Бруснікін Дмитро Володимирович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бруснікін.

Дмитро Володимирович Бруснікін (́нар. 17 листопада 1957, Потсдам, НДР — пом. 9 серпня 2018, Москва, Росія) — радянський і російський актор і режисер театру і кіно, сценарист, театральний педагог, професор (з 2006 року); заслужений артист Росії (1993), заслужений діяч мистецтв Росії (2009).

Бруснікін Дмитро Володимирович
Народився	17 листопада 1957(1957-11-17) Потсдам, НДР
Помер	9 серпня 2018(2018-08-09) (60 років) Москва, Росія
Поховання	Троєкуровське кладовище
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	актор, кіноактор, театральний режисер, сценарист, кінорежисер, театральний педагог
Alma mater	Школа-студія МХАТ (1982)
Знання мов	російська
Заклад	,
Роки активності	1982 — 2018
Нагороди
IMDb	ID 0116721
Медіафайли у Вікісховищі

Художній керівник Експериментального театрального центру нової драми «Практика» в Москві (з 3 травня по 9 серпня 2018 року).

Біографія

Дмитро Бруснікін народився 17 листопада 1957 року в Потсдамі (НДР), в сім'ї військовослужбовця Володимира Михайловича Бруснікіна і його дружини Олександри Дмитрівни. У шкільному віці Дмитру довелося поміняти більше десяти середніх загальноосвітніх шкіл через переїздів сім'ї під час військової служби батька.

У 1974 році Дмитро вступив до Московського інституту електронної техніки (МІЕТ) в Зеленограді.

У 1975 році почав працювати в народному театрі під керівництвом режисера Л. А. Колчанова в Зеленограді.

У 1976 році з двома молодими акторами, що закінчили студію при народному театрі, відправився до Москви показуватися акторові і педагогу Віктору Коршунову.

У 1977 році взяв в інституті академічну відпустку і влаштувався працювати машиністом сцени в Театрі-студії кіноактора. У 1978 році подав документи до трьох театральних ЗВО Москви: Щепкінське і Щукінське училища та Школу-студію МХАТ — пройшов конкурс всюди, але зупинив свій вибір на школі-студії, де курс набирав Олег Єфремов.

Починаючи з другого курсу Бруснікін був зайнятий в спектаклях МХАТу, що йшли на Малій сцені театру, першою його роллю став Олександр Ілліч Ульянов у виставі «Шлях» (режисери В. Саркісов та А. Васильєв).

У 1982 році закінчив акторський факультет Школи-студії (інституту) імені Вол. І. Немировича-Данченка при МХАТі (керівник курсу — Олег Єфремов) і був прийнятий до трупи Московського Художнього театру імені А. П. Чехова .

Викладацьку діяльність почав асистентом у Школі-студії МХАТ відразу після її закінчення. З 1993 року був викладачем дисципліни «Акторська майстерність» . У 1999, 2003 і 2007 роках набирав курси як їх керівник разом зі своїм однокурсником Романом Козаком. Випускниками їх першого спільно набраного курсу стали Сергій Лазарєв, Дар'я Мороз, Олександра Урсуляк, Катерина Соломатіна, Дар'я Калмикова, Софія Ануфрієва

З 1991 року — член Спілки театральних діячів.

З 1999 по 2003 роки — член Вченої ради Школи-студії МХАТ.

У 2006 році Бруснікін став професором .

8 вересня 2009 року Дмитру Бруснікіну було присвоєно почесне звання «Заслужений діяч мистецтв Російської Федерації».

У 2015 році був призначений на посаду заступника художнього керівника Московського драматичного театру « Людина».

У 2015 році випускний курс Школи-студії МХАТ, ще під час навчання здобув популярність як «Майстерня Дмитра Бруснікіна». Тому він створив незалежний недержавний театр, зберігши назву «Майстерня Бруснікіна». Існуючи з тих пір в тісній співпраці з різними майданчиками (театр «Практика», Центр ім. Всеволода Мейєрхольда, Боярські палати тощо) і режисерами (Юрій Квятковський, Максим Діденко та ін.). Трупа театру — це випускники 2015 і 2019 років Школи-студії МХАТ.

3 травня 2018 року Департаментом культури міста Москви Бруснікін був призначений керівником Експериментального театрального центру нової драми « Практика» в Москві. 7 серпня 2018 року Департаментом культури міста Москви був призначений художнім керівником театру «Практика», а директором театру став Борис Мездріч.

