Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бу́ди — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Входить до складу Ічнянської міської громади.
| село Буди | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Чернігівська область |
| Район | Прилуцький район |
| Громада | Ічнянська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1600 |
| Населення | 77 |
| Площа | 1,059 км² |
| Густота населення | 72,71 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 16762 |
| Телефонний код | +380 4633 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°44′32″ пн. ш. 32°17′05″ сх. д. / 50.74222° пн. ш. 32.28472° сх. д.Координати: 50°44′32″ пн. ш. 32°17′05″ сх. д. / 50.74222° пн. ш. 32.28472° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 132 м |
| Водойми | р. Радківка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 16703, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, м. Ічня, площа Т. Г. Шевченка, 1 |
| Карта | |
  Буди | |
 Буди | |
| Мапа | |
Географія
Село Буди розкинулося на березі річки Радківка, яка за 5 км впадає у річку Удай, вище за течією за 3 км розташоване село Дзюбівка, нижче за течією за 1,5 км — село Пелюхівка.
Відстань від Чернігова — близько 150 км (автошляхами — 164 км), до Ічні — 16 км. Найближча залізнична станція — Коломійцеве на лінії Бахмач — Прилуки Полтавської дирекції залізничних перевезень за 6 км.
Площа села близько 1 км². Висота над рівнем моря — 132 м.
Історія
Письмові відомості датовані XVII століттям (офіційною датою заснування вважається 1600 рік). Входило до Полкової сотні Прилуцького полку (1648 -1782), до Прилуцького повіту (1782 - 1923), до Малодівицького району (1923 -1961), до Ічнянського району (1961 – 2017).
Є на мапі 1826-1840 років
Утворилось за місцем колишнього поташного виробництва.Топонім походить від невеликих господарських приміщень буд (будок), з відповідним устаткуванням для випалювання поташу із деревини в XVI–XVIII ст., який використовувався для виробництва селітри, скла, мила, сукна. Розташовувались у лісових масивах за місцем заготівлі сировини та біля водойм, бо виробництво потребувало багато води. Поряд з виробництвом виникло поселення з однойменною похідною назвою Буди, що збереглася до наших днів. Саме ж виробництво на кінець XVIII ст. занепало в силу кількох чинників: винищення частини лісів; розвитку науки і хімічних технологій; витіснення мануфактурного виробництва промисловим.
Внаслідок звільнення земельних ділянок від лісів на зміну поташному промислу поступово приходило землеробство і тваринництво.
Село простяглося обабіч річки, що бере початок поблизу с. Дзюбівка. В давнину її називали «Мошковка», «Чорномошка» як похідне від слів мошка, чорна мошка, якої багато було у верхів'ї, або «Черемошка» від назви рослини черемухи, що росла вздовж берегів. З обох боків у річку вливалися численні струмки, особливо вони пробуджувались напровесні, а потім ставали менш активними. З часом багато з них перестали існувати, а річка стала пересихати внаслідок кліматичних і техногенних змін. В результаті штучного загачування русла річка перетворилася на ставок.
Село поділене на кутки. На лівому березі розташувались «Рукавець», «Куцівка», «Дорошівка». На правому – «Ярок», «Величковка», «Гора», «Клинок», «Давидівка». Місце посеред села, куди сходяться дороги з чотирьох його сторін має назву «Вигон», напевне, сюди з усіх кутків виганяли худобу і відправляли на пасовище. Довкола оточене урочищами: «Бродки», «Пожарня», «Савчине», «Половецьке», «Пилипівщина», «Їгорівське», «Гречанівщина», «Луги», «Прирізок». Буди сполучені шляхами з найближчими населеними пунктами: Пелюхівка, Радьківка, Грабів, Лучківка, Дзюбівка, Тишківка, Гейці, Коломійцеве, Колісники.
