це Будне. 28 травня 1905 року в селі відбулося заворушення. Невдоволена важкими умовами праці в господарстві поміщика Главацького сільська община висунула йому вимоги щодо їх поліпшення. Але поміщик проігнорував вимоги селян і найняв робітників з інших сіл. Обурений гурт селян, який налічував близько 300 чоловік, прийшов до пана та розігнав найнятих робітників, а також всю панську прислугу. Організатора цього страйку Івана Ільчука було заарештовано та відправлено до Кам’янецької в’язниці.
Жовтнеций переворот та громадянська війна, що розпочалася у 1918 році, мало відбилися на житті села, але залишили свій слід – зруйнований пивоварний та винокурний заводи й частково панська садиба. Разючі зміни відбулися вже після – з утвердженням радянської влади. В селі було створену сільську раду й проведено перші вибори, було засновано комітет бідності. Народжуваність переважала смертність більше, ніж у два рази. У 1924 році кількість населення становила 840 чоловік.
Ще в роки НЕПу в селі виникають об’єднання селянських господарств – трудова сільськогосподарська спілка та засновано комітет незалежного селянства, до якого входило 169 чоловік. Орні землі всіх селянських господарств становили 508 десятин, худоби – 720 голів.
Радянська влада зробила багато корисного в галузі освіти, відкривши пункт ліквідації не писемності. Учитель Григір Добрянський проводив заняття українською мовою по дві години в день. В селі також було відкрито хату – читальню. Невід’ємною частиною культурного життя стала школа, навчання у якій розпочалося 19 жовтня 1926 року.
Важлива подія для жителів села відбулася 1929 року – у приміщенні панського маєтку було відкрито сільськогосподарський технікум, або як його тоді називали «агрономічна школа». Директором цього навчального закладу був Йосип Станіславович Волянський. Технікум діяв 5 років.
У 1934 році, після закриття технікуму, у цьому ж приміщенні було відкрито дитячий будинок, а 15 серпня 1961 року Буднянський дитячий будинок реорганізовано у Буднянську допоміжну школу-інтернат.
В часи колективізації в селі було створено декілька сільськогосподарських товариств, а вже на початку 1930-х років розпочалася масова колективізація та було утворено артіль «Ленінський шлях».
Поруч із колективізацією проводилось розкуркулення. У Будному навесні 1930 року було розкуркулено і вислано до Сибіру багато людей, виселено із будинків цілі сім'ї, конфісковано майно за відмову вступати до колгоспів. Колективізація, яка зруйнувала найкращі селянські господарства, і непомірна продрозкладка призвели до великого голоду 1932 – 1933 рр., під час якого вимирали цілі сім'ї. Проте село пережило голод і почало свій щлях до відродження.
В 1934 році в Будне прийшов перший трактор ХТЗ, а в 1936 році перший автомобіль «Форд». В 1939 році була створена жіноча бригада трактористок, а першими трактористками були Палагна Глупак, Ганна Ковбасюк, Антоніна Короп.
Під час сталінських репресій 1937 року 19 листопада був розстріляний голова колгоспу Копецький Василь Васильович (1906 р.н.).
Велика вітчизняна війна
Село перебувало під Німецькою окупацією з 24 липня 1941 року до 21 березня 1944 року.
Німецько-радянська війна 1941-1945 р.р. забрала життя 72 жителів села, серед яких і Герой Радянського Союзу Ілля Грель.
Повоєнне життя
Після війни розпочинається відбудова села але через нестачу робочих рук, транспортних засобів і через недорід у 1946 році знову настав голод.
Попри все село продовжило відродження та вже в 1948 році запрацювала сільська електростанція.
Колгосп «Леніський шлях», який об’єднував села Будне та Грелівку, впевнено піднімався на ноги та за головування Ф.В. Китасюка став колгоспом-міліонером. На території цих сіл успішно працювали дві молочно-товарні ферми, вівцеферма, птахоферма, свиноферма.
Проте, в 1959 році Буднянську сільську раду було ліквідовано, село увійшло до складу Слободо-Шаргородської сільської ради, колгосп було об’єднано із відстаючим господарством с.Слободи-Шаргородської. Всі основні фонди було передано в Слободу-Шаргородську, а в Будному залишили лише ферму нетелів. Будівлі інших ферм були зруйновані. Село почало занепадати, скорочувалась кількість жителів, молодь в пошуках роботи та кращої долі покидала рідні місця.
У 1986 році було збудовано цегельний завод (зруйнований у 1990-х роках), а пізніше побудовано ангар і ферму, замість п’яти колись зруйнованих.
У 1989 році закладено фундамент нової школи, яка відкрила свої двері для учнів у 1991 році. Сьогодні вона входить до складу Навчально-виховного комплексу «Середня загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад».