Особисте життя

• Дружина — Марина Станіславівна Бруснікіна (в дівоцтві — Сичова; нар. 9 лютого 1961 Москва), актриса, театральний режисер і педагог, заслужена артистка Росії (2003), однокурсниця Дмитра по Школі-студії МХАТ (1978—1982). Одружилися, будучи студентами, 25 травня 1979 року.
  • Син — Філіп (нар. 21 червня 1983).
    • Онук — Артем (нар.. 2011).
    • Онук — Дмитро (нар.. 2018).

Смерть

9 серпня 2018 року Дмитро Брусникин помер на 61-му році життя в Москві .

За повідомленням інтернет-ресурсу «Федеральне агентство новин» «…останні два місяці Бруснікін лікувався від серцевої недостатності в Боткінській лікарні. Лікарі відзначали позитивну динаміку в лікуванні, а пацієнт відчував себе добре. Він не брав собі відпустку, вважаючи, що зможе перебороти хворобу, не полишаючи роботи. Однак напередодні стан здоров'я Бруснікіна різко погіршився» .

Церемонія прощання відбулася 13 серпня 2018 року в МХТ імені Чехова. Після громадянської панахиди пройшло відспівування в храмі Софії Премудрості Божої на Софійській набережній, похований на Троєкуровському кладовищі.

Творчість

Театральні роботи

Актор

Дипломні вистави

• «Дні Турбіних» за п'єсою Михайла Булгакова . Режисер: Микола Скорик — Олексій Турбін

МХАТ і МХТ ім. А. П. Чехова

•  — «Дні Турбіних» за п'єсою Михайла Булгакова. Режисер:  — Олексій Турбін
•  — «Бал при свічках» за романом М. А. Булгакова « Майстер і Маргарита ». Режисер:  — Ієшуа , Воланд
•  — «Друзі». Режисер:  — Максим Горький
•  — «» за п'єсою « ». Постановка Олега Єфремова — Гей Олександр Ілліч
•  — «» за п'єсою Антона Чехова. Постановка Про. Єфремова — Іванов (введення)
•  — « Дядя Ваня » за п'єсою Антона Чехова. Постановка Про. Єфремова — Астров (введення)
•  — «Новий американець» по роботах А. Марьямова і С. Довлатова. Режисер:  — Сергій
•  — « Три сестри » за п'єсою Антона Чехова. Постановка О. Єфремова — Андрій Прозоров
•  — «Річка з швидкою течією» . Режисер:  — Він
• 2018 — «Сонце сходить» за романом Максима Горького «На дні». Режисер:

Театр Практика

• 2015 — «Black&Simpson». Режисери: та Іван Вирипаєв — Гектор Блек
• 2016 — «Чапаєв і Пустота» за романом Віктора Пєлєвіна. Режисер:  — Тимур Тимурович

Режисер

Театр-студія «Людина»

•  — «В очікуванні Годо» за Семюелом Беккетом

Московський Художній театр імені А. П. Чехова

•  — «» Антона Чехова
• 1992 — «Плач в пригоршню» В. П. Гуркина
•  — «Гроза» Олександра Островського
• 2012 — «Він в Аргентині» Людмили Петрушевської

Майстерня Дмитра Бруснікіна

• 2011 — «Це також я» (драматург Андрій Стадников)
• 2013 —
• 2016 — «Нація» (разом з Юрієм Квятковським, Ольгою Привольновою та Андрієм Стадніковим)
• 2016 — «До і після» (драматург )
• 2017 — «Транссиб» (драматурги , , Олександра Лебедєва, Олена Шабаліна)
• 2018 — «» (за п'єсами , Ю. Поспелової, , , С. Давидова, , , , та )