Колись вільне село, «до ратуші Прилуцької прислушаюче» 1690 року гетьман І. Мазепа надав «на уряд» новопризначеному сотнику Прилуцької полкової Сотні Якову Золотаренку - внуку третьої дружини Богдана Хмельницького Ганни (Золотаренко). В 1717 р. його заарештовано і відправлено до Москви по справі мазепинців, де він і помер (1720). Потомків не мав. Відчуваючи, що додому вже не повернеться, написав і передав через одного із ченців Густинського монастиря заповіт: «Чесний отче Дамаскін, мій зичливий приятелю. Узятий я по Указу до Москви. Прошу Вашу чесність об'їхати і оглянути всі мої земельні володіння. Коли пошле мені Господь смерть – половину на монастир за душу мою, а половину дружині моїй». Так 1721 року Буди поділили порівну: Густинський монастир і вдова Золотаренка Марія, яка в 1724 р. вийшла заміж за топальського сотника Стародубського полку Клима Янжулу. З часом (після 1730) її частку передали полковому осавулу Григорію Панкевичу, а по його смерті, успадкувала його дружина, поки у неї нахабно не відібрав (1753) власник села Вільшани, зять гетьмана К. Розумовського, бунчуковий товариш Влас Климович Будлянський. Але він не встиг закріпити за собою юридично, бо це вже було зроблено на користь прилуцького полкового осавула Якова Степановича Величка (6 дворів). Співвласниками села також були Густинський монастир (6 дворів) і бунчуковий товариш Петро Якимович Горленко (1 двір).
У 1780 в Будах налічувалося 18 дворів (22 хати) селян, з них 4 двори належали П. Я. Горленку; власниками селян також залишалися Густинський монастир і Я. С. Величко, який в цей час (з 1775) був підкоморієм Прилуцького повіту. В середині 18 ст. в Будах мешкали лише селяни, козаків не було. В 1797 налічувалось 66 душ чоловічої статі податкового населення. У 19 ст. Буди значно зросли: 1859 р. - 31 двір, 204 жителі (100 чоловічої та 104 жіночої статі) приписаних до парафії Вознесенської церкви с. Радьківки. Буди входили до Малодівицької волості 1-го стану. У 1886 - 268 жителів, 3 козацькі двори, 1 двір міщан, 45 дворів селян (26 казенних, 19 власників; останні входили до двох сільських громад - Куцевича та Величка. До нині збереглися відповідні назви кутків: Куцівка та Величківка). У 1910 - 93 господарств, із них козаків - 7, селян - 81, євреїв 1, інших непривілейованих - 1, привілейованих - 3, налічувалось 547 жителів,у т.ч. 6 теслярів, 1 кравець, 3 шевці, 1 коваль, 26 ткачів, 28 поденників, 4 займалися інтелігентними та 64 - іншими неземлеробськими заняттями, все інше доросле населення займалося землеробством. 859 десятин придатної землі. Діяло земське початкове однокласне училище, в якому навчалося 40 хлопчиків і 20 дівчат (1912). У 1923-1930 pp. Буди підпорядковвались Радьківській сільраді. 1925 - 195 дворів, 857 жителів; 1930 - 145 дворів, 671 жителів.
142 жителі Буд брали участь у Другій світовій війні, 89 з них — загинули, 85 — нагороджені орденами і медалями СРСР. На честь воїнів-односельців, полеглих у боях, у селі споруджено обеліск Слави.
У повоєнний період в селі знаходилося відділення колгоспу імені Карла Маркса (центральна садиба — в селі Грабів), за яким було закріплено 2110 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 1543 га орної землі. Господарство вирощувало зернові та технічні культури, займалося м'ясо-молочним тваринництвом.
На початку 1970-х населення села становило 409 осіб. Найпоширенішими прізвищами серед мешканців села в період його розквіту були: Бугай, Букша, Гусак, Дорошенко, Лук, Нестеренко, Стельмах, Черненко. Ймовірно, носії цих прізвищ проживали в Будах з найдавніших часів. Нині в селі живе 77 мешканців.
