Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Луїс Бота афр Louis Botha 27 вересня 1862 Грейтаун нині у Квазулу Наталь 27 серпня 1919 африканський політичний і військ

Бота Луїс

Бота Луїс

Луїс Бота (афр. Louis Botha; 27 вересня 1862, Грейтаун (нині у Квазулу-Наталь) — 27 серпня 1919) — африканський політичний і військовий діяч, перший прем'єр-міністр Південно-Африканського Союзу — предтечі сучасної Південно-Африканської Республіки.

Луїс Бота
афр. Louis Botha
image
Народився27 вересня 1862(1862-09-27)[1]
d, d, Квазулу-Наталь, ПАР
Помер27 серпня 1919(1919-08-27)[1][2](56 років)
Преторія, ПАР[3]
·Іспанський грип і грип
Країнаimage ПАР
Діяльністьполітик
Знання мованглійська
УчасникДруга англо-бурська війна і Перша світова війна
ПосадаПрем'єр-міністр ПАР
Військове званнягенерал
Партіяd
Батькоd[5]
У шлюбі зd
Автографimage
image

Став членом парламенту Трансваалю 1897 року як представник дистрикту Фрайгайд.

1899 — взяв участь у Другій англо-бурській війні — спочатку у загоні під командуванням Лукаса Мейера у Північному Наталі, а згодом сам командував військами, провівши бої під Коленсо і Спіоен Коп.

Після смерті генерала Жубера став головнокомандувачем Трансваальської армії бурів, де продемонстрував свої визначні здібності воєначальника під Белфаст-Далманута. Були чутки, що Бота захопив у полон Вінстона Черчілля під час засідки на бронепотяг в Наталі 15 листопада 1899 р., але це виявилося лише чутками.

Після падіння Преторії розпочав партизанську війну проти британців разом з Де ла Райем і Крістіаном де Ветом.

Діяльність після Другої англо-бурської війни

Був головним бурським представником під час мирних переговорів 1902 року, які завершилися підписанням мирного договору у Ферініхіні.

Бойова слава Боти зробила його визначною постаттю в політиці Трансваалю, і він був провідним діячем післявоєнної відбудови цієї країни.

Працював у напрямку налагодження стосунків з британцями. У період реконструкції під британським пануванням Бота вирушив до Європи з де Ветом і де ла Райєм, щоб зібрати кошти на відновлення спалених бурських ферм і маєтків.

Після надання Трансваалю права на самоврядування (1907) лорд Селборн запропонував генералу Боті сформувати уряд, і 4 березня 1907 той став прем'єр-міністром Трансваалю.

Навесні 1907 року генерал Бота взяв участь у конференції прем'єр-міністрів колоніальних територій у Лондоні. У ході свого візиту до Великої Британії з цієї нагоди оголосив про повноправне входження Трансваалю в лоно Британської імперії і про свій щирий намір працювати на благо країни незалежно від національних і расових відмінностей її жителів.

1911 — разом із ще одним героєм англо-бурської війни, Яном Смутсом, заснував (SAP).

1910 — коли Південна Африка отримала статус британського домініону, Бота став першим прем'єр-міністром Південно-Африканського Союзу.

Подальша кар'єра

Після того, як вибухнула Перша світова війна, Бота послав війська, щоб захопити Німецьку Південно-Західну Африку (нині Намібія). Це спричинило повстання серед бурів (повстання Марітца). 32-тисячне військо Боти, яке складалося зокрема й із бурів, придушило повстання.

Наприкінці війни взяв участь у короткотривалій місії Британської імперії до Польщі. Він стверджував, що умови Версальського договору були надто суворі для Центральних держав. На Паризькій мирній конференції домагався включення Південно-Західної Африки до складу Південно-Африканського Союзу.

У цей час він уже був важко хворий .

Генерал Луїс Бота помер вранці 27 серпня 1919 року від серцевої недостатності. Похований на Полі Героїв у Преторії.

Про Боту Вінстон Черчілль писав у своїх «Великих сучасниках»: «Три найвідоміші генерали, яких я знав у моєму житті, не виграли бій із зовнішнім ворогом. І їхні імена починаються на „Б“, це — генерал Бут, генерал Бота і генерал Баден-Пауелл…».

Луїс Бота і Україна

2 квітня 1919, за дорученням Найвищої ради Паризької мирної конференції, Бота очолив міжнародну комісію, утворену для підготовки перемир'я між Західною областю Української Народної Республіки і Польщею під час українсько-польської війни 1918—1919. Комісія ухвалила обмежити армії воюючих сторін до 20 тис. кожну. Було встановлено демаркаційну лінію («лінія Бота»), за якою Дрогобицький нафтовий басейн залишався за ЗО УНР, а до Польської республіки відходив Львів і території на захід від лінії Львів — Сокаль. Уряд ЗО УНР 13 травня 1919 р. прийняв пропозиції комісії Боти. Але польський уряд, значно посиливши свої війська на українському фронті армією генерала Ю.Галлера, повністю сформованою у Французькій республіці і призначеної Антантою виключно для боротьби з більшовиками, відкинув всі пропозиції міжсоюзної комісії, очолюваної Ботою.

