Юрій Васильович Бондарев | ||||
---|---|---|---|---|
Юрий Васильевич Бондарев | ||||
Народився | 15 березня 1924 (100 років) Орськ | |||
Помер | 29 березня 2020[1][2](96 років) Москва, Росія[1] | |||
Поховання | Троєкуровське кладовище | |||
Громадянство | СРСР, Росія | |||
Національність | росіянин | |||
Діяльність | прозаїк | |||
Сфера роботи | d[3] і d[3] | |||
Alma mater | Оренбурзьке вище зенітне ракетне командне училище (1945) і Літературний інститут імені Горького (1951) | |||
Мова творів | російська | |||
Роки активності | від 1949 | |||
Жанр | оповідання, повість, роман | |||
Членство | СП СРСР, СК СРСР і СПР | |||
Партія | ВКП(б) і d | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Бондарев Юрій Васильович у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Ю́рій Васи́льович Бо́ндарев (рос. Юрий Васильевич Бондарев; * 15 березня 1924, Орськ — 29 березня 2020, Москва) — російський письменник, громадський діяч. Герой Соціалістичної Праці (1984).
Біографія
Дитинство
Юрій Васильович Бондарев народився 15 березня 1924 року в місті Орськ (нині Оренбурзької області Російської Федерації) в сім'ї Василя Васильовича Бондарева (1896—1988) та Клавдії Йосипівни Бондаревої (1900—1978). Батько працював народним слідчим, адвокатом, адміністративним працівником.
1931 року Бондареви переїхали в Москву. Жили в Замоскворіччі. Юрій навчався в 516-й середній школі. Захоплювався футболом, ковзанами, голубами. Любив читати книги. Цьому багато в чому посприяла мати, яка часто вечорами читала синові та поступово привила Юрієві любов до російської класики.
Війна
Юрій Бондарєв — учасник Великої Вітчизняної війни (від серпня 1942 року), молодший лейтенант. Двічі нагороджений медаллю «За відвагу».
1941 року комсомолець Бондарев разом із тисячами молодих москвичів брав участь у спорудженні оборонних укріплень під Смоленськом. Потім була евакуація. Там Юрій закінчив десятий клас. Улітку 1942 року його направили на навчання в 2-ге Бердичівське піхотне училище, евакуйоване в Актюбінськ. У жовтні 1942 року курсантів направили під Сталінград. Бондарева зарахували командиром мінометного розрахунку 308-го полку 98-ї стрілецької дивізії.
У боях під Котельниковським Бондарева контузило, він обморозився, зазнав легкого поранення в спину. Після лікування в шпиталі служив командиром гармати в складі 23-ї Київсько-Житомирської дивізії. Брав участь у форсуванні Дніпра та звільненні Києва. У боях за Житомир Бондарева поранило, він знову потрапив у польовий шпиталь.
14 жовтня 1943 року командир 89-го стрілецького полку 23-ї стрілецької дивізії видав наказ, у якому, зокрема, зазначалося: від імені Президії Верховної Ради СРСР нагородити медаллю «За відвагу» гвардії сержанта Юрія Бондарева за те, що він у боях біля села Боромля Сумської області 13—17 серпня 1943 року прицільним вогнем своєї гармати знищив три вогневі точки, одну автомашину, одну протитанкову гармату та до 20 солдатів і офіцерів противника.
Від січня 1944 року Бондарев воював у лавах 121-ї Червонопрапорної Рильсько-Київської стрілецької дивізії. 1944 року Бондарев став членом ВКП(б).
21 червня 1944 року командир 297-го артилерійського полку 121-ї стрілецької дивізії видав наказ, у якому, зокрема, зазначалося: від імені Президії Верховної Ради СРСР нагородити медаллю «За відвагу» гвардії старшого сержанта Юрія Бондарева за те, що він 30 березня 1944 року відбив контратаку противника. Далі в наказі зазначено: «Противник, намагаючись повернути Кам'янець-Подільський, перейшов у контратаку при підтримці танків. Товариш Бондарев зустрів німецькі танки та піхоту вогнем своєї гармати з відкритої вогневої позиції. Один танк було підбито, а піхоту розсіяно. Контратаку противника було відбито».
