Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Боцюрків Іларіо н Боцю рків варіанти імені Ілярій Іларіон 9 квітня 188

Боцюрків Іларіон

Боцюрків Іларіон
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Боцюрків.

Іларіо́н Боцю́рків (варіанти імені Ілярій, Іларіон; 9 квітня 1881, с. Горішня Слобідка, нині Монастириського району Тернопільської області, Україна — 20 серпня 1935, с. Сороки, нині Бучацького району Тернопільської області) — український галицький громадський діяч, правник. Співзасновник та голова Українського міщанського братства (Бучач), голова Наглядової ради Повітового союзу кооператив (ПСК) Бучач. Батько історика Богдана-Ростислава та дід Майкла (Михайла) Боцюрківих.

Іларіон Боцюрків
image
д-р Іларіон Боцюрків
Народився9 квітня 1881(1881-04-09)
Горішня Слобідка, Монастириський район, Тернопільська область
Помер28 серпня 1935(1935-08-28) (54 роки)
Сороки, Бучацький район, Тернопільська область, СРСР
Громадянствоimage Австро-Угорщина → image ЗУНР → image Польща
Національністьукраїнець
Діяльністьправник, громадський діяч
Конфесіягреко-католик
РідБоцюрківи
РодичіІларій Боцюрків, Майкл (Михайло) Боцюрків (внук)
ДітиБогдан-Ростислав

Життєпис

image
Дім, вул. Шептицьких, 14, Львів, осінь 2014

Народився 9 квітня1881 в Галичині в селі Горішня Слобідка Бучацького повіту, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина (нині Монастириський район, Тернопільська область, Україна). Навчався у Самбірській гімназії, у грудні 1895 отримав стипендію розміром 157,5 золотих ринських.

7 липня 1905 адвокатський кандидат Боцюрків виступав на вічі українських народовців у залі «Народного Дому» в Перемишлі. Близько 7 червня 1910 здобув ступінь доктора прав у Львівському університеті. Працював адвокатом у Львові (мешкав у власному будинку на теперішній вулиці Шептицьких, 14), пізніше у Яворові. Зі студентських років приятелював із Станіславом Людкевичем. На початку 1914 року у Львові Боцюрків від імені делегації звернувся до голови Українського клубу Костя Левицького, намісника і маршалка у «справі удержавленя української приватної ґімназиї в Яворові».

1914 або 1915 року був заарештований після захоплення Львова російськими імперськими військами та у складі групи заручників із Яворова пішки був пригнаний в Російську імперію. 18 липня 1915 прибув у Полтаву. Передбачалося доправити галичан до Чернігова, а звідти, ймовірно, і до Сибіру. Втім, завдяки втручанню письменника Володимира Короленка заручникам дозволили залишитися в місті. За розпорядженням полтавського губернатора вони отримали можливість мешкати в приватній квартирі, але під наглядом поліції. Галицькі виселенці підсилили діяльність тутешніх українських культурно-освітніх установ, сам Іларіон Боцюрків став членом комісії української громади в Полтаві.

Наприкінці лютого 1918 адвокат зміг повернутися до Галичини. 1 листопада 1918 в Бучачі відбулися збори народних делегатів. 7 листопада 1918 Боцюрківа обрали повітовим комісаром (керівником) Бучацького повіту ЗУНР, на поіменному голосуванню членів повітової ради (соймика) за нього віддали 138 голосів з 209, а за його опонента Остапа Сіяка — 71.

Державний ревізор д-р Михайло Воробець встановив, що з 62 цистерн нафти, які прибули на бучацький двірець, тільки дві роздали мешканцям повіту, а 60 без сплати вивізного мита поїхали через Скалу за Збруч, через що Держскарбниця втратила 60000 корон. Винуватців — крадіїв нафти — не знайшли, д-р Воробець після слідства наказав арештувати по 3 українці та євреї, серед яких О. С. та священник. Також у Бучачі трапився випадок грабунку під впливом більшовицької пропаганди, наслідки якого ліквідували, однак повітового комісара д-ра Боцюрківа звільнили з посади як невідповідного їй. Після анексії ЗУНР Польщею був заарештований польською владою.