Див. також
Примітки
- Маршрут від Чернігова до Буд. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Розрахунок Карта Онлайн [ 7 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Станом на 2012 рік. Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради[недоступне посилання з лютого 2019]
- Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Буди [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
- Лазаревский, Александр (1893). Описание старой Малороссии. Материалы для истории заселения, землевладения и управления : [в 3 т.] Т. 3 : [ПОЛК ПРИЛУЦКИЙ] ((російська)) . Киев: Тип. К. Н. Милевского,. с. 175.
- ИнфоРост, Н. П. . elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
- Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии. Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 310 з 562.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Посилання
- Буди на вебсайті Верховної Ради України[недоступне посилання з лютого 2019]
- Прогноз погоди в селі Буди [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Budi Bu di selo v Ukrayini u Priluckomu rajoni Chernigivskoyi oblasti Vhodit do skladu Ichnyanskoyi miskoyi gromadi selo Budi Krayina Ukrayina Oblast Chernigivska oblast Rajon Priluckij rajon Gromada Ichnyanska miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1600 Naselennya 77 Plosha 1 059 km Gustota naselennya 72 71 osib km Poshtovij indeks 16762 Telefonnij kod 380 4633 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 44 32 pn sh 32 17 05 sh d 50 74222 pn sh 32 28472 sh d 50 74222 32 28472 Koordinati 50 44 32 pn sh 32 17 05 sh d 50 74222 pn sh 32 28472 sh d 50 74222 32 28472 Serednya visota nad rivnem morya 132 m Vodojmi r Radkivka Misceva vlada Adresa radi 16703 Chernigivska obl Priluckij r n m Ichnya plosha T G Shevchenka 1 Karta Budi Budi MapaGeografiyaSelo Budi rozkinulosya na berezi richki Radkivka yaka za 5 km vpadaye u richku Udaj vishe za techiyeyu za 3 km roztashovane selo Dzyubivka nizhche za techiyeyu za 1 5 km selo Pelyuhivka Vidstan vid Chernigova blizko 150 km avtoshlyahami 164 km do Ichni 16 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Kolomijceve na liniyi Bahmach Priluki Poltavskoyi direkciyi zaliznichnih perevezen za 6 km Plosha sela blizko 1 km Visota nad rivnem morya 132 m IstoriyaPismovi vidomosti datovani XVII stolittyam oficijnoyu datoyu zasnuvannya vvazhayetsya 1600 rik Vhodilo do Polkovoyi sotni Priluckogo polku 1648 1782 do Priluckogo povitu 1782 1923 do Malodivickogo rajonu 1923 1961 do Ichnyanskogo rajonu 1961 2017 Ye na mapi 1826 1840 rokiv Utvorilos za miscem kolishnogo potashnogo virobnictva Toponim pohodit vid nevelikih gospodarskih primishen bud budok z vidpovidnim ustatkuvannyam dlya vipalyuvannya potashu iz derevini v XVI XVIII st yakij vikoristovuvavsya dlya virobnictva selitri skla mila sukna Roztashovuvalis u lisovih masivah za miscem zagotivli sirovini ta bilya vodojm bo virobnictvo potrebuvalo bagato vodi Poryad z virobnictvom viniklo poselennya z odnojmennoyu pohidnoyu nazvoyu Budi sho zbereglasya do nashih dniv Same zh virobnictvo na kinec XVIII st zanepalo v silu kilkoh chinnikiv vinishennya chastini lisiv rozvitku nauki i himichnih