Далі Бондарев воював у Польщі та на кордоні з Чехословаччиною. У жовтні його направили в Чкаловське училище зенітної артилерії. Після закінчення навчання в грудні 1945 року його визнали обмежено придатним до служби та демобілізували у зв'язку з пораненнями.
Початок літературної діяльності
Перші твори Юрій Бондарев опублікував 1949 року. Його оповідання вміщували журнали «Огонёк», «Смена», «Октябрь». 1951 року Бондарев закінчив Літературний інститут у Москві. Того ж року його прийняли до Спілки письменників СРСР. Першу книгу видав 1953 року. Це була збірка оповідань «На великій річці».
Громадська діяльність
Веде активну громадську діяльність. У 1959—1963 роках був членом редколегії, редактором відділу літератури та критики «Литературной газеты». У листопаді 1971 року його обрали першим заступником голови правління , у 1990—1994 роках він був головою Спілки письменників Росії. У 1991—1999 роках Бондарев був співголовою Міжнародного співтовариства письменницьких спілок.
1963 року Юрія Бондарева прийняли до Спілки кінематографістів. У 1961—1966 роках він був головним редактором Об'єднання письменників і кінопрацівників на студії «Мосфільм».
У 1974—1979 роках очолював Добровільне товариство любителів книги. Бондарев багато разів їздив за кордон на запрошення видавництв як громадський діяч.
Обирався депутатом Верховної Ради РРФСР IX—Х скликань. У 1984—1989 роках був заступником голови Ради національностей Верховної Ради СРСР. У 1990—1991 роках був членом ЦК Компартії РРФСР.
Юрій Бондарев — дійсний член Російської, Міжнародної слов'янської, Петровської академій, Академії російської словесності, почесний член Пушкінської академії, голова комісії з присудження Міжнародної премії Михайла Шолохова. Бондарева обрано почесним професором Державного відкритого педагогічного університету.
6 березня 2014 року Бондарєв підписав звернення Спілки письменників Росії до Федеральних зборів та Президента Росії Путіна, в яких висловив підтримку діям Росії щодо Криму та України.
Сім'я
- Дружина — Валентина Микитівна Бондарева (1927 року народження).
- Донька Олена Юріївна Бондарева (1952 року народження) — фахівець з англійської мови.
- Донька Катерина Юріївна Бондарева (1960 року народження) — художниця.
- Внук Андрій Бондарев — дипломат.
Захоплення
Юрій Бондарев захоплювався живописом. Удома він зібрав значну колекцію книг про живопис та альбомів із репродукціями світових шедеврів.
Твори
- Збірки оповідань:
- «На великій річці» (1953)
- «Важка ніч» (1958)
- «Пізно увечері» (1959)
- Повісті:
- «Батальйони просять вогню» (1957)
- «Останні залпи» (1959)
- Романи:
- «Тиша» (1963)
- «Родичі» (1969)
- «Гарячий сніг» (1969, український переклад — 1973)
- «Берег» (1975)
- «Вибір» (1979)
- «Гра» (1985)
- «Спокуса» (1991)
- «Непротивлення» (1996)
- «Бермудський трикутник» (1999)
- «Без милосердя» (2004)
- Літературно-критичні збірки:
- «Стиль і слово» (1965)
- «Пошук істини» (1976)
- «Людина несе в собі світ» (1980)
- Лірико-філософські мініатюри «Миттєвості» (1977—1987)
Твори Бондарева перекладено більш ніж 70 мовами, зокрема англійською, французькою, італійською, іспанською, німецькою, японською, голландською, данською, фінською, польською, турецькою, румунською, чеською, словацькою, сербською, угорською, болгарською, грецькою, хінді. Всього у 1958—1980 роках за кордоном опубліковано 130 творів Бондарева.