У післявоєнний період мав свою адвокатську канцелярію в Бучачі. Захищав, зокрема, звинуваченого польською владою Степана Федака-Смока. У квітні 1921 після доносу пробоща-поляка арештований польською поліцією за промову на святкуванні річниці Тараса Шевченка в Язлівці; випущений за відсутністю складу злочину. 27 жовтня 1922 його, також доктора Осипа Когута, управителя торгової спілки Остапа Сіяка, Клим Рогозинський, гімназійного професора Василя Винара, студента права Михайла Гузара, учня гімназії Івана Боднарука та інших арештувала польська влада та відправила до табору інтернованих. Наприкінці січня 1924 від імені української громади промовив прощальне слово під час похорону свого товариша по ув'язненню, гімназійного професора В. Винаря.

Певний час був головою Виділу бучацької філії «Просвіти», зокрема, у березні 1927. Один із засновників, у 1923—1927 рр. — голова громадської організації «Українське міщанське братство» в Бучачі. До 1933 року був головою Надзірної ради Повітового союзу кооператив (ПСК) Бучач. Того року переніс свою адвокатську канцелярію до Львова (до 27 серпня). 20 грудня 1933 брав участь у Загальних зборах народної організації Українців м. Львова, на яких його обрали до складу старшини.

Помер під час відвідин удови пароха Сороків о. Володислава Носковського п. Ольги Носковської (матері Зенона Носковського) від серцевої хвороби; похований у селі Сороках Бучацького району.

Сім'я

Відомо, що мав дружину Ольгу. У подружжя було троє дітей:

  1. Тарас (перед 1919–1941), у червні 1941 перед відступом радянських військ був закатований у тюрмі м. Львова органами НКВС.
  2. Марія (24 липня 1919 — ?), студентка приватної дівочої гімназії Сестер Василіянок у Львові, у 1939 році була ув'язнена польською владою на сім тижнів. У 1939 р. вийшла заміж за стоматолога Платона Лушпинського і переїхала до м. Ярослава (нині — Польща). У 1942 повернулася до Львова, продовжила фармацевтичні студії, їздила по селах з лекціями. Пізніше потрапила під арешт органів НКВС й була засуджена на 10 років таборів на Колимі. З 1958 разом з чоловіком, лікарем-стоматологом Платоном Лушпинським проживали у Перемишлянах.
  3. Богдан-Ростислав.

Примітки

  1. Оголошення [ 28 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Діло. — 1933. — Ч. 224 (27 серпня). — С. 6.
  2. Посмертні згадки [ 28 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Діло. — 1935. — Ч. 234 (24 серпня). — С. 7.
  3. У джерелах поширена також інша дата — 28 серпня → див.: Шипилявий, с. 394; Дуда, с. 180).
  4. Шипилявий С. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Бучач і Бучаччина… — С. 394.
  5. . Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 28 серпня 2018.
  6. Stypendja // Kurjer Lwowski. — 1899. — № 359 (28 grudnia). — S. 4.
  7. Listy z kraju. Przemyśl // Kurjer Lwowski. — 1905. — № 190 (12 lipca). — S. 2.
  8. Osobiste // Kurjer Lwowski. — 1910. — № 258 (7 czerwca). — S. 3. (пол.)
  9. Дуда, с. 180.
  10. Соломія Крушельницька та світовий музичний простір / редактори-упорядники О. Смоляк, П. Смоляк. — Тернопіль: Астон, 2012. — С. 15.
  11. За яворівську ґімназию [ 28 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Діло. — 1914. — 3 березня.
  12. В справі вивезених Росіянами [ 19 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Діло. — 1916. — 16 лютого.
  13. Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914 – 1939). — Київ : Інститут історії України НАН України, 2004. — С. 47-52. — .
  14. Поворот з полону [ 28 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Діло. — 1914. — 24 лютого.
  15. Українська Галицька Армія. У 40-річчя її участи у визвольних змаганнях. Матеріяли історії. — Вінніпеґ: друкарня Видавничої Спілки «Поступ», видав Дмитро Микитюк, 1966. — Т. III. — С. 226.
  16. Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923: Історія / Керівник авторського колективу й відповідальний редактор Олександр Карпенко. — Івано-Франківськ : Сіверсія, 2001. — С. 134. — .
  17. Макух, І. На народній службі. — Детройт : Видання Української Вільної Громади Америки, 1958. — С. 250.
  18. Там само. — С. 254—255.
  19. Процес Степана Федака і тов. // Діло. — 1922. — Ч. 16. (19 верес.). — С. 1.
  20. Гузар, М. Жмут спогадів про Бучач // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 200.
  21. Галицькі відносини. Бучач [ 28 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Діло. — 1922. — Ч. 49 (2 листопада). — С. 2.
  22. Посмертні згадки [ 28 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Діло. — 1924. — Ч. 74 (3 квітня). — С. 4.
  23. Оповістки. Бучаччина [ 28 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Діло. — 1927. — Ч. 60 (18 берез.). — С. 4.
  24. Калейдоскоп минулого // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 448.
  25. Тепер вживають термін спостережна рада.
  26. Посмертні згадки [ 28 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Діло. — 1935. — Ч. 234 (24 серп.). — С. 7.
  27. Загальні Збори Народньої Орґанізації Українців міста Львова [ 28 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Діло. — 1933. — Ч. 340 (24 грудня). — С. 1.
  28. Носковська-Гірняк Г. Відомості про село Сороки // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 658.
  29. Пропам'ятна книга ґімназії сестер Василіянок у Львові. — Нью-Йорк; Сідней; Торонто, 1980. — С. 134.
  30. Вийшли на волю з арештів у Львові // Діло. — 1939. — Ч. 106 (11 трав.). — С. 8.

