Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Будинок садибний будівля початку XIX століття охоронний 334 См Розташований біля північної межі історичного центру міста

Будинок садибний (Глухів)

Будинок садибний (Глухів)

Будинок садибний — будівля початку XIX століття, (охоронний № 334-См). Розташований біля північної межі історичного центру міста Глухова Сумської області на території національного заповідника на біля стадіону.

Садибний будинок
image
Будівля станом на травень 2015 року
Будівля станом на травень 2015 року
51°40′53″ пн. ш. 33°54′36″ сх. д. / 51.681337° пн. ш. 33.909924° сх. д. / 51.681337; 33.909924
Країнаimage Україна
МістоГлухів
Сумська областьм. Глухів вул. Терещенків, 34
Тип будівлісадиба
Дата заснуванняпочаток XIX століття
Початок будівництва1805
Побудовано1807
Статус пам'ятка архітектури місцевого значення
image
image
Садибний будинок
Садибний будинок (Україна)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Садибний будинок (мур.).
image Зовнішні відеофайли
image Історія одного будинку. Занедбана садиба біля глухівського стадіону, колись була земською лікарнею. Глухів City. 25 липня 2023 року

Історія

Одноповерховий дворянський садибний будинок разом з іншими будівлями садиби було зведено на початку XIX століття за типовим проєктом 1805—1809 років на кошти купця та колишнього Глухівського міського голови Тараса Колченка. У 1848 році Приказ суспільного догляду орендував на 25 років за ціною 300 рублів на рік два будинки в цій садибі для розміщення богадільні та лікарні. До цього вони розміщувалися у садибі в центрі Глухова, пожертвуваній одним благодійником. З плином років їх стан погіршився і вони були продані Приказом на знесення. Лікарня та богадільня, як правило, поєднувалися через низький рівень організації тодішнього лікування. Амбулаторного, ліжкового лікування, по суті, на той час не було взагалі. До цих лікарень зверталися коли вже людина перебувала при смерті і доживала свої дні у богадільні.

Після започаткування земської реформи, з січня 1865 року Глухівська міська лікарня перейшли у підпорядкування . А богадільня, як губернська установа, перейшла в підпорядкування Чернігівського губернського земства. Деякий час земські лікарні користувалися коштами уряду, але на засіданні Губернських земських зібрань 13 грудня 1866 року було вирішено передати лікарні під самостійне управління повітових земств, без жодної допомоги із державного бюджету, таким чином, залишивши всі земські лікарні губернії виключно на утриманні земств. У той же час, не можна було скорочувати штатний розпис установи. Також земство мало «вживати заходів» до поширення віспощеплення. Для виконання цих функцій земствам були передані капітали приказів суспільного догляду та губернські «віспові капітали». Становище повітової лікарні було найпримітивнішим: практично не було медичного персоналу та відчувалася гостра нестача інструментів та медикаментів. В одному приміщенні нерідко перебували на лікуванні сифілітики, нехірургічні і навіть душевнохворі. Також заразні лежали серед незаразних, чисті оперативні — поряд із гнійними хворими. Так звана шпитальна гангрена була повсюдним лихом.

Посаду завідувача земської лікарні ще з 1850-х років продовжував обіймати міський лікар . Він опікувався одночасно і лікарнею, і богадільнею.

Після 1865 року лікарня перебувала все в тій же будівлі. Однак, тепер воно належало спадкоємцям полковника Плешкова і входило до комплексу будинків їх приватної садиби (на сьогодні ці приміщення займає ВСП «Глухівський агротехнічний фаховий коледж СНАУ»). У цій же садибі розміщувалися богадільня, казарми та лазарет 21-го резервного батальйону [ru], а також інші орендарі. Термін найму будинку, в якому розміщувалася лікарня, закінчувався 10 жовтня 1873 року.

Бюджет Глухівської земської лікарні складався з одержання субвенцій з військового та цивільного відомств. Для лікування військових хворих плата відпускалася інтендантством за таксою, яка щорічно затверджувалася на всю губернію, і надходила у розпорядження Чернігівської губернської земської управи. Далі кошти перераховувалися Глухівській повітовій земській управі з розрахунку вартості утримання у цій конкретній лікарні кожного хворого. Надлишки коштів після такого розподілу становили прибуток всіх лікарень губернії та ділилися у рівних частках між усіма лікарнями. Плата за цивільних хворих залишалася у бюджеті Глухівської земської лікарні. За штатом глухівська лікарня мала 25 ліжок, але кількість хворих завжди перевищувала ці цифри. Передбачалося наявність чотирьох ліжок для лікування бідних хворих. Богадільня мала 32 місця. У 1868 році більшість хворих у Глухівській земській лікарні були з числа військових. По тарифу на цей рік на їх лікування щодоби відпускалося 46 коп. на кожного. Розмір оплати за цивільних хворих, встановлений повітовим земським зібранням, становив 17 коп. на добу. Реальна вартість утримання одного хворого становила 30 коп. Тобто, утримання 1 хворого на добу, з військових був надлишок, а з цивільних хворих, навпаки, збиток. Однак, фінансування військових хворих інтендантським управлінням, надходили не в повній мірі та зі значними затримками. Тому, земству доводилося дофінансовувати утримання лікарні не лише для лікування цивільних, але й військових.

Також Глухівське земством виконувало соціальні функції лікуючі бідняків, які, страждали на тяжкі хвороби та не мали змогу лікуватися за кошти. Утім, за лікуванням хворих на дарових ліжках проводилося з найсуворішим контролем. Зокрема, з 1 вересня 1867 року до 1 вересня 1868 року послугами Глухівської земської лікарні скористалося 444 пацієнти, з них 379 одужало, а 43 померло. Вартість лікування за цей період склало 4592 крб. 88 коп..

З 1869 року фінансове становище лікарні ще більш погіршилося. З цього року всі військові хворі почали лікуватися у спеціальному військовому лазареті 21-го резервного батальйону, що квартирував у Глухові. Земська лікарня, яка насамперед утримувалася за лікування військових, втратила значне джерело прибутку. У земській лікарні лікувалися тепер лише цивільні хворі та арештанти. Плата за лікування цивільних хворих складала 5 руб. на місяць або ті ж 17 коп. на день, але насправді утримання 1 хворого коштувало вже до 9 руб. в місяць. До того ж, як і раніше, існували 4 безкоштовні ліжка для лікування бідних хворих, які не мали коштів сплатити ці 5 рублів. За такої заниженої плати дійсної вартості утримання 1 хворого Глухівська повітова управа була змушена покривати дефіцит бюджету лікарні за рахунок запасного Земського капіталу. До 1 вересня 1870 року борг лікарні виріс до 2880 руб. Земська Управа намагалася ліквідувати борг лікарні за рахунок прибутків від розробки порцелянової глини.

Стан приміщення лікарні за чверть століття інтенсивного використання неухильно погіршувався. Наприклад, не вистачало приміщень, зокрема, для повноцінного функціонування жіночого відділення. Як і раніше не були розподілені хворі за видами їх захворювань. Для дотримання мінімальних гігієнічних умов повітова управа для освіження будівлі лікарні, у літній час регулярно переводила хворих до інших, тимчасових приміщення, щоб стіни лікарні очистити до штукатурки, і потім їх білили з домішкою карболової кислоти. Але всі ці маніпуляції не рятували від нездорового та неприємного запаху. Також для перебування хворих не вистачало одягу, взуття, білизни та медичних інструментів. З часу передачі лікарні до фінансування земством купівля речей, за дефіцити бюджету закладу, майже не провадилася.

Завідувач лікарні та богадільні лікар Неводничанський велику частину дня проводив у стінах лікарні. Окрім огляду хворих, перев'язки ран та виразок йому також доводилося займатися складанням та роздаванням ліків. Він також проводив усі хірургічні операції. Деякі інструменти та апарати (наприклад, мікроскоп, електрична машина, 2 пульверизатора, спринцівка для підшкірного впорскування тощо) були власністю не лікарні, яка просто не мала коштів на їх придбання, а особистою власністю лікаря Неводницького. Утім, лікар, за відсутністю обладнання був змушений використовувати для лікування хворих свої власні інструменти. Земська управа власним коштом намагалася здійснювати купівлю білизни для лікарні, тому що колишнє за старістю вже ставало непридатним, але коштів не вистачало і на це.