Українською мовою твори Бондарева перекладали Олександр Бандура, Н. Орлова та ін. 1984 року в Києві видано два томи творів письменника в українських перекладах.
У Радянському Союзі та Росії побачили світ чотири зібрання творів письменника:
- 1973—1974 (в 4 томах)
- 1984—1986 (в 6 томах)
- 1993—1996 (в 9 томах)
- 2004
Виставка, розгорнута до 80-річчя письменника в стінах колишньої Ленінської бібліотеки, не вмістила всіх наявних у фондах бібліотеки книг Бондарева.
За творами Юрія Бондарева знято художні фільми «Останні залпи», «Тиша», «Гарячий сніг», «Батальйони просять вогню», «Берег», «Вибір».
Премії
- 1972 — Ленінська премія як співавтору сценарію кіноепопеї «Визволення»
- 1975 — Державна премія РРФСР за сценарій фільму «Гарячий сніг»
- 1977 — Державна премія СРСР за роман «Берег»
- 1983 — Державна премія СРСР за роман «Вибір»
- 1993 — премія імені Льва Толстого
- 1994 — премії Олександра Невського, Василя Тредіаковського, Міжнародна премія імені Михайла Шолохова
- Всеросійська премія «Сталінград»
- Премія Володимира Даля
Нагороди
- Орден Леніна (двічі)
- Орден Жовтневої Революції
- Орден Трудового Червоного Прапора
- Орден Вітчизняної війни другого ступеня
- Медаль «За відвагу» (двічі)
1994 року відмовився від нагородження орденом Дружби народів у зв'язку з 70-річчям. У телеграмі Президенту РФ Борису Єльцину написав: «Сьогодні це вже не допоможе добрій злагоді та дружбі народів нашої великої країни».
Примітки
- https://iz.ru/992997/vladislav-krylov/nepokorennyi-umer-iurii-bondarev
- ПроДетЛит — 2019.
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- . web.archive.org. Архів оригіналу за 30 квітня 2018. Процитовано 14 травня 2023.
Література
- Шевченко Л. І. Бондарев Юрій Васильович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. — С. 216.
- Горбунова Е. Юрий Бондарев. — Москва, 1981.
- Идашкин Ю. В. Грани таланта. — Москва, 1983.
- Положий В. И. Концепция героической личности в творчестве Юрия Бондарева. — К., 1983.
- Коробов В. И. Юрий Бондарев. — Москва, 1984.
- Будзей Олег. Наші визволителі // Подолянин. — 2008. — 9 травня. — С. 4.
- Оренбургское Краснознамённое, под редакцией Б. В. Шляпкина. — М.: Воениздат, 1988, 230 с.
