Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Економічна криза в Греції — фінансова та економічна криза Республіки Греція, її кредитонеспроможність, яка розпочалася в 2009. Головними причинами кризи виступили: висока частка незароблених сплат та різноманітних внутрішніх пільг; низький відсоток експорту; роздутий державний апарат. Постійно зростаючий високий зовнішній борг країни став наслідком великих кредитів та неспроможності їх виплатити. У результаті — політична нестабільність, посилена бездіяльністю, корумпованістю та популізмом державних чиновників та уряду, ухилення від необхідних, але болісних соціально-економічних реформ.
Причини
Однією з головних причин економічного спаду стало «марнотратство» та бездіяльність влади, що постійно брала в борг гроші (і цей борг зростав з кожним роком) та нічого не робила для подолання податкової слабкості населення країни та стабілізації внутрішньо економічної ситуації в країні. Отже з вищезазначеного можна виділити такі основні причини кризи в країні:
- Переважання на грецьких ринках імпортних товарів;
- Великий зовнішній борг країни;
- Зростання рівня безробіття, особливо серед молоді;
- Зниження рівня туризму, що є основною статтею прибутку;
- Зменшення іноземних інвестицій;
- Високий рівень корумпованості (й не бажання влади боротись з цим явищем).
Ознаки кризи
В період кризи можна відмітити такі аспекти, що говорять про уповільнення темпів економічного зростання країни
- знизились темпи зростання ВВП країни (наприклад, у 2008 р. ріст ВВП склав 1 %, у 2009 – -2,3%, 2010 – -3,5%, 2011 – -7,1%, 2012 – -6,4%);
- зріс рівень безробіття в країні з 7,7% у 2008 до 27,9% у 2013;
- скоротились соціальні виплати населення;
- зріс загальний рівень інфляції з 1,4% у 2009 до 4,7 % у наступному році (проте вже в 2011 рівень інфляції впав до позначки 3,3%);
- збільшився державний борг країни в період з 2008 по 2011 він зріс з 250 млрд. євро до 360 млрд. євро. Як наслідок цього в Греції прокотилась ціла низка виступів та демонстрацій, що активно виступали проти бездіяльності влади в даній ситуації.
Євросоюз та Греція
Після вступу країни до ЄС економіка її почала перебудовуватись. Протягом 2000-2007 років грецька економіка зростала з великою швидкістю — середньорічний приріст становив 4.2%. Причиною став масовий приплив капіталу в країну, яка нещодавно прийняла євро. Але не дивлячись на це, країна продовжувала щороку нарощувати бюджетний дефіцит, бо грецький ринок не зумів витримати конкуренції з європейськими товарами і, як наслідок, національне виробництво занепало.
Державний борг країни постійно зростав. У 2010 Євросоюз, ЄЦБ та Міжнародний валютний фонд видали Греції перший кредит. За три роки (до 2013) державний борг Греції зріс до 324 млрд євро, що становило 175% від ВВП. 246 млрд з них були отримані Грецією від країн Єврозони. Лише за 2013 рік борг країни зріс на 16 млрд. євро. У наступному півріччі 2014 борг Греції склав 339 млрд. Як наслідок, відбулось збідніння населення, зріс рівень безробіття, знизились соціальні стандарти та виплати. Аби подолати такі проблеми, уряд задумувався про вихід країни з ЄС.
Але, по-перше, економіка власне Європейського Союзу не була готова до такого розвитку подій, бо вихід однієї країни міг спричинити падіння економіки іншої і як наслідок, згодом, навіть, розпад Європейського союзу. По-друге, і грецький уряд, і самі греки чудово розуміли, що якщо вони вийдуть із зони євро, то назад повернутись в них не буде можливості. І вже через декілька років тема про вихід Греції із ЄС була закрита. У 2014 році Греція стала головою Ради ЄС. Як зазначив голова Єврокомісії Баррозу: «Греція приймає перехідне головування в Раді в особливо складний момент для вашої країни і грецького народу. Два роки тому багато робили ставку на вихід Греції з єврозони, розвал нашої спільної валюти і можливий розпад ЄС. Європейська комісія завжди стояла на стороні грецького уряду і народу. Я завжди говорив, що успіх Греції — це успіх Євросоюзу».