До осені 1871 року земська управа підготувала пропозицію про купівлю на Києво-Московській вулиці садибного місця з недобудованими будинками у потомственного дворянина Ніколи Терещенка для розміщення прогімназії, лікарні та богадільні. Призначена у цій справі комісія погодилася з доводами земської управи та прийшла до твердого переконанню, що земству слід використати всі наявні кошти для придбання садибного місця та споруд, пропонованих Ніколою Терещенком, який запропонував за це місце з спорудами ціну в 30 тисяч рублів сріблом. На думку комісії, ця сума була більш ніж помірна. З іншого боку, Нікола Терещенко погодився на відтермінування оплати вартості. У жовтні 1871 року під час здійснення купчої Терещенко мав отримати 15 тис. рублів. Через рік, у жовтні 1872 року земство мало виплатити Терещенку ще 5 тис. руб. та аналогічні суми у жовтні 1873 та 1874 років. Утім сторони домовилися оплату 1872 року ще відтермінувати ще на рік. Це було обумовлено тим, що обидві будівлі маєтку, який купляло земство, не було ще добудовано і тягар добудови лягав на бюджет земства. Так, будівля для розміщення прогімназії (нині — центральний корпус Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка) потрібно було добудувати, а будинок для розміщення лікарні та богадільні (нині — перший корпус університету) мав лише фундамент і потребував повноцінного будівництва. Суму початкового внеску було вирішено відрахувати з коштів земства із запасного капіталу. Після здійснення купчого акту на цей маєток земська управа негайно (у лютому 1872 року) приступила до остаточного облаштування головного будинку з пристосуванням його під приміщення Глухівської чоловічої прогімназії та інших повітових земських установ. На ці роботи управою було виділено 10 тис. рублів. Також із запасного капіталу було виділено 10 тис. рублів на зведення будівлі для розміщення лікарні та богадільні. Було складено та схвалено план лікарняної будівлі. Також вирішіли скористатися для його зведення вже наявними фундаментами. Архітектором Гроссом були складені плани та креслення для будівлі богадільні, лікарні та приміщення для наглядача цього закладу, які мали бути побудовані на садибі, придбаної у Ніколи Терещенка, і кошторис для будівництва. Весною 1872 року приступили до зведенню будівлі для Земської лікарні.

Тим часом, бюджет лікарні вже мав борг 2 тис. руб., а на поточні витрати та її утримання грошей не було взагалі. Тому із запасного капіталу було виділено на утримання лікарні ще 1 тис. рублів. Надалі цей борг з кожним роком збільшувався ще на кілька тисяч щорічно. На утримання лікарні не асигнувалося жодної певної суми, а утримувалася воно за рахунок плати, що сплачували за лікування хворі. Більшість хворих становили бідні селяни, які не мали можливості сплатити встановлену плату 5 крб. в місяць. Також вартість утримання кожного хворого коштувало набагато більше і воно зростало, а обов'язкове безкоштовне лікування сифілісу хоч і було корисним заходом, але водночас збільшувало дефіцит бюджету. Земство клопотало про отримання допомоги на лікарню з так званого центрального капіталу міністерства внутрішніх справ та капіталу громадської опіки, що перебував у віданні губернського земського зібрання, але в обидвох випадках земству було відмовлено. До того ж, 1872 року в Глухові з'явилася холера занесена богомольцями з Києва і хворі на неї були поміщені в Земську лікарню, після чого хвороба виявилася і в казармах резервного батальйону, які розміщалися по сусідству з лікарнею. Міська управа ухвалила рішення до наявних 25 місць у земській лікарні додати декілька ліжок та відкрити додаткове приміщення у манежі 21-го резервного батальйону по Путивльській вулиці.

Через відсутність грошей у земства для закінчення будівництва та оздоблення нової будівлі Глухівської лікарні діюча лікарня залишилася в старому приміщенні. Також, фахівці повітової управи не знайшли в місті відповідних приміщень для переїзду. Від так, контракт на наймання будинків спадкоємців Плешкова було продовжено ще на два роки із правом продовжити термін найму до 5 років. Причому розмір плати зріс більш ніж удвічі. За найм обидвох будівель тепер сплачувалося 1400 рублів на рік (300 руб. за будівлю богадільні з бюджету Чернігівського губернського земства та 1100 руб. за будівлю лікарні з бюджету Глухівського повітового земства).

У 1873 році Глухів відвідали міністр народної просвіти Д. А. Толстой та опікун Київського навчального округу. Голова Земських Зборів І. А. Маркович, голова Земського управління Ф. Д. Красовський та міський голова Н. А. Терещенко звернули увагу високих відвідувачів на користь обрання Глухова пунктом для заснування вчительського інституту. Земство та Міське товариство підтримало цю ініціативу. З боку земства для цієї мети було запропоновано недобудованим будинок по сусідству з будинком прогімназії, що призначався для розміщення земської лікарні. Ця пропозиція була прийнята, і в 1874 році в Глухові був заснований учительський інститут, який перші два роки, поки добудовувалася і оброблялася будівля для його розміщення, працював у приміщеннях прогімназії. Таким чином Глухівське земство, з одного боку, позбавилося не зовсім бажаного розміщення земської лікарні по сусідству з прогімназією, позбавилося від необхідності добудовувати цей будинок, на що коштів у земства на той момент не було (ці обов'язки тепер лягли на міністерство народної освіти), а також отримало від того ж міністерства 10 тис. рублів, раніше витрачених земством на будівництво стін будинку, що відійшов під розміщення учительського інституту. З іншого боку, перед Глухівським земством все гостріше стояло питання про пошук нової будівлі для переїзду земської лікарні, бо умови оренди займаного лікарнею приміщення спадкоємців Плешкова були не вигідні земству, а терміни оренди були не безмежні, і саме приміщення давно не відповідало жодним медичним нормам . Після деякої паузи Глухівське земство знову ухвалило рішення про будівництво власного приміщення з усіма необхідними павільйонами та службами, яке б належало земству та розташовувалося на землі земства. Це б дало можливість уникнути збитковості оренди.

У вересні 1874 року були придбані сусідні один до одного 4 садибні місця для спорудження будинків під розміщення богадільні, лікарні та заарештованих за вироками мирових суддів. Ці ділянки за гігієнічними умовами та розташуванням були визнані відповідними для зведення зазначених будівель. Нова ділянка мала площу 3 десятини 173 сажні і раніше належала вдові колезького асесора Уляні Піскуновій та колезькому асесору Аристарху Мартиновському. Обійшлися Земству ділянки Піскунової в 1100 рублів, а Мартиновського — в 800 рублів. Ці ділянки знаходилися поблизу міста на високому місці на північний схід від знову проведеної Путивльської дороги, що доходила до Квасниківської вулиці, перетиналися нею і продовжувалися у бік околиці міста. Отримані земством землі розбивалися прокладеними дорогами на кілька окремих ділянок та дозволяли правильно розмістити всі потрібні споруди лікарні та богадільні. Для здешевлення будівництва вирішили збудувати дерев'яні будівлі, щоб через деякий час, коли в приміщенні повітря заражається і з'являються міазми, шкідливі для здоров'я хворих, ці недорогі будівлі можна просто знести і звести нові.

Поки будівництво нової лікарні затягувалося в 1875 році для діючої земської лікарні придбали деякі речі (білизну, рушники, одяг) та хірургічні інструменти, але цієї кількості все одно було недостатньо. Основною ж проблемою, як і раніше, залишалося відсутність власного, причому зручного приміщення для розміщення лікарні.