Джерела та література

image Це незавершена стаття про особу.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bocyurkiv Ilario n Bocyu rkiv varianti imeni Ilyarij Ilarion 9 kvitnya 1881 s Gorishnya Slobidka nini Monastiriskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Ukrayina 20 serpnya 1935 s Soroki nini Buchackogo rajonu Ternopilskoyi oblasti ukrayinskij galickij gromadskij diyach pravnik Spivzasnovnik ta golova Ukrayinskogo mishanskogo bratstva Buchach golova Naglyadovoyi radi Povitovogo soyuzu kooperativ PSK Buchach Batko istorika Bogdana Rostislava ta did Majkla Mihajla Bocyurkivih Ilarion Bocyurkivd r Ilarion BocyurkivNarodivsya9 kvitnya 1881 1881 04 09 Gorishnya Slobidka Monastiriskij rajon Ternopilska oblastPomer28 serpnya 1935 1935 08 28 54 roki Soroki Buchackij rajon Ternopilska oblast SRSRGromadyanstvo Avstro Ugorshina ZUNR PolshaNacionalnistukrayinecDiyalnistpravnik gromadskij diyachKonfesiyagreko katolikRidBocyurkiviRodichiIlarij Bocyurkiv Majkl Mihajlo Bocyurkiv vnuk DitiBogdan Rostislav Mediafajli u VikishovishiZhittyepisDim vul Sheptickih 14 Lviv osin 2014 Narodivsya 9 kvitnya1881 v Galichini v seli Gorishnya Slobidka Buchackogo povitu Korolivstvo Galichini i Volodimiriyi Avstro Ugorshina nini Monastiriskij rajon Ternopilska oblast Ukrayina Navchavsya u Sambirskij gimnaziyi u grudni 1895 otrimav stipendiyu rozmirom 157 5 zolotih rinskih 7 lipnya 1905 advokatskij kandidat Bocyurkiv vistupav na vichi ukrayinskih narodovciv u zali Narodnogo Domu v Peremishli Blizko 7 chervnya 1910 zdobuv stupin doktora prav u Lvivskomu universiteti Pracyuvav advokatom u Lvovi meshkav u vlasnomu budinku na teperishnij vulici Sheptickih 14 piznishe u Yavorovi Zi studentskih rokiv priyatelyuvav iz Stanislavom Lyudkevichem Na pochatku 1914 roku u Lvovi Bocyurkiv vid imeni delegaciyi zvernuvsya do golovi Ukrayinskogo klubu Kostya Levickogo namisnika i marshalka u spravi uderzhavlenya ukrayinskoyi privatnoyi gimnaziyi v Yavorovi 1914 abo 1915 roku buv zaareshtovanij pislya zahoplennya Lvova rosijskimi imperskimi vijskami ta u skladi grupi zaruchnikiv iz Yavorova pishki buv prignanij v Rosijsku imperiyu 18 lipnya 1915 pribuv u Poltavu Peredbachalosya dopraviti galichan do Chernigova a zvidti jmovirno i do Sibiru Vtim zavdyaki vtruchannyu pismennika Volodimira Korolenka zaruchnikam dozvolili zalishitisya v misti Za rozporyadzhennyam poltavskogo gubernatora voni otrimali mozhlivist meshkati v privatnij kvartiri ale pid naglyadom policiyi Galicki viselenci pidsilili diyalnist tuteshnih ukrayinskih kulturno osvitnih ustanov sam Ilarion Bocyurkiv stav chlenom komisiyi ukrayinskoyi gromadi v Poltavi Naprikinci lyutogo 1918 advokat zmig povernutisya do Galichini 1 listopada 1918 v Buchachi vidbulisya zbori narodnih delegativ 7 listopada 1918 Bocyurkiva obrali povitovim komisarom kerivnikom Buchackogo povitu ZUNR na poimennomu golosuvannyu chleniv