Розмір боргу
На початок липня 2015 Греція заборгувала наступним країнам (в € млрд. — джерело: Open Europe, IESEG):
- Німеччина: 56,473
- Франція: 42,409
- Італія: 37,267
- Іспанія: 24,763
- Нідерланди: 11,893
- Бельгія: 7,233
- Австрія: 5,790
- Фінляндія: 3,739
Інституції, яким заборгувала Греція (в € млрд. — джерела: Open Europe, Європарламент, Банк Греції, Міністерство фінансів Греції)
- Єврозона: 192,8
- Міжнародний валютний фонд: 32,8
- Європейський центральний банк: 20,0
- Банки Греції: 10,9
- інші утримувачі бондів: 48,8
Антикризові заходи в Греції
Нижче перераховані непопулярні антикризові заходи, які базово можна розділити на 2 групи, стали причиною проведення Грецького "фінансового" референдуму 2015 року:
- скорочення видатків державного бюджету. Дана група заходів включає в себе наступні дії:
- підвищення ставок податку на додану вартість, що за розрахунками мало забезпечити приплив додаткових коштів до бюджету приблизно на 1,3 млрд. дол.;
- збільшення акцизів на тютюн, алкоголь, паливо і т.д.;
- підвищення податків на предмети розкоші, на нерухомість, на доходи підприємств;
- приватизації державної власності;
- урізання заробітної плати державним службовцям і скорочення їх кількості;
- заморожування розміру пенсійних виплат;
- зниження соціальних витрат (на освіту, медицину, посібників з безробіття) і відміна деяких видів пільг.
- позички, кредити у МВФ та Європейського Центрального банку. Саме в Греції ця група методів знайшла своє відображення так:
- першим кроком стало рішення Ради міністрів фінансів країн єврозони про виділення Греції допомоги в розмірі 110 млрд. євро, прийняте 2 травня 2010 року. Кошти виплачувались протягом 3 років, з них 40 млрд. – до кінця 2010 року. Це було спільне рішення ЄС і МВФ, який зобов'язався виділити на ці цілі 30 млрд. Решту коштів мали надати Єврокомісія і окремі країни єврозони. Виплата найбільшої частки — 22,4 млрд. євро – лягли на плечі Німеччини. При цьому, Франція та інші країни раніше активно виступали проти залучення МВФ до вирішення проблем єврозони на тій підставі, що Фонд фактично контролює США;
- згідно з прийнятою програмою допомоги в 2010 році Греція отримала близько 10 млрд. євро від МВФ і ще 30 млрд. – від європейських країн. Відсотки по кредиту не перевищували 5% річних, а це значно менше, ніж вартість позики на відкритому ринку. Перший пакет допомоги (20 млрд. євро) був виділений Греції вже в першій половині травня 2010.
28 червня 2015 Парламент Греції затвердив проведення референдуму з питання про борг країни, запропоноване напередодні прем'єр-міністром Алексісом Ципрасом. Голосування про згоду з вимогами міжнародних кредиторів має пройти 5 липня. Після затвердження грецькі банки зачинились з понеділка, 29 червня, також у понеділок не працюватиме грецька фондова біржа. Банки можуть відкритися лише 6 липня — після завершення референдуму.
Можливі негативні наслідки кризи
У разі відмови уряду виконати забов'язання Греції перед її європейськими партнерами та кредиторами, її чекають наступні можливі наслідки:
- Оголошення неплатоспроможністі Греції — дефолт
- Вихід із Єврозони і повернення до національної валюти — драхми
- Вихід країни із Євросоюзу
З приводу можливості повернення до старої національної валюти — драхми — міністр фінансів країни Яніс Варуфакіс заявив, що Греція не має можливості друкувати власні паперові гроші. Верстати, на яких друкувалася стара драхма, після входження країни в Єврозону, були в Греції знищені.
Дефолт
На 1 липня 2015 Греція не здійснила обов'язковий платіж за кредитами МВФ на суму $ 1.6 млрд і, тим самим, увійшла у стан технічного дефолту. Пізно увечері напередодні платежу Уряд Греції звернувся до Єврогрупи, в яку входять міністри фінансів країн ЄС, з проханням надати наступний кредит, але, зважаючи на очікуваний в Греції кредитний референдум, це прохання було відхилене. Всі наступні консультації з Єврогрупою щодо можливих наступних кредитуваннь було вирішено продовжити по факту проведення референдуму. Всі інші контакти на всіх рівнях вирішено було припинити.