У 1878 р. завідувачем лікарні працював все той же міський лікар Неводничанський. Річний бюджет земської лікарні складав 4952 крб. 81 коп. До цього часу будинок, який займала лікарня і богадільня, прийшов у повну непридатність. Нижній поверх лікарняного будинку був сирим та зовсім непридатним для перебування хворих. Утім, домовласник відмовлявся від проведення найнеобхіднішого ремонту. Від приміщення внутрішнього туалету по лікарні поширювався нестерпний сморід, що мав шкідливий вплив на здоров'я хворих та розвитку деяких хвороб. Виникла необхідність відмовитися від найму цього будинку. До дати закінчення терміну оренди будинку Плешкова земська управа доручила комісії підшукати для переїзду лікарні іншу відповідну будівлю та терміново приступити до заготівлі матеріалів для будівництва нової лікарні, не чекаючи вирішення питання щодо переведення богадільні. Для цього було виділено 4 тис. рублів, а у разі нестачі цієї суми було дозволено взяти позику у Глухівському міському громадському банку в розмірі ще 4 тис. руб..

Для тимчасового розміщення лікарні був найнятий інший кам'яний будинок спадкоємців полковника Плешкова, в тому ж дворі. Ця будівля також не відповідала вимогам, але інших варіантів був. Всі матеріали для будівництва нової будівлі лікарні були придбані з торгів за порівняно дешевою ціною. Плани та фасади проєктованої будівлі були складені Київським архітектором Миколаєвим за розрахунком на 25 ліжок чоловічих та 15 жіночих, причому бралося до уваги навіть поділ хворих за видами хвороб, згідно з вимогами лікарняного статуту. Влітку 1878 року було розпочато будівництво будівлі чоловічої лікарні. До кінця року будинок було доведено до даху. Тим часом, 1879 року, Чернігівське губернське земство вирішило клопотання Глухівської земської управи сприятливо — богадільня була залишена у Глухові. З цього часу богадільня вважалася Глухівською земською, а на її утримання Губернське земство виділяло 1800 рублів щорічно. У вересні 1879 року на будівництво земської лікарні було виділено ще 10 тис. крб.. Одночасно розпочалися переговори із дворянином А. Г. Хоменком про продаж частини належної йому землі Глухівському земству для розміщення господарських будівель та квартири наглядача. 1881 року Хоменко дав згоду на продаж 363 квадратних саженів землі (мізерна частина від його величезного володіння) та Глухівська земська управа придбала цю землю за 300 руб.

До другої половини 1882 року було повністю збудовано будинок, що призначався для чоловічого відділення. У ньому тимчасово розмістили Богадільню (у нижньому поверсі), обидва «відділення» лікарні (у верхньому поверсі). З цього часу лікарем усіх Земських благодійних закладів став талановитий, але молодий та малодосвідчений лікар Яков Євграфович Тарасов. У 1885 році він добровільно пішов із цієї посади. На його місце Земство запросило лікаря, який раніше займав це місце, І. І. Неводничанського, але незабаром помер. Наступні кілька років лікарі при Земській лікарні регулярно змінювалися . До 1884 року був побудований жіночий корпус (низ кам'яний, верх дерев'яний), кам'яна будівля для пральні та кухні, ще одна кам'яна будівля для квартири доглядача та земської аптеки та дерев'яне приміщення для померлих.

Після переїзду з цієї будівлі земської лікарні в ньому та в сусідніх будинках садиби нащадків шляхтича Пешкова розташовувалися різні служби 19-го Костромського піхотного полку (до 1892 року). На думку історика Сергія Єсюніна в ньому розміщувався штаб полку. Він вважає, що будинок побудований у 1862 році. Неподалік від штабу розміщались полкові казарми. Після того, як полк покинув Глухів, ці казарми викупив цукрозаводчик Нікола Терещенко та переобладнав під навчальний корпус ремісничого училища, відкритого 1899 року (нині - навчальний корпус № 1 Глухівського агротехнічного фахового коледжу СНАУ).

Зокрема, у 1970-х роках тут розміщувався Глухівський краєзнавчий музей, пізніше — художні майстерні. В другій половині 1990-х років будинок було приватизовано. Наразі він не використовується.

Опис

Дворянський мурований одноповерховий садибний будинок зведений за типовим проектом 1805—1809 років. Власника будинку не встановлено. Розташований біля північної межі історичного середмістя на території заповідника по вулиці Терещенків (колишній Шосткинський та Леніна), до якої звернений причілком. Розташований поряд з будинком ремісничого училища імені М. Терещенка та з сучасним стадіоном. За композиційним значенням є рядовим об'єктом, що формує забудову вулиці.

Будинок прямокутний у плані, з ризалітом на вісі північного та західного фасаду. Головний вхід первісно був на південному фасаді. Розпланування анфіладне: капітальними внутрішніми стінами будинок поділено на шість кімнат. Будівля має цоколь, лапідарні площини стін без жодного декору, квадратовані вікна без облямувань. Вінчає будівлю простий карниз незначного виносу, оздоблений зубчиками.

Будинок не має підвалу. Підмурки цегляні стрічкові. Стіни муровано з цегли на вапняно-піщаному розчині, потиньковано і побілено. Перекриття плоскі, по дерев'яних балках. Вальмовий дах по дерев'яних кроквах укритий шифером.

Наприкінці XIX ст. було замуровано інтерколумнії південного портика, а на північному фасаді прибудовано прямокутного плану ризаліт. Протягом першої половини XX ст. частково знищено фасадний декор та змінено пропорції вікон. Відповідно, первісні класицистичні стильові риси значною мірою втрачені. У 1960-х роках південний портик зруйновано та вхід до будівлі перенесено на північний фасад. Незважаючи на перебудови і втрати, будинок зберіг свої об'єми та пропорції.

Будівля становить певну історико-архітектурну цінність як рідкісний в Глухові зразок класицистичного дворянського особняка початку ХІХ ст. Виявлений та досліджений Віктором Вечерським у 1984 році. Після цього будинок було включено до Зводу пам'яток історії та культури України (том «Сумська область»), а в 1998 році поставлено на державний облік як пам'ятку архітектури місцевого значення з охоронним № 344-См.

Див. також

Джерела та література

Джерела

  • Опись дел Архива Государственного совета. Тт. I — XII. СПб., 1900—1906 гг. // Російський державний історичний архів (РДІА). — Ф. 1152. — Оп. 13. — Спр. 87. — Арк. 1-3.
  • Планы и описания городов, крепостей, селений и других населенных пунктов бывшей Российской империи. (нач. XVI в. — 1917 гг.) // Російський державний військово-історичний архів у Москві. — Ф. 418. — Оп. 1. — № 605.
  • Справа про спорудження земської лікарні в Глухові // Державний архів Чернігівської області (ДАЧО). Фонд 127 (Будівельного відділення Чернігівського губернського правління). Ф. 127, оп. 14-б, спр. 110. арк. 1–18-а.

Література

  • Бєлашов В. І. Глухів — столиця гетьманської України (1708—1782 рр.): (від перших поселень до сучасності). — Суми: ТОВ "ВПП «Фабріка друку», 2019. — 420 с.
  • Вечерський В. В. Глухів [Текст] / В. В. Вечерський, В. І. Бєлашов. — Київ: Видавництво гуманітарної літератури «Абрис», 2003. — 166 с.: іл. — (Сер.: «Малі історичні міста України»). — Бібліогр.: с. 103—104. —
  • Вечерський В. В. Пам'ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: Виявлення, дослідження, фіксація [ 27 Березня 2016 у Wayback Machine.] / В. В. Вечерський; Держ. служба охорони культ. спадщини. — К. : ТОВ «Вид. дім А. С. С.», 2005. — C. 341—342.
  • Звід пам'яток історії та культури України. Сумська область / головний редактор Валерій Смолій. — Київ, 2017. — С. 856.
  • Єсюнін С. М. До історії 19-го піхотного Костромського полку: роки дислокації на Сіверщині // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2014. — Вип. 7. — С. 183-187.
  • Назарова В. В. История становления Глуховской земской больницы во второй половине XIX — в начале XX века [ 19 Липня 2021 у Wayback Machine.] // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — Київ, Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 218—227.
  • Історія одного будинку. Занедбана садиба біля глухівського стадіону колись була земською лікарнею. Глухів.City (укр.). 25 липня 2023. Процитовано 26 липня 2023.