За роки незалежності силами самого населення газифіковані с.Будне і с.Грелівка.
12 червня 2020 року відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» увійшло до складу Шаргородської міської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шаргородського району, село увійшло до складу Жмеринського району Вінницької області.
Сьогодення
В центрі села є Комунальний заклад "Буднянська спеціальна школа" Вінницької обласної Ради, центром якої є палац. Трохи далі знаходиться Навчально-виховного комплексу «Середня загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад». Біля школи розташована церква - Храм Святого Великомученика Димитрія Солунського.
Духовне життя
Перша церква у Будному побудована у 1771 році й названа на честь Святого Великомученика Димитрія. У 1868 році селяни викупили у с. Плебанівка стару дерев’яну церкву і побудували в себе, але у 1876 році вона згоріла. У 1880 році була закладена нова церква, яку після закінчення будівництва освятили на честь святого Дмитрія Солунського.
У 1964 році зазначену церкву зруйнували, а на її місці збудували клуб.
У 1990-х роках за рахунок громади села біля школи було збудовану нову церкву – Храм Святого Великомученика Димитрія Солунського. 25.03.2019 церква перейшла до Православної Церкви України.
Крім цього, в селі також існувала громада євангельських християн, яких у 1925 році налічувалося 89 чоловік.
Пам'ятки
- Джерело «Федірчик» — гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення.
- Джерело «Південне вікно» — гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення.
-
![image]()
Джерело «Федірчик» -
![image]()
Джерело «Південне вікно»
Відомі уродженці
- Ілля Михайлович Грель (1902—1945) — Герой Радянського Союзу
Примітки
- Filip., Sulimierski,. Słownik geograficzny królestwa polskiego i innych krajów słowiańskich. OCLC 256446316.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Література
- Слобода́-Ша́ргородська // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.723 (Будне)
Посилання
- Погода в селі Будне [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Budne Bu dne selo v Ukrayini u Shargorodskij miskij gromadi Zhmerinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti selo Budne Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Zhmerinskij rajon Gromada Shargorodska miska gromada Osnovni dani Naselennya 601 Plosha 1 104 km Gustota naselennya 544 38 osib km Poshtovij indeks 23506 Telefonnij kod 380 4344 Den sela 7 lipnya Geografichni dani Geografichni koordinati 48 43 07 pn sh 28 00 42 sh d 48 71861 pn sh 28 01167 sh d 48 71861 28 01167 Koordinati 48 43 07 pn sh 28 00 42 sh d 48 71861 pn sh 28 01167 sh d 48 71861 28 01167 Serednya visota nad rivnem morya 213 m Misceva vlada Adresa radi 23500 Vinnicka obl Zhmerinskij r n m Shargorod vul Geroyiv Majdanu 224 Karta Budne Budne Mapa Budne u VikishovishiGeografiyaRoztashuvannya Budne roztashovane na pravoberezhnij chastini Ukrayini na beregah richki Lozova v 5 km vid mista Shargoroda ta pislya decentralizaciyi vhodit do Shargorodskoyi teritorialnoyi gromadi Zhmerinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Budne skladayetsya iz kilkoh chastin Krilivka Mazurivka Prichepilivka Rakovij Kut i okremij naselenij punkt selo Grelivka kolishnya nazva hutir Milyarivka Klimat Klimat Budnogo Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 1 7 0 0 5 2 14 2 20 5 23 4 24 7 24 4 20 2 13 5 5 9 0 9 12 Serednya temperatura C 4 9 3 3 1 3 9 1 14 9 18 0 19 3 18 8 14 7 8 9 2 9 1 8 8 Serednij minimum C 8 1 6 6 2 5 4 0 9 3 12 6 14 0 13 2 9 3 4 3 0 0 4 4 3 Norma opadiv mm 34 33 30 49 67 96 93 60 49 32 38 40 621 Dzherelo climate data orgIstoriyaZasnuvannya Istoriya sela rozpochinayetsya iz XVI st V davninu za administrativnim podilom Budne vidnosilosya u XVI st do Shargorodskogo klyucha chastini korolivshini administrativno teritorialnoyi odinici v Rechi Pospolitij ta do Letichivskogo povitu Podilskoyi guberniyi u HIH st do Serbyanskoyi Gontivka volosti Mogilivskogo povitu Podilskoyi guberniyi u HH st do Shargorodskogo rajonu Vinnickoyi oblasti U 1734 roci zhiteli sela brali