Див. також
Примітки
- Греческий долговой кризис и его последствия
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2014. Процитовано 22 грудня 2014.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2014. Процитовано 22 грудня 2014.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2014. Процитовано 22 грудня 2014.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2014. Процитовано 22 грудня 2014.
- . Embassy of Greece in Poland (Greeceinfo.wordpress.com). 17 вересня 2009. Архів оригіналу за 11 травня 2010. Процитовано 5 травня 2010.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2014. Процитовано 22 грудня 2014.
- Euronews: Кому и что должна Греция? [ 3 липня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2014. Процитовано 22 грудня 2014.
- В Греции с понедельника закроют банки [ 30 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Бі-бі-сі: Министр финансов Греции: «Мы не можем печатать драхмы» [ 4 липня 2015 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 1 липня 2015.
- Dijsselbloem says lenders will await outcome of referendum, sees 'no grounds for further talks at this point' [ 2 липня 2015 у Wayback Machine.] — Amna.gr
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ekonomichna kriza v Greciyi finansova ta ekonomichna kriza Respubliki Greciya yiyi kreditonespromozhnist yaka rozpochalasya v 2009 Golovnimi prichinami krizi vistupili visoka chastka nezaroblenih splat ta riznomanitnih vnutrishnih pilg nizkij vidsotok eksportu rozdutij derzhavnij aparat Postijno zrostayuchij visokij zovnishnij borg krayini stav naslidkom velikih kreditiv ta nespromozhnosti yih viplatiti U rezultati politichna nestabilnist posilena bezdiyalnistyu korumpovanistyu ta populizmom derzhavnih chinovnikiv ta uryadu uhilennya vid neobhidnih ale bolisnih socialno ekonomichnih reform Dinamika zrostannya borgu Greciyi sinij v porivnyanni z serednim borgom u Yevrozoni zelenij PrichiniOdniyeyu z golovnih prichin ekonomichnogo spadu stalo marnotratstvo ta bezdiyalnist vladi sho postijno brala v borg groshi i cej borg zrostav z kozhnim rokom ta nichogo ne robila dlya podolannya podatkovoyi slabkosti naselennya krayini ta stabilizaciyi vnutrishno ekonomichnoyi situaciyi v krayini Otzhe z vishezaznachenogo mozhna vidiliti taki osnovni prichini krizi v krayini Perevazhannya na greckih rinkah importnih tovariv Velikij zovnishnij borg krayini Zrostannya rivnya bezrobittya osoblivo sered molodi Znizhennya rivnya turizmu sho ye osnovnoyu statteyu pributku Zmenshennya inozemnih investicij Visokij riven korumpovanosti j ne bazhannya vladi borotis z cim yavishem Oznaki kriziV period krizi mozhna vidmititi taki aspekti sho govoryat pro upovilnennya tempiv ekonomichnogo zrostannya krayini znizilis tempi zrostannya VVP krayini napriklad u 2008 r rist VVP sklav 1 u 2009 2 3 2010 3 5 2011 7 1 2012 6 4 zris riven bezrobittya v krayini z 7 7 u 2008 do 27 9 u 2013 skorotilis socialni viplati naselennya zris zagalnij riven inflyaciyi z 1 4 u 2009 do 4 7 u nastupnomu roci prote vzhe v 2011 riven inflyaciyi vpav do poznachki 3 3 zbilshivsya derzhavnij borg krayini v period z 2008 po 2011 vin zris z 250 mlrd yevro do 360 mlrd yevro Yak naslidok cogo v Greciyi prokotilas cila nizka vistupiv ta demonstracij sho aktivno vistupali proti bezdiyalnosti vladi v danij situaciyi Yevrosoyuz ta GreciyaPislya vstupu krayini do YeS ekonomika yiyi pochala perebudovuvatis Protyagom 2000 2007 rokiv grecka ekonomika zrostala z velikoyu