Бруно Руффо

Бруно Руффо (італ. Bruno Ruffo; 9 грудня 1920(19201209), Колоньйола-ай-Коллі, Венето, 10 лютого 2007, Верона) — італійський мотогонщик. Триразовий чемпіон світу з шосейно-кільцевих мотогонок серії Гран-Прі: двічі у класі 250cc (1949 та 1951 роки) та у 125cc (1950).

Бруно Руффо
італ. Bruno Ruffo Загальна інформаціяНаціональність італієцьГромадянство Італія
 Королівство ІталіяНародження9 грудня 1920(1920-12-09)
Колоньйола-ай-Коллі, ІталіяСмерть10 лютого 2007(2007-02-10)
Верона, ІталіяСпортВид спортумотоспортДисциплінаMotoGP: 125cc, 250cc, Участь і здобутки  Бруно Руффо у Вікісховищі

Біографія

Бруно Руффо був сином механіка, який керував майстернею мотоциклів. У гонках дебютував у віці 17 років.

У дебютному сезоні чемпіонату світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів серії Гран-Прі, що проходив під егідою Міжнародної мотоциклетної федерації в 1949 році, Бруно на мотоциклі Moto Guzzi став найкращим.

В наступному сезоні Руффо, за вказівкою керівництва Moto Guzzi, змушений був поступитись у боротьбі партнеру по команді Даріо Амброзіні, посівши за підсумками чемпіонату третє місце. Натомість він сконцентрував свої зусилля над виступами у класі 125cc за команду Mondial, з якою став дворазовим чемпіоном світу.

У сезоні 1951 році Бруно вдруге виграв чемпіонат в класі 250cc, здобувши чотири перемоги на етапах.

У сезоні 1952 році він продовжував виступати за Moto Guzzi в класі 250cc. Він був 2-им на Гран-Прі Нідерландів в Ассені позаду свого товариша по команді Енріко Лорензетті, який пізніше став чемпіоном. Руффо встановив найшвидше коло в трьох з чотирьох Гран-Прі сезону, в яких брав участь. Під час Гран-Прі Німеччини Руффо зазнав зіткнення з Лорензетті, зламавши обидві ноги і отримавши важкі травми, після яких він так і не оговтався. Після довгого одужання, він повернувся в 1953 році і виграв дві гонки національного рівня в Сіракузах і в Местре. На жаль, під час практики на острові Мен, він знову попав у аварію, пошкодивши зламані ноги знову. Після цього Бруно Руффо у віці 32 років вирішив залишити гонки.

Бруно завершив професійну кар'єру в 1952 році після аварії і відкрив успішний бізнес з прокату автомобілів у Вероні.

У 1955 році президент Італії Джованні Гронкі нагородив Бруно орденом за заслуги перед Італійською республікою. У 2003 році президент Карло Чампі зробив Руффо кавалером ордена за заслуги перед Італійською республікою, поставивши Бруно в один ряд із такими чемпіонами, як Джакомо Агостіні, П'єр Паоло Б'янкі, Еугеніо Лаззаріні та Карло Уббіалі.

Статистика виступів

MotoGP

У розрізі сезонів

Сезон	Клас	Мотоцикл	Гонки	Пер	Под	НК	Очки	Місце
1949	250cc	Moto Guzzi	3	1	2	0	24	1
1950	125cc	Mondial	3	1	2	1	17	1
	250cc	Moto Guzzi	1	0	1	0	6	3
1951	250cc	Moto Guzzi	4	2	4	3	22	1
	500cc	Moto Guzzi	1	0	0	0	2	19
1952	250cc	Moto Guzzi	2	0	1	1	7	6
всього			14	4	10	5	78

Примітки

1. Bruno Ruffo. www.motorsportmemorial.org. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 28 травня 2013.

Джерела

• Профіль [ 7 січня 2014 у Wayback Machine.] на офіційному сайті MotoGP (англ.)

Попередник: '	1949	Наступник: Даріо Амброзіні
Попередник: Даріо Амброзіні	1951	Наступник: Енріко Лорензетті
Попередник: Нелло Пагані	(Чемпіон світу у класі 125 сс) 1950	Наступник: Карло Уббіалі