povitovoyi radi sojmika za nogo viddali 138 golosiv z 209 a za jogo oponenta Ostapa Siyaka 71 Derzhavnij revizor d r Mihajlo Vorobec vstanoviv sho z 62 cistern nafti yaki pribuli na buchackij dvirec tilki dvi rozdali meshkancyam povitu a 60 bez splati viviznogo mita poyihali cherez Skalu za Zbruch cherez sho Derzhskarbnicya vtratila 60000 koron Vinuvatciv kradiyiv nafti ne znajshli d r Vorobec pislya slidstva nakazav areshtuvati po 3 ukrayinci ta yevreyi sered yakih O S ta svyashennik Takozh u Buchachi trapivsya vipadok grabunku pid vplivom bilshovickoyi propagandi naslidki yakogo likviduvali odnak povitovogo komisara d ra Bocyurkiva zvilnili z posadi yak nevidpovidnogo yij Pislya aneksiyi ZUNR Polsheyu buv zaareshtovanij polskoyu vladoyu U pislyavoyennij period mav svoyu advokatsku kancelyariyu v Buchachi Zahishav zokrema zvinuvachenogo polskoyu vladoyu Stepana Fedaka Smoka U kvitni 1921 pislya donosu probosha polyaka areshtovanij polskoyu policiyeyu za promovu na svyatkuvanni richnici Tarasa Shevchenka v Yazlivci vipushenij za vidsutnistyu skladu zlochinu 27 zhovtnya 1922 jogo takozh doktora Osipa Koguta upravitelya torgovoyi spilki Ostapa Siyaka Klim Rogozinskij gimnazijnogo profesora Vasilya Vinara studenta prava Mihajla Guzara uchnya gimnaziyi Ivana Bodnaruka ta inshih areshtuvala polska vlada ta vidpravila do taboru internovanih Naprikinci sichnya 1924 vid imeni ukrayinskoyi gromadi promoviv proshalne slovo pid chas pohoronu svogo tovarisha po uv yaznennyu gimnazijnogo profesora V Vinarya Pevnij chas buv golovoyu Vidilu buchackoyi filiyi Prosviti zokrema u berezni 1927 Odin iz zasnovnikiv u 1923 1927 rr golova gromadskoyi organizaciyi Ukrayinske mishanske bratstvo v Buchachi Do 1933 roku buv golovoyu Nadzirnoyi radi Povitovogo soyuzu kooperativ PSK Buchach Togo roku perenis svoyu advokatsku kancelyariyu do Lvova do 27 serpnya 20 grudnya 1933 brav uchast u Zagalnih zborah narodnoyi organizaciyi Ukrayinciv m Lvova na yakih jogo obrali do skladu starshini Pomer pid chas vidvidin udovi paroha Sorokiv o Volodislava Noskovskogo p Olgi Noskovskoyi materi Zenona Noskovskogo vid sercevoyi hvorobi pohovanij u seli Sorokah Buchackogo rajonu Sim ya Vidomo sho mav druzhinu Olgu U podruzhzhya bulo troye ditej Taras pered 1919 1941 u chervni 1941 pered vidstupom radyanskih vijsk buv zakatovanij u tyurmi m Lvova organami NKVS Mariya 24 lipnya 1919 studentka privatnoyi divochoyi gimnaziyi Sester Vasiliyanok u Lvovi u 1939 roci bula uv yaznena polskoyu vladoyu na sim tizhniv U 1939 r vijshla zamizh za stomatologa Platona Lushpinskogo i pereyihala do m Yaroslava nini Polsha U 1942 povernulasya do Lvova prodovzhila farmacevtichni studiyi yizdila po selah z lekciyami Piznishe potrapila pid aresht organiv NKVS j bula zasudzhena na 10 rokiv taboriv na Kolimi Z 1958 razom z cholovikom likarem stomatologom Platonom Lushpinskim prozhivali u Peremishlyanah