Примітки

  1. Наказ Міністерства культури і туризму України від 15 вересня 2010 року № 706/0/16-10 «Про затвердження науково-проектної документації щодо меж і режимів використання зон охорони пам'яток та занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»
  2. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1872 года. Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1873 года. С. 103
  3. Бєлашов В. І. Глухів — столиця гетьманської України (1708—1782 рр.): (від перших поселень до сучасності). — Суми: ТОВ "ВПП «Фабріка друку», 2019. С. 174
  4. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1877 года. Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1878 год. С. 17
  5. Назарова В. В. История становления Глуховской земской больницы во второй половине XIX — в начале XX века // Сіверщина в історії України: Збірник наук. праць. Київ, Глухів, 2018. Вип. 11. С. 218
  6. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1868 года. Чернигов: Черниговская Губернская Типография, 1868 года. С. 65
  7. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1877 года. Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1878 год. С. 28-29
  8. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1871 года. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1872 год. С. 64
  9. Назарова В. В. История становления Глуховской земской больницы во второй половине XIX — в начале XX века // Сіверщина в історії України: Збірник наук. праць. Київ, Глухів, 2018. Вип. 11. С. 219
  10. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1874 года. Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1876 год. С. 26
  11. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1868 года. Чернигов: Черниговская Губернская Типография, 1868 года. С. 65-66
  12. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1868 года. Чернигов: Черниговская Губернская Типография, 1868 года. С. 66
  13. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1868 года. Чернигов: Черниговская Губернская Типография, 1868 года. С. 37
  14. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1871 года. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1872 год. С. 19
  15. Назарова В. В. История становления Глуховской земской больницы во второй половине XIX — в начале XX века // Сіверщина в історії України: Збірник наук. праць. Київ, Глухів, 2018. Вип. 11. С. 220
  16. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1875 года. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1876 год. С. 21
  17. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1871 года. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1872 год. С. 50
  18. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1871 года. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1872 год. С. 77-80
  19. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1872 года. Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1873 год. С. 99
  20. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1871 года. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1872 год. С. 80
  21. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1872 года. Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1873 год. С. 3
  22. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1872 года. Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1873 год. С. 105—106
  23. Бєлашов В. І. Глухів — столиця гетьманської України (1708—1782 рр.): (від перших поселень до сучасності). — Суми: ТОВ "ВПП «Фабріка друку», 2019. С. 175
  24. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1875 года. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1876 год. С. 19-21
  25. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1875 года. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1876 год. С. 19
  26. Назарова В. В. История становления Глуховской земской больницы во второй половине XIX — в начале XX века // Сіверщина в історії України: Збірник наук. праць. Київ, Глухів, 2018. Вип. 11. С. 221
  27. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1875 года. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1876 год. С. 5
  28. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1875 года. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1876 год. С. 28
  29. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1875 года. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1876 год. С. 10-11
  30. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1876 года. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1877 год. С. 8
  31. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1878 года. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1879 год. С. 95
  32. Отчет о действиях Глуховской Земской Управы за 1878 год и с 1 января по 1 сентября 1879 года. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1880 год. С. 4
  33. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1879 года. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1880 год. С. 6
  34. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1879 года. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1880 год. С. 121
  35. Черниговские губернские ведомости. — Чернигов. — № 2. — 1881.
  36. Журналы Глуховского уездного земского собрания 1884 года. — Глухов: Печатня А. Шумицкого, 1885 год. С. 106
  37. Назарова В. В. История становления Глуховской земской больницы во второй половине XIX — в начале XX века // Сіверщина в історії України: Збірник наук. праць. Київ, Глухів, 2018. Вип. 11. С. 221—222
  38. Єсюнін С. М. До історії 19-го піхотного Костромського полку: роки дислокації на Сіверщині // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2014. — Вип. 7. — С. 184
  39. Игорь Сбитный. (PDF). http://hlukhiv.com.ua. Неофіційний сайт Глухова. Архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2020. Процитовано 22 липня 2023.
  40. Глухівська міська рада — Садибний будинок. hlukhiv-rada.gov.ua. Процитовано 22 липня 2023.