«Брама світів» (англ. The Gate of Worlds) — роман про альтернативну історію американського письменника Роберта Сілверберга. Вперше вона була опублікована Holt, Rinehart & Winston у Сполучених Штатах у 1967 році. Перше британське видання у твердій обкладинці було опубліковано Gollancz у 1978 році.
Автор | Роберт Сілверберґ |
---|---|
Мова | англійська |
Жанр | наукова фантастика і альтернативна історія |
Видавництво | d |
Видано | 1967 |
Короткий зміст сюжету
У цьому альтернативному світі Чорна Смерть убила три чверті європейського населення (а не нашу фактичну одну чверть), затримавши прогрес і, зрештою, промислову революцію. Більшу частину Центральної Європи завоювала Османська імперія, яка окупувала її до ХХ століття, не залишивши її в такому стані для колонізації більшої частини неєвропейського світу, як у наш час. Константинополь був завойований у 1420 році, османи рушили до Відня у 1440 році та захопили Париж у 1460 році, перш ніж вторгнутися на Британські острови у 1490 році.
Більша вірулентність Чорної смерті в Європі дозволила з'явитися неєвропейським державам. Серед них були ацтеки та інки в Середніх Гесперидах і Нижніх Гесперидах, враховуючи, що європейці «відкрили» Геспериди лише в 1585 році під час ненавмисної португальської експедиції. В Азії зараз головними державами є Росія, Індія та Японія. Навпаки, Туреччина пережила період нестабільності, який коштував їй контролю над Англією, звідки її було вигнано на початку ХХ століття через керівництво новою королівською династією, яку заснував «Яків Відважний».
Вочевидь, предки Вільяма Шекспіра пережили епідемію, хоча Шекспір писав свої історії, трагедії та комедії турецькою мовою, дія яких відбувається в середовищі Османської імперії нових мусульманських панів Англії.
Оповідач і головний герой — вісімнадцятирічний Ден Бошам, який у 1967 році вирушає з бідної Англії, щоб шукати щастя в імперії ацтеків. У дорозі його супроводжує ацтекський філософ Квекекс.
Продовження
У 1991 році Сілверберг відредагував тематичне продовження «Брами світів» під назвою «Поза брамою світів», що складається з трьох оповідань, дія яких відбувається в одному вигаданому всесвіті й далі досліджує незахідний багатополярний світ і його міжнародні відносини. Сам Сілверберг написав головну казку «Час лева в Тімбукту», а Джон Браннер і Челсі Квінн Ярбро також написали історії.
Подібні роботи
Тематично, а також враховуючи те, що це також відбувається в розбіжних часових рамках, які виникли в контексті більш жорстокої Чорної смерті XIV століття, ніж наша, роман (2002) Кіма Стенлі Робінсона «Роки рису та солі» використовує подібний літературний прийом, щоб розглянути вплив на світову історію менш домінуючої Європи. Однак, згідно з аналогічною хронологією Робінсона після пандемії, Європа так і не оговталася від знищення під час епідемії, а Індійська імперія Великих Моголів зберігає своє панування, як і імперії Китаю, Персії та Османів, конфедерації ірокезів Північної Америки, імперії ацтеків та інків та інші мешканці цього багатополярного світу.
Подібно до альтернативної історії Сілверберга, мусульманська цивілізація занепадає протягом ХІХ-ХХ століть, що призвело до тріумфів Китаю та Індії під час глобальної війни ХХ століття, що тривала десятиліття. На відміну від світу Сілверберга, технологічний прогрес можна порівняти з нашою часовою шкалою завдяки цій тривалій багатополярній глобальній війні. На початку ХХІ століття світ Робінзона має літаки, інформаційні технології та потенційний доступ до ядерної зброї.