Див. також

  • 1354 Бота — астероїд, названий на честь політика.

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. GeneaStar
    d:Track:Q98769076d:Track:Q3100478
  3. Deutsche Nationalbibliothek Record #118513958 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  4. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  5. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  6. Dr. F.V. Engelenburg. Genl Louis Botha. — J.L. van Schaik BPK, Pretoria, 1928, pp. 350—353
  7. Winston Churchill. Great Contemporaries. — Odhams, London, 1948, p. 287
  8. . Архів оригіналу за 27 серпня 2006. Процитовано 21 вересня 2009.
  9. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Джерела

  • Owen Coetzer, The Anglo-Boer War, p. 30. Cf. Winston Churchill, The Boer War: London to Ladysmith via Pretoria and Ian Hamilton's March, Longman's, 1900 and subsequent editions
  • Winston Churchill, My Early Life, p. 250, Eland Publishing Limited, 2000 edition. First published 1930.
  • «Boer Leaders Coming Here: Botha and De la Rey to Visit America», The New York Times: 3, 30 July 1902 [ 6 листопада 2012 у Wayback Machine.]
  • Dr. F.V. Engelenburg. Genl Louis Botha. — J.L. van Schaik BPK, Pretoria, 1928, pp. 350—353.
  • Johannes Meintjes. General Louis Botha. A Biography. — Cassel, London, 1970, p. 292.
  • Dr. F.V. Engelenburg, Genl Louis Botha. — J.L. Van Schaik BPK, Pretoria, 1928, p. 355
  • Johannes Meintjes. General Louis Botha A Biography. — Cassel, London, 1970, p. 302.