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Budinok sadibnij budivlya pochatku XIX stolittya ohoronnij 334 Sm Roztashovanij bilya pivnichnoyi mezhi istorichnogo centru mista Gluhova Sumskoyi oblasti na teritoriyi nacionalnogo zapovidnika na bilya stadionu Sadibnij budinokBudivlya stanom na traven 2015 rokuBudivlya stanom na traven 2015 roku51 40 53 pn sh 33 54 36 sh d 51 681337 pn sh 33 909924 sh d 51 681337 33 909924Krayina UkrayinaMistoGluhivSumska oblastm Gluhiv vul Tereshenkiv 34Tip budivlisadibaData zasnuvannyapochatok XIX stolittyaPochatok budivnictva1805Pobudovano1807Status pam yatka arhitekturi miscevogo znachennyaSadibnij budinokSadibnij budinok Ukrayina U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sadibnij budinok mur Zovnishni videofajliIstoriya odnogo budinku Zanedbana sadiba bilya gluhivskogo stadionu kolis bula zemskoyu likarneyu Gluhiv City 25 lipnya 2023 rokuIstoriyaOdnopoverhovij dvoryanskij sadibnij budinok razom z inshimi budivlyami sadibi bulo zvedeno na pochatku XIX stolittya za tipovim proyektom 1805 1809 rokiv na koshti kupcya ta kolishnogo Gluhivskogo miskogo golovi Tarasa Kolchenka U 1848 roci Prikaz suspilnogo doglyadu orenduvav na 25 rokiv za cinoyu 300 rubliv na rik dva budinki v cij sadibi dlya rozmishennya bogadilni ta likarni Do cogo voni rozmishuvalisya u sadibi v centri Gluhova pozhertvuvanij odnim blagodijnikom Z plinom rokiv yih stan pogirshivsya i voni buli prodani Prikazom na znesennya Likarnya ta bogadilnya yak pravilo poyednuvalisya cherez nizkij riven organizaciyi todishnogo likuvannya Ambulatornogo lizhkovogo likuvannya po suti na toj chas ne bulo vzagali Do cih likaren zvertalisya koli vzhe lyudina perebuvala pri smerti i dozhivala svoyi dni u bogadilni Pislya zapochatkuvannya zemskoyi reformi z sichnya 1865 roku Gluhivska miska likarnya perejshli u pidporyadkuvannya A bogadilnya yak gubernska ustanova perejshla v pidporyadkuvannya Chernigivskogo gubernskogo zemstva Deyakij chas zemski likarni koristuvalisya koshtami uryadu ale na zasidanni Gubernskih zemskih zibran 13 grudnya 1866 roku bulo virisheno peredati likarni pid samostijne upravlinnya povitovih zemstv bez zhodnoyi dopomogi iz derzhavnogo byudzhetu takim chinom zalishivshi vsi zemski likarni guberniyi viklyuchno na utrimanni zemstv U toj zhe chas ne mozhna bulo skorochuvati shtatnij rozpis ustanovi Takozh zemstvo malo vzhivati zahodiv do poshirennya visposheplennya Dlya vikonannya cih funkcij zemstvam buli peredani kapitali prikaziv suspilnogo doglyadu ta gubernski vispovi kapitali Stanovishe povitovoyi likarni bulo najprimitivnishim praktichno ne bulo medichnogo personalu ta vidchuvalasya gostra nestacha instrumentiv ta medikamentiv V odnomu primishenni neridko perebuvali na likuvanni sifilitiki nehirurgichni i navit dushevnohvori Takozh zarazni lezhali sered nezaraznih chisti operativni poryad iz gnijnimi hvorimi Tak zvana shpitalna gangrena bula povsyudnim lihom Posadu zaviduvacha zemskoyi likarni she z 1850 h rokiv prodovzhuvav obijmati miskij likar Vin opikuvavsya odnochasno i likarneyu i bogadilneyu Pislya 1865 roku likarnya perebuvala vse v tij zhe budivli Odnak teper vono nalezhalo spadkoyemcyam polkovnika Pleshkova i vhodilo do kompleksu budinkiv yih privatnoyi sadibi na sogodni ci primishennya zajmaye VSP Gluhivskij agrotehnichnij fahovij koledzh SNAU U cij zhe sadibi rozmishuvalisya bogadilnya kazarmi ta lazaret 21 go rezervnogo bataljonu ru a takozh inshi orendari Termin najmu budinku v yakomu rozmishuvalasya likarnya zakinchuvavsya 10 zhovtnya 1873 roku Byudzhet Gluhivskoyi zemskoyi likarni skladavsya z oderzhannya subvencij z vijskovogo ta civilnogo vidomstv Dlya likuvannya vijskovih hvorih plata vidpuskalasya intendantstvom za taksoyu yaka shorichno zatverdzhuvalasya na vsyu guberniyu i nadhodila u rozporyadzhennya Chernigivskoyi gubernskoyi zemskoyi upravi Dali koshti pererahovuvalisya Gluhivskij povitovij zemskij upravi z rozrahunku vartosti utrimannya u cij konkretnij likarni kozhnogo hvorogo Nadlishki koshtiv pislya takogo rozpodilu stanovili pributok vsih likaren guberniyi ta dililisya u rivnih chastkah mizh usima likarnyami Plata za civilnih hvorih zalishalasya u byudzheti Gluhivskoyi zemskoyi likarni Za shtatom gluhivska likarnya mala 25 lizhok ale kilkist hvorih zavzhdi perevishuvala ci cifri Peredbachalosya nayavnist chotiroh lizhok dlya likuvannya bidnih hvorih Bogadilnya mala 32 miscya U 1868 roci bilshist hvorih u Gluhivskij zemskij likarni buli z chisla vijskovih Po tarifu na cej rik na yih likuvannya shodobi vidpuskalosya 46 kop na kozhnogo Rozmir oplati za civilnih hvorih vstanovlenij povitovim zemskim zibrannyam stanoviv 17 kop na dobu Realna vartist utrimannya odnogo hvorogo stanovila 30 kop Tobto utrimannya 1 hvorogo na dobu z vijskovih buv nadlishok a z civilnih hvorih navpaki zbitok Odnak finansuvannya vijskovih hvorih intendantskim upravlinnyam nadhodili ne v povnij miri ta zi znachnimi zatrimkami Tomu zemstvu dovodilosya dofinansovuvati utrimannya likarni ne lishe dlya likuvannya civilnih ale j vijskovih Takozh Gluhivske zemstvom vikonuvalo socialni funkciyi likuyuchi bidnyakiv yaki strazhdali na tyazhki hvorobi ta ne mali zmogu likuvatisya za koshti Utim za likuvannyam hvorih na darovih lizhkah provodilosya z najsuvorishim kontrolem Zokrema z 1 veresnya 1867 roku do 1 veresnya 1868 roku poslugami Gluhivskoyi zemskoyi likarni skoristalosya 444 paciyenti z nih 379 oduzhalo a 43 pomerlo Vartist likuvannya za cej period sklalo 4592 krb 88 kop Z 1869 roku finansove stanovishe likarni she bilsh pogirshilosya Z cogo roku vsi vijskovi hvori pochali likuvatisya u specialnomu vijskovomu lazareti 21 go rezervnogo bataljonu sho kvartiruvav u Gluhovi Zemska likarnya yaka nasampered utrimuvalasya za likuvannya vijskovih vtratila znachne dzherelo pributku U zemskij likarni likuvalisya teper lishe civilni hvori ta areshtanti Plata za likuvannya civilnih hvorih skladala 5 rub na misyac abo ti zh 17 kop na den ale naspravdi utrimannya 1 hvorogo koshtuvalo vzhe do 9 rub v misyac Do togo zh yak i ranishe isnuvali 4 bezkoshtovni lizhka dlya likuvannya bidnih hvorih yaki ne mali koshtiv splatiti ci 5 rubliv Za takoyi zanizhenoyi plati dijsnoyi vartosti utrimannya 1 hvorogo Gluhivska povitova uprava bula zmushena pokrivati deficit byudzhetu likarni za rahunok zapasnogo Zemskogo kapitalu Do 1 veresnya 1870 roku borg likarni viris do 2880 rub Zemska Uprava namagalasya likviduvati borg likarni za rahunok pributkiv vid rozrobki porcelyanovoyi glini Stan primishennya likarni za chvert stolittya intensivnogo vikoristannya neuhilno pogirshuvavsya Napriklad ne vistachalo primishen zokrema dlya povnocinnogo funkcionuvannya zhinochogo viddilennya Yak i ranishe ne buli rozpodileni hvori za vidami yih zahvoryuvan Dlya dotrimannya minimalnih gigiyenichnih umov povitova uprava dlya osvizhennya budivli likarni u litnij chas regulyarno perevodila hvorih do inshih timchasovih primishennya shob stini likarni ochistiti do shtukaturki i potim yih bilili z domishkoyu karbolovoyi kisloti Ale vsi ci manipulyaciyi ne ryatuvali vid nezdorovogo ta nepriyemnogo zapahu Takozh dlya perebuvannya hvorih ne vistachalo odyagu vzuttya bilizni ta medichnih instrumentiv Z chasu peredachi likarni do finansuvannya zemstvom kupivlya rechej za deficiti byudzhetu zakladu majzhe ne provadilasya Zaviduvach likarni ta bogadilni likar Nevodnichanskij veliku chastinu dnya provodiv u stinah likarni Okrim oglyadu hvorih perev yazki ran ta virazok jomu takozh dovodilosya zajmatisya skladannyam ta rozdavannyam likiv Vin takozh provodiv usi hirurgichni operaciyi Deyaki instrumenti ta aparati napriklad mikroskop elektrichna mashina 2 pulverizatora sprincivka dlya pidshkirnogo vporskuvannya tosho buli vlasnistyu ne likarni yaka prosto ne mala koshtiv na yih pridbannya a osobistoyu vlasnistyu likarya Nevodnickogo Utim likar za vidsutnistyu obladnannya buv zmushenij vikoristovuvati dlya likuvannya hvorih svoyi vlasni instrumenti Zemska uprava vlasnim koshtom