Л. Ніл Сміт у «Кришталевій імперії» також уявив світ, де Європа, яка втратила більшу частину свого населення через чуму, не зможе протистояти мусульманській колонізації в наступні століття. В уяві Сміта Монгольська імперія також стає жертвою, дозволяючи Імперії Великих Моголів піднятися швидше й далі на її місці. Дія роману відбувається переважно в Північній Америці, де нащадок європейських біженців, які втекли від чуми, перетинає континент, щоб знайти титульну цивілізацію, засновану китайськими біженцями на Західному узбережжі.
Ще один роман, що використовує подібну тему, — «У вищих сферах» Гаррі Тертлдава. У цій часовій шкалі вплив Чорної смерті знаходиться десь посередині між тими, які уявляли Сілверберг і Робінсон. У цьому зображенні християнська Європа ослаблена чумою, що дало змогу мусульманам завоювати Іспанію, Італію та Південну Францію, але потім вони були заблоковані опором решти християнських держав, підбадьорених новою войовничою формою християнства, зосередженою на Анрі, «Другому Сину Божому». Як і в книзі Сілверберга, Англія в цій часовій шкалі є глухим куточком, який ніколи не був великим, і не було хвилі європейської експансії та колонізації за кордоном. Однак до ХХ століття і християни, і мусульмани досягли Америки і зайняті її колонізацією, конфліктуючи як з її місцевими жителями, так і один з одним.
Список літератури
- Majipoor.com, the Quasi-Official Robert Silverberg Web Site
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Brama svitiv angl The Gate of Worlds roman pro alternativnu istoriyu amerikanskogo pismennika Roberta Silverberga Vpershe vona bula opublikovana Holt Rinehart amp Winston u Spoluchenih Shtatah u 1967 roci Pershe britanske vidannya u tverdij obkladinci bulo opublikovano Gollancz u 1978 roci Brama svitiv AvtorRobert SilverbergMovaanglijskaZhanrnaukova fantastika i alternativna istoriyaVidavnictvodVidano1967Korotkij zmist syuzhetuU comu alternativnomu sviti Chorna Smert ubila tri chverti yevropejskogo naselennya a ne nashu faktichnu odnu chvert zatrimavshi progres i zreshtoyu promislovu revolyuciyu Bilshu chastinu Centralnoyi Yevropi zavoyuvala Osmanska imperiya yaka okupuvala yiyi do HH stolittya ne zalishivshi yiyi v takomu stani dlya kolonizaciyi bilshoyi chastini neyevropejskogo svitu yak u nash chas Konstantinopol buv zavojovanij u 1420 roci osmani rushili do Vidnya u 1440 roci ta zahopili Parizh u 1460 roci persh nizh vtorgnutisya na Britanski ostrovi u 1490 roci Bilsha virulentnist Chornoyi smerti v Yevropi dozvolila z yavitisya neyevropejskim derzhavam Sered nih buli acteki ta inki v Serednih Gesperidah i Nizhnih Gesperidah vrahovuyuchi sho yevropejci vidkrili Gesperidi lishe v 1585 roci pid chas nenavmisnoyi portugalskoyi ekspediciyi V Aziyi zaraz golovnimi derzhavami ye Rosiya Indiya ta Yaponiya Navpaki Turechchina perezhila period nestabilnosti yakij koshtuvav yij kontrolyu nad Angliyeyu zvidki yiyi bulo vignano na pochatku HH stolittya cherez kerivnictvo novoyu korolivskoyu dinastiyeyu yaku zasnuvav Yakiv Vidvazhnij Vochevid predki Vilyama Shekspira perezhili epidemiyu hocha Shekspir pisav svoyi istoriyi tragediyi ta komediyi tureckoyu movoyu diya yakih vidbuvayetsya v seredovishi Osmanskoyi imperiyi novih musulmanskih paniv Angliyi Opovidach i