tehnologij vitisnennya manufakturnogo virobnictva promislovim Vnaslidok zvilnennya zemelnih dilyanok vid lisiv na zminu potashnomu promislu postupovo prihodilo zemlerobstvo i tvarinnictvo Selo prostyaglosya obabich richki sho bere pochatok poblizu s Dzyubivka V davninu yiyi nazivali Moshkovka Chornomoshka yak pohidne vid sliv moshka chorna moshka yakoyi bagato bulo u verhiv yi abo Cheremoshka vid nazvi roslini cheremuhi sho rosla vzdovzh beregiv Z oboh bokiv u richku vlivalisya chislenni strumki osoblivo voni probudzhuvalis naprovesni a potim stavali mensh aktivnimi Z chasom bagato z nih perestali isnuvati a richka stala peresihati vnaslidok klimatichnih i tehnogennih zmin V rezultati shtuchnogo zagachuvannya rusla richka peretvorilasya na stavok Selo podilene na kutki Na livomu berezi roztashuvalis Rukavec Kucivka Doroshivka Na pravomu Yarok Velichkovka Gora Klinok Davidivka Misce posered sela kudi shodyatsya dorogi z chotiroh jogo storin maye nazvu Vigon napevne syudi z usih kutkiv viganyali hudobu i vidpravlyali na pasovishe Dovkola otochene urochishami Brodki Pozharnya Savchine Polovecke Pilipivshina Yigorivske Grechanivshina Lugi Pririzok Budi spolucheni shlyahami z najblizhchimi naselenimi punktami Pelyuhivka Radkivka Grabiv Luchkivka Dzyubivka Tishkivka Gejci Kolomijceve Kolisniki Kolis vilne selo do ratushi Priluckoyi prislushayuche 1690 roku getman I Mazepa nadav na uryad novopriznachenomu sotniku Priluckoyi polkovoyi Sotni Yakovu Zolotarenku vnuku tretoyi druzhini Bogdana Hmelnickogo Ganni Zolotarenko V 1717 r jogo zaareshtovano i vidpravleno do Moskvi po spravi mazepinciv de vin i pomer 1720 Potomkiv ne mav Vidchuvayuchi sho dodomu vzhe ne povernetsya napisav i peredav cherez odnogo iz chenciv Gustinskogo monastirya zapovit Chesnij otche Damaskin mij zichlivij priyatelyu Uzyatij ya po Ukazu do Moskvi Proshu Vashu chesnist ob yihati i oglyanuti vsi moyi zemelni volodinnya Koli poshle meni Gospod smert polovinu na monastir za dushu moyu a polovinu druzhini moyij Tak 1721 roku Budi podilili porivnu Gustinskij monastir i vdova Zolotarenka Mariya yaka v 1724 r vijshla zamizh za topalskogo sotnika Starodubskogo polku Klima Yanzhulu Z chasom pislya 1730 yiyi chastku peredali polkovomu osavulu Grigoriyu Pankevichu a po jogo smerti uspadkuvala jogo druzhina poki u neyi nahabno ne vidibrav 1753 vlasnik sela Vilshani zyat getmana K Rozumovskogo bunchukovij tovarish Vlas Klimovich Budlyanskij Ale vin ne vstig zakripiti za soboyu yuridichno bo ce vzhe bulo zrobleno na korist priluckogo polkovogo osavula Yakova Stepanovicha Velichka 6 dvoriv Spivvlasnikami sela takozh buli Gustinskij monastir 6 dvoriv i bunchukovij tovarish Petro Yakimovich Gorlenko 1 dvir U 1780 v Budah nalichuvalosya 18 dvoriv 22 hati selyan z nih 4 dvori nalezhali P Ya Gorlenku vlasnikami selyan takozh zalishalisya Gustinskij monastir i Ya S Velichko yakij v cej chas z 1775 buv pidkomoriyem Priluckogo povitu V seredini 18 st v Budah meshkali lishe selyani kozakiv ne bulo V 1797 nalichuvalos 66 dush cholovichoyi stati podatkovogo naselennya U 19 st Budi znachno zrosli 1859 r 31 dvir 204 zhiteli 100 cholovichoyi ta 104 zhinochoyi stati pripisanih do parafiyi