Фільмографія

Актор

Художні фільми та телесеріали

• 1984 — Загін — Сергій Нікітін
• 1985 —  — Григорій Зернов
• 1986 —  — Віктор Росанн, інженер авіації
• 1994 —  — гравець в гольф, діловий партнер
• 1994 — Петербурзькі таємниці — Дмитро Платонович Шадурський, князь
• 1998 — (серія № 1 «Свята простота» / серія № 6 «тапером» / серія № 10 «Помста жінки») — Олександр, син батька Сави Жезлова, адвокат / письменник / доктор
• 1999 — Розв'язка Петербурзьких таємниць — Дмитро Платонович Шадурський, князь
• 1999 —  — Олександр Невєров, кандидат в президенти РФ, депутат Державної думи / двійник Невєрова
• 2000 — Марш Турецького (фільм № 2 «Убити ворона») — Євген Манченко, член уряду
• 2001 — (фільм № 3 «Оливкове дерево») — Олексій Гардин
• 2001 — Зупинка на вимогу 2 — Петро Волоцький, капітан корабля
• 2001 —  — Влад
• 2001 — (серії № 6-11, 15) — Степан Петрович Овсов, хірург, один слідчого прокуратури Павла Пафнутьева
• 2002 —  — Андрій Сергійович Черкаський, батько Лялі і Віктора
• 2003 — (фільм № 6 «Таємниця осіннього лісу») — Олександр Григорович Стужін
• 2003 —  — Рустамов
• 2003 —  — Забродов
• 2004 —  — Баринов, депутат
• 2004 —  — Ярославцев
• 2005 —  — Мирослав Сташевський, товариш Ксенії
• 2005 —  — Георгій Михайлович (Гоша)
• 2006 — Щастя за рецептом — Дмитро Воронцов, документаліст
• 2006 —  — Хохловський
• 2007 —  — батько журналіста Олександра Логінова
• 2007 — 2010 —  — Анатолій Іванович Сєдих, полковник, начальник відділу оперативних розслідувань
• 2008 —  — Георгій Михайлович (Гоша)
• 2010 —  — Олексій Гнатович Аргунов, генерал-лейтенант
• 2010 —  — Павло Свєтлов, бізнесмен
• 2012 —  — Султан Бако, власник клубу
• 2013 —  — Олександр Веніамінович Шмідт, ректор інституту, вчений
• 2014 — (серія № 11) — Петро Петрович Никифоров, прокурор Антарского району, товариш В'ячеслава Галчанского
• 2016 —  — Березкін, письменник (прототип — )
• 2017 —  — президент
• 2017 — Нерівний шлюб — Султан

Телеспектаклі

• 1983 — («Гроза» / «») — Борис, племінник Савела Прокоповича Дикого / Ніл Стратонич Дудукін, богатый барин
• 1986 —  — Олександр Ілліч Ульянов, революціонер-народоволець, старший брат Володимира Ілліча Ульянова (Леніна)
• 1987 —  — Михайло Строєв, прапорщик, артиллерист
• 1991 —  — Рудольф

Режисер

• 1998 —
• 2001 —
• 2003 —
• 2004 —
• 2005 —
• 2005 —
• 2005 —
• 2006 — Щастя за рецептом
• 2007 — 2010 — Закон і порядок: Відділ оперативних розслідувань
• 2007 —
• 2012 —
• 2012 — Віддам дружину в хороші руки
• 2013 —
• 2016 —
• 2018 —
• 2018 —

Сценарист

• 1998 —

Визнання

Державні нагороди

• 1993 — почесне звання «Заслужений артист Російської Федерації» — за заслуги в галузі театрального мистецтва .
• 1998 — Орден Дружби — за багаторічну плідну діяльність у галузі театрального мистецтва та з нагоди 100-річчям Московського Художнього академічного театру .
• 2009 — почесне звання «Заслужений діяч мистецтв Російської Федерації» — за заслуги в галузі мистецтва .
• 2018 — Подяка Президента Російської Федерації — за заслуги в розвитку вітчизняної культури і мистецтва, багаторічну плідну діяльність

Нагороди суб'єктів Російської Федерації

• 2015 — лауреат премії міста Москви 2015 року в галузі літератури і мистецтва в номінації « Театральне мистецтво» — «за багаторічну плідну діяльність з підготовки акторів — майстрів сценічного мистецтва» .

Громадські нагороди

• 2007 — срібний пам'ятний знак «Чайка» Московського Художнього театру (МХТ) імені А. П. Чехова на честь 109-ї річниці з дня відкриття театру — «за 25 років служіння театру».
• 2013 — лауреат премії Олега Табакова — «за повернення на сцену Художнього театру мистецтва одного з найглибших і оригінальних драматургів сучасності — Людмили Петрушевської („Він в Аргентині“)» .
• 2015 — лауреат премії журналу «Сноб» «Зроблено в Росії — 2015» у номінації «Театр» — «за успіхи в навчанні та випуску курсу в Школі-студії МХАТ» .
• 2017 — золотий пам'ятний знак «Чайка» Московського Художнього театру (МХТ) імені А. П. Чехова на честь 119-ї річниці з дня відкриття театру — «за 35 років служіння театру».
• 2019 — лауреат (посмертно) Міжнародної премії Станіславського в області театральної педагогіки — «за безцінний внесок у розвиток російської акторської школи і розвиток сучасного театру, а також виховання цілої плеяди молодих талановитих акторів» .