golovnij geroj visimnadcyatirichnij Den Bosham yakij u 1967 roci virushaye z bidnoyi Angliyi shob shukati shastya v imperiyi actekiv U dorozi jogo suprovodzhuye actekskij filosof Kvekeks ProdovzhennyaU 1991 roci Silverberg vidredaguvav tematichne prodovzhennya Brami svitiv pid nazvoyu Poza bramoyu svitiv sho skladayetsya z troh opovidan diya yakih vidbuvayetsya v odnomu vigadanomu vsesviti j dali doslidzhuye nezahidnij bagatopolyarnij svit i jogo mizhnarodni vidnosini Sam Silverberg napisav golovnu kazku Chas leva v Timbuktu a Dzhon Branner i Chelsi Kvinn Yarbro takozh napisali istoriyi Podibni robotiTematichno a takozh vrahovuyuchi te sho ce takozh vidbuvayetsya v rozbizhnih chasovih ramkah yaki vinikli v konteksti bilsh zhorstokoyi Chornoyi smerti XIV stolittya nizh nasha roman 2002 Kima Stenli Robinsona Roki risu ta soli vikoristovuye podibnij literaturnij prijom shob rozglyanuti vpliv na svitovu istoriyu mensh dominuyuchoyi Yevropi Odnak zgidno z analogichnoyu hronologiyeyu Robinsona pislya pandemiyi Yevropa tak i ne ogovtalasya vid znishennya pid chas epidemiyi a Indijska imperiya Velikih Mogoliv zberigaye svoye panuvannya yak i imperiyi Kitayu Persiyi ta Osmaniv konfederaciyi irokeziv Pivnichnoyi Ameriki imperiyi actekiv ta inkiv ta inshi meshkanci cogo bagatopolyarnogo svitu Podibno do alternativnoyi istoriyi Silverberga musulmanska civilizaciya zanepadaye protyagom HIH HH stolit sho prizvelo do triumfiv Kitayu ta Indiyi pid chas globalnoyi vijni HH stolittya sho trivala desyatilittya Na vidminu vid svitu Silverberga tehnologichnij progres mozhna porivnyati z nashoyu chasovoyu shkaloyu zavdyaki cij trivalij bagatopolyarnij globalnij vijni Na pochatku HHI stolittya svit Robinzona maye litaki informacijni tehnologiyi ta potencijnij dostup do yadernoyi zbroyi L Nil Smit u Krishtalevij imperiyi takozh uyaviv svit de Yevropa yaka vtratila bilshu chastinu svogo naselennya cherez chumu ne zmozhe protistoyati musulmanskij kolonizaciyi v nastupni stolittya V uyavi Smita Mongolska imperiya takozh staye zhertvoyu dozvolyayuchi Imperiyi Velikih Mogoliv pidnyatisya shvidshe j dali na yiyi misci Diya romanu vidbuvayetsya perevazhno v Pivnichnij Americi de nashadok yevropejskih bizhenciv yaki vtekli vid chumi peretinaye kontinent shob znajti titulnu civilizaciyu zasnovanu kitajskimi bizhencyami na Zahidnomu uzberezhzhi She odin roman sho vikoristovuye podibnu temu U vishih sferah Garri Tertldava U cij chasovij shkali vpliv Chornoyi smerti znahoditsya des poseredini mizh timi yaki uyavlyali Silverberg i Robinson U comu zobrazhenni hristiyanska Yevropa oslablena chumoyu sho dalo zmogu musulmanam zavoyuvati Ispaniyu Italiyu ta Pivdennu Franciyu ale potim voni buli zablokovani oporom reshti hristiyanskih derzhav pidbadorenih novoyu vojovnichoyu formoyu hristiyanstva zoseredzhenoyu na Anri Drugomu Sinu Bozhomu Yak i v knizi Silverberga Angliya v cij chasovij shkali ye gluhim kutochkom yakij nikoli ne buv velikim i ne bulo hvili yevropejskoyi ekspansiyi ta kolonizaciyi za kordonom Odnak do HH stolittya i hristiyani i musulmani dosyagli Ameriki i zajnyati yiyi kolonizaciyeyu konfliktuyuchi yak z yiyi miscevimi zhitelyami tak i odin z odnim Spisok literaturiMajipoor com the Quasi Official Robert Silverberg Web Site