Посилання
- Солдати XX століття. Бондарев Юрій Васильович [ 6 листопада 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- Люди. Юрій Васильович Бондарев [ 12 лютого 2008 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bondarev Lib Chlen KPRS Yurij Vasilovich BondarevYurij Vasilevich BondarevNarodivsya15 bereznya 1924 1924 03 15 100 rokiv OrskPomer29 bereznya 2020 2020 03 29 1 2 96 rokiv Moskva Rosiya 1 PohovannyaTroyekurovske kladovisheGromadyanstvo SRSR RosiyaNacionalnistrosiyaninDiyalnistprozayikSfera robotid 3 i d 3 Alma materOrenburzke vishe zenitne raketne komandne uchilishe 1945 i Literaturnij institut imeni Gorkogo 1951 Mova tvorivrosijskaRoki aktivnostivid 1949Zhanropovidannya povist romanChlenstvoSP SRSR SK SRSR i SPRPartiyaVKP b i dUchasniknimecko radyanska vijnaNagorodid 1973 Radyanska gvardiya d d 1995 d 2012 d 2013 d 2015 d Bondarev Yurij Vasilovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Yu rij Vasi lovich Bo ndarev ros Yurij Vasilevich Bondarev 15 bereznya 1924 Orsk 29 bereznya 2020 Moskva rosijskij pismennik gromadskij diyach Geroj Socialistichnoyi Praci 1984 BiografiyaDitinstvo Yurij Vasilovich Bondarev narodivsya 15 bereznya 1924 roku v misti Orsk nini Orenburzkoyi oblasti Rosijskoyi Federaciyi v sim yi Vasilya Vasilovicha Bondareva 1896 1988 ta Klavdiyi Josipivni Bondarevoyi 1900 1978 Batko pracyuvav narodnim slidchim advokatom administrativnim pracivnikom 1931 roku Bondarevi pereyihali v Moskvu Zhili v Zamoskvorichchi Yurij navchavsya v 516 j serednij shkoli Zahoplyuvavsya futbolom kovzanami golubami Lyubiv chitati knigi Comu bagato v chomu pospriyala mati yaka chasto vechorami chitala sinovi ta postupovo privila Yuriyevi lyubov do rosijskoyi klasiki Vijna Yurij Bondaryev uchasnik Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni vid serpnya 1942 roku molodshij lejtenant Dvichi nagorodzhenij medallyu Za vidvagu 1941 roku komsomolec Bondarev razom iz tisyachami molodih moskvichiv brav uchast u sporudzhenni oboronnih ukriplen pid Smolenskom Potim bula evakuaciya Tam Yurij zakinchiv desyatij klas Ulitku 1942 roku jogo napravili na navchannya v 2 ge Berdichivske pihotne uchilishe evakujovane v Aktyubinsk U zhovtni 1942 roku kursantiv napravili pid Stalingrad Bondareva zarahuvali komandirom minometnogo rozrahunku 308 go polku 98 yi strileckoyi diviziyi U boyah pid Kotelnikovskim Bondareva kontuzilo vin obmorozivsya zaznav legkogo poranennya v spinu Pislya likuvannya v shpitali sluzhiv komandirom garmati v skladi 23 yi Kiyivsko Zhitomirskoyi diviziyi Brav uchast u forsuvanni Dnipra ta zvilnenni Kiyeva U boyah za Zhitomir Bondareva poranilo vin znovu potrapiv u polovij shpital 14 zhovtnya 1943 roku komandir 89 go strileckogo polku 23 yi strileckoyi diviziyi vidav nakaz u yakomu zokrema zaznachalosya vid imeni Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR nagoroditi medallyu Za vidvagu gvardiyi serzhanta Yuriya Bondareva za te sho vin u boyah bilya sela Boromlya Sumskoyi oblasti 13 17 serpnya 1943 roku pricilnim vognem svoyeyi garmati znishiv tri vognevi tochki odnu avtomashinu odnu protitankovu garmatu ta do 20 soldativ i oficeriv protivnika Vid sichnya 1944 roku