namagalasya zdijsnyuvati kupivlyu bilizni dlya likarni tomu sho kolishnye za staristyu vzhe stavalo nepridatnim ale koshtiv ne vistachalo i na ce Do oseni 1871 roku zemska uprava pidgotuvala propoziciyu pro kupivlyu na Kiyevo Moskovskij vulici sadibnogo miscya z nedobudovanimi budinkami u potomstvennogo dvoryanina Nikoli Tereshenka dlya rozmishennya progimnaziyi likarni ta bogadilni Priznachena u cij spravi komisiya pogodilasya z dovodami zemskoyi upravi ta prijshla do tverdogo perekonannyu sho zemstvu slid vikoristati vsi nayavni koshti dlya pridbannya sadibnogo miscya ta sporud proponovanih Nikoloyu Tereshenkom yakij zaproponuvav za ce misce z sporudami cinu v 30 tisyach rubliv sriblom Na dumku komisiyi cya suma bula bilsh nizh pomirna Z inshogo boku Nikola Tereshenko pogodivsya na vidterminuvannya oplati vartosti U zhovtni 1871 roku pid chas zdijsnennya kupchoyi Tereshenko mav otrimati 15 tis rubliv Cherez rik u zhovtni 1872 roku zemstvo malo viplatiti Tereshenku she 5 tis rub ta analogichni sumi u zhovtni 1873 ta 1874 rokiv Utim storoni domovilisya oplatu 1872 roku she vidterminuvati she na rik Ce bulo obumovleno tim sho obidvi budivli mayetku yakij kuplyalo zemstvo ne bulo she dobudovano i tyagar dobudovi lyagav na byudzhet zemstva Tak budivlya dlya rozmishennya progimnaziyi nini centralnij korpus Gluhivskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni Oleksandra Dovzhenka potribno bulo dobuduvati a budinok dlya rozmishennya likarni ta bogadilni nini pershij korpus universitetu mav lishe fundament i potrebuvav povnocinnogo budivnictva Sumu pochatkovogo vnesku bulo virisheno vidrahuvati z koshtiv zemstva iz zapasnogo kapitalu Pislya zdijsnennya kupchogo aktu na cej mayetok zemska uprava negajno u lyutomu 1872 roku pristupila do ostatochnogo oblashtuvannya golovnogo budinku z pristosuvannyam jogo pid primishennya Gluhivskoyi cholovichoyi progimnaziyi ta inshih povitovih zemskih ustanov Na ci roboti upravoyu bulo vidileno 10 tis rubliv Takozh iz zapasnogo kapitalu bulo vidileno 10 tis rubliv na zvedennya budivli dlya rozmishennya likarni ta bogadilni Bulo skladeno ta shvaleno plan likarnyanoyi budivli Takozh virishili skoristatisya dlya jogo zvedennya vzhe nayavnimi fundamentami Arhitektorom Grossom buli skladeni plani ta kreslennya dlya budivli bogadilni likarni ta primishennya dlya naglyadacha cogo zakladu yaki mali buti pobudovani na sadibi pridbanoyi u Nikoli Tereshenka i koshtoris dlya budivnictva Vesnoyu 1872 roku pristupili do zvedennyu budivli dlya Zemskoyi likarni Tim chasom byudzhet likarni vzhe mav borg 2 tis rub a na potochni vitrati ta yiyi utrimannya groshej ne bulo vzagali Tomu iz zapasnogo kapitalu bulo vidileno na utrimannya likarni she 1 tis rubliv Nadali cej borg z kozhnim rokom zbilshuvavsya she na kilka tisyach shorichno Na utrimannya likarni ne asignuvalosya zhodnoyi pevnoyi sumi a utrimuvalasya vono za rahunok plati sho splachuvali za likuvannya hvori Bilshist hvorih stanovili bidni selyani yaki ne mali mozhlivosti splatiti vstanovlenu platu 5 krb v misyac Takozh vartist utrimannya kozhnogo hvorogo koshtuvalo nabagato bilshe i vono zrostalo a obov yazkove bezkoshtovne likuvannya sifilisu hoch i bulo korisnim zahodom ale vodnochas zbilshuvalo deficit byudzhetu Zemstvo klopotalo pro otrimannya dopomogi na likarnyu z tak zvanogo centralnogo kapitalu ministerstva vnutrishnih sprav ta kapitalu gromadskoyi opiki sho perebuvav u vidanni gubernskogo zemskogo zibrannya ale v obidvoh vipadkah zemstvu bulo vidmovleno Do togo zh 1872 roku v Gluhovi z yavilasya holera zanesena bogomolcyami z Kiyeva i hvori na neyi buli pomisheni v Zemsku likarnyu pislya chogo hvoroba viyavilasya i v kazarmah rezervnogo bataljonu yaki rozmishalisya po susidstvu z likarneyu Miska uprava uhvalila rishennya do nayavnih 25 misc u zemskij likarni dodati dekilka lizhok ta vidkriti dodatkove primishennya u manezhi 21 go rezervnogo bataljonu po Putivlskij vulici Cherez vidsutnist groshej u zemstva dlya zakinchennya budivnictva ta ozdoblennya novoyi budivli Gluhivskoyi likarni diyucha likarnya zalishilasya v staromu primishenni Takozh fahivci povitovoyi upravi ne znajshli v misti vidpovidnih primishen dlya pereyizdu Vid tak kontrakt na najmannya budinkiv spadkoyemciv Pleshkova bulo prodovzheno she na dva roki iz pravom prodovzhiti termin najmu do 5 rokiv Prichomu rozmir plati zris bilsh nizh udvichi Za najm obidvoh budivel teper splachuvalosya 1400 rubliv na rik 300 rub za budivlyu bogadilni z byudzhetu Chernigivskogo gubernskogo zemstva ta 1100 rub za budivlyu likarni z byudzhetu Gluhivskogo povitovogo zemstva U 1873 roci Gluhiv vidvidali ministr narodnoyi prosviti D A Tolstoj ta opikun Kiyivskogo navchalnogo okrugu Golova Zemskih Zboriv I A Markovich golova Zemskogo upravlinnya F D Krasovskij ta miskij golova N A Tereshenko zvernuli uvagu visokih vidviduvachiv na korist obrannya Gluhova punktom dlya zasnuvannya vchitelskogo institutu Zemstvo ta Miske tovaristvo pidtrimalo cyu iniciativu Z boku zemstva dlya ciyeyi meti bulo zaproponovano nedobudovanim budinok po susidstvu z budinkom progimnaziyi sho priznachavsya dlya rozmishennya zemskoyi likarni Cya propoziciya bula prijnyata i v 1874 roci v Gluhovi buv zasnovanij uchitelskij institut yakij pershi dva roki poki dobudovuvalasya i obroblyalasya budivlya dlya jogo rozmishennya pracyuvav u primishennyah progimnaziyi Takim chinom Gluhivske zemstvo z odnogo boku pozbavilosya ne zovsim bazhanogo rozmishennya zemskoyi likarni po susidstvu z progimnaziyeyu pozbavilosya vid neobhidnosti dobudovuvati cej budinok na sho koshtiv u zemstva na toj moment ne bulo ci obov yazki teper lyagli na ministerstvo narodnoyi osviti a takozh otrimalo vid togo zh ministerstva 10 tis rubliv ranishe vitrachenih zemstvom na budivnictvo stin budinku sho vidijshov pid rozmishennya uchitelskogo institutu Z inshogo boku pered Gluhivskim zemstvom vse gostrishe stoyalo pitannya pro poshuk novoyi budivli dlya pereyizdu zemskoyi likarni bo umovi orendi zajmanogo likarneyu primishennya spadkoyemciv Pleshkova buli ne vigidni zemstvu a termini orendi buli ne bezmezhni i same primishennya davno ne vidpovidalo zhodnim medichnim normam Pislya deyakoyi pauzi Gluhivske zemstvo znovu uhvalilo rishennya pro budivnictvo vlasnogo primishennya z usima neobhidnimi paviljonami ta sluzhbami yake b nalezhalo zemstvu ta roztashovuvalosya na zemli zemstva Ce b dalo mozhlivist uniknuti zbitkovosti orendi U veresni 1874 roku buli pridbani susidni odin do odnogo 4 sadibni miscya dlya sporudzhennya budinkiv pid rozmishennya bogadilni likarni ta zaareshtovanih za virokami mirovih suddiv Ci dilyanki za gigiyenichnimi umovami ta roztashuvannyam buli viznani vidpovidnimi dlya zvedennya zaznachenih budivel Nova dilyanka mala ploshu 3 desyatini 173 sazhni i ranishe nalezhala vdovi kolezkogo asesora Ulyani Piskunovij ta kolezkomu asesoru Aristarhu Martinovskomu Obijshlisya Zemstvu dilyanki Piskunovoyi v 1100 rubliv a Martinovskogo v 800 rubliv Ci