aktivnu uchast u Gajdamackih povstannyah proti polskogo panuvannya Volodaryami u svoyi chasi buli knyazi Sosnovski Lyubomirski z seredini XVIII st U 1850 roci mayetnosti bulo peredano nadvirnomu radniku Kazimiru Dobrovolskomu sho za fahom buv likarem Geografichnij slovnik Korolivstva Polsha ta inshih slov yanskih krayin povidomlyaye nastupne Budne ta Millerovka silska miscevist povit Mihajlivskij 311 dush 488 desyatin zemli Majno sumlinnogo vidstavnogo doktora Dobrovolskogo ranishe vin nalezhav do klyucha Shargorodskogo Ye velikij mlin i dobre sproektovanij likero gorilchanij zavod U podalshomu Dobrovolskij podaruvav Budne svoyemu onuku R O Glavackomu yakij takozh buv likarem Glavackij rozbudovuye svij mayetok i v 1910 roci zbuduvav palac yakij zberigsya j donini ye arhitekturnoyu pam yatkoyu ta okrasoyu sela Osnovnim zanyattyam naselennya sela bulo zemlerobstvo a takozh dopomizhni promisli stolyarstvo kovalstvo shevstvo ta in Rozvivalosya tvarinnictvo sadivnictvo ta bdzhilnictvo HIH storichchya stalo dlya rozvitku sela najproduktivnishim U 1865 roci vidkrili pershu shkolu yaka na toj chas nazivalasya cerkovno prihodska U 1845 roci vidkrivsya pivovarnij zavod u 1856 vinokurnij zavod a v 1888 roci valcovij vodyanij mlin Pochatok HH stolittya buv ne spokijnij dlya Rosijskoyi Imperiyi Ne ominulo j ce Budne 28 travnya 1905 roku v seli vidbulosya zavorushennya Nevdovolena vazhkimi umovami praci v gospodarstvi pomishika Glavackogo silska obshina visunula jomu vimogi shodo yih polipshennya Ale pomishik proignoruvav vimogi selyan i najnyav robitnikiv z inshih sil Oburenij gurt selyan yakij nalichuvav blizko 300 cholovik prijshov do pana ta rozignav najnyatih robitnikiv a takozh vsyu pansku prislugu Organizatora cogo strajku Ivana Ilchuka bulo zaareshtovano ta vidpravleno do Kam yaneckoyi v yaznici Zhovtnecij perevorot ta gromadyanska vijna sho rozpochalasya u 1918 roci malo vidbilisya na zhitti sela ale zalishili svij slid zrujnovanij pivovarnij ta vinokurnij zavodi j chastkovo panska sadiba Razyuchi zmini vidbulisya vzhe pislya z utverdzhennyam radyanskoyi vladi V seli bulo stvorenu silsku radu j provedeno pershi vibori bulo zasnovano komitet bidnosti Narodzhuvanist perevazhala smertnist bilshe nizh u dva razi U 1924 roci kilkist naselennya stanovila 840 cholovik She v roki NEPu v seli vinikayut ob yednannya selyanskih gospodarstv trudova silskogospodarska spilka ta zasnovano komitet nezalezhnogo selyanstva do yakogo vhodilo 169 cholovik Orni zemli vsih selyanskih gospodarstv stanovili 508 desyatin hudobi 720 goliv Radyanska vlada zrobila bagato korisnogo v galuzi osviti vidkrivshi punkt likvidaciyi ne pisemnosti Uchitel Grigir Dobryanskij provodiv zanyattya ukrayinskoyu movoyu po dvi godini v den V seli takozh bulo vidkrito hatu chitalnyu Nevid yemnoyu chastinoyu kulturnogo zhittya stala shkola navchannya u yakij rozpochalosya 19 zhovtnya 1926 roku Vazhliva podiya dlya zhiteliv sela vidbulasya 1929 roku u primishenni panskogo mayetku bulo vidkrito silskogospodarskij tehnikum abo yak jogo todi nazivali agronomichna shkola Direktorom cogo navchalnogo zakladu buv Josip Stanislavovich Volyanskij Tehnikum diyav 5 rokiv U 1934 roci pislya zakrittya tehnikumu u comu zh primishenni bulo vidkrito dityachij budinok a 15 serpnya 1961 roku Budnyanskij dityachij budinok reorganizovano u Budnyansku dopomizhnu shkolu internat V chasi kolektivizaciyi v seli bulo stvoreno dekilka silskogospodarskih tovaristv a vzhe na pochatku 1930 h rokiv rozpochalasya masova kolektivizaciya ta bulo utvoreno artil Leninskij shlyah Poruch iz kolektivizaciyeyu provodilos rozkurkulennya U Budnomu navesni 1930 roku bulo rozkurkuleno i vislano do Sibiru bagato lyudej viseleno iz budinkiv cili sim yi konfiskovano majno za vidmovu vstupati do kolgospiv Kolektivizaciya yaka zrujnuvala najkrashi selyanski gospodarstva i nepomirna prodrozkladka prizveli do velikogo golodu 1932 1933 rr pid chas yakogo vimirali cili sim yi Prote selo perezhilo golod i pochalo svij shlyah do vidrodzhennya V 1934 roci v Budne prijshov pershij traktor HTZ a v 1936 