Bondarev voyuvav u lavah 121 yi Chervonoprapornoyi Rilsko Kiyivskoyi strileckoyi diviziyi 1944 roku Bondarev stav chlenom VKP b 21 chervnya 1944 roku komandir 297 go artilerijskogo polku 121 yi strileckoyi diviziyi vidav nakaz u yakomu zokrema zaznachalosya vid imeni Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR nagoroditi medallyu Za vidvagu gvardiyi starshogo serzhanta Yuriya Bondareva za te sho vin 30 bereznya 1944 roku vidbiv kontrataku protivnika Dali v nakazi zaznacheno Protivnik namagayuchis povernuti Kam yanec Podilskij perejshov u kontrataku pri pidtrimci tankiv Tovarish Bondarev zustriv nimecki tanki ta pihotu vognem svoyeyi garmati z vidkritoyi vognevoyi poziciyi Odin tank bulo pidbito a pihotu rozsiyano Kontrataku protivnika bulo vidbito Dali Bondarev voyuvav u Polshi ta na kordoni z Chehoslovachchinoyu U zhovtni jogo napravili v Chkalovske uchilishe zenitnoyi artileriyi Pislya zakinchennya navchannya v grudni 1945 roku jogo viznali obmezheno pridatnim do sluzhbi ta demobilizuvali u zv yazku z poranennyami Pochatok literaturnoyi diyalnosti Pershi tvori Yurij Bondarev opublikuvav 1949 roku Jogo opovidannya vmishuvali zhurnali Ogonyok Smena Oktyabr 1951 roku Bondarev zakinchiv Literaturnij institut u Moskvi Togo zh roku jogo prijnyali do Spilki pismennikiv SRSR Pershu knigu vidav 1953 roku Ce bula zbirka opovidan Na velikij richci Gromadska diyalnist Vede aktivnu gromadsku diyalnist U 1959 1963 rokah buv chlenom redkolegiyi redaktorom viddilu literaturi ta kritiki Literaturnoj gazety U listopadi 1971 roku jogo obrali pershim zastupnikom golovi pravlinnya u 1990 1994 rokah vin buv golovoyu Spilki pismennikiv Rosiyi U 1991 1999 rokah Bondarev buv spivgolovoyu Mizhnarodnogo spivtovaristva pismennickih spilok 1963 roku Yuriya Bondareva prijnyali do Spilki kinematografistiv U 1961 1966 rokah vin buv golovnim redaktorom Ob yednannya pismennikiv i kinopracivnikiv na studiyi Mosfilm U 1974 1979 rokah ocholyuvav Dobrovilne tovaristvo lyubiteliv knigi Bondarev bagato raziv yizdiv za kordon na zaproshennya vidavnictv yak gromadskij diyach Obiravsya deputatom Verhovnoyi Radi RRFSR IX H sklikan U 1984 1989 rokah buv zastupnikom golovi Radi nacionalnostej Verhovnoyi Radi SRSR U 1990 1991 rokah buv chlenom CK Kompartiyi RRFSR Yurij Bondarev dijsnij chlen Rosijskoyi Mizhnarodnoyi slov yanskoyi Petrovskoyi akademij Akademiyi rosijskoyi slovesnosti pochesnij chlen Pushkinskoyi akademiyi golova komisiyi z prisudzhennya Mizhnarodnoyi premiyi Mihajla Sholohova Bondareva obrano pochesnim profesorom Derzhavnogo vidkritogo pedagogichnogo universitetu 6 bereznya 2014 roku Bondaryev pidpisav zvernennya Spilki pismennikiv Rosiyi do Federalnih zboriv ta Prezidenta Rosiyi Putina v yakih visloviv pidtrimku diyam Rosiyi shodo Krimu ta Ukrayini Sim ya Druzhina Valentina Mikitivna Bondareva 1927 roku narodzhennya Donka Olena Yuriyivna Bondareva 1952 roku narodzhennya fahivec z anglijskoyi movi Donka Katerina Yuriyivna Bondareva 1960 roku narodzhennya hudozhnicya Vnuk Andrij Bondarev diplomat Zahoplennya Yurij Bondarev zahoplyuvavsya zhivopisom Udoma vin zibrav znachnu kolekciyu knig pro zhivopis ta albomiv iz reprodukciyami svitovih