shvidkistyu serednorichnij pririst stanoviv 4 2 Prichinoyu stav masovij pripliv kapitalu v krayinu yaka neshodavno prijnyala yevro Ale ne divlyachis na ce krayina prodovzhuvala shoroku naroshuvati byudzhetnij deficit bo greckij rinok ne zumiv vitrimati konkurenciyi z yevropejskimi tovarami i yak naslidok nacionalne virobnictvo zanepalo Derzhavnij borg krayini postijno zrostav U 2010 Yevrosoyuz YeCB ta Mizhnarodnij valyutnij fond vidali Greciyi pershij kredit Za tri roki do 2013 derzhavnij borg Greciyi zris do 324 mlrd yevro sho stanovilo 175 vid VVP 246 mlrd z nih buli otrimani Greciyeyu vid krayin Yevrozoni Lishe za 2013 rik borg krayini zris na 16 mlrd yevro U nastupnomu pivrichchi 2014 borg Greciyi sklav 339 mlrd Yak naslidok vidbulos zbidninnya naselennya zris riven bezrobittya znizilis socialni standarti ta viplati Abi podolati taki problemi uryad zadumuvavsya pro vihid krayini z YeS Ale po pershe ekonomika vlasne Yevropejskogo Soyuzu ne bula gotova do takogo rozvitku podij bo vihid odniyeyi krayini mig sprichiniti padinnya ekonomiki inshoyi i yak naslidok zgodom navit rozpad Yevropejskogo soyuzu Po druge i greckij uryad i sami greki chudovo rozumili sho yaksho voni vijdut iz zoni yevro to nazad povernutis v nih ne bude mozhlivosti I vzhe cherez dekilka rokiv tema pro vihid Greciyi iz YeS bula zakrita U 2014 roci Greciya stala golovoyu Radi YeS Yak zaznachiv golova Yevrokomisiyi Barrozu Greciya prijmaye perehidne golovuvannya v Radi v osoblivo skladnij moment dlya vashoyi krayini i greckogo narodu Dva roki tomu bagato robili stavku na vihid Greciyi z yevrozoni rozval nashoyi spilnoyi valyuti i mozhlivij rozpad YeS Yevropejska komisiya zavzhdi stoyala na storoni greckogo uryadu i narodu Ya zavzhdi govoriv sho uspih Greciyi ce uspih Yevrosoyuzu Rozmir borguNa pochatok lipnya 2015 Greciya zaborguvala nastupnim krayinam v mlrd dzherelo Open Europe IESEG Nimechchina 56 473 Franciya 42 409 Italiya 37 267 Ispaniya 24 763 Niderlandi 11 893 Belgiya 7 233 Avstriya 5 790 Finlyandiya 3 739 Instituciyi yakim zaborguvala Greciya v mlrd dzherela Open Europe Yevroparlament Bank Greciyi Ministerstvo finansiv Greciyi Yevrozona 192 8 Mizhnarodnij valyutnij fond 32 8 Yevropejskij centralnij bank 20 0 Banki Greciyi 10 9 inshi utrimuvachi bondiv 48 8Antikrizovi zahodi v GreciyiNizhche pererahovani nepopulyarni antikrizovi zahodi yaki bazovo mozhna rozdiliti na 2 grupi stali prichinoyu provedennya Greckogo finansovogo referendumu 2015 roku skorochennya vidatkiv derzhavnogo byudzhetu Dana grupa zahodiv vklyuchaye v sebe nastupni diyi pidvishennya stavok podatku na dodanu vartist sho za rozrahunkami malo zabezpechiti pripliv dodatkovih koshtiv do byudzhetu priblizno na 1 3 mlrd dol zbilshennya akciziv na tyutyun alkogol palivo i t d pidvishennya podatkiv na predmeti rozkoshi na neruhomist na dohodi pidpriyemstv privatizaciyi derzhavnoyi vlasnosti urizannya zarobitnoyi plati derzhavnim sluzhbovcyam i skorochennya yih kilkosti zamorozhuvannya rozmiru pensijnih viplat znizhennya socialnih vitrat na osvitu medicinu posibnikiv z bezrobittya i vidmina deyakih vidiv pilg pozichki krediti u MVF ta Yevropejskogo Centralnogo banku Same v Greciyi cya grupa metodiv znajshla svoye vidobrazhennya tak pershim krokom stalo rishennya Radi ministriv finansiv krayin yevrozoni pro vidilennya Greciyi dopomogi v rozmiri 110 mlrd yevro prijnyate 2 travnya 2010 roku Koshti viplachuvalis protyagom 3 rokiv z nih 40 mlrd do kincya 2010 roku