Bogdan Rostislav PrimitkiOgoloshennya 28 serpnya 2018 u Wayback Machine Dilo 1933 Ch 224 27 serpnya S 6 Posmertni zgadki 28 serpnya 2018 u Wayback Machine Dilo 1935 Ch 234 24 serpnya S 7 U dzherelah poshirena takozh insha data 28 serpnya div Shipilyavij s 394 Duda s 180 Shipilyavij S Peredovi gromadyani i viznachni postati Buchachchini Buchach i Buchachchina S 394 Arhiv originalu za 12 kvitnya 2017 Procitovano 28 serpnya 2018 Stypendja Kurjer Lwowski 1899 359 28 grudnia S 4 Listy z kraju Przemysl Kurjer Lwowski 1905 190 12 lipca S 2 Osobiste Kurjer Lwowski 1910 258 7 czerwca S 3 pol Duda s 180 Solomiya Krushelnicka ta svitovij muzichnij prostir redaktori uporyadniki O Smolyak P Smolyak Ternopil Aston 2012 S 15 Za yavorivsku gimnaziyu 28 serpnya 2018 u Wayback Machine Dilo 1914 3 bereznya V spravi vivezenih Rosiyanami 19 veresnya 2021 u Wayback Machine Dilo 1916 16 lyutogo Rublov O Zahidnoukrayinska inteligenciya u zagalnonacionalnih politichnih ta kulturnih procesah 1914 1939 Kiyiv Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2004 S 47 52 ISBN 966 02 2965 8 Povorot z polonu 28 serpnya 2018 u Wayback Machine Dilo 1914 24 lyutogo Ukrayinska Galicka Armiya U 40 richchya yiyi uchasti u vizvolnih zmagannyah Materiyali istoriyi Vinnipeg drukarnya Vidavnichoyi Spilki Postup vidav Dmitro Mikityuk 1966 T III S 226 Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika 1918 1923 Istoriya Kerivnik avtorskogo kolektivu j vidpovidalnij redaktor Oleksandr Karpenko Ivano Frankivsk Siversiya 2001 S 134 ISBN 966 7515 14 1 Makuh I Na narodnij sluzhbi Detrojt Vidannya Ukrayinskoyi Vilnoyi Gromadi Ameriki 1958 S 250 Tam samo S 254 255 Proces Stepana Fedaka i tov Dilo 1922 Ch 16 19 veres S 1 Guzar M Zhmut spogadiv pro Buchach Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 200 Galicki vidnosini Buchach 28 serpnya 2018 u Wayback Machine Dilo 1922 Ch 49 2 listopada S 2 Posmertni zgadki 28 serpnya 2018 u Wayback Machine Dilo 1924 Ch 74 3 kvitnya S 4 Opovistki Buchachchina 28 serpnya 2018 u Wayback Machine Dilo 1927 Ch 60 18 berez S 4 Kalejdoskop minulogo Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 448 Teper vzhivayut termin sposterezhna rada Posmertni zgadki 28 serpnya 2018 u Wayback Machine Dilo 1935 Ch 234 24 serp S 7 Zagalni Zbori Narodnoyi Organizaciyi Ukrayinciv mista Lvova 28 serpnya 2018 u Wayback Machine Dilo 1933 Ch 340 24 grudnya S 1 Noskovska Girnyak G Vidomosti pro selo Soroki Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 658 Propam yatna kniga gimnaziyi sester Vasiliyanok u Lvovi Nyu Jork Sidnej Toronto 1980 S 134 Vijshli na volyu z areshtiv u Lvovi Dilo 1939 Ch 106 11 trav S 8 Dzherela ta literaturaBuchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII 944 s il Duda I Bocyurkiv Ilarion Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 180 ISBN 966 528 197 6 Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