roci pershij avtomobil Ford V 1939 roci bula stvorena zhinocha brigada traktoristok a pershimi traktoristkami buli Palagna Glupak Ganna Kovbasyuk Antonina Korop Pid chas stalinskih represij 1937 roku 19 listopada buv rozstrilyanij golova kolgospu Kopeckij Vasil Vasilovich 1906 r n Velika vitchiznyana vijna Selo perebuvalo pid Nimeckoyu okupaciyeyu z 24 lipnya 1941 roku do 21 bereznya 1944 roku Nimecko radyanska vijna 1941 1945 r r zabrala zhittya 72 zhiteliv sela sered yakih i Geroj Radyanskogo Soyuzu Illya Grel Povoyenne zhittya Pislya vijni rozpochinayetsya vidbudova sela ale cherez nestachu robochih ruk transportnih zasobiv i cherez nedorid u 1946 roci znovu nastav golod Popri vse selo prodovzhilo vidrodzhennya ta vzhe v 1948 roci zapracyuvala silska elektrostanciya Kolgosp Leniskij shlyah yakij ob yednuvav sela Budne ta Grelivku vpevneno pidnimavsya na nogi ta za golovuvannya F V Kitasyuka stav kolgospom milionerom Na teritoriyi cih sil uspishno pracyuvali dvi molochno tovarni fermi vivceferma ptahoferma svinoferma Prote v 1959 roci Budnyansku silsku radu bulo likvidovano selo uvijshlo do skladu Slobodo Shargorodskoyi silskoyi radi kolgosp bulo ob yednano iz vidstayuchim gospodarstvom s Slobodi Shargorodskoyi Vsi osnovni fondi bulo peredano v Slobodu Shargorodsku a v Budnomu zalishili lishe fermu neteliv Budivli inshih ferm buli zrujnovani Selo pochalo zanepadati skorochuvalas kilkist zhiteliv molod v poshukah roboti ta krashoyi doli pokidala ridni miscya U 1986 roci bulo zbudovano cegelnij zavod zrujnovanij u 1990 h rokah a piznishe pobudovano angar i fermu zamist p yati kolis zrujnovanih U 1989 roci zakladeno fundament novoyi shkoli yaka vidkrila svoyi dveri dlya uchniv u 1991 roci Sogodni vona vhodit do skladu Navchalno vihovnogo kompleksu Serednya zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv doshkilnij navchalnij zaklad Za roki nezalezhnosti silami samogo naselennya gazifikovani s Budne i s Grelivka 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 707 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Vinnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Shargorodskoyi miskoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Shargorodskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Zhmerinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti SogodennyaV centri sela ye Komunalnij zaklad Budnyanska specialna shkola Vinnickoyi oblasnoyi Radi centrom yakoyi ye palac Trohi dali znahoditsya Navchalno vihovnogo kompleksu Serednya zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv doshkilnij navchalnij zaklad Bilya shkoli roztashovana cerkva Hram Svyatogo Velikomuchenika Dimitriya Solunskogo Duhovne zhittyaPersha cerkva u Budnomu pobudovana u 1771 roci j nazvana na chest Svyatogo Velikomuchenika Dimitriya U 1868 roci selyani vikupili u s Plebanivka staru derev yanu cerkvu i pobuduvali v sebe ale u 1876 roci vona zgorila U 1880 roci bula zakladena nova cerkva yaku pislya zakinchennya budivnictva osvyatili na chest svyatogo Dmitriya Solunskogo U 1964 roci zaznachenu cerkvu zrujnuvali a na yiyi misci zbuduvali klub U 1990 h rokah za rahunok gromadi sela bilya shkoli bulo zbudovanu novu cerkvu Hram Svyatogo Velikomuchenika Dimitriya Solunskogo 25 03 2019 cerkva perejshla do Pravoslavnoyi Cerkvi Ukrayini Krim cogo v seli takozh isnuvala gromada yevangelskih hristiyan yakih u 1925 roci nalichuvalosya 89 cholovik Pam yatkiDzherelo Fedirchik gidrologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Dzherelo Pivdenne vikno gidrologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Dzherelo Fedirchik Dzherelo Pivdenne vikno Vidomi urodzhenciIllya Mihajlovich Grel 1902 1945 Geroj Radyanskogo SoyuzuPrimitkiFilip Sulimierski Slownik geograficzny krolestwa polskiego i innych krajow slowianskich OCLC 256446316 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 31 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv LiteraturaSloboda Sha rgorodska Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 723 Budne PosilannyaPogoda v seli Budne 20 grudnya 2011 u Wayback Machine