Ce bulo spilne rishennya YeS i MVF yakij zobov yazavsya vidiliti na ci cili 30 mlrd Reshtu koshtiv mali nadati Yevrokomisiya i okremi krayini yevrozoni Viplata najbilshoyi chastki 22 4 mlrd yevro lyagli na plechi Nimechchini Pri comu Franciya ta inshi krayini ranishe aktivno vistupali proti zaluchennya MVF do virishennya problem yevrozoni na tij pidstavi sho Fond faktichno kontrolyuye SShA zgidno z prijnyatoyu programoyu dopomogi v 2010 roci Greciya otrimala blizko 10 mlrd yevro vid MVF i she 30 mlrd vid yevropejskih krayin Vidsotki po kreditu ne perevishuvali 5 richnih a ce znachno menshe nizh vartist poziki na vidkritomu rinku Pershij paket dopomogi 20 mlrd yevro buv vidilenij Greciyi vzhe v pershij polovini travnya 2010 28 chervnya 2015 Parlament Greciyi zatverdiv provedennya referendumu z pitannya pro borg krayini zaproponovane naperedodni prem yer ministrom Aleksisom Ciprasom Golosuvannya pro zgodu z vimogami mizhnarodnih kreditoriv maye projti 5 lipnya Pislya zatverdzhennya grecki banki zachinilis z ponedilka 29 chervnya takozh u ponedilok ne pracyuvatime grecka fondova birzha Banki mozhut vidkritisya lishe 6 lipnya pislya zavershennya referendumu Mozhlivi negativni naslidki kriziU razi vidmovi uryadu vikonati zabov yazannya Greciyi pered yiyi yevropejskimi partnerami ta kreditorami yiyi chekayut nastupni mozhlivi naslidki Ogoloshennya neplatospromozhnisti Greciyi defolt Vihid iz Yevrozoni i povernennya do nacionalnoyi valyuti drahmi Vihid krayini iz Yevrosoyuzu Z privodu mozhlivosti povernennya do staroyi nacionalnoyi valyuti drahmi ministr finansiv krayini Yanis Varufakis zayaviv sho Greciya ne maye mozhlivosti drukuvati vlasni paperovi groshi Verstati na yakih drukuvalasya stara drahma pislya vhodzhennya krayini v Yevrozonu buli v Greciyi znisheni DefoltNa 1 lipnya 2015 Greciya ne zdijsnila obov yazkovij platizh za kreditami MVF na sumu 1 6 mlrd i tim samim uvijshla u stan tehnichnogo defoltu Pizno uvecheri naperedodni platezhu Uryad Greciyi zvernuvsya do Yevrogrupi v yaku vhodyat ministri finansiv krayin YeS z prohannyam nadati nastupnij kredit ale zvazhayuchi na ochikuvanij v Greciyi kreditnij referendum ce prohannya bulo vidhilene Vsi nastupni konsultaciyi z Yevrogrupoyu shodo mozhlivih nastupnih kredituvann bulo virisheno prodovzhiti po faktu provedennya referendumu Vsi inshi kontakti na vsih rivnyah virisheno bulo pripiniti Div takozhReferendum u Greciyi 2015 Greciya ta yevroPrimitkiGrecheskij dolgovoj krizis i ego posledstviya Arhiv originalu za 22 grudnya 2014 Procitovano 22 grudnya 2014 Arhiv originalu za 22 grudnya 2014 Procitovano 22 grudnya 2014 Arhiv originalu za 22 grudnya 2014 Procitovano 22 grudnya 2014 Arhiv originalu za 22 grudnya 2014 Procitovano 22 grudnya 2014 Embassy of Greece in Poland Greeceinfo wordpress com 17 veresnya 2009 Arhiv originalu za 11 travnya 2010 Procitovano 5 travnya 2010 Arhiv originalu za 22 grudnya 2014 Procitovano 22 grudnya 2014 Euronews Komu i chto dolzhna Greciya 3 lipnya 2015 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 22 grudnya 2014 Procitovano 22 grudnya 2014 V Grecii s ponedelnika zakroyut banki 30 chervnya 2015 u Wayback Machine ros Bi bi si Ministr finansov Grecii My ne mozhem pechatat drahmy 4 lipnya 2015 u Wayback Machine Arhiv originalu za 1 lipnya 2015 Procitovano 1 lipnya 2015 Dijsselbloem says lenders will await outcome of referendum sees no grounds for further talks at this point 2 lipnya 2015 u Wayback Machine Amna gr