Ушанування пам'яті

У жовтні 2019 року Міжнародний фестиваль-школа сучасного мистецтва «Територія», Московський музей сучасного мистецтва (MMOMA) і «Майстерня Бруснікіна» підготували спеціальний проєкт, присвячений пам'яті Бруснікіна, — виставку «Людина розміром з будинок» в Освітньому центрі MMOMA. Проєкт також увійшов до програми першого в історії «Фестивалю документального театру імені Дмитра Бруснікіна» (BRUSFEST), організованого театром «Практика» та «Майстерні Бруснікіна». За цю виставку Ксенія Перетрухіна отримала премію «Інновація» в номінації «Куратор року» (виставка «Людина розміром з будинок» пам'яті Дмитра Бруснікіна, Московський музей сучасного мистецтва) .

Бібліографія

• Человек размером с дом — Москва: Московский музей современного искусства, 2020. — 224 с. —

Примітки

1. Артисты труппы. Дмитрий Владимирович Брусникин. Заслуженный деятель искусств РФ, Заслуженный артист РФ. Биография, роли в театре, пресса. [ 13 березня 2019 у Wayback Machine.] Официальный сайт // mxat.ru
2. Умер режиссёр Дмитрий Брусникин (рос.). «Meduza» // meduza.io. 9 серпня 2018. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 10 серпня 2018. Умер актёр и режиссёр, сценарист и педагог Дмитрий Брусникин. Он был художественным руководителем театра «Практика». Информацию о смерти режиссёра подтвердили в пресс-службе театра.
3. Умер актёр и режиссёр Дмитрий Брусникин. — Об этом «РИА Новости» сообщили в пресс-службе театра «Практика». [ 24 листопада 2018 у Wayback Machine.] «РИА Новости» // ria.ru (9 августа 2018 года)
4. (рос.). Международный русскоязычный телеканал «RTVI» // rtvi.com. 9 вересня 2018. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 9 серпня 2018.
5. Указ Президента Российской Федерации Б. Ельцина № 756 от 22 мая 1993 года «О присвоении почётных званий Российской Федерации творческим работникам». [ 10 серпня 2021 у Wayback Machine.] Официальный сайт Президента Российской Федерации // kremlin.ru
6. Указ Президента Российской Федерации Д. Медведева № 1015 от 8 сентября 2009 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации». [ 10 серпня 2021 у Wayback Machine.] Официальный сайт Президента Российской Федерации // kremlin.ru
7. Дмитрий Брусникин. Художественный руководитель Театра «Практика». Биография. [ 10 серпня 2021 у Wayback Machine.] Официальный сайт Экспериментального театрального центра новой драмы «» (Москва) // praktikatheatre.ru
8. Практика лечения заболеваний. Современную драматургию разбавят фольклором. — В московском театре «Практика» перемены: департамент культуры Москвы принял решение о назначении актёра и режиссёра Дмитрия Брусникина художественным руководителем театра «Практика». [ 10 серпня 2021 у Wayback Machine.] // lenta.ru (8 мая 2018 года)
9. Марина Райкина. Дмитрий Брусникин: «Театр — не собственность, а место, где люди осуществляют мечты»: В театре «Практика» — новый худрук. [ 10 серпня 2021 у Wayback Machine.] Газета «Московский комсомолец» // mk.ru (11 мая 2018 года)
10. Видео: Новости культуры. Дмитрий Брусникин — новый руководитель театра «Практика». [ 3 липня 2018 у Wayback Machine.] Телеканал «Культура» // tvkultura.ru (15 мая 2018 года)
11. Пять новых направлений появятся в столичном театре «Практика». — Исполняющий обязанности художественного руководителя Экспериментального театрального центра новой драмы «Практика» Дмитрий Брусникин рассказал о планах театра и о поисках нового директора. [ 10 серпня 2021 у Wayback Machine.] Информационное агентство России «ТАСС» // tass.ru (15 мая 2018 года)
12. Брусникин Дмитрий Владимирович. Профессор Школы-студии МХАТ, заслуженный артист России, заслуженный деятель искусств России. Биография. [ 21 червня 2020 у Wayback Machine.] Официальный сайт Министерства культуры Российской Федерации // mkrf.ru (25 декабря 2017 года)
13. Брусникин Дмитрий. Биография. [ 10 серпня 2021 у Wayback Machine.] Сайт «Российские и советские актёры» // rusakters.ru
14. Брусникин Дмитрий Владимирович [ 10 серпня 2021 у Wayback Machine.] // ТАСС / tass.ru
15. Актёрский факультет. Выпускники 1980-х годов. [ 17 листопада 2017 у Wayback Machine.] Официальный сайт Школы-студии МХАТ // mhatschool.theatre.ru
16. Кафедра актёрского мастерства. Дмитрий Владимирович Брусникин. Заслуженный деятель искусств РФ, Заслуженный артист РФ. Биография, роли в театре и кино, спектакли в Школе-студии МХАТ, пресса. [ 4 липня 2018 у Wayback Machine.] Официальный сайт Школы-студии МХАТ // mhatschool.theatre.ru
17. Актёрский факультет. Выпускники 2000-х годов. [ 22 березня 2019 у Wayback Machine.] Официальный сайт Школы-студии МХАТ // mhatschool.theatre.ru
18. . Архів оригіналу за 7 травня 2008. Процитовано 10 серпня 2021.
19. 30 мая состоялось прощание с режиссёром Романом Козаком.^{[недоступне посилання]} Телеканал «Культура» // tvkultura.ru (30 мая 2010 года)
20. . Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
21. . Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
22. Антон Соколов. «Шок и невосполнимая потеря»: названа причина смерти режиссёра Брусникина. [ 10 серпня 2021 у Wayback Machine.] Российский интернет-ресурс «» // riafan.ru (9 августа 2018 года)
23. . РИА Новости (рос.). 20180810T1456+0300Z. Архів оригіналу за 21 серпня 2018. Процитовано 10 серпня 2018.
24. . Мастерская Дмитрия Брусникина. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
25. . Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 31 липня 2018.
26. Указ Президента Российской Федерации Б. Ельцина № 1300 от 23 октября 1998 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации». [ 7 березня 2014 у Wayback Machine.] Официальный сайт Президента Российской Федерации // kremlin.ru
27. . Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 10 серпня 2021.
28. Указ мэра Москвы С. Собянина от 3 августа 2015 года № 50-УМ «О присуждении премий города Москвы 2015 года в области литературы и искусства». [ 10 серпня 2021 у Wayback Machine.] Официальный сайт // mos.ru
29. Мэр Москвы Сергей Собянин вручил премии города в области литературы и искусства. [ 10 серпня 2021 у Wayback Machine.] // mosday.ru (4 сентября 2015 года)
30. Художественному театру — 109 лет! — Сегодня, в день 109-й годовщины со дня открытия Московского Художественного театра, на Новой сцене прошло чествование мхатовцев, посвятивших не одно десятилетие жизни служению МХТ. [ 13 серпня 2020 у Wayback Machine.] Официальный сайт // mxat.ru (26 октября 2007 года)
31. Театральные новости. В свой день рождения Московский Художественный театр по традиции раздал «чаек». [ 9 січня 2011 у Wayback Machine.] // theatre.ru (26 октября 2007 года)
32. Олег Табаков вручит памятные «Чайки» артистам и сотрудникам МХТ имени А. П. Чехова. — В общей сложности наградами будут отмечены 60 сотрудников театра. [ 10 серпня 2021 у Wayback Machine.] Информационное агентство России «ТАСС» // tass.ru (25 октября 2017 года)
33. . Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 10 серпня 2021.
34. . Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
35. . . Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 2020-8-24.
36. . . Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 2020-8-24.