dilyanki znahodilisya poblizu mista na visokomu misci na pivnichnij shid vid znovu provedenoyi Putivlskoyi dorogi sho dohodila do Kvasnikivskoyi vulici peretinalisya neyu i prodovzhuvalisya u bik okolici mista Otrimani zemstvom zemli rozbivalisya prokladenimi dorogami na kilka okremih dilyanok ta dozvolyali pravilno rozmistiti vsi potribni sporudi likarni ta bogadilni Dlya zdeshevlennya budivnictva virishili zbuduvati derev yani budivli shob cherez deyakij chas koli v primishenni povitrya zarazhayetsya i z yavlyayutsya miazmi shkidlivi dlya zdorov ya hvorih ci nedorogi budivli mozhna prosto znesti i zvesti novi Poki budivnictvo novoyi likarni zatyaguvalosya v 1875 roci dlya diyuchoyi zemskoyi likarni pridbali deyaki rechi biliznu rushniki odyag ta hirurgichni instrumenti ale ciyeyi kilkosti vse odno bulo nedostatno Osnovnoyu zh problemoyu yak i ranishe zalishalosya vidsutnist vlasnogo prichomu zruchnogo primishennya dlya rozmishennya likarni U 1878 r zaviduvachem likarni pracyuvav vse toj zhe miskij likar Nevodnichanskij Richnij byudzhet zemskoyi likarni skladav 4952 krb 81 kop Do cogo chasu budinok yakij zajmala likarnya i bogadilnya prijshov u povnu nepridatnist Nizhnij poverh likarnyanogo budinku buv sirim ta zovsim nepridatnim dlya perebuvannya hvorih Utim domovlasnik vidmovlyavsya vid provedennya najneobhidnishogo remontu Vid primishennya vnutrishnogo tualetu po likarni poshiryuvavsya nesterpnij smorid sho mav shkidlivij vpliv na zdorov ya hvorih ta rozvitku deyakih hvorob Vinikla neobhidnist vidmovitisya vid najmu cogo budinku Do dati zakinchennya terminu orendi budinku Pleshkova zemska uprava doruchila komisiyi pidshukati dlya pereyizdu likarni inshu vidpovidnu budivlyu ta terminovo pristupiti do zagotivli materialiv dlya budivnictva novoyi likarni ne chekayuchi virishennya pitannya shodo perevedennya bogadilni Dlya cogo bulo vidileno 4 tis rubliv a u razi nestachi ciyeyi sumi bulo dozvoleno vzyati poziku u Gluhivskomu miskomu gromadskomu banku v rozmiri she 4 tis rub Dlya timchasovogo rozmishennya likarni buv najnyatij inshij kam yanij budinok spadkoyemciv polkovnika Pleshkova v tomu zh dvori Cya budivlya takozh ne vidpovidala vimogam ale inshih variantiv buv Vsi materiali dlya budivnictva novoyi budivli likarni buli pridbani z torgiv za porivnyano deshevoyu cinoyu Plani ta fasadi proyektovanoyi budivli buli skladeni Kiyivskim arhitektorom Mikolayevim za rozrahunkom na 25 lizhok cholovichih ta 15 zhinochih prichomu bralosya do uvagi navit podil hvorih za vidami hvorob zgidno z vimogami likarnyanogo statutu Vlitku 1878 roku bulo rozpochato budivnictvo budivli cholovichoyi likarni Do kincya roku budinok bulo dovedeno do dahu Tim chasom 1879 roku Chernigivske gubernske zemstvo virishilo klopotannya Gluhivskoyi zemskoyi upravi spriyatlivo bogadilnya bula zalishena u Gluhovi Z cogo chasu bogadilnya vvazhalasya Gluhivskoyu zemskoyu a na yiyi utrimannya Gubernske zemstvo vidilyalo 1800 rubliv shorichno U veresni 1879 roku na budivnictvo zemskoyi likarni bulo vidileno she 10 tis krb Odnochasno rozpochalisya peregovori iz dvoryaninom A G Homenkom pro prodazh chastini nalezhnoyi jomu zemli Gluhivskomu zemstvu dlya rozmishennya gospodarskih budivel ta kvartiri naglyadacha 1881 roku Homenko dav zgodu na prodazh 363 kvadratnih sazheniv zemli mizerna chastina vid jogo velicheznogo volodinnya ta Gluhivska zemska uprava pridbala cyu zemlyu za 300 rub Do drugoyi polovini 1882 roku bulo povnistyu zbudovano budinok sho priznachavsya dlya cholovichogo viddilennya U nomu timchasovo rozmistili Bogadilnyu u nizhnomu poversi obidva viddilennya likarni u verhnomu poversi Z cogo chasu likarem usih Zemskih blagodijnih zakladiv stav talanovitij ale molodij ta malodosvidchenij likar Yakov Yevgrafovich Tarasov U 1885 roci vin dobrovilno pishov iz ciyeyi posadi Na jogo misce Zemstvo zaprosilo likarya yakij ranishe zajmav ce misce I I Nevodnichanskogo ale nezabarom pomer Nastupni kilka rokiv likari pri Zemskij likarni regulyarno zminyuvalisya Do 1884 roku buv pobudovanij zhinochij korpus niz kam yanij verh derev yanij kam yana budivlya dlya pralni ta kuhni she odna kam yana budivlya dlya kvartiri doglyadacha ta zemskoyi apteki ta derev yane primishennya dlya pomerlih Pislya pereyizdu z ciyeyi budivli zemskoyi likarni v nomu ta v susidnih budinkah sadibi nashadkiv shlyahticha Peshkova roztashovuvalisya rizni sluzhbi 19 go Kostromskogo pihotnogo polku do 1892 roku Na dumku istorika Sergiya Yesyunina v nomu rozmishuvavsya shtab polku Vin vvazhaye sho budinok pobudovanij u 1862 roci Nepodalik vid shtabu rozmishalis polkovi kazarmi Pislya togo yak polk pokinuv Gluhiv ci kazarmi vikupiv cukrozavodchik Nikola Tereshenko ta pereobladnav pid navchalnij korpus remisnichogo uchilisha vidkritogo 1899 roku nini navchalnij korpus 1 Gluhivskogo agrotehnichnogo fahovogo koledzhu SNAU Zokrema u 1970 h rokah tut rozmishuvavsya Gluhivskij krayeznavchij muzej piznishe hudozhni majsterni V drugij polovini 1990 h rokiv budinok bulo privatizovano Narazi vin ne vikoristovuyetsya OpisDvoryanskij murovanij odnopoverhovij sadibnij budinok zvedenij za tipovim proektom 1805 1809 rokiv Vlasnika budinku ne vstanovleno Roztashovanij bilya pivnichnoyi mezhi istorichnogo seredmistya na teritoriyi zapovidnika po vulici Tereshenkiv kolishnij Shostkinskij ta Lenina do yakoyi zvernenij prichilkom Roztashovanij poryad z budinkom remisnichogo uchilisha imeni M Tereshenka ta z suchasnim stadionom Za kompozicijnim znachennyam ye ryadovim ob yektom sho formuye zabudovu vulici Budinok pryamokutnij u plani z rizalitom na visi pivnichnogo ta zahidnogo fasadu Golovnij vhid pervisno buv na pivdennomu fasadi Rozplanuvannya anfiladne kapitalnimi vnutrishnimi stinami budinok podileno na shist kimnat Budivlya maye cokol lapidarni ploshini stin bez zhodnogo dekoru kvadratovani vikna bez oblyamuvan Vinchaye budivlyu prostij karniz neznachnogo vinosu ozdoblenij zubchikami Budinok ne maye pidvalu Pidmurki ceglyani strichkovi Stini murovano z cegli na vapnyano pishanomu rozchini potinkovano i pobileno Perekrittya ploski po derev yanih balkah Valmovij dah po derev yanih krokvah ukritij shiferom Naprikinci XIX st bulo zamurovano interkolumniyi pivdennogo portika a na pivnichnomu fasadi pribudovano pryamokutnogo planu rizalit Protyagom pershoyi polovini XX st chastkovo znisheno fasadnij dekor ta zmineno proporciyi vikon Vidpovidno pervisni klasicistichni stilovi risi znachnoyu miroyu vtracheni U 1960 h rokah pivdennij portik zrujnovano ta vhid do budivli pereneseno na pivnichnij fasad Nezvazhayuchi na perebudovi i vtrati budinok zberig svoyi ob yemi ta proporciyi Budivlya stanovit pevnu istoriko arhitekturnu cinnist yak ridkisnij v Gluhovi zrazok klasicistichnogo dvoryanskogo osobnyaka pochatku HIH st Viyavlenij ta doslidzhenij Viktorom Vecherskim u 1984 roci Pislya cogo budinok bulo vklyucheno do Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini tom Sumska oblast a v 1998 roci postavleno na derzhavnij