shedevriv TvoriZbirki opovidan Na velikij richci 1953 Vazhka nich 1958 Pizno uvecheri 1959 Povisti Bataljoni prosyat vognyu 1957 Ostanni zalpi 1959 Romani Tisha 1963 Rodichi 1969 Garyachij snig 1969 ukrayinskij pereklad 1973 Bereg 1975 Vibir 1979 Gra 1985 Spokusa 1991 Neprotivlennya 1996 Bermudskij trikutnik 1999 Bez miloserdya 2004 Literaturno kritichni zbirki Stil i slovo 1965 Poshuk istini 1976 Lyudina nese v sobi svit 1980 Liriko filosofski miniatyuri Mittyevosti 1977 1987 Tvori Bondareva perekladeno bilsh nizh 70 movami zokrema anglijskoyu francuzkoyu italijskoyu ispanskoyu nimeckoyu yaponskoyu gollandskoyu danskoyu finskoyu polskoyu tureckoyu rumunskoyu cheskoyu slovackoyu serbskoyu ugorskoyu bolgarskoyu greckoyu hindi Vsogo u 1958 1980 rokah za kordonom opublikovano 130 tvoriv Bondareva Ukrayinskoyu movoyu tvori Bondareva perekladali Oleksandr Bandura N Orlova ta in 1984 roku v Kiyevi vidano dva tomi tvoriv pismennika v ukrayinskih perekladah U Radyanskomu Soyuzi ta Rosiyi pobachili svit chotiri zibrannya tvoriv pismennika 1973 1974 v 4 tomah 1984 1986 v 6 tomah 1993 1996 v 9 tomah 2004 Vistavka rozgornuta do 80 richchya pismennika v stinah kolishnoyi Leninskoyi biblioteki ne vmistila vsih nayavnih u fondah biblioteki knig Bondareva Za tvorami Yuriya Bondareva znyato hudozhni filmi Ostanni zalpi Tisha Garyachij snig Bataljoni prosyat vognyu Bereg Vibir Premiyi1972 Leninska premiya yak spivavtoru scenariyu kinoepopeyi Vizvolennya 1975 Derzhavna premiya RRFSR za scenarij filmu Garyachij snig 1977 Derzhavna premiya SRSR za roman Bereg 1983 Derzhavna premiya SRSR za roman Vibir 1993 premiya imeni Lva Tolstogo 1994 premiyi Oleksandra Nevskogo Vasilya Trediakovskogo Mizhnarodna premiya imeni Mihajla Sholohova Vserosijska premiya Stalingrad Premiya Volodimira DalyaNagorodiOrden Lenina dvichi Orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi Orden Trudovogo Chervonogo Prapora Orden Vitchiznyanoyi vijni drugogo stupenya Orden Znak Poshani Medal Za vidvagu dvichi 1994 roku vidmovivsya vid nagorodzhennya ordenom Druzhbi narodiv u zv yazku z 70 richchyam U telegrami Prezidentu RF Borisu Yelcinu napisav Sogodni ce vzhe ne dopomozhe dobrij zlagodi ta druzhbi narodiv nashoyi velikoyi krayini Primitkihttps iz ru 992997 vladislav krylov nepokorennyi umer iurii bondarev ProDetLit 2019 d Track Q124821483 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 web archive org Arhiv originalu za 30 kvitnya 2018 Procitovano 14 travnya 2023 LiteraturaShevchenko L I Bondarev Yurij Vasilovich Ukrayinska literaturna enciklopediya V 5 t redkol I O Dzeverin vidpovid red ta in K Golov red URE im M P Bazhana 1988 T 1 A G S 216 Gorbunova E Yurij Bondarev Moskva 1981 Idashkin Yu V Grani talanta Moskva 1983 Polozhij V I Koncepciya geroicheskoj lichnosti v tvorchestve Yuriya Bondareva K 1983 Korobov V I Yurij Bondarev Moskva 1984 Budzej Oleg Nashi vizvoliteli Podolyanin 2008 9 travnya S 4 Orenburgskoe Krasnoznamyonnoe pod redakciej B V Shlyapkina M Voenizdat 1988 230 s PosilannyaSoldati XX stolittya Bondarev Yurij Vasilovich 6 listopada 2007 u Wayback Machine ros Lyudi Yurij Vasilovich Bondarev 12 lyutogo 2008 u Wayback Machine ros