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Luyis Bota afr Louis Botha 27 veresnya 1862 Grejtaun nini u Kvazulu Natal 27 serpnya 1919 afrikanskij politichnij i vijskovij diyach pershij prem yer ministr Pivdenno Afrikanskogo Soyuzu predtechi suchasnoyi Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Luyis Botaafr Louis BothaNarodivsya27 veresnya 1862 1862 09 27 1 d d Kvazulu Natal PARPomer27 serpnya 1919 1919 08 27 1 2 56 rokiv Pretoriya PAR 3 Ispanskij grip i gripKrayina PARDiyalnistpolitikZnannya movanglijskaUchasnikDruga anglo burska vijna i Persha svitova vijnaPosadaPrem yer ministr PARVijskove zvannyageneralPartiyadBatkod 5 U shlyubi zdAvtograf Mediafajli u Vikishovishi Stav chlenom parlamentu Transvaalyu 1897 roku yak predstavnik distriktu Frajgajd 1899 vzyav uchast u Drugij anglo burskij vijni spochatku u zagoni pid komanduvannyam Lukasa Mejera u Pivnichnomu Natali a zgodom sam komanduvav vijskami provivshi boyi pid Kolenso i Spioen Kop Pislya smerti generala Zhubera stav golovnokomanduvachem Transvaalskoyi armiyi buriv de prodemonstruvav svoyi viznachni zdibnosti voyenachalnika pid Belfast Dalmanuta Buli chutki sho Bota zahopiv u polon Vinstona Cherchillya pid chas zasidki na bronepotyag v Natali 15 listopada 1899 r ale ce viyavilosya lishe chutkami Pislya padinnya Pretoriyi rozpochav partizansku vijnu proti britanciv razom z De la Rajem i Kristianom de Vetom Diyalnist pislya Drugoyi anglo burskoyi vijniBuv golovnim burskim predstavnikom pid chas mirnih peregovoriv 1902 roku yaki zavershilisya pidpisannyam mirnogo dogovoru u Ferinihini Bojova slava Boti zrobila jogo viznachnoyu postattyu v politici Transvaalyu i vin buv providnim diyachem pislyavoyennoyi vidbudovi ciyeyi krayini Pracyuvav u napryamku nalagodzhennya stosunkiv z britancyami U period rekonstrukciyi pid britanskim panuvannyam Bota virushiv do Yevropi z de Vetom i de la Rajyem shob zibrati koshti na vidnovlennya spalenih burskih ferm i mayetkiv Pislya nadannya Transvaalyu prava na samovryaduvannya 1907 lord Selborn zaproponuvav generalu Boti sformuvati uryad i 4 bereznya 1907 toj stav prem yer ministrom Transvaalyu Navesni 1907 roku general Bota vzyav uchast u konferenciyi prem yer ministriv kolonialnih teritorij u Londoni U hodi svogo vizitu do Velikoyi Britaniyi z ciyeyi nagodi ogolosiv pro povnopravne vhodzhennya Transvaalyu v lono Britanskoyi imperiyi i pro svij shirij namir pracyuvati na blago krayini nezalezhno vid nacionalnih i rasovih vidminnostej yiyi zhiteliv 1911 razom iz she odnim geroyem anglo burskoyi vijni Yanom Smutsom zasnuvav SAP 1910 koli Pivdenna Afrika otrimala status britanskogo dominionu Bota stav pershim prem yer ministrom Pivdenno Afrikanskogo Soyuzu Podalsha kar yeraPislya togo yak vibuhnula Persha svitova vijna Bota poslav vijska shob zahopiti Nimecku Pivdenno Zahidnu Afriku nini Namibiya Ce sprichinilo povstannya sered buriv povstannya Maritca 32 tisyachne vijsko Boti yake skladalosya zokrema j iz buriv pridushilo povstannya Naprikinci vijni vzyav uchast u korotkotrivalij misiyi Britanskoyi imperiyi do Polshi Vin stverdzhuvav sho umovi Versalskogo dogovoru buli nadto suvori dlya Centralnih derzhav Na Parizkij mirnij konferenciyi domagavsya vklyuchennya Pivdenno Zahidnoyi Afriki do skladu Pivdenno Afrikanskogo Soyuzu U cej chas vin uzhe buv vazhko hvorij General Luyis Bota pomer vranci 27 serpnya 1919 roku vid sercevoyi nedostatnosti Pohovanij na Poli Geroyiv u Pretoriyi Pro Botu Vinston Cherchill pisav u svoyih Velikih suchasnikah Tri najvidomishi generali yakih ya znav u moyemu zhitti ne vigrali bij iz zovnishnim vorogom I yihni imena pochinayutsya na B ce general But general Bota i general Baden Pauell Luyis Bota i Ukrayina2 kvitnya 1919 za doruchennyam Najvishoyi radi Parizkoyi mirnoyi konferenciyi Bota ocholiv mizhnarodnu komisiyu utvorenu dlya pidgotovki peremir ya mizh Zahidnoyu oblastyu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki i Polsheyu pid chas ukrayinsko polskoyi vijni 1918 1919 Komisiya uhvalila obmezhiti armiyi voyuyuchih storin do 20 tis kozhnu Bulo vstanovleno demarkacijnu liniyu liniya Bota za yakoyu Drogobickij naftovij basejn zalishavsya za ZO UNR a do Polskoyi respubliki vidhodiv Lviv i teritoriyi na zahid vid liniyi Lviv Sokal Uryad ZO UNR 13 travnya 1919 r prijnyav propoziciyi komisiyi Boti Ale polskij uryad znachno posilivshi svoyi vijska na ukrayinskomu fronti armiyeyu generala Yu Gallera povnistyu sformovanoyu u Francuzkij respublici i priznachenoyi Antantoyu viklyuchno dlya borotbi z bilshovikami vidkinuv vsi propoziciyi mizhsoyuznoyi komisiyi ocholyuvanoyi Botoyu Div takozh1354 Bota asteroyid nazvanij na chest politika PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 GeneaStar d Track Q98769076d Track Q3100478 Deutsche Nationalbibliothek Record 118513958 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Dr F V Engelenburg Genl Louis Botha J L van Schaik BPK Pretoria 1928 pp 350 353 Winston Churchill Great Contemporaries Odhams London 1948 p 287 Arhiv originalu za 27 serpnya 2006 Procitovano 21 veresnya 2009 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 DzherelaOwen Coetzer The Anglo Boer War p 30 Cf Winston Churchill The Boer War London to Ladysmith via Pretoria and Ian Hamilton s March Longman s 1900 and subsequent editions Winston Churchill My Early Life p 250 Eland Publishing Limited 2000 edition First published 1930 Boer Leaders Coming Here Botha and De la Rey to Visit America The New York Times 3 30 July 1902 6 listopada 2012 u Wayback Machine Dr F V Engelenburg Genl Louis Botha J L van Schaik BPK Pretoria 1928 pp 350 353 Johannes Meintjes General Louis Botha A Biography Cassel London 1970 p 292 Dr F V Engelenburg Genl Louis Botha J L Van Schaik BPK Pretoria 1928 p 355 Johannes Meintjes General Louis Botha A Biography Cassel London 1970 p 302 LiteraturaV I Golovchenko Bota Luyis Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 XPosilannyaBota Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006

Дата публікації:
Топ