Voznesenskoyi cerkvi s Radkivki Budi vhodili do Malodivickoyi volosti 1 go stanu U 1886 268 zhiteliv 3 kozacki dvori 1 dvir mishan 45 dvoriv selyan 26 kazennih 19 vlasnikiv ostanni vhodili do dvoh silskih gromad Kucevicha ta Velichka Do nini zbereglisya vidpovidni nazvi kutkiv Kucivka ta Velichkivka U 1910 93 gospodarstv iz nih kozakiv 7 selyan 81 yevreyiv 1 inshih neprivilejovanih 1 privilejovanih 3 nalichuvalos 547 zhiteliv u t ch 6 teslyariv 1 kravec 3 shevci 1 koval 26 tkachiv 28 podennikiv 4 zajmalisya inteligentnimi ta 64 inshimi nezemlerobskimi zanyattyami vse inshe dorosle naselennya zajmalosya zemlerobstvom 859 desyatin pridatnoyi zemli Diyalo zemske pochatkove odnoklasne uchilishe v yakomu navchalosya 40 hlopchikiv i 20 divchat 1912 U 1923 1930 pp Budi pidporyadkovvalis Radkivskij silradi 1925 195 dvoriv 857 zhiteliv 1930 145 dvoriv 671 zhiteliv 142 zhiteli Bud brali uchast u Drugij svitovij vijni 89 z nih zaginuli 85 nagorodzheni ordenami i medalyami SRSR Na chest voyiniv odnoselciv poleglih u boyah u seli sporudzheno obelisk Slavi U povoyennij period v seli znahodilosya viddilennya kolgospu imeni Karla Marksa centralna sadiba v seli Grabiv za yakim bulo zakripleno 2110 gektariv silskogospodarskih ugid u tomu chisli 1543 ga ornoyi zemli Gospodarstvo viroshuvalo zernovi ta tehnichni kulturi zajmalosya m yaso molochnim tvarinnictvom Na pochatku 1970 h naselennya sela stanovilo 409 osib Najposhirenishimi prizvishami sered meshkanciv sela v period jogo rozkvitu buli Bugaj Buksha Gusak Doroshenko Luk Nesterenko Stelmah Chernenko Jmovirno nosiyi cih prizvish prozhivali v Budah z najdavnishih chasiv Nini v seli zhive 77 meshkanciv Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast PrimitkiMarshrut vid Chernigova do Bud 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Rozrahunok Karta Onlajn 7 listopada 2012 u Wayback Machine Stanom na 2012 rik Oblikova kartka naselenogo punktu na sajti Verhovnoyi Radi nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Informaciya pro naselenij punkt Prognoz pogodi v seli Budi 20 grudnya 2011 u Wayback Machine www etomesto ru Arhiv originalu za 19 grudnya 2021 Procitovano 19 grudnya 2021 Lazarevskij Aleksandr 1893 Opisanie staroj Malorossii Materialy dlya istorii zaseleniya zemlevladeniya i upravleniya v 3 t T 3 POLK PRILUCKIJ rosijska Kiev Tip K N Milevskogo s 175 InfoRost N P elib shpl ru Arhiv originalu za 15 sichnya 2021 Procitovano 19 grudnya 2021 Poltavskij guberskij statisticheskij komitet 1911 Spisok naselennyh mest Poltavskoj gubernii s kratkim geograficheskim ocherkom gubernii Poltava Elektronaya tipografiya D N Podzemskogo Petrovskaya ulica sobstvenyj dom 1912 s 310 z 562 LiteraturaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim PosilannyaBudi na vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Prognoz pogodi v seli Budi 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Cya stattya gruntuyetsya na materialah enciklopedichnogo vidannya Istoriya mist i sil URSR Vidtak u nij mozhe buti vidsutnoyu abo vikrivlenoyu informaciya pro periodi Ukrayinskoyi revolyuciyi Golodomoriv Drugoyi Svitovoyi vijni ta suchasnosti Vi mozhete dopomogti proyektu dopisavshi yiyi