Посилання

• Брусникин Дмитро Володимирович: Біографія, фільмографія, фотографії актора і режисера [ 10 серпня 2021 у Wayback Machine.] // ruskino.ru
• Майстерня Дмитра Брусникина, театр // https://masterbrus.com/ [ 24 серпня 2021 у Wayback Machine.]
• Дмитро Брусникин. Біографія і фільмографія. [ 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Телеканал " Росія-1 " // russia.tv
• Олексій Кисельов. «Майстерня Брусникина»: як влаштована найбільш затребувана трупа міста [ 21 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // «Афіша-Повітря» (20 жовтня 2015 року)
• Ліза Лернер. Дмитро Брусникин: «Ми готуємо універсальних акторів». [ 10 серпня 2021 у Wayback Machine.] Сайт «Сила культури» // silakultura.ru (28 листопада 2016 року)
• Олексій Крижевський. «Театр — це і є практика». — Резидент театру «Практика» Дмитро Брусникин і директор Юрій Мілютін про новий сезон, класиці і про те, де народжуються вистави. [ 10 серпня 2021 у Wayback Machine.] // gazeta.ru (9 вересня 2016 року)
• Гліб Ситковский . Помер режисер Дмитро Брусникин [ 10 серпня 2021 у Wayback Machine.] GQ.ru [ 10 серпня 2021 у Wayback Machine.] (10 серпня 2018 роки)