oblik yak pam yatku arhitekturi miscevogo znachennya z ohoronnim 344 Sm Div takozhKompleks zemskoyi likarni Gluhiv Likarnya svyatoyi YefrosiniyiDzherela ta literaturaDzherela Opis del Arhiva Gosudarstvennogo soveta Tt I XII SPb 1900 1906 gg Rosijskij derzhavnij istorichnij arhiv RDIA F 1152 Op 13 Spr 87 Ark 1 3 Plany i opisaniya gorodov krepostej selenij i drugih naselennyh punktov byvshej Rossijskoj imperii nach XVI v 1917 gg Rosijskij derzhavnij vijskovo istorichnij arhiv u Moskvi F 418 Op 1 605 Sprava pro sporudzhennya zemskoyi likarni v Gluhovi Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti DAChO Fond 127 Budivelnogo viddilennya Chernigivskogo gubernskogo pravlinnya F 127 op 14 b spr 110 ark 1 18 a Literatura Byelashov V I Gluhiv stolicya getmanskoyi Ukrayini 1708 1782 rr vid pershih poselen do suchasnosti Sumi TOV VPP Fabrika druku 2019 420 s Vecherskij V V Gluhiv Tekst V V Vecherskij V I Byelashov Kiyiv Vidavnictvo gumanitarnoyi literaturi Abris 2003 166 s il Ser Mali istorichni mista Ukrayini Bibliogr s 103 104 ISBN 966 531 138 7 Vecherskij V V Pam yatki arhitekturi j mistobuduvannya Livoberezhnoyi Ukrayini Viyavlennya doslidzhennya fiksaciya 27 Bereznya 2016 u Wayback Machine V V Vecherskij Derzh sluzhba ohoroni kult spadshini K TOV Vid dim A S S 2005 C 341 342 Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Sumska oblast golovnij redaktor Valerij Smolij Kiyiv 2017 S 856 Yesyunin S M Do istoriyi 19 go pihotnogo Kostromskogo polku roki dislokaciyi na Sivershini Sivershina v istoriyi Ukrayini Zb nauk pr K Gluhiv 2014 Vip 7 S 183 187 Nazarova V V Istoriya stanovleniya Gluhovskoj zemskoj bolnicy vo vtoroj polovine XIX v nachale XX veka 19 Lipnya 2021 u Wayback Machine Sivershina v istoriyi Ukrayini Zb nauk pr Kiyiv Gluhiv 2018 Vip 11 S 218 227 Istoriya odnogo budinku Zanedbana sadiba bilya gluhivskogo stadionu kolis bula zemskoyu likarneyu Gluhiv City ukr 25 lipnya 2023 Procitovano 26 lipnya 2023 PrimitkiNakaz Ministerstva kulturi i turizmu Ukrayini vid 15 veresnya 2010 roku 706 0 16 10 Pro zatverdzhennya naukovo proektnoyi dokumentaciyi shodo mezh i rezhimiv vikoristannya zon ohoroni pam yatok ta zanesennya ob yektiv kulturnoyi spadshini do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1872 goda Gluhov Pechatnya A Shumickogo 1873 goda S 103 Byelashov V I Gluhiv stolicya getmanskoyi Ukrayini 1708 1782 rr vid pershih poselen do suchasnosti Sumi TOV VPP Fabrika druku 2019 S 174 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1877 goda Gluhov Pechatnya A Shumickogo 1878 god S 17 Nazarova V V Istoriya stanovleniya Gluhovskoj zemskoj bolnicy vo vtoroj polovine XIX v nachale XX veka Sivershina v istoriyi Ukrayini Zbirnik nauk prac Kiyiv Gluhiv 2018 Vip 11 S 218 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1868 goda Chernigov Chernigovskaya Gubernskaya Tipografiya 1868 goda S 65 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1877 goda Gluhov Pechatnya A Shumickogo 1878 god S 28 29 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1871 goda Gluhov Pechatnya A Shumickogo 1872 god S 64 Nazarova V V Istoriya stanovleniya Gluhovskoj zemskoj bolnicy vo vtoroj polovine XIX v nachale XX veka Sivershina v istoriyi Ukrayini Zbirnik nauk prac Kiyiv Gluhiv 2018 Vip 11 S 219 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1874 goda Gluhov Pechatnya A Shumickogo 1876 god S 26 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1868 goda Chernigov Chernigovskaya Gubernskaya Tipografiya 1868 goda S 65 66 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1868 goda Chernigov Chernigovskaya Gubernskaya Tipografiya 1868 goda S 66 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1868 goda Chernigov Chernigovskaya Gubernskaya Tipografiya 1868 goda S 37 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1871 goda Gluhov Pechatnya A Shumickogo 1872 god S 19 Nazarova V V Istoriya stanovleniya Gluhovskoj zemskoj bolnicy vo vtoroj polovine XIX v nachale XX veka Sivershina v istoriyi Ukrayini Zbirnik nauk prac Kiyiv Gluhiv 2018 Vip 11 S 220 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1875 goda Gluhov Pechatnya A Shumickogo 1876 god S 21 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1871 goda Gluhov Pechatnya A Shumickogo 1872 god S 50 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1871 goda Gluhov Pechatnya A Shumickogo 1872 god S 77 80 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1872 goda Gluhov Pechatnya A Shumickogo 1873 god S 99 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1871 goda Gluhov Pechatnya A Shumickogo 1872 god S 80 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1872 goda Gluhov Pechatnya A Shumickogo 1873 god S 3 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1872 goda Gluhov Pechatnya A Shumickogo 1873 god S 105 106 Byelashov V I Gluhiv stolicya getmanskoyi Ukrayini 1708 1782 rr vid pershih poselen do suchasnosti Sumi TOV VPP Fabrika druku 2019 S 175 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1875 goda Gluhov Pechatnya A Shumickogo 1876 god S 19 21 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1875 goda Gluhov Pechatnya A Shumickogo 1876 god S 19 Nazarova V V Istoriya stanovleniya Gluhovskoj zemskoj bolnicy vo vtoroj polovine XIX v nachale XX veka Sivershina v istoriyi Ukrayini Zbirnik nauk prac Kiyiv Gluhiv 2018 Vip 11 S 221 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1875 goda Gluhov Pechatnya A Shumickogo 1876 god S 5 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1875 goda Gluhov Pechatnya A Shumickogo 1876 god S 28 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1875 goda Gluhov Pechatnya A Shumickogo 1876 god S 10 11 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1876 goda Gluhov Pechatnya A Shumickogo 1877 god S 8 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1878 goda Gluhov Pechatnya A Shumickogo 1879 god S 95 Otchet o dejstviyah Gluhovskoj Zemskoj Upravy za 1878 god i s 1 yanvarya po 1 sentyabrya 1879 goda Gluhov Pechatnya A Shumickogo 1880 god S 4 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1879 goda Gluhov Pechatnya A Shumickogo 1880 god S 6 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1879 goda Gluhov Pechatnya A Shumickogo 1880 god S 121 Chernigovskie gubernskie vedomosti Chernigov 2 1881 Zhurnaly Gluhovskogo uezdnogo zemskogo sobraniya 1884 goda Gluhov Pechatnya A Shumickogo 1885 god S 106 Nazarova V V Istoriya stanovleniya Gluhovskoj zemskoj bolnicy vo vtoroj polovine XIX v nachale XX veka Sivershina v istoriyi Ukrayini Zbirnik nauk prac Kiyiv Gluhiv 2018 Vip 11 S 221 222 Yesyunin S M Do istoriyi 19 go pihotnogo Kostromskogo polku roki dislokaciyi na Sivershini Sivershina v istoriyi Ukrayini Zb nauk pr K Gluhiv 2014 Vip 7 S 184 Igor Sbitnyj PDF http hlukhiv com ua Neoficijnij sajt Gluhova Arhiv originalu PDF za 17 lipnya 2020 Procitovano 22 lipnya 2023 Gluhivska miska rada Sadibnij budinok hlukhiv rada gov ua Procitovano 22 lipnya 2023

Дата публікації:
Топ